Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013
Коняхіна Т. В.
Формування економічного механізму вирішення проблем природокористування (c. 306 - 311)
У статті сформульовано необхідність та перспективність впровадження безвідходних та маловідходних технологій виробництва, що є ефективним довгостроковим засобом захисту навколишнього середовища. Систематизовано основні умови вирішення міжнародних проблем природокористування та розглянуто існуючі вади, що ускладнюють цей процес. Удосконалено механізм забезпечення екологічного розвитку економіки та вирішення глобальних екологічних проблем. Обґрунтовано обов’язкові напрямки діяльності промислового підприємства з мінімізації негативного впливу промислового виробництва на навколишнє середовище. Проаналізовано необхідні умови та особливості функціонування на підприємстві системи менеджменту, що займається адмініструванням екологічно спрямованих робіт і проектів та несе відповідальність за результати їх виконання. Стаття написана українською мовою
Саприкіна Л. М.
Формування парадигми екологічно відповідального споживання (c. 312 - 317)
У статті розглянуто необхідність реструктуризації суб’єктів торговельної діяльності, визначено парадигму екологічно-відповідального споживання на основі посилення загальнодержавного імперативу екологічно-відповідального розвитку торгівлі, проаналізовано економічні механізми реструктуризації підприємств торгівлі, досліджено структуру екологічного капіталу суб’єктів торговельної діяльності. Стаття написана українською мовою
Тарасова М. Ю., Кравець О. О.
Модель оцінки впливу екологічних інвестицій на якість навколишнього природного середовища (c. 318 - 324)
У статті обґрунтовано неефективність існуючої системи фінансування природоохоронних заходів та доцільність використання спеціалізованого економіко-математичного інструментарію підтримки управлінських рішень щодо обсягів інвестування в природоохоронній сфері. Розроблено імітаційну модель оцінки впливу екологічних інвестицій на якість навколишнього природного середовища, яка кількісно описує взаємозв’язок між обсягами інвестування природоохоронних заходів, якістю навколишнього середовища, величиною зеленого ВВП і рівнем захворюваності населення. Встановлено, що зазначена модель є інструментом підтримки управлінських рішень на етапі планування обсягів інвестування природоохоронної діяльності та вибору пріоритетних напрямів підвищення якості навколишнього природного середовища. Виявлено, що зазначена модель придатна для розроблення на її основі альтернативних сценаріїв підвищення якості навколишнього природного середовища. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014
Самойлік М. С.
Економіко-екологічні оптимальні стратегії управління системою поводження з твердими відходами регіону (c. 343 - 349)
У статті розроблено економіко-екологічну модель оптимального управління системою поводження з твердими відходами на регіональному рівні, визначено її цільові функції та сформовано оптимізаційні сценарії управління даною сферою при теоретично оптимальних значеннях параметрів. На основі моделі управління сферою поводження з твердими відходами сформовано алгоритм визначення оптимальних управлінських стратегій і механізмів їх реалізації, який дозволяє вирішувати поставлені задачі оптимізації розвитку сфери поводження з твердими відходами при заданій множині змінних і параметрів стану системи для конкретного типу життєвого циклу твердих відходів і різних суб’єктів даної сфери. Розроблена модель має множину допустимих рішень і відповідно пропонує вибір найкращого з них із урахуванням цільових функцій. Проведений SWOT-аналіз існуючого стану поводження з твердими відходами у Полтавському регіоні та визначена необхідність розроблення відповідної стратегії на основі розробленої економіко-екологічної моделі з урахуванням оптимізації взаємопротилежних критеріїв: екологічного ризику для здоров’я населення від сфери поводження з твердими відходами та сумарних витрат на функціонування даної сфери. Проведено моделювання даної ситуації за базовим (існуюча ситуація) та альтернативними сценаріями та встановлено, що на даному етапі у регіоні найбільш доцільним є будівництво чотирьох сміттєсортувальних ліній і п’яти регіональних полігонів твердих відходів, при цьому витрати на дану сферу складають 62,0 млн грн / рік, прибуток від реалізації вторинної сировини – 71,2 млн грн. /рік, а зниження екологічного ризику – 13 млн грн. / рік. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017
Голян В. А., Сундук А. М., Савчук В. В.
Інституціональні засади інвестиційного забезпечення раціоналізації аграрного природокористування в зонах ризикового землеробства (c. 340 - 346)
Визначено характерні риси розбалансованості аграрного природокористування в зонах ризикового землеробства (зони осушення та зрошення, гірські території). Проаналізовано основні тенденції фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат на захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод, що виступає передумовою удосконалення інституціонального забезпечення природоохоронної діяльності стосовно відтворення ґрунтів і водно-ресурсного потенціалу. Встановлено, що особливо актуальним удосконалення інституціонального середовища інвестиційного забезпечення природоохоронної та природоексплуатаційної діяльності є для зони ризикового землеробства, де збалансоване природокористування забезпечується на основі узгодження пріоритетів використання земельних, водних і біологічних ресурсів. Доведено, що інституціональні засади інвестиційного забезпечення раціоналізації аграрного природокористування в зонах ризикового землеробства мають включати пропозиції стосовно розширення набору стимулів щодо фінансування екологізації використання агроресурсного потенціалу, формування угод державно-приватного партнерства по екологічному реінжинірингу меліорованих територій та реалізацію інвестиційних проектів природоохоронного спрямування в рамках програм Східного партнерства. Стаття написана українською мовою
Томашевська О. А., Петриняк Н. С.
Проблеми розвитку та підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків (c. 347 - 352)
Мета статті полягає у дослідженні тенденцій розвитку й економічної ефективності виробництва цукрових буряків (на прикладі сільськогосподарських підприємств Рокитнянського району Київської області) та спробі окреслити напрямки поліпшення ситуації в галузі буряківництва. У результаті дослідження було проаналізовано динaміку poзвитку й екoнoмічну ефективніcть виpoбництвa цукрових буряків у господарствах Рокитнянcькoгo paйoну Київcькoї oблacті та визначено беззбитковий обсяг виробництва цукрових буряків аграрними підприємствами Київської області й окремого підприємства Рокитнянського району. Особливу увагу приділено динаміці рентабельності виробництва цукрових буряків у період із 2011 по 2015 рр. Виявлено основні проблеми, що стримують розвиток буряківництва, а саме – відсутність каналів реалізації та висока собівартість виробництва цукрових буряків. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків і пошуки шляхів розвитку буряківництва за умови правильної організації виробництва, дотримання технології виробництва, оптимального внесення добрив, правильного вибору насінні, застосування передових технологій і високоефективної техніки тощо. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017
Дзюбенко О. М.
