Економіка та управління підприємствами
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2009
Пилипенко А. А.
Проектування системи стратегічного обліку промислового підприємтва (c. 36 - 46)
Розглянуто особливості формування обліково-аналітичного забезпечення системи стратегічного менеджменту підприємств та їх об’єднань. Визначено напрямки застосування інструментарію основних теорій та концепцій менеджменту в розрізі елементів методу бухгалтерського обліку та запропоновано напрямки вирішення наявних невідповідностей між можливостями бухгалтерського обліку щодо утворення інформаційного забезпечення для системи менеджменту та запитами цієї системи. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf - 
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2010
Тищенко О. М., Єніна-Березовська А. О.
Аналіз фінансової стійкості коксохімічних підприємств (c. 30 - 35)
Розглянуто сім підходів до визначення фінансової стійкості підприємства, яки застосовані для фінансового аналізу ряду підприємств коксохімічної галузі. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2010
Пилипенко А. А.
Збалансована система показників в системі стратегічного управління розвитком інтегрованих структур бізнесу (c. 47 - 55)
Cтаттю присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного забезпечення формування системи управління інтегрованими структурами бізнесу, орієнтованої на використання збалансованої системи показників. Запропоновано референтну модель впровадження збалансованої системи показників. Удосконалено інструментарій впровадження збалансованої системи показників. Розглянуто особливості використання стратегічних систем вимірювання й проведено структурування показників ефективності. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Наумік-Гладка К. Г., Жиляєва І. Ю.
Уточнення змісту поняття «рекрутинг» як інструменту гармонізації комунікаційних процесів в організації (c. 56 - 60)
У статті уточнено зміст поняття «рекрутинг», реалізовано структурний аналіз змісту категорії «рекрутинг». Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Ялдін І. В.
Передумови виникнення та сутність поняття «інтегрована структура бізнесу» (c. 61 - 72)
У статті проводиться аналіз передумов виникнення інтегрованих структур бізнесу, аналізується та уточнюється сутність поняття «інтегрована структура бізнесу» та ідентифікуються основні відмітні риси таких структур. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Решетняк О. І.
Франчайзинг освітніх послуг в ході інтернаціоналізації навчального процесу: проблеми й перспективи (c. 73 - 74)
Інтернаціоналізація вищої освіти є важливим чинником підвищення якості підготовки фахівців в області управління сучасним господарством. Франчайзинг в освіті – спільна діяльність навчальних закладів з надання освітніх послуг. Особливу актуальність освітній франчайзинг здобуває в цей час за рахунок впровадження методів дистанційного навчання. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2010
Решетняк О. І.
Інновації в маркетингу: імагографичне сегментування ринку туристичних послуг (c. 63 - 65)
У статті проаналізовано існуючий досвід сегментування ринку туристичних послуг і можливості застосування інноваційного маркетингового підходу до сегментування із застосуванням імагографічної змінної та технології міфодизайна в процесі виділення груп споживачів. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2010
Пилипенко А. А., Пилипенко С. М.
Концепція обліково-аналітичної підтримки системи управління витратами підприємств та їхніх об’єднань (c. 65 - 74)
Обґрунтовано концепцію обліково-аналітичного забезпечення управління витратами. Розкрито сутність, зміст та особливості процесу управління витратами у взаємозв’язку з розробкою стратегії розвитку підприємства. Побудовано структурну схему та модельний базис проблемної області облікової підтримки управління витратами. Обліковий процес розширено ознаками превентивності. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Азаренков Г. Ф., Зима О. Г., Писарчук О. В.
Можливості контролінгу в системі управління інноваційним розвитком підприємства (c. 74 - 78)
В роботі розглянуто можливості використання інструментарію контролінгу в системі управління інноваційним розвитком підприємства, наголошено на особливостях та проблемних аспектах оцінювання результативності інноваційного розвитку з огляду на специфіку різних видів активів, які характеризують стан підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Попова Н. В.
Стратегія клієнтооріентованості транспортного холдингу (c. 78 - 82)
В статті розглянуті питання формування клієнтоорієнтованості транспортних холдингів на основі розробки стратегічних напрямів маркетингової діяльності і системи обслуговування клієнтів. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Матюшенко О. І.
Життєвий цикл підприємства: сутність, моделі, оцінка (c. 82 - 91)
У статті визначено сутність поняття «життєвий цикл підприємства», зроблено порівняльний аналіз моделей життєвого циклу підприємства, визначено базові підходи до першопричин розвитку підприємства, розглянуто методи визначення стадії життєвого циклу підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кириченко Д. О.
Інструменти вдосконалення виробництва на підприємствах машинобудування (c. 92 - 97)
У статті проаналізовано наявні інструменти вдосконалення виробничих бізнес-процесів. Розглянуто можливість їхнього використання у взаємозв’язку на підприємстві для досягнення синергетичного ефекту. Запропоновано систему інструментів вдосконалення виробничих бізнес-процесів на підприємстві. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2011
Гавкалова Н. Л., Шумська Г. М.
Енергозабезпечення та енергозбереження: проблеми та шляхи їх вирішення (c. 47 - 49)
Визначено тенденції виробництва та споживання енергоносіїв на підприємствах Харківського регіону. Запропоновано шляхи покращення стану енергозбереження на вітчизняних підприємствах. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Цибульська Л. О.
Концептульні підходи до створення системи девелопменту в інноваційно-активній будівельній організації (c. 49 - 51)
Роботу присвячено відпрацюванню концептуальних підходів до створення системи девелопменту в інноваційно-активній будівельній організації. Висвітлені основні бізнес-процеси та етапи реалізації девелоперських проектів, їхня цілісність, взаємозалежність, структурність, ієрархічність, які і утворюють систему девелопменту. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кирєєнко А. П.
Розвиток оподаткування індивідуальних підприємців – досвід Росії та України (c. 52 - 56)
Розглядаються особливості діяльності індивідуальних підприємців у Російській Федерації, що впливають на ухилення від сплати податків. Даються пропозиції щодо вдосконалення оподаткування індивідуальних підприємців у Російській Федерації з урахуванням досвіду України. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Іванова В. Й.
Вдосконалення оперативно-виробничого планування в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва (c. 57 - 59)
Стаття присвячена аналізу існуючих методів оперативно-виробничого планування і виділенню їх особливостей в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва. Розглянуто існуючі моделі оптимізації показників оперативно-календарного планування. Проаналізовано підходи до вдосконалення систем оперативно-виробничого планування, що діють на підприємстві. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Іванова Р. Х., Іванова О. Ю.
Формування партнерських стосунків між працедавцем і персоналом як інструмент підвищення конкурентоспроможності торгівельного підприємства (c. 60 - 64)
У статті досліджено вплив управління персоналом на ефективність діяльності торгівельних організацій. Виділено вісім напрямів створення партнерських стосунків між працедавцем і персоналом з метою підвищення конкурентоспроможності торгівельного підприємства. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Зима О. Г., Підгайна В. О.
Підготовка готельних номерів в Україні до Євро-2012 (c. 65 - 66)
У статті розглядається проблема підготовки готельних номерів в Україні до Євро-2012, визначаються існуючі проблеми та напрямки їх вирішення. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Данько Н. І.
Управління якістю готельних підприємств в Україні (c. 67 - 72)
У статті запропоновано створення системи управління якістю готельних підприємств, що базується на принципах системи загального менеджменту якості (ЗМЯ). Автором адаптовані принципи управління якістю діяльності готельних підприємств та розроблені конкретні рекомендації щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах готельної індустрії в Україні. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Решетняк О. І., Кириченко Д. О.
Методичний підхід до реінжинірингу системи оперативного управління основним виробництвом на машинобудівних підприємствах (c. 72 - 78)
У статті запропоновано методичний підхід до реінжинірингу системи оперативного управління основним виробництвом на машинобудівних підприємствах. Запропоновану послідовність розглянуто на прикладі реінжинірингу системи оперативного управління основним виробництвом на ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря». На підставі проведеного аналізу було запропоновано напрямки щодо підвищення ефективності виробничих бізнес-процесів у цілому. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2011
Раєвнєва О. В., Гриневич Л. В., Мілевський С. В.
Сучасні тенденції у формуванні інноваційно-орієнтованої структури вищого навчального закладу (c. 55 - 57)
У статті розглянуті основні напрями розвитку інноваційної структури вищого навчального закладу. Виділені сучасні тенденції у формуванні адаптивної організаційної структури університету. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Таньков К. М., Бахурець О. В.
Стратегічні підходи до формування взаємовідносин у ланцюгах поставок (c. 58 - 63)
У роботі розглянуті теоретичні положення побудови стратегій взаємовідносин в умовах формування ланцюгів поставок. Наведено моделі зв’язків між критеріями, які визначають вибір стратегії взаємовідносин у ланцюгах поставок. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Гонтарева І. В.
Оцінювання стійкості циклів і процесів в рамках ефективного розвитку підприємств (c. 63 - 66)
Виділено та обґрунтовано фінансову, виробничу та організаційну складові стійкості циклів і процесів розвитку підприємств. Наведено методичний підхід щодо оцінювання стійкості ефективного розвитку машинобудівних підприємств. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2011
Фріман І. М., Ковальчук К. Ф.
Управління інвестиціями в розвиток людського капіталу як фактора підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства (c. 71 - 74)
У роботі відображено взаємозв’язок управління інвестиціями в розвиток людського капіталу промислового підприємства з підвищенням його конкурентоспроможності. Розглянуто методи управління інвестиціями в людський капітал підприємства, і для обґрунтованості їх вкладення запропонований до використання показник рентабельності інвестицій. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Ястремська О. М.
Мотивація праці в процесі стратегічної реорганізації (c. 75 - 79)
У статті розглянуті особливості мотивації персоналу на підприємствах в умовах проведення стратегічних організаційних перетворень на основі стратегічних центрів господарювання, запропонована система показників матеріального стимулювання. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Амосов О. Ю.
Оцінка потенціалу конкурентоспроможності як основного аспекту розвитку підприємства (c. 79 - 83)
У статті розглянуті методи оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств. Систематизовано види підходів щодо оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств. Запропоновано схему оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Пилипенко А. А., Литвиненко А. О.
Реінжиніринг та реструктуризація в механізмі управлінні розвитком матеріально-технічної бази промислового підприємства (c. 83 - 89)
У статті розглянуто теоретико-методичні засади організації управління відтворенням матеріально-технічної бази підприємства шляхом створення належного управлінського механізму, підпорядкованого принципам реструктуризації та реінжинірингу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Сергієнко О. А., Татар М. С.
Інструментарій дослідження оцінки та аналізу рівня конкурентної позиції підприємств (c. 90 - 94)
У роботі запропоновано інструментарій комплексного дослідження конкурентоспроможності металургійних підприємств на основі рейтингового інструментального оцінювання з використанням сучасного інструментарію економіко-математичного моделювання, зокрема методології таксономічного оцінювання та динамічного фазового аналізу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Гринько Т. В.
Основи управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства (c. 94 - 97)
Розглянуто проблеми впровадження інновацій на підприємстві, запропоновано класифікацію видів управління адаптивним інноваційним розвитком. Сформовано підходи до адаптаційного впровадження інновацій. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2011
Тищенко О. М., Норік Л. О., Котлярова В. Г.
Використання технології зворотних обчислень в розподілі матеріально-технічних ресурсів між виробничими цехами (c. 68 - 76)
Запропоновано підхід до використання технології зворотних обчислень для прийняття управлінських рішень щодо розподілу матеріально-технічних ресурсів на проведення ремонтних робіт між цехами основного виробництва на коксохімічних підприємствах. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Амосов О. Ю.
Фінансова безпека підприємства в сучасних економічних умовах: теоретичний аспект (c. 76 - 80)
Узагальнено теоретичні аспекти щодо визначення особливостей фінансової безпеки підприємств у сучасних економічних умовах. Подано визначення фінансової безпеки як економічної категорії та економічного процесу. Визначено цілі системи оцінки та аналізу фінансової безпеки. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кендюхов О. В.
Теоретичне обґрунтування кадрового забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства (c. 80 - 84)
Проведено теоретичне обґрунтування кадрового забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Маркова Н. С.
Підвищення освітнього потенціалу персоналу на основі формування інтелектуального капіталу підприємства (c. 85 - 87)
Обґрунтовано методику оцінки рівня інтелектуального капіталу на основі розрахунку інтегрального показника за допомогою факторного аналізу. Доведено, що застосування запропонованого інтегрального коефіцієнта оцінки рівня інтелектуального капіталу підприємства уможливлює не тільки визначення абсолютного значення, а й надає можливість якісного аналізу складових формування інтелектуального капіталу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Яловега Н. І.
Стратегічний маркетинговий аудит в управлінні підприємством (c. 87 - 90)
У статті наведено авторське визначення поняття «стратегічний маркетинговий аудит», визначені його мета і завдання, обґрунтовані етапи процесу стратегічного маркетингового аудиту. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кузнецова С. А., Кузнецов А. А.
Формування корпоративної культури в залежності від специфіки підприємства (c. 91 - 94)
Сформульовано напрями специфікації корпоративної культури в залежності від специфіки підприємств. Запропоновано структуру та склад специфічних ознак, які визначають специфіку формування корпоративної культури підприємства. Ідентифіковано ознаки галузевої специфіки підприємства, які впливають на управління його корпоративною культурою. Окреслено особливості формування корпоративної культури з урахуванням розмірів бізнесу, галузевої специфіки та в межах обраної організаційної структури підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Тютлікова В. В.
Формування етичної організаційної поведінки в сучасних умовах (c. 95 - 100)
У статті розглядається зміст етичних правил поведінки, необхідність враховувати структуру соціальної відповідальності організації перед суспільством і аналізувати силу впливу різних угруповань на роботу організації. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Ковальова В. І.
Поведінкові аспекти сучасного менеджменту (c. 101 - 106)
У статті розглядається новітні тенденції розвитку поведінкового аспекту в управлінні персоналом; розглянуті внутрішні чинники, що впливають на поведінку персоналу, а також різні види поведінка персоналу, які можуть бути продіагностовані. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Коюда В. О., Воліков В. В.
Аналіз результатів оцінки використання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств (c. 106 - 113)
Проаналізовано результати оцінки рівня використання інтелектуального потенціалу підприємства, людського, структурного й споживчого капіталів як складових оцінки для конкретного машинобудівного підприємства, групи підприємств і виявлені резерви їх недовикористання на основі тенденції змін факторів-показників та їх взаємовпливу протягом п’яти років. Виокремленні недоліки є основою для обґрунтування комплексу заходів щодо поліпшення стану справ в цьому напрямку як для окремого підприємства, так і для групи підприємств. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Мілаш І. В., Гаркуша Н. М.
Управління витратами підприємств роздрібної торгівлі за центрами відповідальності (c. 113 - 117)
У статті досліджені й узагальнені теоретичні положення поняття «центр відповідальності». Рекомендовано систему управління витратами підприємств роздрібної торгівлі за центрами відповідальності. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Тридід О. М.
Бюджетування як метод управління неопераційними доходами і видатками підприємств (c. 117 - 120)
У статті запропоновано методику управління доходами та видатками, які не пов’язані з основною діяльністю підприємств, на основі бюджетування обґрунтовано доцільність застосування функціонально-вартісного аналізу для оцінки впливу кон’юнктурних факторів на зміну фінансового стану підприємства під впливом неопераційних доходів і видатків. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2012
Чечетов М. В., Денисюк О. В.
Обґрунтування стратегії розвитку управлінських компетенцій підприємства (c. 41 - 46)
Стаття присвячена одній з актуальних проблем стратегічного управління, що пов’язана із складністю формування та розвитку управлінських компетенцій підприємства. На основі дослідження еволюції підходів та концепцій стратегічного управління визначено, що концепції управління знаннями та ключових компетенцій є пріоритетними для створення конкурентних переваг та досягнення довгострокової ефективності підприємства. це дало змогу обґрунтувати комплекс стратегій формування управлінських компетенцій промислових підприємств України, визначити напрями та засоби їх розвитку. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Пилипенко А. А., Литвиненко А. О.
Типологізація систем управління розвитком матеріально-технічної бази промислових підприємств на підґрунті інтегрального оцінювання можливостей її відтворення (c. 46 - 54)
Авторська оцінка ефективності використання наявного потенціалу матеріально-технічної бази підприємств (МТБП) машинобудування виявила значні резерви її розвитку через незадовільний стан використання фондів, низький рівень розкриття ресурсного потенціалу тощо. З метою визначення шляхів реалізації означених резервів було здійснено кластерний аналіз діяльності 90 машинобудівних підприємств. Такий аналіз дозволив виділити різні сценарії розвитку підприємств за рахунок комбінування ознак кластеризації: вартісний вимір розміру МТБП, ефективність розкриття потенціалу МТБП та варіативність показників діяльності підприємства. Для введення останньої ознаки розраховано коефіцієнт варіації за основними показниками, що характеризують МТБП (значення варіації показників непрямо свідчить про відношення підприємств до проведення трансформацій під час розвитку). Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Лаптєв В. І.
Дослідження системи органів управління акціонерного товариства (c. 55 - 59)
У статті здійснено дослідження проблеми побудови системи органів управління акціонерного товариства. Розглянуто її структуру, визначено місце та роль наглядової ради в системі, а також необхідність створення корпоративного секретаря. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Анісімова О. М.
Управління розвитком інтелектуального потенціалу в процесі адаптації промислових підприємств до світового ринку (c. 59 - 64)
У статті розглянуті складові інтелектуального потенціалу, особливості управління, проблеми розвитку і використання інтелектуального потенціалу промислового підприємства. Запропоновано схему організаційно-економічного механізму адаптації промислових підприємств. Зроблені акценти на ключові аспекти управління інтелектуальним потенціалом промислових підприємств. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Лугова В. М., Єрмоленко О. А.
Напрями розвитку лідерської компетентності керівників українських підприємств (c. 64 - 67)
У статті уточнено сутність поняття «лідерська компетентність керівника», визначено її складові та напрями розвитку за рахунок впровадження у вітчизняну практику менеджменту зарубіжних наукових доробок щодо лідерства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кужелєв М. О.
Оцінка фінансового стану в контексті реалізації дивидендної політики корпорації (c. 68 - 72)
У статті проаналізовано особливості існуючих підходів і методик формування дивідендної політики корпорації та оцінки її фінансового стану, запропоновано ефективну модель формування дивідендної політики корпорації в умовах динамічного зовнішнього середовища, яка дозволить підвищити її життєздатність в довгостроковому періоді. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Метеленко Н. Г.
Проблеми управління акціонерним капіталом промислових підприємств в Україні (c. 73 - 77)
У статті проаналізовані проблеми управління акціонерним капіталом в Україні. Показано роль та вплив приватизаційних процесів у становленні вітчизняної системи корпоративного управління. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Новікова Т. В.
Бізнес-процеси в організаційному плануванні підприємства (c. 77 - 81)
Розглядається проблема формування організаційного плану як бізнес-процесу в управлінні підприємством. Обґрунтовано «змішаний» підхід до побудови організаційної структури підприємства. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Цимбалюк С. О.
Організаційне забезпечення мотивації управлінського персоналу промислових підприємств (c. 82 - 85)
У статті запропоновано і розкрито системно-функціональний підхід до побудови ефективної організаційної структури управління персоналом як складової мотивації керівників, спеціалістів і технічних службовців. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Полякова Я. О.
Формування рекламного бюджету підприємства в процесі маркетингових комунікацій (c. 86 - 91)
Наукове дослідження спрямоване на обґрунтування доцільності використання існуючих методичних підходів щодо визначення розміру рекламного бюджету підприємства на основі виявлених критеріїв оптимізації вибору. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Ткаченко С. О.
Вдосконалення системи оптимізації витрат обігу (c. 91 - 95)
У статті розглянуто економічні аспекти вдосконалення діяльності суб’єктів господарювання та оптимізації витрат обігу. Визначено пріоритетні шляхи розвитку системи господарювання сфери обігу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2012
Ібрагімов Е. Е.
Система стратегічного планування діяльності підприємства на основі інтелектуальної підтримки (c. 16 - 19)
У статті висвітлено необхідність формування інтелектуальної підтримки системи стратегічного планування діяльності підприємства. Визначені її основні структурні елементи та взаємозв’язки між складовими інтелектуального потенціалу, фазами стратегічного планування та спіраллю знань. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Островська О. А., Кравченко М. А.
Рейтингова оцінка у підвищенні ефективності управлінських рішень (c. 19 - 23)
У статті висвітлено переваги та обґрунтовано доцільність використання рейтингового оцінювання у фінансовій діагностиці, а також результатів рейтингування при розробці управлінських рішень на вітчизняних підприємствах. Запропоновано авторське розуміння алгоритму присвоєння рейтингу суб’єктам підприємництва. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Бабікова А. В., Шевченко І. К.
Інтегровані інформаційні системи: аналіз і перспективи впровадження в процес управління підприємством (c. 23 - 26)
Стаття присвячена актуальним питанням використання інформаційних технологій в управлінні підприємствами. Відповідно до мети дослідження проведено аналіз стану та рівня використання інформаційних та комунікаційних технологій, виявлено основні тенденції та напрямки інформатизації діяльності підприємств промислового сектора. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2012
Гончаров Ю. В., Костюк Г. В.
Методологічні аспекти формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості (c. 97 - 107)
У статті розглянуто особливості формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості. Зроблено висновок, що раціональне управління рухом великого масиву матеріальних ресурсів сьогодні неможливо без комп’ютеризації цього процесу, впровадження обчислювальної техніки на всіх стадіях логістики. Методологічне розв’язання завдань управління матеріальними та супутніми потоками з використанням обчислювальної техніки знайшли своє відображення у операційних системах, розроблених закордонними фахівцями, які можуть бути використанні при формуванні логістичної системи вітчизняних підприємств легкої промисловості. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Гриньова В. М., Сідоренко В. В.
Взаємозв’язок трудового потенціалу підприємства та компетентностей персоналу (c. 108 - 114)
У статті досліджено відтворювальний цикл трудового потенціалу, який складається з фази формування, розподілу та використання. Визначено стадії, що характеризують фазу формування трудового потенціалу підприємства. Розглянуто особливості трудового менталітету працівників. Охарактеризовано компетентності персоналу та запропоновано для майстрів виробничих дільниць машинобудівних підприємств розподіл їх за шістьма групами: планування, організація, мотивація, контроль, поведінкові та ділові. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Ілляшенко С. М., Овчаренко М. І.
Умови та особливості становлення корпоративної культури вітчизняних підприємств (c. 114 - 118)
У статті проаналізовано умови та особливості становлення корпоративної культури вітчизняних підприємств, в контексті цього авторами досліджено розвиток корпоративного сектора України, національні особливості економічної культури українців, конкурентоспроможність вітчизняних підприємств та глобалізаційні процеси. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Калинеску Т. В., Фоменко А. О.
Оцінювання відповідності гнучкого інноваційного розвитку підприємства ринковій кон’юнктурі (c. 119 - 123)
Доведено, що оцінювання відповідності гнучкого інноваційного розвитку підприємства ринковій кон'юнктурі полягає у виборі кількісних критеріїв і визначенні для них еталонних значень, що описують галузеві тенденції розвитку. Проведено зіставлення систем «підприємство» і «ринок» по чотирьом ключовим підсистемам, які забезпечують реагування на зміну споживчого попиту. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Маркіна І. А., Біловол Р. І.
Реструктуризація підприємства як елемент антикризового управління (c. 124 - 129)
Розглядаються актуальні проблеми реструктуризації підприємств. Пропонуються заходи відповідно кожного етапу процесу реструктуризації. Акцентовано увагу на соціальних аспектах та наслідках проведення реструктуризації. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Куніцин С. В.
Моделювання процесів розвитку підприємств туристично-рекреаційної сфери (c. 130 - 136)
У статті розглянуто особливості побудови модельного базису управління розвитком туристично-рекреаційної діяльності через соорганизацию професійних учасників туристичного ринку, які можуть функціонувати автономно. Пропонований модельний базис підпорядковано інтегративним взаєминам учасників кластеру та наявності мереж діяльності зі створення туристичного продукту. Визначено особливості та відмінності застосування комплексу методів моделювання на різних стадіях життєвого циклу розвитку туристично-рекреаційного кластеру. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Кусик Н. Л., Ковалевська А. В.
Методичний підхід до проведення оцінки ефективності соціально відповідальної діяльності підприємства (c. 137 - 141)
У статті визначений основний вектор в розробці власного методичного підходу до проведення оцінки ефективності соціально відповідальної діяльності, який заснований на тому, що кожне підприємство, перш за все, має обрати мету оцінки корпоративної соціальної відповідальності. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Окландер Т. О.
Маркетингові дослідження цінових ризиків промислового підприємства (c. 141 - 146)
У статті розглянуто методи ідентифікації маркетингових цінових ризиків, які ґрунтуються на визначенні цінової еластичності попиту та цінової чутливості споживачів. Запропоновано для оцінки цінової еластичності попиту застосовувати методи аналізу динаміки продажів, аналізу даних панельних досліджень, ринкові тести, експертні опитування. Для оцінки цінової чутливості споживачів використовувати методи, що ґрунтуються на двох методичних підходах: монадичному та порівняльному. Обґрунтовано, що використання цих методів промисловими підприємствами сприятиме підвищенню ефективності управління ціновими ризиком і тим самим – їх мінімізації чи уникнення. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Труніна І. М.
Особливості вивчення та формування конкурентних переваг вітчизняних підприємств (c. 147 - 150)
Показано роль конкурентних переваг у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства, розкрито їхній зміст. Надано вимоги до конкурентних переваг. Подано зміст поняття "стійка конкурентна перевага". Показано доцільність вивчення конкурентних переваг вітчизняних підприємств з урахуванням реальних умов їхньої діяльності. Проаналізовано наявні конкурентні переваги вітчизняних підприємств і причини їхнього поступового втрачання. Акцентовано увагу на тих процесах в діяльності підприємства, які не орієнтовані безпосередньо на потреби споживача, але саме з них починають формуватися конкурентні переваги підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Фріман Є. М.
Організаційні засади аудиту персоналу при прийнятті кадрових рішень на підприємстві (c. 151 - 154)
У статті проаналізовано сутність поняття аудиту персоналу, визначено його об’єкти та надано результати дослідження щодо змісту аудиту персоналу в системі прийняття кадрових рішень. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Шершньова З. Є., Іванов О. В.
Методичні основи формування підсистеми управління знаннями у корпораціях у контексті організаційного розвитку (c. 155 - 160)
Стаття присвячена формулюванню методичних основ при здійсненні процесу організаційного проектування у сфері управління знаннями, дослідженню їх ролі в подальшому організаційному розвитку корпорації. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2012
Амосов О. Ю., Головко В. А.
Формування моделі управління ефективністю діяльності підприємства (c. 115 - 120)
В умовах економічної нестабільності перед керівництвом будь-якого підприємства постійно виникає проблема підвищення ефективності його діяльності. Лише висока ефективність може забезпечити конкурентоспроможність підприємства, а внаслідок цього його благополуччя та комерційний успіх. Сучасна економічна ситуація диктує необхідність пошуку нових напрямів підвищення ефективності діяльності підприємств, аналізу причин і факторів, що стримують їх розвиток. Мету дослідження визначено як обґрунтування необхідності формування моделі управління ефективністю діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є процеси формування моделі управління ефективністю діяльності підприємства. Предметом дослідження є науково-теоретичні аспекти моделі управління ефективністю діяльності підприємства. Досліджено існуючи моделі управління ефективністю діяльності підприємства, виявлені недоліки щодо єдиного підходу до управління ефективністю діяльності підприємства, запропоновано модель управління ефективністю діяльності підприємства, розглянуто етапи цільового управління, процеси, що відбуваються на них, та його переваги, проаналізовано вплив корпоративних цінностей на ефективне управління підприємством. Урахування авторських розробок та аналіз різних підходів щодо управління ефективністю діяльності підприємства дозволили сформувати модель ефективного управління діяльністю підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Іванов Ю. Б., Іванова О. Ю.
Стратегія формування конкурентних переваг підприємства в умовах інтенсивної конкурентної боротьби (c. 121 - 128)
У статті розглянуто послідовність етапів щодо розробки стратегії формування конкурентних переваг підприємства в умовах високої інтенсивності конкурентної боротьби. Запропоновано систему інформаційних потоків та вимоги до конкурентних переваг в залежності від типу конкурентної стратегії. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Тищенко О. М., Хаустова В. Є.
Аутсорсинг як фактор ефективності підприємств будівельної галузі (c. 129 - 135)
У статті відбита розмаїтість можливостей підвищення ефективності підприємств будівельної галузі за допомогою аутсорсингових послуг. Охарактеризовано загальний рівень розвитку видів аутсорсингу в країні й будівельній галузі. Показано ризики вітчизняної будівельної галузі від необґрунтованого використання аутсорсингу Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Попов О. Є., Бондаренко Г. М., Лєгостаєва О. О.
Організація управління відтворенням матеріально-технічної бази корпоративних підприємств в умовах змін акціонерного капіталу (c. 136 - 140)
Доведена доречність консолідованого розгляду циклу управління трансформаційними змінами акціонерного капіталу та контуру відтворення матеріально-технічної бази корпо-ративного підприємства. Запропоновано як фактор прийняття рішення про реаліза-цію угод щодо зливань й поглинань використовувати наявність синергії елементів матеріаль-но-технічної бази учасників трансформаційних процесів. Визначено напрями залучення пара-метрів даної синергії до методів оцінки вартості корпорацій при зливаннях й поглинаннях. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Тимофеєв В. М., Мардус Н. Ю.
Теоретико-методичні підходи щодо формування ціни підприємства (c. 141 - 145)
У статті розглянуто теоретичні та методологічні положення щодо стратегічного формування ціни в період ринкових відносин. З метою обґрунтування високого рівня наукової точності до визначення стратегії і тактики ціноутворення, було досліджено поняття «цінова політика», «цінова стратегія» і «цінова тактика», в результаті чого виявлено відмінності у визначенні цих понять ученими даній області дослідження, що дозволяє стверджувати про певну неоднозначність в тлумаченні окремих понять. Було встановлено взаємозв'язок між даними поняттями. Підтверджується, що цінові стратегії є засобом досягнення конкурентних стратегій фірми, а ціноутворення є елементом маркетингу. Крім того, для ефективного ціноутворення існує необхідність у впровадженні системного підходу, який є чітко структурованою схемою процесу формування стратегії і тактики ціноутворення в маркетингу з окремо визначеними компонентами системи, взаємозв'язок і логічна послідовність яких може стати запорукою успішного результату у формуванні механізму ціноутворення в системі стратегічного маркетингу. Запропоновано здійснювати практичне ціноутворення в діяльності сучасних підприємств з позиції маркетингу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Даниленко С. В.
Підходи до управління кадровою безпекою підприємства в ході реструктуризації (c. 146 - 150)
У статті розкрито змістовні елементи кадрової безпеки та ризики, що виникають в кадровій сфері підприємства в ході реструктуризації. Обґрунтовано чинники забезпечення кадрової безпеки. Запропоновано визначення управління кадровою безпекою підприємства в процесі реструктуризації, як таку політику в кадровій сфері, економічні, організаційні і соціально-психологічні заходи якої спрямовані на запобігання економічних збитків, підтримку цілей та цінностей підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Українська Л. О., Рябик Г. Є.
Організація моніторингу конкурентних переваг і конкурентоспроможності підприємства (c. 151 - 157)
У роботі узагальнено основні положення концепції розбудови системи моніторингу конкурентних переваг підприємства, проведено аналіз стану і підтримки прийняття рішень в системі моніторингу конкурентних переваг підприємства, встановлено склад факторів, які необхідно включити в систему моніторингу, наведено методичний підхід до організації проведення моніторингу конкурентних переваг і конкурентоспроможності підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Біловодська О. А.
Оптимізація витрат підприємств промисловості будівельних матеріалів (c. 158 - 162)
У роботі доведено, що одним з напрямів підвищення прибутковості діяльності підприємств промисловості будівельних матеріалів може бути оптимізація витрат, пов’язаних з реалізацією продукції. Для вибору найефективнішої технології просування будівельних матеріалів на ринок було запропоновано використати інструменти нейролінгвістичного програмування (НЛП) або так званий сенсорний маркетинг. Використання методу розв’язування оптимізаційних задач в математичному програмуванні дозволило отримати проранжований ряд заходів НЛП за зменшенням ефективності, що має такий вигляд: звукове оформлення торгового приміщення, проведення тренінгів для персоналу, оформлення вітрин та інтер’єру; використання принципів мерчандайзингу. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Бондаренко Л. П.
Метод визначення оптимального співвідношення власного і позикового капіталів промислово-фінансової групи на основі економічної доданої вартості (c. 162 - 165)
Статтю присвячено проблематиці оптимізації структури капіталу в інтегрованих об’єднаннях, таких як промислово-фінансові групи. У статті запропоновано розраховувати оптимальні величини власного і позикового капіталів промислово-фінансової групи на основі максимізації показника економічної доданої вартості за допомогою економіко-математичної моделі. Надана коротка характеристика і обґрунтування основних обмежень, що використовуються у моделі, врахування яких дозволяє сформувати ефективну структуру капіталу як окремих учасників, так і промислово-фінансової групи в цілому. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Демчук О. В.
Сучасні тенденції управління фінансово-господарською діяльністю підприємств рибного господарства (c. 166 - 170)
У статті проаналізовано сучасні тенденції в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємств рибного господарства України. Виявлено основні чинники, що знижують ефективність управління, та визначено напрямки зростання ефективності прийняття господарських рішень. Робота в умовах централізованого планування і дотаційного фінансування відклали відповідний відбиток на формах і методах управління і ведення фінансово-економічної діяльності підприємств рибної галузі. Сучасний етап розвитку характеризується відсутністю державної підтримки при неспроможності самофінансування в умовах антикризового розвитку. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Дюжев В. Г., Тимофєєва К. О.
Формування елементів нормативно-методичної бази по аналізу і оцінці інноваційної сприйнятливості підприємства (c. 170 - 175)
У статті досліджуються вплив підсистем і функцій системи управління персоналом на рівень інноваційної сприйнятливості організаційно-управлінської структури. У результаті дослідження зроблений розрахунок індексу інноваційної сприйнятливості системи управління персоналом. Це дає можливість визначити наявність готовності персоналу до впровадження інновацій у виробничий процес. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Струк Н. С.
Облік спільної діяльності без створення юридичної особи у діловому партнерстві підприємств: проблеми та перспективи їх вирішення (c. 176 - 181)
У статті здійснено аналіз нормативного забезпечення обліку й оподаткування спільної діяльності підприємств України. Автор рекомендує внести зміни до законодавства з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, зокрема: уточнити адресність і форми подання фінансової звітності оператором спільної діяльності; змінити назви п’ятьох субрахунків до рахунків обліку розрахунків та зобов’язань, рекомендованих для використання у спільній діяльності ділових партнерів; собівартість переданих у спільну діяльність запасів і залишкову вартість необоротних активів відображати в сумі, що припадає: на частку інших учасників - у витратах звітного періоду; на власну частку партнера - у витратах майбутнього періоду. Врахування наданих рекомендацій Міністерством фінансів України допоможе вдосконалити облік спільної діяльності, що дасть змогу підвищити достовірність показників фінансової звітності ділових партнерів. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Швиданенко Г. О., Гусєва І. Ю.
Інтелектуальні ресурси підприємства, які функціонують в зовнішньому середовищі (c. 181 - 186)
Статтю присвячено дослідженню інтелектуальних ресурсів підприємства в зовнішньому середовищі. Виокремлено сукупність інтелектуальних ресурсів підприємства, які створюються та функціонують у зовнішньому середовищі. Обґрунтовано необхідність їх поєднання в ринковий інтелектуальний капітал з метою реалізації стратегічних намірів, формування стійких конкурентних переваг та збільшення ринкової вартості підприємства. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2013
Тищенко О. М., Гусєв Ю. В.
Діагностика розвитку франчайзингової мережі в економічній системі регіону (c. 179 - 184)
У роботі викладено основні результати дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку малого бізнесу в економічній системі регіону шляхом формування франчайзингових мереж. Розвинуто теорію та методи вибору стратегії розвитку суб’єктів малого бізнесу в регіоні на основі поставлених цілей підприємницької діяльності, що дозволяє оцінити доцільність створення франчайзингових мереж у регіоні. У сукупності отримані нові наукові результати дозволяють розвивати діяльність представників малого бізнесу засобами франчайзингу, виходячи з дотримання інтересів розвитку економіки кожного з регіонів України. Стаття написана українською мовою
Тищенко О. М., Хаустова В. Є., Бєляєв О. С.
Оцінка конкурентоспроможності будівельних підприємств з урахуванням їх специфіки (c. 185 - 190)
У статті обґрунтовується необхідність підвищення конкурентоспроможності галузей і підприємств в умовах глобалізації економіки. Розглянуто сутність поняття «конкурентоспроможність підприємства». Проаналізовані типи конкурентних переваг. Розкрито складності, як властиві будівельній галузі, так і придбані в період переходу до ринку, а також пов'язані з цим проблеми оцінки конкурентоспроможності будівельних підприємств. Показано, що підприємства галузі функціонують в умовах, що об'єктивно склалися в перехідний період національної економіки, при цьому отримавши додатковий негативний імпульс під впливом фінансово-економічної кризи. Виділено основні завдання, вирішення яких передбачає оцінка рівня конкурентоспроможності будівельних підприємств. Розглянуто сучасні уявлення та підходи про оцінку конкурентоспроможності будівельних підприємств на новому економічному етапі з урахуванням специфіки будівельної галузі. Виділено основні групи показників, що застосовуються при оцінці конкурентоспроможності будівельного підприємства. Стаття написана російською мовою
Касич А. О., Циган Р. М., Карбан О. І.
Науково-методичні основи обліково-аналітичного забезпечення управління прибутком підприємства (c. 191 - 196)
У статті розглянуто організацію обліково-аналітичного забезпечення на засадах стратегічних підходів. Систематизовано об’єкти управління, виходячи з його функціональної направленості, для вдосконалення управління прибутком підприємства. Проаналізовано результати останніх досліджень науковців, виявлено різні погляди на поняття «стратегічний облік». Досліджено особливості обліково-аналітичного забезпечення управління прибутком, проведено пошук науково-методичних підходів до проведення стратегічного аналізу та надано пропозиції щодо удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління прибутком підприємства. Стаття написана українською мовою
Бабина О. Є.
Багатовимірність прояву результатів формування та реалізації екологічної складової потенціалу підприємства (c. 197 - 204)
Сучасний стан навколишнього середовища вимагає формування екологічної свідомості людини та суспільства. Відтак актуалізуються питання формування та реалізації екологічної складової потенціалу підприємства. У статті екологічний потенціал розглядається як сукупність техніко-технологічних, фінансових, інтелектуальних, споживчих можливостей, а також механізмів та інструментів їх реалізації. Досліджено, що реалізація екологічного потенціалу призводить до багатовимірного ефекту, що включає екологічний, економічний, ринковий, фінансовий, техніко-технологічний та інші результати. Стаття написана українською мовою
Бойченко К. С.
Віртуальне підприємство як фактор підвищення результативності бізнес-проектування (c. 205 - 209)
У статті досліджено організаційні та функціональні аспекти створення віртуального підприємства як нової організаційної форми ведення бізнесу для найкращого задоволення вимог споживачів. Обґрунтована актуальність створення віртуальних компаній з метою підвищення ефективності бізнес-проектування. Виокремлено основні складові процесу реалізації бізнес-проекту з утворенням віртуального підприємства. Визначено переваги бізнес-проектування за допомогою створення віртуального підприємства. Запропоновано основні напрями підвищення ефективності реалізації бізнес-проекту шляхом створення віртуальної компанії Стаття написана українською мовою
Буряк Р. І.
Розвиток систем менеджменту якості діяльності аграрних підприємств на основі удосконалення методики їх аудиту (c. 210 - 215)
У статті розглянуто науково-практичні питання поліпшення систем менеджменту якості на основі їх аудиту, досліджено проблему удосконалення методичних підходів щодо проведення аудиту систем менеджменту якості діяльності аграрних підприємств. Визначено зміст аудиту системи менеджменту якості, запропоновано визначення поняття «аудит системи менеджменту якості діяльності аграрного підприємства». Обґрунтовано завдання аудиту системи менеджменту якості аграрного підприємства. Здійснено аналіз основних видів аудиту системи менеджменту якості та розроблено алгоритм процесу внутрішнього аудиту системи менеджменту якості діяльності аграрного підприємства. Удосконалено методику аудиту і сформовано комплекс показників для визначення результативності й ефективності процесу внутрішнього аудиту системи менеджменту якості діяльності аграрного підприємства. Розроблено методичні підходи щодо оцінки витрат праці на проведення внутрішнього аудиту системи менеджменту якості діяльності аграрного підприємства. Стаття написана українською мовою
Васильківський Д. М.
Трансформація періодів планування підвищення економічного потенціалу в системі стратегічного управління підприємством (c. 216 - 220)
У статті розглянуто сучасні аспекти формування ефективної системи планування підвищення економічного потенціалу підприємства. Автором обґрунтовується впровадження системного підходу до планування та розділення планів по різних рівнях з їх подальшою інтеграцією в єдину систему. Доводиться, що тільки багаторівнева система планування на підприємстві здатна інтегрувати в себе систему планування підвищення економічного потенціалу. Пропонується систему стратегічного планування підвищення економічного потенціалу, подібно до усієї системи управління підприємством, представляти у вигляді трьох супідрядних контурів: контуру стратегічного планування, контуру тактичного планування і поточного (оперативного) планування. Стаття написана українською мовою
Камінська Т. Г.
Комплексний господарський контроль кругообігу капіталу підприємства (c. 221 - 225)
У статті розглянуто основні питання та проблеми побудови системи комплексного господарського контролю кругообігу капіталу підприємства. Досліджено погляди вчених на різні аспекти контролю капіталу на підприємствах України. Обґрунтована необхідність комплексного та системного контролю кругообігу капіталу. Доведено, що комплексний господарський контроль доцільно проводити відповідно до проходження капіталом стадій його кругообігу, починаючи з його формування. Автором визначено, що при проведенні контролю кругообігу капіталу необхідно розглядати процеси його формування і розвитку, з одного боку, і процеси його функціонування – з іншого, виділяючи, таким чином, генетичну і функціональну складові капіталу. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність комплексного контролю на підприємствах, а також дотримання при здійснені комплексного господарського контролю послідовності стадій кругообігу капіталу. Стаття написана українською мовою
Ковбатюк М. В., Шкляр В. В.
Класифікація факторів впливу мезорівня на діяльність підприємств водного транспорту (c. 226 - 231)
У статті проведено дослідження впливу факторів мезорівня на діяльність підприємств водного транспорту. Розроблено класифікацію факторів, яка включає дві класифікаційні групи – регіональні та галузеві фактори. Регіональні фактори впливу визначаються відповідно до стану розвитку регіону, а галузеві охоплюють стан розвитку галузі, міжгалузеві взаємовідносини, стан транспортної мережі та інституційні фактори. Обґрунтовано доцільність використання запропонованої класифікації при прийнятті управлінських рішень щодо ефективної діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
Семенченко А. В.
Управління кадровою безпекою в контексті соціально-економічного розвитку організації (c. 232 - 236)
У статті розглянуті ключові аспекти управління кадровою безпекою, визначені фактори впливу на особливості управління кадровою безпекою організації. Відзначено, що до об’єктивних належать фактори, дія яких не залежить від господарської поведінки конкретних працедавців, тому вони мають прагнути нейтралізувати їх спеціальними методами. У роботі досліджені стратегічні цілі і пріоритети, які знижують кадрову безпеку сучасного підприємства. Виявлено, що впливовим фактором зниження кадрової безпеки виступає неефективність системи управління персоналом організації. Стосовно до предметної області вплив проявляється в двох формах: на стратегічному та оперативному рівнях управління. Також виявлені загрози кадровій безпеці організацій у сферах, найбільш значущих для України, відповідно до галузевої специфіки та у різних сферах професійної діяльності, яка визначає вірогідність реалізації факторів загроз. Стаття написана українською мовою
Сєрова І. А., Свидло Г. І.
Концептуальна схема управління витратами промислового підприємства (c. 237 - 242)
У статті на основі аналізу підходів та принципів управління витратами визначена загальна схема управління, яка дозволяє виокремити як інформаційну базу дослідження, так і послідовність взаємозв’язаних дій щодо формування концептуальної схеми управління витратами підприємства. Урахування умов невизначеності для точки, інтервалу та площини беззбитковості через систему збалансованих показників дає можливість урахувати різновекторність можливих дій щодо вибору оптимальних способів управління витратами підприємства. Стаття написана російською мовою
Ситник Г. В.
Цільова функція підприємства: еволюція концепцій та сучасні погляди (c. 243 - 254)
У статті досліджується еволюція концепцій цільової функції підприємства в контексті зміни поглядів на природу фірми, умов господарювання. Визначено основні чинники її формування, проаналізовано зміст домінуючих на сучасному етапі підходів до її визначення. На основі проведеного аналізу обґрунтовано цільову функцію підприємства, адекватну сучасному рівню розвитку суспільства та підприємництва, яка надалі виступатиме головним орієнтиром при виробленні стратегії підприємства та системи його фінансових планів. Стаття написана українською мовою
Тельнова Г. В.
Особливості управління фінансами інтегрованих корпоративних структур (c. 255 - 260)
У статті розглянуто особливості управління фінансами інтегрованих корпоративних структур. На основі узагальнення підходів дано авторське бачення корпорації, суті корпоративного управління, визначення інтегрованої корпоративної структури та фінансів ІКС як економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів юридично самостійних суб’єктів господарювання, які входять до складу ІКС та кожен з яких керується власними інтересами, проте їх спільна діяльність підпорядковується єдиній меті, що стоїть перед ІКС. Відповідно до результатів досліджень визначено управління фінансовими ресурсами ІКС, як процес впливу на фінансові відносини ІКС з метою змінити їх у відповідності до пріоритетних напрямків діяльності ІКС, в тому числі через застосування фінансового менеджменту. У свою чергу, фінансовий менеджмент ПКС можна визначити як комплексний практичний вплив на колектив працівників фінансових служб ПКС, які входять до складу ІКС, з метою розробки й реалізації управлінських рішень, спрямованих на найбільш сприятливе формування, розподіл і використання фінансових ресурсів ІКС під контролем головної компанії ІКС. Зроблено акцент на необхідності узгодженості управління фінансовими ресурсами підприємств корпоративної структури. Стаття написана українською мовою
Файвішенко Д. С.
Маркетингова стратегія бренд-менеджменту (c. 261 - 265)
У статті доведено, що завдання вироблення маркетингової стратегії є процесом пошуку інструментів і механізмів створення сильних брендів, поєднання яких забезпечує максимальний економічний ефект у даній ринковій ситуації та у перспективі. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013
Турило А. М., Адаменко М. В.
Класифікація інноваційного потенціалу персоналу підприємства (c. 138 - 144)
У статті удосконалено класифікацію інноваційного потенціалу персоналу підприємства та надано характеристику його видів. Обґрунтовано необхідність визначення ознак класифікації та видів інноваційного потенціалу персоналу з урахуванням його приналежності до інноваційного потенціалу підприємства та залежності від інноваційних здібностей і можливостей його працівників. Запропоновано удосконалити класифікацію інноваційного потенціалу персоналу такими ознаками: за видами; за природою його формування; за джерелами формування; за якістю використання та ін. Стаття написана українською мовою
Українська Л. О., Коршунов Є. А.
Розробка методики планування постачальників промислового підприємства (c. 145 - 152)
У сучасних кризових економічних умовах, в яких здійснюють свою діяльність більшість промислових підприємств України, питання планування постачальників промислового підприємства є одним з найприоритетніших завдань їх подальшого та стратегічного розвитку. На сьогодні склалася така ситуація, що топ-менеджмент промислових підприємств практично не приділяє належної уваги зменшенню рівня витрат промислових підприємств, саме тому в роботі пропонується розробити методику планування постачальників промислових підприємств як одного з можливих напрямів оптимізації витрат основного виду діяльності промислового підприємства. Запропонована методика планування постачальників складається з наступних кроків: 1) побудова однорідних груп постачальників, що здійснюється за допомогою методів кластерного аналізу та дозволяє виділити найменші та найбільші кластери; 2) економічна інтерпретація груп дає змогу провести детальний аналіз значень показників по кожному з кластерів та віднести постачальників до відповідної категорії та кластера з позиції їх взаємодії з постачальниками; 3) модель розпізнавання груп. Визначення існуючого класу постачальників дозволяє побудувати моделі для майбутнього прогнозування класу постачальника та для визначення вірного відношення постачальника до поточного класу. Таким чином, побудовані дискримінантні функції дозволяють здійснити розпізнавання нових підприємств постачальників та визначити можливі міграції підприємств між кластерами. Стаття написана українською мовою
Швиданенко Г. О., Рикуніч А. Ю.
Система управління інфраструктурою підприємства (c. 153 - 159)
У статті були досліджені зміст, структура та методи організаційного впливу на інфраструктуру підприємства. Запропоноване визначення інфраструктури підприємства з точки зору комплексного підходу, наведена функціональна структура інфраструктурного комплексу, що дозволило виділити його складові елементи та проаналізувати їх роль в обслуговуванні основного виробництва. Також були проаналізовані переваги та ризики при залученні аутсорсингових компаній в управління інфраструктурою підприємства. Була побудована модель інфраструктурного менеджменту на основі 4 етапів управління організацією: планування, організація, мотивація і контроль за умови розвитку мережі власних інфраструктурних підрозділів або виведення інфраструктурних функцій на аутсорсинг. На прикладі вітчизняного машинобудівного підприємства ПАТ «КЦКБА» було розглянуто модель інфраструктурного управління, проведено оцінку витратності інфраструктурних елементів, а також надані рекомендації щодо підвищення ефективності роботи власних інфраструктурних служб та принципів роботи із аутсорсинговими компаніями. Стаття написана українською мовою
Шпак С. О., Чепурний А. Д.
Валові витрати як об’єкт діагностики в задачах стратегічного планування реструктуризації промислових підприємств (c. 160 - 168)
На прикладі цілі зниження валових витрат підприємства у підсистемі виробництва продукції та послуг досліджено методичні аспекти формування дерева цілей реструктуризації промислових підприємств та обґрунтування сукупності задач діагностики та аналізу, що підлягають вирішенню в процесі розробки стратегії та плану реструктуризації. Показано, що використання цільового підходу до стратегічного планування реструктуризації підприємства дозволяє уточнити місце та роль діагностики як інструменту формування дерева цілей реструктуризації, визначити склад і цільове призначення конкретних аналітичних досліджень, проведення яких обумовлено необхідністю побудови дерева цілей, розробити вимоги до глибини, часового обсягу і методів їх проведення, які об’єктивно обумовлені теоретично можливими напрямками реструктуризації, специфікою підприємств та їх фактичним станом, а також умовами зовнішньої економічної середи функціонування. Використання методів системного аналізу на етапі формування цілей реструктуризації підприємств спрямоване на підвищення рівня обґрунтованості планування діагностики підприємства, зниження масштабів і складності аналітичних робіт за рахунок підпорядкування діагностики завданню вибору цілей реструктуризації серед безлічі можливих; послідовної декомпозиції задач діагностики від загальних, що допускають агреговані підходи та використання відносно простих методів аналізу, до приватних, що вимагають детальнішого розгляду локальних об’єктів аналізу; розпаралелювання процесу проведення аналітичних досліджень, згідно з процесом побудови дерева цілей реструктуризації. Стаття написана російською мовою
Будник В. А., Пильнов Д. О.
Логістичний підхід до управління судновими запасами на підприємствах водного транспорту (c. 169 - 174)
Виявлена непридатність класичних логістичних моделей оптимізації періоду та рівня поставки запасів стосовно управління запасами на суднах водного транспорту внаслідок дискретного характеру поставок, у зв’язку з яким чергові поставки запасів повинні здійснюватись в період приходу/відходу судна в порт/з порту. Обґрунтована можливість отримання додаткового економічного ефекту при введенні в класичні логістичні моделі оптимізації партії замовлень чинника зміни вартості грошей за часом за рахунок максимізації потоків грошових платежів при організації поставок запасів. Розроблений логістичний підхід до оптимізації поставок запасів на суднах водного транспорту з урахуванням вираженого дискретного характеру поставок. Обґрунтовано, що оптимальним періодом поставки суднових запасів, що мінімізує витрати поставки запасів та максимізує грошові надходження від використання суднових запасів, є такий час перебування судна в портах слідування, якому відповідає максимальне значення показника інтенсивності грошового потоку. Стаття написана українською мовою
Гужва В. М.
Адаптивне управління підприємствами на основі прецедентів: агентно-орієнтований підхід (c. 175 - 180)
Організаційно-економічна стійкість економічних об’єктів в ринкових умовах насамперед залежить від того, на яких засадах побудована і функціонує відповідна система управління. Очевидно, що така система повинна бути адаптивною. Для промислових підприємств доцільно використовувати адаптивне управління на основі прецедентів. В якості елементів системи управління, які б дозволяли відображати динаміку функціонування підприємств, відображати зв’язки між суб’єктами та об’єктами та виступати як прецеденти, можуть розглядатися бізнес-процеси. В статті пропонується агентно-орієнтований підхід до побудови еталонних (референтних) бізнес-процесів та агентно-орієнтована технологія реалізації концепції процес-майнінгу (Process Mining), завдяки якій можна отримати реальні бізнес-процеси. Стаття написана українською мовою
Шпирко О. М., Семенова С. М.
Методичний підхід до вибору стратегії управління грошовими потоками підприємств водного транспорту (c. 181 - 189)
У статті проаналізовано передумови та необхідність розробки нових підходів до формування стратегії управління грошовими потоками підприємств водного транспорту України в сучасних умовах. Обґрунтовано актуальність застосування комплексного та системного підходів до формування стратегії управління грошовими потоками. Запропоновано концептуальну модель стратегічного управління грошовими потоками підприємства, що передбачає визначення мети, завдань, об’єкта, суб’єкта, принципів, функцій управління, етапів формування і реалізації стратегії, факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, методів, інструментів та важелів управління. Методичний підхід до вибору стратегії управління грошовими потоками включає етап стратегічного аналізу за допомогою розробленої організаційно-інформаційної моделі, системи показників та оцінки рівня емерджентності грошових потоків на основі абсолютних, відносних та інтегрального показників. Емерджентна властивість грошового потоку формується на основі поєднання складових грошового потоку за видами, обсягом і часом, що дозволяє отримувати приріст ефективності грошового потоку та проявляється в інтегрованості, ефективності та перспективності. Етап стратегічного планування включає формування віртуального грошового потоку, визначення його довірчого інтервалу та розбиття областей стратегічного управління грошовими потоками. Етап стратегічного вибору передбачає диференційований підхід до вибору стратегії та формування моделі стратегічного управління. Етап реалізації стратегії забезпечує оцінку ефективності прийнятих рішень. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2013
Васюренко В. О.
Діагностика інтелектуального потенціалу розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Харківського регіону задля забезпечення їх конкурентоспроможності (c. 192 - 198)
У статті досліджено сутність поняття «інтелектуальний потенціал» та встановлено, що під інтелектуальним потенціалом слід розуміти потенційні (не актуалізовані у теперішній час) знання, інформацію, досвід персоналу, організаційні можливості, інформаційні канали, що використовує підприємство у своїй виробничій, інноваційній діяльності задля забезпечення економічної безпеки та конкурентоспроможності. Визначено, що умовно інтелектуальний потенціал розвитку підприємства можна поділити на дві основні складові: людський потенціал та організаційний потенціал. Для забезпечення конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств автором запропоновано діагностувати стан їх інтелектуального потенціалу розвитку. При цьому процедуру діагностики запропоновано розглядати як процес спостереження за відповідністю вектора розвитку інтелектуального потенціалу підприємства в цілому та його компонентів. Автором розроблено концептуальні положення діагностики стану інтелектуального потенціалу розвитку підприємства та проведено діагностику стану інтелектуального потенціалу розвитку підприємства на підприємствах реального сектору економіки, а саме на підприємствах машинобудування Харківського регіону, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Розраховано інтегральний показник стану інтелектуального потенціалу розвитку ЗЕД підприємств Харківського регіону. Стаття написана українською мовою
Карапейчик І. М.
Узагальнений аналіз потенціалу підприємства як функції параметрів зовнішнього середовища (теоретичний підхід) (c. 199 - 207)
У рамках концепції потенціалу підприємства як здібності до здійснення іманентно властивої йому діяльності, що розвивається автором, а також ідеї представлення величини потенціалу у вигляді потенціальної функції від параметрів стану підприємства і зовнішнього економічного середовища, розроблений науково-методичний підхід до побудови й аналізу потенціальної функції підприємств. Запропонований підхід передбачає побудову економіко-математичної моделі підприємства оптимізаційного типу з урахуванням факторів зовнішнього середовища, визначення величини економічного потенціалу як максимально можливого (оптимального) при заданому стані підприємства і зовнішнього середовища чистого доходу, статистичне випробовування моделі при всіляких значеннях зовнішніх параметрів (формування статистичної вибірки графіка потенціальної функції підприємства) і застосування статистичних методів, включаючи методи кореляційного, факторного і регресивного аналізу, для дослідження її властивостей. Працездатність даного підходу продемонстрована на прикладі дослідження властивостей потенціальної функції модельного підприємства. У ході апробації продемонстрована його здатність виявляти особливості впливу зовнішніх факторів на економічний потенціал підприємства; встановлено, як загальна закономірність, диференційний вплив різних факторів зовнішнього середовища, обумовлений не тільки природою самих факторів, але й виробничо-економічною специфікою і конкретним станом підприємства. Показано, що одержані у ході статистичного аналізу потенціальної функції підприємства кількісні оцінки сили впливу вказаних факторів на величину економічного потенціалу можуть служити інструментом ранжирування цих факторів по рівню пріоритетності в задачах цілепокладання на стадії формування стратегії розвитку підприємств у цілому і підвищення їх потенціалу зокрема. Стаття написана російською мовою
Курінний О. В., Волошко Н. О.
Проблеми оцінки ефективності управління корпоративними правами в акціонерних товариствах (c. 208 - 213)
Мета статті полягає у визначенні особливостей побудови, впровадження та практичного використання збалансованих систем показників ефективності управління корпоративними правами на вітчизняних акціонерних товариствах. Складність формування збалансованої системи показників ефективності управління власністю акціонерів обумовлена, з одного боку, необхідністю забезпечення зваженості поєднання фінансових та нефінансових показників для формалізації управлінських цілей, та з іншого – поєднанням фінансових параметрів і суто операційних вимірників діяльності підприємства, а також прагненням до визначення повної вартості підприємства, адекватної ринковій цінності його активів. Враховуючи вищезазначене, ефективність управління частками акціонерного капіталу визначається як ступінь співвідношення між метою, нормативно установленими функціями, управлінськими діями і результатами виконання певним керівником управлінських обов’язків. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка методичного забезпечення формування та функціонування збалансованої системи показників оцінки ефективності використання майна акціонерів у вигляді часток корпоративних прав у акціонерному товаристві. Стаття написана українською мовою
Лугова В. М., Єрмоленко О. А.
Діагностика здатності керівника-лідера до ефективної взаємодії (c. 214 - 220)
Статтю присвячено проблемі діагностики здатності керівника-лідера до ефективної взаємодії. Здійснено теоретичний аналіз переліку якостей ефективного керівника та лідера. Уточнено якості, які забезпечують його здатність до ефективної соціальної взаємодії. До них віднесено організаційні якості та соціальну перцепцію. Запропоновано методики їх діагностики, а саме: «Психологічна оцінка організаторських здібностей особистості в рамках групи»; «Діагностика перцептивно-інтерактивної компетентності». Апробація цих методик на п’яти підприємствах Харківського регіону показала, що рівень розвитку організаційних якостей та перцептивно-інтерактивної компетентності керівників є середнім. Доведено, що керівники українських підприємств ще не готові бути для своїх підлеглих одночасно і лідерами. У статті запропоновано розвивати здатність керівника-лідера до ефективної взаємодії шляхом одержання нової інформації про себе і особливості своєї взаємодії з іншими людьми, переосмислення уявлень про себе і свою поведінку, вибудовування нових форм поведінки і регулювання міжособистісної взаємодії, закріплення позитивного досвіду в умовних ситуаціях управлінської взаємодії за допомогою тренінгів. Стаття написана українською мовою
Ткаченко С. А.
Універсальні методи створення функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промислових підприємств і виробничих об’єднань та їх використання при проектуванні і впровадженні підсистеми обліково-аналітичного забезпечення (c. 221 - 226)
Мета статті полягає у формуванні парадигми (зразку) універсальних методів створення функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промислових підприємств і виробничих об’єднань та їх використання при проектуванні і впровадженні підсистеми обліково-аналітичного забезпечення. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох вчених-економістів, були висвітлені шляхи вирішення проблеми організації робіт з проектування і впровадження функції бухгалтерського обліку на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях – індивідуальне проектування, нарощування числа організацій, що проектують функціонально розвинуту підсистему обліку, і підготовка спеціалістів потрібного профілю. У результаті проведеного дослідження було реалізовано важливий напрям розвитку у вдосконаленні організації обліково-економічного та аналітичного забезпечення на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях, який ґрунтується на універсалізації проектних рішень по підсистемі обліково-аналітичного забезпечення та функціональному розвиненні процесу її створення. Серед перспектив подальших розвідок у даному напрямку особливою актуальністю відрізняється питання, пов’язане з організацією обчислювального процесу при проектуванні і впровадженні функції бухгалтерського обліку в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань. Подальший розвиток обліку здатний привести до заміщення традиційного бухгалтерського обліку функціонально розвинутою підсистемою обліково-аналітичного забезпечення з поглибленим використанням концепції методологічно обґрунтованого парадигмального підходу. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013
Бєлкіна І. А., Кочура Є. В.
Дослідження залежності доходу і прибутку гірничозбагачувального підприємства від організації рудоподачі (c. 229 - 236)
Метою даної статті є виявлення характеру впливу динамічних параметрів і параметрів якості рудопотоку на дохід і прибуток підприємства від реалізації концентрату. Існування впливу динамічних параметрів подачі руди на основні економічні результати діяльності встановлюється методами економіко-математичного моделювання, а визначення характеру цього впливу – методом графічного аналізу. Представлено економіко-математичні моделі впливу динамічних параметрів подачі руди на обсяг виробництва концентрату із урахуванням статистичної динаміки випадкового процесу рудоподачі. Вперше виявлено зв’язок між показниками доходу та прибутку підприємства і динамічними параметрами поставок руди, що на відміну від урахування тільки обсягів переробки руди дозволяє за рахунок управління факторами формування динаміки роботи гірничотранспортного комплексу покращити відповідні економічні показники діяльності гірничозбагачувального підприємства. Показано, що економічні результати діяльності нелінійно залежать від тривалості і періоду подачі руди. Вказані залежності отримані для умови наявності кореляції якості руди послідовних поставок. Запропоновані моделі і виявлена залежність дозволяють у подальшому організувати роботу гірничотранспортного комплексу з позиції забезпечення економічної ефективності функціонування всього гірничозбагачувального комбінату. Встановлені залежності повинні бути враховані при організації роботи гірничотранспортного комплексу або при реалізації організаційних і технологічних рішень, що впливають на періодичність і тривалість поставок руди із перевантажувального складу на переробку. Стаття написана українською мовою
Верба В. А.
Формування системи показників результативності консалтингової діяльності (c. 237 - 245)
У статті представлено авторське бачення методологічних принципів оцінювання управлінського консультування в знаннєвій економіці. Мета статті полягає в обґрунтуванні авторської позиції щодо принципів і методичних положень оцінювання консалтингової діяльності та розробки системи показників діяльності консалтингових компаній з урахуванням фокусу їх стратегічного позиціонування. У результаті дослідження обґрунтовано доцільність оцінювання результативності управлінського консультування за критерієм виявлення доданої цінності всіх стейкхолдерів консалтингового процесу, запропонована декомпозиція доданої цінності та результати консультування на різних рівнях клієнтської організації та консалтингової компанії. Розроблена система показників оцінювання діяльності консалтингових компанії в залежності від фокуса їх стратегічного позиціонування (знаннєво-компетенційного і проблемно-орієнтованого консультування), згрупованими за фінансовими і ринковими аспектами, напрямами внутрішньої організації, розвитку підприємства і персоналу. Перспективами подальших досліджень підвищення ефективності і результативності консалтингової діяльності є розробка методичних рекомендацій щодо формування системи управлінського обліку, що здатна інформаційно забезпечити процес розрахунків показників ефективності консалтингового процесу, а також підвищити достовірність оцінювання, дієвість контролю і мотивації результативності діяльності консультантів з управління. Стаття написана українською мовою
Вітлінський В. В., Скіцько В. І.
Концептуальні засади моделювання та управління логістичним ризиком підприємства (c. 246 - 253)
У статті розглядаються теоретико-методологічні проблеми щодо управління та моделювання логістичного ризику підприємства. Показано, що управлінські рішення в логістиці приймаються в ситуаціях, яким притаманні: невизначеність та випадковість результатів ризикованої діяльності; конфлікт; протидія; багатоваріантність рішень; коли одночасно не всі альтернативні варіанти рішень однаковою мірою є сприятливі. Проаналізовано існуючі підходи щодо визначення терміну «логістичний ризик» та запропоновано авторське визначення: логістичний ризик підприємства – це економічна категорія, яка відображає особливості сприйняття менеджментом підприємства об’єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, відсутності повної (вичерпної) інформації на момент прийняття рішень, які притаманні процесам прогнозування, планування, управління, координації та контролю матеріальних, сервісних, інформаційних, фінансових потоків та потоку інтелектуально-трудових ресурсів. Крім того, дано авторське тлумачення об’єкта, суб’єкта, джерела логістичного ризику підприємства. Розглянуто існуючі підходи щодо класифікації логістичного ризику підприємства та запропонований авторський, згідно з яким логістичний ризик підприємства можна класифікувати за видами потоків та компонентами логістичної системи різного рівня. Досліджено проблему побудови системи управління логістичним ризиком на підприємстві та запропоновано власний погляд на вирішення цієї проблеми. Проаналізовано науковий інструментарій економіко-математичного моделювання логістичного ризику підприємства. Стаття написана українською мовою
Мельникович О. М., Крепак А. С.
Вибір стратегії розміщення зовнішньої реклами підприємств торгівлі на основі матричної моделі (c. 254 - 261)
У статті було проаналізовано сутність та значення стратегічного планування рекламної діяльності, досліджено теоретичні підходи до визначення поняття «рекламна стратегія». На основі узагальнення теоретичного матеріалу та емпіричного досвіду авторами сформовано власний погляд на визначення поняття «стратегія розміщення зовнішньої реклами», що трактується як підпорядкована частина загальної рекламної стратегії підприємства і являє собою концепцію розміщення зовнішньої реклами, головними складовими елементами якої є система цілей та завдань, що ставляться перед зовнішньою рекламою, та політика їх реалізації як сукупність підходів і правил її розміщення. У статті проаналізовано основні підходи авторів до виділення графіків розміщення реклами та схем охоплення аудиторії, які адаптовано авторами до особливостей зовнішнього рекламування підприємств торгівлі. В результаті виділено п’ять таких графіків: постійний, постійний спадаючий, постійний зростаючий, пульсування та злітання, які є графічним відображенням відповідних стратегій розміщення зовнішньої реклами торговельних підприємств. Розроблено та представлено матричну модель вибору стратегії розміщення зовнішньої реклами підприємств торгівлі, використання якої потребує попередньої оцінки таких параметрів, як ступінь поінформованості та лояльності споживачів, тривалість циклу купівлі товарів або основної їх групи/груп, які реалізуються в магазині, яка також базується на попередньо прийнятому рішенні відносно функцій, що надаються зовнішній рекламі в процесі просування, і, відповідно, її ролі в комунікаційному міксі підприємства торгівлі. Стаття написана українською мовою
Отенко І. П., Кошарная П. С.
Аналітичне забезпечення стратегічної позиції підприємства (c. 262 - 267)
Стаття присвячена проблемам аналізу та оцінювання стратегічної позиції промислових підприємств. Визначено головні аспекти планування стратегічної позиції. Обґрунтовано основні параметри аналізу та оцінювання зовнішнього середовища господарювання, а також конкурентних умов. Узагальнено існуючий науковий досвід у сфері аналізу стратегічної позиції підприємства, сформовано три групи аналітичних інструментів, що дозволяють управляти стратегічною позицією на основі глибокого розуміння специфіки галузі та інтенсивності конкуренції у ній, усвідомлення вимог споживачів, а також наявної стратегії, досвіду, ресурсів та здатностей відповідати таким вимогам. Стаття написана українською мовою
Брагінець А. М.
Уточнення функцій моніторингу економічної діяльності підприємств (c. 268 - 273)
Мета статті полягає в уточненні функції моніторингу економічної діяльності підприємств по відношенню до комплементарного поняття «контролінг» за допомогою аналізу теоретико-методологічних аспектів зворотного зв'язку. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці, присвячені моніторингу та контролінгу, показана тенденція змішування функцій моніторингу і контролінгу. Для розділення функцій моніторингу і контролінгу були сформульовані наукові принципи, згідно з якими цей поділ має здійснюватися. Це принцип карти реальності, принцип історичної спадковості, принцип взаємного дослідження комплементарних понять, принцип мінімуму міжпредметної невизначеності. Доведено, що поняття моніторинг і контролінг, як синтетичні і комплементарні, необхідно описувати в рамках теорії зворотного зв'язку. Обґрунтовано, що функції моніторингу полягають у спостереженні за властивостями підприємства за допомогою їх вимірювання та зберігання отриманих результатів. Контролювання – це процес, діяльність якого полягає в пошуку відхилень від стандарту (плану) та виробці коригувальних рішень, спрямованих на досягнення цілей, які стоять перед підприємством. Розвиток досліджуваних методів менеджменту в рамках теорії зворотного зв'язку допоможе знизити невизначеність у їх трактуванні, яка існує в даний час в наукових колах. Стаття написана російською мовою
Захаркін О. О.
Інноваційна діяльність підприємства: теоретичний аспект (c. 274 - 280)
У статті досліджено теоретичні аспекти розвитку інноваційної теорії та її категоріального апарату. Розглянуто зміст поняття «інноваційна діяльність підприємства». У ході дослідження встановлено, що у науковій літературі не існує єдності у трактуванні визначеного поняття. На підставі здійсненого аналізу встановлено, що інноваційна діяльність являє собою комплекс заходів (наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових та комерційних), які в сукупності приводять до інновацій у вигляді нового або удосконаленого продукту (послуги) чи технології ведення бізнесу. Визначено суб’єкт, об’єкт, завдання та результати інноваційної діяльності суб’єкта господарювання, його структуру та чинники активізації. Доведено, що активність інноваційної діяльності підприємства детермінує його інноваційний потенціал. З урахуванням відзначеного досліджено зміст зазначеного поняття та визначено його місце в економічному потенціалі суб’єкта господарювання. Крім того, наведено структуру інноваційного потенціалу підприємства та здійснено аналіз його компонентів. Формалізовано чинники позитивного та негативного впливу на розвиток інноваційної діяльності в Україні. Стаття написана українською мовою
Кобзєва К. В.
Експортний потенціал підприємства: сутність і особливості формування (c. 281 - 285)
Статтю присвячено розвитку теоретико-методологічних засад аналізу експортного потенціалу підприємства на основі системної парадигми його формування. Проаналізовано існуючі підходи до тлумачення сутності експортного потенціалу підприємства та доведено, що проблема категоріальної визначеності експортного потенціалу підприємства обумовлена складністю його формування як системного явища, що виникає на ґрунті зчеплення та взаємодії потенціалів підприємства (виробничої системи) і зовнішнього ринку (системи міжнародного обміну). Подано авторське трактування сутності та особливостей формування експортного потенціалу підприємства у контексті взаємодії потенціалів підприємства та зовнішнього ринку. Обґрунтовано доцільність визначення сутності експортного потенціалу підприємства крізь категорію активів, що залучаються до експортної діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
Єрмоленко О. А.
Взаємозв'язок стратегії розвитку з системою мотивації на підприємствах (c. 285 - 291)
В умовах обмежених ресурсів, для забезпечення конкурентних переваг на ринку, персонал є найважливішим ресурсом підприємства, який дозволяє, за рахунок ефективної системи мотивації (яка повинна бути складовою стратегічного розвитку підприємства), вирішити основні стратегічні завдання підприємства – підвищення ефективності та продуктивності праці персоналу, що у свою чергу виступає важливим фактором розвитку підприємства в цілому. У статті проаналізовано взаємозв’язок стратегії розвитку підприємства та стратегії управління персоналом за рахунок формування кадрової стратегії, що дозволяє встановити орієнтири в сфері управління персоналом на довгостроковий період, визначити кадрову стратегію. Розглянуто систему мотивації підприємства у форматі збалансованої системи показників, яка представлена за рахунок побудови стратегічної карти, що базується на чотирьох складових досягнення стратегії, а саме: фінанси, клієнти, внутрішні бізнес-процеси та людський капітал. Розглянуто взаємозв’язок стратегії розвитку з системою ключових показників ефективності діяльності підприємства, що конкретизують зміст стратегічних цілей. Обґрунтовано зв'язок збалансованої системи показники з системою мотивації на підприємствах за рахунок визначення показників, (що визначають результат досягнення певних стратегічних цілей підприємства) та мотиваційного заходу (відповідно до результатів досягнення цілей). Стаття написана російською мовою
Костель М. В., Шишова Ю. Г.
Вартісно-орієнтоване управління підприємствами в умовах екологоорієнтованого розвитку на основі методу вартісних розривів (c. 292 - 298)
Мета статті полягає в удосконаленні підходів до вартісно-орієнтованого управління на підприємствах в умовах екологоорієнтованого розвитку на основі комплексного врахування нефінансових факторів впливу. Вартісно-орієнтований менеджмент визнається на сьогодні найбільш адекватним сучасним економічним реаліям підходом до управління підприємством. Однак технологія його використання потребує удосконалення з огляду на появу нових вимог до реалізації господарської діяльності підприємства, зумовлених необхідністю забезпечення екологічно сталого розвитку. На основі проведеного аналізу практичного досвіду здійснення підприємствами діяльності в напрямі екологоорієнтованого розвитку визначено напрями отримання додаткових вигід, що дозволяють покращити фінансово-економічні показники та підвищити вартість підприємства. У статті запропоновано визначити поетапний процес отримання вигід суб'єктами господарювання у вигляді ланцюга формування додаткової вартості «ефекти-важелі-вартість». На основі зазначеного ланцюга обґрунтовано удосконалення підходів управління вартістю в рамках Value Based Management (VBM), що ґрунтується на технології управління розривами. В результаті проведеного аналізу сутності, природи та сфер прояву запропоновано визначення поняття вартісного розриву. У статті визначені механізми управління вартістю в умовах екологоорієнтованого розвитку на основі поступового зниження вартісного розриву. Подальшої розробки потребує теоретико-методичний інструментарій оцінювання та управління вартісними розривами, що сприятиме удосконаленню механізмів управління вартістю підприємства в умовах екологоорієнтованого розвитку. Стаття написана українською мовою
Сочинська-Сибірцева І. М.
Забезпечення надійності персоналу як фактор підвищення конкурентоспроможності (c. 299 - 304)
Мета статті полягає у визначенні сутності економічної категорії «конкурентоспроможність персоналу», виокремлення найбільш значимих факторів впливу на конкурентоспроможність персоналу та визначення конкретних шляхів підвищення конкурентоспроможності персоналу за рахунок забезпечення надійності працівників підприємства. У процесі вивчення та узагальнення наукових праць зарубіжних і вітчизняних вчених були систематизовані підходи до визначення поняття «конкурентоспроможність персоналу». У результаті дослідження були визначені фактори впливу на конкурентоспроможність персоналу, зокрема: готовність працівників до нововведень та надійність персоналу. Обґрунтовано, що ступінь надійності персоналу значною мірою залежить від обраної технології професійного відбору працівників. Одним із перспективних шляхів удосконалення системи професійного відбору є впровадження спеціальних психофізіологічних технологій, у тому числі поліграфних. Подальші дослідження доцільно проводити у напрямку розробки методики оцінки рівня надійності персоналу і побудови регресійних моделей залежності конкурентоспроможності підприємства від рівня надійності персоналу. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014
Верба В. А., Тищенко О. О.
Клієнтський капітал як джерело вартості підприємства (c. 186 - 192)
У статті подано авторське бачення сутності клієнтського капіталу та його впливу на вартість підприємства. Мета статті полягає в обґрунтуванні ролі клієнтського капіталу у процесі капіталізації підприємства за допомогою моделювання ланцюга капіталізації вартості бізнесу «інвестиції в активи – генерування грошових потоків – капіталізація підприємства». У результаті дослідження обґрунтована авторська позиція щодо сутності та структуризації клієнтського капіталу, що дає можливість виявити фінансово-управлінські важелі капіталізації клієнтського капіталу. Базуючись на аналізі динаміки фінансових параметрів світових лідерів ІТ-індустрії, автомобілебудування, виробництва одягу та напоїв, виявлено взаємозв’язок вартості підприємства з величиною активів і прибутку, вартістю бренду, визначено впливовість клієнтського капіталу на капіталізацію підприємств різних сфер діяльності. Запропоновано модель капіталізації клієнтського капіталу на основі виявлення грошових потоків, обумовлених формуванням і розвитком підприємств для двох типів компаній B2C та B2B. Стаття написана українською мовою
Грішнова О. А., Жорова Є. Р.
Кадрове забезпечення ефективної системи антикризового корпоративного управління (c. 193 - 198)
Мета статті полягає у розробці кадрового забезпечення ефективної системи антикризового корпоративного управління. У результаті дослідження було виділено та схематично зображено складові елементи кадрового забезпечення ефективної системи антикризового корпоративного управління та взаємозв’язки між ними. Визначені основні вимоги до суб’єктів системи антикризового корпоративного управління з позицій ефективного кадрового забезпечення підприємства. Проаналізовано кадрову систему на вітчизняних машинобудівних підприємствах. Виокремлено положення, на яких повинно ґрунтуватися кадрове забезпечення системи управління персоналом, в рамках системи антикризового корпоративного управління. Стаття написана українською мовою
Зборовська О. М., Галан О. Є.
Функціонально-вартісний аналіз трудового потенціалу підприємства (c. 199 - 203)
У статті визначено основне завдання функціонально-вартісного аналізу (ФВА) трудового потенціалу. Доведено, що встановлення функцій безпосередньо пов’язане з цілями підприємства. Наведено алгоритм проведення ФВА трудового потенціалу. На основі методики ФВА визначено правила встановлення функцій трудового потенціалу. Розглянуто чинники та способи, від яких залежить результативність ФВА трудового потенціалу. Один із способів визначення вартості функцій полягає в оцінці за аналогією з іншими трудовими функціями. Другий спосіб визначення вартості функцій – оцінка її з урахуванням трудомісткості виконуваних робіт. Третій спосіб – нормативний метод. У цьому методі об’єктом нормування є одинична трудова функція, результат нормування – оцінка вартості функції. Розглянуто основні особливості виконання етапів ФВА трудового потенціалу. Визначено наступні етапи: підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький етапи, розробка рекомендацій і реалізація прийнятих рішень. Стаття написана українською мовою
Бурлан С. А., Прокопович Л. Б.
Облік витрат за видами діяльності на підприємствах промисловості (c. 211 - 216)
У статті визначені причини, які стримують використання обліку витрат за видами діяльності (система АВС) у практиці вітчизняних підприємств. Зроблена систематизація переваг використання системи АВС при виконанні обліково-калькуляційних робіт. Розглянуті основні етапи обліку витрат за видами діяльності. Запропонована класифікація чинників, які впливають на формування видів діяльності в системі АВС. Систематизовані недоліки системи АВС, що обмежують сферу її вживання на вітчизняних підприємствах: складність і висока трудомісткість обліково-калькуляційних розрахунків; підвищені вимоги до точності, аналітичної інформації, професійної підготовки персоналу, в ефективних внутрішньоорганізаційних комунікаціях; ресурсоємність. Визначена залежність ефективності функціонування системи АВС від правильного вибору видів діяльності, в розрізі яких здійснюється облік виробничих витрат, при формуванні яких обґрунтована необхідність урахування впливу чинників виробництва і чинників позавиробничої діяльності. Стаття написана російською мовою
Гречина І. В.
Науково-методичні підходи до аналізу потенціалу розвитку підприємства (c. 217 - 222)
Стан економіки України у сучасний період спонукає підприємства до пошуку нових можливостей їх розвитку, що обґрунтовує актуальність теми дослідження. У статті на підставі систематизації існуючих підходів до аналізу потенціалу розвитку підприємств виокремлено два основних наукових підходи: перший спрямований на аналіз перспектив саморозвитку економічної системи; другий – на аналіз ймовірності примноження можливостей. З метою підвищення якості формування методики аналізу потенціалу розвитку підприємства запропоновано організаційну модель методики та надано характеристику її елементам. Запропоновано методику аналізу потенціалу розвитку підприємства, в основу якої покладені показники потенціалогічної стійкості. Наукова новизна методики полягає у можливості урахування шляхів розвитку підприємства з використанням коефіцієнту потенціалу розвитку підприємства (показник КПРП): саморозвиток або ймовірність примноження можливостей, що простежується у взаємозв’язку ресурсів і прибутку. Стаття написана українською мовою
Дерев'янко О. Г.
Бізнес-процес «управління репутацією» підприємств харчової промисловості (c. 223 - 229)
Метою статті є розвиток методичної бази менеджменту репутації, спрямований на формалізацію теоретичних положень, і пояснення, як саме організувати репутаційний менеджмент на підприємствах харчової промисловості. У статті доведено перспективність використання концепції менеджменту бізнес-процесів (Business Process Management) в управлінні репутацією. На основі побудови діаграми оточення бізнес-процесу «Управління репутацією» наочно показано його ключових учасників (постачальників і клієнтів бізнес-процесу), визначено їх місце у формуванні репутації підприємства. Також у результаті дослідження доведено, що репутаційний менеджмент необхідно вважати бізнес-процесом вищого рівня управління. Побудова потокової структури бізнес-процесу «Управління репутацією» дозволила розкрити логіку взаємозв’язку входів і виходів у рамках виокремлених основних етапів бізнес-процесу: оцінки поточного стану репутації, збору інформації про стейкхолдерів, визначення цілей РR-стратегії, розробки РR-стратегії, планування необхідних ресурсів, реалізації РR-стратегії, оцінки ефективності та моніторингу процесу. Запропоновано потокову, функціональну та організаційну структури бізнес-процесу «Управління репутацією» для підприємств харчової промисловості. При цьому обґрунтування спочатку функціональної, а потім організаційної структур бізнес-процесу «Управління репутацією» дає можливість розподілити функції менеджменту репутації між конкретними виконавцями, встановити відповідальність за кожен етап бізнес-процесу. Стаття написана російською мовою
Джеджула В. В.