Інвестиційно-інноваційне забезпечення лісогосподарських заходів постійних лісокористувачів в умовах поглиблення інституціональних перетворень (c. 283 - 291)
Обґрунтовано необхідність нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення лісогосподарських заходів як необхідної передумови забезпечення максимально можливого приросту деревини та комплексного використання лісоресурсного потенціалу. Встановлено, що в теперішніх умовах основною інституціональною передумовою залучення приватних інвестицій у лісове господарство є встановлення партнерських відносин між державними лісогосподарськими підприємствами та суб’єктами приватного підприємництва. Проаналізовано основні тенденції заготівлі ліквідної деревини від рубок головного користування, вікову структуру основних лісоутворюючих порід, площу прохідних рубок на державних лісогосподарських підприємствах Черкаської області, що виступає передумовою для вибору пріоритетних напрямів інвестиційно-інноваційного забезпечення лісогосподарських заходів постійних лісокористувачів цього регіону. Доведено, що пріоритетом інвестиційно-інноваційного забезпечення лісогосподарських заходів на державних лісогосподарських підприємствах Черкаської області є формування механізму оновлення парку виробничого устаткування та інвентарю на новій технологічній основі, що сприятиме максимально можливому наближенню здійснення лісогосподарських заходів до принципів і правил науково обґрунтованого ведення лісового господарства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017
Дзюбенко О. М.
Залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та деревообробну галузь: інституціональні та територіальні передумови (c. 437 - 443)
Встановлено, що подолання наявного інвестиційного дефіциту у лісогосподарському та деревообробному сегменті лісового сектора національного господарства стане можливим на основі розширення переліку форм, методів і джерел залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та у сферу переробки деревини. Виявлено основні тенденції в динаміці витрат на утримання і експлуатацію обладнання, а також на утримання та експлуатацію лісових доріг у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Обґрунтовано пріоритети удосконалення інституціонального середовища залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та деревообробну галузь на основі реалізації державними лісогосподарськими підприємствами спільних з іноземними партнерами проектів, а також проектів у рамках угод державно-приватного партнерства. Стаття написана українською мовою
Карпук А. І., Несторяк Ю. Ю.
Відтворення біорізноманіття лісів: еколого-економічні засади та механізми (c. 444 - 452)
Доведено, що відтворення біорізноманіття лісів у сучасних умовах господарювання залежить від формування відповідних механізмів, які дозволять умонтувати в спектр пріоритетів постійних лісокористувачів та інших суб’єктів лісоексплуатаційної діяльності пріоритети збереження та примноження лісової рослинності та фауністичних ресурсів. Встановлено, що розширене відтворення біорізноманіття лісів безпосередньо пов’язане з нарощенням масштабів відтворення лісів, зменшенням лісових площ, пройдених пожежами, активізацією діяльності стосовно захисту лісу від шкідників і хвороб. Обґрунтовано, що формування механізмів відтворення біорізноманіття лісів має базуватися на створенні сучасної системи моніторингу лісової рослинності та фауністичних ресурсів, а також на чіткій ідентифікації джерел фінансового забезпечення проектів примноження та збереження потенціалу біорізноманіття. Стаття написана українською мовою
Лазебник Ю. О.
Адаптація методичного забезпечення до специфіки управління «розумним» навколишнім середовищем (c. 453 - 458)
Мета статті полягає в обґрунтуванні інформаційно-аналітичної бази для методичного забезпечення прийняття нових технологічних рішень, необхідних для покращення управління системою «розумного» навколишнього середовища. У статті визначено коло основних проблем, з якими стикаються сучасні великі міста у зв’язку зі зростаючою урбанізацією, та обґрунтовано необхідність впровадження концепції «розумного» навколишнього середовища для вирішення зазначених проблем. Розглянуто основні підходи до визначення поняття «розумне» навколишнє середовище». Визначено та проаналізовано основні складові «розумного» навколишнього середовища. Розглянуто найкращі світові практики провідних міст, таких як Дубай і Гонконг, щодо впровадження «розумних» технологій. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018
Бутрим О. В.
Вплив нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на забезпечення низьковуглецевого розвитку землекористування (c. 384 - 389)
Метою статті є обґрунтування перспектив запровадження низьковуглецевого способу використання земель сільськогосподарського призначення, чим забезпечується безвід’ємний баланс вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів. Визначено необхідність пропозиції фінансово-економічних важелів щодо його забезпечення. Важливість реалізації зазначених змін пояснюється динамікою кількісних параметрів агровиробництва у співставленні з характеристиками існуючого якісного стану ґрунтів. Запропоновано напрямок формування фінансово-економічного підґрунтя впровадження низьковуглецевого землекористування через удосконалення інструменту ціноутворення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме через доповнення методу нормативної грошової оцінки коефіцієнтом, що враховує вплив змін запасів вуглецю. Дієвість запропонованого удосконалення пояснюється ключовим впливом нормативної грошової оцінки на функціонування системи фінансово-економічних інструментів ринкового характеру, які можуть бути задіяні до економічних операцій із земельними ділянками. Запропонованим підходом створюється основа для удосконалення процесу опрацювання програм розвитку сільського господарства, а також відновлення і збереження агроресурсного потенціалу. Стаття написана українською мовою
Ярова Б. М.
Проблеми створення спеціалізованої інституції з управління державною сільськогосподарською нерухомістю (c. 390 - 395)
Метою статті є розробка нової моделі управління державними землями сільськогосподарського призначення з урахуванням європейського досвіду. Здійснено аналіз функціонування земельних фондів у країнах Європейського Союзу, виділено та згруповано основні характерні особливості їх діяльності. У результаті дослідження було запропоновано створити державну спеціалізовану установу, яка б займалася управлінням державною сільськогосподарською нерухомістю, забезпечувала реалізацію державної політики та розвиток сільських територій, що, на відміну від наявних, здійснюють науково-дослідну діяльність. Діяльність буде зосереджено на: забезпеченні реалізації державної політики щодо регулювання ринку сільськогосподарських земель; консолідації земель сільськогосподарського призначення; врегулюванні проблеми колективної власності на землю та питання визнання відумерлою спадщиною земель сільськогосподарського призначення; реалізації від імені держави права на переважне придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у разі їх продажу; посередницькій діяльності на ринку сільськогосподарської нерухомості тощо. Існування державної спеціалізованої установи дасть можливість землекористувачам не тільки користуватися, але й розпоряджатися земельними ресурсами. Цікавим і перспективним способом управління землями сільськогосподарського призначення державної власності може бути впровадження державно-приватного партнерства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018
Кизим М. О., Ярошенко І. В.