Напрямки організаційного та маловитратного енергозбереження машинобудівних підприємств (c. 230 - 235)
У статті проаналізовано напрямки енергозбереження промислових підприємств. Враховуючи тенденцію до постійного зростання вартості енергоресурсів, упровадження заходів, що дозволять знизити енергоспоживання підприємства, є актуальною задачею. Однією з головних перешкод у процесі впровадження енергоефективних рішень є обмеженість у коштах та інформаційна необізнаність власників і менеджменту промислових підприємств. Запропоновано нову класифікацію заходів енергозбереження: окрім традиційних витратних і організаційних заходів уведено поняття маловитратних заходів. До маловитратних пропонується відносити заходи, що реалізуються підприємством за рахунок власних коштів, і термін окупності від їх упровадження не перевищує одного року. Запропоновано аналітичний вираз для визначення річної економії коштів від упровадження маловитратних заходів. Детально розглянуто процес визначення економії коштів від упровадження деяких із основних маловитратних заходів: заміна освітлювальних приладів, балансування вентиляційних мереж і усунення витоків води з трубопроводів і обладнання систем водопостачання. На основі аналізу літературної інформації наведено перелік основних заходів з енергозбереження, які можна віднести до маловитратних. Запропоновані підходи дозволять звернути більшу увагу на практичні аспекти реалізації концепції енергозбереження у промисловості. Стаття написана українською мовою
Мельникова К. В.
Методичний підхід до матеріального стимулювання менеджерів з логістики (c. 236 - 240)
У статті наведено методичний підхід до матеріального стимулювання менеджерів з логістики, який дозволяє розрахувати суму заохочення з урахуванням прибутку, отриманого від упровадження оптимізаційних логістичних рішень. Автором узагальнено заходи, які дозволять керівникам підприємств підвищити стимулювання праці менеджерів з логістики. Виділено мотиваційні фактори, що впливають на відношення менеджерів з логістики до виконання оптимізації логістичних рішень, які мінімізують логістичні витрати. Автором побудовано шкалу матеріального заохочення за впровадження оптимізаційних логістичних рішень, які запропоновано менеджерами з логістики. Ця шкала є основою для функціонування заохочувальної системи й впливає на підвищення ефективності роботи менеджерів з логістики й оптимізацію логістичних рішень підприємства. Стаття написана українською мовою
Погорелов Ю. С., Рудніченко Є. М.
Види адаптації системи економічної безпеки підприємства до впливу суб’єктів митного регулювання (c. 241 - 246)
У статті запропоновано авторський підхід щодо видів адаптації системи економічної безпеки підприємства до негативного впливу суб’єктів митного регулювання. Визначено склад таких суб’єктів і виокремлено суб’єкти митного регулювання, що формують фундаментальні основи розвитку митної сфери, та суб’єкти «дієвого» впливу, які безпосередньо взаємодіють із підприємницькими структурами і реалізують на практиці митне регулювання їх діяльності. Щодо безпосередньої адаптації системи економічної безпеки підприємства, у статті пропонується виокремити її види за поставленою ціллю, змістом змін у системі економічної безпеки, мірою її керованості та характером накопичуваних змін. Окрім того, запропоновано перелік каталізаторів та інгібіторів адаптації системи економічної безпеки підприємства до впливу суб’єктів митного регулювання. Також виокремлено параметри адаптації системи економічної безпеки підприємства до впливу суб’єктів митного регулювання, наведено їх градацію. Стаття написана українською мовою
Рогов Г. К.
Фактори формування дивідендної політики акціонерних товариств (c. 247 - 252)
Статтю присвячено обґрунтуванню факторів формування дивідендної політики українських публічних акціонерних товариств (ПАТ) на сучасному етапі розвитку корпоративних відносин. Проведено аналіз особливостей дивідендної політики українських ПАТ, який зокрема показав, що їх фінансові результати майже не впливають на практику розподілу чистого прибутку. Визначено основні чинники формування корпоративної дивідендної політики та надано теоретичне обґрунтування пануючої практики розподілу чистого прибутку українськими ПАТ за сучасного стану фондового ринку. Обґрунтовано, що нерепрезентативний лістинг фондових бірж, надзвичайно висока концентрація капіталу і вельми обмежений вплив інститутів спільного інвестування є основними чинниками, що обумовлюють дуже слабку реакцію українського ринку цінних паперів на виплату дивідендів, яка, в свою чергу, є основною причиною неприйняття переважною більшістю акціонерних товариств доцільності розробки та реалізації послідовної дивідендної політики. Зроблено висновок, що підґрунтям еволюційних змін у корпоративному баченні дивідендної політики має стати створення інституціонального середовища, адекватного потребам сталого розвитку. На перехідному етапі запропоновано закріпити на законодавчому рівні право дрібних акціонерів на отримання доходу від володіння простими акціями товариств, де сукупна істотна участь співвласників перевищує 75 %. Стаття написана українською мовою
Синькевич Н. І., Василишин Т. М.
Видова класифікація фінансового аналізу діяльності підприємств (c. 253 - 258)
Незважаючи на те, що в сучасній науковій літературі можна зустріти велике різноманіття класифікацій видів фінансового аналізу діяльності підприємств, які відрізняються своїм підходом до класифікації, кількістю класифікаційних ознак та їх змістовним наповненням, комплексного порівняння та аналізу наявних класифікації здійснено не було. Цим пояснюється актуальність даного дослідження. У статті досліджено класифікації видів фінансового аналізу науковців і подано власний підхід до цієї проблеми. За результатами проведеного дослідження вдосконалено та побудовано видову класифікацію фінансового аналізу діяльності підприємств, запропоновано поділ за такими класифікаційними ознаками: об’єктами, суб’єктами, метою дослідження, рівнем автоматизації, часовим періодом аналітичної бази, обсягом дослідження, організаційною системою, класифікаційними ознаками суб’єкта, просторовою приналежністю, достатністю, інформаційними джерелами, періодичністю, критеріальною базою, способом відбору даних для аналізу, часовим спрямуванням. Усі види фінансового аналізу значно відрізняються характерними їм властивостями та параметрами залежно від цілей фінансового аналізу. Розроблено видову класифікацію, яка дає можливість суб’єктам фінансового аналізу діяльності підприємств визначитися із конкретним видом фінансового аналізу, який буде коректно відповідати обраним цілям. Стаття написана українською мовою
Таньков К. М., Чепурда Г. М.
Концептуальні аспекти формування системи інтегрованого управління якістю туристичних послуг (c. 259 - 264)
У статті на концептуальному рівні розглядається завдання представлення методологічних положень формування системи інтегрованого управління якістю туристичних послуг як одного з найбільш значущих у теорії туризму. Обґрунтовується, що існуючі методологічні підходи до управління якістю у системі матеріального виробництва не можуть повною мірою бути застосовані до системи управління якістю туристичних послуг. Показано, що для більшості туристичних послуг процеси їх надання і споживання практично невіддільні – вони розробляються як результат узгоджених дій систем управління їх виробництвом і споживанням. Формування системи інтегрованого управління якістю туристичних послуг передбачає, що система виробництва послуг повинна не просто функціонувати, а взаємодіяти із системою їх споживання, що є однією з найбільш важливих умов ефективного ведення туристичного бізнесу. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2014
Стадник В. В., Гризовська Л. О.
Чинник гетерогенності персоналу в нарощуванні інтелектуального капіталу інноваційно-активного підприємства (c. 197 - 204)
Проаналізовано структуру персоналу інноваційно-активних машинобудівних підприємств за різними ознаками гетерогенності Виявлено переважання в ній частки працівників із вищою освітою при значній віковій диференціації і досвіді практичної роботи. Зазначено, що це зумовлює суттєві відмінності в їхніх мотиваційних преференціях, що погіршує їх організаційну взаємодію в процесі інноваційної діяльності. На основі аналізу змісту структурних елементів інтелектуального капіталу інноваційно-активного підприємства в розрізі його життєвого циклу визначено їхній зв’язок із динамікою інноваційного потенціалу та сформульовано авторське визначення сутності інноваційно-активного підприємства. Показано причинно-наслідкові зв’язки між розвитком кожного із елементів інтелектуального капіталу підприємства (людського капіталу, структурного капіталу і капіталу відносин) і здатністю підприємства підтримувати свою інноваційну активність і позитивну економічну динаміку. Обґрунтовано необхідність уведення у програми розвитку персоналу заходів із поліпшення організаційної взаємодії, які мінімізуватимуть негативний вплив гетерогенності і збільшуватимуть позитивну синергію спільної діяльності. Підкреслено, що такі заходи мають носити превентивний характер для недопущення переходу підприємства у стадію стагнації чи занепаду. Стаття написана українською мовою
Маркіна І. А., Маховка В. М.
Антикризове управління туристичними організаціями і підприємствами як засіб формування їхніх конкурентних переваг (c. 205 - 210)
Мета статті полягає у дослідженні антикризового управління туристичними організаціями і підприємствами як засобу формування їхніх конкурентних переваг на різних рівнях управління. В результаті аналізу та узагальнення праць вітчизняних і зарубіжних науковців було визначено основні особливості розвитку туризму (на основі досвіду Чехії, Болгарії, Польщі, Туреччини тощо), систематизовано основні напрями підвищення конкурентоспроможності туристичної діяльності та запропоновано заходи антикризового управління туристичними підприємствами й організаціями. В результаті проведеного дослідження було проаналізовано сучасний стан розвитку та проблеми туристичної діяльності в Україні. Обґрунтовано доцільність застосування антикризового управління на вітчизняних туристичних підприємствах і організаціях. Запропоновано антикризові заходи розвитку туризму, а саме: стратегічного, фінансово-економічного, організаційного, інноваційного, інвестиційного, маркетингового, кадрового характеру на рівні підприємства, регіону, держави, що сприятимуть вирішенню наявних проблем, а також підвищенню конкурентних переваг туристичних організацій і підприємств. Основними перспективами подальших наукових досліджень у даному напрямі є визначення стратегічних напрямків розвитку туристичної діяльності, конкретизація основних напрямків співпраці та взаємодії державних органів влади на регіональному рівні, ВНЗ, туристичних організацій і підприємств, що забезпечить конкурентоспроможність туристичного продукту на міжнародному і вітчизняному ринках, раціональний розподіл та використання туристичних ресурсів. Стаття написана українською мовою
Бойко М. М., Грішнова О. А.
Управління формуванням індивідуального та корпоративного соціального капіталу в сфері послуг (c. 211 - 218)
Завданням статті є виклад результатів дослідження проявів і закономірностей взаємозв’язку корпоративного й індивідуального соціальних капіталів у сфері послуг і практичної імплементації механізмів формування індивідуального і корпоративного соціальних капіталів у традиційні функції управління. Щоб ідентифікувати різноманітні прояви соціального капіталу організації та оцінити їх, проведено соціологічне дослідження, яким охоплено 118 працівників фірми «НАДІЯ» (м. Івано-Франківськ). Для визначення набору управлінських дій, які здатні «запускати» існуючий потенціал соціального капіталу організації й активувати продуктивні властивості індивідуального соціального капіталу, було використано метод «мозкового штурму». Для перевірки на практиці впливу активізації соціального капіталу на економічні результати роботи організації було проведено масштабний проект «Патріот фірми». В результаті розроблено систему включення конкретних механізмів формування соціального капіталу в традиційні функції управління. Реалізація цієї системи на практиці протягом проведення проекту «Патріот фірми» дала суттєве зростання економічних показників роботи готелю і ресторанів. Мотиватором активізації індивідуального соціального капіталу стала перспектива його конвертації в інші форми капіталу, і це спонукало персонал до нарощення власного людського, інтелектуального і соціального капіталів. Феномен корпоративного соціального капіталу виявився всередині організації у вигляді згуртованості, єднання колективу в цілому та навколо вирішення певних проектів. У зовнішньому середовищі він виявляється як репутація організації, її визнання та прихильність споживачів. Стаття написана українською мовою
Ястремська О. М., Сиваш Ю. М.
Синектика як метод активізації творчого мислення персоналу (c. 219 - 223)
Мета статті полягає в дослідженні синектики як методу активізації творчого мислення персоналу, розкритті особливостей даного методу. З’ясовано, що в процесі синектики доцільно використовувати три загальних типа дій: «гру» зі словами та дефініціями, «гру» з запереченням будь-якого ключового закону, стандарту, наукового поняття та «гру» з метафорою. Визначено основний інструмент синектики – аналогію та її різновиди: пряму, особисту, символічну та фантастичну. Запропоновано приблизні етапи синектики та визначено переважність ірраціонального характеру цього методу, відсутність логіки та необхідність відмови від тріади «раціональність – серйозність – солідність». Сформовано вимоги до синектора: широкий світогляд, лідерські та організаторські якості, знання психології. Також сформовано вимоги і до учасників синектичного колективу. Визначено характеристики (тип інтелекту, емоційність, вік) та їх співвідношення, якими повинні володіти учасники подібної групи, які сприятимуть максимізації її креативності. Для побудови синектичного колективу найбільш доцільно класифікувати «новаторів» згідно з сімома видами інтелекту: лінгвістичний, логічно-математичний, просторовий, тілесно-кінестетичний, музичний, інтраперсональний, інтерперсональний. Визначено, що до синектичного колективу в першу чергу повинен бути включений експерт у конкретній галузі знань, в якій проводяться дослідження. Він, залежно від ситуації, може грати роль «енциклопедії» або «критика», а також повинен виступати в ролі «перекладача». Обґрунтовано актуальність і необхідність використання синектики у процесі створення інновацій, пошуку рішень через прояв у цьому методі ефекту синергії завдяки різноплановості складу його учасників. Стаття написана українською мовою
Бірюк О. Г., Смольська О. Ю.
Документальне оформлення виробництва і виходу продукції садівництва (c. 224 - 229)
Метою статті є дослідження особливостей організації ведення первинного обліку в садівничих підприємствах, оскільки він забезпечує отримання своєчасної, достовірної і вичерпної інформації для аналізу діяльності господарства в цілому та впливає на прийняття ефективних управлінських рішень. У роботі проаналізовано сучасний стан організації первинного обліку витрат і виходу продукції садівництва, виявлено недоліки та зроблено пропозиції щодо його покращення. Обґрунтовано необхідність удосконалення документального оформлення якісних показників продукції садівництва. Запропоновано використання у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом продукції садівництва, Щоденника надходження продукції садівництва (для спеціалізованих господарств) та Акту на сортування продукції садівництва у фруктосховищі, зі змінами та уточненнями. Стаття написана українською мовою
Бояринова К. О.
Інноваційний розвиток підприємств машинобудування на засадах нооуправління (c. 230 - 235)
На основі узагальнення та опрацювання наукових надбань визначено місце нооуправління у формуванні та розвитку нооекономіки. У результаті експлікації досліджень та організаційно-економічного підґрунтя окреслено зміст застосування нооуправління до інноваційного розвитку підприємств машинобудування. Запропоновано та обґрунтовано основні домінанти формування нооуправління інноваційним розвитком підприємств машинобудування: трансцендентність управління на мікрорівні з інтеграцією в мезо- і макропроцеси; зміна вектору інвестиційного забезпечення з інвестиційно-інноваційної моделі на інноваційно-інвестиційну; орієнтація на управління інноваційно стійким саморозвитком. Перспективним напрямом подальших досліджень має стати розроблення методологічного базису та методичного інструментарію імплементації нооуправління в управлінські технології реалізації інноваційного розвитку. Стаття написана українською мовою
Васюткіна Н. В.
Теоретичні аспекти розуміння категорії «розвиток підприємства» (c. 236 - 242)
Метою статті є систематизація й аналіз основних теоретичних понять категорії «розвиток підприємства», визначення різних взаємозв’язків з метою групування за певними ознаками та формування авторської позиції розуміння цієї категорії. У статті розглянуто теоретичні основи понять «розвиток», «розвиток підприємства». Проведена систематизація точок зору дослідників дозволила обґрунтувати різні взаємозв’язки в їхніх позиціях і виокремити чотири підходи, визначивши сутність розуміння і набір базових складових, які є ключовими у формуванні певного підходу до розвитку підприємства. Запропоновано розглянути прогресивний розвиток, який ґрунтується на зростанні кількісних показників діяльності підприємства. У адаптаційному розвитку акцентується увага на підвищенні гнучкості до змін через проходження різних стадій і криз. Трансформаційний розвиток здійснюється шляхом зміни якісного стану через накопичення і використання потенціалу, де домінуючими виступають зміни за структурними і функціональними характеристиками під впливом внутрішнього і зовнішнього середовищ. Сталий розвиток містить знаходження балансу стійкості та стабільності підприємства шляхом збереження їх високого потенціалу в майбутньому. Проведена систематизація дозволила автору сформувати власне розуміння категорії «розвиток підприємства». Стаття написана російською мовою
Кавун О. О.
Диверсифікація діяльності підприємницьких мереж у торгівлі: сутність, форми, мотиви та ризики здійснення (c. 243 - 248)
У статті розглянуто та проаналізовано сутність поняття «диверсифікація» за різними джерелами інформації і зроблено висновок, що переважна більшість визначень присвячена диверсифікації діяльності виробничих підприємств. З урахуванням цього автором запропоновано визначення диверсифікації діяльності підприємницьких мереж у торгівлі. Розглянуто зміст ресурсної концепції, яка складає сучасну методологічну основу дослідження теорії корпоративної диверсифікації. Проведено класифікацію диверсифікації діяльності підприємницьких мереж у торгівлі за низкою ознак. Визначено основні напрями диверсифікації діяльності підприємницьких мережевих структур у торгівлі, які мають прояв у сучасних умовах. Розглянуто мотиви, які обумовлюють прийняття рішення керівництвом корпоративних торговельних структур щодо диверсифікації діяльності. Зазначено, що забезпечення ефективного управління приводить до перетворення мотивів на переваги від функціонування диверсифікованої підприємницької структури. Визначено, що диверсифікація діяльності корпоративних підприємницьких мереж у торгівлі є складним і багатоаспектним процесом, якому притаманні ризики. За таких умов набуває важливості ефективне управління диверсифікацією діяльності підприємницьких мереж у торгівлі, у процесі якого особливої уваги заслуговує наявність загального бачення у керівництва цілісності функціонування майбутньої структури, постановка цілей і розробка відповідних завдань, а також оптимальне поєднання комплексу складових і забезпечення їх взаємоузгодженості. Стаття написана українською мовою
Овсюк Н. В.
Організаційно-економічні основи побудови внутрішнього контролю витрат на оплату праці (c. 249 - 254)
В статті розглянуто організаційно-економічні основи побудови внутрішнього контролю витрат на оплату праці в ринкових умовах господарювання. Автором проаналізовано стан і тенденції розвитку внутрішнього контролю ефективності формування зазначених витрат. З урахуванням критичного аналізу існуючих поглядів щодо узгодженості теоретико-методологічних аспектів внутрішнього контролю проведено оцінку наявного рівня методичного забезпечення внутрішнього контролю витрат на оплату праці. Дослідження організації внутрішнього контролю витрат на оплату праці виконано з урахуванням чинних норм законодавства. За результатами проведеного дослідження вдосконалено методичне забезпечення внутрішнього контролю витрат на оплату праці з урахуванням технологічного поділу на попередній, поточний і наступний контроль на всіх етапах їх виконання, що дозволяє уникнути дублювання дій суб’єктів внутрішнього контролю та забезпечує послідовне здійснення перевірок. Стаття написана українською мовою
Петриченко П. А.
Фактори, що впливають на маркетинг відносин і корпоративний імідж туристичних підприємств (c. 255 - 261)
Метою статті є дослідження впливу маркетингу відносин на корпоративний імідж і якість обслуговування в туристичних підприємствах і вивчення взаємозв’язків між корпоративним іміджем і якістю обслуговування. У статті обґрунтовано, що однією з важливих проблем маркетингу відносин є формування внутрішньоорганізаційної відповідальності за процес взаємодії з клієнтами. Проаналізовано систему факторів DART, що включає чотири блоки побудови взаємодії між туристичними підприємствами і клієнтами (діалог, доступ до інформації, розуміння ризиків і прозорість). Показано трансформацію відносин між туристичними підприємствами та споживачами від концепції «підприємство думає» до концепції «споживачі думають». Обґрунтовано, чим відрізняється вимір якості вироблених товарів і якості послуг. Запропоновано висловлювання, які характеризують елементи маркетингу відносин, корпоративного іміджу та якості послуг туристичних підприємств. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня залучення споживачів до створення спільної цінності послуг. Подальший розвиток маркетингу взаємин може логічно привести до формування ефективної системи управління враженнями клієнтів. Стаття написана російською мовою
Салун М. М.
Детермінований факторний аналіз ресурсного потенціалу підприємства (c. 262 - 267)
Метою статті є побудова економіко-математичної моделі, яка дозволяє проводити дослідження факторів, що впливають на величину ресурсного потенціалу підприємства. Факторний аналіз передбачає проведення попередньої оцінки ресурсного потенціалу підприємства. Методичні підходи до проведення оцінки ресурсного потенціалу підприємства розрізняються глибиною, напрямом дослідження, ступенем узагальнення результуючих показників. Зважаючи на виявлені недоліки методичних підходів до оцінки ресурсного потенціалу підприємства, сформовано гіпотезу про можливість використання вартісної оцінки ресурсного потенціалу підприємства при проведенні детермінованого факторного аналізу та сформовано мультиплікативно-адитивну детерміновану факторну модель ресурсного потенціалу, яка визначає взаємозв’язки факторів, що формують ресурсний потенціал підприємства, безпосередньо пов’язує величину ресурсного потенціалу підприємства з прибутком від реалізації та обсягом оборотних коштів, доводить лінійний характер їхнього взаємозв’язку, проведено аналіз впливу факторів-аргументів на результативний показник. У результаті детермінованого факторного аналізу виявлено: зближення вартостей матеріально-технічної, трудової та фінансової складових ресурсного потенціалу (при цьому інформаційна складова залишається на рівні 3 % від вартості матеріально-технічної) та фактори, що мають позитивний вплив – маркетингові, кадрові, інформаційні (факторами, що негативно впливають на ресурсний потенціал підприємства, стали показники зростання рентабельності складових ресурсного потенціалу підприємства). Стаття написана російською мовою
Сендзюк М. А., Науменко І. В.
Моделі збалансованої системи показників і технологій їх підтримки (c. 268 - 273)
Метою статті є проведення аналізу та дослідження систем управління підприємством і технологій їх підтримки, на основі якого необхідно встановити можливість і доцільність застосування моделі ЗСП на підприємстві. На основі проведеного аналізу постає потреба створення та впровадження моделі ЗСП для державного підприємства, яке виконує ремонт та будівництво вагонів. Модель повинна відповідати вимогам підприємства та враховувати специфіку його роботи. Дослідження комп’ютерних технологій підтримки ЗСП показали, що є багато варіантів програмних засобів західних, російських та українських компаній, але впровадження систем відбувається лише в крупних компаніях, таких, як нафтогазова та телекомунікаційна галузі, банківські сфери, а також у транспортних фірмах-монополістах. В першу чергу, це зумовлено тим, що більшість менеджерів не знає про існування таких програмних засобів. Упроваджень на державних підприємствах залізничного транспорту ЗСП ще не було, тому пропонується впровадження ЗСП на підприємстві з ремонту та будівництва вагонів, що підвищить конкурентоспроможність даного підприємства. Стаття написана українською мовою
Ткаченко С. А.
Автохтонна характеристика взаємозв’язків підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об’єднаннями сучасної постіндустріально (c. 274 - 284)
Беручи до уваги складність моделі підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації в системах управління підприємствами, мета статті зведена до того, щоб вперше відобразити її інформаційні зв’язки, дослідити: внутрішні зв’язки підсистеми управління, які формують її як єдине ціле; зовнішній відносно підсистеми інформаційний обмін. Аналізуючи праці вчених і практичний досвід, визначено, що інформаційні взаємозв’язки підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації, на відміну від інших підсистем системи управління підприємством, не досить досліджені. Обґрунтовано підхід до того, що сукупність внутрішніх і зовнішніх зв’язків економіко-аналітичної обробки інформації систем управління підприємствами, об’єднаних у схемі, являє інформаційну модель підсистеми. Інформаційна модель, адекватна процесам аналізу на підприємствах, відрізняється простотою виконання , володіє стійкістю функціонування при коректуваннях складу вхідної та вихідної інформації, виправленні помилок і передбачає розвиток підсистеми. Виходячи зі складності ув’язки економіко-аналітичної обробки інформації системи управління підприємством із системами управління верхнього і нижнього рівнів, а також недостатньої розробки питань, вирішення яких виходить за рамки створення підсистеми і повинно передувати проектуванню аналізу, дана проблема заслуговує спеціального дослідження. Хоча положення, що належать до створення в системах управління підприємствами підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації перевірені на практиці і не визивають сумнівів, запропоновану концепцію необхідно розглядати як таку, що розвивається. Виконані дослідження – це перший підхід до актуальної, складної проблеми управління підприємствами. Багато питань тільки намічені і повинні стати предметом дослідження. Стаття написана українською мовою
Шабельник Т. В.
Моделі управління роздрібною мережею фармацевтичного підприємства (c. 285 - 289)
У статті розроблено комплекс моделей управління роздрібною мережею фармацевтичного підприємства. Реалізація комплексу моделей управління роздрібною мережею фармацевтичного підприємства дозволяє системі управління прийняти рішення щодо необхідності розробки альтернативних маркетингових стратегій або щодо коригування діючих маркетингових стратегій відповідних кластерів фармацевтичних товарів. На підставі визначення оцінки ефективності процесу роздрібної реалізації кластерів фармацевтичних товарів система управління приймає рішення щодо ефективності маркетингових стратегій відповідних кластерів і при необхідності може прийняти рішення про їх коригування. В результаті реалізації маркетингових стратегій визначаються додатковий маржинальний дохід, потенціал додаткового маржинального доходу, недоотриманий маржинальний дохід і потенціал недоотриманого маржинального доходу. На підставі цих характеристик визначається економічна ефективність розроблених маркетингових стратегій і приймається рішення щодо необхідності їх коригування. Стаття написана українською мовою
Жуковська В. М.
Попередження соціально-поведінкових ризиків персоналу на підприємстві торгівлі (c. 366 - 372)
Метою статті є обґрунтування сутності поняття та змістової характеристики різновидів соціально-поведінкових ризиків персоналу, дослідження чинників (передумов) їх виникнення на підприємствах торгівлі та розроблення цільової моделі результативного управління персоналом підприємства на основі когнітивно-поведінкового підходу. У статті обґрунтовано сутність поняття та різновиди соціально-поведінкових ризиків, джерела їх виникнення в соціально-психологічному, соціологічному та економічному контекстах на підприємстві торгівлі. На основі когнітивно-біхевіорального підходу розроблено системну модель управління поведінкою персоналу, що відображає існування єдності та причинно-наслідкового зв’язку між кадровими процесами та компетентнісно-мотиваційною природою поведінки працівників у досягненні цільових результатів підприємства. Виявлено основні чинники та методи попередження соціально-поведінкових ризиків на підприємстві торгівлі. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014
Андросова Т. В., Круглова О. А., Козуб В. О.
Світовий та вітчизняний досвід визначення фінансового результату як об’єкта моніторингу на торговельному підприємстві (c. 194 - 201)
Метою даної статті є подання результатів дослідження щодо сутності, особливостей розрахунку та напрямів управління фінансовими результатами діяльності підприємства торгівлі. Подано сутність фінансових результатів підприємства як результат бухгалтерської оцінки результатів діяльності підприємства, що відображає різницю між відповідними доходами та витратами поточної діяльності підприємства згідно з нормативними положеннями системи обліку. Здійснено порівняння прибутку та фінансових результатів з огляду характеру та моделі оцінки, а також ступеня ідентифікації елементів, що ураховують під час визначення прибутку та фінансових результатів. Наведено особливості визначення фінансових результатів за різних систем обліку та відображення у звітності. Представлено види фінансових результатів підприємства торгівлі з урахуванням послідовності їх формування та інтересів зацікавлених сторін. Як об’єкт моніторингу виділено такі види фінансових результатів, як валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від реалізації, іншої операційної діяльності, операційної діяльності, EBITDA, NOPAT, фінансовий результат від інвестиційної, фінансової, іншої звичайної, інших видів звичайної діяльності, фінансовий результат до оподаткування, чистий фінансовий результат, капіталізований прибуток. Стаття написана українською мовою
Бірюк О. Г.
Підходи до облікової політики щодо відображення інформації про нематеріальні активи (c. 202 - 207)
Метою статті є критична оцінка та систематизація інформації про нематеріальні активи для відображення її в наказі про облікову політику підприємства згідно з чинним законодавством України з метою більш раціональної їх організації, що дозволить сформувати точну та правдиву інформацію про такі активи на підприємстві. В роботі проаналізовано альтернативні варіанти відображення інформації про нематеріальні активи в наказі про облікову політику підприємства, які регламентовані на законодавчому рівні. Запропоновано додаткові елементи наказу про облікову політику підприємства при відображенні інформації про нематеріальні активи. Стаття написана українською мовою
Близнюк О. П., Горпинченко А. П.
Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами на підприємствах роздрібної торгівлі України (c. 208 - 219)
Метою статті є здійснення комплексної оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами на підприємствах роздрібної торгівлі на основі системного підходу, який дозволяє отримати цілісне уявлення про рівень ефективності такого управління у процесі руху та трансформації фінансових ресурсів на етапах їх формування, розподілу, використання та відтворення, на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях управлінської діяльності підприємства за допомогою обґрунтованої системи економічних показників. Здійснено аналіз ефективності використання фінансових ресурсів на підприємствах України, основним видом економічної діяльності яких є оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів за період 2008 – 2012 рр., а також на основі сформованої та обстеженої вибіркової сукупності підприємств роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Виявлено вплив чинників на рівні локальних показників ефективності (рентабельності, оборотності) у вибірковій сукупності торговельних підприємств за цільовими групами, у процесі стохастичного дослідження зв’язку між результативними та факторними ознаками за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Визначено критерії та обґрунтовано систему показників розробленого методичного інструментарію комплексної інтегральної оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами на підприємствах роздрібної торгівлі на різних етапах руху та трансформації фінансових ресурсів та з урахуванням ієрархічних рівнів організаційної структури управління підприємством: оперативного, тактичного, стратегічного. Стаття написана українською мовою
Іляш О. І., Гетьманський В. О.
Теоретико-методичні засади та прикладні рекомендації оцінювання ефективності функціонування торговельних підприємств в умовах економічного розвитку (c. 220 - 226)
Уточнено зміст ефективності як економічної категорії, обґрунтовано процес оцінювання ефективності торговельної діяльності на основі функцій реалізації, вирішено завдання її специфікації та параметризації з урахуванням закону спадного граничного продукту. Доведено, що критерієм оцінювання ефективності виступає оцінка статичної та динамічної ефективності торговельної діяльності, що дає змогу врахувати зміни застосовуваних активів (ресурсів), збільшити запас міцності підприємства та свідчить про злиття (інтеграцію) спадної віддачі та економічних коливань у сучасних економічних макро- та мікросистемах. Для обраної методики розроблено алгоритм і запропоновано напрями прогнозування валових вартісних показників на основі песимістичного сценарію з урахуванням сучасного динамізму вітчизняної економічної системи. Здійснено порівняння світових стандартів подання (IFRS/US GAAP/FAS) та оцінки (F7, F9, P3 ACCA) результатів фінансово-економічної діяльності торговельних підприємств. Стаття написана українською мовою
Кінєва Т. С., Глушко О. В.
Релевантність облікової інформації, придатної для управління відтворенням біологічних активів багаторічних насаджень (c. 227 - 233)
У статті розглянуті питання сутності релевантності облікової інформації, придатної для прийняття управлінських рішень у процесах відтворення біологічних активів багаторічних насаджень. Встановлено необхідність розробки і впровадження методів формування облікової інформації з урахуванням потреб та вимог управління. Розроблено обліково-аналітичну систему управління відтворенням біологічних активів багаторічних насаджень, яка ґрунтується на системному підході, варіантності підходів до розробки окремих управлінських рішень, комплексному характері формування управлінських рішень, урахуванні специфічних особливостей організації. У складі обліково-аналітичної системи виділені такі елементи: суб'єкти і об'єкти процесу управління відтворенням; мета відтворення в контексті етапів і джерел фінансування; методи і прийоми надання облікової інформації; оцінка ефективності процесу відтворення біологічних активів багаторічних насаджень; оцінка ризиків відтворення; прийняття управлінських рішень. Запропонована обліково-аналітична система передбачає оцінку ефективності відтворення біологічних активів багаторічних насаджень і дозволяє отримати інформацію про результативність і доцільність сільськогосподарської діяльності. Важливою складовою пропонованої обліково-аналітичної системи є оцінка ризиків, а результатом її функціонування – прийняття управлінських рішень у довгостроковій перспективі у процесі відтворення біологічних активів багаторічних насаджень. Стаття написана українською мовою
Кожушко О. В., Калінкін Д. В.
Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетної установи (c. 234 - 239)
Метою статті є розробка системи показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи. Для розробки системи показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи проаналізовано та узагальнено результати проведеної органами Державної фінансової інспекції оцінки ефективності та якості функціонування відділів внутрішнього аудиту в деяких міністерствах та центральних органах виконавчої влади, де створено відділи внутрішнього аудиту. Авторами виокремлено основні напрями оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи, які знайшли своє відображення в системі показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи, яка включає в себе: кадрову складову, що показує штатну чисельність внутрішніх аудиторів, їхні завантаженість та кваліфікаційні якості; результативну складову, що визначає кількість виявлених внутрішніми аудиторами та відшкодованих порушень, кількість рекомендацій внутрішніх аудиторів, що були впроваджені в бюджетній установі після їх надання, та організаційну складову, що розкриває відповідність кількості проведених внутрішніх аудитів запланованим, терміни їх проведення. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка методичного підходу до оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи. Стаття написана українською мовою
Кузьмін О. Є., Жежуха В. Й., Городиська Н. А.
Іноземний досвід інжинірингової діяльності (c. 240 - 245)
Метою статті є вивчення іноземного досвіду інжинірингу, а також його порівняння із вітчизняним для виявлення сильних і слабких боків останнього, визначення основних напрямів його розвитку та з’ясування можливості використання світових здобутків інжинірингу в умовах вітчизняної економіки. Наведено загальну характеристику світового ринку інжинірингу, охарактеризовано його структуру. Розглянуто географічну структуру попиту і пропозиції на інжинірингові продукти. Виокремлено етапи еволюціонування інжинірингових компаній. Описано правові аспекти регулювання інжинірингових правовідносин в економічно розвинутих державах. Наведено основні міжнародні об’єднання інжинірингових компаній та найбільших окремих представників цього бізнесу. З урахуванням іноземного досвіду вказано на важливість формування інжинірингових консорціумів. Охарактеризовано роль і значення іноземних інжинірингових компаній у сфері інноваційного розвитку економіки, а також описано масштаби їхньої діяльності. Наведено приклади формування інжинірингових кластерів. Розкрито відмінності між вітчизняним та іноземним інжинірингом щодо змістового наповнення текстів інжинірингових угод, підходів до проведення робіт під час надання інжинірингових послуг, прийняття управлінських рішень, а також використання інструментів інтелектуалізації бізнесу. Наведено основні конкурентні переваги іноземних інжинірингових компаній порівняно із вітчизняними, а також обґрунтовано низьку представленість перших на вітчизняному інжиніринговому ринку. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі повинні полягати у виявленні пріоритетних завдань розвитку вітчизняного інжинірингу на найближчу перспективу з урахуванням іноземного досвіду. Стаття написана українською мовою
Кулєшова Н. В.
Факторна модель значущих чинників макросередовища туристичних підприємств (c. 246 - 254)
Метою статті є розробка факторної моделі значущих чинників макросередовища туристичного підприємства. У статті проводяться оцінка та аналіз чинників макросередовища туристичних підприємств із використанням методу головних компонент. Обґрунтовано актуальність вираховування впливу чинників макросередовища з метою ефективного функціонування туристичних підприємств. Запропоновано основні види потенціалів регіону, за допомогою яких проводиться об’єктивне визначення найвпливовіших чинників макросередовища, серед них демографічний, соціально-економічний, інфраструктурний (загальний і рекреаційний), природно-екологічний та історико-культурний. З використанням кореляційного аналізу проводиться попередній вибір найвагоміших чинників макросередовища. За допомогою методу головних компонент здійснюється редукція визначених найвагоміших чинників макросередовища та обґрунтовується формування латентних, головних компонент із значущим їх елементним складом. На підставі розрахованого коефіцієнту інформативності головних компонент здійснюється їх інтерпретація з таким змістом, як «Розвиток матеріально-технічної бази туризму», «Платоспроможність споживачів», «Збутова мережа туристичних підприємств». З урахуванням отриманих результатів розроблено факторну модель значущих чинників макросередовища при мінімальній втраті інформативності. Стаття написана українською мовою
Лазарева М. Г.
Алгоритм побудови збалансованого бізнес-портфеля холдингової компанії (c. 255 - 261)
Метою статті є побудова алгоритму формування збалансованого портфеля бізнесів холдингу. Запропоновано алгоритм проведення процесу реструктуризації бізнес-портфеля з метою досягнення його збалансованості. В основі побудови алгоритму є системний підхід, що охоплює всебічні дослідження зовнішнього і внутрішнього середовищ холдингу в їхньому взаємному впливі та взаємозв’язку. Індикаторами збалансованості виступають два базових принципи структури портфеля та поєднання прибутковості та стійкості портфеля, які повинні дотримуватися пропорції «золотого перетину». Запропоновано використання базових стратегічних і тактичних критеріїв відбору та моніторингу бізнесів у бізнес-портфель холдингу. Тактичні критерії допомагають оцінити можливості самих бізнесів, стратегічні – можливості галузі, в якій цей бізнес розвивається. Розроблено типовий набір критеріїв до основних і забезпечуючих бізнесів холдингу. В якості тактичних критеріїв пропонуються наступні: оборотність запасів сировини; ритмічність продажів, що оцінює можливість виробляти періодичні відрахування з обороту; наявність достатньої величини обороту; можливість монополізації (або завоювання більшої частки ринку). Стратегічні критерії пропонуються наступні: прибутковість галузі; стабільність галузі; низький рівень ризику в галузі; екологічна чистота галузі; перспективність галузі. Запропоновано оригінальний набір критеріїв до забезпечуючих бізнесів усередині системи, на відкритому ринку і загальні критерії до забезпечуючих бізнесів. Пропонований набір критеріїв забезпечує топ-менеджмент зручним і ефективним інструментом при побудові і наступному моніторингу збалансованого портфеля бізнесів. Представлений алгоритм було використано в практичній діяльності корпорації «Укрпідшипник». Оскільки кожен холдинг – унікальне утворення, то запропоновані алгоритм і критерії до бізнесів можуть слугувати шаблоном для практичного застосування в кожному конкретному випадку. Оригінальність запропонованого підходу полягає в тому, що автор позначив коридор збалансованості, що обмежений пропорціями «золотого перетину»; запропонований алгоритм і критерії до основних і забезпечуючих бізнесів є універсальними для будь-якого складу бізнес-портфеля: від спеціалізованих холдингів до диверсифікованих. Стаття написана російською мовою
Манжура О. В.
Потенціал розвитку виробничих сільськогосподарських кооперативів на основі бізнес-планування (c. 262 - 267)
Проведено оцінку показників стану і динаміки особистих селянських господарств в Україні: частка господарств, які утримують худобу та птицю, які мають у приватній власності сільськогосподарську техніку; питома вага площ земельних ділянок, якими володіють господарства, призначених для ведення особистого і товарного сільськогосподарського виробництва. Зроблено висновок про високу ділову активність особистих селянських господарств і наявність значного потенціалу розвитку виробничих сільськогосподарських кооперативів. Проведено аналіз розподілення особистих селянських господарств за регіонами України, встановлено його нормальний характер, виявлено регіони із низькою, середньою і великою кількістю господарств. Визначено ключові фактори створення сільськогосподарського виробничого кооперативу та його успішної роботи. Запропоновано два етапи бізнес-планування розвитку сільськогосподарського виробничого кооперативу. На першому етапі визначаються мета створення, бізнес-потенціал, операційна діяльність, фінансові витрати, джерела фінансування. У разі позитивного висновку проводиться деталізоване техніко-економічне обґрунтування: опис господарської діяльності, ринкові дослідження і план їх проведення, план організаційної діяльності, технічний та операційний план, фінансовий план. Стаття написана українською мовою
Піддубна Л. В.
Діловодство як складова інфраструктури електронного бізнесу (c. 268 - 273)
Мета статті полягає у аналізі сучасних тенденцій розвитку діловодства як складової інфраструктури електронного бізнесу, а також обґрунтуванні потреби у впровадженні інформаційних систем і технологій в організацію документообігу суб’єктів господарювання. Систематизуючи і узагальнюючи наукові доробки вчених та фахівців, були проаналізовані властивості інформаційних систем, які використовуються для автоматизації документоорієнтованих бізнес-потреб суб’єктів господарювання; розглянуті недоліки чинної нормативно-правовій бази, що регулює процеси електронного діловодства в Україні; висвітлені необхідні і достатні умови впровадження електронних документів; деталізовані основні вимоги щодо електронних документів, призначених для довічного зберігання. Базуючись на нормативно-правовій базі, шляхом компаративного порівняння були опрацьовані поняття «електронного діловодства» та «електронного документообігу»; визначені поняття «електронний цифровий підпис» та «електронний документ». Запропоновано напрями для розбудови різноманітних сфер інфраструктури електронного бізнесу: e-Government, e-Health, e-Learning, e-Commerce тощо. Обґрунтовано доцільність запровадження комплексу технічних регламентів, які гарантують створення ІТ-фундаменту для розбудови інфраструктури електронного бізнесу та забезпечення якості послуг. Стаття написана українською мовою
Полуектова Н. Р.
Підхід до управління сервісами інформаційної системи підприємства на основі аналізу оболонок даних (c. 273 - 278)
У статті розглядаються проблеми підвищення ефективності функціонування інформаційних систем управління у великих і середніх компаніях. Найбільш прогресивні методики управління такими системами використовують сервісний підхід, в рамках якого можна розглядати ефективність системи як загальну ефективність окремих сервісів, що надаються іншим підрозділам підприємства. Використовуючи цей підхід, пропонується оцінювати ефективність сервісів методом аналізу оболонок даних. Метод передбачає оцінку порівняльної технічної ефективності витрат на організацію інформаційних сервісів з точки зору наближення до планових показників якості сервісів. Незважаючи на деякі складності практичної реалізації, пропонована методика оцінки ефективності дозволить виявити неефективні сервіси і джерела цієї неефективності. Стаття написана російською мовою
Яркіна Н. М.
Теоретичні аспекти оцінювання ефективності управління підприємством (c. 279 - 285)
Метою статті є дослідження і систематизація теоретичних аспектів оцінювання ефективності управління підприємством. У статті оцінювання ефективності управління підприємством розглядається в єдності і взаємозв'язку процесного та критерійного його аспектів, що потребують розробки відповідного алгоритму і встановлення кількісних та якісних характеристик оцінюваного об'єкта, які відповідають певним критеріям. Досліджені підходи до характеристики суті поняття «ефективність управління підприємством» і запропонований інтегрований ресурсно-цільовий підхід, що дозволяє розширити сутнісні межі досліджуваної категорії. Класифіковані види ефективності управління підприємством. Виділені об'єкти і критерії оцінювання ефективності управління підприємством, а також запропонований її алгоритм. Групи критеріїв оцінювання ефективності управління підприємством дають можливість комплексно проаналізувати і охарактеризувати оцінювані об'єкти. Для оцінки ефективності управління підприємством, разом із системою традиційних показників, запропоновано використовувати коефіцієнт ефективності управління. Стаття написана російською мовою
Ястремська О. М., Зеленський М. В.
Формування організаційного забезпечення процесу впровадження аутсорсингу логістичних функцій на підприємстві (c. 286 - 293)
Мета статті полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування організаційного забезпечення процесу впровадження та реалізації аутсорсингу логістичних функцій. У процесі дослідження застосовано абстрактно-логічний та структурно-логічний аналіз – при проведенні теоретичних узагальнень і формуванні пропозицій щодо змісту організаційних заходів з підготовки до застосування аутсорсингу; системний підхід – при розробленні схеми впровадження аутсорсингу логістичних функцій. Обґрунтовано потребу в розробленні теоретичних і практичних рекомендацій щодо узгодження завдань етапів впровадження аутсорсингу логістичних функцій з відповідними організаційними заходами. Проведене дослідження дало змогу розробити схему формування організаційного забезпечення за ітераційними етапами процесу впровадження аутсорсингу логістичних функцій, використання якої відображає цільову спрямованість організаційних заходів та дозволить визначити організаційні умови для досягнення основних задач підприємства. Розроблений підхід до оптимізації організаційної структури управління на підприємстві та визначення зон відповідальності і повноважень учасників аутсорсингу доцільно застосовувати на вітчизняних промислових підприємствах машинобудування у процесі підготовки до впровадження аутсорсингу логістичних функцій. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014
Манойленко О. В., Александрова В. О.
Оцінка ефективності бізнес-процесів інтегрованих корпоративних структур (c. 249 - 255)
У статті запропоновано основні положення методичного підходу до формування критеріїв оцінки ефективності бізнес-процесів. Підхід базується на дослідженні взаємозв'язку інноваційності та масштабності наскрізних бізнес-процесів інтегрованих корпоративних структур, визначенні ієрархії їх побудови і тісноти взаємозв'язку при випуску кінцевого продукту. В результаті здійснюється оцінка значимості окремих бізнес-процесів. При зіставленні декомпозованої системи цілей, окремої бізнес-одиниці з індикаторами визначення ефективності ключових її бізнес-процесів формуються критерії оцінки їх ефективності. Запропоновані положення служать базисом прийняття управлінських рішень про необхідність (можливості) їх реінжинірингу та аутсорсингу з метою підвищення ефективності діяльності інтегрованої корпоративної структури в цілому. Для цих цілей у статті запропоновано формування приватних інтегральних показників ефективності бізнес-процесів, оцінка їх рівня дозволяє приймати зважені рішення про необхідність їх реінжинірингу або доцільності передачі на аутсорсинг. Стаття написана російською мовою
Васильчук І. П.
Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності сталого розвитку корпорацій (c. 256 - 261)
Метою статті є систематизація та аналіз існуючих теоретичних підходів до визначення сутності сталого розвитку корпорацій. У статті досліджено теоретичні витоки концепції сталого розвитку корпорацій. Виявлено, що концепція сталого розвитку корпорацій ґрунтується на теоретичних засадах стейкхолдерського підходу, є її розвитком. Аргументовано, що триєдина концепція сталого розвитку корпорацій має розглядатися як сучасна управлінська парадигма в системі стратегічного управління корпорацією. Проаналізовано існуючі наукові погляди на сутність поняття «сталий розвиток корпорацій» вітчизняних і закордонних фахівців. Виявлено тенденцію до переважно прикладного аспекту розгляду проблеми сталого розвитку корпорацій. Виділено три теоретичні підходи до трактування сутності сталого розвитку корпорацій: нормативний, інноваційний та підхід, спрямований на збереження субстанції капіталу. Запропоновано власне бачення сутності концепції сталого розвитку корпорацій. Зроблено висновок, що на сьогодні більшість провідних світових корпорацій пов’язують їх майбутній розвиток з принципами сталого розвитку. Корпорації планують імплементувати засади сталого розвитку у свою стратегію та діяльність, що дозволить досягти конкурентних переваг. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є вдосконалення теоретико-методологічних засад концепції сталого розвитку корпорацій з метою переведення теорії у площину практичних заходів. Стаття написана українською мовою
Верба В. А., Ліщинська В. В.
Оптимізація товарного портфеля як чинник підвищення економічної ефективності виробничого підприємства (c. 262 - 268)
Метою статті є дослідження методичних аспектів оптимізації продуктового портфеля підприємств хлібопекарської промисловості, як чинника економічної ефективності їх діяльності. У статті уточнено сутність понять «товарний асортимент» та «продуктовий портфель». Обґрунтовано актуальність зміни управлінського підходу до товарної політики виробничого підприємства: з управління товарним асортиментом на управління продуктовим портфелем. Запропоновано визначати економічну ефективність при оптимізації товарного портфеля, яка включає не тільки критерії фінансової ефективності, але й соціальної відповідальності і маркетингової результативності. Узагальнено практику і визначено проблематику управління асортиментом на вітчизняних промислових підприємствах, що є виробниками хліба та хлібобулочних виробів. Проаналізовано продуктовий портфель ПАТ «Коростенський хлібозавод» за методами АВС-аналізу, XYZ-аналізу та запропоновані принципи і методи його оптимізації. Стаття написана українською мовою
Волощук Л. О.
Інноваційна діяльність та розвиток промислових підприємств України: проблеми статистичного та економічного аналізу (c. 269 - 274)
У статті обґрунтовано, що управління процесами інноваційного розвитку промислових підприємств потребує відповідних аналітичних даних, які мають формуватися в системах статистичного та економічного аналізу та віддзеркалювати як тенденції розвитку, так і ознаки його інноваційності (інноваційну діяльність та інноваційний потенціал); досліджено ключові індикатори статистичного аналізу інноваційної діяльності та розвитку в європейській і вітчизняній практиці; за підсумками їх систематизації визначено, що вітчизняна статистична звітність дає можливість оцінювання лише одного з чинників інноваційного розвитку – інноваційної активності, без урахування її зв’язку з показниками інноваційного потенціалу та впливу на показники економічного розвитку підприємств; за підсумками досліджень праць фахівців з питань оцінювання інноваційної діяльності підприємств та угрупування наведених в них показниківвизначено ключові блоки та рівні деталізації аналізу інноваційної діяльності та розвитку підприємств, виявлено певні недоліки інструментарію економічного аналізу інноваційного розвитку підприємств; обґрунтовано напрями удосконалення інструментарію аналізу інноваційного розвитку підприємств і його інформаційного забезпечення. Стаття написана українською мовою
Ільчук П. Г.
Типологія форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках у межах формування та реалізації маркетингової стратегії інтернаціоналізації (c. 275 - 281)
Мета статті полягає у дослідженні та розвитку підходів до визначення типології форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках, конкретизації окремих їхніх видів. На основі аналізу, систематизації та узагальнення наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених сформовано класифікацію форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках у розрізі чотирьох груп за критеріями рівня участі підприємства і рівня конфігурації видів діяльності у ланцюгу вартості, що забезпечить поглиблену деталізацію та дослідження сутності форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках. Систематизовано переваги та недоліки форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках за критеріями рівня інтернаціоналізації та набуття знання (навичок), що дозволить оптимізувати прийняття управлінських рішень у межах формування та реалізації маркетингової стратегії інтернаціоналізації підприємства. Обґрунтовано, що окремі типи форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках можуть бути наступними етапами розвитку найпростіших форм проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках. Перспективами подальших досліджень є розроблення методико-прикладних рекомендацій щодо проникнення та присутності підприємства на закордонних ринках в межах маркетингової стратегії інтернаціоналізації підприємств з урахуванням отриманих результатів дослідження. Стаття написана українською мовою
Лабунська С. В.
Концепція побудови системи економічної безпеки підприємства в процесі інноваційної діяльності (c. 282 - 289)
Метою статті є розробка системи управління економічною безпекою підприємства в умовах здійснення ним інноваційної діяльності. У результаті дослідження було вирішено такі завдання: уточнено визначення понять «система економічної безпеки підприємства» та «механізм управління системою економічної безпеки підприємства», розроблено функціонал категоріального розуміння економічної безпеки підприємства (ЕБП) та алгоритм реалізації механізму управління системою ЕБП, обґрунтовано доцільність побудови системи ЕБП на основі ризоматичного підходу з метою врахування впливу на систему управління інноваційною діяльністю, і на цій основі удосконалено визначення та структуру бізнес-архітектури підприємства, обґрунтовано необхідність забезпечення здатності системи до саморозвитку та самоорганізації як ключової складової досягнення необхідного стану економічної безпеки у процесі інноваційної діяльності підприємства.Автором сформовано принципи побудови структури системи економічної безпеки в контенті ризоматичного підходу з урахуванням особливостей визначення проактивної стратегії підприємства, що дало змогу розробити алгоритм механізму її функціонування в процесі інноваційної діяльності. Розроблений підхід до організації безпеки діяльності та взаємозалежності функціонування предметно-орієнтованих систем управління дозволяє оптимізувати дію всіх підсистем загальної системі менеджменту підприємства, ґрунтуючи їх на платформі ефективної діяльності механізму управління ЕБП. Стаття написана українською мовою
Мехович С. А., Ткаченко М. О.
Формування теоретичного підходу до розробки стратегічних карт реінжинірингу процесу управління інноваційним розвитком промислового підприємства (c. 290 - 297)
Метою статті є розробка методичного підходу до формування стратегічних карт реінжинірингу процесу управління інноваційним розвитком промислового підприємства. У дослідженні розкрито теоретичні аспекти використання збалансованої системи показників і стратегічних карт та запропоновано використати цей інструментарій у процесі реінжинірингу процесу управління інноваційним розвитком підприємства шляхом побудови стратегічних карт для підприємств, які сегментовано за допомогою матриці «економічна ефективність – рівень інноваційної активності – система управління підприємством». У статті розглянуто основні етапи формування стратегічних карт реінжинірингу процесу управління інноваційним розвитком та побудовано стратегічну карту для підприємств одного з сегментів матриці, використання якої дасть змогу визначити виключний перелік інструментів з підвищення ефективності процесів їх інноваційного розвитку. Перспективою досліджень є формування методичного підходу з оцінки ефективності використання інструментів реінжинірингу процесів управління інноваційним розвитком підприємств. Стаття написана українською мовою
Мєшков А. В., Ментель О. Ю.
Удосконалення інструментів оцінки інвестиційної привабливості підприємства у відповідності до сучасних проблем ринку і змін чинного законодавства (c. 298 - 304)
Метою статті є адаптація методики оцінки рівня інвестиційної привабливості у зв’язку зі змінами у нормативних актах, що регулюють порядок складання форм фінансової звітності підприємств, та удосконалення цієї оцінки у зв’язку зі зростанням ролі інтелектуального капіталу у виробничих процесах. У статті узгоджено процедури оцінки інвестиційної привабливості підприємств в Україні до і після зміни Національних стандартів бухгалтерського обліку у 2013 році. На основі врахування сучасних потреб інвесторів виокремлено нові групи показників, що відбивають рівень інвестиційної привабливості підприємства. Доопрацьовано показники, що характеризують кадровий потенціал і ефективність використання інтелектуального капіталу на підприємстві, комплексне використання яких дозволить підвищити якість і інформативність отриманих результатів процедури визначення рівня привабливості суб’єктів господарювання. Стаття написана українською мовою
Панасюк І. П.
Особливості формування тарифної політики авіакомпанії (c. 305 - 310)
Метою статті є вдосконалення методичних підходів до процесу формування тарифної політики авіакомпанії при застосуванні тарифної сукупності як певного набору тарифів, що сформовані відповідно до однорідної спрямованості дії та відображають специфічні характеристики існуючого ринкового середовища.У статті розглянуто процес формування тарифної політики авіакомпанії як вагомої складової комерційної діяльності, що забезпечує конкурентоспроможність авіакомпанії на ринку авіаційних перевезень і позитивні фінансові результати. Розв’язання проблеми ефективного тарифоутворення за мінливих умов ринкового середовища як економічного важеля зростання прибутку забезпечить підвищення ефективності діяльності авіакомпанії та досягнення певного рівня рентабельності, що допоможе вижити авіакомпанії в складних економічних умовах.У зв'язку з цим вирішення проблеми формування тарифів авіакомпанії при врахуванні її цілей, стратегій і методів визначає актуальність формування тарифної сукупності.Для узгодження основних бізнес-процесів авіакомпанії, визначення необхідних ресурсів, а також їхнього оптимального використання слід використовувати механізм, який дозволяє реалізувати конкретну мету авіакомпанії при різних взаємовпливах, сукупність її стратегічних завдань через ефективну тарифну політику. Механізм впливу являє собою багатоаспектний аналіз комплексних показників діяльності авіакомпанії крізь призму її стратегічних пріоритетів, прогнозованих прибутків, очікуваних витрат, ризиків реалізації тарифної стратегії з метою встановлення рівноваги інтересів усіх суб'єктів ринку, що зумовлює визначення доцільності реалізації тарифної сукупності та врахування комплексу пов’язаних із даним рішенням витрат.Проведений аналіз дозволяє зробити висновок щодо доцільності функціонування тарифної сукупності авіакомпанії, яка спрямована на зниження загальної суми витрат і підвищення вигоди,що досягається шляхом адекватного та своєчасного реагування на виникаючі ризики та можливі загрози.Тому кінцевою метою створення тарифної сукупності є характер і величина витрат, якіспрямовуються для здійснення виробничих процесів і відображають ступінь їхньої взаємодії та розмір отриманої економії авіакомпанією. Стаття написана англійською мовою
Піддубна Л. І., Іванієнко К. В.
Системні імперативи формування та розвитку експортного потенціалу промислового підприємства (c. 311 - 316)
Метою даного дослідження є аналіз та систематизація системних імперативів формування та розвитку експортного потенціалу промислового підприємства.За допомогою аналізу, синтезу та узагальнення наукової літератури в даній області дослідження були позначені внутрішні та зовнішні імперативи формування, використання та розвитку експортного потенціалу промислових підприємств. При цьому внутрішні імперативи визначаються закономірностями функціонування та розвитку систем, а зовнішні імперативи відображають вимоги та обмеження з боку «надсистеми». У результаті дослідження були позначені рівні функціонування експортного потенціалу промислового підприємства та імперативи їх розвитку. При цьому, в умовах ринково-конкурентного механізму координації результатів міжнародної економічної взаємодії, забезпечення імперативу конкурентоспроможності стає пріоритетним завданням стратегічного планування, формулювання цілей управління і стратегії розвитку експортного потенціалу промислових підприємств. Перспективними є подальші дослідження з метою вдосконалення системи управління експортним потенціалом промислових підприємств з урахуванням викладених імперативів його формування, використання та розвитку. Стаття написана російською мовою
Попова О. Ю., Кузнєцов В. Ю.
Економіко-організаційні умови обґрунтування енергетичної ефективності поведінки підприємства (c. 317 - 321)
Метою роботи є розвинення сутності економіко-організаційних умов обґрунтування ефективності господарської діяльності підприємств на принципово новій основі, особливістю якої є використання енергетичного еквівалента формування результатів та витрат у динаміці. Висвітлено методичні засади оцінки ефективності господарської діяльності підприємства. Розкрито зміст ефективності з позиції показника, критерію та умови. Аргументовано недоліки традиційної системи оцінювання, що пов’язано зі статичністю при розгляді основних складових ефективності – доходів та витрат. Обґрунтовано доцільність впровадження динамічних характеристик ефективності і використання поняття «енергетична ефективність поведінки підприємства». Запропоновано використання енергетичних еквівалентів для виміру доходів та витрат. Уточнено методичний базис для розрахунку показника енергетичної ефективності поведінки підприємства, який засновано на оптимумі за Парето. Стаття написана українською мовою
Попова О. Ю., Єна Ю. К.
Природа мотивації виробництва екологічно чистої продукції на підприємствах (c. 322 - 326)
Метою статті є висвітлення змісту екологічно чистої продукції, виходячи з економічних характеристик, що дозволить сформувати комплекс стійких мотивів до активізації екологічних інновацій на підприємствах та сприятиме зростанню фінансово-економічних результатів господарювання. Досліджено особливості та умови реалізації екологічних інновацій на підприємствах. Представлено взаємозв’язок між стратегіями, тактичним інструментарієм та економічними результатами реалізації екологічних інновацій. Уточнено зміст екологічно чистої продукції як фактора підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. Запропоновано систему формування мотивів виробництва екологічно чистої продукції на трьох рівнях – рівні інвестора, рівні виробника, рівні споживача. Сформовано базисні принципи мотивації виробництва екологічно чистої продукції, використання яких дозволяє досягнути одночасного покращення екологічних й економічних характеристик господарської діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
Строкович Г. В., Жукова Д. А.
Теоретичні засади формування системи стратегічного вибору підприємства (c. 327 - 333)
У статті проаналізовано існуючі підходи до формування стратегічного рішення та здійснення стратегічного вибору підприємства. Оскільки ця категорія стратегічного управління не є поширеною у застосуванні, існує певна необхідність у чіткому термінологічному розмежуванні основних визначень, якими оперують науковці у процесі розробки методології стратегічного вибору. У зв’язку з дослідженням системи стратегічного вибору у статті наведено визначення таких категорій, як система, стратегія, стратегічне рішення, стратегічний вибір, стратегічна альтернатива та здійснено розмежування понять стратегічного рішення, вибору та альтернативи. На основі проаналізованих літературних джерел авторами побудовано схему механізму формування стратегічного вибору та здійснення стратегічного рішення з урахуванням класичних етапів підготовки стратегічних альтернатив – аналізу можливостей, загроз зовнішнього середовища та оцінки слабких і сильних сторін внутрішнього. Стаття написана українською мовою
Чайка Т. Ю.
Можливості і сфера застосування балансового методу при плануванні матеріально-технічного забезпечення (c. 334 - 338)
У статті розглянуто проблеми використання балансового методу при плануванні матеріально-технічного забезпечення. Проаналізовано можливості та сфера застосування балансового методу як інструменту, що дозволяє здійснювати управління матеріально-технічним забезпеченням на основі збалансованості і пропорційності. Уточнено підходи до застосування балансового методу як при побудові балансових моделей матеріально-технічного забезпечення, так і при вирішенні допоміжних завдань, що пов'язані з побудовою детермінованих моделей; визначенням ступеня впливу окремих факторів при проведенні економічного аналізу; проведенням аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів; контролем правильності аналітичних розрахунків. Стаття написана українською мовою
Шуміло О. С.
Особливості наукових підходів до визначення поняття «економічна безпека підприємства» (c. 339 - 344)
Питання економічної безпеки підприємства набувають актуальності як у науково-дослідницькому, так і в практичному аспекті. Зростає кількість публікацій, науково-практичних конференцій, семінарів, що присвячені проблемам економічної безпеки підприємства. Аналізуючи різні роботи науковців, можна відстежити зміну підходів до визначення суті поняття «економічна безпека підприємства».У статті проведено аналіз існуючих наукових підходів до визначення поняття «економічна безпека підприємства», згруповано та систематизовано існуючі визначення в економіці за двома напрямами: на основі досягнення підприємством основних цілей його функціонування та на основі поняття захищеності підприємства від внутрішніх і зовнішніх загроз. Також автором уточнено, доповнено та поглиблено зміст поняття на підставі врахування основних функціональних цілей підприємства та мінливості внутрішнього і зовнішнього середовища. Стаття написана українською мовою
Якубів В. М., Якубів Р. Д.
Матрична оцінка ефективності управління та перспективності розвитку сільськогосподарських підприємств (c. 345 - 350)
Метою статті є розробка методики матричної оцінки ефективності управління та перспективності розвитку сільськогосподарських підприємств. У статті розроблено алгоритм класифікації підприємств за рівнем перспективності розвитку. Обґрунтовано систему інтегральних показників і індикаторів їх рівня для визначення фінансової стійкості та перспективності розвитку підприємств. Запропоновано матричну оцінку ефективності менеджменту й перспективності збалансованого розвитку сільськогосподарських підприємств. Розроблено методично-організаційні аспекти класифікації підприємств за рівнем збалансованості та перспективності розвитку. Визначено 9 груп підприємств, що об’єднані в матриці перспективності розвитку, та їх критеріальні значення щодо фінансової стійкості, ефективності управління та перспективності розвитку. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності системи менеджменту на підприємстві з метою організації стійкого перспективного розвитку. Стаття написана українською мовою
Янчук М. Б.
Науково-теоретичний аспект інтеграції високотехнологічних підприємств в умовах відкритої економіки (c. 351 - 356)
Метою статті є розвиток науково-теоретичних положень та розширення науково-понятійного базису економічної інтеграції у вигляді системної концепції у складі певних теоретичних положень, трактувань та визначень, які ляжуть в основу формування ефективної системи економічної інтеграції ринково конкурентних і глобально орієнтованих високотехнологічних підприємств. З’ясовано особливості економічної інтеграції високотехнологічних підприємств, які представлені в сучасних умовах крупними транснаціональними відтворювальними комплексами і є одним із найважливіших факторів формування нової моделі відкритої світової економіки у вигляді єдиного світового відтворювального циклу. Обґрунтовано на методологічному рівні, що в основі сучасної економічної інтеграції високотехнологічних підприємств в умовах формування відкритої економіки лежить властивість інтегративності. На цій основі представлено авторське визначення економічної інтеграції в умовах відкритої економіки як внутрішньо скоординованого інтегративного процесу, який передбачає об’єднану цільовою спрямованістю компромісну співучасть рівноправних і незалежних партнерів (при збереженні їх відмінностей) у виготовленні інтегративного продукту на основі підсистем партнерства, колективного виробництва і обміну діяльністю при єдності цілей, стратегії, колективних цінностей, багатьох нематеріальних активів і гармонізації економічних інтересів для досягнення певних економічних вигід учасників. Дано визначення інтегративного розвитку високотехнологічних систем як узгодженого процесу якісних, кількісних і структурних змін їх підсистем, спрямованого на підвищення рівня їх взаємодоповнюваності, консолідації, організованості та ресурсної компліментарності. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є формування ефективної системи ринково конкурентних і глобально орієнтованих національних високотехнологічних підприємств в умовах формування світового відтворювального циклу. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015
Бурлан С. А., Каткова Н. В.
Аудит ефективності діяльності підприємства: методичний аспект (c. 187 - 193)
Метою статті є дослідження теоретичних і методичних аспектів аудиту ефективності діяльності підприємства та розробка рекомендацій щодо удосконалення методики його проведення. У статті розглянуто сутність аудиту ефективності діяльності підприємства та запропоновано його визначення як завдання з надання впевненості, що передбачає оцінку ефективності системи управління підприємством та перевірку результативності його господарської діяльності. Визначені об’єкти, мета та функції аудиту ефективності діяльності підприємства. Об’єктами даного виду аудиторської перевірки є ефективність організаційної системи управління підприємством та ефективність ведення господарської діяльності підприємства. Метою аудиту ефективності діяльності підприємства є дослідження результатів діяльності суб’єкта господарювання та оцінка економічності організаційного механізму управління ним, надання рекомендацій з оптимізації управлінських технологій. Зважаючи на загальну парадигму аудиту ефективності, виділені основні її критерії: економічність, продуктивність, результативність. Розглянуті основні етапи та процедури проведення аудиту ефективності діяльності підприємства. Запропоновано систему показників для аналізу ефективності організаційної системи управління підприємством та оцінки ефективності його господарської діяльності. Стаття написана українською мовою
Глушко С. М., Кононенко Я. В.
Економічна ефективність експортно-орієнтованого підприємства в умовах синергетичної взаємодії: диссинерго-синергетичний парадокс (c. 194 - 201)
Фінансова та виробнича стійкість підприємства у відкритій для зовнішніх ринків економіці становить одну з найбільш гострих проблем сучасного господарства України. Досягненню умов, сприятливих для сталого розвитку та результативної (зовнішньо)економічної діяльності, може сприяти ряд ефектів кооперативної та синергетичної взаємодії підприємств, що працюють в рамках інтегрованої групи. Досвід подібної взаємодії та проблема оцінки її економічної ефективності розглядаються на прикладі групи компаній «ЕФЕКТ» (м. Харків, Україна), що належить до парфумерно-косметичного комплексу хімічної промисловості та типу середніх підприємств. Розглянуто «диссинерго-синергетичний парадокс», суть якого полягає в тому, що диссинергія несуміжних виробництв була трансформована в синергію бізнес-процесів за допомогою реструктуризації підприємства. У результаті взаємодії підприємства знижують виробничі витрати за рахунок оптимальної організації виробничого процесу, логістики, зниження трансакційних витрат, підвищується фінансова стійкість групи та її інвестиційні можливості. Стаття написана російською мовою
Литовченко І. Л., Шкурупська І. О.
Формування методичного підходу до розробки інтегрованих маркетингових комунікацій (c. 202 - 208)
У статті розроблено основні положення науково-методичного підходу до формування програми інтегрованих маркетингових комунікацій щодо просування різних товарів / послуг підприємствами. Запропоновано розробляти програму ІМК, спираючись на послідовність з 12 етапів дій, специфіка яких визначається особливостями господарської діяльності підприємства. Так, першочерговим завданням є ідентифікація цільової аудиторії підприємства. На наступному етапі необхідно визначити тип підприємства, яке має можливість задовольнити пред’явлений попит на даному ринку. Після цього підприємству необхідно визначити ринкові та комунікаційної цілі суб’єкта ІМК відповідно до своїх ринкових і маркетингових можливостей. Для обґрунтування вибору методу розробки програми ІМК підприємств запропоновано матрицю відповідності типу суб’єкта ринку характеру програми ІМК за рівнем ефективності. Залежно від терміну реалізації програми ІМК поділено на три види: короткострокова, середньострокова і довгострокова. Вибір відповідних інструментів і каналів маркетингових комунікацій засновано на рівні залученості споживача стосовно характеристик товару, а також інструментів і каналів просування (матриця «FCB»). Далі формулюються комунікаційні повідомлення. Черговість їх виходів та розміщення за різними каналами комунікацій планується у вигляді певного медіаплану. Важливим кроком розробки програми ІМК є встановлення цільового рівня ефектів ІМК. Відповідно до них та рівня загальних маркетингових витрат формується бюджет на реалізацію програми ІМК. Кінцевим етапом розробки програми ІМК є визначення фактичної ефективності даної програми. Стаття написана російською мовою
Пілевич Д. С.
Застосування системного підходу до дослідження бухгалтерського обліку (c. 209 - 217)
У межах даної статті проаналізовані основні підходи до визначення сутності бухгалтерського обліку як науки та професійної діяльності. Застосовано системний підхід до вивчення означеного виду обліку, у межах якого ідентифіковано основні елементи системи бухгалтерського обліку, до яких віднесено інформацію про господарський стан підприємства, бухгалтерів, бухгалтерський процес, теоретичне, методологічне, організаційне та ресурсне забезпечення реалізації бухгалтерського процесу. Також у статті проаналізовано основні функції бухгалтерського обліку, до складу яких віднесено такі: оцінна, інформаційна, аналітична, контрольна, соціальна, розкрито їх сутність. У системі принципів бухгалтерського обліку, що вже склалася на сьогодні та деталізована у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийнято виділяти такі принципи: обачність, повне вивільнення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність. Означену сукупність автором було розширено такими принципами: адаптованість, інформаційна прозорість, вчасність, документованість, відповідальність, врахування специфіки діяльності. Стаття написана українською мовою
Писаренко В. В., Гуржій Н. Г.
Оптимізація логістичного розподілу як напрямок удосконалення збутової стратегії м’ясопереробних підприємств (c. 218 - 225)
Метою статті є формування стратегії збутової діяльності м’ясопереробних підприємств, визначення механізму її реалізації та обґрунтування підходу щодо оптимізації логістичного розподілу продукції м’ясопереробних підприємств під час збуту. Запропоновано поетапну схему здійснення оптимізаційної процедури, що ставить за мету мінімізацію транспортних затрат під час фізичного розподілу продукції у збутовому каналі. На основі алгоритму Кларка-Райта на прикладі підприємства м’ясопереробної галузі визначено оптимальні маршрути перевезень, що враховують просторове розміщення місць збуту та обсяг товаропотоків. Побудовано схему транспортних маршрутів здійснення розподілу продукції, що є оптимальною за критерієм мінімуму затрат. У результаті апробації пропонованого підходу на досліджуваному підприємстві м’ясопереробної галузі визначено його результативність, що виражається у скороченні маршрутів перевезення – кілометровому виграші – та економії коштів під час транспортування продукції до точок збуту. Стаття написана українською мовою
Поліщук О. Т.
Сутність та деякі облікові аспекти витрат на якість продукції (c. 226 - 231)
Головною метою статті є визначення сутності та структури витрат на якість продукції в системі управління якістю, дослідження класифікації витрат на якість, виходячи з цілей обліку та порядку відображення в системі бухгалтерських рахунків задля достовірності і своєчасності інформаційного забезпечення управлінської ланки. У статті розглянуто сутність витрат на якість з урахуванням наукового здобутку вчених-дослідників та запропоновано власний підхід до трактування даної категорії. Досліджено структурні елементи витрат на якість та систематизовано їх класифікацію. Для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з основних господарських процесів, що відбуваються на підприємстві. Розглянуто теоретичні та методологічні підходи до обліку витрат на якість як основи інформаційного забезпечення надійності системи управління якістю. Запропоновано методику обліку витрат на якість, які виникають у процесах постачання, виробництва та реалізації продукції. Узагальнено відповідні висновки та визначено основні напрями подальших досліджень обліково-аналітичного забезпечення системи управління якості. Стаття написана українською мовою
Ситенко Д. Д.
Концептуальні аспекти дослідження сутності корпоративної реструктуризації (c. 232 - 241)
У статті розглянуто основні підходи щодо сутності корпоративної реструктуризації. Охарактеризовано основні чинники, що обумовили відмінності у поглядах вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо змісту відповідної категорії. Визначено та обґрунтовано основні підходи щодо сутності корпоративної реструктуризації. Показано її місце серед інших видів реструктуризації підприємства. Виявлено характерні риси корпоративної реструктуризації, на основі яких було запропоновано авторське визначення даного поняття. Обґрунтовано важливість оптимізації корпоративного управління у процесі корпоративної реструктуризації. Проведено порівняльний аналіз корпоративної реструктуризації із суміжними поняттями. Проаналізовано характер взаємодії корпоративної реструктуризації із сучасними економічними положеннями. Досліджено основні мотиви та чинники щодо проведення відповідного типу реструктуризації. Сформульовано матрицю стейкхолдерів до очікуваних результатів корпоративної реструктуризації. Стаття написана українською мовою
Скіцько В. І.
Аналіз та моделювання синергічного ефекту логістичних систем мікроекономічного рівня (c. 242 - 248)
Логістичні системи, зокрема, мікроекономічного рівня є складними системами, в межах яких відбувається постійна скоординована взаємодія їх компонент, що може зумовити виникнення синергічного ефекту, який необхідно уміти оцінювати з метою його врахування в обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень. У даній роботі описані такі види синергічного ефекту логістичних систем: міжособистісної взаємодії; управлінський; інвестиційний; фінансовий; операційний; торговий; маркетинговий; взаємодії людини та сучасних інформаційно-комунікаційних засобів та технологій; інформаційний. Окреслено, що синергічний ефект логістичних систем може проявлятися таким чином: мінімізація загальних витрат по логістичній системі; ріст бажаного результату функціонування логістичної системи; підвищення конкурентних переваг в межах логістичної системи. У роботі досліджено низку напрямів щодо розробки економіко-математичних моделей оцінювання та прогнозування синергічного ефекту, зокрема, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, інструментарію математичного програмування тощо. Синергічний ефект є важливим та складним явищем логістичної системи та умов її функціонування, а тому важко побудувати одну єдину загальну математичну модель оцінювання такого ефекту для усіх можливих логістичних систем. Дана робота може бути орієнтиром для подальших досліджень, перш за все, у напрямі розробки економіко-математичних моделей оцінювання та прогнозування синергічного ефекту для конкретних логістичних систем з використанням сучасного інструментарію аналітичного та імітаційного моделювання. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М.
Діагностика використання трудових, матеріальних, фінансових та енергетичних ресурсів підприємства як інструмент управління елементами його виробничо-господарської діяльності (c. 249 - 254)
У науковій статті розкрито сутність таких економічних категорій, як «виробничо-господарська діяльність підприємства», «трудові ресурси підприємства», «матеріальні ресурси підприємства», «фінансові ресурси підприємства» та «енергетичні ресурси підприємства». Розроблено систему діагностики використання трудових, матеріальних, фінансових та енергетичних ресурсів підприємства. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами поданої системи є: 1) індикатор рівня використання трудових ресурсів (показник використання трудових ресурсів; показник виробітку у середньому на одного працівника за рік; показник продуктивності праці; показник трудомісткості продукції; показник використання фонду робочого часу; показник працезабезпеченості виробництва; показник рівня оплати праці; тощо); 2) індикатор рівня використання матеріальних ресурсів підприємства (показник вартості матеріальних ресурсів; показник забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами; матеріаловіддача; матеріаломісткість; показник оборотності запасів підприємства; частка матеріалів у собівартості продукції; тощо); 3) індикатор рівня використання фінансових ресурсів підприємства (показник вартості ресурсів, що залучені підприємством; показник терміну залучення ресурсів підприємством; частка ресурсів, що позичені підприємством; частка власних фінансових ресурсів підприємства; частка залучених фінансових ресурсів підприємства; частка потреби підприємства у фінансових ресурсах; показник співвідношення позикових та власних фінансових ресурсів; тощо); 4) індикатор рівня використання енергетичних ресурсів підприємства (показник енергоємності продукції; показник енерговіддачі продукції; показник енергетичної забезпеченості праці кадрів підприємства; показник енергоекономності обладнання; показник вартості паливно-мастильних ресурсів; показник цін та тарифів на електроенергію). Стаття написана українською мовою
Гринько Т. В., Максімчук О. С.
Проблеми та перспективи інноваційного розвитку вітчизняних підприємств сфери послуг (c. 255 - 260)
Мета статті полягає у визначенні сучасних проблем і перешкод на шляху спрямування підприємств сфери послуг до інноваційного розвитку та обґрунтуванні практичних пропозицій щодо вирішення цих проблем у сучасному турбулентному середовищі. У статті проаналізовано динаміку обсягів наданих послуг в Україні, динаміку інвестицій у сфері транспортних послуг країни, обсяг експортованих транспортних послуг вітчизняними підприємствами за 2009 – 2013 роки. Досліджено рівень інноваційної активності українських транспортних підприємств на підставі аналізу кількості виконаних наукових та науково-технічних робіт у транспортній галузі та динаміки інвестицій у сфері транспортних послуг України. Окреслено проблеми розвитку інноваційної діяльності у транспортній галузі та визначено шляхи їх вирішення. Стаття написана українською мовою
Чепурда Л. М., Таньков К. М.
Симптомна аналітика бізнесу у сфері послуг (c. 261 - 265)
У роботі розглядається специфіка сучасних проблем бізнесу у сфері послуг, які пов’язуються із необхідністю враховувати темпи змін технологічних можливостей підприємства. Зазначається, що для розвитку реальної виробничо-обслуговуючої системи характерний багатоетапний процес. При цьому статистичні дані змін тих чи інших параметрів такої системи відбивають результати одночасного впливу факторів, що обумовлені об’єктивними законами. Показано, що принципово важливим є те, що розвиток будь-якої виробничо-обслуговуючої системи не може мати природних меж: відбувається чергування періодів прискореного зростання надання послуг з періодами уповільнення темпів взаємодії зі споживачами при отриманні позитивних результатів. У періоди прискореного зростання реалізуються нові технологічні можливості, які були визначені у періоди уповільнення темпів взаємодії. Представлена концептуальна модель зміни технологічних можливостей підприємства сфери обслуговування, яка відбиває характер формування і реалізації стратегічних рішень відносно змішаних інвестицій у розвиток виробничо-обслуговуючої системи. Це подальша підтримка існуючих технологічних можливостей при умові одночасного розвитку нових технологічних можливостей шляхом більш ефективного вибору ресурсів та їх комбінації, ніж у конкурентів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2015
Вініченко О. М.
Двопризмова модель управління ефективністю підприємства (c. 126 - 132)
Мета статті – розробити авторську модель управління ефективністю підприємства, яка враховує спектр проблем українських підприємств. Аналізуючи та систематизуючи існуючі системи, моделі та методики управління ефективністю підприємства визначено, що жодна з них не охоплює весь спектр проблем підприємства і не є ідеальною в застосуванні. На думку автора, найбільш прийнятною для застосування в українському бізнес-середовищі є модель управління ефективністю «Призма ефективності». Але вона має деякі невизначені аспекти, які є важливими для функціонування українських підприємств. Отже, на базі зазначеної моделі розроблено авторську модель – «Двопризмову модель управління ефективністю підприємства». Ідея моделі полягає у доповненні «Призми ефективності» такими двома ракурсами, як: внутрішнє середовище підприємства і зовнішнє середовище підприємства. Запропонований підхід дозволить підвищити ефективність підприємства і здійснювати його соціально-економічний розвиток. Перспективним напрямком розвитку теми дослідження є розробка логіко-інформаційної процедури визначення розрахунково-аналітичних контрольних показників і критеріїв соціально-економічного розвитку підприємств в умовах динамічно розвинутого середовища. Стаття написана англійською мовою
Колодізєва Т. О.
Визначення ланцюгів поставок та їхня роль у підвищенні ефективності логістичної діяльності підприємств (c. 133 - 139)
Метою статті є уточнення визначення поняття ланцюга поставок у контексті підвищення ефективності логістичної діяльності національних підприємств. На підставі дослідження та узагальнення основних теоретичних підходів до визначення поняття ланцюга поставок було проведено морфологічний аналіз цього поняття та визначено доцільність конкретизації його трактування з урахуванням спрямованості на підвищення ефективності логістичної діяльності підприємств за рахунок отримання в ланцюгах поставок синергетичного ефекту. Запропоновано структурування ефекту в ланцюгах поставок за учасниками ланцюга, за ключовими бізнес-процесами в логістичних ланцюгах, за видами синергізму. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є обґрунтування впливу на ефективність логістичної діяльності впровадження в практику господарювання національних підприємств концепції управління ланцюгами поставок. Стаття написана українською мовою
Крупський О. П.
Когнітивний стиль як фактор розвитку підприємств туризму та гостинності (c. 140 - 146)
Мета написання статті полягає у виявленні впливу когнітивного стилю менеджменту на розвиток підприємств туризму й гостинності. В статті розглянуто окремі підходи до визначення поняття «когнітивний стиль», надано його авторське розуміння в організаційному контексті, а саме: розуміти під когнітивним стилем особливості усвідомлення, інтерпретації й поширення персоналом зовнішньої та внутрішньої інформації з метою підвищення ефективності праці й конкурентоспроможності продукту, що виготовляється. Розроблено таблицю «Ставлення працівників різних когнітивних стилів до роботи згідно з класифікацією Кул Е., Холланд Дж., Бріггс-Майєрс І.», яка дозволяє визначити закономірність між відповідністю когнітивного стилю працівника його службовим обов’язкам і ставленням до роботи. Проаналізовано тенденції вибору туристичної послуги споживачем залежно від його індивідуального когнітивного стилю. Доведено необхідність урахування когнітивних особливостей як персоналу (з метою зростання продуктивності праці, підвищення лояльності, покращення стану здоров’я й самооцінки), так і споживача (для підвищення рівня його задоволення послугою). Стаття написана українською мовою
Маліков В. В.
Внутрішній аудит: аналіз проблематики та організація на підприємстві (c. 147 - 152)
Внутрішній аудит сьогодні – досить суперечливе явище. З одного боку, його актуальність не потребує пояснення,з іншого – проблем і недоліків у галузі внутрішнього аудиту ще багато, що привертає до нього пильну увагу науковців. Метою дослідження є аналіз проблем та організації служби внутрішнього аудиту в сучасних наукових дослідженнях. З огляду на викладений матеріал, можна зазначити, що до основних проблем у галузі внутрішнього аудиту слід відносити: недостатню кількість методичних, організаційних і методологічних розробок або повну їх відсутність (у деяких аспектах); недостатнє нормативно-правове забезпечення та неефективність чинної бази; недостатню кількість кваліфікованих фахівців із внутрішнього аудиту та брак досвіду аудиторської діяльності; недостатню кількість або повну відсутність типових форм документів з внутрішнього аудиту; недостатнє інформаційне забезпечення та ступінь автоматизації процесу внутрішнього аудиту. Відносно питання організації внутрішнього аудиту на підприємстві слід зауважити, що розгляду потребують два блоки: загальні питання, до яких автор відносить переваги та недоліки, а також принципи та мету внутрішнього аудиту; організаційні та методологічні питання, до яких автор відносить: етапи процесу здійснення внутрішнього аудиту, етапи організації відділу внутрішнього аудиту, зміст положення про відділ внутрішнього аудиту, функції відділу внутрішнього аудиту, особливості визначення завдань, поставлених перед відділом внутрішнього аудиту, раціональний склад відділу внутрішнього аудиту, базу даних відділу внутрішнього аудиту, джерела аудиторських доказів при проведенні внутрішнього аудиту, зміст аудиторського висновку. Стаття написана українською мовою
Олійник Т. В., Яртим І. А.
Методичне забезпечення вибору стратегії економічної безпеки машинобудівних підприємств (c. 153 - 159)
За умов підвищення агресивності зовнішнього середовища досягнення стратегічних цілей українських машинобудівних підприємств значною мірою залежить від забезпечення їхньої економічної безпеки. Саме економічна безпека є тим важелем, що дозволяє зменшити чи повністю нейтралізувати вплив дестабілізуючих факторів у діяльності підприємства. Основою ефективного управління економічною безпекою підприємства є формування стратегії її забезпечення. Запропонований методичний підхід до вибору стратегії економічної безпеки дозволяє визначити основні напрями її забезпечення в процесі реалізації стратегічних змін підприємств різної форми власності на основі оцінки чутливості до впливу факторів зовнішнього середовища. Виокремлені напрями являють собою варіанти стратегії економічної безпеки, вибір яких з розрахованою ймовірністю забезпечує підприємству мінімальний гарантований рівень економічної безпеки за найнесприятливішого варіанту розвитку подій. Це дає можливість обрати найбільш оптимальну для підприємства стратегію забезпечення його економічної безпеки з точки зору наявних можливостей і поставлених стратегічних цілей. Стаття написана українською мовою
Педько І. А.
Визначення напрямів маркетингових досліджень підприємствами-виробниками бетону (c. 160 - 165)
Метою статті є визначення напрямів проведення маркетингових досліджень підприємствами-виробниками бетону і розробка підходів до організації та функціонування підсистеми маркетингових досліджень на цих підприємствах. У статті обґрунтовано необхідність розроблення специфічних напрямів маркетингових досліджень для підприємств-виробників бетону, враховуючи високий ступінь ризикованості їх підприємницької діяльності. Запропоновано маркетингові дослідження здійснювати за двома напрямами: маркетингові дослідження ринку (дослідження попиту на нерухомість; дослідження тенденцій у будівельній галузі; дослідження інноваційних технологій у виробленні будівельних матеріалів та у будівництві; дослідження кон’юнктури ринку; дослідження конкуренції на ринку; прогнозні дослідження) та дослідження маркетингового потенціалу (аналіз конкурентоспроможності підприємства і його продукції; оцінка іміджу підприємства і його продукції; прогнозні дослідження збуту; прогнозні дослідження ціни; дослідження просування; дослідження сегментів ринку). Стаття написана англійською мовою
Пурський О. І., Мазоха Д. П., Жарій І. О.
Функціональна модель Web-підприємства з мережею Інтернет-магазинів (c. 166 - 171)
У роботі здійснено розробку функціональної моделі Web-підприємства електронної торгівлі при централізованому управлінні підприємством. Особливістю розробленої функціональної моделі Web-підприємства електронної торгівлі є підтримка роботи мережі Інтернет-магазинів. Розроблена функціональна модель ураховує як організаційну, так і функціональну складові процесів електронної торгівлі і може розглядатися як типова для більшості великих підприємств електронної торгівлі. Побудована функціональна модель підприємства електронної торгівлі створює основу для реалізації підходу «горизонтального» управління підприємством електронної торгівлі, що передбачає управління не функціями, а процесами. Представлено схему відповідності бізнес-процесів Web-підприємства модулям функціональної моделі та відображено їхній зв'язок з організаційними структурними елементами підприємства електронної торгівлі. Стаття написана українською мовою
Савицька Н. Л., Афанасьєва О. П.
Теоретико-методичні аспекти формування маркетингової політики підприємств на ринку м’яса та м’ясопродуктів (c. 172 - 178)
Метою статті є розвиток теоретичних і методичних положень із формування маркетингової політики підприємств на ринку м’яса та м’ясопродуктів. У статті систематизовано основні теоретичні підходи до визначення поняття «маркетингова політика підприємства». Обґрунтовано актуальність формування маркетингової політики підприємств на ринку м’яса та м’ясопродуктів залежно від ступеня розвитку ринку. Уточнено поняття маркетингової політики підприємства як форми операційного маркетингу, яке на відміну від відомих трактувань передбачає вибір та інституційне закріплення певної інтеграції групових і внутрішньо-групових інструментів комплексу маркетингу, що відповідає обраній концепції маркетингу, типу ринку та місії організації. Відповідно до обраної моделі комплексу маркетингу «5Р», наведено особливості маркетингової політики на різних стадіях розвитку ринку м’яса та м’ясопродуктів. Визначено групові та внутрішньо-групові інструменти маркетингової політики підприємств на емерджентному ринку органічної та ексклюзивної м’ясної продукції. Стаття написана українською мовою
Семенова В. Г.
Система показників оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю підприємств (c. 179 - 185)
Формування інтелектуальної власності є важливим стратегічним напрямком розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності та ефективності діяльності. Управління інтелектуальною власністю є важливою складовою системи управління підприємством і потребує якісно нових підходів, методів та інструментів. Ключового значення набуває визначення ефективності управління зазначеними процесами. Необхідність розроблення збалансованої системи оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю обумовили актуальність даного дослідження. Метою статті є формування системи показників оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю підприємств відповідно до основних критеріїв ефективності. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань: визначення основних завдань системи показників оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю; обґрунтування основних показників системи оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю відповідно до визначених критеріїв ефективності; визначення етапів оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю підприємств. Статтю присвячено формуванню системи оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю підприємств. У статті досліджено основні завдання формування системи показників оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю та особливості побудови такої системи показників. Виокремлено основні критерії оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю та обґрунтовано показники оцінювання відповідно до зазначених критеріїв. Визначено основні етапи оцінювання ефективності управління і запропоновано методику розрахунку інтегрального коефіцієнту ефективності управління інтелектуальною власністю підприємств. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М.
Діагностика фінансового, виробничого, трудового, соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного потенціалів і аналіз потенційних ризиків підприємства в умовах невизначеності (c. 186 - 193)
У науковій статті сформовано систему діагностики фінансового, виробничого, трудового, соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного потенціалів підприємства. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами інтегрального індикатора фінансового потенціалу підприємства є: 1) індикатори фінансового результату; 2) індикатори платоспроможності; 3) індикатори забезпечення кредиту; 4) індикатори залучення інвестицій; 5) індикатори забезпечення облігаціями; 6) індикатори забезпечення резервів; 7) індикатори фінансової безпеки; 8) індикатори ринкової та балансової вартостей підприємства; 9) індикатори загального доходу від акцій та віддачі від інвестицій; 10) інтегральні індикатори визначення загроз банкрутства підприємства. Інтегральний індикатор виробничого потенціалу підприємства слід визначати за показниками, які згруповані у наступні складові: 1) складова «основні фонди»; 2) складова «оборотні фонди»; 3) складова «кадри»; 4) складова «управління». Діагностику трудового потенціалу підприємства слід здійснювати за такими бізнес-індикаторами: 1) якісні (фізичний потенціал, кваліфікаційний потенціал, морально-культурний потенціал, інноваційний потенціал, інтелектуальний потенціал та соціально-психологічний потенціал); 2) кількісні (показник чисельності персоналу, показник вікового складу персоналу, показник кваліфікаційного складу персоналу, показник вибуття працівників, показник прибуття працівників, показник плинності працівників, показник використання фонду робочого часу, показник продуктивності праці, показник трудомісткості праці, показник фондоозброєності праці, частка оплати праці у собівартості продукції, частка прибутку на одного працівника). Бізнес-індикаторами інтегрального індикатора соціально-економічного потенціалу підприємства є: 1) інтегральний індикатор соціального потенціалу підприємства; 2) інтегральний індикатор економічного потенціалу підприємства. Натомість інтегральний індикатор інноваційно-інвестиційного потенціалу обчислюється за: 1) індикатором інноваційного потенціалу; 2) індикатором інвестиційного потенціалу.Визначено, що на рівень потенціалів підприємства впливають наступні види потенційних ризиків: ризики за об’єктом виникнення (від окремого виду операційної діяльності, від інших видів діяльності, підприємства в цілому); ризики за видами потенціалів (фінансові, виробничі, трудові, соціально-економічні, інноваційно-інвестиційні); ризики за тривалістю (короткострокові, середньострокові, довгострокові); ризики за причинами виникнення (через брак інформації, за умов невизначеності, від впливу суб’єктів середовища). Стаття написана українською мовою
Холодний Г. О.
Особливості та перспективи безперервної освіти в системі кадрового забезпечення маркетингової діяльності підприємств (c. 194 - 200)
Статтю присвячено актуальній темі дослідження особливостей і перспектив безперервної освіти в системі кадрового забезпечення маркетингової діяльності підприємств. На базі використання методу морфологічного аналізу, синтезу найбільш поширених визначень обґрунтовано сутність поняття «безперервна освіта». Однією з найважливіших особливостей сучасної системи кадрового забезпечення є зростання значення компетентності фахівців підприємства, зайнятих реалізацією маркетингової діяльності. В статті доведено, що програми безперервного навчання фахівців-маркетологів дозволяють забезпечувати професійну мобільність фахівців, оперативне придбання та оновлення ними необхідних знань і компетентностей. Реалізація програми безперервного навчання дозволить на тривалу перспективу забезпечити збереження й розвиток інтелектуального та кадрового потенціалів організаційних структур маркетингу на підприємствах при суттєвому підвищенні якості підготовки фахівців-маркетологів. Стаття написана українською мовою
Цимбалюк С. О.
Компенсаційна політика як чинник гармонізації соціально-трудових відносин (c. 201 - 206)
В умовах нової економіки якісні параметри людського капіталу стають основними засобами виробництва, що зумовлює зростання цінності найманого працівника для підприємства. Метою статті є обґрунтування необхідності гармонізації соціально-трудових відносин в умовах нової економіки, а також визначення впливу соціально орієнтованої компенсаційної політики на гармонізацію соціально-трудових відносин. Установлено, що для здобуття підприємством конкурентних переваг взаємовідносини між найманим працівником і роботодавцем мають ґрунтуватися на партнерській основі. Визначено, що на рівень розвитку соціально-трудових відносин та міру їх гармонізації впливає безліч чинників, серед яких особливе місце посідає система винагородження персоналу. Обґрунтовано, що розроблення та запровадження соціально орієнтованої компенсаційної політики характеризує якісно новий рівень розвитку соціально-трудових відносин, сприяє гармонізації відносин між найманими працівниками та роботодавцями, узгодженості їхніх інтересів. Це досягається не тільки через забезпечення рівноправності основних сторін соціально-трудових відносин, але й завдяки посиленню їх відповідальності, розумінню отримання взаємної вигоди від довіри один до одного та належного виконання своїх зобов’язань, домінування ідеології соціальної відповідальності партнерів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015
Бубенець І. Г.
Особливості базових моделей інтрапренерства на рівні торговельного підприємства (c. 115 - 120)
Метою написання статті є вивчення змісту й особливостей основних параметрів існуючих моделей інтрапренерства та дослідження досвіду їх використання найбільш інноваційними торговельними підприємствами світу. У результаті проведеного дослідження зазначено, що інтрапренерство за сукупністю ознак є одним із видів підприємництва, проте воно має свої характерні риси та особливості у таких сферах, як залучення ресурсів для підприємницької діяльності, автономія у прийнятті рішень, відповідальність за ризик, а також набуття прав власності та контролю. Вивчено й обґрунтовано бізнес-моделі, за яких упровадження інтрапренерства може бути успішним у межах торговельного підприємства. Запропоновано систему базових моделей внутрішнього торговельного підприємництва, яка відрізняється змістовним наповненням, ресурсними та організаційними передумовами впровадження, а також очікуваними результатами. Стаття написана українською мовою
Кузьмін О. Є., Фещур Р. В., Скибінський О. С., Дрималовська Х. В.
Завдання та інструменти товарно-технологічної диверсифікації виробництва (c. 121 - 129)
Мета статті передбачає виокремлення завдань і розроблення інструментів товарно-технологічної диверсифікації виробництва, спрямованих на оновлення асортименту продукції та впровадження інноваційних технологій, що забезпечить високий рівень конкурентоспроможності та створить передумови для сталого розвитку підприємства. В результаті опрацювання літературних джерел сформовано завдання та інструменти розвитку підприємств шляхом товарно-технологічної диверсифікації виробництва. У статті запропоновано дієві інструменти товарно-технологічної диверсифікації виробництва, а саме: модель розширення номенклатури продукції, багатокритеріальну модель оптимізації асортименту продукції, модифіковану модель Канторовича – Купманса впровадження на підприємстві нових технологій виробництва при заданих обмеженнях на випуск продукції. Подальші дослідження пов’язані з формуванням інструментів диверсифікації виробництва шляхом упровадження нових видів виробництва. Стаття написана російською мовою
Косата І. А.
Ресурсний підхід до визначення конкурентоспроможності інтегрованих структур бізнесу (c. 129 - 134)
Вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності вітчизняних інтегрованих структур бізнесу в сучасних умовах посилення негативного впливу світової фінансово-економічної кризи нерозривно пов’язане із забезпеченням ефективного використання наявних ресурсів суб’єктами господарювання. При цьому виникає необхідність створення нових підходів до оцінки умов, обґрунтування особливостей, визначення цілей та напрямків інтеграційних процесів, форм взаємодії суб’єктів господарювання, оцінки ступеня їх інтеграції, встановлення особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу на різних стадіях життєвого циклу та оцінка їх конкурентоспроможності. У статті розроблено ресурсний підхід до визначення конкурентоспроможності інтегрованих структур бізнесу. Стаття написана українською мовою
Маркіна І. А., Маховка В. М.
Загрози і небезпеки в діяльності підприємств туристичної сфери (c. 135 - 142)
Мета статті полягає у дослідженні загроз і небезпек, які впливають не тільки на систему управління підприємств туристичної сфери, але і їхню безпеку. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто сутність понять «небезпека» та «загроза», а також здійснено класифікацію небезпек і загроз туристичних підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища. У результаті дослідження було визначено основні загрози та небезпеки суб’єктів туристичної діяльності, які виникають у процесі функціонування туристичних підприємств і пов’язані з недоліками управління матеріальними, інформаційними, людськими, фінансовими та іншими ресурсами туристичних підприємств. Перспективою подальших досліджень є визначення потенційних напрямів мінімізації ризиків і загроз, що забезпечить не лише відповідний рівень конкурентоспроможності туристичного підприємства, але і його розвиток. Стаття написана українською мовою
Мельник О. Г., Бодарецька О. М.
Типологія технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств (c. 143 - 148)
Метою статті є розвиток типології видів технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств, яка передбачатиме систематизацію їхніх різновидів за низкою існуючих ознак і виокремленими новими, що обґрунтовуються вимогами сьогодення. Доведено фрагментарність напрацювань у цій сфері, що унеможливлює формування базових передумов вивчення такого поняття. Виявлено, що окремі ознаки типології методів мотивування працівників можуть також бути ознаками типології технологій мотивування персоналу на підприємствах машинобудування. З-поміж існуючих ознак типології технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств запропоновано використовувати такі: характер впливу, отримані результати, об’єкт впливу, спрямування, характер цілей, масштаб змін існуючої системи мотивування, які передбачаються, характер потреб, на які спрямовані технології. Окрім того, обґрунтовано доцільність уведення нових ознак типології, а саме: рівня новизни (класичні та інноваційні технології мотивування), рівня індивідуалізації (індивідуальні і стандартні); рівня формалізування (формалізовані на високому, середньому та низькому рівнях), джерела виникнення необхідності у формуванні та впровадженні (технології, необхідність яких зумовлена підприємством, та технології, необхідність яких зумовлена бізнес-середовищем), джерела походження («польові» та «кабінетні»). Зазначені результати дають змогу сформувати цілісне уявлення про різноманітність технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств, а також з-поміж них обґрунтовано обирати окремі їхні види під час удосконалення системи мотивування. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку повинні полягати у виокремленні і систематизації чинників, що впливають на вибір тих чи інших технологій мотивування персоналу на підприємствах машинобудування. Стаття написана українською мовою
Назаров Н. К., Чжан Х. Ю.
Аналіз стану кадрової безпеки та лояльності персоналу промислових підприємств (c. 149 - 155)
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та визначення найважливіших загроз фінансово-економічної безпеки, проведення аналізу стану кадрової безпеки на підприємстві та визначення лояльності персоналу промислових підприємств. У статті для вдосконалення системи кадрової безпеки промислового підприємства об’єктивно оцінено вплив факторів макро- та мікросередовища на господарську діяльність промислового підприємства, досліджено елементи формування прихильного ставлення співробітника до організації, розглянуто модель розвитку лояльності персоналу. Також у роботі визначено джерела формування прихильності, яка припускає наявність трьох аспектів ставлення співробітника до своєї організації: ідентифікації, залученості та лояльності разом узятих. Для визначення лояльності співробітників досліджуваних підприємств у статті використано анкету, яка є синтетичним поєднанням трьох опитувальників видатних учених, а саме: Л. Портера, Дж. Мейєра та Н. Аллен, К. Харського. Також автором у статті визначено чотири субшкали лояльності персоналу, які характеризують: а) ставлення до організації; б) прихильність, патріотизм; в) ставлення до кадрової політики; г) приховану «плинність», дезадаптацію. Стаття написана українською мовою
Сазонець О. М., Сіпайло Л. Г.
Інноваційна діяльність підприємств у контексті забезпечення інформаційної безпеки (c. 156 - 161)
Метою статті є дослідження особливостей здійснення інноваційної діяльності в контексті забезпечення інформаційної безпеки підприємства. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто сутність поняття «інформаційна безпека підприємства» та визначено складові процесу інноваційного розвитку з позицій забезпечення інформаційної безпеки. У статті розглянуто питання утвердження інформаційної безпеки на засадах упровадження інновацій, що дозволить досягти такого стану, при якому реалізувалася б можливість сталого, захищеного від загроз розвитку підприємства. Обґрунтовано, що процес формування інноваційної політики підприємства повинен включати заходи забезпечення інформаційної безпеки. В результаті дослідження було виокремлено види загроз інформаційній безпеці підприємства. Визначено, що інноваційний процес у галузі інформаційної безпеки здійснюється за допомогою дослідницьких, адміністративних, виробничих, технологічних і комерційних заходів, що приводять до виникнення і комерціалізації інновацій. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення системи показників для прогнозування інтегрального інноваційного індикатора безпеки економічної інформації. Система показників діагностики рівня інформаційної безпеки підприємства дозволятиме здійснювати моніторинг показників стану інноваційної та інформаційної діяльності підприємства з метою попередження виникнення загроз. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Максимчук Я. С., Харук К. Б.
Діагностика економічної стійкості підприємства і роль інформації та комунікації в контексті стійкості динамічної рівноваги, функціонування і розвитку (c. 162 - 168)
У науковій статті сформовано систему діагностики економічної стійкості підприємства. Визначено, що основними бізнес-індикаторами діагностики економічної стійкості підприємства є: рівень фінансової стійкості підприємства (містить показник забезпечення підприємства власними коштами, показник незалежності, показник фінансової стабільності, показник маневреності власного капіталу, показник швидкої ліквідності, показник абсолютної ліквідності, показник поточної ліквідності); рівень виробничої стійкості підприємства (розраховується за показником фондовіддачі, показником фондозабезпеченості, показником продуктивності праці, показником якісного стану основних засобів, показником виробничого потенціалу, показником рентабельності виробництва, показником матеріаломісткості); рівень організаційно-управлінської стійкості підприємства (враховує показник відношення управлінських витрат до темпів підвищення обсягів виробництва продукції, показник економії апарату управління, показник опрацювання інформації); рівень кадрової стійкості підприємства (обчислюється за показником плинності кадрів, показником стабільності персоналу, показником задоволеності потреб працівників, показником підвищення кваліфікації працівників, показником рівня освіти працівників); рівень науково-технічної та інноваційної стійкості підприємства (включає показник рентабельності інновацій, показник рентабельності витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи); рівень інвестиційної стійкості підприємства (містить показник рентабельності інвестицій, показник інвестиційної активності, показник терміну окупності інвестицій, показник обсягу інвестицій у виробництво); рівень ринкової стійкості підприємства (обчислюється за показником рентабельності продажу продукції, показником рентабельності чистих активів, показником товарності, показником рівня маркетингових досліджень). Установлено, що вагому роль у контексті забезпечення стійкості динамічної рівноваги, функціонування і розвитку підприємства відіграють інформація та комунікації. Стаття написана українською мовою
Стадник В. В., Замазій О. В.
Науково-методичні основи моделювання поведінки споживачів у системі ціннісно-орієнтованого управління підприємством (c. 169 - 174)
Актуалізовано потребу вдосконалення концептуальної основи управління діяльністю вітчизняних промислових підприємств з урахуванням перспектив їх виходу на ринки країн ЄС. Окреслено проблеми практичної реалізації в Україні концепції Value Based Management, яка є ефективним інструментом управління капіталізацією підприємств корпоративного сектору. Підкреслено, що за високої нестабільності середовища економічної діяльності зростають ризики вкладання капіталу у капіталомісткі виробничі сектори, що потребує розвитку концепції VBM з метою зменшення залежності результатів управління підприємством від стану фондового ринку. Запропоновано авторське трактування сутності ціннісно-орієнтованого управління – як процесу формування й реалізації комплексу рішень, спрямованих на створення, розвиток і довгострокове збереження конкурентних переваг на динамічному ринку за рахунок максимізації споживчої цінності, втіленої у продуктах і послугах підприємства. Зазначено, що таке трактування формує науково-методичну основу моделювання поведінки споживачів. Виділено технологічну і когнітивну складові у процесах формування (нарощування) споживчої цінності продукції промислового підприємства, які стали структурною основою моделювання поведінки споживачів. Технологічна складова враховує особливості процесів виробництва товарів у межах існуючих виробничих та організаційних технологій; когнітивна – детермінується станом і динамікою зовнішнього середовища. Підкреслено, що таке структурування споживчої цінності дає змогу підвищити оперативність прийняття рішень для впливу на поведінку споживачів. Стаття написана українською мовою
Щетініна Л. В., Павлова К. О., Рудакова С. Г.
Особливості розвитку корпоративної культури в умовах віддаленого режиму роботи (c. 175 - 180)
У статті проаналізовано значення та особливості формування корпоративної культури для співробітників, які працюють у віддаленому режимі. Особливу увагу приділено інструментам, які дозволяють створити команду за відсутності звичних офісних умов. Визначено ознаки прояву довіри, які відрізняють корпоративну культуру в колективі з досвідом спільної роботи та без такого досвіду – рівень прояву слабкостей і визнання помилок, наявність критики колег, звернення по допомогу, цікавість щодо досвіду та навичок колег. Відповідно до запропонованих ознак визначено необхідні управлінські практики для розвитку корпоративної культури. Зазначено, що колектив з досвідом спільної роботи на початкових етапах діє досить злагоджено, дотримується задекларованих норм, правил і базових цінностей. Проте навіть за таких умов корпоративна культура з часом послаблюється. І на допомогу мають приходити управлінські практики, які не замінюють особистий контакт, але максимально наближаються до нього. Всі управлінські практики розподілено за напрямами розвитку корпоративної культури, а саме – створення ефективного соціального інтранету, встановлення якісної комунікації, прозора мотивація та чіткий опис послідовності контролю, опис і встановлення чітких інструкцій, розвиток особистої ефективності співробітників, спрощення процесу проектної комунікації, створення «віртуальних кулерів», філософія «вжиття в тіло» віддаленого співробітника, контроль професійного вигоряння тощо. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015
Виноградова О. В., Кондрашов О. А.
Проблеми регламентації контролю процесу прийняття управлінських рішень на підприємстві (c. 195 - 201)
Мета статті полягає у дослідженні регламентного забезпечення контролю процесу прийняття управлінських рішень у системі діяльності підприємства. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці відомих учених, було розглянуто сутність категорії «регламент», досліджено міжнародний досвід регулювання даного процесу, розроблено пропозиції щодо вдосконалення об’єкта дослідження. У статті обґрунтовано доречність упровадження на кожному підприємстві системи внутрішнього контролю, спрямованої на підвищення рівня ефективності його функціонування у довгостроковій перспективі. Доведено, що за умов системного підходу якість функціонування служби внутрішнього контролю напряму залежить від її регламентного забезпечення. В результаті проведеного дослідження було вдосконалено регламентне забезпечення внутрішнього контролю процесу прийняття управлінських рішень, а саме: розроблено структуру: Внутрішньокорпоративного стандарту «Загальні положення контролю процесу прийняття управлінських рішень» і «Положення про службу внутрішнього контролю». Відмінною рисою пропонованих у статті регламентів є акцентування уваги не тільки на традиційних об’єктах внутрішнього контролю підприємства, але й такого нетрадиційного об’єкту, як процес прийняття управлінських рішень. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є вдосконалення документації по узагальненню результатів внутрішнього контролю процесу прийняття управлінських рішень: посадових інструкцій, протоколів, актів, доповідних записок тощо. Стаття написана українською мовою
Владичин М. Б., Струк Н. С.
Особливості застосування збалансованої системи показників у стратегічному управлінському обліку зовнішньоекономічної діяльності торговельних підприємств України (c. 202 - 209)
Авторами порушується проблема впровадження збалансованої системи показників на торговельних підприємствах України, які здійснюють ЗЕД. Доведено доцільність упровадження ЗСП. Відповідно, результати дослідження показали, що ЗСП дозволяє значно розширити можливості стратегічного управління, а також формування і використання такої концепції матиме велике практичне значення для розвитку ЗЕД торговельного підприємства. Розглянуто етапи впровадження ЗСП за допомогою SWOT-аналізу та стратегічної карти. Визначено переваги та недоліки від запровадження ЗСП. Досліджено сильні та слабкі сторони досліджуваного торговельного підприємства. Результати дослідження показали, що сильні сторони за своєю суттю значно переважають недоліки системи, а загрози зовнішнього середовища можна нівелювати. Зокрема запропоновано: розробити якісну стратегію; запросити тренерів і спеціалістів зі стратегічного менеджменту; використовувати на перших етапах стандартне програмне забезпечення, наприклад: «1С: Підприємство» або Microsoft Excell, що дозволить звести до мінімуму час збору даних. Запропоновано стратегічну карту, яка містить основні заходи для покращення діяльності досліджуваного підприємства. Стаття написана українською мовою
Одарченко Д. М., Соколова Є. Б.
Модернізація складських приміщень підприємства на базі WMS (c. 210 - 215)
Основною метою даної статті є обґрунтування доцільності та переваги модернізації складських приміщень на базі впровадження комплексної програми управління warehouse-management system (WMS). Незлагоджена чи погано контрольована робота складу тягне за собою грошові витрати. Найефективніше рішення даних проблем – це впровадження системи автоматизації складу. Модернізація складських приміщень підприємства на базі впровадження WMS-системи дозволяє підприємству впорядкувати та оптимізувати технологічні процеси роботи з матеріальними потоками, забезпечити повний контроль над рухом товару, оперативно отримувати інформацію про завантаженість складу, а застосування WEB-технологій дозволить це робити з будь-якої точки світу. Система управління складом оптимізує роботу та дозволяє уникнути великих помилок. Крім того, впровадження даної системи дозволить збільшити продуктивність праці та поліпшити якість роботи. Стаття написана українською мовою
Петренко О. О.
Застосування методів «360 градусів» та «assessment-центру» для оцінки фахівців за компетентностями (c. 216 - 221)
Метою дослідження є обґрунтування доцільності застосування методів «360 градусів» та «assessment-центру» для оцінки компетентностей фахівців суб’єктів господарювання України. В сучасних умовах на практиці використання Національної рамки кваліфікацій є досить обмеженим і зводиться до застосування у сфері вищої та професійно-технічної освіти. Набуття компетентностей можна представити як процес формування професійної культури для досягнення мети у професійному вихованні кадрів. Сам процес управління компетентностями включає створення моделей компетентностей для різних груп професій чи робочих місць. Особливості проведення оцінки методом «assessment-центру» полягає в тому, що паралельно можна використовувати й інші методи ділової оцінки. В процесі реалізації методу «360 градусів» відбувається опитування самого співробітника, його безпосереднього керівника, колег, підлеглих, клієнтів оцінюваного. Основна мета зворотного зв'язку в такому разі – надати співробітникові систематизовану інформацію про оцінку рівня розвитку його компетентностей. У роботі запропоновано комплексну оцінку з використанням методів «360 градусів» та «assessment-центру», що, на відміну від інших моделей оцінки, не тільки дозволяє якісно виконувати підбір працівників, але й визначати поточні та перспективні компетентності, що дозволяє планувати напрямки для навчання, формування кадрового резерву та кар’єрного просування співробітників. Стаття написана українською мовою
Сабадирьова А. Л.
Портфельно-орієнтований підхід у стратегії потенціалу підприємства (c. 222 - 227)
Наведено результати дослідницьких робіт «Розробка стратегії ефективного використання потенціалу підприємства переробної галузі» (№ 113U008155) і «Оцінка конкурентоспроможності підприємства переробної галузі і розробка рекомендацій щодо її підвищення» (№ 0113U008156). Визначено портфельно-орієнтований підхід у стратегії потенціалу підприємства. Використано наукові методи дослідження: аналіз і синтез (при дослідженні потенціалу підприємства); порівняння (при аналізі ефективності потенціалу підприємства); економіко-математичні (при розробці пропозицій), логічного узагальнення (в обґрунтуванні корпоративного портфеля і методичного забезпечення потенціалу підприємства). Виділено нові положення щодо визначення портфельно-орієнтованого підходу у стратегії потенціалу підприємства, які представлені у схемі і рекомендаціях зі створення корпоративного портфеля і методичного забезпечення потенціалу підприємства. Створено структурну схему стратегії потенціалу, що є основою портфельно-орієнтованого підходу у стратегічному управлінні потенціалом підприємства. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є визначення комплексного завдання оптимізації і моделювання потенціалу підприємства в умовах сучасного ринку. Стаття написана російською мовою
Савицька Н. Л., Гебер Н. А.
Вплив опортуністичної поведінки на кадровий потенціал підприємств мережного ритейлу (c. 228 - 233)
Метою статті є виявлення особливостей опортуністичної поведінки та її впливу на кадровий потенціал підприємств мережного ритейлу. Виділено причини та прояви опортуністичної поведінки внутрішніх стейкхолдерів у підприємстві мережного формату. Описано особливості опортунізму в системі «принципал – агент». Виявлено агентські трансакційні витрати, що виникають через опортунізм працівників. Виокремлено та опрацьовано види доконтрактних та постконтрактних трансакційних витрат. Показано вплив системних інституційних пасток на формування кадрового потенціалу. Визначено, що подолання опортунізму співробітників доцільно здійснювати такими основними важелями впливу на кадровий потенціал, як: система заходів збереження кадрового «ядра» підприємства через створення диференційованої системи винагороди; підвищення рівня лояльності співробітників до компанії, ступеня задоволеності працею. Стаття написана українською мовою
Семчук Ж. В.
Забезпечення ефективної діяльності сфери освітніх послуг підприємств в умовах підвищеного ризику (c. 234 - 239)
У науковій статті запропоновано принципи підвищення ефективності освітніх послуг підприємств України з урахуванням потреб ринку праці в умовах економічної нестабільності. При цьому особливо актуальним для вітчизняних підприємств є аналіз показників, які характеризують оцінювання ефективності та якості інновацій в системі освітніх проектів. Враховано специфіку підприємств, які виробляють реальну продукцію. Зазначено, що особливо актуальним для вітчизняних підприємств є діагностування освітніх проектів, програм, навчальних дисциплін з урахуванням ризиків, які пов’язані з відхиленнями компонент вектора невизначених збурень. Узагальнено підхід до аналізу ефективності проектних освітніх ресурсів, в якому використано концепцію аналізу структурних деформацій показників, що характеризують уточнення витрат, пов'язаних з дефектами, з урахуванням інноваційної складової, соціальних ресурсів і науково-технічного прогресу. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М.
Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства (c. 240 - 246)
У науковій статті представлено ключові аспекти діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства. Розкрито сутність таких економічних категорій, як «конкурентоспроможність продукції підприємства» та «діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства». Визначено, що конкурентоспроможність продукції підприємства – це одна із ключових властивостей продукції, яка характеризується можливістю та здатністю досягнення потреб ринку краще, ніж конкуренти, та за менший, ніж у конкурентів, проміжок часу. З’ясовано, що діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства передбачає оцінювання стану та властивостей продукції, становища на ринку, попиту та ціни, а також подальших перспектив її перебування на ринку з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку підприємства. Встановлено, що ключовими індикаторами діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства є: а) показник ціни споживання продукції; b) частка продукції на ринку; с) показник якості продукції, який включає рівень безпечності продукції для споживача, рівень надійності продукції для споживача, рівень стандартизації та уніфікації продукції для споживача, рівень екологічності продукції для навколишнього середовища, рівень економного використання продукції для споживача. При проведенні діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства рекомендується використовувати метод експертних оцінок. Стаття написана українською мовою
Цимбалюк С. О.
Дослідження та формування бренда роботодавця: теоретико-прикладні аспекти (c. 247 - 252)
Стратегічним ресурсом за сучасних умов є потенціал бренда роботодавця, а отже, його формування та використання стає важливим завданням роботодавців, керівників і фахівців із управління персоналом. Метою роботи є з’ясування сутності поняття «бренд роботодавця», висвітлення теоретичних і прикладних аспектів його дослідження та формування, а також обґрунтування переваг, які одержує підприємство від вкладання коштів у формування позитивного бренда роботодавця. Виходячи зі змісту поняття «бренд» та враховуючи специфічність соціально-трудових відносин, сформульовано концептуальні положення, що розкривають зміст поняття «бренд роботодавця». Розкрито процедуру формування концепції та методи дослідження бренда роботодавця. У процесі дослідження практики формування бренда роботодавця на українських підприємствах з’ясовано, що більшість керівників вітчизняних компаній розуміє значущість бренда роботодавця для розвитку та успіху компанії на ринку. У той же час менше третини з них займається розробленням і реалізацією програм формування позитивного бренда роботодавця. Встановлено, що для переважної більшості працівників бренд роботодавця на ринку праці є одним із пріоритетних критеріїв вибору місця роботи. Визначено переваги, які може одержати компанія, що займається формуванням позитивного бренда, серед яких: можливість залучити кращих кандидатів, посилити мотивацію працівників, зменшити плинність персоналу, поліпшити імідж на товарному ринку та результати діяльності. Обґрунтовано вплив бренда роботодавця на товарний бренд, зокрема встановлено, що компанія, яка не дбає про свій бренд роботодавця, втрачає наявних і потенційних споживачів товарів і послуг. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016
Гринько Т. В., Смирнов С. О.
Організаційна культура як сучасний інструмент управління підприємством (c. 146 - 153)
У статті обґрунтовано необхідність формування й управління організаційною культурою у сучасних умовах функціонування для забезпечення успішного розвитку підприємств. Метою дослідження є систематизація наявних наукових підходів до поняття «організаційна культура підприємства», визначення характеристик цієї категорії та особливостей формування організаційної культури підприємств сфери послуг. Надано результати дослідження організаційної культури як основного інструменту управління підприємств сфери послуг. Проведено аналіз концептуальних підходів та узагальнено наявні наукові підходи до розгляду дефініції «організаційна культура», виділено основні характеристики цієї категорії, запропоновано власне трактування дефініції «організаційна культура підприємства». На засадах аналізу чинників, що впливають на формування організаційної культури підприємства, визначено особливості формування організаційної культури підприємств сфери послуг. Акцентовано увагу на заходах, які необхідні для розробки та впровадження дієвих механізмів управління організаційною культурою підприємства в сучасних динамічних умовах функціонування. Стаття написана російською мовою
Дзьобко І. П., Проскурніна Н. В.
Формування методичного підходу до оцінювання стану управління потоковими процесами підприємства (c. 154 - 166)
Розглянуто формування методичного підходу з метою оцінювання стану управління потоковими процесами підприємства. Виходячи з розроблених і поданих у літературі теоретичних положень із організації управління потоковими процесами підприємства, гіпотезою дослідження є співвіднесення кількісних і якісних оцінок щодо ефективності управління та формування на їх основі інтегрального показника. У статті наведено етапи реалізації методичного підходу до оцінювання стану управління потоковими процесами підприємства із зазначенням складових, їх характеристикою та методами дослідження. Визначено склад показників, на основі яких можна оцінити результативність управління потоковими процесами підприємства. Здійснено групування таких показників, виходячи з потокової природи підприємства. Групування показників обґрунтовано попарним визначенням канонічних кореляцій між виділеними групами (отримані високі коефіцієнти кореляції підтвердили авторську систематизацію показників). Показано, що специфіка формування методичного підходу до оцінювання стану управління потоковими процесами потребує розширення в напрямку агрегування результатів та визначення тих факторів, які впливають на результативність управління потоковими процесами. У статті проведено таку агрегацію із застосуванням факторного аналізу. Показано розподіл сукупності об’єктів за різними класами відповідно до результатів кластерного аналізу. Для отримання інтегральної оцінки результативності управління потоковими процесами було побудовано таксономічний показник розвитку багатовимірного об’єкта. Показано, що особливість сформованого методичного підходу до оцінювання стану управління потоковими процесами підприємства полягає у матричному співвіднесенні інтегральних показників, розрахованих на основі таксономічного показника розвитку кількісних (характеризують результативність управління потоковими процесами підприємства) та якісних (визначають ступінь логістизації елементів системи управління) оцінок, що дозволяє обґрунтовувати сценарії стратегічної поведінки підприємства у функціональних областях логістики. Стаття написана англійською мовою
Козаченко Г. В.
Естиметологічний аспект в економічній безпекології (c. 167 - 173)
Розкрито зміст естиметологічного аспекту в економічній безпекології (вимірювання та оцінювання економічної безпеки підприємства). Показано, що становлення оцінної системи в економічній безпекології розпочалося з її алгоритмічного аспекту, в якому закономірності, принципи, логіка й алгоритми оцінювання відображено у кількох наявних підходах до оцінювання. Проаналізовано зміст, переваги й обмеження найбільш розповсюджених в оцінюванні економічної безпеки підприємства підходів: функціонального (або комплексного), індикаторного й експертного. Показано, що кожен із проаналізованих підходів базується на використанні відповідного інструментарію, жоден із них не визнаний досконалішим порівняно з іншими, підходи не конкурують між собою внаслідок різної інструментальної бази. Розглянуто доцільність використання в оцінюванні економічної безпеки підприємства матричного підходу, який в естиметології економічної безпекології широкого застосування поки не отримав. Надано послідовність формування простих матриць, а для узагальнення часткових оцінок економічної безпеки підприємства, які отримано за сукупністю простих матриць, запропоновано використовувати профілювання часткових оцінок, яке дозволяє за результатами наочного розташування квадрантів простих матриць отримати уявлення про економічну безпеку підприємства та "вузькі" місця в ній. Стаття написана українською мовою
Козир-Чепурна М. А., Альохін О. Б.
Статистичний алгоритм дезагрегування стратегії реструктуризації промислового підприємства (c. 174 - 182)
Метою статті є розробка та апробація алгоритму дезагрегування плану-стратегії реструктуризації промислових підприємств у рамках концепції оптимального планування на основі математичної постановки задачі узгодження плану-стратегії і стратегічного плану, а також статистичних методів вирішення складних за структурою оптимізаційних задач комбінаторного типу. Показано, що, на відміну від ієрархічних систем виробничо-календарного планування, для яких характерний високий рівень визначеності процедур агрегування і дезагрегування компонент планів різних ієрархічних рівнів, проблему дезагрегування стратегії у більш деталізовані стратегічні плани доцільно розглядати як проблему прийняття рішень в умовах невизначеності. Здійснено математичну постановку задачі розробки оптимального стратегічного плану на основі відомої стратегії у розширеній постановці, яка передбачає можливість коригування параметрів стратегії і інших умов реалізації стратегічного плану для забезпечення можливості розв'язання задачі. З метою демонстрації доцільності такої постановки розроблений і апробований на умовній числовий моделі статистичний алгоритм оптимізації, що дозволяє отримувати економічно змістовні наближені рішення. Стаття написана російською мовою
Круглова О. А., Козуб В. О., Чернишова Л. О.
Систематизація видів моніторингу в управлінні підприємством (c. 183 - 189)
Метою статті є викладення результатів систематизації видів моніторингу за різними класифікаційними ознаками. Моніторинг подано як систематичне спостереження, що реалізується в межах загальної системи управління певним об’єктом і передбачає вимірювання та порівняння фактичних його характеристик із базовими (плановими, нормативними) з метою розробки та реалізації заходів для розвитку об’єкта управління як у поточному періоді, так і довгостроковій перспективі. Надано критичну оцінку наявним підходам до класифікації моніторингу, акцентовано увагу на тих ознаках, які прийнятні для використання під час організації моніторингу на підприємстві в межах загальної системи контролю результатів функціонування та розвитку господарюючого суб’єкта. На основі узагальнення наявних підходів види моніторингу згруповано за такими основними класифікаційними ознаками, як: сфера, масштаб та обов’язковість реалізації, суб’єкт, об’єкт, цільова настанова та рівень завдань управління, методичні засади та стадія реалізації, орієнтація на користувача. Для кожного з виділених видів моніторингу визначено особливості його реалізації. Виявлено зв’язки між окремими видами моніторингу. Стаття написана українською мовою
Кулик А. Б., Манжос Т. В.
Модель управління запасами вертикально інтегрованої структури на прикладі сільськогосподарського підприємства (c. 190 - 195)
У статті побудовано модель управління запасами вертикально інтегрованого підприємства холдингового типу, що складається з двох ланок технологічного ланцюга. Під час побудови моделі використано функції витрат та описано загальні підходи до їх побудови. Критерієм пошуку оптимальних стратегій функціонування системи управління запасами холдингу є мінімізація сукупних витрат. Доведено, що за достатньо загальних умов знайдені розв’язки є оптимальними для холдингу в цілому. Побудований у роботі алгоритм проілюстровано на прикладі конкретного підприємства. На основі статистичних даних за три роки побудовано функції витрат, досліджено та проаналізовано характер попиту на продукцію холдингу, а також зроблено статистичний прогноз щодо його ймовірного значення в прогнозованому періоді. Побудовано математичну модель управління запасами підприємства та знайдено оптимальну стратегію функціонування системи запасів. Отримані оптимальні розв’язки встановлюють загальний рівень запасу для підприємства холдингового типу в цілому та частку запасу для кожного виробництва окремо. Стаття написана українською мовою
Мельник О. Г., Бодарецька О. М.
Ідентифікування масштабності змін технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств (c. 196 - 201)
Удосконалено метод ідентифікування масштабності змін технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств, що базується на структурно-логічній послідовності реалізації відповідних етапів (ідентифікування місії, стратегії і цілей підприємства; прогнозування розвитку середовища функціонування суб’єкта господарювання; SWOT-аналіз фактичних технологій мотивування; рішення щодо масштабності зміни технологій мотивування; вибір провайдерів зміни технологій мотивування персоналу; вибір альтернативи зміни технологій мотивування; реалізація зміни технологій мотивування; контролювання зміни технологій мотивування). Доведено, що удосконалений метод дає змогу забезпечити системно-аналітичне обґрунтування ухвалення управлінських рішень у цій сфері та обирати оптимальний для підприємства машинобудування масштаб і варіант змін технологій мотивування. Наведений метод ідентифікування масштабності змін технологій мотивування персоналу машинобудівних підприємств враховує попередній, поточний і перспективний характер. По-перше, підхід базується на врахуванні минулого стану у мотиваційній сфері підприємства машинобудування; по-друге, метод передбачає ідентифікування поточного стану справ у технологіях мотивування працівників; по-третє, у межах методу враховується перспектива, що виявляється як у стратегічному баченні розвитку суб’єкта господарювання, так і у прогнозуванні розвитку середовища його функціонування. Перевагою пропонованого методу є те, що рівень його деталізації може бути різним залежно від встановлених цілей, ресурсних обмежень, а також необхідності. Окрім іншого, цей метод дає змогу інтегрувати різні формалізовані та неформалізовані причинно-наслідкові зв’язки у сфері мотивування працівників машинобудівних підприємств та управління відповідними процесами. Завдяки цьому створюються передумови для своєчасного реагування менеджерами цих суб’єктів господарювання на зміну бізнес-середовища функціонування організації. Окрім того, завдяки своїй простоті запропонований метод дає змогу ухвалювати управлінські рішення як у сприятливих, так і у несприятливих умовах функціонування підприємств машинобудування, а також ураховувати у короткі терміни ймовірні непередбачені стратегічні та тактичні зміни як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі. Стаття написана українською мовою
Отенко В. І., Доронін С. А.
Професійна мобільність персоналу підприємства в суспільстві ризику (c. 202 - 206)
Непередбачувані кризи в різних сферах суспільства перетворюються в головний предмет уваги людства і формують нову модель цивілізації – суспільство ризику. Хоча ця модель і знайшла відображення в багатьох роботах учених різних напрямів, усе ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування механізмів комплексного вивчення ризиків, як на рівні суспільства, так і на рівні підприємства. Основним ресурсом вирішення проблеми пристосування до життя в суспільстві ризику є людина, яка володіє водночас високим творчим потенціалом і соціальною відповідальністю. Непередбачуваність ризиків підприємства можна подолати, розвиваючи професійну мобільність його персоналу. Ця характеристика людини формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Серед них найскладнішими є мотивація творчої поведінки людини і внутрішня спрямованість її свідомості. Для того щоб створити методологічну основу формування професійної мобільності персоналу, необхідно сформулювати головну ідею і гіпотези нової теорії, обґрунтувати перелік дисциплін, що вивчають окремі аспекти суспільства ризику і професійної мобільності, проаналізувати парадигми суміжних наук і вибрати ідеї для формування основ нової парадигми, створити полідисциплінарну систему понять, принципів, методів інформаційного забезпечення дослідження, правила якісно-кількісної оцінки його предмета. Стаття написана англійською мовою
Скриньковський Р. М.
Поелементна бізнес-діагностика діяльності підприємства (c. 207 - 215)
Наведено методичний та індикаторний апарат поелементної бізнес-діагностики діяльності підприємства, спрямованої на досягнення таких елементних діагностичних цілей: діагностика рентабельності активів; діагностика рентабельності власного капіталу; діагностика рентабельності виробництва продукції; діагностика валової рентабельності реалізації продукції; діагностика операційної рентабельності реалізації продукції; діагностика чистої рентабельності реалізації продукції; діагностика абсолютної ліквідності; діагностика швидкої ліквідності; діагностика загальної ліквідності; діагностика покриття; діагностика фінансової незалежності; діагностика маневреності власного капіталу; діагностика фінансового левериджу; діагностика структури довгострокових вкладень; діагностика оборотності кредиторської заборгованості; діагностика періоду погашення кредиторської заборгованості; діагностика оборотності дебіторської заборгованості; діагностика періоду погашення дебіторської заборгованості; діагностика оборотності активів; діагностика оборотності виробничих запасів; діагностика періоду оборотності виробничих запасів; діагностика оборотності власного капіталу; діагностика оборотності основних засобів (фондовіддача); діагностика фондомісткості; діагностика матеріаловіддачі; діагностика матеріаломісткості; діагностика повної собівартості продукції; діагностика ринкової частки підприємства; діагностика зносу основних засобів; діагностика оновлення основних засобів; діагностика вибуття основних засобів; діагностика продуктивності; діагностика трудомісткості; діагностика фондоозброєності; діагностика результативності; діагностика ведення бізнесу; діагностика ділових відносин; діагностика адміністративно-правових відносин; діагностика менеджменту знань. Елементні діагностичні цілі системи цілей діагностики підприємства спрямовані на вузьку високодеталізовану діагностику окремих індикаторів діяльності підприємства, тобто оцінювання конкретних аналітичних індикаторів, відстежування (дослідження) їхньої динаміки, порівняння планових, фактичних та нормативних показників. Стаття написана українською мовою
Ткаченко С. А.
Особливості вирішення ретроспективних (наступних) завдань підсистеми моніторингу в системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб'єктів агропродовольчої сфери (c. 216 - 219)
Висвітлено особливості вирішення ретроспективних завдань моніторингу виробничо-господарської діяльності територіально-виробничої системи шляхом поглибленого використання наукових засад спроектованої та впровадженої укрупненої блок-схеми системи правил функціонально розвинутого рішення задачі моніторингу плинності робочої сили на суб`єкті агропродовольчої сфери. Рішення завдання моніторингу плинності робочої сили на територіально-виробничій системі за допомогою машин електронних цифрових дозволяє: скоротити трудомісткість розрахунків, виконуваних працівниками відділу кадрів, і вивільнити час для виконання інших науково-дослідних і контрольних функцій; прискорити подання споживачам необхідної обліково-економічної та аналітичної інформації з плинності робочих кадрів на суб`єкті агропродовольчої сфери; підвищити якість одержуваної обліково-економічної та аналітичної інформації за рахунок усунення помилок, що допускаються при ручному рахунку; отримати реальну наукову основу для розробки заходів технічного, організаційного та соціально-економічного характеру, спрямованих на скорочення плинності кадрів. Наведений перелік питань, що вирішуються під час проектування в системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб`єктів агропродовольчої сфери підсистеми моніторингу, далеко не повний, можна назвати застосування індустріальних методів створення підсистеми, підготовку кадрів фахівців і цілий ряд інших питань, вирішення яких не менш актуально. Стаття написана англійською мовою
Яцун Л. М.
Методологічні підходи до проектування інтегрованих систем управління підприємствами сфери харчування (c. 220 - 228)
Викладено матеріали дослідження процесів проектування функцій і структур управління підприємствами сфери харчування за критеріями складу завдань діяльності підприємств, їх участі в інтеграційному процесі виробництва, реалізації та організації споживання продуктів і послуг харчування. Визначено кваліметричну оцінку параметрів підприємств різних форматів за видами завдань – виробництво продукції, маркетингова діяльність, обслуговування споживачів, управління персоналом тощо. Розроблено балансові схеми виробничо-економічної системи підприємств за елементами витрат і випуску продукції та послуг харчування. Запропоновано інтегральні підходи до проектування систем управління підприємствами сфери харчування на основі узгодження параметрів цільової, лінійної, функціональної та ресурсної підсистем. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2016
Бондаренко С. А.
Концептуальні засади інноваційного розвитку в системі управління підприємством (c. 90 - 101)
Мета статті – на основі системного підходу розкрити основні концептуальні засади інноваційного розвитку в системі управління підприємством. Проаналізовано сучасний стан іннoваційної активності прoмислoвих підприємств і результати впрoвадження інновацій в Україні, на основі чого виявлено, що на промислових підприємствах відсутня дієва система управління інноваційною діяльністю. Причинами цього є хронічна нехватка фінансових ресурсів, недостатня замотивованість підприємств на впровадження інновацій, неготовність ресурсного забезпечення інноваційного процесу на підприємстві, несформованість специфічних компетенцій для інноваційної діяльності. Крім того, нечітка державна політика щодо інноваційного розвитку, відсутність дієвих механізмів стимулювання і забезпечення стають на завадах практичного впровадження на рівні підприємства системи управління інноваційним розвитком. Авторське дослідження сучасних концепцій інноваційного розвитку промислових підприємств дозволило конкретизувати авторську концепцію інноваційного розвитку в системі управління підприємством. Обґрунтовано актуальність постійного управлінського впливу на інноваційний розвиток підприємства, який має бути векторно-цільової спрямованості. Доведено, що управління інноваційним розвитком підприємства є окремим видом управлінської діяльності і потребує відповідного забезпечення. Динамічною моделлю інноваційної діяльності підприємства представлена його інноваційна система, яка включає функціональний, процесний і виконавчий блоки. Запропоновані концептуальні підходи дають узагальнене поняття щодо місця інноваційного розвитку в системі управління підприємством, що сприятиме підвищенню ефективності управління інноваційною діяльністю. Стаття написана українською мовою
Кузьмін О. Є., Дідик А. М.
Стан застосування соціально-економічних важелів для забезпечення полівекторного розвитку промислових підприємств в Україні (c. 102 - 109)
Метою статті є одержання з використанням інструментарію первинного дослідження інформації щодо стану застосування соціально-економічних важелів для забезпечення полівекторного розвитку промислових підприємств в Україні як інформаційної бази ухвалення управлінських рішень щодо вдосконалення цього процесу. Висвітлено й обґрунтовано основні параметри проведеного опитування щодо ідентифікування стану застосування соціально-економічних важелів для забезпечення полівекторного розвитку промислових підприємств в Україні (щодо вибору методу збирання первинної інформації, формування обсягу вибіркової сукупності, визначення її просторової ознаки, ідентифікування цільової аудиторії об’єктів, що потрапили у вибірку, обрання інструменту дослідження тощо). За результатами проведеного дослідження діагностовано низку параметрів щодо стану застосування соціально-економічних важелів для забезпечення полівекторного розвитку промислових підприємств в Україні, а саме: зрозумілість системи цих важелів загалом працівникам, взаємозв’язок такої системи на підприємстві із його прибутковістю, складність використання на вітчизняних промислових підприємствах існуючих соціально-економічних важелів забезпечення полівекторного розвитку, загальна оцінка системи таких важелів, зміна їхньої дієвості під впливом останньої фінансово-економічної кризи. Окрім того, здійснено ідентифікування суб’єктів, що першочергово відповідальні на вітчизняних промислових підприємствах за розвиток соціально-економічних важелів забезпечення полівекторного розвитку бізнесу, а також чинників, які найбільше сприяють цим процесам, і загроз, що певним чином їх ускладнюють. Одержані результати повинні стати важливою інформаційною базою ухвалення управлінських рішень щодо вдосконалення забезпечення полівекторного розвитку підприємств промисловості в Україні. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку повинні полягати у конкретизації окремих завдань, спрямованих на більш ефективніше управління полівекторним розвитком підприємств з урахуванням наявної інформації щодо його існуючого стану. Стаття написана українською мовою
Пономаренко Т. В.
Безкомпромісність стійкого стану підприємства: реальність чи утопія? (c. 110 - 116)
Узагальнено приклади функціонування світових компаній, на підставі чого констатовано його дискретний характер. Показано, що динамічність стійкості у науковому просторі розкривається крізь призму: адаптаційно-рівноважного та еволюційно-прогресивного підходів. На підставі критичного аналізу їх змістовного наповнення визначено безперспективність використання першого внаслідок неможливості утримання рівноважного стану підприємства протягом тривалого проміжку часу. Трансформовано ключові постулати теорії синергетики в «русло» економічної аргументації. Зазначено, що діалектична єдність різноспрямованих процесів руйнування та творення визначає одночасне існування ознак стійкості та нестійкості на підприємстві, що генерує послаблення поточних і формування нових потенційних можливостей. Відповідно, надмірна «драматизація» нестійкого стану унеможливлює адекватну реакцію менеджменту та відводить увагу від ключового питання – тривалості перебування у ньому. Обґрунтовано, що досягнення максимально можливої синтетичної єдності всіх параметрів стійкого стану носить здебільшого гіпотетичний характер, а перманентна життєдіяльність підприємства можлива виключно за рахунок його якісних змін, процеси генерування яких періодично змінюють стабільні періоди існування підприємства. Стаття написана українською мовою
Семчук Ж. В.
Інструментарій соціально-економічного розвитку освітніх послуг підприємств в умовах підвищеного ризику в системі забезпечення вищої якості життя (c. 117 - 122)
Удосконалено принципи інформаційної технології, в основі якої – синтез та аналіз концептуальної моделі програмно-проектно-цільового підходу з урахуванням індикаторів якості освіти та життя, інструментарію розвитку освітніх послуг на підприємствах в умовах підвищеного ризику в системі забезпечення вищої якості життя, а також інформаційного балансу, якого дотримуються споживачі у процесі отримання освітніх послуг. Введено міру цінності семантичної інформації для підвищення якості освітніх послуг із урахуванням ймовірності досягнення відповідного рівня спеціальних знань, щоб стати професіоналом після отримання навчальної інформації. В основі інформаційної технології: економетрична модель для підвищення рейтингу навчального закладу і якості семантичної інформації освітніх послуг, отриманої споживачем (працівником підприємства) у цьому навчальному закладі з урахуванням факторів ефективності, ризику та корисності; критерії багатокритеріальної оптимізації семантичної інформації з метою підвищення якості освітніх послуг, зокрема таких її аспектів, як внутрішня структуризація, стимулювання, узгодження інтересів, узгоджене управління проектами. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Костюк Н. Р., Коваль Н. М., Галелюк М. М.
Діагностика транспортної діяльності як складової логістичної системи підприємства (c. 123 - 128)
Розкрито сутність поняття «діагностика транспортної діяльності підприємства», під яким слід розуміти процес оцінювання стану переміщення (транспортування, перевезення) вантажів (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва чи готової продукції) за допомогою одного із видів транспортних засобів або їх сукупності відповідно до застосовуваної системи транспортування, тенденцій його зміни, а також визначення майбутніх перспектив на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень із метою забезпечення успішного функціонування та розвитку підприємства у конкурентному середовищі. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики транспортної діяльності як складової логістичної системи підприємства є: коефіцієнт вчасності перевезення (доставки) вантажу; коефіцієнт повноти перевезення; коефіцієнт збереження вантажу; коефіцієнт економічності перевезення вантажу; коефіцієнт комплексності обслуговування вантажовласників; коефіцієнт задоволеності попиту вантажовласників; коефіцієнт готовності до експлуатації транспортних засобів за один робочий день; коефіцієнт використання транспортного пробігу; коефіцієнт екстенсивності завантаження транспортних засобів. Стаття написана українською мовою
Шарко М. В., Алексеєв А. В., Кокіна Л. А.
Роль аутсорсингу й інжинірингу в підвищенні конкурентоспроможності переробних підприємств (c. 129 - 135)
Мета статті полягає в обґрунтуванні напрямків реалізації функцій управління конкурентоспроможністю переробних підприємств із використанням інжинірингу й аутсорсингу як нового підходу до підвищення ефективності функціонування підприємств, які працюють в умовах невизначеності і нестабільності середовища. В результаті дослідження встановлено, що для підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств їх розвиток має відбуватися у двох напрямках: інжинірингу – всередині підприємства та аутсорсингу – поза ним. Це дозволяє створити єдину корпоративну культуру бізнесу. Запропоновано управління конкурентоспроможністю переробних підприємств розглядати як інжинірингові завдання регулювання рівня конкурентних переваг. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є комплексне використання завдань інжинірингу й аутсорсингу як дієвих способів підвищення ефективності підприємств переробної промисловості. Подальші дослідження в цьому напрямку приведуть до зміни спрямованості стратегій: від скорочення витрат – до створення вартості в ділових операціях. Стаття написана російською мовою
Шульгіна Л. М., Барчик Р., Клісіньський Я.
Роль компетенцій персоналу в інноваційній діяльності підприємства (c. 136 - 140)
Розкрито авторський підхід до розуміння впливу компетенцій персоналу на розвиток інноваційної діяльності підприємства. Обґрунтовано, що керівна та керована підсистеми людського капіталу повинні взаємозбагачуватися знаннями, нарощуючи таким чином підґрунтя для розвитку інноваційної діяльності. Доведено, що найважливішою частиною загального капіталу підприємства є людський капітал: він є не лише елементом інтелектуального капіталу, а й чинником формування двох інших його складових (капіталу відносин і структурного капіталу); він є базою для формування структури та обсягу фізичного капіталу. Особливу увагу приділено необхідності визначення під час прийому на роботу не лише компетенцій (які набуваються упродовж життя і є характеристикою суто професійних рис працівника), а й таких елементів людського капіталу, як здібності, схильність, здоров’я, інтелектуальна ефективність тощо – що складають разом психографічний портрет людини і є надзвичайно важливими для розвитку інноваційної діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2016
Гавловська Н. І.
Оцінювання процесів взаємодії підприємства та потенційних контрагентів у контексті забезпечення економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності (c. 127 - 135)
Запропоновано авторський підхід щодо оцінювання доцільності взаємодії вітчизняних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з іноземними контрагентами з урахуванням дотримання балансу вигоди та безпеки. Для вирішення поставлених у дослідженні завдань використано засоби економіко-математичного моделювання, а саме концептуальні положення теорії ігор. Визначено передумови моделювання сценаріїв взаємодії контрагентів та оцінювання наслідків такої взаємодії. Запропоновано діадичну ігрову модель, у якій кожен із гравців буде мати лише дві чисті стратегії, а також розглянуто можливість застосування гри трьох осіб із розробленням відповідної матриці виграшів кожного гравця. На основі розрахунку можливих варіантів взаємодії основних гравців запропоновано можливі варіанти такої взаємодії і розроблено анкету експертного оцінювання елементів матриці рішень кожного гравця. Запропоновано розв’язки гри з відповідними матрицями, де визначено дві рівноважні за Нешем ситуації та 10 ефективних ситуацій за Парето. Визначено оптимальний розв’язок гри для всіх учасників взаємодії, що дозволяє досягти достатнього рівня ефективності і безпеки кожного гравця. Стаття написана українською мовою
Григоренко Т. М.
Методичні підходи до розміщення торговельних об’єктів франчайзингової роздрібної торговельної мережі (c. 136 - 143)
Запропоновано методичні підходи до відбору стратегічних зон господарювання для подальшого розміщення торговельних об’єктів франчайзингової роздрібної торговельної мережі. Визначено основні етапи та запропоновано критерії оцінювання стратегічних зон господарювання для подальшого розміщення торговельних об’єктів франчайзингової роздрібної торговельної мережі. Оскільки такий відбір вимагає врахування різних показників і напрямів оцінювання, запропоновано авторську шкалу оцінювання, яка дозволить узагальнити та систематизувати дані дослідження та розрахунки попередніх етапів аналізу. Визначено найбільш важливі критерії та послідовність відбору потенційних франчайзі для франчайзингових роздрібних торговельних мереж, запропоновано методику їх оцінювання. Використання запропонованих методичних підходів надасть можливість франчайзеру приймати обґрунтовані рішення щодо відбору потенційних ринків присутності, мінімізувати затрати часу та зусиль на вибір франчайзі, а отже, й оптимізувати процес розвитку франчайзингової роздрібної торговельної мережі, що сприятиме формуванню її структури. Стаття написана українською мовою
Гуцалюк О. М.
Концептуальні засади забезпечення економічної безпеки корпоративних інтеграційних процесів (c. 144 - 152)
Об’єктивне зростання кількості проявів і сили впливів негативних факторів-загроз із боку зовнішнього оточення актуалізує питання забезпечення економічної безпеки національних суб’єктів господарювання. У статті враховано, що поряд з протидією загрозам підприємства прагнуть до розвитку, однією з форм якого є створення корпоративних структур і провадження інтеграційних процесів. Досягнення бажаного рівня економічної безпеки корпоративної структури пропонується забезпечувати шляхом оптимізації співвідношення ресурсів і компетентностей, навичок, умінь чи технологій щодо їх використання в рамках інтегрованого логістичного ланцюга створення вартості. При цьому реалізація інтеграційного процесу виступає саме інструментом досягнення такого оптимального співвіднесення, а рівень економічної безпеки розглядається як один з критеріїв оптимізації. В основу забезпечення економічної безпеки корпоративного інтеграційного процесу покладено систему авторських гіпотез. Кожній з висунутих гіпотез відповідає сукупність концептуальних положень, орієнтованих на практичну реалізацію запропонованих підходів. У рамках означених концептуальних положень представлено зв’язок між стимулами та перевагами інтеграції та базисом забезпечення їх безпеки, досліджено відмінності між безпекою функціонування та безпекою розвитку, обґрунтовано використання методології логістики для узгодження інтересів учасників корпоративної структури, доведено доречність застосування ресурсного підходу для управління інтеграцією та безпекою розвитку. Графічне відображення причинно-наслідкових зв’язків між означеними концептуальними положеннями дозволило формалізувати предметну сферу дослідження безпеки корпоративної інтеграції. Стаття написана українською мовою
Данько Ю. І.
Інноваційні підходи до забезпечення конкурентоспроможності малих аграрних підприємств (c. 153 - 158)
Мета статті полягає в обґрунтуванні інноваційних підходів до забезпечення конкурентоспроможності малих аграрних підприємств через побудову коротких «локальних» ланцюгів поставок із урахуванням концепцій ведення сталого сільського господарства. В результаті дослідження були проаналізовані сучасні наукові підходи та реальний стан забезпечення конкурентоспроможності малих і середніх аграрних підприємств. Запропоновано впроваджувати трикомпонентну модель конкурентоспроможності, яка включає у себе перегляд асортименту продукції і відповідних ринкових ніш, перебудову ланцюгів поставок і утворення об’єднань (кластерів). Узагальнено інноваційні моделі доведення кінцевого продукту до споживача. Сформований функціонально-операційний розподіл у системі забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Перспективами подальших досліджень є визначення економічної ефективності від запропонованих заходів щодо конкретного суб’єкта виробничої діяльності. Стаття написана українською мовою
Дікань Л. В., Владімірова Н. П.
Оцінка рівня фінансової безпеки суб’єкта господарювання (c. 159 - 164)
Метою статті є розробка методичного підходу до оцінки рівня фінансової безпеки суб’єкта господарювання. Визначено, що діяльність підприємства постійно піддається внутрішнім і зовнішнім загрозам, тому в нестабільних ринкових умовах господарювання для запобігання банкрутству і ліквідації підприємства важливим є формування ефективної системи управління його фінансовою безпекою. Узагальнено наявні підходи до оцінки рівня фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Проведено їх критичний аналіз. Запропоновано методичний підхід до оцінки рівня фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Запропоновано проводити оцінку рівня фінансової безпеки кількісно та якісно з подальшим порівнянням і співставленням їх результатів. Кількісну оцінку запропоновано проводити методом нечіткої логіки, якісну – методом аналізу ієрархій. Оцінку рівня фінансової безпеки було проведено на десяти суб’єктах господарювання. Визначено, що якісна оцінка рівня фінансової безпеки суб’єктів господарювання, на відміну від кількісної, дозволяє визначити не тільки фінансову стабільність суб’єкта господарювання, а й оцінити його фінансову стратегію. Стаття написана українською мовою
Ізмайлов Я. О.
Розвиток методології економічного аналізу господарської діяльності підприємств у постіндустріальній економіці (c. 165 - 174)
Метою статті є критичний аналіз і подальший розвиток методології аналізу господарської діяльності підприємств для постіндустріальної економіки. Обґрунтовано, що розвиток методології економічного аналізу повинен здійснюватись у напрямку створення передумов, за яких забезпечується можливість за результатами аналітичних розрахунків діагностувати та контролювати тенденції поліпшення кількісних і якісних параметрів виробничо-господарської діяльності підприємств для прийняття ефективних управлінських рішень. Доведено, що теоретико-методологічна конструкція економічного аналізу в умовах постіндустріальної економіки потребує удосконалення. Здійснено критичний аналіз думок провідних учених-аналітиків щодо сутності та класифікації принципів, методів і методик економічного аналізу. Уточнено сутність принципів, рекомендовано види та методи аналізу, що дозволять бухгалтерам, аналітикам, аудиторам, контролерам та іншим суб’єктам краще розуміти й ефективно використовувати теоретично-методологічні аспекти економічного аналізу на практиці. Сформовано порядок застосування методів економічного аналізу залежно від фаз інвестиційно-інноваційного процесу на підприємствах. Стаття написана українською мовою
Крутова А. С., Сіфурова А. І.
Ефективність управління оборотним капіталом у системі забезпечення фінансової безпеки торговельних підприємств (c. 175 - 183)
Досліджено теоретико-методичні та практичні аспекти управління фінансовою безпекою підприємств оптової і роздрібної торгівлі України, узагальнено наукові підходи до оцінки рівня фінансової безпеки підприємства. Обґрунтовано вплив рівня ефективності управління оборотним капіталом на підвищення показників рентабельності фінансово-господарської діяльності, ділової активності, зростання індикаторів фінансової стійкості та стабільності розвитку, забезпечення прийнятного рівня фінансової безпеки торговельних підприємств. Проаналізовано основні результати фінансово-господарської діяльності підприємств торгівлі України за період 2010–2015 рр., що вплинули на рівень їх фінансової безпеки, та відзначено негативні тенденції у динаміці отримання чистого прибутку, низької рентабельності продажів і збитковості використання оборотних активів. Виявлено значну диспропорцію у структурі загальних джерел формування капіталу, високу дефіцитність власних фінансових ресурсів, тенденцію у фінансуванні оборотних активів виключно за рахунок позикових коштів, стрімке зростання рівня відсоткових кредитних ставок. Надано оцінку індикаторам фінансової стійкості за коефіцієнтним та агрегатним підходами, що засвідчили нестійкий і кризовий фінансовий стан більшості підприємств оптової і роздрібної торгівлі України. Визначено резерви підвищення рівня фінансової безпеки з виокремленням ключових складових підсистем фінансової безпеки, критеріїв та індикаторів для об’єктивної оцінки фінансового стану, з урахуванням впливу зовнішнього середовища, що дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо аналізу, запобігання та нейтралізації реальних і потенційних загроз для підприємств торгівлі. Стаття написана українською мовою
Побережна З. М.
Оцінювання фінансово-ресурсних умов забезпечення конкурентоспроможності авіатранспортних підприємств (c. 184 - 191)
В матеріалі статті обґрунтовано методичну базу оцінювання фінансово-ресурсних умов забезпечення конкурентоспроможності авіатранспортних підприємств. Виявлено, що емісійна діяльність авіатранспортних підприємств є умовою їх ресурсної достатності, перспективної прибутковості та конкурентоспроможності. Запропоновано використовувати структурно-динамічний аналіз як методичну основу оцінювання результатів емісійної діяльності та подальшого прийняття рішень щодо фінансування за рахунок емісії корпоративних зобов’язань авіатранспортних підприємств, заходів із підвищення їх конкурентоспроможності. Доведено доцільність використання варіантного аналізу коефіцієнтів левериджу в процесі визначення структури капіталу авіатранспортних підприємств, за якої забезпечується їх конкурентоспроможність. Стаття написана українською мовою
Рета М. В.
Діагностика у системі стратегічного управлінського обліку: сучасні напрямки та підходи (c. 192 - 198)
Метою статті є обґрунтування методів, прийомів та основних показників для діагностики ефективності реалізації стратегічного розвитку підприємства, висвітлення концептуальних підходів проведення діагностики ефективності реалізації стратегії. Проаналізовано сучасні підходи до поняття «діагностика» та запропоновано власне бачення діагностики ефективності реалізації стратегії у контексті стратегічного управлінського обліку. Обґрунтовано місце та роль діагностики у системі стратегічного менеджменту підприємства. Проаналізовано наявні підходи до діагностики стратегії та процесу реалізації стратегічного розвитку. Запропоновано методичний підхід до визначення ефективності реалізації стратегії підприємства, який містить чотири етапи. В рамках підходу передбачено формування низки цільових показників, що характеризують певний перелік стратегій підприємства, що дозволяє отримати інтегральну оцінку кожної зі стратегій та на основі цих показників отримати сукупний інтегральний показник рівня реалізації стратегії. Проте, на відміну від наявних методик, запропоновано порівнювати не тільки фактичні та заплановані рівні показників, але й встановлювати, який рівень реалізації стратегії відповідає кожній грошовій одиниці, витраченій на реалізацію стратегії. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Павловські Г.
Діагностика в системі менеджменту підприємства (c. 199 - 205)
Метою статті є визначення ролі та місця діагностики в системі менеджменту у структурі системи цілей діагностики діяльності підприємства. Запропоновано сутність поняття “діагностика діяльності підприємства”, під яким слід розуміти процес ідентифікації, аналізу й оцінювання стану підприємства та тенденцій його зміни (тобто зміни стану) за відповідними бізнес-індикаторами з метою розроблення рекомендацій щодо усунення проблемних моментів і слабких сторін функціонування підприємства для забезпечення якісно нового рівня його розвитку та формування перспектив із урахуванням наслідків за порушення законодавства у сфері економіки й управління підприємствами та права (юридичної відповідальності за порушення трудового, податкового законодавства, законодавства про захист економічної конкуренції, про комерційну таємницю тощо). Встановлено, що діагностика в системі менеджменту підприємства: 1) є структурною складовою (або частковою діагностичною ціллю) групи часткових діагностичних цілей системи цілей діагностики діяльності підприємства; 2) як підфункція функції контролю (як загальної функції менеджменту) враховує такі складові, як: оцінювання (визначення ключових ознак, характеристик, параметрів (показників, індикаторів), властивостей); аналіз (ретельне дослідження структури, динаміки, тенденцій, тощо); ідентифікування (передбачає визначення відхилень параметрів від критеріїв і / або стандартів, формулювання діагнозу). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення методів кількісного оцінювання ефективності системи менеджменту з метою впровадження у практичну діяльність підприємств, а саме у процеси прийняття управлінських рішень. Стаття написана українською мовою
Соколова Л. В.
Теоретико-методологічна платформа розробки системи адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища (c. 206 - 211)
Метою статті є розробка підходу до формування теоретико-методологічної платформи створення системи адаптації підприємств до стрімких змін зовнішнього середовища, активних сучасних викликів ринків. Акцентовано увагу на тому, що спроможність промислових підприємств мобільно реагувати на нестабільність зовнішнього оточення реалізується через систему їх адаптації, розробка якої повинна базуватися на відповідній теоретико-методологічній платформі. Проведений ретроспективний аналіз еволюції розвитку наукової думки щодо вирішення проблем адаптації підприємств дозволив дійти висновку, що досі відсутній погоджений погляд учених відносно наукового підґрунтя розробки адекватної системи адаптації промислових підприємств. Запропоновано підхід до формування теоретико-методологічної платформи процесу адаптації промислових підприємств як цілеспрямованої сукупності базових понять, принципів, теорій, наукових методів, моделей, законів і категорій, орієнтованих на розробку відповідної організаційно-економічної системи. Стаття написана українською мовою
Стадник В. В., Вешко О. В.
Концептуальні основи «менеджменту різноманітності» у системі стратегічного управління розвитком промислових підприємств (c. 212 - 218)
Актуалізовано проблему посилення інноваційної складової у стратегічному управлінні промисловими підприємствами в умовах глобалізації. Розглянуто сутність і особливості інноваційного розвитку підприємницьких структур у контексті їх конкурентоспроможності. Акцентовано увагу на тому, що інноваційний розвиток мусить забезпечувати підприємствам збільшення своєї здатності до створення продуктів, що мають споживчу цінність. На основі аналізу змісту й напрямів інноваційної діяльності промислових підприємств доведено, що її результати не створюють умов для їх інноваційного розвитку. Аргументовано, що за характером здійснюваних змін інноваційний розвиток є революційним перетворенням економічної системи, що змінює її системний атрактор відповідно до нового етапу функціонування. Це підвищує життєздатність підприємств у контексті економічної діяльності, робить їх гнучкішими, здатними до адаптації у довгостроковому періоді. Підкреслено, що при цьому зростає рівень гетерогенності підприємств за факторами ресурсів, процесів і переваг. Показано зв'язок між гетерогенністю економічних ресурсів і вибором менеджменту підприємства певного типу конкурентних стратегій. Аргументовано, що вибір типу конкурентної стратегії залежить від здатності підприємства до рекомбінації ресурсів і процесів. Висловлено припущення про доцільність зміни підходів до організації інноваційної діяльності підприємств – для підвищення її результативності у напрямі рекомбінації ресурсів. Зазначено, що це може бути досягнуто через реалізацію концепції «менеджменту різноманітності». Охарактеризовано концептуальні основи реалізації менеджменту різноманітності. Вказано, що її організаційною основою є децентралізація управління, яка розширює мотиваційну основу учасників інноваційного пошуку. Стаття написана українською мовою
Тарасова Т. О.
Теоретико-методологічні засади розвитку трансляційних можливостей контролінгу у забезпеченні сталого розвитку підприємства (c. 219 - 227)
Метою цієї статті є дослідження ролі контролінгу в сучасній системі соціо-еколого-економічних відносин і оцінка його можливостей у забезпеченні сталого розвитку бізнес-одиниці. За цих умов концепція контролінгу повинна орієнтуватися на розвиток трансляційних можливостей, що передбачає розширення функцій обліково-аналітичного забезпечення, яке формує інформаційне середовище банку даних і банку знань управління майбутніми подіями. Виходячи з нової філософії розвитку трансляційних можливостей управління, вважаємо за доцільне розуміти контролінг як соціально-економічну міжфункціональну технологію управління, яка формує інформаційний простір підтримки оперативного, тактичного та стратегічного управління, на основі використання механізму внутрішніх управлінських дій рефлекторного характеру, спрямованих на стійкий розвиток підприємства. Запропоновано новий напрям розвитку концепції контролінгу, що базується на філософії сталого розвитку підприємства та об’єднує такі організаційні складові: основні та допоміжні бізнес-процеси; центри відповідальності в системі бізнес-архітектури, системи планування і бюджетування, мотиваційні інструменти. Виходячи зі складу загальних функцій управління, виділено цільові елементи контролінгу: моделювання організаційної структури підприємства як системи ієрархічно залежних бізнес-одиниць; постановка системи оперативного та стратегічного планування; розробка системи інструментальної підтримки (контрольних показників), що дозволяє створити систему багаторівневого контролю з відстеження досягнення стратегічних цілей і виявлення відхилень. Запропоновано інформаційне середовище контролінгу, яке включає шість взаємопов’язаних інформативних складових – планування, організацію, моніторинг, аналіз, регулювання, консалтинг, що дозволяє ліквідувати розриви інформаційних зв’язків у системі управління в єдиному контурі контролінгу. Запропоновано модель концептуального середовища контролінгу в системі управління стійким розвитком, яка є теоретичним базисом побудови організаційної структури підрозділу контролінгу на підприємстві, методологічним підґрунтям обліково-аналітичної підтримки функцій управління і формалізації процедур контролінгу. Це дало можливість сформувати пріоритетні завданнями контролінгу, а саме: зростання ринкової вартості підприємства; формалізація процедур оцінювання та управління ризиками; створення умов для подальшого розвитку системи контролінгу в умовах інформаційного суспільства. Стаття написана українською мовою
Трушкіна Н. В., Драчук Ю. З., Залознова Ю. С.
Логістичні концепції на промисловому підприємстві в умовах глобалізації ринку (c. 228 - 238)
Метою статті є оцінка динаміки показників зовнішньої торгівлі України товарами та послугами; порівняльний аналіз логістичних концепцій, які застосовуються на промислових підприємствах в умовах глобалізації ринку; визначення напрямів удосконалення управління міжнародною виробничо-збутовою діяльністю промислових підприємств. У результаті дослідження виконано аналіз динаміки обсягів експорту–імпорту товарів і транспортних послуг України; вантажопотоку за видами транспорту; експорту, імпорту та транзиту вантажів; прямих іноземних інвестицій з країн світу в економіку України. Досліджено сучасні інформаційні системи та логістичні концепції, які застосовуються на промислових підприємствах в умовах глобалізації ринку. Визначено та систематизовано напрями вдосконалення управління міжнародною виробничо-збутовою діяльністю промислових підприємств. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка пропозицій щодо інформаційного забезпечення організації процесів обслуговування споживачів промислового підприємства. Стаття написана українською мовою
Єпіфанова І. Ю.
Власний капітал у системі фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств (c. 239 - 244)
Метою статті є аналіз власного капіталу у системі фінансового забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств і визначення напрямів підвищення ефективності його використання. В роботі розглянуто сутність фінансового забезпечення інноваційної діяльності. Досліджено підприємства, які впроваджували інновації в ЄС та Україні, частку внутрішніх витрат на НДДКР у ВВП. Визначено, що європейські країни мають значні валові внутрішні витрати на НДДКР, які за більшістю країн мають позитивну динаміку зростання. Проаналізовано джерела фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Визначено, що інноваційна діяльність вітчизняних підприємств фінансується у першу чергу за рахунок власного капіталу, що зумовлено високою вартістю банківських кредитів, відсутністю доступу до державного фінансування, низькою часткою коштів інвесторів. Визначено складові власного капіталу, за рахунок яких може здійснюватись фінансове забезпечення інноваційної діяльності. Для успішної реалізації інноваційної діяльності за рахунок власного капіталу підприємствам доцільно використовувати не лише такі традиційні джерела, як амортизаційні відрахування та нерозподілений прибуток, але й таку складову власного капіталу, як персонал. Крім того, підприємствам варто збільшувати власний капітал за рахунок кооперації, злиття з іншими підприємствами, формування ПФГ. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016
Божинов Б. В.
Архітектура підприємства в рамках управління компанією (c. 98 - 106)
Метою дослідження є вивчення ролі і важливості концепції архітектури підприємства в сучасному менеджменті компанії. З цією метою уточнено характер, сферу застосування, компоненти архітектури підприємства і відносини всередині неї з використанням моделі Захмана. На підставі критичного аналізу робіт провідних учених наведено визначення архітектури підприємства як загального опису всіх елементів стратегічного управління компанії у поєднанні з описом її організаційної, функціональної та операційної структури, в тому числі відносин між усіма матеріальними і нематеріальними ресурсами, необхідними для її нормального функціонування і розвитку. Це, в свою чергу, дозволяє визначити ІТ-архітектуру підприємства як сукупність корпоративних ІТ-ресурсів (апаратне забезпечення, програмне забезпечення та технології), їх взаємозв'язок і інтеграцію в рамках загальної архітектури компанії, а також їх формальний опис, методи й інструменти для їх моделювання і контролю з метою досягнення стратегічних бізнес-цілей організації. На закінчення в статті розглянуто значення і роль архітектури підприємства для стратегічного управління підприємством в умовах сучасної цифрової економіки. У дослідженні наголошено на важливості комплексного міждисциплінарного підходу до роботи сучасної компанії, а також на необхідності належного узгодження ІТ з пріоритетними напрямками діяльності та завданнями компанії. Стаття написана англійською мовою
Гавкалова Н. Л., Бушман Т. С.