Інструменти лісової політики України (c. 66 - 70)
Мета статті полягає у вивченні теоретичних основ і розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів лісової політики України. Розглянуто теоретичні аспекти формування лісової політики України, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності лісопромислового комплексу. Формування лісової політики повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: відкритості; врахування інтересів усіх зацікавлених сторін; узгодженості лісової політики з політикою інших галузей економіки; застосування наукового підходу для вибору пріоритетних напрямів розвитку ЛПК. Ефективність функціонування лісової політики багато в чому залежить від правильного підбору та послідовності впровадження відповідних інструментів. Лісова політику можна вважати дієвою за умови досягнення поставлених цілей і завдань, вона успішно реалізується на практиці шляхом застосування дієвих її інструментів. Для оцінки дієвості лісової політики та її інструментів пропонується проводити три види аналізу: попередній, поточний і ретроспективний. Здійснено класифікацію інструментів лісової політики шляхом виокремлення таких груп: правові, адміністративні, ринкові, фіскальні, фінансові, санкційні й інформаційні. Стаття написана українською мовою
Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В., Кочешкова І. М.
Удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами в Україні (c. 459 - 466)
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку сфери управління промисловими відходами з урахуванням провідного зарубіжного досвіду. В результаті дослідження проаналізовано, узагальнено а виявлено недоліки чинних нормативно-правових документів із регулювання сфери управління відходами. Визначено, що насамперед приведення екологічного законодавства України відповідно до положень Acquis communautaire (правової системи ЄС, яка включає акти законодавства, прийняті в рамках Європейського співтовариства, спільної зовнішньої політики та політики безпеки) необхідно здійснити за таким напрямом, як контроль за поводженням із відходами. Розроблено пропозиції з удосконалення правової системи управління промисловими відходами. Встановлено, що ключовим принципом національного законодавства у сфері розвитку системи управління промисловими відходами має бути його адаптація до норм європейського права. Виконання низки вимог Європейського Союзу про відходи (Директива 2008/98/ЄС) та захоронення відходів (Директива 1999/31/ЄС) сприятиме зменшенню негативного впливу відходів на довкілля. Стаття написана українською мовою
Кобилинська Т. В.
Статистичне оцінювання впливу окремих факторів на викиди від сільськогосподарських підприємств Житомирського регіону (c. 467 - 474)
Сучасний стан екологічних питань нашої країни, зокрема питання статистичної оцінки екологічних наслідків сільськогосподарської діяльності підприємств, потребує розробки та впровадження нових підходів до проведення статистичної оцінки цієї галузі. Метою статті є проведення статистичного оцінювання та розрахунків статистичного прогнозування впливу окремих факторів на обсяги викидів оксиду азоту (NO) та ТЧ10 , ТЧ2,5 за допомогою методів лінійної регресії та ланцюгових підставлень. На основі проведених розрахунків, інформаційною базою яких є дані проведеного вибіркового обстеження, зроблено статистичне прогнозування за допомогою методів лінійної регресії, ланцюгових підставлень. Обґрунтовано розрахунок прогнозних значень на основі лінійної прогресії, що проведений за допомогою алгоритму розрахунку прогнозних значень на основі лінійної регресії. Запропоновано за отриманими в результаті вибіркового статистичного дослідження даними по Житомирському регіону статистичне прогнозування викидів оксиду азоту (NO) та ТЧ10, ТЧ2,5 з урахуванням впливу тих чи інших факторів. Рівняння розраховані на основі лінійної регресії, що передбачають побудову таких прямих ліній, для яких значення показників, що лежать на них, будуть максимально наближені до фактичних. Оцінювання якості рівнянь тренду здійснено за допомогою коефіцієнта детермінації та критеріїв перевірки значущості. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2018
Мірзоєва Т. В.
Щодо питання економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини (c. 267 - 272)
Мета статті полягає в опрацюванні сутності економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, проведенні розрахунків ефективності їх виробництва та виявленні факторів, які стримують її підвищення. Зокрема, в межах цієї публікації економічну ефективність виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини розглянуто на прикладі виробництва таких рослин, як ромашка лікарська, шавлія та меліса, що користуються значним попитом із боку переробників і кінцевих споживачів. Ті виробники, що вдало налагодили виробництво та збут продукції, мають рентабельність виробництва ромашки лікарської на рівні 100 %. Це за умови, що з 1 га буде зібрано 600 кг квітки, 100 кг пилку й пелюстки, 200 кг соломи та 50–60 кг насіння, та за умови успішної реалізації. Що стосується економічної ефективності виробництва шавлії й меліси у 2018 р., то тут можна зазначити досить високий рівень рентабельності – 167 та 170 % відповідно. Загалом варіювання рівня рентабельності виробництва лікарських рослин залежить від збільшення заготівель високорентабельних видів. Під час дослідження ефективності лікарського рослинництва, а саме виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, коротко розглянуто проблематику етапів цього виробництва: 1) безпосередньо вирощування лікарських рослин; 2) виробництво лікарської рослинної сировини; 3) збут сировини чи готового кінцевого продукту. Загалом, досліджуючи питання економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, виявлено дві основні, на наш погляд, характерні ознаки цієї сфери в умовах сьогодення. З одного боку – високий рівень рентабельності, що обумовлює привабливість цього виробництва, з другого боку – низка факторів, які стримують розвиток цього напрямку діяльності в Україні. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018
Довгаль О. А., Панова І. О.