Методичний підхід щодо визначення рівня формування та забезпечення кадрової безпеки підприємства (c. 107 - 113)
Мета статті полягає в обґрунтуванні методичного підходу щодо визначення рівня формування та забезпечення кадрової безпеки підприємства. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові напрацювання багатьох учених, було розглянуто підходи щодо аналізу кадрової безпеки на підприємстві, визначено сукупність показників оцінки кадрової безпеки. Обґрунтовано актуальність створення комплексного підходу щодо оцінки кадрової безпеки, який включає реалізацію таких етапів: визначення переліку показників, що відповідають рівню формування та забезпечення кадрової безпеки, за допомогою експертного оцінювання; розрахунок інтегральних показників кадрової безпеки за відповідним рівнем та за складовою з використанням таксономічного аналізу; групування підприємств за рівнем формування та забезпечення кадрової безпеки із застосуванням кластерного та дискримінантного аналізу. Визначено, що реалізація запропонованого підходу дозволить не тільки визначити рівень формування та забезпечення кадрової безпеки на підприємстві, але й розробити відповідні рекомендації щодо поліпшення її стану. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка умов формування та забезпечення кадрової безпеки на підприємстві, що дозволить виявити негативні дестабілізуючі фактори впливу на кадрову безпеку. Стаття написана українською мовою
Григоренко Т. М.
Класифікація франчайзингових мереж у роздрібній торгівлі (c. 114 - 119)
У статті уточнено визначення сутності понять «франчайзингова мережа», «франчайзингова торговельна мережа», «франчайзингова роздрібна торговельна мережа», що обумовлено відсутністю уніфікованого підходу до тлумачення цих понять. Розроблено класифікацію франчайзингових мереж у роздрібній торгівлі, яка враховує особливості функціонування цієї підгалузі ринкової економіки; визначено класифікаційні ознаки та надано характеристику різновидів франчайзингових роздрібних торговельних мереж. Запропонована класифікація франчайзингових роздрібних торговельних мереж є адаптованою до економічної ситуації в Україні та специфіки розвитку національних франчайзингових відносин. Вона сприятиме більш глибокому розумінню сутності формування та функціонування франчайзингових роздрібних торговельних мереж, а також допоможе українським підприємцям обґрунтувати вибір найбільш прийнятної для них моделі франчайзингу та надасть можливість комплексно за різними ознаками створювати такі мережі. Стаття написана українською мовою
Дєліні М. М.
Систематизація інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємств: теоретичний аспект (c. 120 - 126)
Метою статті є систематизація інструментарію реалізації соціально-економічної відповідальності підприємств України та теоретичний розгляд наведених інструментів. У статті досліджено основні погляди на інструменти соціальної відповідальності бізнесу. Визначено, які з них є більш традиційними, а які – новітніми, тобто сучасними. Так, до традиційних можна віднести філантропію, благодійність, спонсорство, волонтерство, меценатство, грошові гранти, еквівалентне фінансування. Виходячи із сутності соціально-економічної відповідальності підприємництва, що запропоновано автором, до її інструментів можна віднести всі традиційні, окрім волонтерства, що не передбачає отримання коштів за свою діяльність та має лише соціальний ефект. Досліджено сучасні інструменти соціальної відповідальності бізнесу, якими визначено соціальні інвестиції, соціально відповідальні інвестиції, соціальний маркетинг, благодійний маркетинг, соціальні програми, соціальне підприємництво, соціальну звітність та соціальну експертизу, фандрайзинг, соціально відповідальні підходи до ведення бізнесу й управління ланцюгом постачання. Усі з них можуть бути віднесені до інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємництва. Стаття написана українською мовою
Ільченко Н. Б.
Обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків управління економічними процесами на підприємстві оптової торгівлі (c. 127 - 135)
Мета статті полягає у дослідженні причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів, що виникають на підприємствах оптової торгівлі, та розробленні методологічного підходу щодо їх оцінювання. У результаті дослідження сутності причинно-наслідкових зв’язків визначено еволюцію бізнес-процесів в оптовій торгівлі України. Доведено, що оптова торгівля має свій життєвий цикл розвитку, внаслідок чого виникає потреба вдосконалення бізнес-процесів у сучасних умовах здійснення процесу купівлі-продажу та взаємодії суб’єктів господарювання. Визначено основні проблеми управління бізнес-процесами підприємства оптової торгівлі, їх наслідки та можливості усунення «вузьких місць», що виникають під час здійснення операційної діяльності підприємства оптової торгівлі. Запропоновано математичну модель причинно-наслідкових зв’язків управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі, яка може бути уніфікована для всіх вітчизняних підприємств України. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення параметрів оцінювання ресурсного потенціалу підприємства оптової торгівлі, що впливають на результати діяльності. Подальший розвиток методологічного підходу до оцінювання причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів, що виникають на підприємствах торгівлі, може суттєво покращити систему управління бізнес-процесами на підприємствах. Стаття написана українською мовою
Лепейко Т. І., Баланович А. М.
Комплексна оцінка рівня розвитку промислових підприємств (c. 136 - 143)
В статті було визначено початкові показники оцінки розвитку підприємства, що запропоновані з урахуванням доступності та змістовності статистичної інформації на досліджуваних підприємствах. Для отримання узагальненого бачення складу показників оцінки розвитку підприємства та визначення пріоритетності їх використання було здійснено ранжування. З метою представлення комплексного узагальнюючого характеру розвитку підприємства запропоновано використовувати багатовимірний факторний аналіз, який дозволяє провести класифікацію та систематизацію простору ознак дослідження, виявити приховані змінні та згрупувати фактори за їх економічним змістом. Застосування факторного аналізу пояснюється можливістю коректно зменшити число змінних і визначити структурні взаємозв'язки між ними. Застосування інтегрального коефіцієнта оцінки рівня розвитку підприємства дозволяє не тільки узагальнювати й аналізувати якісні змінні, а й надає можливість подальшого його використання. Стаття написана українською мовою
Лупак Р. Л., Хомицький А. І., Надільний О. М.
Методичні основи формування та реалізації інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі (c. 144 - 150)
Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування та реалізації інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі. У результаті дослідження узагальнено теоретико-методичні основи поняття «механізм» безпосередньо в оптовій торгівлі та зроблено висновки, що в науковій літературі немає єдиного його трактування. Виявлено найбільш поширені в економічній теорії та господарській практиці підприємств сфери оптової торгівлі види механізмів і розкрито їх сутність відносно функціональної спрямованості. Наведено концептуальну побудову інституційно-економічного механізму функціонування підприємства оптової торгівлі, який враховує комплексний характер торговельно-посередницьких відносин, їх особливості стосовно сфер виробництва, обміну, розподілу та споживання, та визначено сутність елементів механізму, взаємозв’язки між ними, послідовність реалізації, зворотний зв’язок. Встановлено, що головною рушійною силою інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі є суб’єкти, які діють залежно від власних мотивів. За суб’єктним складом визначено економічні й інституційні мотиви. З огляду на склад та мотиви суб’єктів обрано об’єкти інституційно-економічний механізму, які розподілено на групи, що формують економічні стимули та створюють інституційний базис функціонування підприємств оптової торгівлі. Для забезпечення результативності інституційно-економічного механізму виокремлено функціональні блоки, у яких обґрунтовано його мету та завдання (стратегічно-управлінський), функції, методи та заходи (операційний блок), сфери взаємовпливу (блок взаємодії). Стаття написана українською мовою
Полякова Я. О.
Логіко-семантична основа формування базових компонентів стратегії підприємства (c. 151 - 156)
Сучасне трактування сутності стратегії підприємства передбачає трансформацію внутрішніх характеристик підприємства у ключові фактори успіху відповідно до умов функціонування зовнішнього середовища з метою забезпечення позиції стійкого лідерства у довгостроковій перспективі та є одним із ключових моментів системи стратегічного управління підприємством в умовах сучасного бізнесу. У межах проведеного дослідження удосконалено логіко-семантичну структуру базових компонентів стратегії підприємства на основі проведення досліджень індуктивним методом, що дозволило визначити логічну послідовність етапів формування ключових факторів успіху, визначити умови трансформації базових елементів кожного етапу та провести семантичну оцінку структури базових компонентів стратегії підприємства на кожному із визначених етапів для реалізації процесів цілеспрямування та оцінки результату від впровадження обраної стратегії підприємства. Стаття написана українською мовою
Прокопенко О. В., Прокопенко М. О.
Оцінка сучасних інструментів контролінгу на підприємстві (c. 157 - 162)
Досліджено теоретичні та практичні аспекти використання інструментів для здійснення оперативного та стратегічного контролінгу на підприємстві. Здійснено ґрунтовний аналіз сучасного інструментарію контролінгу з подальшим виокремленням оперативних і стратегічних інструментів контролінгу, що є найбільш адаптованими до використання вітчизняними підприємствами. Крім того, в рамках дослідження виділено переваги та недоліки запропонованих інструментів з метою вибору управлінцями найбільш дієвих для здійснення оперативного та стратегічного контролінгу. Для кожного підприємства управлінці повинні формувати власний набір інструментарію контролінгу з огляду на його індивідуальні особливості та наявні проблеми. Перспективами подальших досліджень є практичне впровадження рекомендованих інструментів і здійснення наступного аналізу отриманих результатів щодо ефекту від впровадження конкретного інструментарію. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Клювак О. В., Процевят О. С.
Діагностика експортного потенціалу підприємства (c. 163 - 170)
Метою статті є формування та розвиток теоретико-методологічних і методичних засад діагностики експортного потенціалу підприємства, під якою слід розуміти процес ідентифікації, аналізу й оцінювання рівня потенційної можливості та готовності підприємства до здійснення експортної діяльності з урахуванням впливу взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, технологія, структура, завдання, освітньо-фаховий потенціал персоналу) та факторів зовнішнього середовища підприємства (споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, контактні аудиторії тощо) з метою забезпечення якісно нового рівня його розвитку та формування перспектив. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики експортного потенціалу підприємства є: рівень конкурентоспроможності підприємства на міжнародному (світовому) ринку; рівень конкурентоспроможності продукції підприємства; рівень конкурентоспроможності експортної продукції підприємства; рівень ресурсних можливостей підприємства; рівень ефективності експортної діяльності підприємства. Перспективи подальших досліджень в цьому напрямі полягають у розробленні класифікації (вузькодеталізованого переліку) діагностичних цілей підприємства за рівнем їх деталізації (на елементні, часткові, комплексні) з урахуванням діагностики експортного потенціалу підприємства як часткової діагностичної цілі. Стаття написана українською мовою
Чернецька О. В.
Модель інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємств машинобудування (c. 171 - 175)
Розкрито зміст дефініції «інформаційне забезпечення», визначено основні підходи до трактування цієї економічної категорії. Визначено основне призначення інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємства. Досліджено основні складові інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємства. Встановлено основні напрями вдосконалення інформаційної бази управління інвестиційною привабливістю підприємства. Визначено й охарактеризовано основні типи автоматизованих інформаційних систем щодо управління інвестиційною привабливістю підприємств. Досліджено основні комп’ютерні програми щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Розроблено модель інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємств машинобудування. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2017
Бервено О. В., Мірошниченко Ю. В.
Стимулювання інвестиційної діяльності торговельних підприємств (c. 172 - 177)
Важливу роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства на ринку відіграє підвищення інвестиційної привабливості торговельних підприємств для зовнішніх і внутрішніх інвесторів та ефективне управління інвестиціями. Метою статті є аналіз сутності, особливостей формування та активізації інвестиційної діяльності торговельного підприємства та проблем, з якими воно стикається в цій діяльності. Запропоновано таке визначення інвестицій: це всі види грошових, майнових та інтелектуальних вкладень із метою одержання економічного або соціального ефекту в майбутньому з урахуванням можливих ризиків. Ефективність використання інвестицій знаходить відображення в таких підсумкових результатах, як фінансовий стан підприємства, його конкурентоспроможність, наявність нових перспектив і капіталізація ринкової вартості компанії, забезпечити які можливо не за рахунок збільшення абсолютної величини капіталовкладень, а за рахунок досягнення більшої ефективності на одиницю капіталу. Інвестиційна діяльність підприємства передбачає наявність у нього чітко сформульованої та досяжної мети, яка виступає основою його власного розвитку, потребує розробки комплексної інвестиційної стратегії. Авторами розроблено методичні підходи до вдосконалення інвестиційної діяльності торгових компаній, обґрунтовано провідну роль держави в активізації інвестиційної діяльності торгових підприємств, створенні умов для ефективної реалізації інвестиційного потенціалу підприємства. Сформовані в роботі пропозиції сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних торговельних підприємств. Стаття написана українською мовою
Бурлан С. А., Каткова Н. В.
Проблеми та передумови забезпечення ефективності обліку та контролю реалізації стратегії розвитку підприємства (c. 178 - 183)
Розглянуто базові проблемні аспекти побудови ефективної системи обліку та контролю на стратегічному рівні підприємства. Окреслено орієнтири у формуванні й управлінні цією системою в умовах сучасного бізнес-середовища. Визначено принципи забезпечення ефективності обліку та контролю реалізації стратегії розвитку підприємства. Зважаючи на виявлені проблеми формування обліково-контрольного забезпечення реалізації стратегії розвитку підприємства, сформульовано перелік передумов ефективного використання інструментарію обліку та контролю в системі стратегічного управління сучасного підприємства, що характеризуються спрямованістю на сприяння процесу стратегічного управління та на оцінку досягнення довгострокових цілей підприємства; орієнтацією на процеси і дії з точки зору створення вартості підприємства та його продукції; ідентифікацією витратоутворюючих чинників із довгостроковим характером впливу на результати діяльності підприємства; трактуванням інформації про нематеріальні ресурси як інформації зі стратегічним значенням; використанням нефінансових вимірників в оцінці процесів і результатів діяльності; комплексним і гнучким використання різних підходів і методів управлінського обліку та контролю. Стаття написана українською мовою
Бутнік-Сіверський О. Б.
Особливості формування економічної стійкості на різних етапах функціонування підприємства (c. 184 - 188)
Враховуючи виключне значення стейкхолдерів у забезпеченні економічної стійкості, сформовано мету статті, яка полягає у визначенні пріоритетності їх груп на різних етапах функціонування підприємства (створення, адаптація, зростання, розвиток). Показано, що на етапі створення компанії пріоритетними стейкхолдерами виступають акціонери та кредитори як постачальники фінансових ресурсів, а також клієнти як джерело створення ринкового ресурсу. На етапі зростання ранжування стейкхолдерів повинно здійснюватися на основі їх здатності задовольняти потреби компанії на новому рівні та створювати умови для розширення інструментарію боргового фінансування. Зазначено, що сформовані високі рейтингові позиції підприємства знижують роль фінансових стейкхолдерів та актуалізують пріоритетність партнерських зв’язків, які забезпечують його інноваційний розвиток. Акцентовано увагу на тому, що загрозою втрати економічної стійкості на будь-якому етапі функціонування підприємства є корпоративні конфлікти: «агент-принципал» і «принципал-принципал», що вимагає компромісного їх вирішення. Констатовано, що формування економічної стійкості підприємств значною мірою визначається розширенням партнерських зв’язків і балансуванням інтересів стейкхолдерів. Останнє повинно ґрунтуватися на пріоритетності ресурсного внеску (обсяг, специфічність ресурсів) та можливостей впливу певної зацікавленої сторони на компанію (деструктивний, конструктивний). Стаття написана українською мовою
Данько Н. І., Хмельова О. А.
Застосування моделей корпоративних культур на туристичних підприємствах (c. 189 - 194)
Проаналізовано значення та особливості формування корпоративної культури для співробітників, які працюють на підприємствах туристичного бізнесу. Особливу увагу приділено культурам, які дозволяють створити команду для ефективної роботи підприємства. Визначено декілька типів культур, які мають відповідні характеристики для запровадження їх у роботу туристичних підприємств. Кожна модель має свої мінуси та плюси, знаючи які можна не дотримуватися лише однієї моделі, а навпаки, проаналізувавши всі складові, вживати тих заходи, які будуть необхідні саме для розв’язання індивідуальної проблеми підприємства. На туристичному ринку існує багато різноманітних підприємств, для управління якими необхідно визначити свій індивідуальний шлях розвитку. Стаття написана українською мовою
Єршова Н. Ю.
Концептуальні основи стратегічного управлінського обліку (c. 195 - 202)
Мета статті полягає у розробці концептуальних основ стратегічного управлінського обліку. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи структурно-характеристичні підходи багатьох учених, визначено зміст поняття «стратегічний управлінський облік»; наведено ідентифікацію системоутворюючих елементів, які формують концептуальну основу стратегічного управлінського обліку. За результатами дослідження розроблено концептуальні основи стратегічного управлінського обліку, які розкривають економічний механізм його функціонування; визначено наукові підходи, що забезпечують його розвиток як цілісної системи й емпіричної науки; вдосконалено методологію, що визначає організаційно-методичні можливості його практичної побудови на підприємствах. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка сучасної концепції стратегічного управлінського обліку, орієнтованої на інформаційно-випереджаюче відображення розвитку подій і підтримку зворотних зв’язків на основі проактивного інформаційного забезпечення стратегічного управління. Стаття написана українською мовою
Клювак О. В.
Діагностика участі підприємства в електронних публічних закупівлях: аспект логістичного управління (c. 203 - 210)
Метою статті є формування та розвиток теоретико-методологічних засад функціонування системи електронних публічних закупівель у логістичному середовищі та розробка підходу до визначення рівня готовності підприємств до участі в електронних публічних закупівлях на засадах логістичного управління інформаційними, фінансовими, інформаційно-фінансовими потоками, потоками документів, товарними потоками, потоками робіт і послуг. Запропоновано класифікацію груп часових, кількісних, якісних, вартісних, техніко-технологічних показників і показників готовності функціонування системи електронних публічних закупівель на макро- та мікрорівні, ключовими серед яких для підприємства рекомендовано вважати показники рівня готовності до участі в електронних публічних закупівлях і результативності виконання зобов’язань перед замовником після завершення тендерного процесу. Розроблено підхід до визначення рівня готовності підприємств до участі в електронних публічних закупівлях на основі набору критеріїв, пов’язаних із управлінням системами інформаційної логістики, фінансової логістики, інформаційно-фінансової логістики, документологістики, товарної логістики, логістики послуг і робіт. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі полягають у розробленні підходу до фінансово-економічного аналізу й оцінки ефективності механізму тендерного забезпечення у системі електронних публічних закупівель України та країн Європейського Союзу. Стаття написана українською мовою
Крутова А. С., Кащена Н. Б.
Теоретико-методичні аспекти аналізу кредитоспроможності підприємства (c. 211 - 216)
Метою наукового дослідження є обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій із удосконалення методики аналізу кредитоспроможності підприємства. Доведено, що кредитування створює умови для покращення фінансового забезпечення діяльності підприємницьких структур та водночас потребує посиленої уваги до результативності кредитної діяльності банків і зниження ризиків, пов’язаних із неспроможністю позичальників виконувати боргові зобов’язання за кредитною угодою. Досліджено стан і тенденції зміни кредитних операцій банків України та їх доходів. Акцентовано увагу на тому, що для визначення спрямованості та змісту процесу оцінки здатності позичальника до своєчасних розрахунків за наданим кредитом важливим є з’ясування сутності об’єкта оцінки та науково обґрунтована методика аналізу. Уточнено сутність дефініції «кредитоспроможність підприємства» та визначено перспективні напрями удосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника, які здатні забезпечити мінімізацію втрат банків і надання гарантій щодо вчасного виконання боргових зобов'язань за кредитною угодою через урахування конкретних умов договору, пріоритетів у роботі банку, його спеціалізації, місця на ринку, конкурентоспроможності, стану відносин із клієнтурою, рівня економічної і політичної стабільності в державі тощо. Внесені пропозиції дозволять підвищити ефективність організації аналітичного процесу оцінки кредитоспроможності підприємства та посилити інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень у системі управління кредитними ризиками банків. Стаття написана українською мовою
Кузьмін О. Є., Ситник Й. С.
Декомпозиція чинників і критеріїв оцінювання процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств (c. 217 - 225)
Наведено авторське бачення вирішення наукової проблеми визначення чинників впливу та формування критеріїв оцінювання процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств. Встановлено, що діагностичне оцінювання процесу інтелектуалізації систем менеджменту підприємств залежить від впливу чинників внутрішнього середовища систем менеджменту, особистісно-мотиваційних і зовнішнього середовища. Здійснено декомпозицію процесу інтелектуалізації систем менеджменту на окремі складові та виділено групові критерії діагностування і їх деталізовані показники. Основними груповими критеріями оцінювання процесу інтелектуалізації систем менеджменту визначено: знаннєвий потенціал інтелектоносіїв; людський капітал; інтелектуально-компетентнісний рівень управлінського персоналу; мотивація інтелектоносіїв; стан розвитку менеджменту; науково-дослідницький потенціал; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; інтелектуально-господарська діяльність; формування інтелектуального капіталу; інституційний розвиток системи менеджменту; формування знаннєво-інноваційних перспектив; комплексність процесу інтелектуалізації. Стаття написана українською мовою
Мельник О. Г.
Експортний потенціал підприємства: сутність і методологічні основи аналізу (c. 226 - 231)
У статті розглянуті теоретичні та методологічні аспекти аналізу експортного потенціалу підприємства та методологічні засади його виміру. Аналізуючи й узагальнюючи наукові праці учених, систематизовані погляди дослідників на визначення поняття «експортний потенціал підприємства». У статті з позицій системно-структурного підходу визначено економічний зміст експортного потенціалу підприємства як складного системного утворення взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів економічного та позаекономічного походження, внутрішньої і зовнішньої дії. Визначено, що у міжнародному економічному просторі експортний потенціал підприємства набуває нових якісних ознак, що віддзеркалюють не просто ресурсні можливості національного економічного суб’єкта, а й потреби та інтереси зарубіжних країн і їх економічних агентів. Визначено, що функціональна роль експортного потенціалу полягає у реалізації цільових настанов зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Природа цих настанов може бути різною і формується за принципом забезпечення потреб зовнішніх ринків. Рівень задоволення цих потреб окремим підприємством може бути визначений крізь такі показники, як обсяг експорту, якість експортованої продукції, рівень диверсифікації експорту, які визначають результат експортної діяльності, а щодо її мети слугують критерієм ефективності експортного потенціалу підприємства. У результаті дослідження було виділено складові експортного потенціалу підприємства та наведено модель їх взаємозв’язків. Перспективні напрямки дослідження пов’язані із галузевими аспектами формування експортного потенціалу підприємств, які дозволяють висвітлювати його структурні елементи та напрямки розвитку. Стаття написана українською мовою
Пілевич Д. С.
Роль контролінгу у процесі розвитку підприємств (c. 232 - 237)
Досліджено роль контролінгу у забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості формування інформаційного ресурсу у межах функціонування суб’єктів господарювання. Встановлено, що ефективна система обігу управлінської інформації є важливою компонентою забезпечення розвитку підприємства, підвищення рівня його конкурентоспроможності. Запропоновано організовувати обіг управлінської інформації на підприємствах за допомогою контролінгу як сучасної моделі управління. Візуалізовано обіг інформації у межах суб’єкта господарювання за умови створення служби контролінгу та без функціонування такого підрозділу. Стаття написана українською мовою
Пономаренко Т. В.
Стратегічно орієнтований підхід до дослідження економічної стійкості підприємств (c. 238 - 243)
Конструктивно осмислено сучасні підходи до дослідження сутності економічної стійкості. Відзначено, що вони сфокусовані на стійкості як стані економічної системи. Актуалізовано, що такий підхід не відповідає системно-синергетичній методології, відповідно до якої стійкість має дуалістичну природу: як стан і як властивість системи бути стійкою. Систематизовано ключові положення традиційного підходу до розуміння сутності економічної стійкості. На основі продуктивного синтезу системно-синергетичної методології та сучасних здобутків теорії стратегічного менеджменту сформовано авторський концептуальний підхід, що поглиблює традиційне наповнення економічної стійкості виключно як стану. Пропонований підхід розширює темпоральний контекст стійкості від забезпечення моментного стану до формування можливостей перманентного функціонування підприємства. Аргументовано, що ці можливості визначаються організаційною здатністю компаній до реалізації їх функціонального призначення. Це змінює пріоритетність управлінського фокусу: від орієнтації на забезпечення матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами (традиційний підхід) до акумулювання ресурсів, які не можуть бути предметом ринкових угод купівлі-продажу (стратегічно орієнтований підхід). Стаття написана українською мовою
Супрунова І. В., Кирилюк Б. Л.
Застосування комп’ютерних технологій в економічному аналізі запасів підприємства (c. 244 - 249)
Розглянуто управління запасами з метою формування єдиної інформаційно-комунікативної моделі (єдиного інформаційного простору) щодо їх наявності та руху. Визначено, що автоматизація таких процесів дозволяє фіксувати бухгалтерську інформацію за єдиними принципами та вимогами, передбачає можливість синхронізації з іншими системами, здійснення налаштувань, забезпечення взаємозв’язку бухгалтерського обліку та економічного аналізу як єдиної інформаційної бази. Проаналізовано програмне забезпечення бухгалтерського обліку для різних підприємств за критеріями: повнота, деталізація, звітність, налаштування, що визначило програму “1С: Бухгалтерія” як комплексний інструмент ведення бухгалтерського, податкового, управлінського обліку для підприємств різних напрямів діяльності та форм власності. Порівняно з іншими ця програма максимально задовольняє управлінський запит і надає можливість здійснення налаштувань. Запропоновано автоматизацію за напрямами: аналіз точки замовлення, планування закупівель, ABC-аналіз продажу, що у вигляді встановлення додаткового модуля в конфігурацію “1С: Бухгалтерія” дозволить формувати інформацію та контролювати відповідні процеси. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Павловські Г., Костюк Н. Р., Коропецький О. О.
Діагностика факторів інноваційного розвитку підприємства (c. 250 - 257)
Метою статті є формування й розвиток теоретичних і методичних засад діагностики факторів інноваційного розвитку підприємства в межах теорії і практики економіки й управління підприємствами. З’ясовано, що під поданою діагностикою слід розуміти процес ідентифікації, аналізу та визначення рівня впливу факторів (позитивних, негативних) на процеси інноваційного розвитку підприємства з метою виявлення та вирішення проблем (наявних, можливих) гальмування його інноваційної активності (впровадження нових технологічних процесів, виробництво інноваційних видів продукції тощо) в контексті забезпечення ефективного функціонування і розвитку підприємства. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики факторів інноваційного розвитку підприємства є показники, які відображають основні фактори інноваційного розвитку: показник інноваційного розвитку; показник інноваційної активності персоналу; показник забезпеченості підприємства нематеріальними активами; показник майна, необхідного для інноваційного розвитку; показник просування інноваційних видів продукції на ринок. Перспективою подальших розвідок у цьому науковому напрямі є розробка системи часткових діагностичних цілей полікритеріальної системи діагностики діяльності підприємств із урахуванням діагностики факторів інноваційного розвитку підприємства як часткової діагностичної цілі. Стаття написана українською мовою
Станкевич І. В.
Ідентифікація та моделювання бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації: теорія та практика (c. 258 - 268)
Метою статті є забезпечення дієвості реалізації цілей управління освітньою організацію шляхом ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації та обґрунтування вибору мови та діаграм їх моделювання. Автором зроблено наголос на тому, що підхід до ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації повинен ґрунтуватись не на видах, а на результатах діяльності організації у вищій освіті. В роботі визначено, що результативний підхід до ідентифікації бізнес-процесів системи управління якістю освітньої організації повинен бути заснований на життєвому циклі освітньої послуги (петлі якості), вимогах стандарту ISO 9001:2015 щодо побудови процесів системи управління якістю та стандартизованому переліку бізнес-процесів International Benchmarking Clearinghouse. Для подальшої процедури імплементації системи управління якістю автором розроблено контекстну діаграму системи, яку декомпозовано на процеси рівня «0» та рівня «1». В роботі розглянуто переваги та недоліки різних мов моделювання, що застосовні до віртуалізації бізнес-процесів, зокрема уніфіковану мову моделювання UML, що використовує ряд діаграм для віртуалізації бізнес-процесів саме складних організацій. Розроблені в роботі практичні рекомендації щодо ідентифікації та моделювання бізнес-процесів системи управління якістю сприятимуть дієвій імплементації таких систем у діяльність освітніх організацій, що дозволить у подальшому забезпечити задоволеність вимог замовників і реалізацію цілей управління. Стаття написана українською мовою
Тарасова Т. О., Архіпова В. О.
Обліково-аналітичне забезпечення заходів відновлення діяльності підприємств торгівлі (c. 269 - 276)
Діагностика сталого розвитку покликана розпізнавати критичний вплив інституціонально-нормативного середовища підприємства і є одним із головних завдань обліково-аналітичного забезпечення управління. Запропоновано рефлективну модель управління сталим розвитком, яка складається із системи структуроутворюючих елементів функціональної, фінансової і ринкової діагностики. Розширено інструментарій когнітивної технології, яка заснована на моделюванні господарської ситуації щодо виникнення когнітивного дисонансу зі сталим розвитком бізнес-одиниці у нестійкому середовищі. Запропоновано граф взаємозалежності між факторами-індикаторами, цільовими факторами утримання цінності та важелями впливу на контрольні точки діагностики кризи подовження бізнесу. З метою розробки дієвого механізму санації досліджено якісний склад оборотних активів, які для підприємств торгівлі мають значення страхового запасу, та визначено критерії оцінки їх ліквідності. Запропоновано три групи страхових ресурсів підприємства: ліквідні; умовно-ліквідні; неліквідні. Це дозволило розробити комплекс організаційно методичних заходів оздоровлення підприємства торгівлі, які спрямовані на мобілізацію прихованих резервів, оптимізацію структури оборотного капіталу, реструктуризацію дебіторської заборгованості. Розроблено рекомендації щодо запровадження санаційних заходів реструктуризації капіталу та боргових зобов’язань підприємства, економічний ефект від запровадження яких полягає у формуванні санаційного прибутку та визначенні терміну відновлення платоспроможності. Запропоновані заходи функціональної, фінансової та ринкової діагностики, які дозволяють виявляти неліквідні страхові ресурси та уникати збитків, відновлювати рентабельність і прибутковість завдяки ефективному використанню наявних ресурсів, власних резервів, реструктуризації боргів, спрямовані на змістовну адаптацію положень Міжнародних стандартів ISO серії 9000 із подовження діяльності та постійного поліпшення управління бізнес-одиниці. Стаття написана англійською мовою
Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Даниляк М. І.
Управління персоналом з урахуванням положень теорії поколінь (c. 277 - 283)
Метою цієї статті є аналіз положень теорії поколінь і виявлення можливостей її практичного застосування в управлінні персоналом задля підвищення рівня «лояльності» співробітників і зростання продуктивності праці. У результаті дослідження було проведено аналіз основних трудових цінностей персоналу, зайнятого в сучасній економіці України. Виявлено їх залежність від приналежності співробітників до певного покоління чи історичної епохи, у якій вони зростали, згідно з теорією поколінь – бебі-бумерів, «іксів» або ж «ігреків». Обґрунтовано необхідність урахування положень теорії при побудові бізнес-процесів організації та надано рекомендації щодо їх адаптації у розрізі окремих HR-аспектів, таких як залучення персоналу, адаптація, навчання та мотивація співробітників. Перспективами подальших досліджень у цьму напрямі є вдосконалення методів і технік роботи з персоналом організації шляхом урахування особливих рис поколінь співробітників і системи цінностей, які вони розділяють. Стаття написана українською мовою
Якубів В. М., Боришкевич І. І.
Стратегічний набір як невід’ємний інструмент розвитку сільськогосподарських підприємств (c. 284 - 289)
Метою статті є визначення сутності поняття “стратегічний набір” через дослідження підходів різних науковців до цього терміна, узагальнення наявних видів стратегій і приведення їх до особливостей аграрного сектора, а також висвітлення необхідності формування стратегічного набору для розвитку сільськогосподарських підприємств. У процесі написання статті використано такі методи наукового пізнання: індукції та дедукції, метод логічного аналізу – при обґрунтуванні наявних понять стратегічного набору та різновидів стратегій; метод теоретичного моделювання – для розробки поняття стратегічного набору; метод систематизації – при комплексному дослідженні стратегій розвитку підприємства та їх узагальненні. Проаналізовано наявні підходи до визначення сутності поняття “стратегічний набір”. Досліджено стратегічний набір як ефективний та невід’ємний інструмент забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства. Запропоновано інтерпретацію терміна “стратегічний набір”, а також два нових види стратегії, виходячи з актуальних тенденцій аграрного ринку. Встановлено, що правильно розроблений набір стратегій складає основу стратегічного планування і є запорукою успіху сільськогосподарського підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні та поглибленні теоретичних положень щодо стратегічного набору, удосконаленні понятійно-категоріального апарату та доповненні наявних видів стратегій новими згідно з сучасним станом аграрного сектора. Отримані результати дослідження формують підґрунтя щодо подальшого обґрунтування необхідності розробки стратегічного набору, який забезпечує ефективне досягнення поставлених цілей і сформованої місії. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017
Брюховецька Н. Ю., Іваненко Л. В.
Наукові підходи до визначення економічної сутності інвестиційної активності підприємств України та її оцінка (c. 184 - 192)
Мета статті полягає в систематизації теоретичних підходів до визначення економічної сутності інвестиційної активності підприємств і загальній оцінці сучасних тенденцій її зміни в Україні. На підставі аналізу відмінностей у наукових підходах виявлено, що інвестиційна активність може розглядатися як характеристика процесу інвестування та як інтенсивність здійснення інвестицій. В результаті дослідження запропоновано використання поєднання зазначених підходів, що дозволяє оцінити результативність дій, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості, зниження інвестиційних ризиків, і дає підстави робити висновки про інноваційний розвиток підприємств, інтелектуалізацію виробництва, активізацію людського капіталу підприємства та соціальну відповідальність бізнесу. Проведене на підставі оцінки валового нагромадження основного капіталу дослідження інвестиційної активності в економіці України свідчить про стійку тенденцію до її зниження. Така ситуація містить у собі передумови подальшої деіндустріалізації економіки країни. Перспективи подальших досліджень полягають у необхідності розвитку теоретичних положень щодо формування системи показників оцінювання рівня інвестиційної активності підприємств, а також обґрунтування механізму забезпечення інвестиційної активності, що сприяє підвищенню доданої вартості на підприємствах за рахунок активізації людського капіталу, інноваційного розвитку й ефективного використання ресурсів. Стаття написана російською мовою
Івченко Л. О., Редько В. Є.
Інтегрований показник як засіб визначення фінансової стійкості малого готелю (c. 193 - 199)
Мета статті полягає у розробці й обґрунтуванні методики оцінки інтегрованого показника фінансової стійкості для готелів. Аналізуючи наукові праці закордонних і українських учених, було вивчено різни методики оцінки фінансової стійкості підприємств, які враховують чинники впливу на їх господарську діяльність. Визначено переваги використання інтегрованого підходу в оцінюванні та прогнозуванні фінансового стану готелів малої місткості. У роботі запропоновано методику оцінки інтегрованого показника фінансової стійкості готелю, що ґрунтується на принципах кваліметрії і простого регресійного аналізу. До дерева властивостей інтегрованого показника включено всі коефіцієнти, які впливають на фінансову стійкість і розраховуються за даними фінансової звітності готелю, а також коефіцієнти вірогідності банкрутства, розраховані за чотирма моделями. Обґрунтовано, що поєднання кваліметричного та регресійного аналізу дозволяє не тільки отримати інтегральні характеристики показника фінансової стійкості готелю, але і позначити кількісно середню швидкість і напрямок його динаміки. За умови достатньої кількості статистичних спостережень отримані результати можуть бути використані для визначення інтервалу оцінки типів фінансової стійкості готелю і прогнозування інтегрованого показника. Стаття написана українською мовою
Колодізєва Т. О.
Використання інноваційних концепцій управління для удосконалення функціонування ланцюгів поставок (c. 200 - 209)
Метою статті є уточнення переваг інтеграції інноваційних концепцій управління щодо їх використання для удосконалення функціонування ланцюгів поставок. Розглянуто еволюцію інноваційних концепції управління в контексті їх застосування в логістичній діяльності підприємств, досліджено їх взаємний вплив та об’єднання, особливості та переваги. Обґрунтовано доцільність використання інноваційних концепцій управління підприємствами не тільки на мікрорівні економіки, але й на мезо- та метарівнях, тобто в мережевих структурах бізнесу та ланцюгах поставок. Запропоновано використання інструментів інноваційних концепцій управління для аналізу й удосконалення функціонування ланцюгів поставок. Розроблено послідовність і розкрито зміст етапів реалізації інтегрованого рішення, що поєднує концепцію управління ланцюгами поставок (SCM), теорію обмежень (ТОС), концепцію ощадливого виробництва (LP), ресурсну теорію (RBV), теорію 6-Сигма та систему збалансованих показників (ССП) для виявлення та розширення вузьких місць у ланцюгах поставок. Окреслено перспективи використання інтегральних рішень, які дозволяють утворювати значну синергію інноваційних логістичних концепцій, забезпечувати подолання окремих недоліків певних концепцій, переходити на новий рівень управління бізнес-процесами національної економіки. Стаття написана українською мовою
Крутова А. С.
Синтез ієрархічної структури інформаційних ресурсів управління суб’єктами електронної комерції (c. 210 - 216)
Метою статті є напрацювання теоретичних засад класифікації і кодування економічної інформації та наукове обґрунтування складу інформаційних ресурсів підприємства електронної комерції. Досліджено сутність інформаційних ресурсів управління суб’єктами електронної економічної діяльності. Доведено що організацію обліку в системах електронної комерції доцільно будувати за двома контурами: облік фінансових потоків та облік, пов’язаний із перетворенням чинників бізнесу на продукти та послуги в результаті виробничої діяльності. Запропоновано послідовність організації обліку, яка дозволяє поєднати обидва контури в єдиній інформаційній системі, що дає змогу інтегрованого поповнення та розподіленого одночасного використання всіма групами користувачів системи електронної комерції. Доведено, що запорукою ефективної діяльності інформаційної системи управління суб’єктами електронної комерції є належна систематизація сукупностей інформаційних ресурсів про господарські факти й операції підприємства відповідно до завдань управління через побудову ієрархії облікових номенклатур. Під обліковою номенклатурою запропоновано розуміти об’єктивну, первинну інформаційну сукупність щодо певного факту господарської діяльності підприємства, яка характеризується мінімальним складом реквізитів, уводиться до банку даних інформаційної системи та підлягає відображенню в системі бухгалтерського обліку. Запропоновано базу даних систем електронної комерції будувати у складі довідників (констант, кадрів, товарів / продукції, постачальників, покупців) та ієрархії облікових номенклатур. До пакета документів, що регламентують організацію обліку на підприємстві, мають включатися: положення про бухгалтерську службу, наказ про облікову політику, посадові інструкції, графіки інформаційного обміну, табель і графік складання форм внутрішньої та зовнішньої звітності. Стаття написана українською мовою
Ніфатова О. М.
Бенчмаркінг інтегрованих структур бізнесу (c. 217 - 222)
Мета статті полягає у дослідженні ролі бенчмаркінгу в процесі інтеграції бізнес-структур в аспекті обміну знаннями. Результати дослідження сутнісного змісту та семантичного аналізу поняття «інтегрована структура бізнесу» дозволили сформувати власне розуміння цієї категорії з наголосом на необхідності її розгляду у площині трьох проекцій – юридично-правовій, економічній та організаційній. Економічна проекція сутнісного змісту інтеграційних об’єднань бізнес-одиниць підкріплена організаційною проекцією, що виражається через такі сутнісні аспекти, як: наявність єдиного центру, що приймає ключові рішення; розуміння інтеграції як обміну знаннями; застосування бенчмаркінгу як обміну досвідом за ключовими бізнес-процесами. Розуміння процесу інтеграції бізнес-одиниць в аспекті обміну знаннями передбачає отримання певних інформаційних вигід. Застосування бенчмаркінгу як обміну досвідом за ключовими бізнес-процесами у інтегрованих структурах бізнесу допоможе вдосконалити основні виробничі процеси, підвищити ефективність діяльності як окремої бізнес-одиниці, так і ІСБ в цілому. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М., Візняк Ю. Я., Павловські Г., Коропецький О. О.
Діагностика диверсифікаційних процесів на підприємстві (c. 223 - 228)
Метою статті є формування й розвиток теоретичних і методичних засад діагностики диверсифікаційних процесів на підприємстві в контексті і на основі теорії і практики економіки й управління підприємствами. З’ясовано, що: 1) одним із найбільш розповсюджених шляхів розвитку підприємств є диверсифікація, яка сприяє ефективній реалізації стратегії його розвитку та формування перспективи; 2) діагностика диверсифікаційних процесів на підприємстві – це цільове оцінювання його стану, тенденцій зміни та перспектив розвитку, пов’язаних із виявленням і проникненням у нові сфери (галузі) діяльності, освоєнням нових виробництв і ринків, розширенням асортименту продукції (товарів), що найбільш сприятиме ефективній реалізації конкурентних переваг підприємства з метою максимізації його доходів, отриманих від усіх напрямків діяльності, і мінімізації очікуваних ризиків. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики є показники, які відображають рівень диверсифікації діяльності підприємства: абсолютний рівень диверсифікації; трансформований показник концентрації; Беррі-індекс / показник Херфіндаля-Хіршмана; коефіцієнт зосередження сфери діяльності (галузі) згідно зі спадним (або зростаючим) принципом; індекс ентропії; індекс Аттона; індекс диверсифікації; рівень ризику. Перспективою подальших науково-практичних досліджень у цьому науковому напрямі є розробка полікритеріальної системи діагностики діяльності підприємств з урахуванням діагностики диверсифікаційних процесів на підприємстві як часткової діагностичної цілі системи часткових діагностичних цілей полікритеріальної системи економічної діагностики підприємства. Стаття написана українською мовою
Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Леснікова Н. Р.
Управління враженнями: сучасна практика та рекомендації (c. 229 - 234)
Метою роботи є виявлення сучасних трендів у сфері управління враженнями на основі соціологічного дослідження та розробка рекомендацій керівникам, працівникам служб управління персоналом, соціальним працівникам щодо особливостей управління враженнями. Актуальність статті полягає в дослідженні посилення бажання людей впливати одне на одного. Серед цілей впливу найбільше розповсюджено прагнення створити гарне враження про себе. Про це зазначили 91 % респондентів. Але використання різних методик управління враженнями є неоднозначним за наслідками, а отже, може нести значні ризики для ефективної управлінської діяльності та міжособистісної взаємодії. На сучасному етапі дослідження пов’язані переважно з особливостями застосування методик управління враженнями у вузьких науково-прикладних сферах. У статті доведено широку поширеність використання методик управління враженнями у діловій сфері та неформальному середовищі, їх високу дієвість і негативні наслідки застосування. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є розробка та впровадження практичних системних заходів щодо подолання негативних наслідків застосування тактик управління враженнями, а також підвищення їх ефективності. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017
Будько О. В.
Розвиток концептуальної основи побудови інтегрованої звітності підприємства (c. 157 - 163)
Метою статті є дослідження концептуальної основи підготовки інтегрованої звітності в частині принципів її складання, які враховують необхідність задоволення інформаційних запитів зацікавлених сторін щодо вартості компанії у довгостроковому періоді та рівня реалізації нею стратегії сталого розвитку. У результаті дослідження визначено мету інтегрованої звітності з урахуванням обраної компанією стратегії сталого розвитку, досягнення якої можливе шляхом виконання завдань, серед яких особливе місце займає підтримка інтегрованого мислення при ухваленні дій стосовно створення вартості у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективах. Вказано, що основою підготовки інтегрованої звітності є використання чітко визначених принципів, як за їх переліком, так і за змістом. Проаналізовано склад принципів, зазначених у Міжнародному стандарті з інтегрованої звітності (МСІЗ), і встановлено, що окремі з них потребують уточнення (стратегічний фокус та орієнтація на майбутнє) або означення їх у складі якісних характеристик чи вимог (достовірність, порівнянність, взаємодія із зацікавленими сторонами). Доповнено перелік провідних (базових) принципів додатковими принципами (синергізм, нейтральність, економічність, обґрунтованість, логічність), дотримання яких забезпечить підвищення цінності та змістовного наповнення інтегрованої звітності. Перспективами подальших досліджень є аналіз визначеної МСІЗ структури інтегрованої звітності, яка потребує удосконалення в частині переліку розділів і їх змісту та враховуватиме необхідність подання інформації про взаємозалежність факторів економічного, екологічного та соціального впливу і фінансових показників для ухвалення рішень зацікавленими сторонами. Стаття написана українською мовою
Дрига С. Г., Міщенко І. Д.
Управління власним капіталом торговельних підприємств у кризових умовах господарювання (c. 164 - 169)
Розглянуто особливості процесу управління власним капіталом торговельних підприємств у кризових умовах господарювання; дефініцію управління власним капіталом як системи узгоджених елементів. Проведено аналіз динаміки та зміни структури власного капіталу торговельних підприємств і визначено основні проблеми, пов’язані з формуванням власного капіталу. Наведено систему управління власним капіталом, що забезпечить підвищення ефективності процесів формування та використання власного капіталу. Під час розгляду процесу управління власним капіталом торговими підприємствами було зазначено позитивні та негативні аспекти. Встановлено, що роздрібні підприємства стикаються з проблемою управління власним капіталом через особливості структури капіталу в цілому. У структурі капіталу підприємства торгового сектора спостерігається значне переважання залучених і позикових коштів. Встановлено, що найбільша частка у власному капіталі належить статутному капіталу. Визначено, що за останні роки збільшення непокритого збитку перешкоджає фінансуванню стабільного розвитку комерційних підприємств. Доведено, що одним із методів оптимізації власного капіталу торговельних підприємств є впровадження системи ефективного управління цим видом капіталу. Ця система повинна складати комплексне поєднання взаємопов'язаних елементів, таких як: об'єкта та предмета управління, мети управління, завдань, етапів, принципів, функцій і методів управління. Схематично наведено взаємодію елементів управління власним капіталом торговельного підприємства. Детально розглянуто характеристики кожного елемента системи. Стаття написана українською мовою
Дудко П. М.
Сучасні тенденції розвитку бізнес-технологій у підприємництві (c. 170 - 174)
Мета статті полягає у дослідженні сучасних тенденцій розвитку бізнес-технологій та їх інтеграції у підприємництво. Бізнес-технології – це сукупність методів, прийомів, інновацій, технічних і розумових рішень, які сприяють розвитку бізнесу, розширюють його можливості та створюють для нього нові перспективи. До основних бізнес-технологій, які широко застосовуються в підприємництві й отримали світове визнання, можна віднести: франчайзинг, лізинг, факторинг, аутсорсинг, кеш бек, кластеризація. Завдяки швидкому розвитку інформаційних технологій і мережі Internet виникли такі бізнес-технології, як: електронна комерція, ІТ-аутсорсинг, офшорне програмування, краудсорсинг і стратегія CRM. В той же час бізнес-0технології розвиваються самостійно та без використання сучасних технічних нововведень, прикладом чого є ко-маркетинг. Підсумовуючи, можна зазначити, що бізнес-технології – це не тільки вже наявні методики розвитку бізнесу, але і постійний та динамічний пошук нових рішень у підприємництві. Розвиток та удосконалення наявних бізнес-технологій, як і поява нових, напряму залежать від технічного прогресу та розвитку людства. Стаття написана українською мовою
Козаченко Г. В., Надьон Г. О.
Природа кризи в діяльності підприємства (c. 175 - 181)
Показано, що концепція антикризового управління підприємством та його складові мають виходити з природи кризи в діяльності підприємства, уявлення про яке становить фундаментальні підвалини антикризового управління підприємством, визначає його об’єкт, предмет, завдання, головні орієнтири та вектори. Надано приклади тлумачення поняття "криза в діяльності підприємства", які свідчать про відсутність єдності поглядів щодо його змісту. Розкрито атрибутивний характер кризи в діяльності підприємства, відповідно до якого криза як атрибут системи "підприємство" під впливом рушійних сил та окремих чинників починає активізуватися, що ідентифікується за порушеннями у виконанні функцій підприємства. Обґрунтовано доцільність виділення залежно від міри порушень у виконанні функцій підприємства виявів кризи в діяльності підприємства (кризові явища, кризова ситуація і кризовий стан), які мають велике значення для визначення завдань антикризового управління підприємством. Проаналізовано цикл кризи в діяльності підприємства в будь-якому її вияві, проаналізовано особливості циклу. Стаття написана українською мовою
Козир-Чепурна М. А., Бердник І. В.
Декомпозиція стратегічного плану реструктуризації машинобудівного підприємства з урахуванням наступності планів суміжних періодів (c. 182 - 190)
Метою статті є апробація розробленого авторами багаторівневого ієрархічного підходу до стратегічного планування реструктуризації промислових підприємств на прикладі рішення задачі дезагрегування стратегічного плану реструктуризації одного з машинобудівних підприємств електротехнічної промисловості, яка передбачає організацію виробництва на підприємстві вантажних залізничних вагонів, і демонстрація ефективності закладених у відповідне математичне забезпечення механізмів узгодження планів суміжних ієрархічних і часових періодів. У процесі апробації розглянуто різні постановки завдання декомпозиції стратегічного плану в плани нижчестоящого ієрархічного рівня, що відрізняються умовами узгодження планів суміжних ієрархічних рівнів і суміжних планових періодів, та проаналізовано отримані рішення відповідних задач оптимального планування. Показано, що розроблений методичний підхід, який спирається на методи статистичної оптимізації, демонструє цілком задовільні робочі характеристики при вирішенні задачі узгодження планів суміжних часових періодів у режимі ковзного планування в процесі декомпозиції стратегічного плану в плани нижчого рівня. Стаття написана російською мовою
Момот Т. В., Писаревський М. І.
Оцінка впливу параметрів загроз рейдерського захоплення на показник ринкової вартості підприємства машинобудування (c. 191 - 201)
Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки впливу множини параметрів загроз рейдерського захоплення на показник ринкової вартості підприємства машинобудування, що характеризує ризик рейдерського захоплення на основі побудованої кореляційно-регресійної моделі з використанням панельних даних. У процесі реалізації розробленого науково-методичного підходу визначено передумови, характер і результативність цього впливу для конкретних підприємств машинобудування, що сприятиме ефективній реалізації механізму забезпечення економічної безпеки підприємства у напрямі протидії рейдерству. Стаття написана українською мовою
Пруненко Д. О.
Визначення елементів інтелектуального капіталу будівельних підприємств (c. 202 - 207)
В умовах трансформаційних процесів зростає роль інтелектуального капіталу, який обумовлює процеси розвитку на будівельних підприємствах. На вітчизняних підприємствах спостерігається низький рівень використання інтелектуального капіталу, що негативно впливає на їх функціонування. Більш того, наведені процеси загострюються на будівельних підприємствах, які є одними із компаній, що обумовлюють розвиток держави. Мета статті – систематизація теоретико-методичних підходів до визначення елементів інтелектуального капіталу будівельних підприємств. У результаті дослідження визначено структурні елементи інтелектуального капіталу будівельних підприємств: людський капітал, інтелектуальна власність, організаційний і брендовий капітали, ринкові активи, інвестиційно-інноваційний та соціальний капітали, стейкхолдерні взаємовідносини, інформаційне забезпечення. Стаття написана українською мовою
Пурський О. І., Мазоха Д. П., Мороз І. О.
Web-система управління взаємодією суб’єктів електронної торгівлі (c. 208 - 219)
Розроблено та програмно реалізовано Web-систему управління взаємодією суб’єктів електронної торгівлі, запропоновано технологію її використання. Web-система має трирівневу архітектуру технічних засобів і призначена для автоматизації процесів взаємодії між інтернет-магазином і онлайн-споживачами. Специфічні вимоги до Web-системи управління взаємодією в електронній торгівлі визначають особливості її архітектури та структури інтерактивних елементів програмного інтерфейсу в контексті конкретних задач і процесів, для автоматизації яких вона створювалася. Web-додаток розрахований на роботу із трьома групами користувачів та забезпечує доступ до елементів управління взаємодією залежно від рівня доступу конкретного користувача. Для кожної групи користувачів Web-системи реалізуються заходи щодо забезпечення безпеки та надійності процедур проведення торговельних операцій. Важливими аспектами розробленої Web-системи управління взаємодією в електронній торгівлі є автоматизація всіх розрахункових механізмів і процедур формування маршрутів доставки товарів і кросбраузерна підтримка роботи в комп’ютерній мережі Інтернет, що забезпечує доступ до її ресурсів всіх територіально розподілених користувачів. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М.
Діагностика факторів впливу на експортну діяльність підприємства (c. 220 - 226)
Сучасна практика ведення бізнесу доводить, що успіх виходу будь-якого підприємства на зовнішні (міжнародні) ринки залежить від рівня його готовності до здійснення зовнішньоекономічної діяльності. За таких обставин процес цільового аналізу й оцінювання факторів впливу на експортну діяльність підприємства є актуальним, доцільним і важливим. Метою статті є формування та розвиток теоретичних і методичних засад діагностики факторів впливу на експортну діяльність підприємства на основі теорії і практики в галузі управління та адміністрування. З’ясовано, що під поданою діагностикою слід розуміти процес ідентифікації, аналізу й оцінювання впливу (функціонального, дисфункціонального) факторів (чинників, обставин, умов тощо) на експортну діяльність підприємства з метою виявлення та вирішення проблем (наявних, можливих) у сфері забезпечення і виконання конкретних дій (етапів) його виходу на зовнішні (міжнародні) ринки. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики факторів впливу на експортну діяльність підприємства є показники, які відображають вплив основних факторів на його експортну діяльність: рівень виконання зобов’язань за вартістю; рівень укладення “дорогих контрактів”; частка відновлених бізнес-контрактів у загальній кількості контрактів; рівень задоволення рекламацій; рівень ритмічності здійснення поставок. Перспективою подальших розвідок у цьому науковому напрямі є розроблення системи часткових діагностичних цілей комплексної системи цілей економічної діагностики підприємств із урахуванням діагностики факторів впливу на експортну діяльність підприємства як часткової діагностичної цілі. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017
Андросова Т. В., Круглова О. А., Козуб В. О.
Базовий моніторинг фінансових результатів підприємств торгівлі – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (c. 236 - 241)
Метою статті є обґрунтування показників базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано сутнісні характеристики таких понять, як порогове, граничне, оптимальне значення показника. Обґрунтовано систему показників для базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка сформована з урахуванням цілей господарської діяльності торговельного підприємства та послідовності формування і використання фінансових результатів. Для базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності –рекомендовано використання таких показників, як маржинальний дохід, фінансовий результат від операційної діяльності, чистий фінансовий результат, капіталізований прибуток; наведено моделі для розрахунку їх порогових значень. Перспективою подальших досліджень є обґрунтування системи показників для проблемного моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств. Стаття написана українською мовою
Бескупська О. В.
Запровадження принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості (c. 242 - 249)
Проаналізовано три основні складові концепції сталого розвитку: економічний розвиток, соціальна інклюзія та стан навколишнього середовища. Обґрунтовано доцільність впровадження принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості. Досліджено стан сільського господарства України та визначено його вплив на виснаження природних ресурсів. Розглянуто еволюцію розвитку олійно-жирової промисловості, її теперішній стан і роль для економіки України. Встановлено, що для успішного функціонування принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості необхідне запровадження експортного мита при експорті ріпаку та сої, більш жорсткий контроль вхідної сировини та міжнародна сертифікація підприємств. Надано рекомендації щодо розвитку інноваційної діяльності, залучення інвестицій та нових підходів у логістиці. Стаття написана англійською мовою
Вовк В. М.
Складові формування якості обслуговування споживачів (c. 250 - 256)
Мета статті полягає у з'ясуванні сутності поняття "якість обслуговування", виокремленні ключових критеріїв, що впливають на оцінювання якості обслуговування, та у пошуку точок перетину у можливостях виробника і вподобаннях споживача у процесі підвищення якості обслуговування. У роботі було запропоновано авторське трактування категорії якості обслуговування. Проведене дослідження дозволило виокремити етапи процесу обслуговування та запропонувати критерії оцінювання якості обслуговування споживача. Вивчення можливостей підприємств щодо якості обслуговування споживачів і вподобань самих споживачів дозволило сформувати модель формування якості обслуговування споживачів, яка дозволяє враховувати взаємодію виробника та споживача у процесі підвищення якості обслуговування. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є апробація теоретичної моделі формування якості обслуговування споживачів на практичному матеріалі в межах обраної галузі. Стаття написана українською мовою
Гончар М. Ф.
Формування та використання систем стрес-менеджменту на підприємствах (c. 257 - 262)
У статті розвинуто типологію чинників формування і використання систем стрес-менеджменту на підприємствах, що передбачає їхній розподіл на чинники прямого й опосередкованого впливу. До першої групи віднесено чинник системи менеджменту загалом, компетентність персоналу, інформаційне забезпечення, цілі та завдання стрес-менеджменту, часову спрямованість систем стрес-менеджменту та його об’єкт. Своєю чергою, до чинників опосередкованого впливу віднесено величину та масштаби діяльності підприємства, стабільність середовища функціонування, організаційну культуру, психологічні особливості управління, організаційні комунікації, інтереси стейкхолдерів, соціальну відповідальність та імідж підприємства. Знання і розуміння таких чинників сприяє більш ретельнішому діагностуванню процесів у межах цих систем, а також вибору адекватної моделі управлінської поведінки. Окрім того, наведені результати дають можливість оптимізування параметрів систем стрес-менеджменту на основі ідентифікування рівня впливу кожного із зазначених чинників. Зроблено висновок про те, що більшість чинників формування і використання систем стрес-менеджменту на підприємствах є такими, які цілеспрямовано піддаються впливу з боку організації, наприклад, шляхом ухвалення рішень, залучення додаткових ресурсів, підвищення компетентності персоналу, перегляду умов договорів із партнерами, зміни методів виконання робіт тощо. Це пов’язано із тим, що більшість аналізованих чинників є чинниками внутрішнього середовища. Стаття написана українською мовою
Дєліні М. М.
Показники оцінки соціально-економічної відповідальності підприємництва в Україні (c. 263 - 270)
Метою статті є визначення основних показників, які можуть бути використані при оцінці соціально-економічної відповідальності підприємств України, та групування цих показників за категоріями зацікавлених сторін. Наведено основні реципієнти, на яких спрямована соціально-економічна відповідальність підприємництва. Ними виступають: працівники підприємства; власники (акціонери); споживачі продукції; постачальник і конкуренти; суспільство та держава. Наведено форми й інструменти реалізації соціально-економічної відповідальності підприємств (СЕВП) та на цій основі розроблено систему показників, які можуть бути використані при оцінці СЕВП. Показники виступають як у кількісній формі, так і у якісній, а також надають можливість охопити весь масштаб прояву СЕВП стосовно зацікавлених груп. Велику увагу приділено сектору прибутковості підприємства (як основній задачі корпоративної соціальної відповідальності за А. Керролом), а також відрахувань на розвиток персоналу, як професійний, так і оздоровчий, та на розвиток громади, суспільства, добробуту населення у вигляді витрат на соціальне інвестування, соціально відповідальний маркетинг, грошові гранти на дослідження, благодійну діяльність та інші інструменти прояву СЕВП. Стаття написана українською мовою
Євдокимов В. В., Дзюбенко О. М.
Економічний аналіз в системі фінансового планування діяльності лісогосподарських підприємств (c. 271 - 279)
Метою статті є розробка організаційно-методичних положень економічного аналізу фінансового плану лісогосподарських підприємств як результату фінансового планування. Обґрунтовано важливість фінансового планування як основи вироблення управлінських рішень щодо фінансового потенціалу. Наведено характеристику етапів розвитку та значення фінансового потенціалу в країнах світу. Розглянуто етапи прогнозування як основи фінансових планів підприємств. Досліджено склад підсистем, методів і функції фінансового планування, що виділяються в науковій літературі. Визначено місце економічного аналізу у фінансовому плануванні та в системі фінансового планування господарської діяльності підприємства. Визначено напрями розкриття інформації у фінансовому плані лісогосподарського підприємства: формування фінансових результатів, розрахунки з бюджетом, рух грошових коштів, капітальні інвестиції, коефіцієнтний аналіз, фінансовий стан лісогосподарського підприємства, розшифрування окремих статей. Напрямом подальших досліджень є визначення порядку застосування аналітичних процедур за кожним із зазначених напрямів прояву економічного аналізу для обґрунтування напрямів застосування аналітичних процедур для оцінки фінансового потенціалу на основі фінансових планів лісогосподарських підприємств. Це дозволить сформувати інформаційних простір управління фінансовим потенціалом лісогосподарського підприємства для досягнення тактичних і стратегічних цілей. Стаття написана українською мовою
Ковальов В. М., Яковлєва Ю. В.
Соціально-економічні підвалини систем управління машинобудівними підприємствами (c. 280 - 288)
Систематизовано наукові підходи до формування соціально-економічної методології управління підприємством та обґрунтовано складові процесу соціального перетворення економічних методів управління підприємствами на соціально-економічні методи з метою забезпечення соціальних пріоритетів виробництва та відповідних інтересів найманого персоналу. На підставі ретроспективного аналізу виділено закономірності розвитку соціально-економічних методів управління в економічній теорії, що є доказом історичної необхідності їх соціальної спрямованості. Запропоновано методологію кількісного визначення міри розподільчих відносин між капіталом та найманою працею відповідно до структури трудового потенціалу за його новою (авторською) соціально-економічною концепцією, яка передбачає обчислення законодавчо встановлених і обов'язкових до використання соціальних стандартів. Отримані результати дозволили сформувати авторське бачення соціальної парадигми систем управління підприємствами, яка започатковує принципи пріоритетності соціальних начал методології управління виробничою сферою для сприяння реалізації ідеї соціалізації суспільства. Стаття написана українською мовою
Кузьмін О. Є., Телішевська О. Б., Овчарук В. В.
Іноземний досвід формування та адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств (c. 289 - 295)
Метою статті є вивчення й узагальнення іноземного досвіду формування та адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств. Наведено й охарактеризовано основні стадії розвитку логістично-постачальницьких операцій підприємств економічно розвинутих країн. Вивчено успішну іноземну практику використання методу багатоступеневої інтеграції для оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність. Діагностовано іноземний досвід впровадження сучасних інформаційних технологій для удосконалення процесів адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність. Проаналізовано польський досвід формування й адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств. Наголошено на важливості адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств у межах конкретних логістичних проектів. Проаналізовано використання в економічно розвинутих країнах світу аутсорсингу логістично-постачальницьких послуг для оптимізування відповідних витрат. Вивчено іноземний досвід співпраці компаній із різними логістичними операторами під час здійснення логістично-постачальницької діяльності задля раціональнішого управління відповідними витратами. Наведено характеристику логістичних операторів і відповідних їм моделей логістичного аутсорсингу. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку повинні полягати у виявленні перспективних напрямів впровадження у вітчизняних реаліях успішних іноземних інструментів формування й адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств. Стаття написана українською мовою
Лугова В. М., Єрмоленко О. А.
Соціально-психологічні аспекти мотивації підприємницької діяльності (c. 296 - 301)
Метою статті є дослідження мотивації підприємницької діяльності та соціально-психологічних аспектів, що її визначають. У статті обґрунтовано актуальність дослідження соціально-психологічних аспектів мотивації. Уточнено перелік і сутність понять, пов’язаних із поняттям «мотивація». Визначено специфічні особливості особистих потреб підприємців. Розглянуто групи мотивів підприємницької діяльності. Досліджено психологічні властивості особистості підприємця. Обґрунтовано роль позитивної Я-концепції у забезпеченні мотивації підприємницької діяльності. Визначено цінності та ціннісні орієнтації, характерні для підприємців. Розглянуто особливості українського менталітету, які найбільш яскраво простежуються в діяльності та поведінці підприємців. Визначено особливості нормативної регуляції поведінки людини в сучасному суспільстві. Стаття написана українською мовою
Сердюков К. Г.
Економічна безпека господарського товариства в структурі механізму корпоративного контролю (c. 302 - 310)
Поширення корпоративної форми організації ведення бізнесу спричинило появлення специфічних проблем, які пов’язані з необхідністю узгодження інтересів багатьох власників пакетів корпоративних прав у рамках певної стратегічної лінії поведінки акціонерного товариства. Потреба ідентифікації таких проблем та створення контурів організації управління ними, як специфічними загрозами корпоративній безпеці, обумовили напрямок проведеного дослідження. Саме тому за мету статті обрано співвіднесення процесів організації управління економічною безпекою акціонерного товариства з процесами розподілу та реалізації корпоративного контролю. В основу досягнення цієї мети покладено розроблену модель проблемної галузі формування механізму корпоративного контролю господарського товариства, яка заснована на стейкхолдерському підході до визначення цілей і завдань корпоративного контролю. При цьому організація управління корпоративною безпекою базується на введеній класифікаційній ознаці загроз. Ця ознака дозволяє виокремити специфічні загрози, які виникають саме у сфері корпоративних відносин. Прийняття архітектурного підходу до опису механізму корпоративного контролю дозволило визначити взаємозв’язок між загрозами різних ієрархічних рівнів. Безпосередньо ж управління рівнем безпеки засновано на введені практик протидії загрозам, які в рамках архітектурної моделі господарського товариства пов’язані з відповідними стейкхолдерами. Стаття написана українською мовою
Пивовар П. В., Шлапак М. А.
Техніко-технологічне забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств на засадах асоціаційної взаємодії: методичний підхід (c. 311 - 318)
Метою дослідження визначено розробку методичного підходу до обґрунтування напрямів асоціаційної взаємодії сільськогосподарських підприємств для максимально ефективного техніко-технологічного забезпечення їх господарської діяльності. Обґрунтовано, що прийняття рішень щодо напрямів групової взаємодії у сфері формування та використання машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств має ґрунтуватись на результатах стратегічного аналізу поточного рівня та тенденцій змін показників їх технічного забезпечення. Це здійснюється у кілька етапів: 1) визначення сценарію розвитку технічної бази господарюючого суб’єкта (матричні методи); 2) багатофакторне групування за наявною технікою і ресурсним потенціалом; 3) визначення потенційних джерел фінансування та способів залучення необхідних коштів, пріоритетних партнерів і видів техніки та технологій; 4) оцінка поточного стану підприємства за фінансовим, технічним, економічним і ринковим критеріями; 5) обґрунтування напрямів групової взаємодії підприємства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018
Гавкалова Н. Л., Гришина В. В.
Аналіз стану управлінської діяльності персоналу машинобудівних підприємств (c. 165 - 173)
У сучасних соціально-економічних умовах розвитку держави управлінській діяльності персоналу відводиться вирішальна роль у процесі забезпечення функціонування підприємства та його конкурентоспроможності. Статтю присвячено дослідженню стану управлінської діяльності за допомогою фінансових показників діяльності підприємств машинобудівної галузі, оскільки фінанси розглядаються з аспектів забезпечення ефективності управлінської діяльності персоналу на підприємствах. Розглянуто сучасний стан діяльності машинобудівного комплексу в Україні, обґрунтовано фінансові показники підприємств машинобудування в Харківській області. Доведено, що результати соціально-економічної ефективності управлінської діяльності визначають рівень ефективності діяльності підприємства загалом, тому аналіз фінансових показників, які характеризують ефективність діяльності підприємств машинобудівної галузі, є початковим етапом дослідження управлінської діяльності персоналу на підприємстві. Стаття написана українською мовою
Грановська В. Г.
Методичні підходи та критерії діагностики конкурентоспроможності аграрних підприємств (c. 174 - 181)
Обґрунтовано методичні підходи до визначення рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств. Серед них визначені такі: комплексний, системний, еволюційний, функціональний, інтеграційний, відтворювальний, нормативний, синергетичний, динамічний, кількісний, інституціональний, ціннісно-компетентнісний. Визначено основні критерії діагностики конкурентоспроможності аграрних підприємств. Доведено, що оцінка конкурентоспроможності підприємства має охоплювати ефективність виробничо-збутової діяльності на основі вивчення динаміки продаж у вартісному та кількісному вираженні, завантаження виробничих потужностей, портфеля замовлень, обсягу та напрямів інвестицій, ефективність капітальних вкладень, резерви зниження витрат виробництва. Крім того, важливе значення має аналіз витрат обігу з метою виявлення непродуктивних витрат у всій системі руху товарів від продавця до покупця. Стаття написана українською мовою
Довгаль О. А., Панкoва Ю. М.
Концептуалізація формування корпоративної культури в міжнародних бізнес-структурах (c. 182 - 186)
Мeтою статті є концептуалізація формування корпоративної культури в міжнародних бізнес-структурах. Корпоративна культура розглядається як потужний стратегічний чинник, що забезпечує орієнтацію колективу на згуртування для ефективного вирішення спільних завдань і досягнення поставлених цілей у міжнародних бізнес-структурах. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто підходи до процесу формування корпоративної культури в міжнародних бізнес-структурах та її компоненти (місія, стратегія, філософія, цілі, цінності). Акцентовано увагу на основних напрямках діяльності міжнародних бізнес-структур у галузі стратегічного управління персоналом в сучасних умовах розвитку. Зроблено висновок, що цільові та ціннісні пріоритети корпорації визначаються сутністю її корпоративної культури, а сама корпоративна культура є опорою для керівництва міжнародних бізнес-структур при управлінні колективом, що має забезпечити спрямування вектора інтересів працівників і використання їхніх стратегічних потенціалів на досягнення генеральної мети корпорації. Стаття написана українською мовою
Завідна Л. Д.
Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємства сфери готельних послуг (c. 187 - 193)
Метою статті є дослідження процесу формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства сфери готельних послуг. Визначено зміст понять «конкурентоспроможність підприємства готельного господарства», «конкурентна перевага» та «конкурентна стратегія». Згруповано фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності готельних підприємств. З урахуванням проведеного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища готельних підприємств побудовано матрицю SWOT-аналізу та запропоновано варіанти корпоративних стратегій для підприємств сфери готельних послуг. В рамках проведеного дослідження здійснено аналіз 21 підприємства готельного господарства з 10 областей України (Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської) та м. Києва. З позицій системного підходу до конкурентоспроможності підприємства запропоновано систему факторів впливу на процес формування стратегії підприємства сфери готельних послуг. З урахуванням проведеного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища готелів виявлено потенційні загрози та можливості з боку зовнішнього оточення, а також деталізовано слабкі та сильні сторони готельного підприємства, сформовано базову матрицю SWOT-аналізу. За результатами проведеного дослідження запропоновано такі варіанти корпоративних стратегій: стратегія «Максі-Максі», стратегія «Міні-Максі», стратегія «Максі-Міні» та стратегія «Міні-Міні». Правильний вибір стратегії забезпечить її повну реалізацію, що матиме позитивний ефект для подальшого розвитку й утримання провідних позицій готельного господарства на ринку. Стаття написана українською мовою
Каткова Н. В., Бурлан С. А.
Оптимізація процесів прийняття управлінських рішень із використанням звітності в режимі реального часу (c. 194 - 200)
Метою статті є дослідження впливу використання звітності у реальному часі на ефективність прийняття управлінських рішень. Розглянуто додаткові можливості, які отримає менеджмент організацій від доступу до управлінської інформації у режимі реального часу, зокрема, безперервний доступ та аналіз даних; підвищена точність і достовірність інформації; наявність централізованого репозиторію даних; можливість виконувати багатомірні звіти; можливість співпраці й обміну інформацією тощо. Визначено ринкові драйвери, які обумовлюють необхідність використання звітності в режимі реального часу. Виконано порівняльний аналіз діяльності організацій, які мають доступ до даних в режимі реального часу, та таких, які позбавлені такої можливості. У межах використання звітності у реальному часі запропоновано певні заходи щодо стимулювання покращення менеджменту для конкретних груп підприємств: аутсайдерів, середняків, Best-іn-Class. Розглянуто основні технологічні засоби реалізації звітності в режимі реального часу. Стаття написана українською мовою
Меліхова Т. О.
Удосконалення методичних підходів до розрахунку періоду повернення інвестицій з метою оцінки понесених витрат на створення служби економічної безпеки підприємства (c. 201 - 206)
Метою статті є удосконалення методичних підходів до розрахунку періоду повернення інвестицій з метою визначення періоду повернення витрат на створення служби економічної безпеки підприємства. З’ясовано, що джерелом повернення інвестицій на рівні підприємства є продукція грошового потоку. Ці надходження (результат) йдуть на формування грошового потоку (витрат), який використовується на фінансування інвестиційної і фінансової діяльності. Запропоновано методи визначення валового, чистого, дійсного та заданого періодів повернення авансованих інвестицій у довгостроковому періоді, які джерелом фінансування використовують нагромаджену продукцію грошового потоку або нагромаджений грошовий потік. Запропоновано аналітичні залежності між валовим, чистим, дійсним і заданим періодами повернення авансованих інвестицій, які враховують співвідношення між нагромадженим валовим, чистим, дійсним і заданим грошовими потоками. Розглянуті варіанти повернення авансованих інвестицій на рівні підприємства нададуть можливість розробити методи визначення періоду повернення витрат на створення служби економічної безпеки підприємства. Стаття написана українською мовою
Николюк О. М., Мартинчук І. В.
Методика оцінювання ресурсного потенціалу інноваційно орієнтованих сільськогосподарських підприємств (c. 207 - 213)
У статті виділено основні етапи процедури кількісного оцінювання ресурсного потенціалу інноваційно орієнтованих сільськогосподарських підприємств із урахуванням змістовного наповнення поняття «ресурсний потенціал підприємства». До цих етапів включено оцінку сучасного стану ресурсної бази (передбачає визначення кількісних і якісних параметрів ресурсів і ресурсовіддачі); кількісне вимірювання ефективності використання ресурсного потенціалу; обчислення повноти використання потенціалу. Встановлено, що особливість методичного підходу до оцінювання ресурсного потенціалу в інноваційно орієнтованих сільськогосподарських товаровиробників визначається необхідністю дослідження можливостей наявних у них ресурсів забезпечувати достатній (тобто потенційно можливий) рівень інноваційної активності. Визначено, що такий аналіз слід проводити на основі порівняння результатів інноваційної діяльності досліджуваного господарюючого суб’єкта та його конкурентів. Виділено методи оцінювання ресурсного потенціалу, які включають методи структурно-функціонального аналізу, нечіткої логіки, статистико-економічні методи, методи нормування, кореляційного аналізу, інтегрального оцінювання, таксономічного аналізу, матричні методи, метод DEA-аналізу. Стаття написана українською мовою
Орлова В. К., Пуйда Г. В.
Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища на інтелектуальну безпеку підприємств нафтогазового комплексу (c. 214 - 222)
Метою цієї статті є дослідження, узагальнення та практична оцінка факторів зовнішнього середовища підприємства, які впливають на його інтелектуальний капітал з метою вивчення їх впливу на процеси управління інтелектуальною безпекою підприємств нафтогазового комплексу України. Для дослідження використано такі наукові методи: аналіз, узагальнення, анкетування, статистичні методи обробки даних. Проаналізовано фактори зовнішнього середовища підприємств нафтогазового комплексу, а саме ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укртранснафта» та ПАТ «Укргазвидобування». Особливості дослідження спричинили виникнення трьох векторів дослідження: галузь, підприємство й інтелектуальний капітал, що дозволило авторам виділити основні зовнішні фактори впливу на інтелектуальну безпеку підприємств нафтогазового комплексу України. Авторами виокремлено такі групи факторів: макроекономічні тенденції, нормативно-правове поле діяльності, економічний стан, демографічні показники, науково-технічні фактори. У результаті аналізу експертних оцінок виділених факторів визначено, що найбільш вагомими факторами для інтелектуальної безпеки є: стан на ринку нафти; санкціонування російських нафтових компаній; законодавство про охорону об’єктів інтелектуальної власності. Найменший вплив, згідно з колективною думкою експертів на інтелектуальну безпеку підприємства, мають такі фактори: коливання макроекономічних показників, законодавство про освіту та вплив ринку альтернативних джерел енергії. Стаття написана українською мовою
Ситник Г. В., Архіпов Н. М.
Система управління ефективністю операційної діяльності підприємства (c. 223 - 230)
На основі узагальнення та розвитку сучасних підходів до управління ефективністю операційної діяльності визначено його основні сутнісні характеристики. Обґрунтовано авторське бачення управління ефективністю операційної діяльності на засадах системного підходу; охарактеризовано основні елементи системи управління ефективністю операційної діяльності, управлінські інструменти, що можуть бути задіяні в цьому процесі. Наведено структурно-логічну послідовність етапів управління ефективністю операційної діяльності та їх коротку характеристику. Дослідження здійснювалось із застосуванням методів наукової абстракції, аналізу та синтезу, систематизації й узагальнення. Запропонований підхід відповідає сучасним концепціям управління (ціннісно-орієнтованому менеджменту, стейкхолдерському підходу, процесно-орієнтованому підходу), об’єднує різні контури управління, диференціює методи управління за контурами. Стаття написана українською мовою
Скриньковський Р. М.
ІТ-аудит як інструмент стратегічного управління підприємством (c. 231 - 236)
Метою статті є формування й розвиток теоретичних і методичних засад ІТ-аудиту як інструменту стратегічного управління підприємством. Наведено схему перетворення економічної інформації на дані. Встановлено, що ІТ-аудит (аудит інформаційних технологій) – це незалежна перевірка (експертиза) аудитором (компетентним фахівцем або групою фахівців) ІТ-середовища підприємства з метою отримання повної та об’єктивної інформації (достовірних фактів, якісних і кількісних оцінок) про його поточний стан (цієї підсистеми підприємства), формування об’єктивного аудиторського висновку, а також надання рекомендацій щодо удосконалення ІТ-середовища. З’ясовано, що основними етапами проведення ІТ-аудиту є: 1) попередня ІТ-діагностика; 2) аудит ІТ-інфраструктури; 3) аудит ІТ-підрозділу; 4) аудит ІТ-безпеки; 5) контроль впровадження рекомендацій ІТ-аудиту. Доведено, що проведення ІТ-аудиту на базі передового досвіду у сфері управління інформаційними технологіями підприємства (установи, організації) гарантує дотримання таких сучасних підходів менеджменту, як: системний, процесний, функціональний, процесно-структурований, а також принципів стратегічного управління підприємством. Перспективою подальших розвідок у цьому науковому напрямі є дослідження стану нормативно-правового забезпечення аудиту інформаційних технологій в Україні та держав-членів Європейського Союзу. Стаття написана англійською мовою
Якубів В. М., Романюк Н. Д.
Аналіз ефективності різних каналів реалізації продукції сільськогосподарських підприємств (c. 237 - 242)
Мета статті полягає у проведенні аналізу ринку сільськогосподарської продукції в Івано-Франківській області шляхом оцінки основних каналів реалізації продукції і цінового рівня. Узагальнюючи й аналізуючи дослідження вітчизняних науковців було обґрунтовано важливість проведення якісного та детального ринкового дослідження в системі посередницької діяльності. За результатами здійсненого аналізу каналів реалізації сільськогосподарської продукції було виявлено, що найбільшою ринковою часткою володіють посередницькі структури. Встановлено, що існує тенденція до зростання частки реалізованої сільськогосподарської продукції посередникам як по Україні загалом, так і в Івано-Франківській області зокрема. Водночас пряма реалізація на ринку, а отже, безпосередній контакт з кінцевим споживачем, з кожним роком зменшується. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є пошук шляхів зменшення контролю над сільськогосподарським ринком з боку посередницьких структур. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018
Валіулліна З. В.
Концепції інституціоналізації діяльності корпорацій та її сучасні інтерпретації (c. 171 - 176)
Метою статті є визначення сутності концепцій інституціоналізації діяльності корпорацій та виокремлення особливостей її сучасної інтерпретації. Узагальнено структуру інституту діяльності корпорацій за функціональними рівнями. Визначено, що найбільш перспективним на сьогодні, безсумнівно, є глобальний рівень. Доведено практику використання двосторонніх угод між корпораціями і зацікавленою державою. Визначено, що серйозним інституційним питанням регулювання корпоративних відносин є проблема оподаткування корпорацій. За результатами проведеного дослідження встановлено, що процес міжнародної інституціоналізації діяльності корпорацій знаходиться на стадії становлення. Її формування відбувається, головним чином, стихійно, безконтрольно, під впливом рамочних обставин. Запропоновано створення міжнародного інституту корпорацій як самостійної одиниці в рамках наявного правового поля, а не за його межами. На підставі аналізу концепцій інституціоналізації діяльності корпорацій було виявлено, що новітній інститут діяльності корпорацій не розглядає самі корпорації як суб’єкт нормотворчої діяльності, хоча фактично за своїми функціональними характеристиками новітні корпорації давно вже стали нормотворчими інституціями як на національному, так у деяких випадках і на міжнародному рівнях. Запропоновано переглянути перелік суб'єктів міжнародного інституту діяльності корпорацій та здатність їх участі в утворенні прав. Стаття написана українською мовою
Вітюк А. В.
Інтерпретація змістовного наповнення процесів забезпечення інвестування (c. 177 - 183)
Досліджено теоретичні та прикладні основи формування та розвитку процесів забезпечення інвестування підприємств. Зокрема, здійснено термінологічний аналіз трактування категорій «процеси забезпечення» та «процеси забезпечення інвестування» та визначено концептуальні відмінності щодо тлумачення зазначених категорій відповідно до теорій різних економічних шкіл і вітчизняної нормативно-правової бази. В роботі підкреслено необхідність розвитку процесів забезпечення інвестування як способу забезпечення підґрунтя для господарської діяльності та прискорення високих темпів суспільного виробництва. Доведено, що процеси забезпечення включають у себе різноманітні аспекти прикладного освоєння інвестицій. Обґрунтовано необхідність поділу процесів забезпечення інвестування на основні та допоміжні. Встановлено, що до основних процесів забезпечення інвестування варто відносити процеси інституційного, організаційного та фінансового забезпечення. Допоміжні процеси забезпечення інвестування запропоновано поділяти на процеси кадрового, інфраструктурного, інформаційного, маркетингового, техніко-технологічного та ресурсного забезпечення. Доведено, що прикладне освоєння інвестицій повинно базуватися на дотриманні вимог нормативно-правових актів (нормативно-правове забезпечення) конкретного регіону реалізації інвестування. Державні заходи у сфері інвестування повинні об’єднувати соціально-економічні та нормативно-правові умови діяльності підприємств та характеризуватися системністю і логічною завершеністю (інституційне забезпечення). Встановлено, що відповідно до таких вимог має бути сформовано організаційну структуру, на яку будуть покладені обов’язки реального втілення інвестицій (організаційне забезпечення), які мають бути належним чином профінансовані (фінансове забезпечення). Здійснення таких заходів передбачає певний механізм, який розкривається через допоміжні процеси забезпечення інвестування. Стаття написана українською мовою
Галіцин В. К., Суслов О. П., Самченко Н. К.
Методологія дослідження і формування управлінських рішень (c. 184 - 190)
У статті викладено методологічні положення щодо дослідження і формування управлінських рішень з урахуванням теоретичного і практичного досвіду у сфері керування, яке надає управлінському рішенню особливі властивості. При цьому розділено підходи до дослідження і формування управлінських рішень, оскільки його формування – це послідовний цілеспрямований рух у системі керування, починаючи з виявлення проблемної ситуації і закінчуючи аналізом і оцінюванням управлінського рішення, а результатом цього процесу є управлінське рішення, що призводить до певних змін у системі керування. Описано роль структуризації, характеризації та оптимізації як процедур зменшення невизначеності інформації, що використовується у процесі формування управлінських рішень. Наведено сутність різних підходів до дослідження і формування управлінських рішень як єдиної цілісності, а саме: системного, цільового, процесного, ситуаційного, синергетичного, комплексного. Наведено концептуальну модель дослідження і формування управлінських рішень, яка складається з двох блоків — «Методологія формування управлінських рішень» і «Інтегрований підхід до дослідження і формування управлінських рішень». Перший блок включає методологічні підходи до дослідження управлінських рішень (загальні методологічні підходи до їх дослідження і специфічні методологічні підходи до їх формування) і теоретичні підходи до формування управлінських рішень (теоретичні підходи до їх формування і моделі їх формування), а другий – складові інтегрованого підходу до їх дослідження і формування. Викладено у статті методологічні положення щодо дослідження і формування управлінських рішень спрямовані на об'єднання описаних підходів і наукове обґрунтування обрання моделей і методів, які стосуються конкретних аспектів цього процесу. Стаття написана українською мовою
Денисюк О. В., Стоказ Я. М.
Методичний підхід до формування та розвитку стратегічних знань підприємства (c. 191 - 198)
Наведено методичний підхід до формування та розвитку стратегічних знань підприємства, основною ідеєю якого виступає визначення поняття «стратегічне знання підприємства» як ключового фактора розвитку, що проявляється в доцільності управлінських рішень, застосовуванні провідного досвіду, стратегій бізнесу, нових моделей поведінки на ринку, отриманні інноваційних результатів у продуктах, послугах і технологіях. З огляду на положення, що в центрі уваги управління стратегічними знаннями стоять професійні знання та компетентність управлінського персоналу, виділено декларативні, процедурні та причинні види стратегічних знань підприємства. Декларативні знання закріплені у нормативних документах і наведені у формалізованому вигляді у звітах, стандартах, планах, методиках. Процедурні знання пов’язані з розробленням і застосуванням інструментарію та методичного забезпечення системи управління. Причинні знання стосуються створення матеріальної основи для ефективної діяльності підприємства. Виділення видів стратегічних знань (декларативні, процедурні та причинні) дозволило сформувати систему показників і за рахунок вибору експертного методу оцінювання, інтерпретації результатів оцінки визначити та розробити комплекс заходів для усунення проблемних питань щодо формування та ефективного використання стратегічних знань на підприємстві. Методичний підхід було апробовано на ПАТ «ХАРП». Експертами було обрано вищий та середній менеджмент інтегрованої компанії УПЕК (індустріальна група, до складу якої входить ПАТ «ХАРП»). Усього в опитуванні взяло участь 15 менеджерів. Підводячи підсумки апробації методичного підходу до формування та розвитку стратегічних знань підприємства, слід зазначити що, основні заходи повинні бути спрямовані на створення потужної системи навчання із додержанням таких вимог: відповідності реальним потребам розвитку компетентності управлінського персоналу (часто програми навчання носять формальний характер та не сприяють підвищенню знань менеджменту); узгодженості зі стандартами управління та відповідності міжнародним практикам, провідному досвіду та специфіці галузі підприємства; спрямована на комплексне використання та розвиток декларативних, процедурних і причинних знань. Стаття написана українською мовою
Жуковська В. М.
Соціальні домінанти управління розвитком підприємства торгівлі (c. 199 - 205)
Метою статті є формування методологічних засад оцінювання стану управління соціальним розвитком підприємства торгівлі на основі конвергентного підходу та трансформації цінностей в умовах цифрового суспільства та інновацій. Рівень соціального менеджменту підприємства представлено як функцію потенціалів соціоціннісного, екологічного та інтелектуального векторів, кожен з яких характеризується сукупністю кількісних та якісних індикаторів. Соціоціннісний потенціал розвитку представлений через індикатори ефективної та результативної управлінської діяльності, залученості працівників, а також новим комплексним показником соціальної привабливості підприємства у проекції зацікавлених сторін. Обґрунтовано, що потенціал інтелектуального розвитку здійснює результативний вплив на всі соціальні процеси управління та сприяє інноваційній та соціальній активності підприємства торгівлі та його партнерів. Ключовими індикаторами оцінювання інтелектуального потенціалу визначено темп розвитку нематеріальних активів підприємства, коефіцієнт онлайн-активності персоналу у соціальних мережах, рівень розвитку компетенцій та / або впровадження соціальних інновацій (їх рівень витрат). Сформульовано критерії оцінювання та склад індикаторів екологічного впливу на потенціал соціального розвитку підприємства, частку екомаркованих товарів; загальний обсяг відходів і викидів забруднювальних речовин; обсяг спожитої відновлюваної енергії, води, газу; обсяг відходів, що підлягають вторинній переробці, зокрема, використано інформацію підприємств про кількість видів сортування відходів. Інтегральний індекс управління соціальним потенціалом може слугувати основою для моніторингу виявлення проблемних зон управління, формування стратегії соціального розвитку та складання рейтингу підприємств внутрішньої торгівлі. Реалізація соціальних домінант потенціалу пропонованої концепції підприємствами торгівлі на практиці сприятиме досягненню цільових установок національної стратегії сталого розвитку, що передбачає економічне зростання та забезпечення виконання соціальних гарантій, як різних груп стейкхолдерів окремо, так і всього суспільства в цілому. Стаття написана українською мовою
Завідна Л. Д.
Моделювання фінансової стратегії підприємства готельного господарства (c. 206 - 213)
Метою статті є обґрунтування теоретичних і методологічних засад моделювання фінансової стратегії підприємства готельного господарства, що дозволить, залежно від прогнозних значень результатів господарської та фінансової діяльності, визначати здатність підприємства ефективно генерувати прибуток, реінвестувати, збільшувати масштаби своєї діяльності, підвищувати привабливість бізнесу для власників підприємств готельного господарства. В основі всіх підходів до формування фінансової стратегії підприємства готельного господарства лежать фінансові моделі. У статті наведено методику розрахунку показників матриці фінансової стратегії Франшона і Романе та матрицю стадій фінансового розвитку, розроблену на основі трифакторної моделі Дюпон, яка дозволить оцінити фінансовий аспект діяльності підприємства в цілому, тобто зрозуміти, що відбувається на вершині піраміди величезного числа окремих фінансових параметрів. За результатами проведеного дослідження побудовано комбіновану матрицю фінансової стратегії розвитку підприємства готельного господарства, яка є конструктивним інструментом ефективного управління ресурсним потенціалом підприємства готельного господарства, оскільки дозволяє комплексно оцінити фінансову стійкість підприємства та глибину фінансової кризи, враховувати цілі функціонування і результати діяльності за ключовими параметрами – ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності. Запропоновано область доповнення квадрантів. Стаття написана українською мовою
Лабунська С. В., Прокопішина О. В., Єрмаченко Є. В.
Когнітивне моделювання життєвого циклу стартап-підприємства (c. 214 - 220)
В умовах турбулентного розвитку світового економічного середовища, що спирається на використання сучасних високотехнологічних виробництв і впровадження ІТ-технологій у всі бізнес-процеси, проблема управління ризикованими проектами набуває надзвичайної актуальності. Інноваційний розвиток глобального соціально-економічного середовища є неможливим без поширення та активізації стартап руху. Стартап-підприємства відіграють істотну роль у процесах генерації нових знань, створення інноваційних проектів і комерціалізації інноваційних ідей, незважаючи на короткий час свого існування. Стартапи як бізнес-одиниці складають окрему підмножину інноваційних підприємств, групуючись за ознаками масштабованої діяльності, використання проривних інноваційних ідей, специфічних джерел фінансування та підвищеної ризикованості. Оскільки визначними ознаками успішного стартапу є швидке розширення операцій та високі ризики фінансово-господарської діяльності, умовна часова точка, в якій одночасно відбувається зниження ризиків і темпів зростання обсягів операцій, може бути визначена як флуктуаційна точка припинення стартапу. Результатами застосування математичних методів обробки статистичної інформації щодо динаміки ринку доведено, що флуктуаційна точка життєвого циклу стартапів в Україні займає місце в часовому проміжку першого року фінансово-господарської діяльності підприємства. Протягом цього інтервалу відбувається орієнтація стартап-підприємства на одну з двох альтернатив: масштабування операцій на основі залучення інвестицій та суттєве розширення діяльності або поступове згортання інноваційного проекту, в який не вдалося залучити фінансові ресурси інвесторів; обидві альтернативи призводять до трансмісії підприємства з класу стартапів до класу великих підприємств або ліквідації бізнесу. Стартап-підприємства в Україні мають високий потенціал інноваційного розвитку і можуть стати рушійною силою соціально-економічного розвитку країни в цілому. З метою збільшення позитивного ефекту стартап-ініциатив для економіки України необхідним є вирішення ряду завдань, серед яких розширення інформаційної та фінансової підтримки з боку держави, формування сприятливого інвестиційного клімату й інфраструктури для комерціалізації інноваційних проектів. Стаття написана англійською мовою
Миколайчук І. П., Сичова Н. В.
Інтелектуальний капітал як основа розвитку компетенцій підприємства торгівлі (c. 221 - 227)
Метою статті є обґрунтування економічної сутності, структури й особливостей формування інтелектуального капіталу (ІК) як організаційно-економічних засад розвитку компетенцій підприємства торгівлі. Проаналізовано сутність ІК як економічної категорії та його роль в економіці знань. Запропоновано розуміти сутність ІК як засіб створення нової вартості на підприємстві завдяки використанню інтелектуальних ресурсів, що, своєю чергою, містять інтелектуальний капітал, інтелектуальну працю та інтелектуальні продукти як засоби виробництва. Обґрунтовано місце та значення ІК у розвитку компетенцій вітчизняних підприємств торгівлі. Наведено авторську інтерпретацію сутності ІК підприємства торгівлі, під яким запропоновано розуміти сукупність накопичених індивідуальних і колективних, реальних і прихованих знань, рівня компетентності, залученості та мотивації персоналу, розвитку інформаційно-комунікативних мереж і результатів впровадження інтелектуальної діяльності, що використовуються підприємством для забезпечення конкурентних переваг і прибутковості на ринку. Досліджено та побудовано схематично структуру ІК підприємства торгівлі, охарактеризовано головні ознаки людського капіталу (на рівні окремих індивідів), структурного (на рівні організації) та споживчого (на рівні функціональних груп). Ідентифіковано головні особливості ІК підприємства торгівлі за ознаками особливості зносу окремих складових, ліквідності, суперечностей сучасної практики оцінки й обліку та особливостей синергетичної взаємодії елементів. Викладено соціально-економічні тенденції інноваційного розвитку підприємств торгівлі в Україні, серед яких визначальною є популяризація електронної торгівлі, в тому числі використання українськими споживачами мобільних додатків ритейлерів. Запропоновано напрями розвитку ІК підприємств торгівлі, у складі яких найбільш перспективним зазначено підвищення рівня компетентності працівників в процесі їх групового та індивідуального навчання. Обґрунтовано потребу у подальших дослідженнях механізму управління ІК підприємств торгівлі як підґрунтя розвитку їх компетенцій. Стаття написана українською мовою
Москаленко Н. О., Леонова Ю. О.
Теоретичні підходи до конкурентної розвідки та особливості її аналітичного забезпечення (c. 228 - 234)
Ця стаття – це спроба авторів визначити й описати ті теоретичні підходи, які є цінними в контексті конкурентної розвідки та особливостей її аналітичного інструментарію. Запропоновано розглядати конкурентну розвідку з точки зору типів мислення суб’єктів, які керують компаніями, визначають пріоритетні цілі управління бізнесом і загалом підходять до управління компанією. В цьому контексті теоретичними підходами до конкурентної розвідки та вибору її аналітичного інструментарію є реактивний та проактивний підходи, або опортуністичний та стратегічний відповідно. Компанії поділяються відповідно до використанням того чи іншого підходу в чистому вигляді. Це дозволяє надавати оцінку використовуваному аналітичному інструментарію, визначати його плюси та мінуси, прогнозувати результати та також їх оцінювати на основі запропонованої схеми. Більш того, розглядаючи та досліджуючи будь-яку аналітичну діяльність за характером і типами управлінського мислення, можна будувати подальші дослідження, формувати гіпотези, концептуальні моделі, методичні підходи, виробляти практичний інструментарій. Розроблена та запропонована теоретична модель може виступати тим підґрунтям, який в узагальненому вигляді надає уявлення про закономірності конкурентної розвідки та особливості її аналітичного інструментарію. Стаття написана українською мовою
Отенко І. П., Комарков Д. В., Шкребень Р. П.
Стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства (c. 235 - 241)
Наведено стратегічний інструментарій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Склад такого інструментарію становлять стратегії, механізми (координації, навчання, регулювання, збереження та захисту), організаційні способи, форми стратегічного управління економічною безпекою, а також методи вибору й узгодження адаптивних заходів, що відповідають орієнтирам розвитку підприємства. Класифікація стратегій безпеко-орієнтованого розвитку визначає пасивні та активні види стратегій: пасивного виживання, що використовують наявні можливості та є типовим способом дій для підприємства у стабільному та передбачуваному середовищі; активного виживання, що спрямовані на активний пошук та ефективне використання можливостей ринку; активного впливу на зовнішнє середовище, що включають дії з активного пошуку та створення нових можливостей для розвитку підприємства за рахунок інновацій, стратегічних компетенції та знань. Проведений аналіз діяльності машинобудівних підприємств Харківського регіону виявив особливості дій, що забезпечують їх безпеко-орієнтований розвиток. Серед пасивних дій найбільш типовими є: підтримка ліквідності та стабільності фінансового стану; забезпечення надійності техніко-технологічних процесів; дотримання режиму економії у використанні фінансово-економічних ресурсів; надання в оренду приміщень, обладнання, здійснення вантажних перевезень. До активних дій можна віднести: активне проведення досліджень ринку; наявність нових розробок та освоєння нових технологій; пошук стратегічних партнерів та освоєння нових ринків; використання нових організаційних форм кооперації та інтеграції. З метою виявлення фактичних загроз зовнішньої середи діяльності машинобудівних підприємств проведено аналіз факторів зовнішньої середи та розроблено методику оцінювання із залученням 12 експертів – менеджерів вищого рівня управління машинобудівних підприємств Харківського регіону. За результатами оцінки розроблено рекомендації щодо формування стратегічного інструментарію безпеко-орієнтованого розвитку машинобудівних підприємств. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Давидова О. Ю.
Ієрархічна система стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на активно-адаптивних засадах (c. 242 - 250)
Мета статті – формування ієрархічної системи стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства на активно-адаптивних засадах у сучасних ринкових умовах. У статті розглянуто зміст аналізу господарської діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства та сутнісну характеристику інтуїтивізму, що є аналітично-інтуїтивною платформою формування ієрархічної системи стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. Сформовано сукупність складових функціональної стратегії інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства та перелік їх альтернатив. Визначено етапи вибору альтернатив стратегії інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. За результатами проведеного дослідження сформовано активно-адаптаційну ієрархічну систему стратегій інноваційного управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства. Стаття написана українською мовою
Траченко Л. А.
Процесний підхід у системах управління якістю підприємств сфери послуг (c. 251 - 257)
Метою статті є визначення ролі та місця процесного підходу в системах управління якістю та обґрунтування його інтеграції з бізнес-процесами підприємств сфери послуг. Обґрунтовано актуальність упровадження систем управління якістю на підприємствах у контексті вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Визначено роль систем управління якістю у сталому розвитку підприємств сфери послуг. Розкрито сутність процесного підходу та надано схему одиничного процесу в системі управління якістю. Досліджено основні аспекти процесного підходу в системах управління якістю та наголошено на тому, що для відповідних процесів підприємство має визначати цілі у сфері якості, входи, виходи, заходи та ресурси. Акцентовано увагу на тому, що цілі у сфері якості процесів системи управління якістю організації мають співвідноситися з її бізнес-цілями й обов’язково не повинні суперечити один одному. Виявлено ключові вигоди та переваги процесного підходу у системах управління якістю. Доведено, що першим кроком на шляху ефективного менеджменту якості має бути розуміння структури бізнес-процесів менеджерами підприємства, що дозволить їм виявляти, де знаходиться джерело сигналів, які інформують про втрати якості. Обґрунтовано інтеграцію системи управління якістю підприємства із загальним менеджментом організації. Узагальнено наявні теоретичні підходи до питань упровадження процесного підходу в бізнес-процеси підприємства. Наведено структуру стандарту ISO 9001: 2015 у форматі циклу PDCA та зазначено, що цикл Демінга дозволяє підприємству забезпечувати її процеси необхідними ресурсами, здійснювати управління ними, визначати та реалізовувати можливості для поліпшення. Стаття написана українською мовою
Ушеренко С. В., Харченко Є. Ю.
Оцінювання інвестиційних проектів на нерозвинених ринках (c. 258 - 267)
На прикладі диверсифікованого промислового підприємства розроблений підхід до оцінки перспектив впровадження інноваційного та інвестиційного проекту виробництва продукції в умовах нерозвиненого ринку її збуту і супутніх ризиків. Обґрунтовано, що проект може бути перспективним завдяки його суспільній значущості, що полягає в отриманні економічного, соціального, екологічного ефектів від реалізації. Був розроблений методологічний підхід до оцінки альтернативних інвестиційних проектів, який забезпечує аналіз за такою схемою: обсяг ринку споживання продукції, розрахункова потужність, технологія виробництва, конкурентне середовище, характеристика споживачів. Це дозволить продемонструвати переваги та недоліки кожного альтернативного проекту на початковому етапі дослідження. Ефективність і доцільність реалізації проектів слід оцінювати за такими показниками: період окупності (PP), облікова ставка прибутковості (ARR), чиста приведена вартість (NPV), індекс прибутковості (PI), дисконтований період окупності (DPP), внутрішня норма прибутковості (IRR). При прийнятті рішення про здійснення конкретного проекту необхідно враховувати його соціальний ефект, прогноз майбутніх грошових потоків із змінами їх вартості з плином часу з урахуванням ставки дисконтування. На ринках, що розвиваються, найбільш доцільно приймати за ставку дисконтування середньозважену вартість капіталу, яка розраховується відповідно до моделі CAPM з використанням облікової ставки центрального банку як безризикової ставки, а при розрахунку премії за ризик використовувати методику А. Дамодаран, засновану на даних про кредитний рейтинг країни агентства Moody's. Визначення основних ризиків проекту можливо шляхом експертного опитування, що оцінює важливість і ймовірність виникнення індивідуального ризику. Суб'єктивність експертного опитування повинна бути зменшена шляхом визначення основних пасток. Більш глибоке дослідження впливу кожного ризику повинно проводитися з використанням концепції VaR і аналізу чутливості одночасного впливу двох ризиків на чисту приведену вартість проекту. Стаття написана англійською мовою
Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Лобунець І. С.
Негрошова мотивація персоналу як спосіб підвищення ефективності його роботи (c. 268 - 275)
Статтю присвячено дослідженню негрошової мотивації персоналу, аналізу нематеріальних чинників впливу на підвищення продуктивності роботи персоналу. Проаналізовано наукові публікації, присвячені питанню мотивації персоналу та її впливу на ефективність роботи працівників. Досліджено наявні теорії мотивації у контексті їх застосування для негрошового стимулювання персоналу. Проаналізовано, як популярні теорії мотивації можна застосувати в контексті негрошового стимулювання. За результатами власного соціологічного дослідження було розроблено перелік рекомендацій щодо впровадження системи негрошової мотивації працівників. Дослідження кадрового порталу та власне опитування продемонструвало, що негрошові стимули мають значний вплив на продуктивність праці персоналу, дозволяють залучити особливі категорії працівників і покращити престиж компанії. Визначено важливість наявності системи негрошової мотивації, її вплив на імідж компанії в очах працівників і переваги застосування цього виду мотивації в системі з грошовим стимулюванням. На основі проаналізованої інформації створено перелік практичних порад щодо застосування нематеріального впливу на персонал. Розроблені рекомендації містять ті, що потребують фінансування з боку адміністрації компанії, а саме: навчання персоналу, введення системи бонусів, обладнання місця для відпочинку; а також ті, що є абсолютно безкоштовними: визнавати заслуги працівників, створювати сприятливий психологічний клімат та умови для кар'єрного зростання. За результатами дослідження було визначено, що ефективна система негрошової мотивації добре доповнює грошове стимулювання, покращує імідж компанії, підвищує лояльність працівників і забезпечує зростання продуктивності праці персоналу. Питання негрошового стимулювання потребує подальшого вивчення, адже мотивація працівників завжди буде актуальна для підприємств, що прагнуть стати лідерами й ефективно застосовувати такий ресурс, як персонал. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2018
Бонецький О. О., Желізняк Р. Й.
Економічна довіра як один із факторів атестації кадрів (c. 69 - 74)
У статті розроблено модель атестації кадрів підприємства, у якій враховано такі два фактори: лояльність працівників до організації (на базі інших досліджень використано фактори, які визначають лояльність) і рівень економічної довіри керівників організації до її працівників. Запропоновано тлумачення категорії «швидкість кар’єрного зростання працівника» й обґрунтовано сприятливі та несприятливі умови для кар'єрного просування працівника. Рекомендовано враховувати у моделі атестації кадрів підприємства поріг економічної довіри, тобто рівень економічної довіри, який розмежовує економічну довіру до працівника від економічної недовіри до нього. Виділено діапазони економічної довіри, при яких, у поєднанні з кластерами лояльності працівників до організації, можлива прискорена, середня, уповільнена швидкість кар’єрного зростання або його відсутність при постановці нових важливіших або складніших завдань. У дослідженні обґрунтовано порядок визначення приналежності працівника до кластера лояльності працівника організації (додатково розрізняється приналежність працівника до ядра, або периферії організації) і рівня економічної довіри керівників до працівника, а також кількість кластерів. Аргументовано порядок атестації працівників залежно від приналежності його до кластера і від талантів вирішувати складніші або важливіші завдання організації. Виявлено, що приналежність працівника до кластера є змінною у часі величиною (через змінну у часі структуру особистості, що змінює пріоритети та мотивацію працівника, або зміну внутрішнього середовища організації у напрямку, який не співпадає з очікуваннями працівника), тому з певною періодичністю варто перевіряти працівників на лояльність до організації, а рівень економічної довіри доцільно перераховувати за результатами їх роботи та досягнень. Стаття написана українською мовою
Гонтарева І. В., Муренець І. Г.
Забезпечення якості управління на підприємстві (c. 75 - 81)
Метою цієї статті є обґрунтування концептуальних положень, теоретичного підґрунтя, принципів, підходів щодо забезпечення якості управління на підприємстві. Запропоновано концептуальні положення щодо формування проблемно-орієнтованої системи якості управління, яка вирішує важливу науково-практичну проблему забезпечення якості управління на підприємстві; розробки етапів впровадження системи якості управління на підприємстві, а саме підготовка до забезпечення якості управління машинобудівного підприємства, сертифікація системи менеджменту якості, проведення комплексного аналізу якості управління та розробка системи якості управління, розробка й узгодження документації щодо забезпечення якості управління, впровадження системи якості управління на підприємстві, прогноз якості управління на підприємстві, яка забезпечить задоволеність зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів. Визначено формування організаційного забезпечення якості управління на підприємстві за допомогою впровадження додаткових функцій для координаторів з якості управління на підприємстві та запропоновано організаційне забезпечення якості управління на підприємстві, відмінність якого полягає у виборі найбільш компетентних працівників для забезпечення функцій з якості управління за векторами локальних і глобальних пріоритетів, що дозволяє ефективно виконувати функціональні завдання та забезпечує прийняття управлінських рішень у кожній зі сфер діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
Гринь Є. Л.
Вдосконалення класифікації організаційних змін підприємства (c. 82 - 88)
Здійснено узагальнення наявних підходів до класифікації організаційних змін. Розглянуто виокремлення революційних та еволюційних змін. Досліджено типи організаційних змін залежно від рівня організації, де вони відбуваються. Розглянуто сутність спонтанних і спланованих змін. Подано класифікацію змін за одним критерієм – монокритеріальну, за двома критеріями та полікритеріальну. Наведено власну класифікацію організаційних змін, яка містить три підгрупи за монокритеріями, та полікритеріальну класифікацію. Перша група за монокритеріальною класифікацією за характером здійснення розподіляється за такими критеріями: об’єкт: у товарах і послугах, стратегії та структурі, культурі, технології, персоналі, управлінні, системах, в ефективності роботи, у престижі, політиці та правових угодах, функціях, формах; тривалість змін: короткострокові, середньострокові, довгострокові; систематичність: органічні, систематичні, епізодичні; характер прояву процесів: згортання, розгортання; масштаб: загальні, локальні; стиль управління: директивні, партисипативні; рівні: індивідуальні, групові, на рівні підрозділу, загальноорганізаційні; ресурси: екстенсивні, інтенсивні. За характером виникнення зміни діляться за такими критеріями: реакція на середовище: вимушені та спровоковані; взаємодія із середовищем: реактивні та проактивні; цілепокладання: спрямовані на ефективне функціонування, на розвиток та антикризові. За результатом зміни діляться за набутим станом на трансформаційні (дивергентні) та адаптаційні (конвергентні) і за якістю – на прогресивні та регресивні. Полікритеріальна класифікація містить шість груп змін, у тому числі авторський розподіл на активні та пасивні, де останні передбачають зміни стану підприємства на ринку під впливом зовнішніх чинників у разі неприйняття рішення щодо реалізації активних змін. Стаття написана українською мовою
Данілова Е. І.
Системно-структурний підхід до формування економічної безпеки підприємства (c. 89 - 96)
Метою статті є узагальнення методологічних основ системно-структурного підходу до формування економічної безпеки підприємства. Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено такі завдання: на основі використання системно-структурного підходу проведено уніфікацію елементів економічної системи підприємства, розкрито зміст кожного структурного елемента, визначено індикатори контролю за потенційними джерелами небезпеки та наслідки, які реалізуються у випадку її настання, сформовано критерії безпечності функціонування і розвитку економічної системи. Узагальнено основні положення методології системно-структурного підходу в частині ідентифікації основних структурних компонентів економічної системи підприємства (ресурсів, процесів, структури, середовища), дослідження системи індикаторів контролю за станом їх використання в процесі господарської діяльності підприємства. Визначені індикатори контролю за безпечністю складових елементів запропонованої структури підприємства дозволяють виявити критерії безпечності кожного виду процесу підприємства за базовими структурними складовими, які забезпечують його ефективне функціонування. Узагальнено джерела небезпеки та їх наслідки за кожним структурним компонентом підприємства. Поєднання структури економічної системи підприємства та його основних функціональних процесів дозволило узагальнити критерії безпечності його функціонування та розвитку. Представлений системно-структурний підхід дозволяє управляти економічною безпекою кожної підсистеми підприємства шляхом формування безпеки використання кожного структурного компонента підсистеми, а запропонована система індикаторів контролю за станом економічної безпеки дозволяє сформувати концепцію управління економічною безпекою. Стаття написана українською мовою
Ільченко Н. Б.
Концептуальна модель управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі (c. 97 - 103)
Мета статті полягає у дослідженні теоретико-методологічних підходів до управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі та розробці моделі концептуального підходу до управління бізнес-процесами в системі прийняття управлінських рішень. За результатами дослідження виявлено недосконалість розробленості методичних та організаційних засад упровадження процесного підходу до управління бізнес-процесами на підприємствах оптової торгівлі. Зазначено, що підвищується увага з боку науковців до впровадження процесно-орієнтованого підходу, хоча на практиці його застосування не знайшло відображення на вітчизняних підприємствах. Проте у сучасних реаліях застосування цього підходу обмежується тільки розробкою документів, в яких описується порядок виконання різних робіт, а діяльність підприємств спрямовано на застосування процесного або функціонального підходів. Для прийняття ефективних управлінських рішень у системі управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі розроблено концептуальну модель, яка є абстрактною моделлю та містить у собі структуру зв’язків між бізнес-процесами. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення параметрів оцінювання «вузьким місць» у бізнес-процесах підприємства оптової торгівлі, що впливають на результати його діяльності в системі прийняття управлінських рішень. Стаття написана українською мовою
Котенко С. І., Швіндіна Г. О.
Проблеми оцінки конкурентоспроможності підприємств як індикатора стратегічного розвитку (c. 104 - 112)
У процесі розвитку ринкової економіки науковці та дослідники зі всього світу намагалися систематизувати методи оцінки конкурентоспроможності та розробити універсальну класифікацію таких підходів. Під час аналізу наукової літератури за тематикою цієї статті та результатів попередніх досліджень авторами узагальнено підходи до оцінки конкурентоспроможності та виявлено основні критерії для їх подальшої класифікації. Порівняльний аналіз моделей з оцінки конкурентоспроможності дозволяє не тільки виявити та порівняти їх сильні та слабкі сторони, але й побудувати комбінацію методів для посилення наявних переваг моделей і нівелювання їх недоліків. Такий процес дає змогу вдосконалювати самі методи оцінки та використовувати напрацювання науковців у сфері економіки, менеджменту та суміжних сферах. Авторами проаналізовано методи оцінки конкурентоспроможності та запропоновано шляхи вирішення недоліків вищезгаданих методів оцінки конкурентоспроможності. В роботі наведено підхід щодо використання комбінованих методик оцінки та їх формалізація. Стаття написана українською мовою
Коюда В. О., Пасько М. І.
Теоретично-прикладні аспекти формування іміджу вищого навчального закладу (c. 113 - 121)
Метою статті є дослідження сутності, змістовності та наповнюваності іміджу вищого навчального закладу, складових його забезпечення та визначення пріоритетних завдань для формування позитивного іміджу конкретної освітньої установи у конкурентному агресивному середовищі. Досліджено підходи до формування позитивного іміджу навчального закладу (НЗ) на ринку освітніх послуг в Україні у конкурентному середовищі, що суттєво впливає на зростання кількості потенційних і платоспроможних абітурієнтів. Саме позитивний імідж є важливим стимулом для школярів щодо обрання НЗ для навчання. Дослідження питання формування іміджу НЗ розглядається як постійний процес відповідно до суспільних потреб і вимог сьогодення. Проаналізовано основні напрямки досліджень кола вчених, фахівців і практиків, які займаються вивченням і дослідженням проблем іміджу навчальних закладів в Україні, виокремлено недоопрацювання, упущення та інші фактори негативного впливу на привабливість вищих навчальних закладів. Виявлені недоліки щодо результатів досліджень потребують системно-комплексного підходу до процесу формування – розвитку – підвищення позитивного іміджу вітчизняних навчальних закладів як єдиного цілого. За результатами дослідження сутності, змістовності і наповнюваності були виділені основні елементи іміджу НЗ як засобу й інструменту, об’єкта управління, який орієнтовано на цільові групи і, насамперед, абітурієнтів. Стаття написана українською мовою
Міщук Є. В.
Розвиток підприємства в контексті мультиоб’єктності економічної безпеки та тернарного підходу (c. 122 - 131)
Мета статті полягає в дослідженні змісту поняття «розвиток підприємства» в контексті мультиоб’єктності економічної безпеки з урахуванням тернарного підходу до їх сутності. У результаті аналізу фахової економічної літератури виявлено, що вчені пропонують розрізняти такі поняття, як «розвиток» і «зростання». Проте акцентовано увагу на тому, що в конкретному часовому інтервалі розвиток може бути представлений і як зростання, і як вдосконалення, і як інші види змін. Показано, що розвиток і зростання є взаємопов’язаними поняттями, а тому їх не слід протиставляти. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто дефініції терміна «розвиток» на основі імперативних понять «процес» і «зміни». Виявлено, що об’єктами розвитку виступають процеси зростання розмірів підприємства та його показників, вдосконалення системи, перехід у новий стан, трансформація підприємства, а також зміни характеристик системи, діяльності підприємства, стану підприємства, траєкторії його руху та зміна безпосередньо самого підприємства. Обґрунтовано, що, розглядаючи зміни, необхідно розрізняти дві площини: зміни як прояв перемін у внутрішньому середовищі та/або зовнішньому середовищі підприємства внаслідок дії різних чинників та/або стейкхолдерів; зміни як реакція підприємства на вищенаведені зміни. При цьому такі зміни можуть бути незапланованими та/або являти собою наслідок дії спеціально розроблених заходів. Наявні підходи до визначення сутності поняття «розвиток» доповнено комплексним, структурним і структурно-синергетичним підходами. Зазначено, що типологізація підходів до сутності категорії «розвиток» залежатиме, насамперед, від мети дослідження. При дослідженні основних законів розвитку акцентовано увагу на спільних рисах з категорією економічної безпеки. Зазначено, що розвиток може бути її об’єктом, і навпаки – економічна безпека може стати об’єктом розвитку підприємства. Обґрунтовано, що об’єкти розвитку підприємства водночас являються як об’єктами його економічної безпеки й захисту, так і джерелом небезпеки. Запропоновано тернарний підхід до розуміння сутності розвитку підприємства одночасно як процесу, результату (нового стану) та ресурсу підприємства. Стаття написана українською мовою
Пурський О. І., Харченко О. А., Чернишова Д. Д.
Інформаційно-логічна модель визначення споживчих пріоритетів в електронній торгівлі на основі кластерного розподілу та класифікації особистого та споживчого профілю клієнта (c. 132 - 143)
Розроблено інформаційно-логічну модель реалізації процесу визначення споживчих пріоритетів у рамках взаємодії постачальника і покупця з використанням кластерного розподілу і класифікації на основі особистого та споживчого профілю клієнта. Інформаційно-логічна модель визначення клієнтських вподобань дозволяє удосконалити бізнес-процес вибору раціонального набору товарів і послуг залежно від клієнтських характеристик, сформувати актуальну систему ринкових відносин та забезпечити раціональність і своєчасність надходження товарів і послуг на ринок електронної торгівлі, що забезпечить їхню диверсифікацію та диференціацію. Запропоновано раціональний набір параметрів інформації про клієнтів і їх активності на ринку електронної торгівлі. Охарактеризовано процес збору, підготовки й аналізу інформації про клієнтів ринку електронної торгівлі для наступної її кластеризації і класифікації. Визначено джерела інформації, проілюстрований зв'язок між обраними характеристиками, представлено набір з 22 характеристик споживачів ринку електронної торгівлі. Охарактеризоване поняття споживчого профілю на ринку електронної торгівлі і особистого профілю клієнта як описової складової елемента всередині клієнтського кластера, що в сукупності відображають цілісну модель типового клієнта ринку електронної торгівлі і можуть бути використані з метою виявлення та аналізу споживчих пріоритетів. Для встановлення зв'язку між профілями і кластерами застосовано метод опорних векторів. Стаття написана українською мовою
Сосновська О. О., Казак О. О.
Актуальні загрози кадровій безпеці сучасних підприємств (c. 144 - 150)
Метою статті є дослідження кадрової безпеки як підсистеми економічної безпеки підприємств, її ролі у забезпеченні організаційно-управлінської стійкості підприємства в умовах сучасності, структурної специфіки та безпосередньо кадрового шахрайства як її вагомої суб’єктивної загрози. В статті визначено домінантність підсистеми кадрової безпеки щодо інших підсистем економічної безпеки підприємства як першооснови у будь-якій його діяльності. Визначено структурні компоненти кадрової безпеки підприємства, які є причиною існування великої кількості загроз. Виділено об’єктивні та суб’єктивні загрози її забезпечення. Обґрунтовано актуальність корпоративного шахрайства як вагомої суб’єктивної загрози світового масштабу кадрової безпеки підприємства. Виділено два основних підходи до визначення поняття корпоративного шахрайства: юридичний (український) підхід і розширювальний (світовий) підхід. Проаналізовані основні тенденції щодо найбільш поширених видів економічних злочинів і їх вплив на українські організації. Визначено основні фактори та їх вплив на вчинення співробітником (шахраєм) економічного злочину та/або шахрайства в Україні в 2018 р. Доведено необхідність впливу на кожен з факторів, що є причиною скоєння економічних злочинів шляхом заохочення культури відкритості на всіх рівнях організації, впровадження ефективних механізмів контролю та розвитку позитивної корпоративної культури. За результатами інформації 2018 Report to the Nations «Global study on occupational fraud and abuse» визначено види та кількість випадків корпоративного шахрайства у світі та проведений їх структурний аналіз. Стаття написана українською мовою
Степанова О. В.
Концепція визначення оцінки потенціалу підприємства (c. 151 - 156)
Метою статті є розробка науково-методичних рекомендацій інтегральної оцінки потенціалу підприємства. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких задач: аналіз теоретичних засад потенціалу підприємства; аналіз складових потенціалу підприємства; аналіз методів оцінки потенціалу підприємства; розробка багатокритеріальної моделі інтегральної оцінки потенціалу підприємства на основі програмно-цільового підходу та теорії корисності. В роботі використано концепцію управління за цілями (Management by Objectives). Управління потенціалом підприємства представлено як багаторівнева система, що складається із декількох об'єктів управління. Для дослідження потенціалу підприємства використано програмно-цільовий підхід. На основі теорії графів побудовано «дерево цілей» потенціалу підприємства. Для формулювання й оцінки цілей використано експертні методи. Як критерій оптимальності досягнення цілі, пропонується використати багатокритеріальну функцію корисності. В цьому дослідженні система цілеутворення відповідає сполученому принципу, тобто доцільно для оцінки потенціалу підприємства використовувати адитивну функцію корисності. Запропонований підхід з використанням багатокритеріальної функції корисності дає можливість розрахувати інтегральний показник потенціалу підприємства. Це дозволяє проводити порівняння потенціалу підприємства за декілька років і порівняння між собою ряду підприємств, а також визначити шляхи ефективного зростання і використання потенціалу підприємства. Стаття написана українською мовою
Шматько Н. М.
Забезпечення структурно-комунікаційної стійкості великомасштабної економіко-виробничої системи як передумова підвищення ефективності її життєдіяльності (c. 157 - 164)
У сучасних умовах турбулентності оточення одним із резервів зростання ефективності господарської діяльності підприємства є залучення його до спільної діяльності з іншими підприємствами, які в сукупності утворюють великомасштабну економіко-виробничу систему. Авторською гіпотезою у цьому випадку є розгляд ефективності як функції від спроможності учасників великомасштабної системи до налагодження відповідних комунікацій. Відповідно, вади комунікації учасників великомасштабної системи визначено головним фактором втрати стійкості життєдіяльності економіко-виробничої системи. Метою статті обрано розвиток теоретико-методологічних засад забезпечення зростання ефективності життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації зав’язків між її учасниками за критерієм додержання структурної та комунікаційної стійкості. В рамках досягнення мети статті доведено доречність введення та обґрунтоване змістовне наповнення концепту «структурно-комунікаційна стійкість» суб’єкта господарювання. Для визначення факторів втрати стійкості використано пропозиції зі зводу знань із системної інженерії щодо побудови ієрархії (холархії) складної системи, для кожного з рівнів якої встановлено фактор втрати стійкості. Розроблено референтну модель налагодження комунікацій між учасниками великомасштабної системи й означено можливість деталізації такої моделі з використанням мультиагентського моделювання для деталізації параметрів взаємодії учасників великомасштабної економіко-виробничої системи. Використання цієї моделі є основою для забезпечення стійкості економічної системи за рахунок примусу внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів до виконання їх ролей. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018
Ареф’єва О. В., Кравчук Н. М., Катан М. Я.
Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю авіатранспортного підприємства (c. 127 - 134)
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних основ управління конкурентоспроможністю авіатранспортного підприємства через виявлення особливостей функціонування та закономірностей їхнього розвитку задля підвищення конкурентоспроможності та створення додаткових конкурентних переваг. В статті обґрунтовано теоретичні основи управління конкурентоспроможністю авіатранспортних підприємств. Досліджено основні поняття, методи управління конкурентоспроможністю діяльності транспортного підприємств та підходи до нього. Визначено місце та роль понять теорії конкуренції в системі управління підприємствами. Обґрунтовано напрями та методи нарощування конкурентоспроможності авіапідприємств. Стаття написана українською мовою
Карлова О. А., Нестеренко Р. В.
Науково-практичний підхід до управління ризиками логістичної діяльності підприємств машинобудування (c. 135 - 141)
Метою наукової статті є розробка науково-практичного підходу до управління ризиками логістичної діяльності підприємств машинобудування в сучасних турбулентних умовах господарювання. За результатами проведеного аналізу літературних джерел визначено сутність поняття «ризик». Проаналізувавши роботи вчених-економістів, виокремлено функції ризику логістичної діяльності підприємств машинобудування. Враховуючи характерні особливості діяльності підприємств машинобудування, визначено можливі ризики. На основі проведеного дослідження запропоновано науково-практичний підхід до управління ризиками логістичної діяльності підприємств машинобудування, сутність якого полягає у визначенні причин виникнення ризику логістичної діяльності підприємств машинобудування, проведення ґрунтовного аналізу з виявлення ризиків і формування системи управління ризиками логістичної діяльності підприємств машинобудування. Запропоновано при формуванні ефективних рішень щодо управління ризиками логістичної діяльності підприємств машинобудування використовувати економіко-математичні моделі, які допоможуть локалізувати та нейтралізувати негативні дії ризиків. Стаття написана українською мовою
Коваленко Т. В.
Антикризове управління персоналом у державних організаціях (c. 142 - 148)
Метою статті є дослідження особливостей і напрямків антикризового управління персоналом у державних організаціях. Відповідно до результатів аналізу наукових праць вітчизняних і закордонних учених було систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «антикризове управління». Антикризове управління доцільно розглядати як систему конкретних управлінських заходів і рішень з діагностики, попередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та їх причин з урахуванням фактора часу. Обґрунтовано, що заходи антикризової діяльності повинні, насамперед, враховувати людський фактор, тобто мають передбачати формування ефективної антикризової кадрової політики в державній організації. Визначено основні напрями антикризового управління персоналом, що базуються на формуванні системи роботи з кадрами орієнтованої на отримання не лише економічного, а й соціального ефекту за умови дотримання чинного законодавства. Проблеми, зумовлені кризовими факторами, особливо чітко проявляються щодо управлінських кадрів, насамперед це пов'язане з оволодінням ними навичок діяльності в нових умовах. Обґрунтовано доцільність формування та розвитку особливих компетенцій керівників функціональних і лінійних підрозділів державної організації при реалізації антикризового управління персоналом. Визначено конкретні компетенції та функції антикризового типу керівника. Стаття написана українською мовою
Кондратенко Н. О., Запорожець Г. В.
Особливості інноваційної корпоративної культури в управлінні організацією (c. 149 - 154)
Визначено особливості інноваційної корпоративної культури в управлінні організацією. Наведено структуру інноваційної парадигми корпоративної культури в контексті управління організаціями, що складається зі структурної, гуманістичної, ідеологічної, символічної, комунікативної та інформаційної парадигм. З’ясовано, що великий вплив на управління організацією має інформаційна культура організації, оскільки прийняття управлінського рішення вимагає оперативної обробки значних масивів інформації; компетентність керівника вже залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для цієї ситуації інформації та вміння зробити корисні висновки. Визначено фактори, що впливають на формування корпоративної культури організації. Зроблено висновок, що формування нової інноваційної парадигми корпоративної культури управління організацією, що має інформаційну природу, може стати складовим елементом управління. Її основою можуть стати знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Стаття написана українською мовою
Ус Ю. В., Кузнецова Г. В.
Діалектичний підхід до формування теоретичних основ стратегічного контролінгу в системі антикризового управління підприємствами (c. 155 - 161)
Метою наукової статті є розробка діалектичного підходу до формування теоретичних основ стратегічного контролінгу в системі антикризового управління підприємствами в сучасних перманентних умовах господарювання. В результаті дослідження за допомогою діалектичного підходу проведено аналіз понять «стратегія», «контролінг» і «стратегічний контролінг»; наведено авторські визначення цих понять. Проведено декомпозиційний аналіз поняття «стратегічний контролінг в системі антикризового управління підприємствами» в сучасній економічній думці, під яким необхідно розуміти метод управління підприємством шляхом залучення всіх необхідних ресурсів підприємства для забезпечення ефективного функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності в довгостроковому періоді, який формується на основі інформаційної бази, для виявлення причинно-наслідкових зв'язків з урахуванням виникнення кризових явищ, викликаних внутрішнім і зовнішнім факторами. Отже, реалізація стратегічного контролінгу в системі антикризового управління підприємствами в межах ситуаційного механізму має відстежуватися в процесі моніторингу діяльності підприємства, дозволяти в реальному масштабі часу контролювати динаміку зміни показників і формувати інформаційну базу для прийняття управлінських рішень щодо корегування траєкторії досягнення запланованих значень показників. Стаття написана українською мовою
Швиданенко Г. О., Бесараб С. О.
Дизруптивні інновації: сутність і наслідки впровадження (c. 162 - 168)
Метою статті є дослідження сутності дефініції «дизруптивні інновації» та природи дизруптивних процесів, які, на думку президента Всесвітнього економічного форуму в Давосі К. Шваба, є драйверами Четвертої промислової революції та призводять до кардинальної зміни цінностей на ринку. Обґрунтовано необхідність удосконалення категоріального апарату теорії дизруптивних інновацій внаслідок виникнення розбіжностей між теоретичними та прикладними аспектами її застосування у світовій практиці дизруптивних трансформацій. Зокрема, здійснено порівняльний аналіз якісних характеристик підтримуючих і дизруптивних інновацій з висвітленням аспектів, що зумовили необхідність доповнення сутності останніх. На основі дослідження цих аспектів конкретизовано змістовне наповнення дефініції «дизруптивні інновацій». Розглянуто проблеми використання теоретичної бази дизруптивних процесів у вітчизняній науковій літературі, зокрема виникнення низки однакових за сутністю, проте різних за назвами дефініцій, що використовуються в межах теорії дизруптивних інновацій. Здійснено аргументацію використання саме терміна «дизруптивні інновації» як форми добору у сфері інновацій. Досліджено організаційні аспекти впровадження дизруптивних інновацій, а також обґрунтовано потребу недопущення зміщення акцентів у сторону підтримуючих інновацій. Визначено критично важливі передумови та ключові принципи «дизруптивності» інновацій, врахування яких суттєво збільшує можливості підприємств щодо реалізації їх інноваційного потенціалу. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку заходів щодо нівелювання негативного впливу дизруптивних процесів на діяльність суб’єктів господарювання в умовах національної економіки. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2019
Базілінська О. Я., Панченко О. І.
Фінансова стійкість у системі стратегічного управління підприємством (c. 89 - 94)
Метою статті є розкриття ролі та значення фінансової стійкості в системі стратегічного управління підприємством на основі поглибленого дослідження впливу сучасних умов на фінансову стійкість підприємств та обґрунтування шляхів її зміцнення. Проаналізовано теоретичні підходи до управління фінансовою стійкістю підприємства та виявлено особливості їх використання в конкретних умовах. На основі проведеного аналізу надано характеристику чинникам, які здатні впливати на ефективність фінансового менеджменту підприємства щодо нарощення фінансової стійкості. У процесі дослідження обґрунтовано, що механізм збереження та нарощення фінансової стійкості підприємства передбачає проведення внутрішнього та зовнішнього аналізу його фінансового стану, а також розрахунок системи фінансових коефіцієнтів. У статті досліджено процеси управління балансовою структурою вітчизняних підприємств в умовах трансформаційних змін та існуючі підходи до підвищення їх фінансової стійкості, обґрунтовано ключові орієнтири в системі стратегічного управління підприємством і визначено шляхи його фінансування, а також доведено необхідність формування корпоративної фінансової стратегії, яка забезпечує фінансову стійкість підприємства. Стаття написана українською мовою
Вітюк А. В.
Розробка методу оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування (c. 95 - 101)
У статті описано сутність методу оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування. Розроблений метод передбачає існування двох блоків, що відповідно характеризують можливості розвитку підприємств сільськогосподарського машинобудування. Перший етап передбачає оцінювання доцільності інвестування підприємств. Сутність такого оцінювання має на меті забезпечити інформаційну базу як показників ефективності діяльності та показників фінансового стану. Другий етап у разі виявлення доцільності інвестування дозволяє визначити напрям вкладення ресурсів. Обґрунтовано доцільність використання методу та доведено важливість вибору саме тих показників, що використовуються. Розкрито можливість використання методу оцінювання доцільності й ефективності інвестування напрямів діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування у інших галузях економіки. Вказано застереження при оцінюванні інвестування, що повинні виконуватися для забезпечення достовірності оцінки. Стаття написана українською мовою
Кузьминчук Н. В., Куценко Т. М., Терованесова О. Ю.
Теоретико-методичні аспекти оцінки лояльності споживачів як об’єктивна умова розвитку підприємництва (c. 102 - 108)
Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних аспектів оцінки лояльності споживачів, що базується на комплексній оцінці детермінант впливу на рівень задоволеності та готовності споживача рекомендувати товари або послуги певної компанії. Проаналізовано наявні підходи до оцінювання лояльності споживачів, що передбачають виділення поведінкової, афективної та комплексної лояльності, що відповідає уявленням про ціннісні орієнтації людського розвитку. Встановлено, що в основі лояльності є позитивний досвід споживачів після придбання ними продукції або використання послуг підприємств, малого та середнього підприємництва зокрема. Систематизовано показники лояльності споживачів, що можуть бути віднесені до лояльності у поведінці, лояльності, яка сприймається, та комплексні показники лояльності. Запропоновано як інтегральні показники комплексної лояльності використовувати індекс споживчої підтримки (NPS), що дозволяє дослідити ставлення клієнта до компанії, продукту, сервісу. Перевагою запропонованого підходу є його універсальність, оскільки цей показник дозволяє отримати комплексну оцінку діяльності компанії, продукції, що пропонується на ринку та сервісному обслуговуванню клієнтів. Перспективним напрямом подальших досліджень у цьому напрямі вважаємо формування комплексного механізму управління лояльність споживачів компанії з використанням сучасних концепцій маркетингу. Подальший розвиток маркетингу відносин дозволить у майбутньому сформувати сукупність лояльних споживачів до продукції та бренда компанії, що позитивно вплине на її перспективи зростання та досягнення стратегічних цілей. Стаття написана українською мовою
Проскурніна Н. В.
Аналіз фінансово-господарської діяльності операторів роздрібної торгівлі для обґрунтування впровадження маркетингових інновацій (c. 109 - 120)
Метою статті є дослідження особливостей аналізу фінансово-господарської діяльності операторів роздрібної торгівлі Харківської області для виявлення передумов і напрямків впровадження маркетингових інновацій. Для виявлення рівня економічних показників, необхідних для формування інноваційного маркетингового потенціалу, проаналізовано діяльність операторів роздрібної торгівлі Харківської області. Результати аналізу фінансово-господарської діяльності висвітлено на прикладі 10 великих торговельних підприємств, які за організаційно-правовою формою є товариствами с обмеженою відповідальністю та в основному займаються роздрібною торгівлею відповідно до КВЕД-2010. В процесі дослідження проаналізовано основні економічні показники діяльності обраних торговельних підприємств за період 2015–2017 рр., коли спостерігається тенденція їх розвитку. Встановлено особливості фінансового стану досліджуваних підприємств і визначено резерви покращення показників їх діяльності. Доведено необхідність впровадження комплексного підходу до управління торговельними підприємствами, який інтегрує впровадження інновацій у сфері маркетингу із загальними стратегічними цілями й основними бізнес-процесами оператора роздрібної торгівлі. Визначено умови для формування інноваційного маркетингового потенціалу роздрібних операторів. Запропоновано основні напрями вдосконалення інноваційного маркетингового потенціалу операторів роздрібної торгівлі, до яких віднесено сертифікацію послуг роздрібної торгівлі, оновлення асортименту, розвиток торговельної мережі, впровадження та розвиток інформаційних технологій. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2019
Гринько Т. В., Андросова І. О.
Проблеми та перспективи розвитку металургійної галузі в Україні (c. 39 - 44)
Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку металургійних підприємств України та світу. Визначено причини зниження темпів розвитку вітчизняних металургійних підприємств: застарілі технології, відсутність дієвих регіональних програм підтримки розвитку галузі, малий асортимент, необхідність відповідності світовим стандартам якості, посилення конкуренції на ринку, зношеність основних засобів, низька інвестиційна привабливість галузі. У 2018 році частка експорту до країн ЄС від загального українського металургійного експорту становила 34 %, до Туреччини – 13 %. Проаналізовано діяльність підприємств металургійної галузі й обґрунтовано перспективні напрямки розвитку галузі в сучасній українській економіці. Визначено стримуючі фактори розвитку галузі металургії та надано рекомендації щодо їх усунення. Для вирішення цих проблем необхідно розробити комплекс заходів для покращення стану металургійної галузі Україні. Україні слід перейняти досвід світового лідера – Китаю та налагодити повний цикл виробництва на території країни, вдосконалити науково-технічну й інженерну бази, розширити взаємодію з хімічною галуззю для вдосконалення властивостей сталі, чавуну тощо. Одним із перших кроків має бути створення державного регулюючого органу, що буде регламентувати діяльність металургійних підприємств, забезпечувати впровадження нових енергозберігаючих та екологічних технологій, організовувати співпрацю з інвесторами для закупівлі нового устаткування, що сприятиме виробництву високоякісної конкурентоспроможної продукції вітчизняними підприємствами та дозволить зміцнювати ринкові позиції, а не тільки слугувати сировинним придатком для інших країн. Стаття написана українською мовою
Запорожець Г. В., Алхатіб Файсал
Тенденції розвитку системи адаптивного управління будівельними підприємствами (c. 102 - 107)
Визначено тенденції розвитку системи адаптивного управління будівельними підприємствами. Зазначено, що будівельна галузь створює величезну кількість робочих місць, споживаючи продукцію багатьох інших галузей національного господарства. Зазначено, що для розвитку будівельних підприємств потрібний постійний моніторинг позицій підприємства та його конкурентів на будівельному ринку, необхідні дослідження сильних і слабких сторін власної фінансово-господарської діяльності та здатність пристосовуватися до змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Визначено мету, об’єкт і предмет адаптивного управління. Виділено найбільш перспективні підходи, які спрямовані на впровадження адаптивних змін на будівельному підприємстві. З’ясовано, що сьогодні моніторинг є одним із головних елементів, які формують систему не лише оперативного, але й стратегічного управління. Він є функціональним напрямом економічної діяльності будівельного підприємства, який тісно пов’язаний з реалізацією функцій менеджменту, необхідних для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. Враховуючи наведені об’єктивні причини формування адаптивного управління підприємствами будівельної галузі, побудовано алгоритм перетворення системи (будівельного підприємства) при адаптивному управлінні. Зроблено висновок, що для підприємств будівельної галузі України (і економіки України загалом) доцільно застосовувати саме адаптивне управління, яке можна визначити як процес реалізації комплексної системи заходів та дій щодо забезпечення взаємоузгодження та досягнення цілей всіх учасників управлінського процесу в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Стаття написана українською мовою
Лаврененко В. В., Янголь Г. В.
Проектування процесу забезпечення стратегічної результативності підприємств (c. 108 - 118)
Метою статті є розробка алгоритму проектування процесу забезпечення стратегічної результативності підприємств з позиції теорії складності. Уперше визначено поняття «стратегічна результативність підприємства». Розкрито змістовне наповнення феномена інтеграції систем вимірювання результативності у механізм управління стратегічною результативності, що утворює складний процес забезпечення максимально можливого рівня стратегічної результативності. Розглянуто такий процес як складну систему, якій притаманні власні властивості – компоненти управління та етапи. Визначено джерела виникнення складності у такій інтеграції. Розглянуто інтегровану бізнес-модель підприємства як оптимальну для досягнення максимальної стратегічної результативності підприємства. Запропоновано алгоритм розробки комплексної системи забезпечення результативної діяльності на основі формування та імплементації вимірювання рівня стратегічної результативності. Стаття написана українською мовою
Палант О. Ю., Стаматін В. В.
Огляд наявних і перспективних систем автоведення поїздів метрополітену (c. 119 - 125)
Мета статті полягає в аналізі та висвітленні наявних і перспективних систем автоведення поїздів метрополітену з акцентом на їхні економічні показники. Розвиток теорії та методології вдосконалення роботи транспортної галузі країни визначили перелік завдань, які необхідно дослідити та розв'язати, зокрема, це підвищення якості обслуговування пасажирів, забезпечення їх безпеки й комфорту пересування, дотримання транспортом графіків руху, економія капітальних витрат на ремонт рухомого складу та рейкового господарства за рахунок збільшення їх ресурсу, економія електроенергії, яка для метрополітенів досягається за рахунок оптимізації руху поїздів по перегонах. В українських метрополітенах вкрай назріла необхідність заміни наявних систем ведення поїздів на систему автоведення, основною перевагою якої є суміщення одразу всіх перелічених важливих функцій: забезпечення безпеки, дотримання графіків руху, економії електроенергії, сталої експлуатації рухомого складу (колісних пар) і рейкового господарства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019
Боняр С. М., Аляб’єва О. М.
Систематизація факторів впливу на інноваційний розвиток підприємства в сучасних економічних умовах (c. 77 - 83)
Розглянуто наукові аспекти розвитку поняття «інновація». Проаналізовано роботи іноземних і вітчизняних учених, таких як Макконнелл К., Брю С., Котлер Ф., Райзберг Б., Лемерль П., Ілляшенко С., Микитюк П. та інших. Дослідники пов'язують інноваційний розвиток підприємства з постійним пошуком нововведень і їх реалізацією для можливого більш ефективного управління підприємством. На основі існуючих наукових підходів до поняття «інновація» авторами запропоновано визначення терміна «інновація» з урахуванням особливостей морських портів. Слід зазначити, що на інноваційний розвиток впливають численні фактори, які або сприяють розвитку інновацій або перешкоджають їх упровадженню. В результаті аналізу досліджень вчених, що займаються питаннями, пов'язаними з факторами впливу на інноваційну діяльність на різних економічних рівнях, таких як: Ілляшенко С., Гончаренко Л., Арутюнов Ю., Русінко М., Коюда В., Шейко І., Родіонова І. та інших авторами було виділено за основними класифікаційними ознаками та запропоновано фактори, що впливають на результативні показники підприємств, встановлені їх характер і сила впливу для забезпечення ефективності інноваційного розвитку підприємств в сучасних економічних умовах. Стаття написана українською мовою
Власенко Т. А.
Модель оцінки готовності підприємства до стратегічних змін (c. 84 - 90)
Мета статті полягає у розробці й обґрунтуванні моделі оцінки готовності підприємства до стратегічних змін. Шляхом аналізу, синтезу й узагальнення наявних наукових праць учених досліджено підходи до оцінки готовності підприємства до змін. Обґрунтовано своєчасність розробки моделі оцінки готовності підприємства до стратегічних змін, яка включає послідовну реалізацію етапів: аналіз та узагальнення напрямів оцінки готовності підприємства до стратегічних змін; обґрунтування сукупності показників і критеріїв, що відповідають кожному напряму оцінки готовності підприємства до змін, вибір відповідного методичного забезпечення; визначення фінансової спроможності проведення стратегічних змін за допомогою методу доцільності витрат; визначення готовності персоналу до стратегічних змін з використанням кваліметричного методу; обґрунтування типу організаційної культури та визначення технологічного забезпечення процесу стратегічних змін шляхом експертного оцінювання; визначення рівня готовності підприємства до стратегічних змін із використанням методу нечітких множин; узагальнення отриманих результатів щодо рівня готовності досліджуваних підприємств до стратегічних змін та обґрунтування заходів рекомендаційного характеру. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є використання запропонованої моделі оцінки готовності до стратегічних змін на підприємствах сільськогосподарського машинобудування, що дозволить виявити негативні дестабілізуючі чинники впливу на процес проведення стратегічних змін. Стаття написана українською мовою
Герасименко О. О., Герасименко Г. В.
Грейдування як інноваційний підхід в оплаті праці: науково-прикладний сценарій для високотехнологічних підприємств (c. 91 - 99)
Метою статті є розроблення науково-прикладного сценарію та аргументація контенту головних компонент грейдування як управлінської новації у проектуванні основної заробітної плати на високотехнологічних підприємствах. Обґрунтовано необхідність удосконалення управлінських підходів до формування ефективної системи оплати праці як детермінанти залучення, закріплення та ефективного використання людських ресурсів високотехнологічних підприємств. Сформульовано вимоги до розроблення систем оплати праці в конкурентному середовищі. Наведено аргументацію масштабного поширення традиційної тарифної моделі оплати праці, яка в ринкових умовах зазнала глибокої кризи. Наголошується на необхідності модернізації стандартних систем оплати праці. Квінтесенція статті – імплементація теоретико-прикладних аспектів грейдування як інноваційного підходу в оплаті праці в управлінську практику високотехнологічних підприємств з урахуванням особливостей їх людського ресурсу та трудових процесів. Підкреслено, що компетентності персоналу високотехнологічних підприємств формують передумови забезпечення конкурентного розвитку. Акцентовано увагу на тому, що винагорода за працю, як компонента комплексного мотиваційного механізму високотехнологічних підприємств, об’єднує управлінський інструментарій, що стимулює продукування високотехнологічної продукції та високотехнологічних послуг. Сформовано комплекс чинників, які характеризують значущість посад високотехнологічних підприємств, що забезпечує кореляцію з розміром заробітної плати. Запропоновано альтернативні факторно-балові матриці оцінювання значущості робіт / посад для високотехнологічних підприємств з однаковою та різною кількістю рівнів. Розроблено матрицю опису факторів оцінювання значущості робіт / посад. У контексті ефективності систем оплати праці наголошується на доцільності поєднання грейдування та управління результативністю з використанням ключових показників ефективності. Обґрунтовано можливість забезпечення диференціації та посилення індивідуалізації заробітної плати. Стаття написана українською мовою
Давидова І. О., Гатило В. П.
Дослідження стану ринка праці в Україні як основи для формування імідж-стратегії підприємств у рамках Індустрії 4.0 (c. 100 - 108)
На сьогодні пріоритетний напрям управління підприємством в умовах Індустрії 4.0 є формування позитивного іміджу роботодавця. Позиціонування та створення іміджу підприємства на ринку праці має здійснюватися поступово, цілеспрямовано в розрізі динаміки та перспектив основних показників ринку праці, що, своєю чергою, забезпечить підприємству конкурентні переваги на ринку праці і дозволить залучити кадрові ресурси з оптимальними кількісними і якісними параметрами. Метою статті є аналіз основних показників і тенденцій розвитку ринку праці України для подальшого формування іміджевої стратегії підприємств в умовах Індустрії 4.0. Досліджено основні показники, що характеризують стан ринку праці, а саме: рівень безробіття, динаміку чисельності економічно-активного населення України, прогноз чисельності економічно-активного населення. Виявлено, що при формуванні іміджевої стратегії підприємств на ринку праці потрібно враховувати не тільки трендовий аналіз чисельності економічно активного населення, але й рівень безробіття, тому що він є одним із найважливіших індикаторів реалізації трудового потенціалу. Подолання проблем, пов’язаних із поширенням безробіття, потребує невідкладного реформування трудової сфери в концепції «Індустрія 4.0» та здійснення необхідних кроків для досягнення стратегічних цілей, максимальної реалізації трудового потенціалу шляхом створення сприятливих умов для праці та активізації заходів щодо формування іміджу підприємств на ринку праці. Стаття написана українською мовою
Данько Т. В.
Еволюція наукових засад міжнародного бізнесу (c. 109 - 115)
В Україні, починаючи з 1990-х років, спостерігається поступове зростання наукового інтересу до міжнародного бізнесу, але кількість відповідних праць досі залишається порівняно незначною. Водночас за кордоном наука про міжнародний бізнес з моменту появи у 1950-х роках пройшла значний шлях розвитку. В цьому контексті перед вітчизняними науковцями постає особливе завдання проаналізувати світові здобутки в цій галузі та на цій основі привести свою дослідницьку проблематику у відповідність до світових вимог сучасного етапу еволюції наукових засад міжнародного бізнесу. Незважаючи на значну кількість зарубіжних праць, присвячених дослідженню еволюції наукових засад міжнародного бізнесу, на сьогодні не існує єдиного усталеного підходу до класифікації етапів цього процесу. Це зумовило мету цього дослідження, а саме уточнити й узагальнити ключові характеристики основних етапів еволюції наукових засад міжнародного бізнесу з моменту появи цієї наукової дисципліни по теперішній час. Проведений аналіз з позицій інструменталістського підходу дозволив зробити висновок про те, що еволюція наукових засад міжнародного бізнесу є невідривною від міжнародного життєвого циклу цієї галузі та на цей момент має такі чотири етапи: інституалізація; бурхливе зростання; зрілість; ренесанс. В статті виділено й обґрунтовано часові рамки кожного етапу, та всебічно охарактеризовано кожний з них. Стаття написана українською мовою
Кравцов С. С.
Операційний менеджмент туристичних підприємств на основі концепції економіки вражень (c. 116 - 122)
Мета статті полягає у формулюванні нових принципів і підходів до управління операційною діяльністю туристичного підприємства з урахуванням вимог концепції економіки вражень. Визначено сутність економіки вражень і її основні риси. Основними аргументами для розробки цієї концепції було визначено такі як: мотиваційні технології, посилення конкуренції на туристичному ринку та підвищення очікувань споживачів. Використовуючи модель Кано, сформульовано основні атрибути туристичного продукту з урахуванням вимог економіки вражень. Також наведено види вражень, які отримує турист під час споживання туристичних послуг. Проаналізовано нові форми туризму, що забезпечують оригінальні емоції туристичним підприємством. Розглянуто новий підхід до формування, просування і реалізації туристичного продукту, де кожен процес пов'язаний з отриманням клієнтом певного досвіду, емоцій. Особливу роль при цьому відведено мобільним інформаційним технологіям. Це є важливою умовою, перш за все, для такого цільового сегмента цього туристичного продукту, як споживачі, які представляють покоління Z. Для оцінки ефективності впровадження подібного туристичного продукту запропоновано використовувати показники лояльності клієнтів, які базуються на емоційній складовій туристичного продукти. Подано порядок обчислення таких показників, як індекс лояльності клієнтів, оцінка зусиль споживача, індекс задоволеності споживачів, індекс надійності клієнта. Ці показники дозволяють продемонструвати довгостроковий ефект і найбільш відповідають сутності економіки вражень, оскільки дають, в першу чергу, емоційну, а не економічну оцінку. Стаття написана англійською мовою
Носовець О. І., Волощук Л. О.
Місце інноваційної інфраструктури у визначенні результатів інноваційної діяльності (c. 123 - 132)
В статті деталізовано та диференційовано за різноманітними підходами поняття інноваційної інфраструктури, уточнено обґрунтування її взаємозв’язку з інноваційною системою на предмет впливу на формування результатів інноваційної діяльності. Розглянуто аспекти трактування досліджуваного поняття інноватики за нормативно-правовими джерелами вітчизняного законодавства та міжнародними стандартами; зазначено неузгодженість визначень у нормативних актах; подано авторську дефініцію інноваційної інфраструктури; уточнено у зв’язці з інноваційною інфраструктурою змістовне наповнення поняття інноваційної системи. Розкрито сутність інноваційної інфраструктури як результату інноваційної діяльності та зазначено її місце в їх формуванні. Також приведено й обґрунтовано перелік результатів досліджуваної інновативної категорії як результатів інноваційної направленості підприємницької діяльності за аксіоматичним принципом транзитивності. Поглиблено теоретичне обґрунтування взаємної залежності й визначеності інноваційної інфраструктури й інноваційної системи в контексті визначення результатів інноваційної діяльності з позиції системності функціонування та визначеності ознаками інноваційності. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Колещук О. Я.
Просторово-динамічна оцінка системи управління сучасними промисловими підприємствами (c. 133 - 139)
Мета статті – формування основи просторово-динамічної оцінки системи управління сучасними промисловими підприємствами, що впливає на рівень адаптації до впровадження інновацій. Визначено, що система управління промисловими підприємствами має складний характер і велику кількість факторів впливу на їх діяльність. Просторово-динамічна оцінка системи управління промисловими підприємствами дозволяє виявити проблеми, які стоять перед ними, і знайти рішення цих проблем. Розглянуто вплив факторів зовнішнього середовища як підґрунтя для просторово-динамічної оцінки системи управління сучасними промисловими підприємствами. Запропонована основа для просторово-динамічної оцінки системи управління сучасними промисловими підприємствами є підґрунтям продукування та прийняття ефективних управлінських рішень, що дозволять оцінити кількісні та якісні зміни у просторі та часі; дослідити динаміку впливу на діяльність промислових підприємств індикаторів, що визначають ступінь інноваційної рефлексії, як рамкової умови для визначення рівня сприйняття інноваційності; визначити рівень гнучкості, активності й адаптивності промислових підприємств, і їх здатність до змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Стаття написана українською мовою
Приймак Н. С.
Впровадження управління стратегічними змінами на підприємстві в умовах ідентифікації впливу зовнішніх і внутрішніх драйверів змін (c. 140 - 146)
Метою цього дослідження виступає обґрунтування напрямків впровадження управління стратегічними змінами на підприємстві в умовах активного впливу середовища функціонування. Визначено, що управління стратегічними змінами на підприємстві є цілеспрямованою дією системи менеджменту на підприємство як платформу стратегічних змін з метою переведення його з одного стану в інший (бажаний) відповідно до визначених стейкхолдерами стратегічних цілей та заданих середовищем діяльності умов. Визначено, що впровадження управління стратегічними змінами на підприємствах має ряд особливостей, притаманних, по перше, специфіці цього процесу як інтегрованої складової стратегічного менеджменту; по-друге, функціонуванню підприємства як соціально-економічної системи, в рамках якої функціонал стратегічних змін пов’язаний із дією людського фактора та функціонуванням команди і учасників змін. В основу впровадження управління стратегічними змінами на підприємствах покладено трикутних стратегічних змін Е. Петтигрю: контекст, зміст і процес управління стратегічними змінами. Автором запропоновано для забезпечення вибору напрямків стратегічних змін на підприємстві відповідно до превалювання типу драйверів змін та стратегічної ситуації на підприємстві чотири напрямки управлінських дій. В межах кожного напрямку визначено: активність стратегічних змін, тривалість лагу впровадження, фіксацію стану ресурсів, рівень опору та стан корпоративної культури щодо змін. Визначено, що для забезпечення ефективної реалізації стратегічних змін необхідною умовою є формування фідуціарної корпоративної культури щодо змін на підприємстві та мінімізація ризиків реалізації та впровадження системи управління стратегічними змінами на підприємстві. У дослідженні виокремлено такі види ризиків стратегічних змін: кадрові, процесно-технологічні, ресурсні, ринкові, організаційні. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2019
Ареф’єва О. В., Побережна З. М.
Закономірності інтелектуалізації управління підприємством на основі розвитку бізнес-моделей (c. 111 - 119)
Уточнено сутність і розглянуто прояви інтелектуалізації в сучасній економіці. Інтелектуалізацію представлено як особливість світогосподарського розвитку на сучасному етапі, чому сприяють процеси інформатизації. Охарактеризовано вплив інтелектуалізації на розвиток основних форм міжнародних економічних відносин. Надано загальні рекомендації щодо підвищення якості їх інформаційного забезпечення. Удосконалено концептуальні, теоретико-методологічні й прикладні аспекти формування процесу та оцінювання результативності інтелектуалізації підприємств в умовах становлення інтелектуально-знаннєвої економіки. Визначено основні закономірності інтелектуалізації діяльності підприємств як розвитку цивілізації та інтелектуальної економіки. Проблема інтелектуалізації діяльності підприємств полягає в ефективному управлінні бізнес-моделлю на підприємстві для забезпечення відповідності їх характеристик поточним перспективним вимогам підприємства, на які впливають тенденції розвитку відповідної галузі промисловості. Підвищення рівня інтелектуальності корпоративних управлінських систем необхідно для задоволення потреб бізнесу, а саме: керівнику потрібні інтелектуальні бізнес-моделі, що дозволяють перенести відпрацьовані багаторічною практикою управлінські рішення в галузь новітніх технологій, вивільнити інтелектуальний потенціал для стратегічного мислення. Досліджено понятійно-категоріальний апарат інтелектуалізації діяльності підприємства. Акцентовано увагу на відсутності в науковій літературі комплексної характеристики дефініцій, які характеризують особливості інтелектуального розвитку суб’єктів господарювання. Зроблено висновок про доцільність використання запропонованих підходів у подальших теоретико-методологічних і прикладних дослідженнях процесів інтелектуалізації. Стаття написана українською мовою
Балацька Н. Ю.
Оцінка проблемного простору розвитку підприємств ресторанного бізнесу на основі сучасних технологій нейролінгвістичного програмування (c. 120 - 126)
Мета статті полягає у розробці й обґрунтуванні моделі S.C.O.R.E. для оцінки проблемного простору можливостей розвитку підприємства ресторанного бізнесу при різних умовах внутрішніх і зовнішніх його взаємодій. Аргументовано переваги застосування технології нейролінгвістичного програмування в процесі розроблення та прийняття управлінських рішень відносно траєкторій подальшого розвитку підприємства ресторанного бізнесу. Шляхом аналізу, синтезу й узагальнення наявних наукових праць учених визначено ключові аспекти, які необхідно враховувати підприємству ресторанного бізнесу при визначенні стратегічних векторів його розвитку (симптоми; причини; результати; ефекти; ресурси). Обґрунтовано алгоритм системного вирішення проблем при обґрунтуванні управлінських рішень щодо розвитку підприємства ресторанного бізнесу: стратегічна комплексна діагностика діяльності підприємства ресторанного бізнесу та формування моделі «аs-is»; визначення резервів і ресурсів для ліквідації «розриву» між моделями розвитку підприємства ресторанного бізнесу «аs-is» і «to-be»; обґрунтування оптимальної стратегії розвитку підприємства ресторанного бізнесу (формування моделі «to-be»). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є використання запропонованої моделі S.C.O.R.E. для обґрунтування оптимальної стратегії розвитку підприємств ресторанного бізнесу Харківської області. Стаття написана українською мовою
Вітюк А. В., Коляденко Н. А.
Застосування електронних майданчиків у збуті машинобудівної продукції (c. 127 - 134)
Окреслено основні проблеми збуту машинобудівної продукції. Виявлено основні передумови для використання електронних торговельних майданчиків в Україні. Розкрито сутність категорії «електронний торговельний майданчик». Доведено, що використання засобів Іnternet дозволяє підприємствам досягти більшої економічної ефективності при значно менших витратах. Виявлено основні електронні торговельні майданчики на ринку України. Здійснено аналіз електронних торговельних майданчиків, доцільних для використання машинобудівними підприємствами. Встановлено переваги та недоліки використання електронних торговельних майданчиків, доцільних для збуту продукції машинобудівними підприємствами. Обґрунтовано доцільність і перспективи використання електронних торговельних майданчиків як інструменту інтенсифікації збуту машинобудівної продукції. Виявлено характерні особливості машинобудівної продукції, що повинні враховуватися для її продажу на електронних торговельних майданчиках. Визначено основних гравців-операторів електронних торговельних майданчиків на ринку України й основних їх користувачів. Встановлено об'єктивні та суб'єктивні причини доцільності використання електронних торговельних майданчиків для збуту машинобудівної продукції. Виявлено спільні тренди у розвитку електронної торгівлі та машинобудування. Досліджено роботу електронних торговельних майданчиків через структуру та кількість товарів, що на них продавалися, та структуру та кількість товарів, які шукали відвідувачі електронних торговельних майданчиків. Доведено, що збут машинобудівної продукції з використанням електронних торговельних майданчиків є суттєво обмеженим, проте в майбутньому зростатиме, що може забезпечуватися диференціацією електронних торговельних майданчиків залежно від категорій споживачів машинобудівної продукції. Встановлено, що основними причинами можливої активізації збуту машинобудівної продукції через Інтернет є постійне нарощування кількості користувачів мережі, що відвідують електронні торгові майданчики; зростання прихильності споживачів до впровадження інформаційних технологій; розширення потенціалу продажів за рахунок охоплення нових, відмінних від звичних, сегментів ринку, а також залучення покупців у нові для них сфери. Стаття написана українською мовою
Проценко А. В.
Оцінка інноваційного потенціалу підприємств як об’єктивна основа реалізації структурних трансформацій: методичний аспект (c. 135 - 141)
Визначено, що сутність оцінки структурних перетворень інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств полягає у виявленні наявних і створенні системної сукупності підрозділів, служб і органів управління для забезпечення виконання підприємствами нової сукупності тактичних і стратегічних функцій. Частота організаційно-економічних змін для структурних перетворень інноваційного потенціалу визначається з урахуванням умов господарювання підприємств і конкретної ринкової ситуації. Основними адаптивними критеріями оцінки структурних перетворень інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств є зростання продуктивності праці, прискорення технічного розвитку, кооперація в ухваленні та реалізації управлінських рішень тощо. У кризовий період зміни в структурах підприємств спрямовані на їх виживання за рахунок раціональнішого використання інноваційних ресурсів, зниження витрат й адаптивного пристосування до вимог зовнішнього середовища. Саме тому сьогодні ключовим стало завдання не як організувати виконання окремих тактичних і стратегічних функцій, а як сформувати стійку домінантну структуру, сприятливу для управління підприємствами в мінливих умовах ринку. На практиці поставлене завдання найчастіше виконується частково у формі задач оцінки й аналізу, спрямованих на регулювання потокових показників. До того ж з’являються концептуальні управлінські рішення, які розглядають проблеми оптимізації структурних утворень підприємств. Їх нагальним завданням постає створення моделей для реформування організаційних структур підприємств відповідно до тих трудових, фінансових, матеріальних та інформаційних потоків, які впливають на підвищення рівня інноваційного потенціалу. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Мушникова С. А.
Культура безпеки розвитку – культура комунікаціювання як основа інтелектуалізації управлінського процесу (c. 142 - 148)
Метою статті є теоретичне обґрунтування взаємозв’язку культури безпеки розвитку – культури комунікаціювання як основи інтелектуалізації управлінського процесу. Визначено, що основним джерелом походження будь-якої культури, в тому числі й культури управління підприємством, є людська діяльність, яка набуває сенсу в тісному зв’язку з суспільством, його звичками, устоями, традиціями. Причому суспільна поведінка людини не закладена природою, а формується окремим суспільством залежно від багатьох просторових і часових особливостей, в тому числі особливостей діяльності будь-якого підприємства. До основних елементів культури слід віднести матеріальні та духовні цінності, які характеризують організацію діяльності та управління підприємством із взаємодією його членів. Визначено та доведено, що культура комунікаціювання на кожному конкретному підприємстві є базою для формування культури управління його безпекою розвитку, побудованої на основоположних принципах: духовності, освіченості та вихованості, причому складовими елементами культури управління безпекою розвитку є: культура безпеки та культура розвитку. На підставі цього визначено термін поняття «культура безпеки розвитку підприємства» як набір відповідних характеристик, правил, норм і особливостей діяльності підприємства з урахуванням психологічної поведінки та кваліфікаційних здібностей окремих осіб, що приймають управлінські рішення, відповідно до їх пріоритетності та обумовленої значущості. За результатами дослідження запропоновано напрями комунікаціювання, на які слід спиратися в управлінському процесі, а саме: адаптації; координованого управління значенням або правил; риторичного напряму; конструктивістського; напряму соціальних категорій і обставин; або напряму конфліктів. Вибір напряму культури комунікаціювання та орієнтир на нього надасть можливості визначити якісні сторони обраної культури управління безпекою розвитку підприємства та підвищити рівень інтелектуалізації у прийнятті управлінських рішень. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020
Данілова Е. І.
Ідентифікація стану економічної безпеки вітчизняних авіакомпаній (c. 132 - 137)
Метою дослідження є обґрунтування доцільності застосування функції бажаності Харрінгтона як інструменту інтегрального оцінювання стану економічної безпеки підприємства на прикладі вітчизняних авіакомпаній. Досліджено діяльність дев’яти авіакомпаній на ринку України: ПРАТ «АК «Міжнародні авіалінії України», ПАТ «Мотор Січ», ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», ТОВ «ЯнЕір», ТОВ «Авіакомпанія Меридіан», ТОВ «Авіакомпанія Скай АП», ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», ПрАТ «Авіакомпанія Буковина», ТОВ «Авіакомпанія Браво». За результатами проведеного оцінювання стану економічної безпеки зроблено висновок, що в зоні безпеки прибутковості протягом всього досліджуваного періоду знаходилися підприємства, які надавали послуги вантажного перевезення, авіакомпанії, основним видом діяльності яких є пасажирські авіаційні перевезення, всі інші учасники авіаційного ринку отримували збитки, а отже, перебували в зоні ризику з огляду на критичну відсутність фінансових ресурсів не лише для розширеного відтворення послуг, але і для покриття поточних потреб операційної діяльності, що закономірно призведе до зростання короткострокової кредиторської заборгованості за отриманими короткостроковими кредитами, а отже, до зростання фінансових витрат авіакомпанії на їх погашення. Використання шкали Харрінгтона для ідентифікації стану економічної безпеки авіакомпанії виявило, що ресурсну небезпеку для більшості авіакомпаній становить критична відсутність високоліквідних активів і короткострокових фінансових вкладень, недостатність чистого грошового потоку. Більшість авіакомпаній України працюють у зоні ризику та критичної небезпеки. Стаття написана українською мовою
Калініченко Л. Л., Шуміло О. С., Кулімякін Я. Ю.
Кадрова складова економічної безпеки підприємства роздрібної торгівлі (c. 138 - 143)
Метою статті є дослідження та уточнення теоретичних засад кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. У статі за допомогою компаративного аналізу наявних визначень науковців з’ясовано сутність поняття «кадрова безпека підприємства». Визначено відсутність єдиного розуміння сутності кадрової безпеки підприємства серед науковців, адже. вона розглядається як багатогранне поняття. Визначення сутності кадрової безпеки підприємства поділено на три напрямки: розуміння кадрової безпеки підприємства як підвищення ефективності використання кадрового потенціалу; як складової економічної безпеки з позиції захисту; з позиції управління персоналом. Враховуючи особливості підприємств роздрібної торгівлі, уточнено та доповнено поняття кадрової безпеки підприємства. Вона розуміється як стан захищеності інтересів підприємства з розвитку ефективності діяльності, адаптації до змін і підвищення стійкості функціонування. З позиції системного підходу досліджено зовнішні та внутрішні загрози кадровій безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Визначено завдання кадрової безпеки підприємства у розрізі загальної економічної безпеки торговельного підприємства. Досліджено функції управління кадрами у розрізі забезпечення економічної безпеки підприємства, серед них зазначено основні: визначення потреб у персоналі та забезпечення підприємства роздрібної торгівлі кадрами; розвиток і використання персоналу; мотивація результатів праці та поведінки; інформаційно-правове управління персоналом. Класифіковано та досліджено методи забезпечення кадрової безпеки підприємства роздрібної торгівлі. Вони поділені на фінансові, психологічні, організаційні, технологічні, адміністративні і дисциплінарні. Стаття написана українською мовою
Корепанов Г. С., Черненко Д. І., Чала Т. Г.