Екологічна політика в процесі екологізації економічного розвитку (c. 380 - 385)
Мета статті полягає в узагальненні теоретичних підходів до дослідження змісту, принципів, інструментів екологічної політики та її ролі в процесі екологізації економічного розвитку. На основі узагальнення наукових праць багатьох учених сучасна екологічна політика представляється сукупністю ідей і уявлень людини про характер її відносин до природи, що виступають теоретичною основою для свідомого регулювання суб'єктами політики цих відносин і орієнтують суспільство на здійснення раціональних форм природокористування. Обґрунтовано цілі екологічної політики, які об'єднані за трьома групами: 1. Збереження природного різноманіття і первинного стану екосистеми. 2. Гармонізація соціально-економічного розвитку та досягнень науково-технічного прогресу зі станом навколишнього середовища. 3. Системне забезпечення здійснення поетапної екологізації галузей народного господарства з метою планомірного стратегічного переходу до функціонування в умовах «зеленої економіки». Зроблено висновок про те, що у період зміни соціально-економічних парадигм розвитку суспільства на екологічні важливо, щоб всі верстви населення були підготовлені до прийняття нової, екологічної парадигми розвитку країни і суспільства в цілому. Саме від рівня інтеграції екологічної та політичної свідомості людей залежить характер соціоприродних взаємодій, спрямованість їх розвитку. Стаття написана українською мовою
Лазарєва О. В.
Збалансоване використання зрошуваних земель (c. 386 - 391)
Метою статті є розробка теоретико-методологічних і практичних аспектів науково обґрунтованого розміщення сільськогосподарських культур на зрошувальних землях залежно від агровиробничих груп ґрунтів. Теоретико-методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економіки землекористування, загальнотеоретичні положення збалансованого розвитку зрошуваних земель. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувались методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів наукового пошуку та формування висновків); аналізу і синтезу (при комплексній оцінці та з’ясуванні особливостей сучасного стану зрошуваних та осушуваних земель); економіко-розрахунковий (для розв’язання задачі оптимального розподілу і структури посівних площ при врахуванні агровиробничих груп ґрунтів); графічний (для унаочнення вертикального розрізу рівня залягання ґрунтових вод); аналогії та узагальнення (для розробки системи заходів щодо збалансованого використання зрошуваних земель). В статті акцентовано увагу на питаннях раціонального використання зрошуваних земель. Зосереджено увагу на необхідності оптимального розміщення сільськогосподарських культур на відповідних агровиробничих групах ґрунтів. Розроблено модель оптимального розподілу та структури посівних площ залежно від агровиробничих груп ґрунтів, що надає максимальну грошову виручку від продукції рослинництва із забезпеченням тваринницького підкомплексу кормами у належному обсязі. Проаналізовано в динаміці зміну величини зрошуваних та осушуваних земель в Україні. Обґрунтовано необхідність передбачення глибини рівня залягання ґрунтових вод при меліорації земель. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019
Мельничук І. В.
Підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у контексті переходу до «зеленої економіки» (c. 200 - 207)
Метою статті є дослідження тенденцій впровадження інструментів і принципів «зеленої» економіки у різних країнах Європи і України для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Окреслено основні пріоритети «зеленої» економіки та її відмінності від традиційної, так званої «коричневої» економіки. Актуальність теми доведено з використанням міжнародних документів і угод. Обрано показники для доведення важливості скорочення використання вичерпних ресурсів і зменшення викидів в атмосферу з метою зниження навантаження на навколишнє середовище. Проаналізовано та спрогнозовано показник інтенсивності викидів СО2 (за паритетом купівельної спроможності) та частки відновлюваних джерел енергії у структурі виробництва електроенергії у країнах Європи і України. В результаті аналізу виділено й описано окремі інституційні й економічні інструменти «зеленої» економіки, які допомогли різним країнам досягнути успіху та зменшити використання традиційних ресурсів, замінивши їх на альтернативні джерела енергії і збільшивши їх частку. На основі проведених досліджень виокремлено соціально-економічні напрями та рекомендації для України щодо стимулювання реалізації елементів «зеленої» економіки і підвищення ефективності використання енергоресурсів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019
Опенько І. А., Степчук Я. А., Цвях О. М.
Розрахунок економічної ефективності використання земель лісогосподарського призначення у розрізі природно-кліматичних зон України (c. 274 - 280)
Метою статті є розрахунок середньозваженого показника економічної ефективності використання земель лісогосподарського призначення в розрізі природно-кліматичних умов. За результатами аналізу прибутковості земель лісогосподарського призначення в розрізі природно-кліматичних зон можна зробити висновок, що позитивний прибуток спостерігається у більшій частині лісостепової, Поліської зонах і Карпатах, виключенням є Волинська (-94,1 грн/га), Харківська (-58,2 грн/га) та Львівська (-40,2 грн/га) області. Необхідно зауважити що в Степовій природно-кліматичній зоні спостерігається негативний рівень економічної ефективності використання земель лісогосподарського призначення, винятком є лише Кіровоградська область – чистий прибуток становить 41,8 грн/га. Для усереднення показників ефективності використання земель лісогосподарського призначення у природно-кліматичних зонах нами був застосований показник середнього вагового значення (загальна арифметична середина). За допомогою окресленого вище показника загальної арифметичної середини нами були розраховані середньозважені індекси ефективності використання земель лісогосподарського призначення в розрізі природно-кліматичної зони, зокрема, середньозважене значення витрат на 1 га лісових земель, грн/га; середньозважене значення валового доходу на 1 га лісових земель, грн/га; середньозважене значення прибутку на 1 га лісових земель, грн/га; середньозважене значення прибутку на 1 га лісових земель (вага визначена через площу області), грн/га; середньозважене значення рентабельності 1 га лісових земель, %; середньозважена величина адміністративних витрат на лісове господарство у розрахунку на 1 га лісових земель, грн/га. Стаття написана українською мовою
Скидан О. В., Данкевич В. Є., Данкевич Є. М.
Сучасний стан використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування (c. 281 - 288)
Метою статті є дослідження сучасного стану використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки відбувається діджиталізація та автоматизація виробничих процесів із використанням космічних технологій та багато інших інноваційних трансформацій, які варто ураховувати при здійсненні господарської діяльності, особливо в сільському господарстві. Доведено, що подальший розвиток аграрного сектора та сільськогосподарського землекористування необхідно планувати відповідно до стратегії інноваційного розвитку, яка включає: збільшення внеску науки і техніки у розвиток економіки землекористування; використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування; підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку за рахунок модернізації та автоматизації виробничих потужностей; широке запровадження технологій дистанційного зондування землі. Обґрунтовано, що одним із напрямів залучення інноваційних розробок є сучасні космічні технології. Сучасний стан та тенденції використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування розглянуто на рівні підприємства та держави. Проаналізовано запровадження в Україні сучасних космічних технологій для моніторингу землекористування (EOS Crop Monitoring, GIS Data). Доведено, що використання технологій космічного моніторингу дозволяє з високою точністю оцінити площу посівів, відстежувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати врожай на ранніх стадіях, контролювати агрооперації та інше. Доступ до супутникових даних за попередні роки та аналіз великих масивів інформації з використанням найновіших технологій дозволяють проводити оцінку вартості землі. Окреслено перспективні сектори землекористування, де мають бути застосовані сучасні космічні технології, а саме: наповнення Державного земельного кадастру, інвентаризація земель, відцифровування наявних даних, формування баз даних щодо земельних ресурсів. Запропоновано практичні рекомендації щодо використання космічних технологій для моніторингу ефективності землекористування, прогнозування врожаю та аналізу ціноутворення із використанням досвіду ЄС та США. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020
Глущенко А. М.