Теоретико-методичні передумови та розробка концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів (c. 144 - 151)
Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних передумов і розробці концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів. Визначено, що використання в Україні сучасної концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів вимагає уніфікації підходів до впровадження теорії стейкхолдерів у національну практику управління. Визначено, що понад 60 % науковців використовують термін «стейкхолдер» без посилання на будь-яку версію теорії стейкхолдерів. Наведено основні групи стейкхолдерів, якими, насамперед, є: клієнти; співробітники; місцеві громади; постачальники та дистриб’ютори; акціонери. Супутніми стейкхолдерами вважаються: ЗМІ; громадськість взагалі; ділові партнери; майбутні покоління; минулі покоління (засновники організацій); вчені; конкуренти; неурядові організації чи активісти; представники стейкхолдерів, такі як профспілки або профспілки постачальників чи дистриб’юторів; фінансисти, крім акціонерів (власників депозитів, облігацій, кредитори); конкуренти; уряд, політики. На основі схематизації інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення розроблено концептуальну модель управління взаємодіями стейкхолдерів, яка охоплює урахування моделей взаємодії стейкхолдерів з інформаційним ресурсом, ролі громади, природи взаємовідносин із стейкхолдерами, методології систематичного визначення груп стейкхолдерів, системи міжнародних метаданих і принципів AccountAbility. Використання концептуальної моделі управління взаємодіями стейкхолдерів є надійним підґрунтям для набуття конкурентних переваг тих організацій, які спільно зі стейкхолдерами здатні ефективно створювати додану вартість, покращувати загальну ефективність функціонування підприємств і сприяти сталому розвитку територіальних громад. Стаття написана українською мовою
Лазебник Ю. О., Івасенко М. Г.
Методологічні засади дослідження соціальних медіа у ресторанному бізнесі як інструменту протидії наслідкам COVID-19 (c. 152 - 158)
У статті розглянуто проблему тяжкого положення ресторанного бізнесу у зв'язку з пандемією COVID-19 та її наслідками. Метою статті є висвітлення механізмів протидії наслідкам COVID-19 через сектор соціальних медіа та соціального маркетингу. Для досягнення поставленої мети у статті докладно розглянуто основні визначення, напрями та особливості застосування такого сучасного механізму (інструменту) підвищення ефективності реклами та просування товарів і послуг, як соціальні медіа. Маркетинг соціальних медіа в цей час переважно домінує над традиційним маркетингом. Традиційний маркетинг набагато дорожчий, ніж соціальний медіамаркетинг, тому більшість підприємств зараз взяли курс саме на маркетинг в соціальних медіа для активізації свого бізнесу. У статті проаналізовано результати європейського дослідження щодо використання соціальних медіа у ресторанному бізнесі. За результатами проведеного дослідження було визначено основні етапи процесу управління взаємовідносинами з клієнтами та сформовано три загальні кроки: крок перший – знайомство зі споживачами; крок другий – утримання клієнтів; крок третій – взаємодія з клієнтом. Реалізація всіх трьох етапів має покращити обслуговування клієнтів ресторанної сфери. У цій роботі проведено аналіз наслідків COVID-19 для ресторанного бізнесу і запропоновано основні шляхи їх подолання. Доведено необхідність і доцільність застосування соціального медіа маркетингу у ресторанному бізнесі. Зроблено висновки щодо доцільності запровадження спеціальних заходів задля нормалізації фінансового становища, виходу з кризи та окупності витрат на виробництво. Серед таких заходів виділено застосування соціального медіамаркетингу, підвищення ефективності реклами в Інтернеті та налагодження комунікації з клієнтами. Стаття написана українською мовою
Мушникова С. А.
Теоретико-методичний базис управління безпекою розвитку підприємства (c. 159 - 165)
Метою статті є обґрунтування теоретико-методичного базису управління безпекою розвитку підприємства. У статті визначено, що складність функціонування всіх рівнів національної економіки, включаючи промислові підприємства, в сучасних умов потребує революційних змін в їх системі управління, якщо розглядати підприємство як складну поліструктурну систему. Кризові ознаки, які спостерігаються протягом останніх десяти років, можуть як негативно, так і позитивно впливати на трансформації в діяльності окремих підприємств, призвести як до розвитку, так і до деградації підприємства. Тому в роботі пропонується теоретико-методичний базис управління безпекою розвитку підприємства. До основополагаючих складових теоретико-методичного базису управління безпекою розвитку підприємства можна віднести: мету управління, задачі, принципи управління, підходи, методи та інструменти управління, що, своєю чергою, є базою для формування конвергентно-інтегрованого механізму управління безпекою розвитку з синергетичним ефектом. Зокрема, обрання механізму управління безпекою розвитку підприємства базується на відповідних підходах, наряду з існуючими загальнонауковими теоретичними підходами створення ефективної системи управління підприємством, пропонуються підходи до формування системи управління безпекою розвитку підприємств, а саме: аспектний, ситуаційний, системний, процесний, синергетичний та системно-синергетичний. В основу конвергентно-інтегрованого механізму з синергетичним ефектом покладено процес конвергенції всіх методичних базисів безпеки та розвитку підприємства з отриманням ефекту синергетики й окремих його складових. Стаття написана українською мовою
Проценко В. М.
Методологічні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації (c. 166 - 172)
Метою статті є формування методологічних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації. У роботі зазначено, що послідовність і успіх ринкових перетворень багато в чому визначається економічною поведінкою підприємств, їх адаптацією до нових вимог сучасної дійсності. Однією з головних причин нездатності українських промислових підприємств до виходу з кризи є неготовність їх до модернізації виробництва і збільшення випуску конкурентоспроможної продукції. Усунення цих причин вимагає від підприємств певної стратегії і тактики економічної поведінки. Інтенсифікація управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації як феномен є предметом вивчення як економічної науки, так і соціології. Визначено, що проблема інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації методологічно може долатися в тому випадку, коли порушується питання стосовно абсолютистської і релятивістської його оцінки, констатуючи той факт, що раціональність як фундаментальна характеристика економічної поведінки є цивілізованою цінністю, що має одночасно методологічну та аксіологічну спрямованість. У статті виокремлено основні напрямки дослідження інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації та запропоновано методологію інтенсифікації управління економічною поведінкою в умовах неоіндустріальної модернізації. Стаття написана українською мовою
Райко Д. В., Подрез О. І.
Соціальна відповідальність як інструмент управління сталим розвитком промислового підприємства (c. 173 - 189)
Метою статті є узагальнення та уточнення теоретичних положень щодо соціальної відповідальності промислових підприємств з урахуванням сучасної концепції сталого розвитку в Україні, розробка наукового (дворівнева процедура оцінки) та методичного (розрахунок загального інтегрального показника СВП) підходів щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства. Відмінністю підходів є узгодженість показників за впливом факторів зовнішнього середовища (за зовнішніми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку підприємства. В статті проаналізовано сутність поняття соціальної відповідальності, її концепції, принципи, мотиви, переваги та недоліки щодо впровадження; виокремлено поняття «соціальна відповідальність підприємства (СВП)» в рамках сталого розвитку. Запропоновано модель формування теоретичних основ і методичних підходів щодо соціальної відповідальності, яка відрізняється від раніше розроблених тим, що оцінка соціальної відповідальності здійснюється за рівнями управління (макро-, мезо- і мікрорівень), взаємовідносинами зі стейкхолдерами, життєвим циклом підприємства тощо. Розроблено науковий підхід та процедуру оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку, яка складається з двох рівнів. Удосконалено методичний підхід щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку. Він складається з показників оцінки впливу зовнішніх стейкхолдерів на економічну складову (перший рівень оцінки) та економічної на екологічну, енергетичну та соціальну складові (другий рівень). Визначено показники, що характеризують діяльність підприємства з покращення умов життя мешканців регіону, де воно працює. Методичний підхід базується на використанні індексного методу. Наведені розробки дозволяють побудувати соціально відповідальне підприємство, чия діяльність буде узгодженою зі стратегією сталого розвитку, з партнерами по бізнесу (стейкхолдерами) та дозволить проводити заходи щодо соціального забезпечення та забезпечення енергоносіями працівників й мешканців регіону, знижувати викиди шкідливих речовин. Стаття написана українською мовою
Сосновська О. О.
Методологічний базис управління економічною безпекою підприємства (c. 190 - 196)
У статті обґрунтовано необхідність вивчення методології як системи принципів та інструментів організації діяльності для подальшого дослідження процесу управління економічною безпекою підприємства. Метою статті є формування методологічного базису управління економічною безпекою підприємства на основі упорядкування сукупності концепцій та теорій, принципів, наукових підходів і методів для систематизації елементів методології економічної безпеки на рівні підприємства як об’єкта перспективних наукових пошуків. Встановлено, що надзвичайно актуальною для українських підприємств є проблема забезпечення стійкості їх соціально-економічних систем унаслідок значної мінливості та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. З огляду на це, головною метою управління економічною безпекою підприємства визначено його стійке функціонування, ключовим критерієм якого є забезпечення цільового рівня економічної безпеки у певному часовому проміжку. Доведено, що основою стійкого функціонування підприємства є здійснення процесу управління функціональними підсистемами економічної безпеки, рівень якої для кожної підсистеми може бути різним, але інтегрально забезпечувати економічно безпечне функціонування підприємств на різних фазах економічного розвитку. На основі визначення головної мети та критерію управління економічною безпекою підприємства запропоновано методологічний базис цього процесу, що являє собою консолідацію концепцій та теорій за функціональними підсистемами економічної безпеки, наукових підходів, специфічних і фундаментальних принципів і методів, ієрархічна структуризація яких дає можливість систематизувати методологію наукового пізнання щодо процесу управління економічною безпекою підприємства та сформувати певну сукупність наукових поглядів побудови теоретичної та практичної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності цього процесу та забезпечення стійкого функціонування підприємства в умовах невизначеності. Стаття написана українською мовою
Циганова О. С., Бурлан С. А., Каткова Н. В.
Оцінювання результативності діяльності підприємств машинобудування України (c. 197 - 206)
У статті проведено аналіз діяльності машинобудівної галузі України з точки зору її результативності. Досліджено динаміку змін обсягів виробництва та реалізації машинобудівної продукції, фінансових результатів до оподаткування, чистого прибутку (збитку) та рентабельності (збитковості) операційної діяльності машинобудівної галузі в цілому та в розрізі її видів виробництв протягом 2013–2018 рр. Виявлено, що за всіма напрямками машинобудування в період 2013–2017 рр. спостерігався спад їх питомої ваги у загальному промисловому виробництві, хоча в грошовому вимірнику виробництво і реалізація машинобудівної продукції зростали з 2015 р. Питома вага реалізованої машинобудівної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції за 2013–2016 рр. знижувалася з 8,6 % до 6,1 %, а протягом 2017–2018 рр. зросла до 6,9 %. Визначено, що криза 2014 року суттєво вплинула на результативність діяльності підприємств машинобудування: фінансові результати різко знизилися до від’ємного значення, розмір чистого прибутку коливався відповідно до фінансових результатів, операційна діяльність була збитковою. Проте починаючи з 2015 р. машинобудівні підприємства спроміглися адаптуватися до ринкових і політичних змін, наростити обсяги виробництва і збільшити рентабельність діяльності, насамперед ті, які зайняті виробництвом комп'ютерів, електронної та оптичної продукції та електричного устаткування. Так, у 2014 р. збитки отримали як підприємства промисловості взагалі, так і машинобудування зокрема, у 2015 р. прибуток мали лише підприємства з виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, а у 2016 р. до них приєдналися підприємства з виробництва машин і устаткування; у 2017 р. прибуток отримали підприємства всіх напрямів машинобудування, а у 2018 р. прибуток всієї машинобудівної промисловості зріс на 88,5 %. Відповідно, у 2015–2017 рр. відбулося динамічне зростання рентабельності операційної діяльності до 9,8 %, хоча у 2018 р. спостерігається його зниження на 13,3 %. Найбільшу рентабельність операційної діяльності мають підприємства з виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції та електричного устаткування. Стаття написана українською мовою
Янчук М. Б.
Торсійна гіпотеза обґрунтування економічної інтеграції високотехнологічних підприємств (c. 207 - 213)
Досліджено інтеграцію як неодмінний атрибут будь-якої економічної системи і найважливіший фактор, який сприяє її стабільному еволюційному розвитку, та виокремлено її двоїсту природу, а саме: по перше, досягнення нової якості, нової цілісності із раніше абсолютно не пов'язаних частин, з другого боку – можливі протікання цих процесів у рамках вже існуючої системи, консолідація та стабілізація розхитаної системи, підвищення рівня її цілісності та організованості, перетворення її старого устрою на основі нового, більш прогресивного. Для розширення предметного образу цього дослідження використано багатовимірну фізичну парадигму, у контексті якої використано торсійну гіпотезу обґрунтування економічної інтеграції високотехнологічних підприємств на основі двоспіральної моделі К. Грейвза, яка об’єднує збалансоване функціонування двох компонентів розвитку підприємств: парадигм бізнесу як певну філософію сприйняття і пристосування до реальності та умов їх існування, в рамках якої синхронізація торсійних полів спіралей набуває певного економічного змісту і означає прив'язку до часу перебігу інтегративних процесів. Модифіковано інтегральну циклічну двоспіральну модель К. Грейвза шляхом введення третьої – конвергентної мезоспіралі, яка символізує складову державного регулювання національних інститутів інтегративних відносин (тут інститути – норми і правила, що визначають форми і границі інтеграції, а також механізми, що забезпечують їх виконання). При цьому державне регулювання набуває нового – переговорного, партнерського і погоджувального характеру, а не жорсткої державної монополії, завдяки чому досягається збалансованість, узгодженість і своєчасність необхідних інтегративних трансформацій високотехнологічних підприємств. Стаття написана українською мовою
Ястремська О. М., Ястремська О. О.
Управління розвитком підприємств: уточнення теоретичних положень (c. 214 - 226)
Метою статті є уточнення теоретичних основ управління розвитком промислових підприємств. Відповідно до мети поставлено завдання щодо аналізу наукових підходів до формування категоріально-понятійного апарату з управління розвитком промислових підприємств; визначення теоретичного базису управління розвитком за принципами, напрямами, сферами та видами управління; побудови моделі механізму управління розвитком промислових підприємств. На підставі дослідження уточнено поняття «управління розвитком промислового підприємства», під яким розуміється процес зміни руху підприємства у позитивному напрямі, що виникає під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища, задля виконання його місії та досягнення стратегічних цілей підвищення рівня розвитку за всіма сферами діяльності. Для визначення теоретичного базису управління розвитком промислових підприємств встановлено необхідні критерії – класифікаційні ознаки, а саме: за науковим підходом, за сферами діяльності, за видами потенціалу, за життєвим циклом підприємства, за видами планування та розвитку. Усі ознаки відповідають принципам і функціям управління. Впровадження теоретичних основ здійснюється за допомогою механізму управління. Запропоновано модель механізму управління розвитком промислового підприємства, що будується за складовими (інформаційно-аналітичною, техніко-технологічною, організаційно-економічною та адміністративно-правовою), кожна з яких використовує власні методи, інструменти та важелі управління. До класичних методів управління (економічні; адміністративно-правові; організаційні) додано економіко-математичні; комп’ютерні програми та технології, оскільки у сучасних умовах господарювання неможливо здійснювати управління, не використовуючи математичний апарат та комп’ютерні технології. Інструменти управління згруповано за сферами діяльності – економічна, соціальна та екологічна. Кожну групу інструментів деталізовано за видами та важелями управління. Інструменти управління вибрано згідно із міжнародними дослідженнями, які щорічно проводяться компанією Bain & Company. Інструменти потребують конкретизації щодо встановлених державою або підприємством нормативних показників (важелів управління), за допомогою яких здійснюються дії, що спрямовані на досягнення промисловим підприємством сталого розвитку. Таким чином, наведені розробки дозволяють підприємству чітко визначити мету, принципи, функції, підходи, напрями, сфери та види управління, побудувати ефективний механізм управління задля досягнення сталого розвитку як найбільш прогресивного. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020
Гавкалова Н. Л., Гагарінов О. В.
Актуалізація необхідності інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств на основі аналізу економічних показників їх діяльності (c. 224 - 239)
Метою статті є аналіз економічних показників діяльності промислових підприємств України як основа актуалізації необхідності інтенсифікації управління їх економічною поведінкою. Авторами було проаналізовано показники соціально-економічного розвитку України за період 2010–2018 рр., динаміку обсягів і структуру реалізованої промислової продукції в Україні за 2014–2019 рр., зокрема,динаміку та структуру обсягу реалізованої продукції у переробній промисловості, динаміку та структуру обсягів реалізації продукції машинобудування, фінансові результати діяльності промислових підприємств в цілому та у машинобудуванні зокрема. Все це дало можливість зробити висновки щодо стану промисловості в Україні, а саме: на сьогодні відбувається поступове подолання наслідків фінансової кризи та політико-економічних наслідків;проблема розвитку машинобудування полягає у застарілій матеріало-технічній базі, а отже, відображається на конкурентоспроможності в цілому через вплив на якість і собівартість продукції, та її невідповідності вимогам світового ринку;рентабельність операційної діяльності низька та знижується у 2018 році, що не дає можливості підприємствам розвиватися, а також стимулює низьку інноваційну активність, тому що основним джерелом фінансування інноваційного процесу є власні кошти підприємств;кількісний склад працівників промислових підприємств знижується, в той час як і гіршає якісний склад, що є наслідком того, що заробітна плата значно нижча за середньосвітову, а також продовжується відтік висококваліфікованих кадрів через трудову міграцію; незначна частка машинобудування у структурі промисловості України, а саме 11,77 % станом на 2019 рік;висока ресурсоємність, енергоємність і матеріалоємність продукції машинобудування, а також низькі темпів розробки, освоєння і випуску нової продукції. Все це дає можливість актуалізувати необхідність інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств як спосіб розвитку промисловості України. Стаття написана українською мовою
Гораль Л. Т.
Багатоаспектність формування процесу управління безпекою розвитку промислового підприємства (c. 240 - 246)
Метою статті є систематизація та узагальнення багатоаспектного характеру поняття «безпека розвитку» промислового підприємства. Зазначено, що, маючи складне поєднання техніко-технологічних, інформаційних, ресурсних, фінансово-економічних, інтелектуальних, кадрових функціональних складових, кожна з яких певним чином впливає на стан діяльності конкретного промислового підприємства, необхідним є розгляд складного явища, такого як безпека розвитку, інакше кажучи, розвиток повинен бути безпечним. Під час дослідження поняття «безпека розвитку» промислового підприємства визначено складність його формування. Це пов’язано, перш за все, із складністю складових, а саме «розвитку» та «безпеки» функціонування підприємств, причому кожне з цих понять необхідно розглядати в декількох аспектах (та/або наукових дисциплінах): філософському, соціальному, фінансово-економічному й управлінському. Зазначено, що людина є відкритою, складною системою, що еволюціонує. В умовах становлення людиноцентричної економіки, з одного боку, та в період кризи, з іншого боку, виникають можливості до отримання нового досвіду. На підставі цих висновків запропоновано систему визначення пріоритетності причинно-наслідкових зв’язків у системі управління безпекою розвитку промислового підприємства. Використання запропонованої пріоритетності причинно-наслідкових зв’язків у системі управління безпекою розвитку промислового підприємства дозволить визначитися із спрямуванням використання механізмів управління підприємством як на стратегічному, так і на тактичному рівнях при вирішенні поточних завдань. Стаття написана українською мовою
Залуцька Х. Я.
Управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємства: теоретико-методичні аспекти (c. 247 - 255)
Метою статті є розроблення та узагальнення теоретико-методичних положень процесу управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємства. Для досягнення мети дослідження у статті виконано з використанням методів узагальнення, абстрактно-логічного методу, індукції, дедукції, систематизації, формалізації. Досліджено наукові підходи до розуміння сутності поняття «розвиток» і його необхідність для ефективного функціонування підприємств у сучасних умовах мінливого турбулентного середовища, на основі чого удосконалено це поняття. Значну увагу приділено процесам диверсифікаційного й інтеграційного розвитку та особливостям їх використання в діяльності сучасних підприємств. Виділено структурно-функціональні взаємозв’язки між цими поняттями та окреслено вигоди (ефекти) від диверсифікаційно-інтеграційного розвитку, що дозволило обґрунтувати його необхідність для сучасних підприємств. Обґрунтовано теоретичні аспекти процесу управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств. Таким чином, наведені розробки дозволяють підприємству чітко визначити мету, принципи, функції, підходи, напрями, сфери та види управління, побудувати ефективний механізм управління задля досягнення бажаних ефектів диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємств як найбільш прийнятного в сучасних умовах динамічності та непередбачуваності зовнішнього та внутрішнього середовищ. Стаття написана українською мовою
Крівцова Т. О., Лядова Ю. О.
Аналіз кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва в контексті удосконалення обліку і аудиту (c. 256 - 264)
Метою цієї статті є обґрунтування шляхів удосконалення обліку і аудиту через аналіз впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва, що зумовлені сучасною світовою фінансовою кризою. За допомогою методів логічного узагальнення виокремлено внутрішні та зовнішні фактори впливу на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва. Проаналізовано рухомість власних фінансових ресурсів і можливість застосування кредитної складової у діяльності конкретного суб’єкта підприємництва на основі розрахунку показників кредитоспроможності, платоспроможності, фінансової стійкості та фінансового стану (фактори внутрішнього середовища). В результаті економетричного моделювання встановлено, що уповільнює розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва надмірне зростання поточних зобов’язань порівняно з відносно помірною динамікою зміни обсягів їх активів, а також обмежені можливості довгострокового залучення запозичених ресурсів та низька окупність їх активів. Регресійний аналіз впливу коливань курсу національної грошової одиниці відносно до долара США та євро (фактор зовнішнього середовища) на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва дозволив встановити, що такий фактор негативно впливає як на обсяги залучення кредитних ресурсів, так і на діяльність суб’єкта підприємництва в цілому. Практична реалізація результатів дослідження дозволить підвищити якість і швидкість прийняття управлінських рішень, які базуються на даних обліку і аудиту в сучасних умовах світової фінансової кризи. У зв’язку з цим подальші розробки має сенс зосередити на виявленні й усуненні наслідків світової фінансової кризи 2020 р. в діяльності суб’єктів підприємництва. Стаття написана англійською мовою
Нечаєва І. А.
Оцінка прозорості та відкритості комунального підприємства (установи, організації) як запорука ефективного використання місцевих фінансів і територіального розвитку (c. 265 - 273)
Особливості та сучасні умови функціонування комунальних підприємств (установ, організацій) (КП(УО)), зокрема, процеси демократизації, децентралізації, відкритості суспільства, потребують удосконалення системи показників, формують певні вимоги до критеріїв оцінювання ефективності їх діяльності. Зважаючи на цілі, завдання та виконувані функції, оцінку ефективності діяльності КП(УО)варто здійснювати як за економічними, так і соціальними критеріями, що пояснюється тим, що діяльність КП(УО) спрямована на вирішення соціальних задач відповідної територіальної громади, а отже, результативність діяльності такого підприємства. не завжди визначається прибутковістю. Оцінити ефективність використання комунальними підприємствами місцевих фінансів, які є основною дохідною статтею їх бюджету, та рівень впливу КП (УО) на розвиток територіальної громади можна тільки за умови прозорості та відкритості діяльності такого підприємства. В роботі запропоновано в системі критеріїв оцінки соціальної ефективності КП(УО) виокремити критерій «Поінформованість суспільства щодо діяльності комунального підприємства (установи, організації)». Відповідно, в системі показників оцінки ефективності соціальної діяльності запропоновано визначення рівня прозорості та відкритості КП(УО).Наведено алгоритм оцінювання рівня прозорості КП(УО) як одного з етапів оцінки ефективності діяльності комунальних підприємств (організацій, установ). Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В.
Бізнес-моделі як інструмент коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках (c. 274 - 280)
Метою статті є формування бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках у сучасних турбулентних умовах. За результатами проведеного дослідження визначено, що в сучасних умовах, коли постійно з'являються нові технології, змінюються споживчі переваги, формуються нові соціальні тренди, головним ключовим фактором успіху в конкурентній боротьбі стає правильне визначення актуальної бізнес-моделі підприємства. Успішні інноваційні продукти вже не є гарантом успіху на ринку, і тільки комплексна інноваційна діяльність, яка переходить на рівень перманентного моніторингу адекватності бізнес-моделі мінливих умов, і проєктування її поліпшеною версією є визначальним фактором успіху в конкурентній боротьбі. Фундаментальні зміни – еволюційні і радикальні трансформації – формували економіку та бізнес-середовище в останні десятиліття. Технології, особливо інформаційні та комунікаційні, радикально змінили вимоги до побудови успішного бізнесу та управління ним. Відповідно, революційні технології вимагають продукування нових бізнес-моделей як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках. У сьогоднішньому гіперконкурентному середовищі не існує ідеальної бізнес-моделі, яка формує стійкі конкурентні переваги. В майбутньому, де зміни відбуватимуться ще швидше, успіху доможуться ті підприємства, які зможуть задіяти повний свій потенціал. Переможцями будуть адаптивні підприємства, здатні швидко реагувати на нові виклики. В статті детально розглянуто процес формування сутності поняття «бізнес-модель» та визначено її структуру; проаналізовано характеристики шкіл наукової думки, які займаються дослідженням бізнес-моделей; виокремлено принципи та задачі бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках. Стаття написана українською мовою
Проценко В. М.
Концептуальні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації (c. 281 - 287)
Метою статті є формування концептуальних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації.У статті визначено, що сучасний механізм ринкового типу ґрунтується на поліцентричній системі господарювання і самостійності уформуванні ефективнихтактичних істратегічних управлінських рішень, повної відповідальності за їх результати, використовуючиінтенсифікацію управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації. Прерогативи, які створюються за допомогою інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту, дозволяють нейтралізувати й усунути негативний ефект впливу зовнішнього середовища і утворюють складову частину їх функціонування, що включає цілепокладання та формування концепції, які є підґрунтям для розробки стратегії розвитку підприємств.Запропонована концепція інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальноїмодернізації ґрунтується на значній децентралізації управлінських функцій.За умови, що поточне та оперативне управління враховує проблеми та потреби ринку і орієнтує підприємства на досягнення кінцевої стратегічної цілі діяльності, дозволить врахувати перспективи збалансованого їх розвитку і вирішити проблему усунення негативного ефекту змін зовнішнього та внутрішнього середовища, а також надасть можливість зберегти технологічно-логістичні зв’язки і потенціальні ресурси підприємств; ґрунтується на широкому апараті методів, методик і прийомів збору та аналізу інформації. Стаття написана українською мовою
Ромашко О. М., Неміш Ю. В.
Практичні аспекти оцінювання фінансових ресурсів підприємства (c. 288 - 294)
Метою статті є обґрунтування та апробація на прикладі нафтовидобувного підприємства методичного підходу до оцінювання рівня фінансових ресурсів на основі узагальнюючого рейтингового показника, а також дослідження зміни стану фінансових ресурсів ПАТ «Укрнафта» протягом 2016–2018 років.У статті розглянуто декілька методичних підходів до оцінки фінансових ресурсів підприємства за допомогою методу коефіцієнтів без приведення до єдиного показника. Особливістю цих методик є здійснення оцінки за значною кількістю показників та необхідності їх інтерпретації. Проте, якщо за основу ставити простоту розрахунку та трактування, то така методика оцінювання фінансових ресурсів запропонована Р. К. Шурпенковою та Т. В. Калайтан і включає експрес-аналіз 5 основних фінансових показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість, та визначення синтетичного рейтингового показника фінансових ресурсів. На основі фінансової звітності ПАТ «Укрнафта» за останні 3 років з використанням цієї методики було проведено оцінку фінансових ресурсів підприємства.На основі ретроспективного аналізу ПАТ «Укрнафта» встановлено, що підприємство має незадовільний фінансовий стан, оскільки рейтинговий показник оцінки фінансових ресурсів менше 1. Для покращення ситуації підприємству доцільно оптимізувати структуру оборотних і необоротних активів, залучити додаткові кошти власників, своєчасно здійснювати розрахунки з кредиторами шляхом використання бюджетування та складання платіжного календаря, а також скоротити суми поточних зобов'язань шляхом отримання кредитних коштів на більш тривалий період часу. Стаття написана українською мовою
Столярук Х. С., Давидова Д. Ю.
Проблеми аутсорсингу персоналу та напрями їх вирішення (c. 295 - 302)
Статтю присвячено апробації методики проведення аналізу проблем аутсорсингу персоналу з боку компанії-провайдера, а також розробці рекомендацій на основі виявлених проблем. Сформульовано ряд можливих типових для аутсорсингових компаній проблем, на дослідження та вирішення яких спрямовано мету статті, зокрема: наявність анульованих замовлень; скорочення частки замовлень на постійну проєктну зайнятість серед кваліфікованих категорій персоналу; скорочення частки замовлень тимчасового персоналу; складнощі із утриманням клієнтів; тривалий час закриття вакансій на кваліфікованих працівників. Зазначені проблеми було сформульовано на основі аналізу: розподілу замовлень за причинами анулювання; кількості закритих замовлень персоналу на тимчасову зайнятість та постійні вакансії; кількості компаній за тривалістю співпраці; термінів закриття вакансій за типами позицій; середнього терміну закриття 1 вакансії залежно від категорій персоналу та рангу рекрутера. На основі виявлених під час аналізу проблем було розроблено й обґрунтовано рекомендації із розрахунком можливих витрат на запровадження рекомендованих заходів. З-поміж них: покращення якості ведення соціальних мереж, реклама власного бренду; юридичний супровід договірної співпраці; розробка системи знижок на послуги або надання додаткових послуг; запровадження систем із роботи з персоналом тощо. Наведено розрахунки прогнозованих значень показників економічної ефективності компанії після запровадження рекомендованих заходів та описано можливий соціальний ефект. Передбачено, що прогнозований економічний ефект характеризуватиметься збільшенням прибутку компанії на 5,6 % за пропорційного збільшення суми витрат, а також збільшенням чистого прибутку. Стаття написана українською мовою
Трушкіна Н. В., Ринкевич Н. С.
Маркетингова стратегія управління розвитком організаційної культури підприємства (c. 303 - 311)
На сучасному етапі господарювання підприємств набувають особливої актуальності проблеми трансформації організаційної культури з використанням маркетингового інструментарію. Мета статті полягає в обґрунтуванні й розробленні маркетингової стратегії управління розвитком організаційної культури підприємства. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення, систематизація, структурно-логічний, експертне опитування. У статті викладено результати проведеного власного маркетингового дослідження українських підприємств харчової, вугільної промисловості, будівництва, сфери послуг (транспортних, консалтингових, банківських, побутових), освіти, науки й державного управління з метою виявлення особливостей організаційної культури. Доведено взаємозв’язок між маркетингом і розвитком організаційної культури підприємств. Розкрито зміст основних завдань маркетингу при трансформації організаційної культури підприємств. Запропоновано структурно-логічну схему взаємодії управління розвитком організаційної культури та маркетингової стратегії підприємства. Розроблено маркетингову стратегію управління розвитком організаційної культури підприємства як концептуальну модель довгострокових процесів маркетингової діяльності, які мають бути виконаними для досягнення перспективних цілей компанії на засадах запровадження програм саморозвитку і постійного удосконалення професійних якостей персоналу за допомогою цифрових технологій. Ця стратегія має формуватися й реалізовуватися за такими етапами: оцінювання рівня ризиків; формування маркетингової стратегії (аналіз зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища, визначення передумов розроблення стратегії; ідентифікація стратегічних цілей підприємства; встановлення рівня підпорядкованості стратегій; проведення інтеграції стратегії управління розвитком організаційної культури й маркетингу; розробка стратегічних програм; прийняття управлінських рішень щодо реалізації стратегії; обґрунтування й розроблення сценарного підходу;) реалізація стратегії; аналіз одержаних результатів і контроль за реалізацією маркетингової стратегії; ресурсне, організаційно-економічне, фінансове й інформаційне забезпечення реалізації стратегії. Це дозволить забезпечити успішну інтеграцію процесів кадрової та маркетингової діяльності та ефективно трансформувати організаційну культуру підприємства. Стаття написана українською мовою
Чобіток В. І.
Оцінка рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування: науково-практичні аспекти (c. 312 - 324)
Метою статтіє формування науково-практичних аспектів до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудуваннявідповідно до сучасних умов господарювання.За результатами проведеного дослідження визначено, що сучасні процеси трансформації економічних відносин характеризуються суттєвим впливом ендогенного й екзогенного середовища на холістичний розвиток промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування та підвищенням рівня внутрішньої і зовнішньої конкуренції, вимагають продукування та впровадження інноваційно-креативних методів управління, які формуються залежно від рівня використання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів для формування ефективних бізнес-моделей на конкурентних ринках.Доведено, що залізничний транспорт, порівняно з іншими видами транспорту в Україні, має певні переваги, які сфокусовано на: пристосуванні для перевезення різних партій вантажів за будь-яких погодних умов;забезпеченні можливості швидкої доставки вантажу на великі відстані; високий рівень безпеки та надійності; стабільні транспортні зв’язки тощо. Для покращення цієї ситуації розроблено науково-практичний підхід до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування, які входять до АТ «Укрзалізниця» або забезпечують його діяльність. Результати розрахунку загального інтегрального показника оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування свідчать про те, що більшість підприємств знаходяться в критичному стані, це пов’язано з активним впливом зовнішнього середовища на формування ефективної бізнес-моделі. Відповідно, для виходу з такої ситуації необхідне продукування ефективних управлінських рішень і формування стратегічних цілей щодо удосконалення процесу інтелектуалізації управління їх холістичним розвитком, створення ефективної системи мотивації працівників та ефективневикористання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів, виявлення, оцінювання та нейтралізація ризиків різногопоходження, формування стратегічно-орієнтовані моделі тощо. Стаття написана українською мовою
Якимчук І. М.
Організаційно-управлінські інновації в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок (c. 325 - 330)
Досліджено теоретичні засади організаційно-управлінських інновацій у підвищенні ефективності виробничого бізнесу, практичні бізнес-аспекти організаційно-управлінських інновацій у підвищенні ефективності бізнесу, які досліджували як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, але, незважаючи на безліч такого виду робіт, на сьогодні в сучасній науковій літературі відсутні комплексні дослідження, присвячені узагальненню і систематизації ряду наявних моделей ланцюжка поставок. Розглянуто організаційно-управлінські інновації в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок. Обґрунтовано, що організаційно-управлінські інновації є безперервними у часі, починаючи з початкової ідеї, яка після ситуаційного аналізу проходить планування, програмування, конкретні дії для реалізації та прийняття рішень для майбутнього. Враховуючи наявні ризики та складність інноваційного рішення, пропонуються конкретні підходи в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок. Удосконалення ланцюжка поставок за допомогою деяких інструментів дозволяє впровадити зміни ринку в організації ланцюжка поставок. Впровадження інновацій в логістиці вимагає швидких рішень для задоволення питань виробництва, управління та екологічного впливу на процеси логістики. Встановлено, що ланцюг поставок з необхідними атрибутами надає багато переваг компаніям, які використовують її інструменти за рахунок договорів аутсорсингу. Доведено на прикладі європейських компаній, що впровадження логістичних інструментів підвищує прибутковість компаній вже через півроку постійного використання інструментів логістики, участі у логістичних проєктах аутсорсингу, сприяє зростанню частки ринку компанії, підвищує швидкість її проникнення на нові ринки за рахунок поширення географії бізнесу логістичних операторів ринку та банків-партнерів бізнес-ланцюга. Стаття написана українською мовою
Янченко Н. В., Головко-Марченко І. С., Тихомирова А. О., Ярець М. В.
Підвищення ефективності праці за рахунок коворкінг-центрів (c. 331 - 337)
Мета статті полягає в обґрунтуванні та розгляді переваг і недоліків роботи коворкінг-центрів, що впливають на підвищення ефективного використання робочого потенціалу в колективному просторі. Стаття є актуальною, оскільки зараз фірми все частіше застосовують гнучку робочу галузь або розширюють використання такого простору з якісних і кількісних причин, які обумовлені прагненням людини до саморозвитку. На сьогодні нова система економіки країни потребує розробки та прийняття певних підходів до організації робочого місця. У цій роботі використано емпіричний та теоретичні методи дослідження. У результаті дослідження було визначено, що креативний підхід у виборі робочого місця дає змогу підвищити продуктивність роботи підприємства за рахунок гнучкості бізнесу, доступу до інновацій, роботи з однодумцями, творчого залучення та скоротити капітальні витрати. Коворкінг поєднує в собі переваги роботи у домашній обстановці та класичному офісі, і тому робота саме в ньому впливає на продуктивність праці найкраще. Проаналізувавши колективні простори міста Харкова, можна виділити два унікальних центри: «Baobab EcoWorking» та «Шишка». Коворкінг-центри позиціонуються на освітніх і мережевих програмах, допомагають резидентам знайомитися один з одним, вибудовувати ділові зв'язки, рости і розвиватися. Результати дослідження можна впровадити на підприємствах і організаціях для підвищення продуктивності праці. При вдалому впровадженні робота в коворкінг-центрі на рівні платформи для бізнесу призведе до підвищення економіки в цілому. Таким чином, у найближчому майбутньому колективні простори можуть стати новим мережевим форматом у сфері послуг. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020
Жегус О. В., Ілляшенко О. В.
Управління лояльністю клієнтів у закладах готельно-ресторанного господарства в умовах нових викликів (c. 118 - 125)
У статті доведено, що сучасна ситуація, яка характеризується політичною, соціально-економічною кризою в Україні, ускладнилася наслідками пандемії коронавірусу COVID-19, що у сукупності зумовило нові виклики в готельно-ресторанній індустрії. Актуальність обраного напряму дослідження зумовлена необхідністю розвитку сучасних і маркетингових технологій управління для адаптації, виживання та подальшого розвитку закладів готельно-ресторанного господарства в умовах сучасних викликів. Одним із пріоритетних напрямів управління є оцінювання лояльності клієнтів, пошук і прийняття рішень для її підвищення. З метою подальшого розвитку теоретичних аспектів і практичного інструментарію в контексті досліджуваної проблематики обґрунтовано характеристики споживчої лояльності з урахуванням специфіки готельно-ресторанної індустрії та запропоновано науково-методичний підхід до її оцінювання та управління. Готельно-ресторанний продукт представлено як сукупність матеріального продукту, послуг і сервісу, атмосфери, які у сукупності формують унікальну торгову пропозиції в готельно-ресторанній індустрії. З урахуванням цього обґрунтовано, що споживчу лояльність в закладах готельно-ресторанного господарства характеризують задоволеність, прихильність, адвокація та враження клієнта, які у сукупності відображають сприйняття закладу, ставлення до нього та майбутні наміри. Для оцінювання та управління лояльністю клієнтів у закладах готельно-ресторанного господарства визначено структурно-логічну схему, яка регламентує етапи дослідження. У контексті методичного інструментарію дослідження розроблено формалізовану метрику оцінювання характеристик лояльності клієнтів закладів готельно-ресторанного господарства, яка має використовуватися під час складання анкети для опитування клієнтів; запропоновано індексний метод для оцінювання рівня лояльності, який передбачає визначення часткових індексів лояльності за характеристиками та інтегрального індексу, шкалу ідентифікації рівня та етапу формування лояльності клієнтів закладу готельно-ресторанного господарства. Використання запропонованого науково-практичного підходу дозволить визначити рівень лояльності клієнтів у закладі готельно-ресторанного господарства у цілому та за характеристиками, прийняти відповідно до етапу формування лояльності клієнтів обґрунтовані управлінські рішення. Для підвищення лояльності клієнтів закладів готельно-ресторанного господарства в умовах сучасних викликів надано низку практичних рекомендацій щодо забезпечення унікальних конкурентних переваг готельного продукту, запровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення якості сервісу. Стаття написана українською мовою
Залуцька Х. Я.
Інтеграційна адаптивність як основа оцінки потенційної можливості ресурсного забезпечення бізнес-процесів підприємства (c. 126 - 132)
В умовах неотехнологічного відтворення, коли успіху досягають підприємства, які оперативно реагують на зростаючі специфічні потреби споживачів, а обмеженість ресурсів підприємства не завжди дозволяє максимально задовольняти постійно виникаючі потреби повною мірою через труднощі врахування і прийняття до використання певних неопродуктів, актуальним є питання раціонального розподілу ресурсного забезпечення виконання бізнес-процесів підприємства таким чином, щоб максимально досягнути відповідного ефекту, який сприятиме успішному стратегічному розвитку підприємств у динамічних умовах зовнішнього середовища. Раціональний розподіл ресурсів можливий на основі певної оцінки доцільності забезпечення саме тим видом ресурсів конкретного бізнес-процесу з відповідних джерел. Метою статті є розроблення методичного підходу формування ресурсного забезпечення бізнес-процесів підприємства на основі визначення їхньої інтеграційної адаптивності. У статті запропоновано й обґрунтовано складові розробленого методичного підходу. Обґрунтовано необхідність визначення рівня інтеграційної адаптивності бізнес-процесів, подано зміст, структуру й особливості використання поняття «інтеграційна адаптивність». Уточнено послідовність здійснення ресурсного забезпечення бізнес-процесів підприємства в розрізі різних видів ресурсів. Доведено доцільність використання рівня інтеграційної адаптивності бізнес-процесів між собою як основи оптимально-результативного розподілу певного ресурсного забезпечення реалізації поточних та стратегічно перспективних бізнес-процесів, необхідних для ефективного розвитку підприємства в умовах неотехнологічного відтворення. Стаття написана українською мовою
Хомич О. В., Манаєнко І. М.
Розвиток експортного потенціалу підприємства на європейському ринку FMCG в умовах ризиків (c. 133 - 138)
У статті розглянуто основні поняття та принципи функціонування суб’єктів господарювання FMCG-ринку. Зважаючи на те, що цей ринок представляє товари швидкого обороту та повсякденного вжитку, які характеризуються високим попитом і частотою покупки, у статті наведено основні закономірності динамічного розвитку цього ринку. На основі розглянутих принципів здійснення діяльності підприємств харчової галузі, що є складовою частиною FMCG-ринку, досліджено особливості експорту продукції молочної промисловості, зважаючи на сучасні економічні процеси в Україні та переорієнтацію експортних потоків з країн СНД до країн ЄС. З’ясовано, що реалізація експортної діяльності напряму залежить від експортного потенціалу. Проаналізовано ризики, пов’язані з відмінністю міжнародних і вітчизняних норм і регламентів експортного законодавства та законодавства сфери якості молочних харчових продуктів нетривалого зберігання, з якими можуть стикатися підприємства, що експортують продукцію молочної галузі на ринок ЄС чи планують відкрити для себе цей перспективний зовнішній ринок. Здійснено оцінку забезпечення конкурентоспроможності української продукції шляхом підвищення якості відповідно до міжнародних стандартів. Визначено детермінанти, які є домінуючими в експортних питаннях діяльності суб’єкта господарювання сфери FMCG на ринку ЄС з урахуванням потенційних ризиків. Доведено, що для нарощування експортного потенціалу господарюючих суб’єктів FMCG-ринку в умовах системних ризиків бізнес-середовища перспективним напрямом дослідження може бути питання вдосконалення інституційної бази у сфері стандартизації, оцінки відповідності та нагляду за ринком шляхом інтегрування українських інституцій у європейські та міжнародні структури. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020
Адаменко М. В., Кашубіна Ю. Б.
Організаційно-економічний механізм фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства (c. 119 - 125)
У статті обґрунтовано необхідність утворення організаційно-економічного механізму для ефективного управління процесом фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства. Визначено, що в науковій літературі цьому напряму дослідження не приділено належної уваги. Окремі фрагментарні дослідження не дають цілісно-системного уявлення про процеси, цілі, завдання, показники та критерії, функції, інструменти фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства. Шляхом систематизації та узагальнення наукових праць було розглянуто генезис наукової думки щодо сутності поняття «організаційно-економічний механізм». У результаті дослідження було визначено сутність організаційно-економічного механізму фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства, виділено його основні сутнісні характеристики, наведено систему принципів його побудови. Авторами розроблено організаційно-економічний механізм фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства на основі поєднання цільового, процесного, функціонального та забезпечувального підходів. При цьому враховано, що запропонований механізм розглядається як відкрита система, що має вхід (зовнішні фактори та фінансові можливості працівників і підприємства), вихід (результати фінансування), внутрішню будову організаційно-економічного механізму, яку схематично наведено у статті, має циклічний характер і містить зворотний зв'язок. Обґрунтовано, що на кожному етапі процесу формування та функціонування організаційно-економічного механізму фінансування інноваційного потенціалу персоналу потрібно здійснювати оцінювання його економічної ефективності. Застосування розробленого організаційно-економічного механізму на практиці дозволяє менеджменту підприємства оптимізувати фінансування інноваційного потенціалу персоналу відповідно до поставлених цілей і визначених критеріїв ефективності. Стаття написана українською мовою
Ареф’єва О. В., Ковальчук А. М.
Забезпечення економічної безпеки підприємства через мотивацію персоналу до стратегічних змін (c. 126 - 133)
Стратегічні зміни передбачають нові виклики та загрози системі економічної безпеки підприємства. Особливо чутливими до таких змін залишаються ресурсні складові економічної безпеки: кадрова та фінансова. Кадровий склад як ресурс підприємства, його професіоналізм та уміння є одним із основних факторів впливу на економічну безпеку, тому доцільним є формування мотиваційної системи управління персоналом як складової управління економічною безпекою у контексті забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Метою статті є дослідження мотивації персоналу до стратегічних змін і розвитку у контексті забезпечення економічної безпеки підприємства. Використовуючи методи аналізу, порівняння та узагальнення у статті досліджено взаємозалежність стратегічних економічних інтересів підприємства та забезпечення економічної безпеки, роль і методи мотивації в економічній безпеці, мотиваційний механізм управління персоналом. У результаті дослідження було розглянуто стратегічні, тактичні й операційні методи мотивації персоналу та визначено їх взаємозв’язок. Запропоновано стратегічні напрями мотивації персоналу у системі забезпечення економічної безпеки в умовах стратегічних змін. Також запропоновано конкретні заходи щодо мотивації персоналу в умовах стратегічних змін, які в основному включають в себе нематеріальні заходи, що спрямовані на внутрішню особисту мотивацію окремого працівника. Мотивація персоналу в умовах стратегічних зміни може забезпечити оптимальний рівень захищеності як особистих інтересів, так і інтересів підприємства. Розробка мотиваційного механізму управління персоналом дозволить перебудувати систему економічної безпеки відповідно до стратегічних змін. Стаття написана українською мовою
Вітюк А. В., Сметанюк О. А.
Економічний взаємозв’язок розвитку сільського господарства та сільськогосподарського машинобудування (c. 134 - 145)
Статтю присвячено дослідженню взаємозв’язку розвитку галузей сільського господарства та сільськогосподарського машинобудування. Досліджено обсяги виробництва окремих видів машин і устаткування для сільського господарства. Проаналізовано динаміку виробництва продукції галузей рослинництва та тваринництва. Досліджено динаміку таких показників розвитку сільського господарства, як чистий прибуток, субсидії, податки, чиста додана вартість, споживання основного капіталу й ін. Встановлено потроєння обсягів діяльності та постійне стабільне зростання чистого прибутку сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що оновлення використовуваної господарствами техніки є менш активним, ніж зростання чистого прибутку, відповідно вказано, що підприємства володіють фінансовими ресурсами для створення попиту на сільськогосподарську техніку. Виявлено особливості виробництва сільськогосподарської техніки в Україні на сучасному етапі, зокрема, причини та наслідки такого стану виробництва техніки для сільського господарства. Встановлено дві протилежні тенденції у виробництві сільськогосподарської техніки, зокрема, скорочення виробництва складної дороговартісної техніки та збільшення виробництва менш вартісних пристроїв. Досліджено стан основних засобів ву сільському господарстві через виявлення їх вартості та ступеня зносу. Виявлено наслідки зростання кількості та якості використовуваної техніки в сільському господарстві. Визначено вимоги аграрних підприємств до якості сільськогосподарської техніки та здійснено їх класифікацію на вимоги до якості, вартості та сервісу. До вимог якості було віднесено техніко-функціональні властивості; до вимог вартості належать ціни устаткування, знижки та вартість додаткових послуг. Сервісні вимоги включають забезпечення якості інформаційного, організаційного та технічного обслуговування. Відповідно до встановлених вимог було розроблено технічні, організаційні, економічні та соціальні способи задоволення цих вимог. Стаття написана українською мовою
Гринько Т. В., Андросова І. О.
Підходи до впровадження стратегічного планування на торговельних підприємствах (c. 146 - 154)
У цій статті досліджено сучасний стан і зміни, що відбулись на торговельних підприємствах України. Обґрунтовано принципи та методичні підходи до впровадження системи стратегічного планування на підприємствах, що функціонують в умовах розвинених ринкових стосунків і мінливого середовища, виявлення найбільш дієвих в сучасній економічній системі інструментів планування господарської діяльності. Виявлено фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на діяльність підприємств. Сьогодні торговельна галузь переживає значні зміни у зв’язку з упровадженням обмежень через пандемію. Показники товарообороту оптових і роздрібних підприємств України за 2018–2020 рр. показують, що оптова торгівля скоротилась у багатьох напрямах продажів. Зростання оптової торгівлі відбулося лише у таких категоріях: торгівля харчовими продуктами, напоями і тютюновими виробами (+9,75 %), торгівля товарами господарського призначення (+6,57 %) та неспеціалізована оптова торгівля (+0,73 %), інші направлення були вимушені скоротити свій оборот через зменшення попиту під час обмеження через пандемію. Своєю чергою, роздрібна торгівля збільшила свої показники та принесла підприємствам дохід, лише Закарпатська обл. (-9,49 %) скоротила показники порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Проаналізовано діяльність підприємств торговельної галузі й обґрунтовано підходи до впровадження стратегічного планування на підприємствах у сучасній українській економіці. Визначено фактори зовнішнього та внутрішнього середовища для галузі торгівлі та надано рекомендації щодо впроваджуваних змін. Для вирішення цих проблем необхідно розробити комплекс заходів стратегічного планування для покращення стану торговельної галузі Україні. Одним із перших кроків має бути зміна стратегії розвитку підприємств оптової та роздрібної торгівлі, що буде забезпечувати підтримання діяльності підприємства та його розвиток. Зважаючи на нестійкий стан в економіці та політиці країни, слід розробити альтернативні варіанти розвитку підприємств, враховуючи можливі зміни. Стаття написана українською мовою
Жежуха В. Й.
Сутність і значення реінжинірингу на підприємствах (c. 155 - 163)
Метою статті є розвиток сутності поняття реінжинірингу та виокремлення його характерних ознак. Розглянуто історичний ракурс підходів до трактування змісту цього поняття. Встановлено, що у літературі воно розглядається з різних позицій: як концептуально-методологічний підхід, як філософія діяльності, як уміння і навики, як один із методів управління бізнесом, як концепція змін, як метод реструктуризації, як інструмент забезпечення ефективності бізнесу, як процес, як вид і сфера професійної діяльності тощо. Водночас врахування інструментарію морфологічного аналізу, виявлення переваг і недоліків кожного із підходів до розуміння змісту поняття «реінжиніринг», а також вивчення практичного досвіду й узагальнення наукової літератури за цією проблематикою дали змогу обґрунтувати доцільність трактування реінжинірингу як напрямку управлінської діяльності, спрямованого на докорінну перебудову бізнес-процесів підприємства для досягнення установлених критеріїв ефективності. Виокремлено й охарактеризовано основні компоненти бізнесу, щодо яких і в контексті яких може розглядатись необхідність застосування інструментарію реінжинірингу. Розглянуто визначальні складові елементи реінжинірингу в діяльності підприємств. Для конкретизування сутності поняття «реінжиніринг» виокремлено його характерні ознаки, а саме: індивідуальний характер робіт і послуг, що виконуються (надаються) в його межах; зміст і характер реінжинірингу значною мірою залежить від параметрів суб’єкта господарювання; значний вплив компетентності відповідальних суб’єктів за проведення реінжинірингу на забезпечення його ефективності; охоплення реінжинірингом як традиційних бізнес-процесів підприємств, так і бізнес-процесів інноваційного характеру; можливість розв’язання широкого спектра завдань внаслідок використання реінжинірингу; складність установлення чітких й однозначних критеріїв оцінювання ефективності реінжинірингу на початкових етапах його впровадження; тимчасовий характер взаємовідносин між сторонами, що залучені до реалізації проєкту реінжинірингу; відносна відокремленість реінжинірингу від поточної виробничо-господарської діяльності компанії; можливість застосування реінжинірингу до різних бізнес-процесів підприємства; необхідність здійснення початкових вкладень у виконання робіт (надання послуг) у межах реінжинірингу. Стаття написана українською мовою
Залуцька Х. Я.
Концептуальні аспекти управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств в умовах неотехнологічного відтворення (c. 164 - 170)
Ефективний розвиток підприємства залежить від ефективного управління цим розвитком. Управління розвитком підприємства ґрунтується на відомих парадигмах і концепціях менеджменту, які змінюються залежно від зміни умов функціонування підприємств. Відповідно, залежно від зміни умов функціонування підприємств змінюються концептуальні аспекти управління розвитком підприємств. Метою роботи є формування концепції управління диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємств в умовах неотехнологічного відтворення. Досліджено особливості сучасних умов розвитку підприємств, які характеризуються технологічністю, інноваційністю, креативністю. Проаналізовано основні пріоритети в управлінні підприємствами в цих умовах. Доведено, що функціонування сучасних підприємств відбувається в умовах неотехнологічного відтворення. Встановлено, що ефективним напрямком розвитку для підприємств в умовах неотехнологічного відтворення є диверсифікаційно-інтеграційний розвиток. Окреслено елементи й обґрунтовано необхідність застосування відповідних аспектів концепції управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств в умовах неотехнологічного відтворення. Подано схематичне зображення концепції, основою якої є розмежування та встановлення об’єктивних тенденцій взаємодії економічних категорій «реінжиніринг бізнес процесів», «управлінська інновація» та «ресурсне забезпечення» з урахуванням мультидисциплінарної парадигми поширення креативних ідей із наукових теорій, результатів успішного втілення певних знань у різні аспекти життєдіяльності суспільства, на вирішення завдань успішного розвитку підприємства, врахувавши основні зовнішні та внутрішні стимули такого розвитку. Доведено, що пропонована концепція формує теоретико-методичну основу для вдосконалення системи управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком в умовах неотехнологічного відтворення, оскільки її дотримання забезпечує спроможність створювати сукупні неотехнологічні ефекти, активізувати якісні та кількісні зміни, що в кінцевому підсумку сприяє ефективному розвитку підприємства та формує інноваційне управління розвитком через призму трьох концептуальних напрямів: технологічність процесу, креативність знань та інноваційність ресурсів. Стаття написана українською мовою
Козак К. Б., Орел А. М.
Інтеграція управління конкурентною та інноваційно-інвестиційною поведінкою аграрних підприємств у парадигму сталого розвитку (c. 171 - 176)
Метою дослідження стало визначення перспективних напрямків управління конкурентною та інноваційно-інвестиційною поведінкою аграрних підприємств, іманентних глобальним тенденціям функціонування світової економіки, на основі дослідження еволюції парадигми сталого розвитку. Аналіз побудовано на гіпотезі, що пом’якшення впливу глобальних викликів в аграрній галузі, пов’язаних із процесами індустріалізації, забезпечення зростання ефективності виробництва і конкурентного потенціалу, потребує імплементаціє парадигми сталого розвитку в діяльність аграрних підприємств, що забезпечує гармонійний розвиток взаємопов'язаних складових: економічної, соціальної та екологічної. На основі оцінювання ступеня їх збалансованості виявлено недостатній розвиток соціальної складової, що стримує розвиток людського капіталу. Доведено, що нарощування соціальних активів аграрних підприємств, зміцнення конкурентного потенціалу тісно пов’язано зі змінами у соціальній підсистемі управління. В його рамках значущим фактором непрямого впливу визнано феномен організаційної культури. Розкрито напрямки трансформації процесів взаємодії суспільства і бізнесу в рамках парадигми сталого розвитку. Зроблено висновок про актуалізацію коригування місії підприємства відповідно до принципів соціальної відповідальності, під якою розуміється залучення соціальних і екологічних аспектів у діяльність бізнесу на ґрунті взаємодії між різними зацікавленими сторонами (групами впливу). Додержання принципів соціальної відповідальності впливає на конкурентоспроможність суб’єктів агробізнесу за такими напрямками: поліпшення іміджу та репутації брендів, підвищення обсягів продажів і лояльності споживачів до продукції компанії, зменшення показників плинності кадрів, налагодження партнерських стосунків з владою, полегшення доступу до засобів масової інформації, зростання зацікавленості інвесторів. Стаття написана українською мовою
Лебединець В. О., Прохоренко О. В.
Запровадження системи управління якістю на промисловому підприємстві: проблеми та ризики (c. 177 - 186)
Метою статті є обґрунтування раціонального плану проєктування й запровадження системи управління якістю (СУЯ) на типовому вітчизняному промисловому підприємстві: від передпроєктної фази до отримання сертифіката відповідності; висвітлення проблем, які виникають при впровадженні СУЯ, а також формулювання обґрунтованих рекомендацій щодо їх розв’язання. Запровадження СУЯ розглядається як проєкт з відповідними стадіями: ініціації – прийняття рішення про запровадження СУЯ та призначення менеджера проєкту і робочої групи; планування – навчання робочої групи, визначення місії, бачення, політики у сфері якості компанії та розробки структури процесів СУЯ; реалізації – розробки й видання документів СУЯ та циклу передсертифікаційних внутрішніх аудитів; завершення ? впровадження всіх розроблених документованих процедур та одержання сертифіката відповідності вимогам стандарту ISO 9001. Наведено стадії проєкту, їх послідовність, прогнозна тривалість і розподіл відповідальності між задіяними особами. Розглянуто можливі проблеми, що виникають на різних стадіях такого проєкту, а саме: конфлікт структури процесів СУЯ з наявною організаційною структурою, уніфікація термінів у структурі процесів СУЯ внаслідок існуючої термінології внутрішньої документації, відсутність або нечітке формулювання показників результативності, складнощі з формуванням системи документації. Серед причин виникнення вказаних проблем виділено відсутність мотивації, непрофесіоналізм та/або брак часу розробників, намагання підлаштовуватись під існуючу систему, невідповідність фактичних цілей керівника організації задекларованим. Області виникнення проблем запропоновано розділити на три групи: з боку осіб-виконавців (особистісні), з боку системи (системні) та з боку керівництва компанії (адміністративні або лідерські). Запропоновано низку заходів з усунення чи мінімізації ризиків виникнення проблем при запровадженні СУЯ та визначено розподіл сфер відповідальності за організацію означених заходів. Стаття написана українською мовою
Писаревський І. М., Крайнюк Л. М., Полчанінова І. Л., Поколодна М. М.
Моделі управління процесами взаємодії стейкхолдерів ТНК сектора туризму та гостинності (c. 187 - 194)
У статті зосереджено увагу на взаємозв'язках управління транснаціональних корпорацій сектора туризму та гостинності, справедливому балансі інтересів і комунікаціях із зацікавленими сторонами. Мета дослідження: аналіз, узагальнення і систематизація різних моделей управління взаємодіями стейкхолдерів ТНК сектора туризму та гостинності на основі поділу між ними функцій управління і контролю. Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що виникають у процесі управління відносинами менеджменту транснаціональних структур сектора туризму та гостинності з усіма зацікавленими сторонами. При розробці проблеми використовувалися різні методологічні підходи, в тому числі системний підхід, методи логічного і порівняльного аналізу, а також теоретичні підходи до управління і моделювання соціальних систем і організаційних структур. У результаті проведеного дослідження встановлено, що моделі управління взаємодіями стейкхолдерів ТНК сектора туризму та гостинності еволюціонували, з позиції виняткової уваги до інвесторів і пов'язаних економічних очікувань, до визнання орієнтації, спрямованої на підвищення цінності всіх зацікавлених сторін і прийняття на себе глобальної відповідальності (правової, економічної, соціальної та екологічної). Матеріали дослідження та його практичні висновки можуть знайти застосування: у практичній діяльності органів влади на макро- і мезорівнях при розробці варіантів управління взаємодією стейкхолдерів транснаціональних структур у процесі регулювання прямих інвестицій, програмно-прогнозних і проєктних розробок, стратегій розвитку макро- та мезоекономічних суб'єктів сектору туризму та гостинності; у практиці діяльності міжнародних туроператорів, готельно-ресторанних ланцюгів і мереж, зацікавлених у підвищенні ефективності функціонування. Стаття написана українською мовою
Поленкова М. В.
Формування соціальної відповідальності аграрних підприємств в умовах сталого розвитку (c. 195 - 200)
У статті обґрунтовано необхідність запровадження сучасних механізмів взаємодії держави і бізнесу, а також бізнесу і суспільства в цілях забезпечення в Україні сталого економічного зростання. Підприємства аграрного сектора сьогодні все частіше відчувають тиск на вирішення соціальних проблем, шкоду навколишньому середовищу в їх ланцюгах постачання, а також потребують пошуку шляхів вирішення критично важливих соціально-економічних та екологічних завдань, встановлених відповідно до цілей сталого розвитку. Досліджено еволюцію шкіл розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності, паралельно еволюції економічної системи та промислових перетворень, що активно розвивалися у суспільстві двадцятого століття. Виявлено, що вплив соціальної відповідальності на добробут населення розглядався крізь призму трьох сфер: ділової етики, бізнесу та суспільства, а також соціальних аспектів управління. Обґрунтовано, що корпоративна соціальна відповідальність є узагальненим поняттям для різних теорій та практик, які визнають, що корпорації несуть відповідальність за свій вплив на суспільство та навколишнє середовище, іноді за межі дотримання законодавства та відповідальності фізичних осіб; компанії відповідають за поведінку інших, з якими вони ведуть бізнес (наприклад, постачальники в ланцюзі постачання); компанії повинні управляти своїми взаєминами із суспільством загалом. Окреслено особливості підходів великих фермерських підприємств (колгоспів) до соціально-економічного розвитку сільських територій в умовах планової економіки за радянських часів. Встановлено, що колгоспи надавали широкий спектр підтримки сільським громадам і власникам ділянок домогосподарств, зокрема, забезпечуючи: повною зайнятістю, сільською соціальною інфраструктурою, ресурсами та послугами на присадибних ділянках. Досліджено особливості європейських підходів щодо розвитку соціальної відповідальності. Встановлено взаємозв’язок між соціальною відповідальністю сільськогосподарських підприємств і відродженням сільських територій. Стаття написана українською мовою
Проскурніна Н. В.
Формування партнерських відносин інструментами маркетингу в соціальних мережах (c. 201 - 209)
Мета статті полягає у дослідженні основних цифрових каналів маркетингової діяльності та визначенні методології побудови партнерських відносин у ланцюжку створення вартості у соціальних мережах для операторів роздрібної торгівлі. У результаті дослідження в роботі було визначено основні цифрові канали, інструменти та технології, що впливають на ефективність маркетингової стратегії просування продукції підприємства сфери торгівлі на ринку. Наведені деякі з основних переваг використання соціальних мереж у маркетинговій стратегії роздрібної торгівлі. Також сформовано процес побудови партнерських відносин у ланцюжку створення вартості у соціальних мережах. Оскільки першим кроком до створення партнерських відносин у ланцюжку створення вартості в соціальних мережах є визначення цілей і завдань, у роботі було визначено загальні цілі для операторів роздрібної торгівлі. Доведено, що загальними цілями для операторів роздрібної торгівлі можна вважати підвищення впізнаваності бренду, більш високу якість продажів, підвищення рентабельності інвестицій, створення лояльної фан-бази. Узагальнено, що маркетинг у соціальних мережах може допомогти з низкою цілей, таких як збільшення відвідуваності сайту; створення якісних лідів (потенційних клієнтів, які будь-яким чином відреагували на маркетингову взаємодію); побудова конверсій; підвищення впізнаваності бренду; створення ідентичності бренду і позитивної асоціації бренду; покращення спілкування і взаємодії з цільовими аудиторіями. Наведено цикл соціального успіху, який складається з 4 етапів: соціальне слухання, соціальний вплив, соціальна мережа, соціальний продаж, і визначено суть кожного з етапів. Крім того, узагальнено цілі та метрики ефективності кожного етапу циклу соціального успіху. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є формування методичних засад оцінювання ефективності маркетингових заходів в умовах цифрової трансформації з використанням узагальненої функції бажаності Харрінгтона. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Божанова О. В., Юхман Я. В.
Реінжиніринг як інноваційна основа реконструкції системи управління підприємством (c. 210 - 216)
Актуальність теми зумовлена тим, що на сьогодні розвиток світової економічної системи супроводжується інноваційними процесами. Інноваційний розвиток підприємств є єдино можливим напрямком, здатним вивести економіку країни із кризового стану. Для більшості вітчизняних промислових підприємств необхідним є відмовлення від традиційної системи управління підприємством і проведення змін у системі управління підприємством. Отже, актуалізується потреба застосування методів і інструментів активізації інноваційного розвитку в різних сферах діяльності підприємств, посилюється значущість реінжинірингу як інноваційної основи реконструкції системи управління підприємством. Метою статті є розробка концептуального базису реінжинірингу як інноваційної основи реконструкції системи управління підприємством. У роботі авторами розкрито зміст і продемонстровано значущість реінжинірингу як інноваційної основи реконструкції системи управління підприємством. Висвітлено переваги використання реінжинірингу, визначено сутність реінжинірингу як економічного процесу, що дозволяє забезпечити системний та комплексний підхід до інноваційної переорієнтації та перебудови системи управління підприємством в цілому чи окремих її функціональних складових. Запропоновано власне визначення поняття «реінжиніринг». Обґрунтовано, що реінжиніринг дозволяє інноваційно реконструювати систему управління підприємством. Показано необхідність проведення реінжинірингу системи управління підприємством. Запропоновано концептуальний базис реінжинірингу як інноваційну основу реконструкції системи управління підприємством, який містить у собі принципи, на яких базується реінжиніринг як інноваційна основа реконструкція системи управління підприємством, та основні етапи здійснення реінжинірингу. Реінжиніринг як інноваційна основа реконструкції системи управління підприємством передбачає цілісне та системне моделювання і принципово змінює інформаційні потоки підприємства, в результаті спрощується організаційна структура, перерозподіляються ресурси, оптимізуються витрати окремих ресурсів, скорочуються терміни реалізації продукції, підвищується якість обслуговування, поліпшується імідж підприємства. Стаття написана українською мовою
Сагачко Ю. М., Тєшева Л. В.
Інноваційна діяльність підприємств аграрного сектора як критерій ефективності його виробничо-господарського потенціалу (c. 217 - 223)
У цей час актуальним питанням для українських підприємств сільського господарства є необхідність раціональної організації виробничо-господарської діяльності. Оскільки сучасна економічна ситуація в Україні та в світі загалом висувають високі вимоги до якості виробленої аграрними підприємствами продукції. При цьому постійно змінюються попит на різні види сільськогосподарської продукції та витрати, що несе підприємство для її вирощування. Ринкове середовище конкурентних відносин характеризується наявністю складнощів у пошуку можливостей і ресурсів, забезпечення відповідного темпу розвитку підприємства та встановлення рівня цін, для визначення оптимального виробничого функціонування підприємства. Для цього необхідною умовою їх ефективності є вміла організація інноваційної діяльності відповідно до економічних умов регіону розташування підприємства. Розглянуто теоретичну основу інноваційної діяльності аграрних підприємств, а саме: досліджено особливості інноваційної діяльності та процес впровадження інновацій у виробничу діяльність. Також проаналізовано проблеми інноваційного розвитку аграрних підприємств України. Своєю чергою, у статті запропоновано пріоритетні напрями їх інноваційного розвитку. Також розглянуто SWOT-аналіз як метод визначення напряму майбутнього розвитку організації. Визначено необхідність оптимального поєднання виробничої та інноваційної діяльності, що в підсумку дасть змогу не лише постійно вдосконалювати виробничий процес і продукцію, а й діяти на випередження, що і є головною функцією керівництва організації. Визначено, що пошук напрямів інноваційних змін має бути системним. Тільки шляхом цілеспрямованого і організованого аналізу можливостей, які надає середовище господарювання, своєчасного і обґрунтованого залучення економічно вигідних для організації нововведень можна постійно поліпшувати її діяльність, підвищувати престиж і конкурентоспроможність. Стаття написана українською мовою
Секірож Я. В.
Науково-методичні аспекти оцінки стійкого розвитку машинобудівних підприємств як інструмент корегування управлінської діяльності в стратегічному ракурсі (c. 224 - 230)
У статті визначено, що машинобудівні підприємства мають домінантне значення для забезпечення стійкого розвитку машинобудівної галузі нашої країни, оскільки машинобудівна галузь є домінантною складовою господарського комплексу нашої країни. Стан і перспективи подальшої динаміки діяльності підприємств, що належать до галузі машинобудування, є актуальним напрямом дослідження в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в нашій країні, оскільки новітній рівень функціонування машинобудівних підприємств перебуває у важкому фінансово-економічному стані. Зроблено висновок, що науково-методичний підхід до оцінки стійкого розвитку машинобудівних підприємств охоплює весь спектр фінансово-економічної інформації, що постійно змінюється, та потенційні можливості розвитку підприємства, оскільки сучасна ситуація, що характеризується стрімкими економічними змінами на машинобудівних підприємствах, вимагає нових методичних підходів до її вивчення. Запропонований науково-методичний підхід повинен стати тим інструментом у системі стратегічного управління підприємством, який би з урахуванням наявних цілей діяльності на основі аналізу фінансово-економічного стану та статистики стійкого розвитку підприємства дозволив своєчасно корегувати загальну управлінську діяльність підприємств, оскільки основною метою підходу є своєчасне виявлення відхилень фактичних результатів стійкого розвитку підприємств від прогнозованих; визначення причин, що викликали визначені відхилення, розробка дій з відповідного корегування часткових напрямків фінансово-господарської діяльності з метою їх нормалізації та підвищення загального розвитку підприємств. Стаття написана українською мовою
Трушкіна Н. В., Сергєєва О. Р., Шкригун Ю. О.
Концептуальні підходи до визначення поняття «електронна комерція» (c. 231 - 240)
На сучасному етапі стрімкого формування цифрового простору актуалізуються проблеми розвитку електронної комерції. Мета статті полягає в узагальненні та систематизації існуючих наукових підходів до трактування поняття «електронна комерція», та обґрунтуванні авторського підходу до визначення суті й змісту цього терміна. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу й синтезу, порівняння, структурно-логічного узагальнення, класифікації. У статті встановлено, що більшість дослідників електронну комерцію ототожнюють з такими поняттями, як електронний бізнес, інтернет-бізнес, ІТ-бізнес, електронний маркетинг, електронна торгівля, цифровий маркетинг, інтернет-маркетинг, інтернет-торгівля, інтернет-комерція, електронна роздрібна торгівля, віртуальна торгівля, дистанційна торгівля, електронний трейдинг. Наукові підходи до формулювання терміна «електронна комерція» умовно систематизовано за класифікаційними групами: частина електронного бізнесу; вид господарської діяльності; економічна діяльність; комерційна діяльність; вид електронної комерційної діяльності; вид підприємництва; специфічний вид торгівлі; маркетингова стратегія; форма бізнес-процесу; електронна взаємодія економічних суб’єктів; форма торгівлі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; електронна комерційна угода; вид суспільних відносин з купівлі-продажу товарів; сукупність правил здійснення електронних відносин при купівлі-продажу товарів. На основі теоретичного узагальнення існуючих наукових розробок щодо понятійного апарату запропоновано авторське трактування терміна «електронна комерція» як складової електронного бізнесу, суть якої полягає у зміцненні партнерських взаємовідносин у процесі купівлі-продажу продукції з використанням цифрових технологій та інформаційних систем; ефективної форми організації логістичної діяльності підприємств із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і систем; інструменту просування продукції на ринок за допомогою цифрових технологій. Стаття написана українською мовою
Хлевицька Т. Б., Плевако Н. О.
Науково-методичний підхід до вибору фінансової стратегії підприємства (c. 241 - 248)
Процеси ринкової трансформації економіки України визначили необхідність нових підходів до управління діяльністю вітчизняних підприємств, які б забезпечили їх фінансову стійкість і конкурентоспроможність, особливо в умовах недостатнього рівня генерування власних фінансових ресурсів і труднощів із їх залученням. За таких умов особливої актуальності набувають питання забезпечення стратегічного розвитку підприємств, що вимагає пошуку оптимальних методів вибору стратегій з урахуванням багатьох критеріїв та альтернатив. Метою статті є обґрунтування науково-методичного підходу до вибору фінансової стратегії підприємства, який ґрунтується на полівекторності та ґрунтовності розрахунків. В його основу покладено метод аналізу ієрархій як такий, що допомагає приймати рішення в складних, структурованих, багатокритеріальних та багатоальтернативних ситуаціях. В статті обґрунтовано необхідність глибокого аналізу узгодженості думок експертів з метою підвищення аргументованості та зваженості процесу вибору стратегії. Доведено доцільність широкого використання математичного апарату при розробці й оцінці якості реалізації обраних стратегій. Практична значущість застосування цього підходу полягає в підвищенні рівня обґрунтованості прийнятих стратегічних рішень та можливостях їх завчасного та своєчасного коригування шляхом диференціації критеріїв прийняття рішень і зміни стратегічних альтернатив. Запропонований підхід може бути застосований для формування стратегічного портфеля будь-якого підприємства незалежно від обсягів діяльності та форми власності. Його кінцевий результат вбачається в підвищенні якості стратегічного управління на вітчизняних підприємствах. Стаття написана українською мовою
Шатілова О. В., Шишук Н. О.
Цифрові інструменти інноваційного розвитку бізнес-організації (c. 249 - 255)
У статті розглянуто актуальні питання забезпечення інноваційного розвитку бізнес-організації в умовах цифрової трансформації. Метою статті є дослідження сутності та ролі цифрових інструментів в інноваційному розвитку бізнес-організації. На основі порівняльного аналізу наявних у сучасній економічній літературі підходів до розуміння сутності цифрової трансформації виділено основні сфери її впливу: цифрова трансформація суспільства, цифрова трансформація бізнес-середовища, цифрова трансформація працівників, цифрова трансформація операційної діяльності бізнес-організації. Проаналізовано зв'язок цифрової трансформації з інноваційним розвитком бізнес-організації. Встановлено, що, з одного боку, цифрова трансформація є передумовою інноваційного розвитку бізнес-організації, з іншого – інноваційна бізнес-організація може бути генератором і амбасадором популяризації цифрової трансформації. Визначено, що інноваційний розвиток бізнес-організації залежить від таких цифрових складових, як: цифровізація працівників, цифровізація бізнес-процесів, цифровізація управління. Подано характеристику таких цифрових інструментів інноваційного розвитку бізнес-організації, як: цифрове робоче місце, цифрові засоби комунікації, цифровий документообіг, цифрові інструменти накопичення та аналізу інформації. Встановлено, що основними факторами, що перешкоджають «цифровому добробуту» в бізнес-організаціях, є такі: необізнаність керівництва, надмірний консерватизм, надмірна бюрократизація, наявність «технологічної прірви» та брак ресурсів. Перспективними напрямками подальших досліджень у цій сфері є розробка нових цифрових інструментів, які б доповнювали перелік існуючих, а також удосконалення механізмів їх імплементації. Стаття написана українською мовою
Шкребень Р. П., Харнам М. В., Отенко І. П.
Формування стратегічного потенціалу безпеко-орієнтованого розвитку підприємства (c. 256 - 264)
Розвиток інформаційної економіки, інтеграція України у світовий економічний простір, процеси глобалізації та викликане цим посилення конкуренції загострюють проблему якісного й ефективного управління бізнес-процесами промислових підприємств. Необхідність зростання масштабів високотехнологічного виробництва, розширення номенклатури інноваційних товарів, нових вимог до їх якості обумовлюють фокусування уваги підприємств на процесах формування їх стратегічного потенціалу – пізнання й пошуку нових стратегічних можливостей, реалізації організаційних форм і засобів, створення умов для сталого інноваційного, безпеко-орієнтованого розвитку вітчизняних підприємств. Формування стратегічного потенціалу як об’єкта управління розвитком починається на етапі виникнення намірів, вибору та визначення цілей. Стратегічним інструментарієм безпеко-орієнтованого розвитку підприємства виступають стратегії, механізми (координації, навчання, регулювання, збереження та захисту), організаційні способи, форми стратегічного управління економічною безпекою, а також методи вибору й узгодження адаптивних заходів, що відповідають орієнтирам розвитку підприємства. Розподіл стратегій з безпеки розвитку на види включає, перш за все, види пасивної та активної стратегічної поведінки підприємства на ринку. Стратегії пасивного виживання, які використовують наявні можливості та є типовим способом дій для підприємства у стабільному та передбачуваному середовищі; «пасивність» дій визначається тим, що підприємство не намагається впливати на зовнішнє середовище. Стратегії активного виживання направлені на активний пошук та ефективне використання можливостей підприємства й реалізуються за рахунок перебудови внутрішньої структури підприємства та використання складних стратегічних форм поведінки на ринку. Стратегії активного впливу на зовнішнє середовище реалізуються за рахунок активного пошуку та створення нових можливостей для інноваційного розвитку підприємства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2021
Василик А. В., Столярук Х. С., Булуй А. В.
Діагностика проблем і заходи подолання професійного вигорання працівників (c. 64 - 71)
Основний фокус статті спрямовано на актуалізацію уваги щодо виявлення проблем і розробку заходів з подолання професійного вигорання за допомогою комбінації інструментів у рамках авторського соціологічного дослідження на прикладі персоналу одного з вітчизняних підприємств. За мету також поставлено з’ясувати та виділити ключові симптоми синдрому професійного вигорання працівників. Враховуючи активний розвиток сфери послуг у наш час, є очевидним, що це закономірно впливає на збільшення кількості професій типу «людина-людина», який є одним з найбільш уразливих з точки зору можливості виникнення проблем професійного вигорання. Саме тому у статті проведено діагностику таких проблем на прикладі одного ресторану з популярної нині на території України мережі. Ключовими завданнями цього дослідження є: з’ясувати структуру персоналу підприємства за оцінками рівня професійного вигорання; здійснити порівняння факторів негативного впливу на роботу працівників ресторану; оцінити вплив умов праці на професійне вигорання працівників; з’ясувати, яким є ставлення до роботи у респондентів цього дослідження; порівняти оцінки респондентів складових чинника «Індивідуальність». У результаті проведеного дослідження було виявлено такі проблеми: неналежне ставлення працівників до роботи; велика тривалість робочого дня як наслідок перевантаження працівників; проблема конфліктних клієнтів; неналежні умови відпочинку для працівників. У ході діагностики зазначених проблем у статті також запропоновано заходи їх подолання із зазначенням прогнозованих індикаторів зниження наслідків синдрому професійного вигорання працівників досліджуваного підприємства та відповідними витратами на реалізацію цих заходів. Стаття написана українською мовою
Кифяк В. І., Тодоріко І. М.
Імплементація зарубіжного досвіду мотивації праці у діяльність українських підприємств (c. 72 - 77)
Актуальність теми зумовлена новими викликами функціонування ринку праці та трансформацією суспільних відносин, пов’язаними з COVID-19, що змушує переглянути механізм мотивації праці у напрямі застосування новітніх інструментів використання та управління трудовими ресурсами. Вважаємо, що обґрунтована імплементація дієвих інструментів мотивації праці, розроблених успішними підприємствами, призведе до досягнення високопродуктивної трудової діяльності працівників на підприємствах та зростання ефективності використання людських ресурсів. Метою статті є аналіз мотиваційних моделей провідних країн світу та формування принципів імплементації їх досвіду у практику господарювання українських підприємств. У результаті дослідження виділено дієві інструменти зарубіжної практики, які найбільш ефективні в умовах функціонування українських підприємств: мотивація інноваційної активності через оцінки результатів працівників; залучення працівників до управління, стратегічного планування та розподілу прибутку підприємств, гнучкість і соціальна орієнтованість оплати праці, використання бальної та рейтингової оцінок ефективності праці робітників, стимулювання конкуренції та командної роботи працівників. Сформовано принципи впровадження ефективної моделі мотивації праці на основі зарубіжного досвіду. Зроблено висновок, що використання дієвих інструментів зарубіжного досвіду мотивації праці на підприємствах України за умов системності та комплексності призведе до економічного зростання на підприємствах і соціального розвитку країни. Стаття написана українською мовою
Кондратенко Н. О., Новікова М. М., Спасів Н. Я.
Розвиток системи адаптивного управління фінансовими ресурсами підприємства (c. 78 - 84)
У статті досліджено аспекти розвитку системи адаптивного управління фінансовими ресурсами на вітчизняних підприємствах. З’ясовано, що управління та використання фінансових ресурсів в умовах ринкової економіки здійснюються за допомогою механізму фінансових розрахунків. Основою цього механізму виступає контроль рівня фінансових витрат на виробничі процеси і їх відхилення від суспільно необхідних витрат. Зазначено, що змістовною основою системи адаптивного управління фінансовими ресурсами підприємства, що адекватно враховує рівень впливу та способи уникнути фінансових ризиків, є бюджетування. Управління грошовими потоками не може не використовувати схеми поведінкового моделювання можливих результатів руху грошових ресурсів. Розробка фінансових моделей оцінки й управління фінансовими ризиками – це частина загальної системи бюджетування на підприємстві. Вони є досить надійним інструментом оцінки та управління всієї системи фінансових ризиків на підприємстві, оскільки дозволяють зважувати різні рівні ризиків у зв'язку з різними факторами впливу на них і рівнями керованості ними. Для опису взаємозв'язків фінансових показників запропоновано багатофакторну модель, яка дозволяє детально досліджувати взаємозалежність ознак, тісноту зв'язку між змінними, їх підпорядкованість. Вона дозволяє описати процес взаємного впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективність використання сукупного капіталу, враховувати зміни (варіацію) параметрів цього середовища, реакцію фінансової стабільності на ці відхилення. Зроблено висновок, що розвиток системи адаптивного управління фінансовими ресурсами підприємства сприяє покращенню фінансового результату діяльності господарюючого суб’єкта, забезпечує для керівництва прозорість фінансового стану і руху фінансових ресурсів і дозволяє приймати ефективні управлінські рішення щодо формування найбільш вигідних варіантів фінансових планів. Стаття написана українською мовою
Непран А. В., Болотова Т. М., Голованова О. М.
Методи розподілу витрат на утримання і експлуатацію обладнання при визначенні собівартості промислової продукції (c. 85 - 90)
У статті розглянуто метод розподілу витрат з утримання та експлуатації обладнання. У багатьох підприємствах промисловості, де в результаті єдиного виробничого процесу виробляється складний асортимент продукції, дуже важливо правильно розподілити витрати за видами виробів. Калькулювання собівартості та кошторису витрат на виробництво є основними методами розрахунку собівартості одиниці продукції у промисловості. При розподілі непрямих витрат між окремими виробами або видами продукції слід застосовувати диференційовані методи – залежно від характеру тієї чи іншої витрати, економічної її природи, зв’язку її з процесом формування собівартості продукції. При калькулюванні собівартості продукції виділяються витрати по обслуговуванню виробництва і управління, які об'єднують досить різноманітний склад. У схемах калькуляції на підприємствах промисловості виділено в самостійну статтю велику групу витрат, пов’язаних із роботою обладнання (амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів, поточний ремонт обладнання і цехового транспорту, знос малоцінних інструментів, заробітна плата робітників, зайнятих обслуговуванням обладнання, матеріали для утримання обладнання). Встановлено, що досить точні результати також застосовуються в ряді галузей промисловості. Наприклад, метод розподілу непрямих витрат дозволяє обґрунтовано розподілити витрати по утриманню та експлуатації обладнання, що дає можливість більш точно розрахувати собівартість продукції і прийняти на цій основі управлінські рішення. Слід зазначити, що, оскільки до непрямих затрат належить велика кількість різноманітних витрат виробництва, що розрізняються між собою багатьма економічними ознаками, не можна вважати правильним розподіл всіх непрямих витрат за якоюсь однією ознакою. Стаття написана українською мовою
Сова О. Ю., Морозов Є. Ю.