Декарбонізація металургії: роль економічної політики держави (c. 340 - 347)
Мета статті полягає в аналізі потенційних напрямів декарбонізації металургійного виробництва, щоб запропонувати заходи державної політики, які сприяють зниженню викидів СО2. У ході дослідження вивчено структуру глобальних викидів вуглекислого газу, динаміку викидів СО2 металургією, особливості екологічної політики ЄС і Китаю. Також охарактеризовано економічні та технологічні чинники, які ускладнюють декарбонізацію металургії. Розглянуто основні джерела викидів вуглекислого газу на металургійних підприємствах. На прикладі європейської компанії показаний обсяг капітальних інвестицій для декарбонізації виробництва сталі. Виявлено основні групи заходів, що здатні вирішити проблему викидів СО2 (уловлювання та захоронення СО2, уловлювання та використання СО2, запобігання викидам). Проаналізовано можливості й обмеження для використання конкретних заходів декарбонізації, включаючи виплавку сталі в електродугових печах, заміну коксу деревним вугіллям, використання водню в доменній печі та для прямого відновлення заліза, електроліз заліза. Проведено порівняння інтенсивності вуглецевих викидів для різних технологій декарбонізації, а також потенційних термінів їх комерційного впровадження. У результаті дослідження виділено інструменти економічної політики для прискорення декарбонізації металургії. Проаналізовано переваги та недоліки цих інструментів. Зроблено висновок про неможливість декарбонізації без участі держави, оскільки на вільному ринку підприємства не отримують достатніх конкурентних переваг від інвестицій в значне зниження викидів СО2. Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим вивченням інструментів державної політики декарбонізації, а також розробкою напрямів декарбонізації інших секторів економіки. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020
Герасименко Ю. С., Велієва В. О., Остапенко Р. М.
Стратегічні напрями формування механізму державного стимулювання розвитку екологічно орієнтованого агробізнесу (c. 364 - 375)
Мета статті полягає в розробці концептуальних засад формування стратегічних напрямів державної підтримки екологічно орієнтованого аграрного бізнесу в Україні. Підкреслено, що органічне виробництво в різних країнах світу має значну державну підтримку. Крім того, фермери розглядають виробництво органічної продукції як фактор, який знижує ризики та дозволяє стабілізувати ціни на готову продукцію. Кожна країна при цьому має і свої власні особливості в організації державної підтримки. У деяких регіонах Франції можна отримати субсидії для компенсації витрат на сертифікацію та інспектування, розмір яких також залежить від регіону. У доповнення до субсидій виробники органічної сільськогосподарської продукції можуть також звертатись за податковим кредитом. У Франції існує відповідна методика, яка дозволяє компенсувати втрати фермерів від переходу до органічного виробництва як за окремими витратами, так і за величиною прибутку. У США Агентство сільськогосподарських послуг (FSA) фінансує перетворення фермерського господарства на органічне виробництво і компенсує всі витрати, зв’язані з цим виробництвом. Наводяться конкретні приклади державної підтримки органічного виробництво в Китаї, Таїланді, Шрі-Ланці. В України пропонується державну підтримку екологічно орієнтовного виробництва зосередити на трьох ключових блоках. Вона повинна охоплювати як підтримку, по-перше, споживачів, через розширення попиту, по-друге, формування механізму дотацій виробникам продукції. В третіх окремий блок питань повинен включати в себе стратегічні заходи з формування іміджу органічної продукції на ринку. По кожному блоку були виділені конкретні заходи, які можуть бути запроваджені урядом. Запропоновано здійснити поділ екологічно орієнованої продукції на дві групи: зелена продукція, яка вироблена без застосування хімічних речовин, та сертифікована органічна продукція. Окремо наголошується на необхідності розвитку зеленого туризму в Україні. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021
Данкевич В. Є., Данкевич Є. М., Бондарчук Н. В., Стрільчук В. А.
Європейська Зелена угода: дорожня карта збалансованого природокористування в умовах децентралізації (c. 185 - 191)
Метою статті є дослідження результатів і перспектив подальшого впровадження Європейської Зеленої угоди: дорожньої карти збалансованого природокористування. За результатами дослідження доведено доцільність імплементації Європейської Зеленої угоди з метою збалансованого природокористування в умовах децентралізації. На основі аналізу змісту положень презентованого Європейською комісією комюніке (офіційного повідомлення) «Європейська Зелена угода» у статті виокремлено ключові напрями забезпечення її реалізації. Так, зокрема, такими напрямками є: модернізація і трансформація економіки з метою покращення клімату; виробництво чистої, доступної та безпечної енергії; мобілізація промисловості в напрямку циркулярної економіки; інтенсифікація процесу переходу до стійкої та розумної мобільності; розробка справедливої, здорової та екологічно чистої системи харчування для населення. Обґрунтовано, що ефективна реалізація ідей Зеленої угоди вимагає від національних органів публічної влади формування цілісного бачення з етапів її різнорівневої реалізації, при цьому враховуючи економічні, соціальні й екологічні реалії українського сьогодення. Така реалізація потребує першочергового суспільного обговорення її ключових моментів із залученням максимально широкого суб’єктного складу, а надто громадськості. Доведено, що на рівні законотворення та нормотворення потрібно здійснити цілий комплекс заходів як з оновлення чинних нормативно-правових положень екологічного змісту, так і прийняття низки якісно нових, які б повною мірою відповідали політиці ЄС у цьому питанні. Власне стандартизація та екологізація економічних і політико-правових інституційних основ функціонування українського суспільства та держави має стати своєрідною парадигмою їх розвитку на найближчі роки. Стаття написана українською мовою
Чала Т. Г., Славута О. І., Корепанов Г. С., Черненко Д. І.
Адаптація міжнародних підходів до формування системи статистичних показників аналізу використання водних ресурсів на рівні міста (c. 192 - 200)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування уніфікованої системи статистичних показників і проведенні статистичного аналізу використання водних ресурсів на рівні міста. Визначено переваги стандартизованих показників у сфері санітарії та водопостачання на рівні міста та надано їх характеристику відповідно до ISO 37120 : 2014 «Сталі міста та громади – показники міських послуг та якості життя». Систематизовано основні та допоміжні показники міських послуг і якості життя за темою «Вода й санітарно-гігієнічні умови» та «Стічні води» в частині формул їх розрахунку, особливостей застосування та джерел даних. Встановлено, що на території України, за даними Фільтру водних ризиків (Water Risk Filter), містяться регіони з чотирма рівнями водного ризику: низький, помірно середній, середній, підвищений рівень водного ризику. Відповідно до них було обрано міста з Глобального реєстру міст Всесвітньої ради з питань міських даних (World Council on City Data – WCCD): Амстердам (Amsterdam, Netherlands), Барселона (Barcelona, Spain), Дубай (Dubai, United Arab Emirates), Гвадалахара (Guadalajara, Mexico) і здійснено аналіз показників у сфері санітарії та водопостачання. Встановлено, що наведені міста характеризуються високим рівнем забезпеченості населення послугами водопостачання та водовідведення, а також достатньо високим рівнем доступу до якісних санітарно-гігієнічних умов. Гіршою є ситуація із якісними показниками водокористування. Так, третинна очистка усіх міських стічних вод здійснюється тільки в м. Дубай. У м. Гвадалахара 21 % міських стічних вод взагалі не проходить очистку. Встановлено, що в цілому за основними показниками стану якості послуг водопостачання і санітарії явним лідером є м. Дубай, а містом-аутсайдером з найнижчими рівнями більшості досліджуваних показників є м. Гвадалахара. Встановлено доцільність розширення національної системи показників шляхом включення в неї такого показника, як «Середньорічна тривалість відключень водопостачання в розрахунку на 1 домогосподарство». Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2021
Голян В. А., Мединська Н. В.
Інституціоналізація економічного механізму ресурсозбереження та енергоефективного природокористування на рівні ОТГ (c. 211 - 216)
Доведено, що децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування зумовили необхідність перегляду пріоритетів раціонального природокористування, зокрема, процесів ресурсозбереження та енергоефективності на рівні об'єднаних територіальних громад (ОТГ), що вимагає трансформації існуючої системи регуляторного впливу на господарське освоєння природно-ресурсного потенціалу й охорону довкілля. Обґрунтовано, що в умовах імплементації нових енергетичних індикаторів актуалізуються проблеми збільшення обсягів виробництва енергії з відновних джерел, зокрема, твердого та газоподібного палива на основі утилізації відходів. Доведено, що результативна реалізація проєктів утилізації відходів є можливою за умови інституціоналізації економічного механізму ресурсозбереження та енергоефективного природокористування на рівні ОТГ, який забезпечить бюджетні, фіскальні та кредитні передумови для нарощення обсягів фінансового забезпечення розбудови сучасної індустрії поводження з відходами. Дослідження показали, що у 2007–2021 роках у динаміці реальної величини видатків місцевих бюджетів на утилізацію відходів спостерігається низхідна тенденція, що зумовлено відсутністю в органів місцевого самоврядування зацікавленості у фінансуванні проєктів ресурсозбереження та енергоефективності. Встановлено, що досягнення позитивних результатів у фінансуванні утилізації відходів знаходиться у прямій залежності від концентрації частини рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів та екологічного податку у спеціальних фондах місцевих бюджетів. Обґрунтовано, що саме цільова спрямованість акумульованих у бюджетах місцевого самоврядування природно-ресурсних та екологічних платежів дасть змогу забезпечити нарощення обсягів фінансування утилізації відходів, що сприятиме підвищенню використання матеріально-речової субстанції побутового сміття та відходів сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва для виготовлення твердого і виробництва газоподібного палива. Доведено, що держава має закладати стимули для органів місцевого самоврядування щодо активізації ресурсозбереження та енергоефективності на основі утилізації відходів через співучасть у фінансуванні та у непрямому стимулюванні такого роду проєктів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2023
Голян В. А., Мединська Н. В., Кольоса Л. Л., Замлинський О. С.
Фінансово-інвестиційний вимір вирішення екологічних проблем в умовах нової глобальної природоохоронної архітектоніки: імплементація передового іноземного досвіду (c. 240 - 249)
Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу, формування нової глобальної природоохоронної архітектоніки та децентралізації влади вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку переходить у новий фінансово-інвестиційний вимір, що потребує диверсифікації джерел фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища. Встановлено, що у динаміці номінальної величини фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища в розрізі основних природоохоронних заходів у 2000–2020 роках в цілому спостерігається висхідна тенденція, яка зумовлена інфляційно-девальваційними процесами, а не реальним збільшенням асигнувань у проєкти екологічного спрямування як у публічному, так і в корпоративному секторах. Виявлено, що у 2000–2020 роках спостерігається суттєва різниця між сумами фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат у сторону збільшення величини фінансового забезпечення утримання та обслуговування об’єктів природоохоронної інфраструктури, а не їх оновлення та модернізації. Обґрунтовано, що хронічний дефіцит фінансово-інвестиційного забезпечення вирішення екологічних проблем зумовлений надмірною уніфікованістю джерел і методів фінансування оновлення мережі об’єктів природоохоронної інфраструктури та раціоналізації використання природної сировини, що вимагає диверсифікації фіскальних, бюджетних і кредитних інструментів інвестування індустрії охорони навколишнього природного середовища. Встановлено, що нарощення інвестиційних потоків у природоохоронну сферу України залежить від умонтування в спектр пріоритетів національної екологічної політики домінант міжнародних природоохоронних конвенцій, в першу чергу Нової кліматичної угоди, що дасть змогу отримати фінансові преференції від глобальних екологічних фондів та урядів іноземних держав. Обґрунтовано, що активізація природоохоронної діяльності на рівні місцевого самоврядування стане можливою через збільшення частки відрахувань природно-ресурсної ренти та екологічного податку до спеціальних фондів бюджетів територіальних громад, що дасть змогу забезпечити цільову прив’язку екоресурсних платежів до вирішення найбільш злободенних екологічних проблем територіальних утворень. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2023
Паламаренко Я. В., Чіков І. А.