Стратегії запобігання банкрутству підприємств у контексті ризик-менеджменту (c. 91 - 97)
Мета статті полягає в узагальненні стратегій антикризового управління для недопущення банкрутства та ліквідації підприємств, враховуючи існуючі виклики зовнішнього середовища та вплив пандемії COVID-19 на функціонування бізнесових одиниць. У результаті дослідження було виділено тактичні та стратегічні методи антикризового управління. Визначено складові процесу ризик-менеджменту відповідно до міжнародних стандартів. Охарактеризовано основні типи стратегій управління підприємством у кризовому стані з виділенням підходу ERM, його основних відмінностей та переваг для застосування на підприємствах. Проаналізовано статистичні дані щодо кількості суб’єктів господарювання в Україні та числа існуючих проваджень у справах про банкрутство за 2016–2020 роки. Підкреслено, що серед цілей та основних завдань державної політики Міністерства юстиції України на 2021–2023 роки є впровадження прозорих процедур банкрутства, що дозволятиме швидко відновлювати платоспроможність боржника або справедливо розподіляти активи банкрута між кредиторами. Подано нововведення до порядку порушення справи про банкрутство юридичної особи, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. На основі унаочнення загальної оцінки глобального впливу сценаріїв ризику на бізнес (GBI) наведено загрози для суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. Обґрунтовано, що на ефективність відновлення платоспроможності підприємства у кризовому стані має суттєвий вплив раціоналізація інструментів стратегічного планування та реалізація системного підходу до антикризового управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення дієвості програм державної підтримки підприємництва в умовах пандемії та оцінка ефективності запропонованих урядовими органами заходів у середньостроковому баченні. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2021
Білозубенко В. С., Городницький Р. О.
Цифрова економіка як середовище розвитку інноваційної діяльності малих підприємств (c. 103 - 110)
Сучасні економічні системи трансформуються під впливом нових технологічних трендів. Ряд важливих технологічних трендів пов’язані з інформаційними технологіями (ІТ). Їх широке використання призводить до виникнення нового типу економіки – цифрової економіки (ЦЕ), що визначає сферу та нові напрями розвитку інновацій та бізнесу. ЦЕ відкриває великі можливості для малих інноваційних підприємств, які можуть відігравати велику роль у її становленні. Мета роботи: уточнити сутність і сегментацію ЦЕ та представити її як середовище розвитку інноваційної діяльності малих підприємств. Уточнено сутність ІТ, програмного забезпечення, інформаційних систем. Роз’яснено концепцію ЦЕ, уточнено сутність цифровізації та цифрових трансформацій. Визначено сутнісні особливості ЦЕ, а також уточнено її компоненти (ІТ, інфраструктура, бізнес) та основу (соціальні мережі, пристрої великі обсяги даних тощо). ЦЕ заснована на технологічному «ядрі» (ІТ, різна технічна інфраструктура, фізичні технології); має функціональне «ядро» (цифрові платформи, системи колективної роботи, автоматизації процесів); охоплює економічну діяльність; включає ряд товарів та послуг, які критично залежить від ІТ. Обґрунтовано, що ЦЕ створює особливе віртуальне середовище та нові форми ринків. Запропоновано сегментацію ЦЕ з виокремленням: електронної торгівлі; електронного маркетингу; електронних закупівель; електронних аукціонів; електронних інфраструктур; електронної логістики; електронної медицини; електронної освіти; електронного трейдингу; електронного банкінгу; електронного страхування. Також зазначено виникнення FinTech, «розумних ферм», «розумних заводів», «розумних складів», «розумних речей», «розумного дому», «розумних робочих місць» тощо. Отримана сегментація визначає напрями структурного розвитку ЦЕ. Обґрунтовано, що ЦЕ створює можливості для інноваційної діяльності малих підприємств та повинна розглядатись як відповідне середовище. Уточнено розуміння розвитку інноваційної діяльності та її напрями у ЦЕ. У цьому контексті визначено напрями державного регулювання ЦЕ. Стаття написана українською мовою
Бондар-Підгурська О. В., Хоменко І. І., Кравченко В. В., Карангва Чарльз
Теоретичні та науково-методичні аспекти оцінки портфеля новизни й ефективності його процесу управління на промислових підприємствах, орієнтованих на зовнішній ринок (c. 111 - 119)
Метою статті є дослідження теоретичних і науково-методичних засад процесу управління та оцінки портфеля новизни на промислових підприємствах, орієнтованих на зовнішній ринок, а також розробка рекомендацій щодо підвищення їх ефективності. Досліджено, розмежовано та дістало подальшого розвитку поняття «портфель новизни» («портфель інтелектуальної власності»), «портфель інновацій», «інноваційний портфель». Обґрунтовано місцe та роль процесу управління портфелем новизни у забезпеченні ефективної зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства та його сталого розвитку. Розроблено та запропоновано до використання авторський макет оцінки портфеля новизни й ефективності його процесу управління на підприємствах промисловості, що планують вихід на зовнішній ринок, як основу забезпечення їх конкурентоспроможного та сталого розвитку в умовах діджиталізації економіки та зростаючої кількості викликів і загроз. Висвітлено такі перспективні напрями досліджень цієї проблематики, як розробка програм оптимізації портфеля новизни відповідно до специфіки галузі промисловості, удосконалення процесу формування портфеля новизни у діяльності промислових підприємств за рахунок впровадження маркетингових і патентно-кон’юнктурних досліджень як інструменту гармонізації інтересів стейкхолдерів, а також створення сприятливих умов для реалізації сформованого портфеля новизни за рахунок вчасної реалізації відповідних стратегій у діяльність промислових підприємств. Стаття написана українською мовою
Вашків О. П., Смерека С. Б.
Енергозбереження як важливий чинник забезпечення конкурентоспроможності продукції (c. 120 - 125)
Метою статті є дослідження особливостей енергозбереження на виробничому підприємстві та встановлення наслідкового взаємозв’язку між енергозбереженням і конкурентоспроможністю продукції. У процесі аналізу й узагальнень наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених систематизовано погляди дослідників на процес енергозбереження в рамках виробничого підприємства, встановлено зростання ролі енергозбереження у забезпеченні енергоефективності, отже, й конкурентоспроможності продукції. У результаті дослідження встановлено, що енергозбереження на підприємстві є одним із найважливіших його активів, вплив якого на рівень конкурентоспроможності продукції в умовах загострення енергетичної та екологічної криз стає щораз вагомішим. Енергозбереження, у своїй основі орієнтуючись на інтенсифікацію процесів виробництва і використання енергії та енергетичних ресурсів, з одного боку, сприяє зниженню рівня питомих енерговитрат, а отже, і ціни готового продукту при збереженні, а то й зростанні рівня його якості; з іншого – зниженню вуглецевого навантаження на довкілля, що сприяє зростанню іміджу підприємства серед споживачів і партнерів. Обидві складові є найважливішими чинниками у забезпеченні конкурентоспроможності продукції. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розроблення і впровадження на виробничих підприємствах заходів з енергозбереження, які враховуватимуть галузеву специфіку суб’єктів господарювання, кон’юнктуру ринку та вимоги екологічних стандартів. Стаття написана українською мовою
Євтушенко В. А.
Оцінювання управління репутаційною складовою корпоративної соціальної відповідальності українських компаній (c. 126 - 133)
Метою статті є оцінювання корпоративної соціальної відповідальності організацій в Україні на основі використання прогресивних міжнародних рейтингів оцінки, визначення взаємозв’язків і взаємовпливу соціальної відповідальності та репутації компанії і на цій основі розробка концептуального науково-методичного підходу до оцінювання управління репутаційною складовою корпоративної соціальної відповідальності українських компаній. У статті проаналізовано сучасні міжнародні методичні підходи до оцінювання управління репутаційною складовою соціальної відповідальності: Global CR RepTrak та Net Promoter Score. На основі проведеного автором дослідження доведено відсутність якісної методики діагностики репутаційної складової корпоративної соціальної відповідальності в Україні. За методологією Global CR RepTrak і Net Promoter Score та на основі аналізу відкритих джерел інформації, даних різноманітних рейтингів українських компаній, власних спостережень автора аргументовано актуальність та проведено оцінювання репутаційної складової корпоративної соціальної відповідальності вітчизняних підприємств. Обґрунтовано, що врахування як зовнішньої, так і внутрішньої репутаційної складової корпоративної соціальної відповідальності є основою для ефективного менеджменту будь-якої національної організації. Запропонована авторська методика оцінювання репутаційної складової корпоративної соціальної відповідальності з метою соціально-відповідального менеджменту українських компаній. Подальших досліджень потребує визначення системи інституційних форм соціальної відповідальності вітчизняних підприємств, розробка моделей КСВ національних підприємницьких структур, створення доступних і зрозумілих науково-практичних методик, які дозволять однозначно оцінювати стан КСВ українських підприємств і перетворювати соціальну відповідальність національних виробників на конкурентоспроможний ресурсний актив на глобальних ринках. Стаття написана українською мовою
Корнєєв М. В., Жидик А. І.
Оцінка інноваційної діяльності за напрямами трансферу технологій підприємствами України (c. 134 - 142)
Метою цієї статті є уточнення класифікаційних ознак форм і напрямків трансферу технологій і аналіз емпіричних даних по проведенню операцій трансферу технологій в Україні. Результативність, економічність і оперативність трансферу технологій залежить від вибору раціональних форм і напрямків трансферу технологій. Найбільш перспективною формою трансферу на сьогодні вважається комбінована форма, в якій об’єднуються переваги вертикальних і горизонтальних форм трансферу на основі бізнес-моделі відкритих інновацій. В Україні існують передумови для реалізації такої форми організації трансферу технологій, проте для цього необхідно підвищити інноваційну активність промислових підприємств, наукових організацій, збільшити обсяги фінансування інноваційної діяльності. В подальшому передбачається запропонувати організаційно-економічний механізм підвищення інноваційної активності на рівні підприємства. Наукові дослідження і розробки промислових підприємств (НДРПП) складають близько 15 % від загального обсягу витрат на інновації у середньому за 2007–2019 роки. Найнижча частка НДРПП у загальних витратах на інновації спостерігається у 2011 році – 7,5 %, а найвища частка у 2018 році складає 26,3 %. Частка витрат на вертикальний трансфер складає 69,6–89,5 %, що значно вище, ніж на горизонтальний трансфер, – 10,5–30,4 %. Головною причиною зниження рівня трансферу технологій підприємствами України є обмежене фінансування з боку держави та негативний інвестиційний клімат в країні. Частка некомерційного трансферу з 2012 року нижче, ніж 1 %. Комбінований трансфер на базі цифрових технологічних платформ практично відсутній. Стаття написана українською мовою
Кучер М. М., Левченко Г. П.
Системний підхід до оцінки зовнішніх чинників впливу на ресурсний потенціал галузі ресторанного господарства (c. 143 - 148)
Однією із визначальних галузевих особливостей ресторанного бізнесу як складової національного господарства є підвищена чутливість до змін економічної кон’юнктури, зовнішнього середовища й умов функціонування. Урахування абсолютної більшості чинників впливу в процесі формування ресурсного потенціалу є апріорі неможливим, тому необхідним є визначення сукупності тих, які чинять прямий або опосередкований вплив на ресторанний бізнес і ресурсний потенціал зокрема, а також формування системи їх комплексного оцінювання. Метою статті є оцінювання впливу чинників на ресурсний потенціал підприємств галузі ресторанного господарства. Здійснено аналіз макросередовища як зовнішніх чинників опосередкованоо впливу за показниками: ВВП, обсяг інвестицій, індекс споживчих цін, доходи населення. Встановлено дуалістичний характер впливу зовнішніх чинників опосередкованого впливу, які можуть бути як можливостями, так і загрозами для підприємств ресторанного господарства за певними критеріями зовнішньоекономічних обставин. Проведено всебічний аналіз мезосередовища з позиції розподілу чинників впливу на ринкову (кількість суб’єктів господарювання ресторанного господарства; обсяги виробленої та реалізованої продукції; індекси цін на товари та послуги) та ресурсну (фінансові результати галузі ресторанного господарства та сфери послуг; обсяг і структура інвестицій в цю сферу; зайнятість і витрати на працю; обсяги застосування інформаційних технологій) групи. Встановлено наявність і приховані джерела за типами ресурсів. Здійснено синтез напрямів впливу зовнішніх чинників на діяльність підприємств ресторанного бізнесу на основі симбіозу методів PEST-аналізу, SWOT-аналізу, PESTEL-аналізу. Побудовано сукупність напрямів оцінки впливу чинників на формування ресурсного потенціалу підприємства, що передбачає застосування розподільного критерію за напрямом оцінювання зовнішніх чинників опосередкованого впливу. Запропоновано як розподільний критерій загальноекономічний індикатор (ВВП), діапазон значень якого свідчитиме про перехід того чи іншого показника у площину «загрози» або «можливості». Стаття написана українською мовою
Маслак О. І., Нікітюк В. Г.
Дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку логістичної діяльності машинобудівних підприємств (c. 149 - 158)
У статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку логістичної діяльності підприємств машинобудування на основі оцінки ефективності фінансових потоків. Зазначено, що дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку логістичної діяльності машинобудівних підприємств є необхідною умовою відродження машинобудування у нашій країні. Зазначено, що машинобудівельна галузь має особливості в управлінні, які пов’язані з великими витратами на сировину, енергію, транспортування, трудові ресурси. Переважно продукція машинобудівельних підприємств має достатньо тривалий цикл використання (споживання), великогабаритна, тому її збут у періоди економічної кризи, на відміну від, наприклад, продукції харчової промисловості, викликає проблеми. Встановлено, що для сталого розвитку галузі необхідно залучення капітальних інвестицій. Проблема з рівнем фінансування, в тому числі машинобудівельної галузі, негативно впливає на перспективи реорганізації виробничого циклу, залучення інноваційних технологій, впровадження ресурсо-, енергозберігаючих процесів у виробництві, дотримання умов екологічного менеджменту. А саме цей комплекс умов є запорукою привабливості продукції машинобудівельної галузі України на світовому ринку, а отже, сприятиме збільшенню фінансових потоків. У результаті проведеного дослідження запропоновано методичний підхід до оцінки логістичної діяльності машинобудівних підприємств за обраними показниками фінансової логістики, розрахунок яких може бути проведений за щорічними фінансовими звітами підприємств з балансу (звіт про фінансовий стан) та про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), що дозволяє виокремити фактори, які мають вплив на результати економічної діяльності підприємств машинобудівельної галузі, та виявити ступень цього впливу. Обчислені значення відносних коефіцієнтів ефективності фінансової логістики в управлінні дебіторською та кредиторською заборгованостями, пов’язаними з матеріальними потоками, можуть виступати як вхідні дані для побудови математичної моделі з прогнозування ефективності логістичної діяльності підприємств машинобудування України. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Шкуренко О. В.
Інноваційність підприємств як детермінанта створення промислово-технологічних кластерів у контексті розвитку інноваційного співробітництва (c. 159 - 168)
Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-практичних аспектів формування ресурсно-технологічної основи інноваційного співробітництва на засадах створення промислово-технологічних кластерів, акцентуючи домінантні ознаки інноваційності підприємств. У результаті дослідження було встановлено, що для досягнення стійкого розвитку національної економіки однією із умов є формування та реалізація системи інноваційного оновлення через новітні форми організації інноваційних процесів на різних рівнях управління. Це вимагає збалансованих партнерських відносин між державним, приватним і громадським секторами, що є користувачами інноваційної продукції. Обґрунтовано, що інноваційне співробітництво являє собою креативно-технологічно-знаннєву технологію об’єднання учасників економічного процесу в соціально-економічному середовищі (промисловій та непромисловій сферах), що базується на конвергентно-синергійному підході. Запропоновано структурно-логічну схему процесу формування інноваційного співробітництва, розвиток якого обумовлює логістичне забезпечення та управлінська діяльність, та ресурсно-технологічна основа інноваційного співробітництва. Проаналізовано фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств, кількість впроваджених нових технологічних процесів та інноваційних видів продукції за 2010–2019 рр., капітальні інвестиції у поводження з відходами, також досліджено залежність реалізованої інноваційної продукції від інноваційно активних промислових підприємств. Сформовано науково-практичні аспекти формування ресурсно-технологічної основи інноваційного співробітництва. Перспективами подальших наукових досліджень у цьому науковому напрямі є розроблення інтегрованого механізму управління логістичним забезпечення розвитку інноваційного співробітництва. Стаття написана українською мовою
Чобіток В. І., Шелест Т. М.
Система управління промисловими підприємствами в умовах інноваційного розвитку: науково-практичні аспекти оцінки (c. 169 - 180)
Мета статті – формування науково-практичних аспектів оцінки системи управління промисловими підприємствами в умовах інноваційного розвитку. За результатами проведеного дослідження можна сказати, що ефективна система управління інноваційно-орієнтованим розвитком промислових підприємств направлена на здатність бути гнучкими та мати довгострокову стійкість до впливу факторів навколишнього середовища в короткостроковій та довгостроковій перспективі, що забезпечує трансформацію промислових підприємств до якісних перетворень, адаптованих до цих впливів. У статті запропоновано методику оцінки системи управління промисловими підприємствами в умовах інноваційного розвитку, що включає такі етапи: підготовчий етап; інформаційний етап; аналітичний етап; дослідницький етап; рекомендаційний етап. Ефективний розвиток вітчизняних промислових підприємств прямо пропорційно залежить від формування системи управління, яку оцінено за такими напрямами: фінансово-економічне забезпечення; кадрово-перспективне забезпечення; управлінсько-результативне забезпечення; організаційно-виробниче забезпечення; інформаційно-аналітичне забезпечення. В результаті дослідження розраховано інтегральні показники системи управління промисловими підприємствами за 2015–2019 рр., які свідчать про те, що активна цифровізація економіки вимагає від керівництва промислових підприємств формувати інноваційні орієнтири розвитку для підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2021
Зінченко О. А.
Адаптивні стратегії підприємств у цифровому середовищі (c. 110 - 116)
Статтю присвячено обґрунтуванню основ адаптивного управління в цифровому середовищі. Автор висуває та доводить тезу щодо необхідності розвитку адаптивного стратегічного управління в умовах цифрової трансформації бізнесу на основі agile-принципів, які дозволяють максимально повно реалізувати клієнтоорієнтований підхід. У статті наведено авторське визначення адаптивної стратегії в цифровому середовищі як моделі пристосування компанії до цифровізації взаємодії із клієнтами, партнерами, конкурентами й іншими контактними аудиторіями. Висунуто та доведено припущення, що адаптивні стратегії за своєю природою є конкурентними. На основі цієї гіпотези систематизовано адаптивні стратегії за ступенем їх актуальності в умовах цифрового середовища. Розглянуто стратегії оптимізації витрат, диференціації, фокусування в контексті цифровізації бізнесу. Розширено адаптивний інструментарії цих стратегій за рахунок більш гнучких методів і підходів. Доведено, що завдяки таким інструментам, як моделі автоматизації бізнесу, віртуальні ланцюги випуску продукції, об'єднання реального і віртуального контентів процесів виробництва (Building Information Model, блокчейн-технології), моделі smart working, реалізується стратегія оптимізації витрат. Ефективно диференціювати свої продукти та послуги дозволяють цифровізація існуючих та створення нових продуктів та послуг, конвергенція очікувань споживачів на базі SMAC (Social, Mobility, Analytics, Cloud) технологій, омніканальність обслуговування різних груп клієнтів. Встановлено, що завдяки digital-маркетингу та таких технологій, як автентична взаємодія, контент-маркетинг, маркетинг у соціальних мережах, перформанс-брендинг, партнерський (афілійований) маркетинг компанія може посилити свої позиції в певному сегменті ринку (або ніші) та реалізувати клієнтоорієнтований підхід. Перспективами подальших досліджень запропоновано ризик-менеджмент при проєктуванні адаптивних стратегій в цифровому середовищі. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2021
Голобородько А. Ю.
Організаційно-економічне плато формування цифрового стратегічного партнерства (c. 108 - 113)
У статті наведено та охарактеризовано моделі конкурентної поведінки відповідно до етапів розвитку підприємства. Доведено, що на етапі зрілості та переформатування необхідно проводити проактивні заходи, що забезпечують сталий розвиток підприємства у подальшій перспективі. З огляду на це у дослідженні сформовано дві основні моделі побудови успішної компанії для переформатування бізнесу: модель прогресивного розвитку і модель цифрового стратегічного партнерства. Виділено чинники щодо вибору й обґрунтування сценарію розвитку підприємств шляхом формування цифрових стратегічних партнерств. Детально надано порівняльну характеристику моделей прогресивного розвитку і цифрового стратегічного партнерства за змістом, умовами застосування; розкрито переваги та недоліки. Розроблено організаційно-економічне плато формування цифрового стратегічного партнерства, яке будується на засадах комплексності, системності та взаємоузгодженості всіх потоків і бізнес-процесів діяльності підприємств для забезпечення ефективності та цифровізації. При цьому інтеграційна цифрова платформа має забезпечувати комплексне автоматизоване управління всіма потоковими процесами підприємств-партнерів, а матеріальні потоки мають бути взаємоузгоджені і забезпечені потоковими процесами, а саме: транспортна логістика, фінансові, кадрові, інформаційні і сервісні. Кожен із цих процесів не може розглядатись окремо один від одного, системне узгоджене регулювання діяльністю всіма означеними потоковими процесами має бути основною метою побудови цифрових стратегічних партнерств. Стаття написана українською мовою
Кондратенко Н. О., Колесник Т. М., Браташ М. А.
Статистичні методи в системі управлінні розвитком підприємства (c. 114 - 120)
У статті проведено теоретичне узагальнення використання статистичних методів у системі управління розвитком підприємства. Зазначено, що одним з найважливіших інструментів управління розвитком підприємства є збір, упорядкування та аналіз інформації щодо сучасного стану та перспектив розвитку господарюючого суб’єкту. Тобто сучасні методи управління потребують надійного інформаційного забезпечення, вироблення нової стратегії збору, обробки й аналізу інформації. Було проведено систематизацію методів статистики за їх цільовим призначенням. Дано характеристику статистичних методів у системі управління розвитком підприємства. Доведено взаємозв’язок використання статистичних методів і системи управління розвитком підприємства. Наведено приклад використання статистичних методів в управлінні фінансовими ризиками на підприємстві. Зазначено, що при використанні статистичних методів в управлінні фінансовими ризиками слід орієнтуватися на максимальну уніфікацію формованих оцінок рівня ризику, що виражається у формуванні універсальних параметрів, які характеризують обсяг можливого збитку. Визначено, що більш широкого визнання продовжує отримувати індексний метод в системі управління підприємством, який займає особливе місце серед статистичних методів завдяки своєї простоті та можливості вирішувати складні завдання. Встановлено, що статистика є невід'ємною складовою системи управління діяльністю будь-якого підприємства, оскільки вона визначає динаміку зростання чи спаду його розвитку. Тобто систематичне використання статистичних методів є запорукою якісного та професійного управління та показником якості та професіоналізму менеджменту підприємства. Зроблено висновок, що комплексне використання статистичних методів дозволяє виявити і перевірити причинно-наслідкові зв’язки суспільних явищ і процесів, визначити вплив і взаємодію різних чинників, обґрунтувати управлінські рішення, оцінити їх ефективність, спрогнозувати можливі економічні наслідки різноманітних ситуацій, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Стаття написана українською мовою
Лазебник Ю. О., Корепанова К. О.
Стратегічне управління людськими ресурсами в умовах невизначеності (c. 121 - 126)
Метою цієї статті є формування методологічних засад стратегічного управління людськими ресурсами (HRM) в умовах невизначеності, спричиненої пандемією COVID-19. У роботі розглянуто основні підходи до визначення поняття стратегічного управління персоналом і напрями дослідження цієї сфери. Розкрито ключові питання, які виникли під час пандемії COVID-19, що впливають на поведінку та форму праці більшості працівників. Проаналізовано критичні точки зору щодо неспроможності або концептуальної нездатності стратегічного дослідження з управління персоналом враховувати нові, сучасні HR-практики. Під час проведеного дослідження виділено та проаналізовано три основні наслідки (проблеми) для стратегічних досліджень управління персоналом, що виникли під час пандемії COVID-19. Зокрема, вплив робочого контексту на поведінку та дії співробітників, напруженість між зацікавленими сторонами (співробітники, клієнти і спільноти разом з акціонерами), напруженість між стратегічною та операційною ролями HR. З метою визначення основних тенденцій у сфері кадрового менеджменту й оцінки пріоритетів і очікуваних викликів у 2022 році в цій роботі проведено аналіз результатів опитування керівників підрозділів компаній, які займаються кадровими, юридичними та фінансовими питаннями. На основі проведеного дослідження визначено основні тенденції (напрями) управління людськими ресурсами у 2021 році та розроблено рекомендації щодо формування стратегічних напрямів кадрового менеджменту на перспективу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розроблення рекомендацій, як потрібно змінити практику роботи з персоналом, щоб врахувати зміни в наданні послуг, таких як збільшення оцифровки надання послуг або зменшення фізичної взаємодії при наданні послуг у відповідь на COVID-19 і як вони впливають на ключові результати клієнтів. Стаття написана українською мовою
Новікова М. М., Швед А. Б.
Сучасні тенденції розвитку HR-менеджменту на підприємствах України (c. 127 - 133)
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку HR-менеджменту на підприємствах України. Зазначено, що в сучасних економічних реаліях люди являють собою найбільш цінні активи будь-якого підприємства, оскільки від їхнього внеску залежить досягнення глобальних цілій розвитку. Тобто від рівня ефективності управління персоналом залежить конкурентоспроможність продукції та підприємства, фінансова стійкість і перспективи стратегічного розвитку. зазначено, що українські підприємства вимушені сьогодні шукати шляхи розв’язання проблеми відтоку високваліфікованих кадрів за кордон і налагоджувати систему управління персоналом на основі впровадження нових методів та інноваційних технологій у сфері кадрового менеджменту. Розглянуто вихідні положення управління персоналом та структуру HR-менеджменту підприємства. Зазначено, що HR-менеджмент завжди орієнтований на реалізацію компетентностей і професійних здібностей працівника та досягнення максимального внеску персоналу у продуктивність і розвиток підприємств. Тому для підвищення ефективності управління персоналом вітчизняним підприємствам необхідно переймати світовий досвід розвитку HR-менеджменту, розробки та реалізації HR-стратегій, які насправді дуже серйозно впливають на показники діяльності організації, та брати від них тільки саме краще. Наведено схему відповідності стратегії організації та HR-стратегії. Встановлено, що швидкі зміни у зовнішньому середовищі, впровадження сучасних технологій, ефективних форм організації виробництва змінили ставлення бізнесу до людини. Персонал перестав бути лише кадровим ресурсом, а став ключовим фактором успіху розвитку підприємства. Така роль людини у виробничому процесі зумовила необхідність пошуку та запровадження інноваційних підходів до управління персоналом. Зроблено висновок, що запровадження HR-менеджменту, формування і реалізація HR-стратегій на вітчизняних підприємствах дозволить значно підвищити ефективність бізнес-процесів та отримати конкурентні переваги, які дадуть змогу створити найкращі умови для розвитку. Стаття написана українською мовою
Пашкевич М. С., Лі Гуаньнань
Визначення завдань сталого розвитку підприємства в умовах європейської моделі біоекономіки (c. 134 - 140)
У статті викладено результати досліджень актуальної для країн світу проблеми досягнення до 2030 року глобальних цілей сталого розвитку, у зв’язку з чим розв’язано своєчасну задачу обґрунтування завдань інституційного мікрорівня підприємств під час їх трансформації згідно з принципами сталого розвитку в умовах моделі біоекономіки. Мета роботи полягає в оприлюдненні наукових здобутків, які удосконалюють теоретичні основи сталого розвитку шляхом позиціонування біоекономіки щодо сталого розвитку, зіставлення складових біоекономіки та цілей сталого розвитку і визначення завдань підприємств у цьому контексті. Методом аналізу та порівняння сутності біоекономіки та біоекономіксу встановлено їх суттєві відмінності за такими характеристиками, як концептуальне підґрунтя двох моделей, їх фокус-проблематика та фактор, що вбачається основним драйвером економічного зростання. Аргументовано вибір біоекономіки як концепції, що є більш наближеною до сталого розвитку. Виявлено суттєву полярність поглядів учених на біоекономіку як сукупність процесів і явищ. Обґрунтовано два типи трактування біоекономіки. Науковці, які відносяться до першого типу, вважають, що біоекономіка охоплює усі складові суспільно-економічних відносин, пов’язані з виробництвом, споживанням та утилізацією біологічних ресурсів, у тому числі відновлюваної енергії. Інші група науковців критикує біоекономіку як концепцію та вважає її політичним проєктом економічного впливу. У статті висловлено авторську позицію щодо біоекономіки, яка полягає у тому, що це є моделлю, механізмом для реалізації певних глобальних цілей сталого розвитку, що переважно відносяться до його екологічної складової. На цій підставі обґрунтовано місце моделі біоекономіки у системі сталого розвитку та визначено завдання сталого розвитку підприємства в умовах моделі біоекономіки. Ці завдання можна згрупувати у завдання власної активності та завдання з підтримки та надання допомоги іншим підприємствам, діяльність яких відповідає та забезпечує досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Стаття написана українською мовою
Шатілова О. В., Яковенко М. В.
Гендерна рівність як складова благополуччя на робочому місці (c. 141 - 149)
Останні дослідження у сфері управління бізнесом показують, що проблеми працівників бізнес-організацій тісно пов’язані з проблемами самих бізнес-організацій. Від благополуччя персоналу безпосередньо залежить ефективність діяльності бізнес-організації загалом і продуктивність її працівників зокрема. На шляху до досягнення цілей сталого розвитку зростає роль гендерної рівності в бізнес-організаціях. У статті розглянуто гендерні аспекти концепції благополуччя працівників бізнес-організації на робочому місці як комплексного підходу до управління бізнес-організаціями, орієнтованого на досягнення цілей сталого розвитку. Метою статті є обґрунтування гендерної рівності як основи добробуту працівників бізнес-організації. Для досягнення цієї мети було визначено зв'язок між сталим розвитком організації бізнесу та благополуччям працівників бізнес-організації. Під сталим розвитком слід розуміти економічне зростання, яке не завдає шкоди навколишньому середовищу і сприяє вирішенню соціальних проблем, знаходженню балансу між економічним, екологічним і соціальним розвитком. Сталий розвиток бізнес-організації ґрунтується на принципі відповідального ведення бізнесу й інноваційному потенціалі, що відкриває нові можливості бізнесу для економічного зростання, а також екологічного та соціального благополуччя. Виділяються цифрові та нецифрові складові благополуччя працівників бізнес-організації. Нецифровими складовими благополуччя є психічне благополуччя, фізичне благополуччя, соціальне благополуччя, фінансове благополуччя. У контексті цифрової трансформації пропонується доповнити цей список цифровим благополуччям персоналу. Обґрунтовано, що гендерна рівність є одним із елементів програм благополуччя персоналу. Проаналізовано ключові гендерні проблеми у трудових відносинах, які яскраво виражаються у доступі до роботи, професійному зростанні та просуванні по службі, а також у представництві жінок на різних рівнях управління. На основі порівняльного аналізу стилів керівництва жінок і чоловіків та їх поведінки в організації було виявлено, що ефективність працівників організації визначається набором професійних знань і навичок, а не статтю. Систематизовано й охарактеризовано принципи досягнення гендерної рівності в рамках реалізації програм благополуччя на робочому місці, а також виокремлено проблеми реалізації такого підходу. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2022
Александрова В. О., Манойленко О. В.
Теоретичні передумови формування організаційно-економічного забезпечення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання (c. 76 - 82)
Розглянуто основні теоретичні підходи до визначення сутності поняття «реорганізація діяльності суб’єкта господарювання». Дослідження сучасного інструментарію та підходів до реформування соціально-економічних систем (реінжиніринг, реструктуризація, модернізація, оптимізація та інші) показало їх обмеженість і концентрацію на певних компонентах їх діяльності або систем управління. Проведено теоретико-морфологічне дослідження пов’язаних дефініцій, що характеризують перетворення та реформування суб’єктів господарювання, визначено їх взаємозв’язок і взаємообумовленість. Обґрунтовано теоретико-методичний базис та компонентний склад проведення реорганізації суб’єкта господарювання з урахуванням особливостей побудови технологічних мереж і ланцюгів створення споживчої цінності, системи управління, фінансових потоків та ключових компетенцій його діяльності. Розроблено ключові елементи організаційно-економічного забезпечення проведення реорганізації діяльності суб’єкта господарювання з точки зору виділення контурів: управління, основної та допоміжної діяльності, діагностики та оцінки, формування складу засобів та інструментарію проведення реорганізації. Зважаючи на ключовий параметр діяльності господарюючих суб’єктів – віддачі капіталу, що вкладено інвесторами, доведено необхідність використання показника економічної доданої вартості як цільового критерію оцінки функціонування та розвитку суб’єкта господарювання при прийнятті а отже, й потреби у проведенні реорганізації його діяльності. Крім того, такий підхід дозволяє прогнозувати наслідки запровадження інструментарію реорганізації діяльності, що дозволяє оцінювати її доцільність та формувати найбільш ефективні організаційно-економічні заходи. Стаття написана українською мовою
Корюгіна К., Шамшина Т., Живітере М., Рященко В., Гришова І. Ю.
Кризовий менеджмент в умовах COVID-19 на прикладі підприємства індустрії гостинності в Латвії (c. 83 - 92)
У статті визначено, шо основною проблемою, з якою сьогодні стикається вся індустрія гостинності, є пандемія COVID-19 та її наслідки. Під час пандемії багато готелів закрили свої двері, і деякі з них більше не працюватимуть. Більшість працівників індустрії гостинності втратили роботу, а прибутки впали. Наведене дослідження проводилося з метою аналізу стратегії, яку один із відомих латвійських готелів Pullman Riga Old Town реалізував у відповідь на кризу COVID-19 щодо своїх зацікавлених сторін. Дослідження спрямоване на розробку шляхів допомоги підприємству у подоланні труднощів, викликаних COVID-19, та надання пропозицій щодо подолання кризи. У статті проаналізовано кризові явища, а також концептуальні основи антикризового управління з урахуванням поточної ситуації в індустрії гостинності Латвії в контексті кризи, спричиненої COVID-19 загалом та готелю Pullman Riga Old Town. Дослідження проводилося з 1 квітня 2020 р. по 17 жовтня 2020 р. В ньому було використано методи аналізу даних, такі як: аналіз теоретичних джерел, збір та узагальнення статистичних даних, інтерв’ю з фахівцями. Стаття написана англійською мовою
Шаповалова І. О., Завгородній А. В., Маркова Т. Д., Трішин Ф. А.
Інформаційні технології як фактор удосконалення функціонування підприємств (c. 93 - 98)
У статті досліджено шляхи вдосконалення діяльності підприємств на основі інформаційних технологій. Встановлено, що для всіх підприємств, незалежно від того, які вони переслідують цілі та які реалізують стратегії, ключовим фактором успіху, що забезпечує їх успішне функціонування, є розвинені інформаційні системи та інформаційні технології в корпоративному управлінні. Інформаційні системи та інформаційні технології проникають у всі сфери діяльності підприємства. Відмічено, що для ефективного забезпечення роботи підприємств використовують інформаційні системи, що включають засоби Internet, які дозволяють здійснювати ефективне керівництво в режимі on-line. Наголошено на тому, що основними дієвими шляхами застосування інформаційних технологій є автоматизація документообігу в електронному офісі, створення телекомунікаційних мереж і систем, розвиток інформаційних систем, баз даних і знань у фінансово-економічній сфері, у менеджменті та маркетингу, розробка сучасних систем підтримки прийняття управлінських рішень. Підкреслено, що основні зміни бізнесу під впливом інформаційних технологій: електронні транзакції безпосередньо між учасниками угод без посередників, обслуговування клієнтів як визначальна функція у всіх галузях бізнесу, необхідність переведення внутрішніх бізнес-процесів компанії на електронну основу. За допомогою інформаційних систем можна змінити будь-яку організацію, зробивши її динамічнішою за рахунок удосконалення трьох основних складових будь-якої діяльності – відносин з клієнтами, партнерами та співробітниками. Бурхливий розвиток інформаційних технологій зробив сучасний бізнес надзвичайно динамічним. Підприємства, які встигають йти в «ногу» з вимогами часу, набувають явних конкурентних переваг. Найважливішим завданням управління є встановлення та підтримання динамічної взаємодії підприємства з навколишнім середовищем, покликане забезпечити їй переваги у сучасних умовах. Доведено, що інформаційні технології необхідно розглядати як один із факторів удосконалення функціонування підприємств, оскільки в сучасних умовах точність і оперативність прийняття управлінських рішень на підприємствах стає життєвою необхідністю, оскільки всі рішення приймаються на основі одержуваної інформації, а інформаційні технології є високоефективним інструментом обробки інформаційних потоків. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2022
Богдан Н. М., Писаревський І. М., Сегеда І. В., Колонтаєвський О. П.
Управління інформаційним забезпеченням підприємств туристського та готельного бізнесу (c. 100 - 107)
У статті досліджено проблематику інформаційного забезпечення туристських і готельних підприємств. Незважаючи на достатньо велику кількість досліджень в зазначеній сфері, проблематику інформаційного забезпечення підприємств туріндустрії майже не пророблено, у зв’язку з чим дослідження цього питання є актуальним. Мета статті – дослідження існуючого стану інформаційного забезпечення підприємств туристського та готельного бізнесу та розробка напрямів його удосконалення. На основі аналізу й узагальнення підходів до визначення інформаційного забезпечення (ІЗ) сформульовано його сутність, основні принципи та склад. Доведено, що в складних умовах сьогодення особливого значення набуває економічна інформація, тому створення економічної інформаційної системи є умовою і фактором ефективної роботи та досягнення максимальної прибутковості, визначено етапи створення економічної інформаційної системи для підприємства туріндустрії. Запропоновано показники, які можуть формувати інформаційну базу підприємства, що подаються як найбільш ефективний і маючий особливе значення інструмент для здійснення моніторингу економічної діяльності підприємства туристського та готельного бізнесу. Визначено завдання інформаційної діяльності підприємства туріндустрії, що полягає в отриманні, систематизації та використанні максимально достовірної, точної інформації про стан зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Розроблено концепцію управління інформаційним забезпеченням підприємства туріндустрії, що передбачає управління зовнішньою та внутрішньою інформацією, інформаційно-аналітичну базу та впровадження інформаційних засад у процес удосконалення діяльності підприємства. В результаті проведеного дослідження встановлено, що, незважаючи навіть на забезпечення діяльності підприємства туріндустрії повною, достовірною, оперативною інформацією, управління інформаційним забезпеченням підприємства неможливе без впровадження інструментарію автоматизації та комп’ютеризації. Стаття написана українською мовою
Бондар-Підгурська О. В., Хоменко І. І.
Науково-методичні засади оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу: кібербезпека та інтелектуальна власність (c. 108 - 116)
Метою статті є дослідження науково-методичних засад оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу та розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності в умовах зростання викликів і загроз їх кібербезпеці та інтелектуальній власності. При цьому основними методами дослідження стали: аналіз, синтез, узагальнення, табличні, графічні, а також комплексний підхід. Актуалізовано важливість і необхідність своєчасної оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу через зростання кіберзагроз їх інтелектуальній власності як основи інноваційного розвитку в умовах пандемії, війни, діждиталізації. Обґрунтовано процес управління інформаційною безпекою щодо захисту об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) як надійне підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. При цьому наголошено на зростанні важливості, ролі та значущості кібербезпеки для функціонування та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в умовах нових викликів і загроз. Розроблено та запропоновано до використання науково-методичний підхід щодо оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою в контексті захисту ОІВ підприємств малого та середнього бізнесу в умовах зростаючої кількості викликів і загроз. Наголошено на доцільності детального дослідження напрямів удосконалення нормативно-законодавчої бази з питань інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ підприємств малого і середнього бізнесу в умовах протистояння кіберзагрозам. Висвітлено перспективні напрями досліджень цієї проблематики: розробка стратегії інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ у контексті попередження нових викликів і загроз; удосконалення організаційних аспектів управління інформаційною безпекою щодо захисту ОІВ; розвиток цифрової культури підприємств малого та середнього бізнесу як чинника підвищення ефективності процесу управління інформаційною безпекою в умовах викликів діджиталізації. Стаття написана українською мовою
Титикало В. С.
Інтегрований підхід до формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення (c. 117 - 123)
Метою статті є розробка інтегрованого підходу до формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення. Визначено, що створення умов для впровадження просторово-процесного управління має стратегічне значення та пов’язано з підвищенням ролі інноватизації управління як основної передумови розвитку економічного потенціалу підприємства, від якого залежить ступінь оновленості й інтегрованості, здатності до насичення новим якісним змістом цілісності комерційно-виробничого процесу, а також здатність керуючої системи активізувати внутрішні можливості і інтенсивність змін визначається здатністю елементів до інтеграції. Запропонований інтегрований підхід формування ефективного просторово-процесного управління економічним потенціалом в умовах неотехнологічного відтворення ґрунтується на забезпеченні дієвості просторово-процесного управління підприємства, складових комплексного підходу формування можливостей економічного потенціалу підприємства в інтеграційному процесі, схемі розробки моделі просторово-процесного управління економічним потенціалом підприємства, певних етапах його побудови. Розроблені елементи як єдине ціле дозволяють за потреби впливати на зовнішній та внутрішній простори, обирати необхідні елементи економічного потенціалу й інтегрувати їх задля оптимізації використання ресурсів, забезпечення здійснення управлінських інновацій. Багаторівневий характер оптимізаційних процесів діяльності підприємств при актуалізації складових потенціалу і специфіка об’єкта впливу за просторовою структурою потребують залежно від переважної кількості ключових елементів підтримання його конкурентоспроможності. Стаття написана українською мовою
Йилдирим О., Іляш О. І., Хаустова В. Є., Челіксулар А.
Вплив емоційного інтелекту та навантаження, пов’язаного з роботою, на фактори організаційної поведінки працівників (c. 124 - 131)
Метою цього дослідження було визначити вплив емоційного інтелекту працівника та пов’язаного з роботою навантаження на тривогу та депресію. Для збору даних було проведено особисте анкетування 210 медичних працівників, які погодилися заповнити необхідну інформацію. Опитування проводилось методомпростоївибірки. Згідно з результатами: (1) на змінну «тривога/депресія» (HAD) позитивно вплинула змінна «навантаження», пов’язана з роботою; (2) на змінну HAD негативно вплинув емоційний інтелект; (3) коли HAD (залежна змінна) і дві інші змінні (незалежні) були піддані поетапному множинному регресійному аналізу, 45 % дисперсії у змінній HAD було пояснено емоційним інтелектом і змінними, пов’язаними з роботою. Дослідження обмежувалося 210 людьми, якіє робітникамизакладівохорони здоров’я, що працюють у регіоні Стамбула. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2022
Гавриленко Н. Г.
Методика оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств в умовах цифрової економіки (c. 112 - 120)
У статті проведено аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження методики оцінювання інноваційного потенціалу, який показав, що вона недостатньо опрацьована, зокрема, на рівні промислового підприємства в умовах цифрової економіки. Доведено, що в наукових працях, як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів, завдання оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства зводиться до застосування однієї з двох можливих методик оцінювання: детальної або діагностичної. Проведений у статті аналітичний огляд наявних методів показав, що розглянуті методи мають певні переваги та недоліки. Найбільш повна, глибока й об'єктивна оцінка інноваційного потенціалу системи можлива лише при правильному виборі комплексу показників, що дозволяють характеризувати інноваційний потенціал за різними ознаками і в розрізі складових його компонентів. Таким чином, запропоновано авторську методику оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням цифровізації економіки. У рамках методики розроблена система індикаторів для проведення аналізу, що підрозділена на чотири проєкції: виробничо-технологічні ресурси, фінансово-управлінські ресурси, фактори інноваційної активності та показники інформаційної забезпеченості. Запропонована методика включає розрахунок узагальнених індексів інноваційного потенціалу кожної проєкції, інтегрального показника інноваційного потенціалу підприємства для позиціонування підприємства за рівнем інноваційної активності. Такий комплекс показників відповідає вимогам універсальності та простоти використання, але водночас дає об'єктивну та повну інформацію про стан інноваційного потенціалу промислового підприємства, зокрема в умовах цифровізації. Стаття написана українською мовою
Панченко В. А.
Засоби управління логістичною компонентою економічної безпеки підприємства (c. 121 - 127)
Обґрунтовано концептуальні положення та актуальність проблематики виокремлення, а також управління логістичною компонентою економічної безпеки підприємств. Показано, що у висококонкурентному середовищі, коли для забезпечення виживання підприємствам необхідно постійно просувати на ринок продукцію, успіх бізнесу багато в чому залежить від здатності підприємства ефективно управляти відносинами з постачальниками в системі одночасної мінімізації ризиків і загроз логістичної безпеки підприємств. Своєю чергою, залежність підприємств від постачальників сировини і матеріалів, субпідрядників і партнерів вимагає вміння швидко знаходити надійних постачальників (здатних задовольнити потреби виробництва) і встановлювати з ними ефективні робочі відносини. Розроблено порівняльну характеристику складових управління постачальниками за двома напрямами: (1) довгострокові відносини; (2) стратегічне партнерство. Узагальнено схему інструментів стратегічного менеджменту в контексті управління стратегічним партнерством підприємства з постачальниками в системі зміцнення логістичної компоненти його економічної безпеки. Виділено чотири типи відносин з постачальниками, яких повинно дотримуватися підприємство для забезпечення логістичної компоненти його економічної безпеки в стратегічній взаємодії вертикального типу (з постачальниками та споживачами). Узагальнено економічні ризики у межах логістичної складової підприємства в системі постачання. Констатовано, що в умовах війни та критичної нестабільності однією з ключових складових забезпечення економічної безпеки підприємств стає логістична. Її формування потребує впровадження на підприємствах механізму гарантування логістичної компоненти безпеки, спрямованого на формування належного її рівня в ході здійснення фінансово-господарської діяльності як в поточному періоді, так і в майбутньому. Доведено, що зміцненню логістичної безпеки підприємств сприятиме досягнення низки параметрів техніко-технологічного розвитку, а саме створення нових організаційно-виробничих структур, використання лізингу, активна участь у промоційно-комунікаційних заходах, впровадження передового досвіду та технологій логістики. Стаття написана українською мовою
Райко Д. В., Подрез О. І., Черепанова В. О.
Сучасні підходи до формування маркетингових інструментів управління підприємством (c. 128 - 136)
Метою статті є уточнення теоретичних засад формування та застосування маркетингових інструментів, визначення їх місця в системі управління підприємством, класифікація за видами маркетингової діяльності та розподіленням на традиційні і новітні. Інструменти управління відіграють велику роль у виконанні місії та досягненні цілей, які поставлені перед підприємством, оскільки вони є способами, засобами, прийомами задля конкретної реалізації цілей управління суб’єктом господарювання. Маркетингові інструменти – основа ефективності маркетингової діяльності підприємства. У статті маркетингові інструменти розподілено на три групи: за видами маркетингових досліджень; за комплексом маркетингу; за аналізом результативності й ефективності маркетингової діяльності. Запропоновано третю групу інструментів формувати за трьома напрямами – оцінка використання комплексу маркетингу з позиції його активності, результативності й ефективності маркетингової діяльності, та її впливу на рівень соціальної відповідальності підприємства. Кожна група містить як традиційні інструменти, що охоплюють традиційні методи дослідження, елементи та політики маркетингу, так і новітні, які базуються на сучасних інформаційних технологіях, психологічних прийомах, економіко-математичних моделях і методах. Стаття написана українською мовою
Рибалко О. М., Бондаренко А. В.
Облік кредиторської заборгованості та її аналіз (c. 137 - 142)
На сьогодні кредиторська заборгованість є одним із фундаментальних елементів, необхідних для оцінки ефективності та рентабельності діяльності будь-якого підприємства. Це дослідження присвячене питанням обліку й аналізу кредиторської заборгованості на вітчизняних підприємствах. У статті обґрунтовано теоретичні засади та проаналізовано практичний досвід обліку кредиторської заборгованості в Україні згідно із головною метою. Окреслено диференційованість і подібність у питанні трактування поняття «кредиторської заборгованості» великої кількістю науковців і дослідників. Проаналізовано умови недоліків підвищення рівня кредиторської заборгованості до рівня вище нормованого. Досліджено процедуру проведення аналізу кредиторської заборгованості. Виокремлено модель управління кредиторською заборгованістю на підприємстві. Описано методологічні правові засади управління цим видом зобов’язань в Україні. Також у статті продемонстровано позитивні перспективи проведення ефективного аналізу кредиторської заборгованості. Прораховано статистичні зміни у динаміці обсягів поточної кредиторської заборгованості на підприємствах різних форм власності та розмірів, у тому числі великого, середнього, малого та мікробізнесу України протягом 2013–2020 рр. На основі тенденції підвищення рівня заборгованостей та наявної офіційної інформацію з цього питання сформульовано припущення щодо динаміки поточної кредиторської заборгованості протягом 2021–2022 рр. Також було окреслено перелік пропозицій щодо вдосконалення організації аналітичного обліку розрахунків із позичальниками. Напрямком подальших досліджень визначено пошук новітніх шляхів постійного вдосконалення процесу управління кредиторською заборгованістю на вітчизняних підприємствах, що сприятиме розвитку економіки в цілому. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2022
Білецький І. В.
Маркетингова стратегія суб’єктів будівництва житлової нерухомості на споживчому ринку (c. 133 - 139)
Метою дослідження є детермінація маркетингових характеристик діяльності суб’єктів галузі будівництва житлової нерухомості та формулювання пропозицій щодо розробки адекватного інструментарію впровадження комплексу маркетингу в рамках актуальних викликів зовнішнього середовища. Аналіз наявної наукової літератури дозволив дійти висновку про фрагментарність досліджень у зазначеному секторі економічних відносин і віднести аспекти системної імплементації комплексу маркетингу в діяльність будівельних компаній до актуальної проблематики. Розкрито принципові відмінності будівельної продукції від товарів масового чи серійного виробництва як вихідний пункт дослідження. Пошук модифікаційних варіантів використання класичних маркетингових інструментів для впливу на поведінкові моделі потенційних споживачів на ринку житлової нерухомості в сегменті В2С здійснено з використанням методології концепції 4Р або маркетинг-міксу. Декомпанування сфер впливу на такі елементи, як продукт (Product), ціна (Price), місце (Place), просування (Promotion), дозволило отримати прикладні результати. Ідентифікацію продуктової ніші будівельної компанії визнано системоутворюючим аспектом у побудові маркетингової стратегії та тактики. Акцентовано увагу на необхідності глибокої диференціації пропозиції за критерієм регіону збуту з використанням інструментів переконання щодо актуального та майбутнього потенціалу успішного функціонування об’єкта за цільовим призначенням, посиленні емоційного наповнення пропозиції, зміщенні вектора у побудові комунікаційних каналів у цифрове середовище. Розкрито варіанти ефективних стратегій відповіді на виклики з боку трансформованого зовнішнього середовища в координатах концептів Маркетингу 3.0, 4.0, 5.0, а саме: імплементація системи «зеленого» будівництва як одного зі способів підтримки балансу між людськими потребами, фінансовими показниками та навколишнім середовищем; створення вигідної для компанії репутації, позитивного корпоративного іміджу шляхом ініціювання та участі в проведенні соціальних або благодійних заходів. Стаття написана українською мовою
Голобородько А. Ю.
Сутність економічного розвитку підприємства (c. 140 - 147)
Методологічним базисом розуміння сутності дефініції «розвиток» стали узагальнені результати досліджень багатьох наукових шкіл з означеного напряму. На засадах проведеної автором діалектичної оцінки наукових досліджень щодо існуючого розуміння сутності економічного розвитку та економічного розвитку підприємства запропоновано групування існуючих поглядів на три підходи, а саме: екстенсивно-інтенсивні трансформації, процесна система динамічних трансформацій, циклічна еволюційна трансформація. Проведене дослідження сутності й особливостей економічного розвитку підприємств дало змогу виділити основні компоненти цього процесу як системи та побудувати концепт економічного розвитку підприємства. Докладне вивчення сутності й особливостей трактування розвитку підприємства відповідно до різних наукових поглядів дозволило стверджувати, що розвиток підприємства – це багатогранний процес, який характеризується такими ознаками: розвиток підприємства є наслідком еволюційних трансформацій у суспільстві та економічній діяльності; розвиток підприємства обумовлений необхідністю пристосування організаційно-економічних потокових процесів відповідно до структурних змін у економічній системі всіх сфер діяльності; розвиток підприємства стимулює якісну трансформацію системи управління і організації економічної діяльності; розвиток підприємства передбачає побудову гнучкої, збалансованої та адаптованої до ринкового середовища організаційно-економічної системи функціонування у часі та просторі; рівень розвитку підприємства залежить від ресурсів; компетентностей та актуальності наявного потенціалу стосовно можливості його реалізації у відповідний час і місці; розвиток підприємства обумовлений прагненням до підвищення ефективності й отриманням конкурентних переваг. Стаття написана українською мовою
Запорожець Г. В., Краснокутський Є. С.
Напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту України (c. 148 - 155)
У статті визначено напрями підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Зазначено, що на сьогодні транспортний сектор України переживає вкрай складні часи, викликані як посиленням внутрішніх протиріч розвитку суб’єктів цієї сфери, так і впливом зовнішніх негативних факторів, пов’язаних з економічною і політичною нестабільністю в країні та світі. Своєю чергою, перспективи розвитку залізничного транспорту потребують вирішення питань щодо інтеграції залізничної галузі України в Європейську транспортну систему та підвищення якості послуг, що надаються підприємствами. Визначено що організація робіт по управлінню якістю на підприємствах залізничного транспорту передбачає створення систем менеджменту якості і вживання необхідних заходів по забезпеченню їх ефективного функціонування. У цьому напряму необхідним вважається встановлення та реалізація таких процедур: розробка; затвердження; ведення та забезпечення всіма документами і даними, які належать до системи. Зазначено, що динаміка прибутку підприємств залізничного транспорту багато в чому залежить не тільки від його техніко-технологічних можливостей, але й від соціально-економічних факторів, тобто від потреби і здатності населення користуватися якісною транспортною послугою. Виділено п’ять основних розбіжностей і проблем, які є причинами незадоволеності споживачів послугами підприємств залізничного транспорту. З’ясовано, що наявність наведених розбіжностей і проблем суттєво впливає на рівень управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту. Усунення розбіжностей між очікуваннями та сприйняттям якості надання послуг споживачами можливе лише за умови чіткого усвідомлення проблем, характерних для цього процесу на сучасному етапі інтеграції залізничної галузі України в Європейську транспортну систему. Зроблено висновок про необхідність підвищення ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного транспорту на основі використання сучасних підходів щодо ретельного вивчення запитів споживачів (попиту населення на транспортні послуги) і подальшого вдосконалення споживчих якостей транспортної послуги для отримання прибутку, підвищення соціальної значущості залізничних перевезень та отримання конкурентних переваг у перспективі. Стаття написана українською мовою
Ковбатюк М. В., Шкляр В. В., Ковбатюк Г. О.
Стратегії виходу підприємств на міжнародні ринки за рівнями управління (c. 156 - 162)
Глобалізаційні тенденції сьогодення відкривають і розширюють торгово-економічні взаємозв’язки підприємств різних країн світу. Українському бізнесу на сьогодні належить мала частка глобального ринку. Це спричинено насамперед невпевненістю перед невідомим ринком, вимогами його споживачів, закордонним законодавством, умовами сертифікації та стандартизації тощо. Процеси виходу підприємств на міжнародні ринки збуту викликані рядом причин, серед яких найпоширенішими є: збільшення обсягів реалізації товарів чи надання послуг, підвищення прибутковості, довгострокове забезпечення дохідності, підвищення інноваційного потенціалу, підвищення досвідченості, конкурентна боротьба, наявність державних стимулів. Узагальнення підходів до процесу виходу підприємства на міжнародні ринки дозволило сформулювати його етапи планування: діагностика підприємства, вибір стратегії, вибір міжнародного ринку, пошук партнерів, відкриття локальних представництв і створення єдиної інформаційної бази підприємства. Ці етапи не переобтяжені аналітичними дослідженнями та розрахунками і є максимально наближеними до практичної діяльності підприємства. У статті звернено увагу на те, що ефективне функціонування на міжнародних ринках передбачає масштабування всіх процесів діяльності підприємства, а не проведення разових експортно-імпортних операцій. Тому системність виходу підприємства на міжнародний ринок передбачає проведення стратегічного аналізу та формування стратегічного плану. Правильно спланована діяльність та обрана стратегія виходу чи розширення на міжнародні ринки є гарантом опанування нових сегментів і підвищення прибутковості. На базі цього систематизовано види стратегій виходу на міжнародні ринки за рівнями управління, що дозволяє правильно скоординувати та встановити взаємозв’язок між ними і реалізувати поставлені стратегічні цілі підприємства. Стаття написана українською мовою
Кондратенко Н. О., Новікова М. М., Волкова М. В., Швед А. Б.
Теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України (c. 163 - 170)
У статті узагальнено теоретико-методичні аспекти управління стратегічним розвитком промислових підприємств України. Зазначено, що промисловість України завжди була та залишається драйвером національної економіки, як у економічному, так і соціальному плані. У зв’язку з цим сьогодні дуже гостро постають питання необхідності формування сучасних стратегій розвитку, здатних забезпечити вітчизняним підприємствам відповідний рівень конкурентоздатності та надбання іміджу на світовому ринку. З цієї точки зору узагальнення теоретичних аспектів управління стратегічним розвитком промислових підприємств України є своєчасним і доречним, враховуючи складні макроекономічні умови та необхідність адаптації господарюючих суб’єктів до воєнного стану. Узагальнено характеристику базових стратегій. Визначено складові стратегії управління розвитком промислового підприємства. Зазначено, що управління стратегічним розвитком промислових підприємств є складним процесом, що потребує достатньо високого рівня менеджменту та здатності до прийняття ефективних управлінських рішень. З’ясовано, що неможливо уявити процес управління стратегічним розвитком промислового підприємства без наявності стратегічного потенціалу, який забезпечує найбільш ефективні шляхи використання ресурсів, економічних резервів і можливостей суб’єкта господарювання з метою максимально ефективної реалізації його стратегії. Наведено сукупність показників локальних потенціалів промислового підприємства. Зазначено, що ефективна стратегія розвитку промислового підприємства закладає перспективи економічного зростання та визначає його позиціонування на ринку. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління стратегічним розвитком промислових підприємств України сьогодні є використання науково обґрунтованих підходів до стратегічного управління та практичний досвід ведення бізнесу. Наявність і розвиток стратегічного потенціалу промислових підприємств дозволить у перспективі використовувати найбільш ефективні шляхи та методи використання всіх наявних ресурсів з метою отримання прибутку та досягнення стратегічних цілей. Стаття написана українською мовою
Кононов О. І.
Формування стратегії управління промисловими підприємствами на основі комплексної вартості (c. 171 - 176)
Метою статті є структурування стратегічного, тактичного й оперативного рівнів управління промисловими підприємствами, а також вибір оптимальної стратегії. Проведене дослідження дозволило виявити, що ключовою вимогою до будь-якої системи є наявність зв'язку між стратегічним та оперативним управлінням підприємства. Саме зв'язок стратегічного й оперативного управління – одна з найскладніших проблем, яку необхідно вирішити промисловим підприємствам, адже у багатьох з них існує розрив між стратегічним та оперативним управлінням. Причини таких проблем можуть бути різними, але основна з них полягає у відсутності дієвої системи доведення стратегії управління підприємством до співробітників та неопрацьованому процесі зв'язку стратегії і оперативного управління. Нові форми менеджменту, засновані на використанні інтегрального критерію формування комплексної вартості підприємства для оцінки ефективності управлінських рішень, забезпечують вироблення і реалізацію єдиної управлінської стратегії підприємства, яка охоплює наступні взаємопов'язані складові: фінансову, маркетингову, виробничу, інвестиційну і кадрову. Такий підхід забезпечує «тотальне» управління підприємством як єдиним об'єктом, при цьому управлінські рішення виробляються з урахуванням усіх значущих аспектів внутрішньої та зовнішньої сфер його діяльності. Запропонована нами стратегія управління промисловим підприємством на основі комплексної вартості дозволяє виявити для кожної підсистеми її технологічні, організаційні та інформаційні входи та виходи, пов'язати їх в єдиній системі організаційно-економічних показників і виробити єдині вимоги до прийняття управлінських рішень на основі комплексної вартості підприємства. Стратегія передбачає використовувати підходи до вирішення завдань багатокритеріальної оптимізації, спрямовані на ефективне узгодження варіантів вибору моделі формування комплексної вартості підприємства за окремими напрямками діяльності підприємства та знаходження оптимального рішення для підприємства в цілому. Стаття написана українською мовою
Прохорова В. В., Проценко В. М., Божанова О. В., Проценко А. В.
Ідеологія бізнесу як рефлексивна реакція на соціально-економічні реалії в умовах конструктивної дестабілізації (c. 177 - 185)
Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів формування ідеологічного простору уніфікованого характеру як рефлексивної реакції бізнесу на соціально-економічні реалії в умовах конструктивної дестабілізації. На підставі проведеного аналізу статистичних даних доведено, що виникає принципово новий напрямок для вітчизняної економічної науки як дослідження поведінки бізнесу для скорішого відновлення економіки країни, що потребує формалізації адекватного інструментарію сучасного управлінця. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було систематизовано погляди дослідників на визначення поняття «ідеологія», виділено принципи ідеології бізнесу, визначено мету, види, ознаки, функції, принципи, методи ідеологічного впливу в межах побудови ідеології управління. У роботі сформовано теоретико-прикладні аспекти ідеологічного простору уніфікованого характеру як рефлексивної реакції бізнесу на соціально-економічні реалії. Вивчено питання рефлексії як системи реакцій на соціально-економічні реалії. Розглянуто форми рефлексій, об’єктивну етіологію формування сфер рефлексії через призму мультипредметних зв’язків. Доведено, що форми рефлексії як система реакції бізнесу на соціально-економічні реалії в умовах конструктивної дестабілізації мають тактичний і стратегічний результат. Для чіткого розуміння та детального аналізу поведінки досліджуваної проблеми побудовано структурну схему причинно-наслідкових зв’язків. Доведено, що рефлексія є інструментом впливу на розвиток емоційного інтелекту, яка пояснює природу аналітичного вибору альтернативного рішення суб'єкта економічних відносин і визначає можливості консолідованого зовнішнього інформаційного впливу на цей вибір. Практичне значення має універсальна модель когнітивної карти поведінкової моделі структур бізнесу, яка дозволяє пояснити багатовекторний формат розвитку в раціональному, обмежено раціональному та ірраціональному вимірах, поєднуючи ознаки моделі конструктивного розвитку дестабілізаційного формату, кризових явищ. Стаття написана англійською мовою
Чобіток І. О.
Системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності (c. 186 - 193)
Метою статті є формування системи управління ризиками підприємств на основі форсайтно-інноваційних технологій в умовах соціально-економічної нестабільності. У статті визначено, що певні зовнішні та внутрішні перешкоди, які мають місце на території України, негативно впливають на розвиток національної економіки, що спричиняє економічну кризу. Однією з головних умов виходу економіки з тривалої фінансово-економічної кризи є, перш за все, вирішення такої стратегічної проблеми, як ефективність інвестування інноваційних проєктів. Його рішення дозволить промисловим підприємствам швидко реагувати на зовнішні та внутрішні зміни, що постійно виникають, зокрема, відповідно до потреб ринку своєчасно оновлювати асортимент продукції, парк технологічних пристроїв. Своєю чергою, максимально швидке задоволення потреб ринку дозволить підприємствам досягти стратегічних цілей, які зрештою вирішать низку важливих соціально-економічних завдань національного масштабу, а саме: посилення конкурентоспроможності економіки країни, створення додаткових робочих місць тощо. Проте однією із суттєвих перешкод у вирішенні проблеми ефективності інвестицій в інноваційні проєкти та збільшення кількості інноваційних підприємств є підвищена ризикованість в умовах соціально-економічної нестабільності. Стаття написана українською мовою
Щуров І. В.
Концепція формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою (c. 194 - 200)
Метою статті є розробка концепції формування інституціонального середовища управління енергетичною безпекою з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього впливу. За результатами проведеного дослідження можна сказати, що трансформація державного устрою та економічної системи, що супроводжується відцентровими тенденціями у сферах інституціонального управління та економіки паливно-енергетичного комплексу, призвела до появи ряду загальних, взаємопов'язаних тенденцій, серед яких: зміна ролі визначення та розширення концептуальних механізмів ринкової взаємодії між суб’єктами господарювання; децентралізація управління послугами в цілому та передача повноважень на регіональний рівень; лібералізація цін на товари та послуги; зміна якісних і кількісних параметрів функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Визначено, що разом із розвитком підприємства виконується об’єктивна необхідність усунення стану невизначеності та встановлення контролю над ризиками, а з досягненням зрілості суб’єкт господарювання «включається» у процес формування концептуального інституціонального середовища. Діяльність суб’єктів господарювання в сучасній економіці неможливо проаналізувати з точки зору неокласичної теорії, оскільки її методологічна та категоріальна база є недостатньою для адекватного аналізу та пояснення економічних явищ у динаміці, для цього необхідно формувати інституціональний підхід. Визначено, що систематизація інститутів як елементів інституційного середовища суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу дала змогу виявити їх концептуальний багатосторонній та багаторівневий характер. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2023
Ілляшенко С. М., Шипуліна Ю. С., Ілляшенко Н. С.
Інноваційний капітал і інноваційна культура в управлінні інноваційним розвитком підприємств в умовах технологічних трансформацій (c. 96 - 104)
Метою статті є розроблення підходу до визначення стратегічних напрямів і в їх руслі стратегій інноваційного розвитку підприємства в умовах технологічних трансформацій, залежно від співвідношення рівнів його інноваційного капіталу й інноваційної культури, що розглядаються, відповідно, як сукупність інтелектуальних ресурсів і здатність їх реалізувати. Уточнено структуру інтелектуального капіталу та структуру інноваційної культури підприємства в частині коригування складу їх елементів та їх характеристик з метою урахування специфіки інноваційного розвитку в нестабільних умовах зміни технологічних укладів і четвертої промислової революції. Визначено схему взаємодії інтелектуального капіталу і інноваційної культури підприємства в процесі обґрунтування вибору перспективних напрямів, орієнтованого на знання його інноваційного розвитку і розроблення відповідних інноваційних стратегій. Вона дозволила уточнити роль базових передумов інноваційного розвитку: інтелектуального капіталу, в якому сконцентровано інтелект і знання персоналу, що є основними засобами і результатами інноваційної діяльності, а також інноваційної культури, яка забезпечує сприйняття, сприяє створенню і використанню інновацій. Запропоновано методичний підхід до оцінювання за вербально-числовою шкалою рівня інтелектуального капіталу і інноваційної культури підприємства, що розвивається інноваційним шляхом. Розроблено таблицю рішень для визначення перспективних напрямів і відповідних їм стратегій інноваційного розвитку підприємства, залежно від співвідношення оцінок рівнів його інтелектуального капіталу й інноваційної культури. Отримані результати у сукупності поглиблюють засади інноваційного менеджменту в частині удосконалення системи управління за формалізованими процедурами процесами визначення перспективних напрямів і стратегій інноваційного розвитку підприємств, з урахуванням наявних інтелектуальних ресурсів і можливостей їх реалізації в умовах зміни технологічних укладів і четвертої промислової революції. Подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення ролі та місця інноваційного капіталу та інноваційної культури підприємств інноваційного бізнесу різних сфер і галузей діяльності. Стаття написана українською мовою
Панченко В. А.
Управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора (c. 105 - 110)
У статті обґрунтовано загальну наукову основу управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора як систему об’єктивних економічних законів, що визначають характеристики діяльності підприємств, враховуючи стан і тенденції ринку, конкуренції, макроекономічного розвитку країни й ін. Значну увагу приділено визначенню взаємозв’язків управління фінансово-економічними результатами та ресурсним забезпеченням ІТ-підприємств. Проведено аналіз наукових публікацій і зроблено висновки, що дослідження фінансово-економічної результативності підприємств ІТ-сектора пов’язують з характеристиками державного регулювання економіки та галузі, протидії ризикам і загрозам, забезпечення економічної безпеки та конкурентоспроможності. Наголошено, що існує безліч підходів до управління фінансово-економічними результатами, і виходячи із цього виділено ті, згідно з якими можливо достовірно обґрунтувати особливості діяльності підприємств ІТ-сектора – системний, процесний, ситуаційний, господарський, ідеологічний. Зроблено висновок, що правильно обраний підхід до управління є першочерговим результатом діяльності підприємств ІТ-сектора і водночас дієвим інструментом забезпечення та підвищення до очікуваного рівня фінансово-економічної результативності. Доведено, що управління фінансово-економічними результатами є не відокремленим процесом, а формує активну частину загальної системи управління ІТ-підприємством. Визначено інструментарій управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора з урахуванням напрямів їх формування та використання. Виходячи з того, що управління фінансово-економічними результатами підприємств ІТ-сектора дозволяє сформувати необхідні ресурси для вирішення завдань тактичного і стратегічного розвитку, виділено основні вимоги до його формування та подальшого удосконалення. Стаття написана українською мовою
Ястремська О. М.
Управління скороченням браку продукції промислового підприємства: теоретичний і практичний аспекти (c. 111 - 129)
Конкурентоспроможність підприємств залежить не тільки від ефективного використання економічних ресурсів, просування бренду продукції, а й від задоволення потреб споживачів у якісній продукції. Тому суб’єкти господарювання повинні приділяти увагу виробництву продукції без відхилень від стандартів і норм, без браку, що дозволить їм вигравати у конкурентній боротьбі на ринку. Це підтверджує актуальність тематичної спрямованості статті та її своєчасність. Метою статті є узагальнення теоретичних понять процесу управління якістю продукції та розроблення рекомендацій на прикладі промислового підприємства потокового типу виробництва зі зменшення браку продукції. Об’єктом є процес управління якістю продукції та зменшенням браку. Предметом є теоретичні положення, методи, методичні та практичні рекомендації з управління якістю продукції промислових підприємств, спрямованих на зменшення відсотку бракованої. Основними методами, використаними у статті, є загальнонаукові методи пізнання: аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, монографічний, структурно-логічний та системний аналізи, спеціальні методи дослідження: статистичного аналізу, експертного опитування, правило Парето, метод Ісікави, графічний метод. Основними результатами, викладеними у статті, є такі. На основі узагальнення наукової літератури запропоновано визначення поняття якості. Під якістю доцільно розуміти забезпечення якості кожного виду економічного ресурсу, що дозволяє здійснити якісний перебіг бізнес-процесів і здійснити виробництво продукції, що задовольняє потреби споживачів і забезпечена їх платоспроможним попитом. Тобто продукція, яка має брак, за своїми технічними або якісним характеристиками не відповідає її стандарту і не здатна виконувати передбачувані функції. Бракованою може бути визнана продукція на будь-якій стадії виробництва і операціях виробничого циклу. На прикладі досліджуваного промислового підприємства розглянуто статистику невідповідності та браку продукції у найважливішому виробничому підрозділі, робота якого характеризується суттєвим відсотком браку, за поопераційним і вихідним контролем. За правилом Парето виявлено основні причини браку та побудовано діаграми Ісікави за найсуттєвішими двома причинами. Відповідно до діаграмами Ісікави запропоновано заходи з попередження невідповідності і браку продукції за двома основними причинами і п’ятьма розділами: обладнання; система контролю; персонал; сировина; умови праці. Розроблено уніфіковану типову послідовність визначення причин відхилень і браку за 16 етапами. Запропоновано використання методів навчання персоналу промислового підприємства для покращення якості продукції та зменшення браку. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2023
Гусак О. А.
Стратегічне управління розвитком транспортного підприємства (c. 141 - 146)
Метою статті є обґрунтування та формування теоретико-методичних основ стратегічного управління розвитком транспортного підприємства. Автором статті було розкрито залежність і значення категорії стратегії розвитку транспортного підприємства від зовнішніх змін ринкового сегмента, що є необхідним в умовах невизначеності, зростаючої швидкої мінливості середовища та необхідності миттєвої реакції. У статті сформовано, обґрунтовано й удосконалено зміст і сутність складових стратегії управління розвитком транспортного підприємства. Акцентовано увагу на значенні інтеграційних процесів для транспортних підприємств щодо імплементації в свою роботу принципів сталого розвитку у сфері транспортної системи. Також було розглянуто етапи стратегічного управління та структурування проблем як інструменту для оцінки ініціативи цілісно-орієнтованого мислення стосовно прийняття управлінських рішень. Одним із найбільш актуальних завдань сучасного менеджменту є формування моделі стратегічного управління розвитком транспортного підприємства, пошук сучасних і нових інструментів її реалізації, які здатні забезпечити економічний розвиток і його ефективне функціонування на внутрішньому та зовнішньому ринку. Встановлено, що вирішення цього завдання залежить від своєчасного та попереднього формування карти дій стратегічного управління діяльністю підприємства. Сформована модель стратегічного управління розвитком транспортним підприємством дозволить систематизувати управлінські рішення, проблемні ділянки управління, забезпечить зниження невизначеності в питаннях відносного стану й ефективності діяльності підприємства в умовах мінливого стану зовнішнього середовища. У статті обґрунтовано практичну необхідність моделі стратегічного управління розвитком транспортного підприємства для досягнення безперервної та ефективної роботи транспортного підприємства. Стаття написана українською мовою
Демченко Н. В., Попова І. А., Лелюк Н. Є., Швед А. Б.
Інструментарій і шляхи забезпечення економічної безпеки на фармацевтичних підприємствах (c. 147 - 155)
У статті визначено проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств фармацевтичної галузі України. Зазначено, що стан виробничих фармацевтичних підприємств, ускладнений військовими діями на території України, вимагає пошуку інструментарію до визначення та прогнозування економічної безпеки як ефективного завдання антикризового управління підприємствами та стабілізації функціонування фармацевтичної галузі. Зазначено, що забезпечення економічної безпеки виробничого підприємства розглядається як складна система, що охоплює організаційно-економічні, фінансові, інноваційно-інвестиційні, технічні, управлінські, інформаційні, правові, екологічні, кадрові й інші аспекти. Враховуючи специфіку виробничо-господарської діяльності підприємств фармацевтичної галузі, визначено основні загрози економічної безпеки. На прикладі фармацевтичних підприємств розраховано інтегральний показник рівня економічної безпеки з урахуванням імовірності реалізації визначених загроз. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між рівнем економічної безпеки фармацевтичних підприємств і рентабельністю діяльності підприємства. Зроблено висновок, що запропонований інструментарій може бути застосований і для підприємств інших галузей економіки з урахуванням специфіки їхньої виробничої діяльності. Зазначено, що різний ступінь ймовірності та характер кожної загрози (керовані та некеровані) вимагають реалізації комплексу заходів щодо попередження/пом’якшення наслідків кожної загрози, що потребує додаткових фінансових ресурсів, але ці витрати є доцільними «інвестиціями» у стабільний майбутній розвиток підприємства. Запропонована система заходів з економічної безпеки підприємств фармацевтичної галузі, що передбачає комплекс взаємопов’язаних дій щодо упередження та/або пом’якшення наслідків загроз у сучасних соціально-економічних та політичних реаліях, дозволить вирішити питання щодо створення сприятливих умов функціонування та розвитку фармацевтичної галузі України. Стаття написана українською мовою
Негляд А. В., Бабічев А. В.
Кластерні структури як організаційна основа здійснення стратегічної реорганізації підприємств (c. 156 - 167)
Статтю присвячено дослідженню актуальних питань функціонування кластерних структур в Україні, які є важливим інструментом для забезпечення сталого економічного розвитку країни. Дослідження спрямоване на удосконалення методичного забезпечення обґрунтування доцільності формування та оцінки ефективності результатів функціонування кластерних структур. Обґрунтовано необхідність розширення існуючої класифікації кластерних структур і запропоновано доповнити перелік видів кластерних структур такими видами відповідно до мети функціонування: дискреційні, реалізаційні, обслуговування, дохідні, прибуткові, витратні, капіталовкладень, венчурні, інвестиційні. Пропонується пов’язати окремі індикатори ефективності діяльності кластера з його типом, визначеним відповідно до мети функціонування. Для кожного виду кластерних структур доцільно використовувати окремий набір показників відповідно до їх призначення та розробленого переліку видів. Для роботи дискреційного кластера слід розраховувати коефіцієнти рівня виконання певного переліку робіт і дотримання кошторису операційних витрат за елементами. В основу оцінки результатів діяльності кластера «витрат» мають бути покладені такі показники, як коефіцієнт дотримання кошторису операційних витрат за елементами, загальний коефіцієнт операційних витрат на виробництво продукції та коефіцієнт ефективності витрат. Діяльність кластерів «реалізації» необхідно оцінювати за показниками індивідуального коефіцієнта обсягу реалізації продукції, коефіцієнта дотримання нормативу залишків готової продукції на складі, коефіцієнта трансакційних витрат. Для кластерних структур обслуговування слід визначати коефіцієнти дотримання кошторису операційних витрат, послуг, наданих за межами підприємства, та якості обслуговування його структурних підрозділів. Результати функціонування кластерних структур доходу виражаються у реалізації продукції i-го виду, реалізації продукції за допомогою посередників, коефіцієнті потенційних втрат. Для прибуткових кластерних структур необхідно використовувати такі критеріальні показники, як рентабельність продукції, загальна рентабельність реалізації, коефіцієнт дотримання кошторису операційних витрат, темп зростання прибутку. Для кластерних структур капіталовкладень пропонується розраховувати такі критерії: коефіцієнти дотримання кошторису операційних витрат, рентабельності капітальних вкладень і період їх окупності по кожному інвестиційному проєкту. Для венчурних кластерних структур доцільно розраховувати рівень ризику, а для інвестиційних – показники економічної ефективності інвестиційних проєктів. Запропоновані види кластерних структур та система критеріальних показників оцінки їх діяльності дозволяє розглядати кожен кластер як самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує самостійно згідно зі своєю метою, відповідно до якої розробляються окремі стратегії, забезпечуючи адаптивність до змін зовнішнього середовища і створюючи реальні можливості до саморозвитку. Стаття написана українською мовою
Рожко В. І.
Теоретичні та практичні аспекти формування іміджу підприємства (c. 168 - 175)
Вітчизняна економіка на сьогодні переживає важкі часи. Такі явища, як пандемія, воєнний стан, дуже негативно вплинули на ефективність діяльності українських підприємств. Вітчизняні компанії змушені адаптуватися до сучасних реалій і знаходити шляхи до «виживання». Ведення бізнесу неможливе без постійної адаптації до змін ринкових умов. А успішність будь-якого підприємства залежить від багатьох факторів, насамперед від існуючого чи сформованого іміджу підприємства. Метою цієї статті було обґрунтування необхідності створення позитивного іміджу підприємства для підвищення його конкурентоспроможності. У статті розглянуто поняття «імідж підприємства». Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. Розкрито сучасний стан проблеми формування іміджу підприємства в кризових умовах. Показано, яким чином імідж підприємства впливає на конкурентоспроможність підприємства на прикладі бюро перекладів. Встановлено, що позитивний імідж дуже сильно впливає на конкурентоспроможність підприємства, тому недостатня увага до його формування і управління ним значно зменшує можливості функціонування підприємства. Позитивний імідж сприятиме зростанню уваги до індивідуальності й унікальності продукту або послуги, мінімізуватиме можливі негативні зміни у процесах ціноутворення, а також сприятиме реалізації конкурентоспроможності підприємства. У статті досліджено суть іміджу як чинника ефективного функціонування підприємства. Також досліджено суть поняття «імідж», проаналізовано сучасні наявні визначення в наукових джерелах. Запропоновано визначення поняття «імідж підприємства». Аргументовано важливість формування іміджу для ведення успішної діяльності підприємства. Визначено й аргументовано доцільність проведення аналізу зовнішніх умов діяльності підприємства у процесі формування та вдосконалення його іміджу. З’ясовано, що при виборі підприємства споживач орієнтується на його імідж, оскільки для того, щоб приймати рішення про покупку, розуміння того, що підприємство має позитивний імідж, дозволяє отримати чітке розуміння про високу якість товару чи послуги та інші конкурентні переваги. Обґрунтовано, що удосконалення іміджу підприємства дозволяє підвищити ефективність реклами та різних заходів щодо просування товару чи послуги, полегшить процес введення на ринок нових товарів чи послуг, підвищить конкурентоспроможність підприємства. Стаття написана українською мовою
Семенчук Т. Б., Ліченко В. Ю.
Удосконалення бізнес-процесів підприємства в умовах диджиталізації (c. 176 - 181)
Метою статті є дослідження та обґрунтування реалізації сучасного інструментарію у вигляді диджиталізація, тобто оцифрування всієї інформації, що стосується бізнес-процесів підприємства. У статті описано значення диджиталізації в економіці як процесу впровадження цифрових технологій збору, передачі, зберігання та обробки даних. Визначено, що диджиталізація є сучасним етапом розвитку цифрового суспільства, в якому переважають цифрові технології роботи з даними, які реалізуються через застосування технічних засобів і програмних рішень. Доведено, що перспективним інструментом на мікрорівні є застосування диджиталізації як чинника сталого розвитку бізнес-процесів. Авторами статті було розкрито останні бачення останніх досліджень та бачення вітчизняних дослідників щодо понятійного апарату диджиталізації та надано визначення цифрової трансформації як основи сучасного інструментарію бізнес-процесів на підприємстві. Це дало змогу авторам систематизувати дослідження та визначити основні переваги та можливості для підприємств при диджиталізації бізнес-процесів, які наведені в статті. Звісно, визначення переваг і можливостей надає чіткого розуміння та систематизації конкурентних переваг підприємства при застосуванні сучасного інструментарію, які наведено авторами дослідження. Також у статті сформовано основні напрями покращення роботи підприємства та взаємодії з клієнтами через реалізацію проєктів цифрової трансформації бізнес-процесів підприємства, які проявляються в підвищення продуктивності при одночасному зниженні витрат на робочу силу, покращення якості обслуговування клієнтів та стимуляції інновацій на підприємстві. Це можливо через реалізацію основних п’яти компонентів управління бізнес-процесів, які наведено в статті. Для обґрунтування запропонованих напрямів цифровізації бізнес-процесів підприємства в статті наведено багато сучасних прикладів (кейсів) для їх реалізації. Автори змогли привести та систематизувати найкращі практики відповідно до напрямів диджиталізації бізнес-процесів підприємства та по галузях зі збереженням специфіки роботи підприємств, що значно покращить реалізацію запропонованих заходів удосконалення бізнес-процесів підприємства. Стаття написана українською мовою
Сорокун Ю. С.