Оцінка ефективності функціонування біогазових установок: вітчизняний та закордонний досвід (c. 323 - 336)
Питання переробки відходів основного виробництва зазнає зростаючої актуальності та важливості у контексті сталого розвитку й охорони навколишнього середовища. У сучасному світі, де питання екології та збереження природних ресурсів стають надзвичайно важливими, виробники та споживачі стикаються з необхідністю знаходити нові інноваційні підходи до управління відходами та зменшення негативного впливу промислових процесів на навколишнє середовище. Отже, використання біогазових установок є одним із перспективних рішень у цьому напрямку. Ці установки відіграють важливу роль у зменшенні викидів парникових газів, використанні відходів сільського господарства, покращенні виробничого циклу та сприяють створенню більш стійких та екологічно чистих виробничих процесів. Ця стаття розкриває значущість біогазових установок як інноваційного рішення для вирішення питань переробки органічних відходів та створення більш сталого виробництва. У статті розглянуто актуальне питання оцінки ефективності функціонування біогазових установок, базуючись на вітчизняному та закордонному досвіді. Аналіз ефективності функціонування біогазових установок проводиться на основі зіставлення вітчизняного та міжнародного досвіду. Так, авторами визначено, що для забезпечення комплексної оцінки ефективності функціонування біогазових установок необхідно ґрунтовно проаналізувати технічні параметри, технологічні рішення, економічні аспекти й екологічні показники. Пропонований багатокритеріальний підхід дозволить отримати вичерпну й об’єктивну оцінку функціонування біогазових установок, враховуючи більшість ключових аспектів їхньої ефективності. Це надасть можливість визначити оптимальні напрямки вдосконалення цих установок з метою досягнення максимально можливого рівня продуктивності та сталості їхньої роботи. Крім того, цей підхід сприятиме прийняттю обґрунтованих управлінських рішень і досягнення загальної мети в сучасній енергетичній парадигмі. Авторами запропоновано здійснювати оцінку ефективності функціонування біогазових установок за допомогою побудови моделі на основі методів нечіткої логіки. Цей підхід дозволяє враховувати неоднозначність і невизначеність вхідної інформації, що дозволяє узгоджувати різні критерії та параметри, враховуючи їхню непередбачуваність і залежність від багатьох факторів. Результати роботи цієї моделі дозволяють вибрати оптимальну біогазову установку, яка відповідає умовам та вимогам сьогодення. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2023
Коробка Р. В.
Інвестування нафтогазовидобутку в ТНК: тенденції, еколого-економічні проблеми та пріоритети (c. 234 - 240)
Обґрунтовано, що активізація глобального природоохоронного руху в останні десятиліття, ключовою складовою якого виступає розроблення інструментарію переведення національних господарств на модель низьковуглецевого розвитку, справила вирішальний вплив на динаміку інвестування проєктів освоєння природно-ресурсного потенціалу, в першу чергу вуглеводневої сировини. Виявлено, що зменшення залежності окремих країн світу від нафти та природного газу напряму залежить від диверсифікації джерел енергетичного забезпечення потреб соціально-економічного розвитку через розбудову індустрії виробництва енергії з відновних джерел. Доведено, що зменшення обсягів видобутку вуглеводневої сировини та вироблених на її основі енергоносіїв виступає вагомим чинником переходу національних господарств на модель низьковуглецевого розвитку, зокрема, зменшення негативного впливу на кліматичні процеси. Встановлено, що в секторі «вуглеводневих» ТНК (BP, Shell i Chevron) у 2011–2022 роках спостерігається в цілому низхідний тренд в динаміці інвестицій у видобуток нафти та природного газу, що призвело до значних кон’юнктурних коливань на глобальних ринках вуглеводневої сировини і до структурних зрушень в енергетичному балансі багатьох країн світу. Виявлено, що BP, Shell i Chevron поряд з інвестуванням нафтогазовидобутку фінансують проєкти, пов’язані з виробництвом енергії з альтернативних джерел, що призвело до скорочення капітальних вливань у видобуток викопного палива та диверсифікувало інвестиційний портфель цих компаній, а це мінімізує ризики зниження їх капіталізації в умовах урізноманітнення номенклатури енергоносіїв на глобальних і національних енергетичних ринках. Доведено, що зменшення обсягів інвестування нафтогазовидобутку у секторі «вуглеводневих» ТНК (BP, Shell i Chevron) призвело до переформатування глобального енергетичного ландшафту та створило додаткові передумови для нарощення обсягів фінансування проєктів альтернативної енергетики і вирішення комплексу еколого-економічних проблем, пов’язаних з переходом на модель низьковуглецевого розвитку. Стаття написана українською мовою
Самусевич Я. В., Теницька І. А., Селезньова О. В.
Ефективність діяльності екологічних інспекцій в Україні та її вплив на фінансове забезпечення раціонального природокористування (c. 241 - 247)
Діяльність екологічних інспекцій покликана слугувати регулятором забезпечення дотримання суб’єктами господарювання екологічних норм і зменшувати рівень забруднення. На основі цієї мети функціонування екологічних інспекцій було сформовано мету дослідження, яка полягає у підтвердженні чи спростуванні гіпотези, що ефективність діяльності екологічних інспекцій має прямий вплив на рівень фінансування заходів, пов’язаних із раціональним природокористуванням. Так, для початку було проведено аналіз сучасної іноземної літератури з дотичної тематики, що дало змогу підтвердити актуальність нашого дослідження, паралельно базуючись на відсутності схожих вітчизняних напрацювань. Подальші дослідження ґрунтувались на зборі й обробці офіційних даних результатів діяльності екологічних інспекцій, сум екологічних податкових надходжень та фінансування природоохоронних заходів. На основі зібраних даних було проведено панельно-регресійний аналіз (на базі програмного забезпечення Stata). Оцінювання впливу діяльності екологічних інспекцій на фінансове забезпечення раціонального природокористування було проведено у два етапи. У результаті першого етапу дослідження (оцінювання впливу діяльності екологічних інспекцій на надходження від екологічних податків) було виявлено часткову статистичну значимість між результативною та факторними змінними. Отже, діяльність екологічної інспекції здатна впливати на наповнення бюджету в аспекті екологічного податку, проте такий вплив є незначним у грошовому вимірнику, а це, своєю чергою, стримує реалізацію екологічним податком всіх своїх функцій. В результаті другого етапу дослідження, який полягав у оцінці впливу діяльності екологічних інспекцій на фінансування природоохоронних заходів, було визначено, що раніше висунута гіпотеза була підтверджена частково. На основі цього була сформована друга гіпотеза, сутність якої полягала у тому, що відносні показники ефективності діяльності екологічних інспекцій мають безпосередній вплив на суму екологічних надходжень і фінансування екологічних ініціатив. Це дало змогу підтвердити, що ефективність діяльності екологічних інспекцій у деяких аспектах має безпосередній вплив на суму екологічних податкових надходжень. Хоча загалом другу висунуту гіпотезу не можливо вважати ні спростованою, ні підтвердженою, а отримані результати стають підґрунтям для подальших емпіричних досліджень у цьому напрямку. Стаття написана українською мовою
Федірко О. А., Федірко Н. В., Васюк Н. О.
Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС (c. 248 - 256)
Метою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2024
Кондратенко Н. О., Троян В. І., Браташ М. А.
Соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування (c. 173 - 180)
У статті визначено соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування. Зауважено, що інноваційне управління у сфері надрокористування – це окрема галузь управління та відповідна діяльність, яка виникла та розвивалася в результаті суперечливих тенденцій щодо зростання обсягів використання надр і обмежених можливостей їх ефективного залучення до господарчих процесів. Зазначено, що соціальні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування вимагають відповідного оцінювання для отримання адекватної відповіді на запитання щодо ефективності такого типу управління. Визначено, що екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування вважаються дуже важливими, оскільки сучасне конкурентне середовище вимагає, щоб екологічна відповідальність стала життєвою філософією суб’єкта господарювання і була основою формування стосунків із постачальниками та споживачами, а також і місцевими громадами. Визначено принципи та напрями удосконалення інноваційного управління щодо екологічних питань у сфері надрокористування в Україні. Було акцентовано увагу на екологічному аудиті, який є інструментом для визначення того, наскільки виробнича діяльність відповідає державним і міжнародним стандартам сталого розвитку. Зазначено, що через повномасштабну війну в Україні зростає відповідальність кожного суб’єкта господарювання щодо збереження та відновлення довкілля. Зроблено висновок, що соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування формують основу для зацікавлення та поєднання інтересів держави, бізнесу та суспільства для досягнення певного балансу у питаннях національної безпеки, задоволення потреб населення в суспільних благах та екологічного розвитку на основі інноваційності, що в майбутньому створить умови для формування та реалізації відповідних екологічних стратегій, які сприятимуть розвитку освіти та науки, соціальному захисту населення, зменшенню відтоку висококваліфікованих працівників, підвищенню інноваційної активності в економіці країни тощо. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2024
Дикань В. В., Подвігін А. Д.
Сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування (c. 287 - 293)
У статті досліджено розвиток сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування (СНК). Зазначено, що економічна діяльність у сфері надрокористування є достатньо специфічною, що вимагає застосування методів ефективного управління природними ресурсами, які забезпечать їх збереження для майбутніх поколінь. Своєю чергою, ефективна система управління інноваційною діяльністю може стати корисним інструментом у сучасній конкурентній боротьбі та стимулом розвитку сфери надрокористування в Україні. Зазначено, що сьогодні для розвитку сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування необхідним є вдосконалення організаційних компонентів системи управління та впровадження нових технологій і інструментів прийняття рішень. Визначено загальну послідовність інноваційного процесу та принципіальні умови організації інноваційної діяльності у сфері надрокористування. Визначення принципіальних умов організації управління інноваційною діяльністю та її основних характеристик у СНК довели, що в процесі її здійснення всі процеси мають певні особливості, а також і певні обмеження, які пов’язані із специфікою цієї сфери. Визначено пріоритетні напрями управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування відповідно до їх програм інноваційного розвитку. Запропоновано систему управління інноваційною діяльністю у СНК. Встановлено, що управління інноваційною діяльністю у СНК визначається формуванням інфраструктури науково-дослідної та інноваційно-інвестиційної діяльності; запровадженням генерації, відбору та використанням інновацій; виявленням та реалізацією нових ринкових можливостей щодо формування проєктів інноваційного управління у СНК. Зроблено висновок, що сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування мають бути спрямовані на пошук новацій у системі управління СНК, що у перспективі наддасть можливість поєднати всі види інновацій та досягти синергетичного ефекту у цій сфері. Стаття написана українською мовою
Запорожець Г. В., Оринчак О. М.
Теоретичні засади інноваційного управління у сфері надрокористування (c. 294 - 301)
У статті узагальнено теоретичні засади інноваційного управління у сфері надрокористування. Зазначено, що управлінські інновації все ще є нечіткими та недостатньо вивченими в теорії управління та практиці. Коли з’явилися інноваційні компоненти управління, люди стали краще розуміти, що управління є важливим інтегрованим фактором, який впливає на очікувані результати діяльності суб’єкта господарювання. Без управління створення та реалізація ефективних технологій, а також розумне поєднання соціальних, інформаційних, облікових, фінансових, економічних і комерційних факторів є неможливими. Зазначено, що, враховуючи специфіку сфери надрокористування, узагальнення підходів до управління інноваціями дало змогу виявити, що найбільш важливим є організаційний підхід, який дає можливість менеджменту планувати свою діяльність, приймати ефективні управлінські рішення на засадах інноваційності. Дано авторське визначення «надрокористування», під яким слід розуміти економічну, управлінську діяльність державних інститутів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності, суспільства та його окремих груп, домашніх господарств щодо використання надр для власних або комерційних потреб у межах геологорозвідки, гірничої справи, підземних робіт, що не пов’язані з видобутком корисних копалин, охорони надр у науковій, геологічній, культурній, естетичній, санітарно-гігієнічній сферах, збір матеріалів і зразків для різних цілей наукової і практичної діяльності. Встановлено, що інноваційне управління у сфері надрокористування – це процес управління значними змінами в продуктах праці, засобах виробництва, послугах та іншій інноваційній діяльності, яка є одним з основних напрямків розвитку суспільного виробництва. Зроблено висновок, що інноваційне управління надрокористуванням допомагає досягти синергетичних результатів у галузі. Це включає досягнення соціально-економічних і бізнес-цінностей та є важливим для розробки політики, яка визначає, як ефективно впроваджувати інноваційні технології в систему управління суб’єктами господарювання. Стаття написана українською мовою
|
УКР
ENG