Механізм управління діяльністю транспортних підприємств на засадах концепції ощадливого виробництва (c. 182 - 189)
Метою статті є формування механізму управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва. У сучасних умовах господарювання переважна більшість керівників вітчизняних транспортних підприємств усвідомлюють, що для ефективної боротьби за споживачів і підтримання бажаного рівня конкурентоспроможності необхідна модернізація усіх аспектів господарської діяльності, зокрема: зниження виробничих витрат, підвищення рівня якості продукції, скорочення часу на процес освоєння нових видів технологій та удосконалення процесу обслуговування клієнтів. Одним із дієвих управлінських підходів, спрямованих на досягнення зазначених цілей, є концепція ощадливого виробництва. У результаті дослідження було виділено, що провідною метою концепції ощадливого виробництва є усунення всіх видів втрат та ефективне використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів шляхом постійного вдосконалення всіх бізнес-процесів підприємства, спрямованих на задоволення потреб споживачів методом впровадження інструментів ощадливого виробництва. Формування дієвого та відповідного вимогам ринку механізму управління діяльністю транспортного підприємства на засадах концепції ощадливого виробництва є об’єктивною необхідністю забезпечення ефективного розвитку підприємств у сучасних умовах. Запропоновано власне визначення поняття «механізм управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва: це комплексна система, яка об’єднує цілі, принципи, мету, засоби й інструменти впровадження ощадливого виробництва для підвищення ефективності управління та досягнення ефекту (результату) створення культури безперервного вдосконалення якості надання транспортних послуг, а також покращення показників рівня економічної ефективності транспортного підприємства. Механізм управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва передбачає формування концепції на підприємстві, що визначає цілі, принципи та мету, які впливають на вибір інструментів ощадливого виробництва, з використанням яких підвищиться ефективність управління транспортним підприємством, що, своєю чергою, впливає на результат діяльності загалом. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка ефекту або результату від впровадження механізму управління діяльністю транспортного підприємства, зокрема, якості надання транспортних послуг і покращення показників рівня економічної ефективності транспортного підприємства. Стаття написана українською мовою
Холодний Г. О.
Сучасні особливості та протиріччя інноваційного маркетингу (c. 190 - 197)
У сучасних умовах господарювання особливе значення відводиться інноваційному маркетингу, який загалом сприяє ефективній комерціалізації інновацій, забезпечує синхронність проведення процесів спостереження, оцінки, моделювання, прогнозування, контролю і координації інноваційної маркетингової діяльності. Метою статті є визначення сутності та розгляд особливостей функціонування інноваційного маркетингу. У статті розглянуто загальну характеристику, предметне середовище, сучасні особливості та протиріччя інноваційного маркетингу. Запропоновано змістовне визначення інноваційного маркетингу як сучасної концепції маркетингу, інноваційно орієнтованої маркетингової діяльності підприємства (організації) щодо постійного і безперервного удосконалення продуктів і методів, інструментів і технологій маркетингу, формування нових ринків і нових потреб з метою ефективного задоволення запитів споживачів і використання власного ресурсного потенціалу. У статті наведено деталізовану структуру, змістовно-ключові й інструментально-функціональні складові інноваційного маркетингу; зазначено суттєві проблеми і протиріччя в процесах поширення і розвитку інноваційного маркетингу (етичні протиріччя; суперечність між традиційним («старим») і новим маркетингом; протиріччя між глобалізацією та індивідуальністю програм інноваційного маркетингу; між стимулюванням до збільшення загальних обсягів споживання товарів й обмеженістю природних ресурсів і матеріальних можливостей споживачів). Проведені дослідження та наведені результати дозволять зменшити фактор невизначеності і ризику в оцінках, гіпотезах, інноваційних маркетингових рішеннях і діях. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2023
Бабічев А. В., Самородов Б. В.
Концептуальна модель оцінки й аналізу інформаційної компоненти економічної безпеки підприємства (c. 157 - 167)
Статтю присвячено актуальній та важливій проблемі забезпечення економічної безпеки підприємства (ЕБП). Обґрунтовано, що на більшості підприємств не існує формальної комплексної стратегії економічної безпеки або вона часто є фрагментованою і не відповідає реальним потребам підприємства. Для вирішення цієї проблеми пропонується створити комплексну систему економічної безпеки підприємства, яка б складалася з різноманітних рівнів захисту, постійно оновлювалась і контролювалась, відповідала актуальним загрозам. У статті зауважено, що інформаційна складова економічної безпеки підприємства є однією з найважливіших, а дослідження інформаційної компоненти системи економічної безпеки підприємства є складним і багатогранним завданням, і водночас важливим для успішного функціонування підприємств і економіки країни. Зважаючи на це, у статті розроблено концептуальні моделі оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства та оцінки інформаційної компоненти системи економічної безпеки підприємства, які дозволять підвищити якість управлінських рішень щодо оцінки стану економічної безпеки підприємства. Концептуальна модель оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства складається з двох блоків: перший блок відповідає за формування системи показників оцінки економічної безпеки; другий блок відповідає за розробку моделей оцінки й аналізу економічної безпеки підприємства. Концептуальна модель оцінки і аналізу інформаційної компоненти економічної безпеки підприємства складається з блоку визначення основних показників ефективності роботи та стану ЕБП та її інформаційної складової, блоку оцінки й аналізу інформаційної безпеки, за допомогою яких здійснюються загальна оцінка інформаційної складової, та блоку формування рішень щодо підтримки інформаційної безпеки підприємства. У роботі побудовано інформаційну систему управління інформаційною безпекою з використанням програми ВRwin, що допомагає створити складну модель бізнес-процесів. Побудована модель може стати основою організації системи інформаційної безпеки для підприємств. Стаття написана українською мовою
Бєлікова Н. В., Губарєва І. О.
Особливості формування адаптивних систем управління стартапами в умовах нестабільного середовища (c. 168 - 173)
Ознаки глобальної нестабільності наразі притаманні економічній системі будь-якої країни світу, не винятком є і Україна, де внаслідок пандемії, а потім війни відбулося скорочення доходів населення, обсягів випуску промислової продукції та реалізації послуг, капітальних і прямих іноземних інвестицій. За даними Державної служби статистики, очікування промислових підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності за видами економічної діяльності та основними промисловими групами знизилися у 2020–2022 рр. на підприємствах усіх видів економічної діяльності порівняно з 2019 р., що у поєднанні з катастрофічними руйнуваннями інфраструктури та вимушеною міграцією населення є чіткою негативною тенденцією, яка характеризує сучасний бізнес-клімат України. Метою статті є обґрунтування теоретичних аспектів формування складових адаптивних систем управління стартапами України в умовах зовнішньої нестабільності. Визначено, що в сучасній науковій літературі переважає підхід до тлумачення адаптації як процесу, що забезпечує пристосовуваність підприємства до будь-яких змін або умов; змінювання функцій, структури, зв’язків, параметрів та ін. для більш ефективного пристосування до впливу факторів зовнішньої та внутрішньої нестабільності. Побудова адаптивних систем управління підприємствами передбачає також дотримання певних принципів, зокрема: принципу диференціації; подвійного управління та зворотного зв’язку. Важливими характеристиками адаптивної системи управління стратами є її гнучкість і чуттєвість, що спрямовані на ідентифікацію як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища. Система має передбачити основні проблемні моменти на етапі розробки та реалізації стартапу, а також забезпечити пристосування до поточних соціально-економічних вимог. Доведено, що адаптивна система управління стартапами в умовах нестабільного середовища реалізує функції моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, різні аспекти його функціонування та на цій основі обирає найбільш дієвий алгоритм адаптації до нестабільних умов розвитку. Стаття написана українською мовою
Голобородько А. Ю.
Роль цифрових технологій в управлінні інтегративним розвитком підприємств в умовах цифрової економіки (c. 174 - 179)
Статтю присвячено актуальній проблемі управління інтегративним розвитком та формування інтегративних потоків у системі управління підприємствами. Вивчення сутнісних особливостей розвитку підприємства, економічного розвитку підприємства дозволило висунуто гіпотезу щодо інтегративного розвитку, оригінальність якої полягає у зв’язку економічного розвитку підприємства і парадигми цифровізації. У статті обґрунтовано розуміння сутності інтегративного потоку та досліджено цифрові технології, які активно застосовуються підприємствами: GovTech, LegalTech, NanoTech, RetailTech, FinTec. Важливим аспектом формування стійких інтегративних зв’язків є побудова ефективного інфраструктурно розвинутого цифрового плато, яке охоплює інформаційно-комунікаційні технології систем об’єднання сервісів і бізнес-процесів між суспільством і підприємствами або між окремими підприємствами для задоволення існуючого незадоволеного попиту або удосконалення власних організаційно-економічних механізмів діяльності. Доведено, що цифровий інтегративний розвиток підприємств реалізується на засадах руху потокових процесів діяльності. Платформою забезпечення функціонування підприємств у сучасному цифровому просторі в умовах цифрової економіки є сучасні інноваційні цифрові технологічні рішення, включаючи електронні платіжні системи, мобільні сервіси, додатки, персоніфіковане обслуговування на основі технологій Big Data, штучного інтелекту і машинного навчання, що дає змогу сприяти підвищенню ефективності управління та організації інтегративних партнерств між підприємствами. Отже, методологічні засади інтегративного розвитку підприємства полягають в імплементуванні штучного інтелекту, інтелектуального аналізу бізнес-процесів на основі Big Data, які враховують особливості зовнішнього цифрового середовища, внутрішніх трансформацій підприємства, які пов’язані зі змінами ведення бізнесу та спрямовані на чітке стратегічне бачення розвитку підприємства. Стаття написана українською мовою
Зайцева А. С.
Діагностика рівня транспарентності розвитку підприємств в умовах інвестиційної активності економічного середовища: методичний аспект (c. 180 - 186)
Визначено, що діагностика рівня транспарентності розвитку промислових підприємств з урахуванням їх інвестиційної активності полягає в тому, що в умовах невизначеності зовнішнього контексту та появи тенденції до спаду рівня розвитку необхідно коригувати тактику управлінської діяльності щодо використання діагностичного інструментарію вже з урахуванням прояву в стратегічних періодах кризових явищ, акумулювати фінансові ресурси з метою успішного протистояння спричиненим кризовою ситуацією збиткам, тобто доцільно прогнозувати, діагностувати та запобігати наслідкам фінансової кризи. Зроблено висновок, що необхідність удосконалення методичного підходу до оцінювання рівня транспарентності розвитку промислових підприємств з урахуванням інвестиційної активності економічного середовища зумовлена тим, що діагностика рівня транспарентності розвитку знижує ймовірність виникнення та розвитку кризових явищ у процесі виробничо-господарської діяльності підприємств. На основі результатів означеної діагностики виявляються негативні наслідки фінансових ризиків підприємства, розробляються можливі шляхи підвищення рівня розвитку, будується стратегія досягнення транспарентності розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів. Це дає змогу завчасно готувати варіанти стратегічно-раціональних рішень на виникаючі і прогнозовані зміни цін на ресурси, зміни власних і залучених коштів, коригувати плани виробництва продукції, отримання кредитів, зміни відпускних цін. А також прогнозувати настання моментів дестабілізації виробництва (виникнення кризових факторів) і використовувати інтерактивне інноваційно-інвестиційне управління як найбільш оптимальний вид релевантного управління для запобігання розвитку кризи на промислових підприємствах. Стаття написана українською мовою
Калинюк В. Є.
Концептуальний підхід щодо адаптації економічної безпеки підприємства (c. 187 - 194)
У статті розглянуто складові адаптивних систем при удосконаленні економічної безпеки на підприємствах, зміни яких ґрунтуються на: врахуванні ринкових чинників; адаптації виробничого процесу до розмаїття умов ділового середовища; стратегії маневрування під час розподілу та перерозподілу ресурсів; узгодженості стратегії, тактики й операцій при оптимізації структури капіталу; здатності до ефективного функціонування. Зазначено, що у процесі адаптації економічної безпеки підприємству важливо забезпечити використання адекватних ресурси для реалізації розробленого комплексу проактивних, захисних та адаптивних стратегій. Підкреслено, що забезпечення економічної безпеки підприємства під час кризи вимагає планування, стратегічного мислення, готовності до змін та дієвого впливу на ресурси. Впровадження цих аспектів допомагає зменшити ризики та підтримує стійкість підприємства у складних умовах функціонування. Обґрунтовано, що запропонований підхід дозволяє визначити також гомеостазис і гомеорезис для адаптації економічної безпеки підприємства задля уникнення протиріч між певними етапами при розробці концептуального підходу. Запропонований концептуальний підхід до адаптації економічної безпеки підприємства ґрунтується на розробці та впровадженні систематичного плану дій, спрямованого на забезпечення стабільності, витривалості та успішності підприємства у швидкозмінних економічних умовах. Він складається з трьох послідовних етапів: визначення передумов вибору адаптації економічної безпеки підприємства; оцінка актуального рівня ЕБП; ідентифікація типу адаптації ЕБП та обґрунтування адаптивної моделі Стаття написана українською мовою
Куліков О. П., Квашина Ю. А.
Методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства (c. 195 - 200)
У статті наведено методичний підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства, який складають принципи та положення, завдання, етапи, методи та показники для ідентифікації, аналізу, оцінки галузевих, конкурентних, ринкових умов діяльності вітчизняних підприємств, їх проблем, загроз і можливостей для розвитку. Дефіцит капіталу, технологій, кадрового забезпечення розвитку вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану свідчать про необхідність вирішення проблем, розроблення та використання нових підходів, інструментарію управління, методичного забезпечення для формування та реалізації їх інноваційного потенціалу. З урахуванням результатів аналізу економічних умов, що характеризуються ознаками циркулярності, поєднують різні закономірності та гібридні форми науково-технічного розвитку, визначено закономірності інноваційних процесів, особливості та ознаки їх зростаючої цифрової трансформації, застосування інноваційних інструментів виробництва, організації та управління щодо підтримки та розвитку бізнесу. Обґрунтовано, що напрями формування методичного забезпечення з метою реалізації та підтримки інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності підприємства повною мірою визначаються послідовністю та змістом процесів розробки та реалізації його інноваційної стратегії. В загальному вигляді процес розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства складає певний набір завдань з визначення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, розробки ефективної бізнес-моделі, організації та активізації інноваційної діяльності, формування інноваційного стратегічного портфеля підприємства. Стаття написана українською мовою
Макаренко М. М., Шкребень Р. П.
Стратегії безпеко-орієнтованого розвитку підприємств (c. 201 - 207)
Об'єктивна необхідність створення умов безпеки для сталого розвитку вітчизняних підприємств викликана трансформаційними змінами на глобальному та міжнародному рівнях, кризами, зростаючою нестабільністю та невизначеністю подій, війною, що ведеться на території України з 24 лютого 2022 року. Вирішення цих проблем значною мірою залежить від ефективності та якості діючої системи управління розвитком на корпоративному рівні, її сприйняття та адаптації до реальних умов через розширення діапазону можливостей для захисту від загроз і викликів, що постали перед вітчизняними підприємствами. У статті проаналізовано та виділено види стратегій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Дефіцит капіталу, технологій, кадрового забезпечення, необхідність релокації бізнесу визначають стратегічні пріоритети для вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану, обумовлюють розроблення та використання нових підходів, інструментарію управління, методичного забезпечення. За результатами аналізу економічної моделі світового розвитку, що визначається характеристиками циркулярності, зростаючої цифрової трансформації, соціально-екологічної відповідальності бізнесу, виділено безпеко-орієнтований підхід та стратегічні принципи управління розвитком підприємств. Обґрунтовано необхідність дотримання принципу взаємоузгодженості між фінансово-економічними та стратегічними цілями в системі стратегій безпеко-орієнтованого розвитку підприємства. Визначено рівні та критерії безпеки стратегічного розвитку підприємства. Стаття написана українською мовою
Педурару Т., Цуркану Г.
Стійкість і її вплив на купівельну поведінку: нові тенденції і можливості для компанії (c. 208 - 214)
У суспільстві стурбованість з приводу стійкості і впливу на навколишнє середовище стає дедалі актуальною на тлі зміни клімату і деградації екосистем. У глобальному контексті значних екологічних перетворень і зростання усвідомлення необхідності колективних дій концепції стійкості та екологічної відповідальності стають центральними в індивідуальному прийнятті рішень, особливо в купівельній поведінці. Сталий розвиток і стійкість набули великого значення в останні десятиліття, відбиваючи усвідомлення впливу людини на навколишнє середовище та необхідність створення життєздатного майбутнього для майбутніх поколінь. Однак точне визначення цих термінів часто неоднозначне через складність та взаємозв'язок між економічними, соціальними та екологічними аспектами людського розвитку. У цьому контексті стаття покликана проаналізувати ці дві концепції, з'ясувавши різницю між ними. Крім того, робота спрямована на аналіз поведінки споживачів щодо стійкості та екологічних продуктів, а також наголошує на можливостях, які компанії можуть використовувати у цьому відношенні для розвитку більш стійкого бізнесу відповідно до вимог ринку. Методика заснована на методі опитування, методах аналізу та синтезу, інтерпретації даних та відповідних порівняннях. Результати дослідження підкреслюють зростання інтересу споживачів до сталого розвитку та етики компаній, підкреслюючи зміни в купівельній поведінці, орієнтованій на екологічні продукти та відповідальну практику в галузі захисту навколишнього середовища. Для компаній ці результати є різноманітними можливостями для адаптації своїх стратегій і більш ефективного інформування про свою відданість сталому розвитку, щоб задовольнити споживчий попит і диференціюватися на ринку. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2023
Ареф’єв С. О., Ареф’єва О. В., Копча Ю. Ю.
Процесний підхід в розвитку конвергентності інвестиційних процесів на підприємстві в умовах диджиталізації (c. 112 - 118)
У статті розглянуто сутність і складові конвергентності як суб’єктів створення і суб’єктів споживання інноваційних цінностей. Доведено, що конвергентні інвестиційні процеси означають не тільки технологічне об'єднання, але й інтеграцію різних секторів, що створює умови для комплексного розвитку та використання синергії. Запропоновано розглядати конвергентні складові через конвергентне поле, яке являє собою динамічне та взаємодіюче середовище, в якому відбувається об'єднання різних чинників для досягнення спільних цілей та створення нових можливостей. Це дозволило визначити їх і обґрунтувати сутнісне і функціональне навантаження при впровадження інноваційних процесів на підприємстві в умовах диджиталізації. Визначено, що організація конвергентних інвестицій передбачає формування міжфункціональних команд, що співпрацюють для оптимізації ресурсів і досягнення максимальної вартості підприємства, спираючись на процесний підхід. Важливою частиною функціональної структури є визначення можливої компетентнісної взаємодії при впровадженні технологічних інновацій, що дозволяють об'єднувати різнорівневі процеси та підходи в інтелектуалізації праці. Здійснення структуризації конвергентності взаємодіючих елементів при впровадженні інновацій в динамічному бізнес-середовищі відбувається на підставі узгодженості та ефективного вирішення завдань в рамках конвергентних інвестиційних процесів, що сприяє створенню інноваційних рішень та забезпечує конкурентні переваги підприємства в динамічному бізнес-середовищі. Стаття написана українською мовою
Зайцева А. С.
Стратегія управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів (c. 119 - 124)
Визначено, що нестабільність економічно-фінансової кон’юнктури, жорстка конкуренція, підвищення вимог споживачів до продукції (товарів і послуг) промислових підприємств, що виробляється, скорочення життєвого циклу товару в домінантному ступені обтяжують процес стратегічного управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів, а перспективи розвитку стають все менш прогнозованими. Прийняття рішень промисловими підприємствами щодо реалізації стратегії управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів є складною проблемою, з якою стикається керівна система управління. Це пов’язано із збереженням застарілих принципів і методів стратегічного управління в сучасному бізнес-середовищі, обережністю управлінських агентств та/або нездатністю прийняти нові форми стратегічного управління («людський» фактор) тощо. Вирішення цих та інших протиріч можливе лише за умови правильно сформованої діючої стратегії управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів. При побудові стратегії управління використовується система нечіткої деривації, що складається з кількох етапів, реалізація яких здійснюється з використанням основних її положень. Вхідними даними для стратегії управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів є вхідні змінні, які певним чином вимірюються. Ці змінні відповідають реальним змінним процесу стратегічного управління. Інформація, сформована на виході системи, відповідає вихідній когерентності, яка є керуючою змінною процесу управління. Системи коваріаційних функцій у формуванні стратегії управління транспарентністю розвитку підприємств в умовах конвергенції інвестиційних процесів призначені для перетворення значень вхідних змінних процесу управління на вихідні ко-спектральні змінні за допомогою фазової генерації при варіантній ідентифікації параметрів цифрової технології бліц-масштабування в побудові стратегічної архітектоніки для досягнення транспарентності розвитку промислових підприємств. Стаття написана українською мовою
Краснокутська Н. С., Гао Лян
Оцінка імплементації Цілей сталого розвиткута їхнього впливу на цінність підприємств харчової галузі (c. 125 - 135)
У статті наведено послідовність і результати оцінки впровадження концепції сталого розвитку у практику діяльності підприємств у контексті формування їх цінності. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання реалізації Цілей сталого розвитку, який передбачає розрахунок інтегрального показника імплементації Цілей сталого розвитку у діяльність підприємств, сформованого з урахуванням індикаторів організаційного забезпечення, системності впровадження та комплексності результатів програм і проєктів соціально-відповідального спрямування. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення цінності підприємства, основу якого становить оцінювання економічної та неекономічної її складових з використанням методу нечітких множин. Дослідження проведено за даними компаній, що функціонують у галузі виробництва продуктів харчування. Показано, що підприємства пов'язують довгостроковий розвиток із впровадженням у практику діяльності принципів соціальної відповідальності та сталого розвитку. Установлено, що проєкти соціально-відповідального спрямування досліджених підприємств пов’язані переважно з реалізацією Цілей сталого розвитку в галузі екології та відповідального споживання. Показано, що глобальні компанії ведуть більш системну та комплексну діяльність з імплементації засад сталого розвитку, порівняно з компаніями національного рівня, забезпечуючи тим самим більш високу цінність. Здійснено оцінювання економічної та неекономічної цінностей досліджених підприємств. Для визначення залежності між рівнем імплементації цілей сталого розвитку та характеристиками цінності підприємств застосовано метод кореляційного аналізу. Під час проведення кореляційного аналізу факторною ознакою узято коефіцієнт імплементації Цілей сталого розвитку у практику діяльності, результатною – коефіцієнти реалізації неекономічної та економічної цінностей підприємства. Зазначено, що інтеграція принципів сталого розвитку в практику діяльності забезпечує зростання цінності підприємства. Вказано, що підприємства, які системно впроваджують соціально-відповідальні практики, мають більш високі показники цінності. Стаття написана англійською мовою
Мажник Л. О., Литовченко І. В., Шевченко С. О.
Розвиток персоналу інноваційних підприємств в умовах диджиталізації (c. 136 - 142)
Метою статті є дослідження аспектів розвитку персоналу інноваційних підприємств в умовах диджиталізації. Аналіз та узагальнення, разом із систематизацією сучасних трендів та наукових праць, що відбуваються у цифровій економіці, дозволив розглянути світові особливості диджиталізації цифрової економіки і специфіку вітчизняних тенденцій в умовах гібридної війни та виявити важливі складові компоненти системи розвитку персоналу, що можуть мати суттєвий вплив на розвиток персоналу інноваційних підприємств. У результаті дослідження було виділено нові напрями розвитку персоналу інноваційних підприємств, які може на практиці використовувати проактивний робітник інноваційного підприємства, а також працівники системи управління персоналом підприємств, науковці й інші зацікавлені особи. Визначено вектори щодо розвитку персоналу інноваційних підприємств в умовах розширення можливостей штучного інтелекту і поширення технологій., а також відповідно до концепцій світу. Обґрунтовано, що розвиток персоналу інноваційного підприємства дозволить активніше поширювати технології, сприятиме їх удосконаленню в процесі використання, а також надасть переваги підприємствам, що першими будуть їх застосовувати на практиці на новому конкурентному полі товарів і послуг. Подальше удосконалення та поглиблення знань щодо розвитку персоналу інноваційних підприємств може сприяти формуванню та удосконаленню його конкурентних переваг, а також призвести до створення нової категоріальної норми ознак персоналу підприємств та організацій у цифровій економіці. Напрямками подальших досліджень з означеної проблематики є кількісний аналіз компонентів та індексів цифрового розвитку за категоріями: знання, технології та готовність до майбутнього, а також виокремлення вагомих факторів впливу на якісні показники результатів діяльності персоналу інноваційних підприємств України на підставі побудови моделі взаємозв’язку ключових компонентів системи розвитку персоналу інноваційного підприємства та результатів його діяльності. Стаття написана англійською мовою
Малярець Л. М., Старкова О. В., Отенко І. П., Долгова Н. Г.
Результати оцінки можливостей та перспективи використання технології blockchain у виробничій діяльності підприємств (c. 143 - 158)
Розглянуто основи технології Blockchain та її застосування в різних сферах діяльності. Об’єктом дослідження є технологія Blockchain та можливості її застосування в галузях промисловості. Це передбачає детальне дослідження її фундаментальних компонентів – децентралізованої мережі, математичної криптографії, розподіленого консенсусу, реєстру транзакцій і смарт-контрактів, а також їх застосування, зокрема, для автоматизації та захисту транзакцій і процесів за допомогою смарт-контрактів. Основною проблемою, що вирішується, є інтеграція безпечних, прозорих і ефективних механізмів для запису й оброблення транзакцій, а також автоматизації процесів на різних етапах виробництва. Застосування Blockchain, а точніше смарт-контрактів, значно покращило виробничі процеси шляхом автоматизації рутинних операцій та забезпечення безпеки транзакцій. Смарт-контракти, розроблені за допомогою платформи Ethereum і мови Solidity, здатні оптимізувати виробничі процеси, проте вони не позбавлені ризиків, таких як помилки в коді та питання кібербезпеки. Підкреслюється, що інтеграція Blockchain у виробничі процеси вимагає базового розуміння технології, чіткої стратегії впровадження і початкових інвестицій в інфраструктуру та інтеграцію. Незважаючи на початкові труднощі, переваги використання Blockchain з точки зору прозорості, ефективності та надійності можуть бути значними, що підтверджується кількома конкретними прикладами. Автори досліджують потенціал смарт-контрактів на різних етапах виробничого циклу, підкреслюючи їхні переваги в автоматизації процесів і забезпеченні безпеки. Результати показують, що смарт-контракти можуть значно покращити виробничі процеси за рахунок автоматизації рутинних операцій і забезпечення прозорості та безпеки транзакцій. Стаття написана англійською мовою
Рожко В. І., Хлистун А. А.
Моделювання бізнес-процесів у сучасному бізнес-середовищі (c. 159 - 164)
В умовах жорсткої конкуренції майже у всіх галузях підприємницької діяльності постає надзвичайно важливе завдання – моделювання бізнес-процесів у сучасному бізнес-середовищі. У статті досліджено аспекти управління та моделювання бізнес-процесів. Було проаналізовано методи та сучасні інструменти моделювання щодо удосконалення та автоматизації бізнес-процесів. Визначено необхідність використання моделювання бізнес-процесів та їх вплив на ефективність і конкурентоспроможність підприємств. Таким чином, у дослідженні визначається економічна доцільність використання моделювання бізнес-процесів у контексті сучасного конкурентного середовища та його вплив на підвищення ефективності та збільшення конкурентоспроможності компаній. З використанням практичного досвіду іноземних компаній запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження моделювання бізнес-процесів в управління компанії з необхідності комплексного підходу до організаційного управління. Окрему увагу приділено детальному вивченню досвіду застосування моделювання бізнес-процесів на іноземних підприємствах, що зараз є безумовними лідерами на ринку. Завдяки досвіду таких компаній дослідження розкриває практичні переваги та виклики використання моделювання для досягнення оптимальної ефективності бізнесу та підвищення його конкурентоздатності. Результати дослідження свідчать про те, що компанії, які успішно впроваджують моделювання бізнес-процесів, мають можливість ефективно адаптуватися до змін в оточуючому середовищі, оперативно впроваджувати покращення та інновації. Це робить їх не тільки більш конкурентоздатними, але й стійкими до викликів ринку. Отже, використання моделювання бізнес-процесів стає стратегічним інструментом, що сприяє підвищенню оперативної ефективності підприємства та забезпеченню його успішності в умовах сучасної конкурентної боротьби. Стаття написана українською мовою
Ястремська О. О.
Генезис поняття та процесу стратегування на підприємствах (c. 165 - 174)
Мета статті полягає в узагальненні теоретичних пропозицій з визначення поняття стратегування, дослідженні його генезису та необхідності використання у складних сучасних умовах життєдіяльності підприємств, уточненні складових та етапів процесу стратегування та їх особливостей, визначенні призначення стратегування в умовах економіки вражень як найбільш прогресивної моделі економічних відносин, яка забезпечує зростання доданої вартості та прибутку підприємств. Об’єктом дослідження є складне соціально-економічне явище стратегування та процес його здійснення; предметом – теоретичні положення, концепції, методологія стратегування підприємств та їх застосування в умовах економіки вражень. У процесі дослідження використано такі основні методи: системний підхід, метод структурно-логічного аналізу, теоретичного узагальнення, наукової абстракції, конкретизації та порівняльного аналізу, історико-логічний аналіз, процесний підхід, теоретичного узагальнення. У статті представлено сучасні особливості внутрішнього середовища і зовнішнього оточення підприємств, які зумовлюють розвиток поняття стратегування та процесу його здійснення. Запропоновано основні етапи розвитку стратегічного управління підприємств з ідентифікацією стратегування. У хронологічній послідовності досліджено та систематизовано визначення поняття стратегування та його етапів і складових від виникнення до цього часу (2023 р.) у наукових працях зарубіжних і вітчизняних учених з урахуванням новітніх тенденцій змін економічних відносин і доцільності використання у моделі економіки вражень. На основі узагальнення пропозицій вчених та наявних економічних реалій запропоновано розуміння поняття стратегування підприємств як основного способу стратегічного мислення про майбутнє підприємства, а до основних складових і етапів процесу його перебігу віднесено визначення місії, бачення, цілей життєдіяльності підприємства, аналізування факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ відповідно до поставлених цілей, визначення стратегічного набору (системи стратегій) життєдіяльності підприємства, обґрунтування критеріальних показників для відбору стратегій, які в умовах економіки вражень спрямовані на висвітлення атрактивності підприємства, сили і вартості його бренду та рівня репутації, ухвалення рішень про остаточний склад набору стратегій, прогнозування траєкторій руху підприємства відповідно до прийнятих стратегій з урахуванням можливих сценаріїв перебігу подій, здійснення організаційного та комунікаційного форсайтингів, реалізацію прийнятих стратегій згідно із затвердженим стратегічним планом життєдіяльності підприємства. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2024
Дунська А. Р., Жалдак Г. П., Маринченко О. В.
Поведінка споживача в умовах кризи та невизначеності: мікроекономічний аналіз (c. 44 - 51)
Метою статті є дослідження особливостей поведінки споживачів в умовах кризи та невизначеності. У статті проаналізовано дослідження стосовно раціональності споживчого вибору. Виокремлено основні підходи до оцінки корисності та споживчої поведінки. Наразі половина пересічних громадян найбільш пріоритетно ставиться до покупки продуктів харчування; наступна категорія за питомою вагою – ліки; на третьому місці – одяг і взуття; четверте місце – засоби гігієни та догляду за собою. Виявлено, що останні позиції займають покупки, що стосуються речей для дому, меблів і побутової техніки, адже вони покликані задовольняти вторинні потреби, тому і попит на них у цей час дуже низький. Особливу увагу приділено питанню доходів споживачів і споживчого вибору в умовах обмеженості доходу. Згідно з результатами, можна спостерігати таку тенденцію: 40 % опитаних є лояльними до тих марок і брендів, а також загального набору продуктів, які купували, а урізання доходів зумовило скорочення кількісних показників; на другому місці за кількістю відповідей знаходиться категорія людей, що перейшла на більш дешеві товари або товари-замінники; і лише 7 % зазначили, що жодним чином не змінили рівень своїх витрат (хоча в 2021 році цей показник був удвічі більшим). З урахуванням мікроекономічного підходу виявлено основні чинники споживчого вибору. Серед найвагоміших чинників особливу увагу приділено: підтримці ЗСУ; діяльності та взаємодії бренду з росією; волонтерській діяльності; зрозумілій політичний позиції та мові бренду. Якщо дослідити результати опитування за факторами вибору бренду за віковими категоріями, то прослідковується чітка тенденція того, що найбільш чутливими до вищезазначених чинників є наймолодша група опитуваних, а саме особи у віці 18–24 років. Визначено, що молодь найбільш прискіпливо ставиться до політики бренду та методів ведення своєї діяльності, і для них особливо важливо, щоб цінності бренду та їх поведінка відповідали сучасному становищу, в якому опинилися всі громадяни. Представлено схему поведінки кінцевих споживачів. Обґрунтовано вплив на раціональну поведінку споживачів військової агресії. Стаття написана українською мовою
Залуцька Х. Я., Вінярський Б. І.
Особливості SMART-систем: необхідність і доцільність їх використання при моделюванні бізнес-процесів підприємства (c. 52 - 57)
Враховуючи ключові фактори розвитку суспільства, підкреслено доцільність застосування для ефективного конкурентоспроможного розвитку підприємств певних інформаційних технологій. Необхідність застосування відповідних інформаційних технологій підтверджено перевагами їх впровадження. У процесі дослідження розкрито, що основою сучасного інформаційного суспільства є певні SMART-системи, а рушієм конкурентоспроможного розвитку підприємства – реінжиніринг його бізнес-процесів, що й визначило мету дослідження. Для досягнення мети – визначення і уточнення особливостей SMART-систем для забезпечення ефективної реалізації бізнес-процесів підприємства – використано методи аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, ідеалізації, аналогії, конкретизації. Охарактеризовано зміст поняття «SMART-системи», описано особливості їх застосування. Визначено доцільність і необхідність поділу SMART-систем на певні види залежно від їх векторово-рівневого застосування. Окреслено особливості SMART-систем кожної із виділених груп. Обґрунтовано доцільність поділу SMART-систем на пропоновані групи можливістю їх оперативнішого впровадження, швидшого адаптування, ширшого діапазону застосування та здатністю їх поєднання як складових елементів ієрархічної структури цілісної системи. Ієрархічна взаємодія інформаційних систем різних груп сприятиме формуванню комплексної SMART-системи забезпечення ефективного конкурентоспроможного розвитку окремого підприємства із своїми складовими технологіями, програмними продуктами тощо за рахунок можливості поєднання переваг одних систем, нівелювавши труднощі впровадження інших. Обґрунтовано, що цілісність інформаційно-цифрового забезпечення діяльності підприємства сприятиме вибору результативніших варіантів взаємодії окремих бізнес-процесів, оперативнішому їх здійсненню та гнучкішому редагуванню залежно від зміни умов функціонування підприємств, а також акцентуванню більшої уваги на ключових у конкретний момент часу бізнес-процесах. Стаття написана українською мовою
Зайцева А. С.
Синергія управлінських ефектів в аспекті забезпечення оптимального рівня транспарентності розвитку промислових підприємств на основі тестування наявності ?-конвергенції (c. 58 - 63)
Визначено, що здійснення якісного аналізу формування стратегічних орієнтирів конвергенції інвестиційних процесів дає змогу забезпечити належний стратегічно-релевантний рівень фінансово-економічної сталості промислових підприємств та інвестиційно-інноваційного розвитку; цільовий стратегічний рівень прибутковості; створення інформаційно-адаптивної платформи для гнучкості системи управління інвестиційними процесами. Домінантними стратегічними напрямами досягнення умов конвергенції інвестиційних процесів промислових підприємств є своєчасне виявлення синергії управлінських ефектів транспарентності розвитку на основі тестування наявності ?-конвергенції. При цьому стратегічно важливим фактором синергічного впливу є як зовнішній, що цілеспрямовано на перевірку відповідності транспарентних економічних результатів підприємств і визначеного ?-рівня конвергенції інвестиційних процесів діючим адаптивно-встановленим нормам, так і внутрішній, мета якого – убезпечити здійснення прийнятих транспарентних рішень, а також попередити небажані наслідки при зміні стратегічно-економічних норм рівня транспарентності розвитку. Зроблено висновок, що економічна ідентифікація структуризації синергетичного взаємозв’язку управлінських ефектів та ?-конвергенції охоплює їх стратегічні домінанти, що формують цілісність транспарентності розвитку, їх зв'язки з іншими домінантами конвергентних впливів і зовнішнім середовищем. Cинергія управлінських ефектів та тестування ?-конвергенції враховані як фактори, завдяки яким можна підвищити рівень конкурентоспроможності, рівень співвідношення ціна/якість та собівартість/якість (перший визначається споживачами, йдеться про ціну, яку готові платити, і якість, якій довіряють, другий – виробничий), та рівень ефективність організації процесу, що визначає їх як найбільш пріоритетні критерії транспарентності розвитку підприємств за векторною та ранговою направленістю. Таким чином, для підвищення рівня варіативності впливу синергії управлінських ефектів транспарентності розвитку промислових підприємств на рівень ?-конвергенції необхідно враховувати специфіку галузі та реальні умови діяльності промислових підприємств, розробляти та впроваджувати стратегічно-релевантний комплекс заходів, стратегічно-домінантними напрямами серед яких є, безперечно, підвищення рівня прибутковості в умовах конвергенції інвестиційних процесів. Стаття написана українською мовою
Лупак Р. Л., Наконечна Н. В., Микитин О. З.
Теоретичний базис управління забезпеченням економічної ефективності діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку (c. 64 - 69)
У статті надано характеристики управлінським процесам, які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку. Визначено важливість налагодження системи управління, яка передбачає використання прогресивних підходів, основаних на сучасних технологіях та інноваційних методиках. Зроблено висновок, що підприємства, у яких приділяється незначна увага модернізації системи управління, нездатні підвищувати рівень економічної ефективності та темпи інноваційного розвитку, а їх функціонування здебільшого пов’язано із недопущенням збитковості. Виділено систему елементів управління забезпеченням економічної ефективності діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку – суб’єкти («верхнього» (власники та топ-менеджмент, керівники структурних підрозділів) та «нижнього» (менеджери зовнішньоекономічного, планово-економічного, виробничо-технологічного, маркетингового та інших відділів) рівнів), об’єкти (залучення і впровадження інновацій та технологій, модернізація бізнес- та виробничо-технологічних процесів, поширення ідеології розвитку підприємницької діяльності на засадах інтелектуалізації, диджиталізації, інноваційної активності), функції (аналізування, планування, організація, стимулювання, контроль, регулювання, моніторинг, оптимізація, координація), завдання (формування інвестиційної привабливості, забезпечення конкурентоспроможності, покращення ліквідності, формування економічно необхідного обсягу ресурсів, зростання ринкової вартості, посилення участі персоналу в прибутках), методи (нормативно-правовий, організаційно-економічний, соціально-психологічний, комплексний, вартісно-орієнтований), принципи (системність, комплексність, послідовність, орієнтація на процесний підхід, динамічність, гнучкість та адаптивність, варіативність). Стаття написана українською мовою
Матвєєва Н. М., Мальований Г. О.
Діагностика перспектив розвитку підприємств з переробки ТПВ (c. 70 - 76)
У статті проведено діагностику перспектив розвитку підприємств з переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Зазначено, що підвищення якості послуг підприємств і перехід до європейських стандартів у сфері вивозу, утилізації та переробки твердих побутових відходів є першочерговим завданням, оскільки Україна прагне стати членом ЄС у майбутньому. Зазначено, що ресайклінг є важливою складовою сталого розвитку та сприяє створенню більш ефективної та екологічно свідомої економіки для підприємств і країни. Представлено найпоширеніші типи ресайклінгу твердих побутових відходів, кожен з яких спрямований на перетворення конкретного типу відходів. У роботі проаналізовані успішні бізнес-кейси, які вже реалізовані внаслідок перероблених твердих побутових відходів і впроваджені в практичну діяльність в інших країнах світу. Зазначено, що аналогічні кейси активно почали впроваджувати і деякі українські підприємства в колаборації з іноземними партнерами. Зазначено, що перспективним напрямком є енергетична сфера, яка наразі також пов’язана з переробкою твердих побутових відходів. Зауважено, що, навіть враховуючи активні воєнні дії, що відбуваються на території України, є підприємства, організації та установи, які вже активно працюють або лише починають свою підприємницьку діяльність у сфері переробки ТПВ. Зроблено висновок, що є важливим аспектом, зокрема, по-перше, як зростання усвідомленості суспільства про проблеми забруднення довкілля та необхідність його захисту створює попит на екологічно чисті технології та послуги, включаючи переробку відходів. По-друге, законодавчі та регуляторні ініціативи, спрямовані на зменшення відходів та покращення управління ними, створюють сприятливу базу для розвитку цього сектора. По-третє, технологічний прогрес у сфері вторинної переробки, що дозволяє створювати нові товари з відходів і знижувати негативний вплив на довкілля. Також розвиток цього сектора може стимулювати інвестиції та сприяти створенню нових робочих місць у сфері екологічної економіки. Усе це свідчить про потенційно високу інвестиційну привабливість і перспективність розвитку підприємств з переробки твердих побутових відходів. Стаття написана українською мовою
Новікова М. М., Волкова М. В., Швед А. Б.
Формування конкурентних переваг і конкурентного потенціалу компаній зі страхування життя (c. 77 - 83)
У статті визначено конкурентні переваги та конкурентний потенціал компаній зі страхування життя (КСЖ). Зазначено, що страховий бізнес є важливою частиною фінансово-кредитної системи, і страховий ринок є ідеальним місцем для розвитку цієї галузі. Акцентовано увагу на тому, що ринок страхування життя в Україні перебуває на етапі формування. Сучасна нестабільна соціально-економічна ситуація, воєнна агресія рф та особливості культурно-історичних традицій українців є основними перешкодами та проблемами для його розвитку. На основі проведеного SWOT-аналізу зроблено висновок про існування певних проблем у діяльності КСЖ. Разом із поширенням світових тенденцій глобалізації та інтеграції національних ринків, автоматизації операційних процесів, посиленням конкуренції проявляються тенденції, що є характерними особливостями українського страхового ринку. Встановлено, що управління конкурентним потенціалом КСЖ залежить від прийняття правильних управлінських рішень під час формування та використання його конкурентних переваг. Заходи представлені у вигляді програмно-цільових блоків, що забезпечуватимуть основу для створення механізму управління конкурентним потенціалом КСЖ. Крім того, кожен з блоків можна розглядати як окрему підсистему, яка складається з різних компонентів. Визначено складові управління конкурентним потенціалом КСЖ. Встановлено, що оцінка конкурентних переваг страховика та конкурентного потенціалу буде можливою лише за допомогою системної оцінки, яка має чітку базу порівняння. Ця оцінка повинна враховувати не лише фінансовий аспект, але й результати управління, ефективність використання маркетингових інструментів, якість страхової послуги й обслуговування страхувальника. Представлено заходи щодо підвищення конкурентного потенціалу страхової послуги. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління конкурентоспроможністю компаній зі страхування життя є визначення конкурентних переваг та конкурентного потенціалу КСЖ, що у перспективі дозволяє оцінити рівень конкурентоспроможності страхової компанії та розробити певні заходи щодо підлаштування під потреби страхового ринку на всіх етапах операційної діяльності та ланок управління для швидкого та оперативного реагування на зовнішні загрози. Стаття написана українською мовою
Рожко В. І., Альошин Д. Д.
Дослідження та удосконалення конкурентних переваг підприємства (c. 84 - 89)
У науковій літературі існує різноманіття підходів до визначення сутності конкурентних переваг. Загальновідомою є дефініція конкурентних переваг як характеристик, споживчих властивостей товару або бренду, що надають підприємству перевагу перед його конкурентами. Ця перевага може бути досягнута через надання споживачам більших благ, будь то завдяки реалізації більш доступної продукції або пропозиції високоякісних товарів із додатковими послугами, але за порівняно вищими цінами. Забезпечення конкурентних переваг є важливим аспектом стратегічного управління підприємством у конкурентному середовищі. Різноманітність підходів до визначення сутності цієї категорії свідчить про її багатогранний характер. Формування конкурентних переваг на підприємстві може бути досягнуто шляхом раціоналізації собівартості продукції, високого рівня диференціації товарів, розумного сегментування ринку, впровадження нововведень і швидкого реагування на потреби ринку. Значущими чинниками для забезпечення конкурентних переваг на підприємстві є також підвищений рівень продуктивності праці та кваліфікації персоналу, якість і технічний рівень виготовленої продукції, управлінська експертиза та стратегічне мислення на всіх рівнях управління. Важливими факторами, які впливають на конкурентоспроможність, є також гарантійне та післягарантійне обслуговування, реклама, імідж виробника та ситуація на ринку, включаючи коливання попиту. Процес забезпечення конкурентних переваг вимагає від підприємства виявлення соціальної взаємодії в ринковому середовищі, зокрема, реагування на критику, здатність до навчання, комунікації та утримання зв'язків з зацікавленими сторонами. Це створює передумови для ефективного розвитку підприємства. У процесі забезпечення конкурентних переваг важливо акцентувати увагу на новаціях, що дозволяють отримати конкурентну перевагу, таких як нові технології, зміни в запитах споживачів, вартість виробництва та наявність компонентів. Стаття написана українською мовою
Семенченко Т. О., Морозова Н. Л., Семенченко П. О.
Управління лояльністю споживачів в контексті диджиталізації як засіб підвищення фінансової стійкості компанії (c. 90 - 95)
У статті висвітлено питання формування і управління лояльністю споживачів сфери обслуговування засобами застосування цифрових інструментів. Підкреслено важливість клієнтської лояльності як одного з найпотужніших компонентів інтелектуального капіталу підприємства. Охарактеризовано типи лояльності за критеріями відношення до бренду (позитивне / негативне) та частотою здійснення повторних транзакцій (абсолютна, прихована, хибна, нульова). Висвітлено показники лояльності: коефіцієнт утримання клієнтів, довгострокова цінність клієнта, Net Promoter Score, опитування задоволеності клієнтів, оцінка зусиль клієнта, причинно-наслідкові питання, повторні покупки та рекомендації, залученість, а також наведено способи їх обчислення. Зауважено, що з-поміж різноманітних типів лояльності (бонусна програма, фіксована знижка, тимчасова знижка, багаторівнева дисконтна програма, товар у подарунок, партнерська програма лояльності, платна програма лояльності) некомерційна програма заслуговує найбільшої уваги, оскільки в довготривалій перспективі це свідчить про абсолютну лояльність клієнтів. До основних типів управління лояльністю в контексті диджиталізації відносять транзакційний, соціально-мережевий, пов'язаний з впливом на залучення, на емоції, на поведінку споживача, на наміри рекомендувати послугу. Підкреслено, що автоматизовані системи, такі як програмне забезпечення для управління бізнес-процесами та онлайн-сервіси для запису на процедури, стають невід’ємною частиною сучасних салонів краси і пропонують широкий спектр можливостей: онлайн-запис на послуги через вебсайт або мобільний додаток, нагадування про візити SMS-повідомленнями або електронною поштою; календар записів на послуги з можливістю синхронізації з особистими календарями майстрів; автоматичний контроль за залишками витратних матеріалів, формування замовлень на постачання, ведення касової книги, облік доходів і витрат, аналіз рентабельності; розсилки про акції та спеціальні пропозиції, ведення сторінок в соціальних мережах; зберігання інформації про клієнтів, їхні переваги, історія відвідувань через CRM-систему. До позитивних наслідків використання автоматизацій у салонах краси віднесено підвищення ефективності та продуктивності, покращення обслуговування клієнтів, збільшення прибутковості, розширення можливостей маркетингу та реклами, покращення рейтингу та відгуків, але з-поміж негативних виокремлено залежність від технологій, втрата особистого контакту, загроза конфіденційності даних. Представлено розроблений комплекс рекламних заходів із сезонною спеціалізацією з використанням онлайн-інструментів (проведення майстер-класів і віртуальних консультацій, сезонні програми лояльності, благодійні ініціативи, промоакції до спеціальних дат). Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2024
Губарєв Р. В.
Базисні положення логістичного механізму розвитку діяльності підприємства (c. 123 - 128)
У статті виділено важливість розроблення логістичного механізму з орієнтацією на забезпечення розвитку діяльності підприємства. Важливість такого механізму визначається низкою чинників формування внутрішнього середовища підприємства та його здатністю адаптуватися до ринкових викликів. Особливе значення логістичного механізму полягає у визначенні раціональних управлінських рішень, які передбачають стабільне підвищення ефективності та розвитку підприємства з орієнтацією на задоволення інтересів кінцевих споживачів. Значну увагу приділено аспектам налагодження товарного обігу підприємства, що визначаються ринковими викликами побудови логістичної системи та тенденціями конкуренції і зміни споживчих потреб покупців. Наголошено, що логістичний механізм являє собою сукупність елементів (принципів, функцій, завдань та ін.), які спрямовані на досягнення мети та пріоритетів розвитку діяльності підприємства. Згідно з таким підходом побудований логістичний механізм орієнтований на створення привабливого середовища для розвитку нових видів діяльності підприємства, які значною мірою пов’язані з цифровими технологіями. Окремо надано увагу аспектам інформатизації логістичної системи підприємства та зроблено висновок, що управління логістичними потоками все більше передбачатиме перехід на цифрові платформи і мережі з метою вибору оптимальних і більш ефективних маршрутів постачання продукції. Також до основних орієнтирів логістичного механізму віднесено системне управління усіма потоковими операціями та їх узгодження зі стратегічними цілями розвитку підприємства, досягнення мінімальних витрат, при цьому зберігаючи час та обсяги доставлення, підвищення ефективності використання ресурсного забезпечення підприємства і його оптимізацію при налагодженні нових напрямів логістики продукції. Стаття написана українською мовою
Гусаковська Т. О., Середа О. О.
Економічний потенціал підприємства: сутність та основні складові (c. 129 - 135)
Метою статті є дослідження змісту економічного потенціалу підприємства, його структури та особливостей формування. В умовах динамічних змін національної та світової економіки проблеми соціально-економічного розвитку підприємства набувають все більшої актуальності. Ці питання також нерозривно пов'язані з потенціалом підприємства, зокрема, його економічним потенціалом. За результатами аналізу наявних досліджень визначено, що економічний потенціал розглядають як сукупність ресурсів, а також можливостей використання зазначених ресурсів для досягнення цілей та забезпечення розвитку. Крім того, дослідники в цьому контексті говорять про здатності отримання прибутку та про максимально можливий обсяг виробництва. Проведений аналіз наявних підходів до трактування змісту економічного потенціалу підприємства та його структури дозволив зробити висновок про те, що це досить складна, комплексна, динамічна система всіх видів ресурсів і можливостей підприємства, а також його здатності ефективно їх використовувати для досягнення поставлених цілей та забезпечення сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі. За підсумками аналізу підходів до визначення сутності та складових економічного потенціалу запропоновано розглядати його з урахуванням часових і просторових характеристик. Первинною складовою економічного потенціалу є його ресурсна складова, що містить всі ресурси підприємства та відображає результати його минулої діяльності. Здатність підприємства ефективно використовувати накопичені ресурси відображається в його поточному потенціалі, а можливості забезпечувати сталий розвиток – у стратегічному потенціалі. Стаття написана українською мовою
Кононенко Ж. А., Миколенко І. Г., , Яковенко Т. І.
Аналітичні інструменти в економічних дослідженнях конкурентного середовища підприємства (c. 136 - 142)
Ця робота спрямована на аналіз і висвітлення важливості застосування прогностичних моделей у вивченні конкурентного середовища підприємства. Вивчено підходи до прогнозування та моделювання конкурентного середовища підприємства, що забезпечують втілення стратегічного планування та управління. Проаналізовано різні методи прогнозування, що дозволяють передбачити майбутні тенденції на основі наявних даних. Визначено ключові фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, та запропоновано їх використання для побудови конкурентної моделі. Прогнозування вимагає великого обсягу даних і врахування багатогранності конкурентного середовища. Використання кількох методів прогнозування забезпечує високу точність передбачень. Не менш важливим є аналіз впливу зовнішніх факторів на діяльність підприємства, що дозволяє оперативно реагувати на зміни. Прогнозування є динамічним процесом, що потребує постійного оновлення та перегляду результатів для підтримки їх актуальності. Моделювання конкурентного середовища базується на результатах прогнозування. Початковим етапом є аналіз даних та ідентифікація ключових факторів. На основі цього будується модель, що відображає взаємодію між цими факторами та дозволяє оцінити ефективність різних стратегій. Моделі піддаються постійній оцінці та коригуванню на основі нових даних і змін у середовищі, що забезпечує їх адекватність та актуальність. Особливу увагу приділено методу Ірвіна, який використовується для виявлення аномальних значень у даних. Це дозволяє забезпечити високу точність аналізу й уникнути впливу випадкових помилок. На основі проведеного аналізу сформовано таблицю, що систематизує напрямки застосування прогнозних моделей та методів при оцінці конкурентного середовища підприємства. Вона містить стислий опис методів прогнозування та їх характеристики, що сприяє кращому розумінню процесу та вибору оптимальних підходів для конкретних ситуацій. Підкреслено важливість інтеграції прогнозування та моделювання для досягнення ефективного управління підприємством у конкурентному середовищі. Використання різних методів та постійне оновлення моделей дозволяють оперативно адаптуватися до змін, що є ключовим фактором успіху в сучасному бізнес-середовищі. Стаття написана українською мовою
Краус К. М., Краус Н. М.
Організаційно-економічні умови розвитку та складові ринкового успіху підприємств в умовах цифровізації, інноватизації і соціалізації національної економіки (c. 143 - 150)
Метою статті є дослідження організаційно-економічних умов розвитку та складових ринкового успіху підприємств в умовах цифровізації економіки на основі проведених розрахунків впливу вагомих атрибутів на ринковий успіх різних типів суб?єктів господарювання (великі, середні, малі і мікропідприємства) у 2010 та 2022 роках із використанням мультиатрибутивної моделі. Автори представили динаміку зміни ринкового успіху різних типів суб?єктів господарювання у 2010–2022 роках під впливом вагомих атрибутів за мультиатрибутивною моделлю. У статті проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації в розрізі областей України. За 2023 рік маємо групу областей, в яких уповільнилася цифрова трансформація, а саме: Сумська (?0,356), Запорізька (?0,081), Херсонська (?0,184), Донецька (?0,11), Одеська (?0,051), Черкаська (?0,044) області. Прискорилася цифровізація у Львівській (?0,092), Волинській (?0,111), Київській (?0,096), Хмельницькій (?0,01) областях. Переслідуючи мету цифрової трансформації бізнес-процесів на підприємствах не повинно бути прогалин в інноваціях, оскільки цифрові технології розвиваються набагато швидше, ніж уряд і державні інституції можуть визначати і представляти політику для регулювання цифрових технологій та використовувати переваги, які технології несуть для підприємств, бізнесів, індивідуумів. Обґрунтовано актуальність цифровізації економіки. Цифровий бізнес повинен ставати соціалізованим за рахунок гнучкості під потреби клієнта, швидкого реагування на його запити. Сучасний віртуальний бізнес має бути готовим продукувати товар і надавати послугу не лише «сьогодні на завтра», а й «сьогодні на сьогодні». Запропоновано до дієвих організаційно-економічних умов адаптації бізнесу в умовах сучасних викликів віднести розробку нового продукту та розширення клієнтської бази. Для цифрового підприємства розширити лінійку цифрових послуг, щоб утримати «старих» клієнтів, але надати їм ширший спектр цифрових послуг. Автори стоять на позиції того, що варто розширити віртуальні можливості бізнесу, а саме пошук нових ринків збуту через роботу на цифрових онлайн-платформах з цілодобовими консультаціями менеджерів. Стаття написана англійською мовою
Лісений Є. В., Останіна В. С.
Аналіз комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (c. 151 - 157)
Стаття присвячена дослідженню комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, більш детальному вивченню специфіки міжнародної діяльності та рекомендаціям щодо покращення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). У статті розглянуто, як ефективна комунікація сприяє успіху в ЗЕД. Приділено увагу налагодженню співпраці з іноземними партнерами; особливості комунікації в ЗЕД, що обумовлена специфікою міжнародної діяльності; різним методам комунікації, які використовуються в ЗЕД, у тому числі, письмовій, усній, невербальній та візуальній комунікації. Метою статті є систематизація ключових факторів ефективності комунікації в міжнародній економічній діяльності та визначення фундаментальних принципів побудови ефективної комунікаційної стратегії в ЗЕД. Завданням статті є: розкрити роль комунікації в ЗЕД; визначити етапи комунікаційного процесу в ЗЕД; розглянути особливості комунікації в ЗЕД; проаналізувати методи комунікації в ЗЕД; визначити основні принципи ефективної комунікації в ЗЕД; надати рекомендації щодо покращення комунікаційних процесів. Доведено, шо зовнішньоекономічна діяльність сучасних підприємств не можлива без ефективної комунікації. Вона слугує основою для налагодження співпраці з іноземними партнерами, укладення контрактів, реалізації експортно-імпортних операцій та досягнення успіху на міжнародному ринку. Досягнення цілей компанії та сприяння стабільному зростанню, задоволеності клієнтів і прибутковості є результатом ефективної комунікації. Міжнародні маркетингові комунікації спеціально розроблені для просування продуктів і досягнення маркетингових цілей на глобальних ринках. Успіх і ефективність підприємства значною мірою залежать від його системи комунікацій у зовнішньоекономічній діяльності. У цьому контексті комунікаційна політика є важливим інструментом ефективної взаємодії з діловими партнерами, організації рекламних кампаній, стимулювання продажів, управління зв’язками з громадськістю та сприяння особистим продажам. Стаття написана українською мовою
Махсма М. Б.
Посилення мотивації персоналу як фактор конкурентоспроможності підприємства (c. 167 - 173)
Метою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів функціонування системи мотивації персоналу на прикладі виробничого підприємства й окреслення напрямів її удосконалення в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства. У статті проаналізовано сучасний стан мотивації персоналу на прикладі провідної української компанії, яка спеціалізується на торгівлі меблевими комплектуючими та фурнітурою. Під час аналізу виявлено, що протягом останніх трьох років мотиваційна система підприємства залишається достатньо збалансованою та загалом задовольняє основні потреби працівників. Компанія застосовує широкий набір інструментів матеріальної мотивації, до складу якої входять конкурентна заробітна плата, система преміювання, забезпечення виробничого персоналу літнім і зимовим спецодягом, оплата мобільного зв’язку, компенсація витрат на пальне при використанні власного авто в робочих цілях та інші. Поширеними заходами нематеріальної мотивації виробничих підприємств є функціонування корпоративних університетів і бібліотеки, кар’єрний розвиток працівників, підтримка працівників, які служать в ЗСУ, спортивні заходи тощо. Незважаючи на досить ефективну систему мотивації, виявлено деякі слабкі її сторони: зокрема, низька питома вага додаткової заробітної плати, недостатньо конкурентоспроможний соціальний пакет компанії, який містить тільки базові елементи, недосконалість нематеріальної мотивації, недостатня індивідуалізація мотивації тощо. У сучасних воєнних умовах ефективними інструментами мотивації можуть стати заходи з удосконалення нематеріальної мотивації, такі як: запровадження програм «Найкращий працівник місяця / кварталу / року», визнання заслуг працівників шляхом нагородження почесними грамотами, листами подяки, цінними подарунками, проведення заходів згуртування, створення психологічної служби для підтримки ментального здоров’я персоналу. Стаття написана українською мовою
Панченко В. А.
Методичні засади аналізу та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі (c. 174 - 180)
У статті привернуто увагу до проблематики управління і забезпечення сталого стабільного функціонування й розвитку підприємств, які спеціалізуються на наданні послуг авіатранспортних перевезень пасажирів і вантажів. Метою статті є узагальнення та подальший розвиток теоретико-методичних і прикладних засад аналізування та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Надано авторське визначення поняття економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Констатовано, що провідними аспектами цього поняття є стан захищеності та реалізації економічних інтересів стейкхолдерів від внутрішніх і зовнішніх загроз, реалізації завдань функціонування і розвитку підприємств. Ідентифіковано специфічні характеристичні ознаки економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, що має свою специфіку порівняно з іншими видами економічної діяльності. Проаналізовано такі елементи економічної безпеки підприємства авіаційної галузі, як змістова характеристика безпеки, її поняття, складові, методика аналізування, ідентифікація ризиків та загроз, побудова системи управління та гарантування безпеки. Показано, що алгоритм аналізування економічної безпеки авіатранспортних підприємств передбачає проходження наступних етапів: встановлення мети, розрахунок показників поточного стану, формування індикаторів і встановлення їх граничних значень, оцінка внутрішніх і зовнішніх загроз, проведення ресурсно-функціонального аналізу, формування висновків і планування заходів з посилення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Визначено стратегії та форми політики забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Йдеться про такі аспекти, як внутрішнє інституційно-правове забезпечення управління безпекою, інституціалізована система управління якістю в сфері гарантування економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, стратегія і тактика, форма управління безпекою (договірна, матрична, комплексна), система інституційно-організаційних, економічних та інформаційних механізмів і засобів. Стаття написана українською мовою
Пілецька С. Т., Ареф’єв С. О., Петровська С. В., Колесников С. О.
Стратегічне забезпечення економічної безпеки підприємств в контексті цифровізації економіки України (c. 181 - 190)
У статті зазначено, що у сучасних умовах спостерігається активна цифровізація соціально-економічних процесів, що істотно впливає на діяльність підприємств. Зазначено, що процес цифрової трансформації суспільства, який притаманний четвертому етапу глобалізації, став одним із найвиразніших явищ цього періоду. У зв'язку з цим виникла гостра потреба у вимірюванні рівня розвитку цифрової економіки та ступеня її впливу на економічну безпеки підприємства, що стає найважливішим як на регіональному, так і на національному та світовому рівнях. Сутність стратегії забезпечення економічної безпеки підприємства визначається ступенем орієнтації діяльності підприємства на реалізацію мети та завдань його економічної безпеки в умовах цифровізації економіки України. Пропонується матриця вибору стратегії забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах впливу цифровізації, яка визначається залежно від індексу цифрової трансформації України (відповідної області) та рівня економічної безпеки підприємства шляхом утворення за двома ознаками за допомогою системи горизонтальних і вертикальних координат, що виражають кількісні та якісні характеристики відповідних параметрів. Запропоновано класифікацію типів стратегії забезпечення економічної безпеки залежно від впливу рівня цифрової трансформації економіки України (області), яка дає можливість здійснити пошук такого варіанта функціонування підприємства, який забезпечить оптимальне співвідношення між існуючими можливостями і бажаними результатами, та вибрати властиву для підприємства стратегію з урахуванням рівня цифрової трансформації економіки. Запропоновано методичний підхід, який дозволяє підприємствам підібрати стратегію забезпечення економічної безпеки виходячи з поточного її рівня та рівня цифровізації економіки. Застосування цього підходу в рамках внутрішньої аналітики підприємства дозволить розробити дієві заходи з забезпечення економічної безпеки в довгостроковій перспективі. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є розробка механізму забезпечення економічної безпеки підприємств у контексті цифровізації економіки України. Стаття написана українською мовою
Рожко В. І., Щелкова А. В.
Цифрові маркетингові інструменти в рекламній кампанії на зовнішніх ринках (c. 191 - 197)
У цій статті розглянуто інструменти реклами та проаналізовано їх важливість. Досліджено переваги засобів реклами та наведено їх характеристику. Також приділено увагу сучасним інструментам рекламних кампаній, які компанії використовують для просування своїх продуктів і послуг на зовнішніх ринках. З акцентом на динаміку глобалізації та цифровізації проаналізовано останні тренди і нововведення у сфері маркетингу та реклами, які дозволяють ефективно досягати цільових аудиторій у різних куточках світу. Особливу увагу приділено тому, як компанії адаптують свої рекламні стратегії до мінливих вимог і переваг споживачів на міжнародних ринках, а також як технологічні інновації впливають на вибір інструментів для рекламних кампаній. Описано різні інструменти, у тому числі цифрові медіа, соціальні мережі, інфлюенсер маркетинг, контекстну рекламу, SEO оптимізацію та інші цифрові канали, які зараз знаходяться на передовій рекламної діяльності. Значна увага приділяється інтерактивним і персоналізованим аспектам цифрового маркетингу, які надають компаніям можливість будувати глибші та більш емоційні зв'язки зі своїми клієнтами. Висвітлено не досліджені раніше частини загальної проблеми, зокрема, складнощі виміру ефективності різних інструментів реклами на міжнародних ринках та адаптацію маркетингових стратегій до культурних особливостей різних країн. Метою статті є визначення найбільш ефективних сучасних інструментів рекламної кампанії для міжнародного ринку та розробка рекомендацій для компаній, що прагнуть розширити свою присутність за кордоном; окреслення методологічних і практичних аспектів процесу управління маркетинговими інструментами на підприємствах. Ефективність кожного інструменту оцінювалася на основі інформації, отриманої з наукових джерел, з використанням спостережних і абстрактних методів, а також порівняльного аналізу. Розглянуто різні рівні стратегій разом із основними інструментами для кожного рівня. Проаналізовано ключові показники ефективності маркетингової кампанії, щоб визначити подальші напрямки вдосконалення кампанії. При реалізації будь-якої маркетингової кампанії в цифровому просторі цифрові інструменти створюють для компаній багато можливостей і загроз, які необхідно враховувати, щоб мінімізувати можливі невдачі при запуску. Стаття написана українською мовою
Хаустова В. Є., Дороніна М. С.
Формування кадрового потенціалу в системі управління персоналом підприємства (c. 198 - 204)
Економічна нестабільність, посилення соціальних проблем, невизначеність економічних орієнтирів розвитку України свідчать про необхідність перегляду проблем і перспектив розвитку економічної науки та практики. Метою статті є визначення змістовного наповнення головних термінів у дослідженні формування кадрового потенціалу в системі управління персоналом підприємства. Основною гіпотезою дослідження стало припущення, що уточнення сутності та змісту термінології предметної області дослідження забезпечить конструктивні дискусії щодо визначення основних проблем і перспектив її розвитку. Втрата контрольованості кадрового потенціалу підприємств України через війну вимагає перегляду технологій його дослідження на основі міждисциплінарного синтезу. Такий синтез доцільно орієнтувати не стільки на визначення можливостей трансформації економіки, зосередженої на виробництві товарів, скільки на економіку розширеного відтворення потенційних здібностей людини реагувати на збільшення нетрадиційних ситуацій у житті. Результативність такої реакції залежить від уміння керівників активізувати професійний потенціал підлеглих, їх бажання генерувати унікальні ідеї подолання криз. Ефективність використання кадрового потенціалу підприємств залежить від конструктивного діалогу сторін, зацікавлених у його розвитку. Вихідним етапом діалогу слід обрати узгодження сутності та змісту головних термінів. Стаття написана українською мовою
Хрипко С. Л., Щербаков С. С.
Використання блокчейну першого рівня LTO Network для автоматизації міжорганізаційних бізнес-процесів (c. 205 - 212)
Статтю присвячено розгляду технології блокчейн як засобу автоматизації міжорганізаційних бізнес-процесів. Зазначено, що цифровізація та автоматизація внутрішніх бізнес-процесів приносять значну користь у підвищенні продуктивності та зниженні витрат. Проте організації стикаються з труднощами при спробах отримати такі переваги для міжорганізаційних процесів, частково через відсутність довіри. Для вирішення цієї проблеми розглядається підхід з використанням технології блокчейн. Bitcoin продемонстрував, як блокчейн може забезпечити розподілену систему без необхідності довіри за рахунок криптографії та децентралізації. LTO розширює цей підхід за допомогою децентралізованого рушія виконання робочих процесів для ad-hoc співпраці. Інформація обмінюється між учасниками за допомогою приватних ланцюжків подій для кожного процесу та хешується в публічному блокчейні. Такий гібридний підхід дозволяє організаціям відповідати вимогам захисту даних та уникнути проблем масштабованості, характерних для блокчейн-проєктів. Обговорюються переваги живих контрактів LTO перед розумними контрактами Ethereum. Живі контракти не містять значень напряму, а описують взаємодію між сторонами, на відміну від криптографічних «скриньок» розумних контрактів. Моделювання живих контрактів як скінченних автоматів дозволяє візуалізувати їх у вигляді блок-схеми. Обговорюються альтернативні методики моделювання, такі як мережі Петрі та BPMN. Описується сценарний підхід до визначення робочого процесу, що містить стани, дії, учасників, активи та вбудовані об'єкти даних. Деталізуються особливості об'єктів даних, ідентифікаторів учасників, виконання процесу та його адаптивності. Пояснюється робота приватного ланцюжка подій як ad-hoc приватного блокчейну, що забезпечує узгодженість стану процесу між вузлами. Обговорюються методи забезпечення приватності даних. Другу частину статті присвячено глобальному публічному блокчейну LTO для підтвердження інформації з приватних ланцюжків подій. Пояснюється консенсусний алгоритм на основі важливості володіння токеном та його використання для запобігання зловживанням. Обговорюються оптимізації, такі як протокол NG та агрегаційні блоки, для масштабування при великій кількості транзакцій. В останній частині описується архітектура платформи та її компонентів: мікросервіси, шари додатків, оркестрація контейнерів. Платформа дозволяє легко цифровізувати й автоматизувати міжорганізаційну взаємодію за допомогою живих контрактів на блокчейні. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2024
Ареф’єва О. В., Гораль Л. Т., Ареф’єв С. О., Попович О. В.
Організаційно-економічне забезпечення інтеграції інжинірингу у систему енергетичної безпеки підприємств на підставі процесного підходу (c. 149 - 155)
У статті висвітлено організаційно-економічні аспекти впровадження новітніх технологій у систему енергетичної безпеки підприємств, що охоплює забезпечення стабільного постачання енергії, її раціональне використання та захист від різноманітних ризиків. Розглянуто основні виклики, з якими стикаються українські підприємства в умовах війни, включаючи перебої з енергопостачанням через руйнування інфраструктури. Проаналізовано можливості залучення державних програм підтримки та фінансових механізмів, які можуть сприяти зменшенню економічного навантаження на підприємства. Окрім цього, підкреслено важливість системного підходу для швидшого впровадження технологічних рішень, що дозволяє знижувати витрати на енергоносії. Досліджено, що підприємства, які використали інжинірингові рішення, зазначили зниження енергетичних витрат на рівні 25–35 %. Впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції, зменшує залежність від традиційних енергоресурсів та підвищує стійкість до коливань цін на енергетичному ринку. Окрему увагу приділено впровадженню новітніх технологій, серед яких автоматизація, цифровізація, відновлювані джерела енергії та інтелектуальні енергетичні мережі (SmartGrids), що сприяють ефективнішому управлінню енергетичними ресурсами. Ці технології дозволяють знижувати енерговитрати та забезпечувати стабільність постачання. Виділено ключові елементи організаційно-економічного забезпечення інтеграції інжинірингу в систему енергетичної безпеки, з акцентом на автоматизацію та цифровий моніторинг енергоспоживання в реальному часі. Це сприяє оперативному виявленню проблем і їх швидкому вирішенню. Використання інтелектуальних мереж також допомагає оптимізувати процес розподілу енергії та інтегрувати відновлювані джерела, що підвищує гнучкість і стійкість енергетичних систем підприємств, одночасно підвищуючи їх економічну ефективність. У роботі також розглянуто методи оцінки економічної ефективності інтеграції сучасних технологій, включаючи аналіз витрат і вигід, розрахунок окупності інвестицій та оцінку зменшення ризиків. Доведено, що хоча інтеграція інжинірингу та інтелектуальних мереж потребує значних капіталовкладень, довгострокові вигоди, такі як зниження енерговитрат і підвищення ефективності виробництва, можуть значно перевищувати початкові витрати. Регулярний моніторинг та оцінка результатів впровадження технологій дозволяють своєчасно коригувати стратегію підприємства для досягнення максимального економічного ефекту. Наголошено на важливості енергетичної безпеки для стабільної та ефективної роботи підприємств, особливо в умовах військових дій, що призводять до регулярних перебоїв у постачанні енергії та пошкоджень інфраструктури. Забезпечення енергетичної безпеки сприяє підвищенню економічної стійкості та ефективності підприємств у сучасному динамічному середовищі. Запропоновано комплексну інтеграцію нових технологій у систему енергетичної безпеки через оновлення організаційно-економічних підходів, що дозволить підвищити ефективність використання енергоресурсів, знизити витрати та мінімізувати ризики. Така інтеграція передбачає залучення інвестицій, адаптацію організаційних структур і навчання персоналу, що дозволить досягти довготривалої економічної ефективності. Стаття написана українською мовою
Брагіна О. С.
Інноваційність як джерело забезпечення сталого розвитку підприємства (c. 156 - 161)
Метою статті є дослідження інноваційності та інноваційного розвитку як джерела забезпечення сталого розвитку підприємства. У статті визначено сутність та основні характеристики інновацій та інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку підприємства. Варто зазначити, що інновації з позиції сталого розвитку являють собою нововведення, які сприяють гармонійному поєднанню економічних, екологічних і соціальних аспектів, забезпечуючи довгострокове зростання підприємства без шкоди для довкілля та суспільства. Інновації, особливо ті, що пов'язані з екологічними та соціальними аспектами, допомагають підприємствам відповідати на виклики сталого розвитку. Це включає впровадження екологічно безпечних технологій, економію енергії та ресурсів, що позитивно впливає як на імідж компанії, так і на її фінансову стійкість. Під час дослідження було виявлено найбільш влучні приклади інновацій в контексті сталого розвитку, які доцільно втілювати на підприємствах. Визначено фактори важливості інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку та основні функції, які він виконує. Сформовано етапи інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку підприємства, серед яких варто виділити такі як: аналіз та оцінка поточного стану підприємства; генерація та відбір ідей; розробка інноваційної стратегії; реалізація інноваційних рішень, моніторинг та оцінка ефективності, коригування та вдосконалення стратегії, комунікація результатів та залучення зацікавлених сторін. Визначено методи аналізу й оцінки для вибору напряму інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку, зокрема SWOT-аналіз, аналіз життєвого циклу продукту, аналіз зацікавлених сторін, бенчмаркінг, аналіз ресурсоефективності, метод сценарного планування, техніко-економічне обґрунтування, кост-бенефіт аналіз, аналіз ризиків та їх пом'якшення. У процесі написання статті були використані такі методи наукового дослідження, як аналіз та синтез, класифікація, наукова абстракція, порівняння. У результаті дослідження було визначено, що інновації у сфері сталого розвитку допомагають підприємствам не лише відповідати новим вимогам ринку, але й покращувати свій імідж та залучати інвесторів. Сталі практики і технології сприяють зміцненню позицій на глобальному ринку та створюють нові можливості для зростання. Стаття написана українською мовою
Білецький І. В., Кондратенко Н. О., Рудаченко О. О.
Теоретико-методичні аспекти формування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі України в умовах воєнного стану (c. 162 - 169)
У статті узагальнено теоретико-методичні аспекти формування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі в умовах воєнного стану. Зазначено, що наслідки війни відчули глобально всі учасники будівельного ринку України та країн Європи. Ситуація, яка склалася насамперед через воєнну агресію рф, стримує інвесторів і змушує їх скорочувати фінансування проєктів на різних етапах їх реалізації або відмовлятися від них на передінвестиційній стадії. До того ж багато будівельних компаній стикаються з проблемами, пов’язаними зі втратою фінансової стійкості, що потребує формування відповідних фінансових стратегій, які мають враховувати наявність і правильний розподіл зовнішніх і внутрішніх ресурсів. Встановлено, що головною проблемою для підприємств будівельної галузі є створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні і реальних фінансово-кредитних механізмів для стимулювання промислового та житлового будівництва з метою підвищення конкурентоздатності галузі. Зазначено, що існує безліч факторів, які визначають стратегію розвитку будівельного підприємства. Для визначення стратегічних напрямів розвитку підприємств будівельної галузі проведено SWOT-аналіз та PEST-аналіз функціонування підприємств будівельної галузі. У рамках формування та реалізації стратегії розвитку підприємств будівельної галузі визначено стратегічні цілі. Встановлено, що формування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі України в умовах воєнного стану вимагає комплексного використання ефективних організаційних та фінансово-економічних інструментів для вирішення проблем, які виникли протягом багатьох років і посилилися в умовах війни. Розроблено алгоритм формування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі. Зроблено висновок, що формування стратегії розвитку підприємств будівельної галузі в умовах воєнного стану базується на використанні всіх наявних ресурсів виробництва, формуванні відповідної системи державного регулювання інвестиційних процесів у будівництві, використанні ефективних організаційних, правових та фінансово-економічних інструментів для реалізації стратегічних цілій розвитку суб’єктів господарювання. Стаття написана українською мовою
Буданов М. П.
Просторово-динамічний моніторинг у забезпеченні управління енергетичною безпекою підприємств (c. 170 - 177)
Розглянуто проблеми забезпечення управління енергетичною безпекою підприємства електроенергетичної системи в умовах динамічних змін. У статті запропоновано методичну основу управління енергетичною безпекою підприємства, яка дозволяє враховувати стратегічні завдання управління енергетичною безпекою підприємства, цілі системи управління енергетичною безпекою підприємства та основні її принципи. Доведено, що одним із елементів забезпечення управління енергобезпекою підприємства є просторово-динамічний моніторинг зовнішніх і внутрішніх негативних факторів у вигляді загроз і ризиків, як для самого енергопідприємства в цілому, так і для його об'єктів генерації, передачі, розподілу та споживання енергії. Це є ефективним методом спостереження та контролю в рамках забезпечення управління енергобезпекою підприємства та нормального функціонування різного роду енергетичних об'єктів та процесів. Виділено основні напрями дослідження та аналізу енергетичної безпеки на основі просторово-динамічного моніторингу. Досліджено сутність і змістовну послідовність формування етапів просторово-динамічного моніторингу енергобезпеки підприємства як економічного процесу у сучасних умовах розвитку електроенергетичної системи на макро-, мезо- та мікрорівнях економіки, а також запропоновано алгоритм реалізації етапів його проведення. Запропоновано реалізацію функцій просторово-динамічного моніторингу на основі застосування інтегрованих автоматизованих систем управління енергопідприємством, які дозволяють у режимі реального часу генерувати управлінські рішення, результативність яких має бути скорегована на зниження впливу або повну ліквідацію загроз енергобезпеці підприємства. Обраний інструментарій забезпечує інтеграцію різноманітних даних і їхній глибокий аналіз, що дозволить підприємствам ефективно управляти енергобезпекою в умовах невизначеності та змін. Використання сучасних технологій і методів дозволить адаптуватися до динаміки ринку та підвищити стійкість енергетичних систем. Стаття написана українською мовою
Лагодієнко О. В.
Методика оцінки відповідності підприємств ESG-критеріям на мікрорівні (c. 178 - 187)
Статтю присвячено теоретико-методичним питанням оцінки відповідності підприємств ESG-критеріям на мікрорівні. Актуальність заданої тематики та наявність невисвітлених раніше частин загальної проблеми обумовили мету дослідження, а саме розробка методики оцінки відповідності підприємств критеріям ESG на мікрорівні. У статті запропоновано методику оцінки відповідності підприємств ESG-критеріям на мікрорівні, яка, на відміну від існуючих, забезпечує систематичний підхід до оцінки екологічної (Environmental, E), соціальної (Social, S) та управлінської (Governance, G) складових діяльності компаній. Розроблена методологія враховує як загальні показники для всіх підприємств, так і галузеві особливості, що дозволяє здійснити комплексну оцінку з урахуванням специфіки кожної компанії. Система оцінювання базується на рейтинговій моделі, де кожному показнику присвоюється бал — 0, 0,5 або 1, що відображає рівень відповідності критеріям сталого розвитку. Інтегральний показник ESG формується на основі середнього арифметичного балів за всіма трьома категоріями. Це дозволяє класифікувати підприємства за рівнями відповідності: від початкового рівня (C) до передового (A). Запропонована методика дає можливість підприємствам отримати чітке уявлення про свою відповідність ESG-стандартам, виявити слабкі місця та сфери, які потребують покращення. Особливу увагу в методиці приділено екологічному менеджменту, впливу на довкілля, управлінню ресурсами, а також взаємодії зі стейкхолдерами та системі корпоративного управління. В дослідженні обґрунтовано, що запропонована методика сприяє підвищенню ефективності впровадження ESG-принципів на підприємствах, допомагаючи їм адаптуватися до вимог ринку та інвесторів, що орієнтуються на сталий розвиток. Запропонована система, порівняно з існуючими, є універсальною і може бути застосована для оцінки підприємств різних галузей економіки, зокрема фінансового та промислового секторів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розширення показників, автоматизацію процесу оцінки та адаптацію методики до міжнародних ринків, що зробить її ще більш релевантною для глобального бізнесу. Стаття написана українською мовою
Носач Н. М., Єгіозар’ян А. Г., Полякова Є. С.
Місце контролю в системі менеджменту підприємств агропромислового сектора економіки (c. 188 - 193)
У статті розглянуто значення контролю в системах менеджменту агропромислових підприємств; акцентовано увагу на його важливості для забезпечення стабільності виробничих процесів, оптимізації витрат, зниження ризиків і підвищення якості продукції. Метою дослідження є аналіз, систематизація, узагальнення та удосконалення наявних теоретико-методичних розробок щодо контролю в системі менеджменту аграрного підприємства. Дослідження джерел літератури дозволило представити ключові аспекти управлінського контролю, які дозволяють підприємствам ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища, такі як погодні умови та ринкові коливання. Обґрунтовано необхідність впровадження автоматизованих систем контролю, що забезпечують оптимізацію витрат ресурсів і дотримання агротехнологічних стандартів. Наведено різні підходи до трактування поняття контролю, зокрема, зазначено його роль як механізму забезпечення досягнення цілей підприємства і мінімізації ризиків. Виявлено, що контроль не лише виконує функцію зворотного зв'язку, але й активно підтримує покращення управлінських процесів. Ґрунтуючись на наробках вітчизняних та іноземних учених, систематизовано цілі контролю, специфічні для агропромислового сектора, що включають контроль за використанням ресурсів, дотриманням агротехнологічних стандартів, управлінням ризиками, фінансовим контролем. Виявлено, що визначені цілі сприяють не лише своєчасному виявленню відхилень, але й запобіганню проблемам, що особливо важливо в умовах ризиків, пов'язаних із зовнішніми факторами контролем конкурентоспроможності та дотриманням регуляторних вимог. Проведено аналіз необхідності моніторингу екологічної стійкості, що набуває все більшої актуальності в умовах зростаючої уваги до екологічних проблем. Визначено, що контроль якості продукції є критично важливим для задоволення споживчого попиту та підтримки репутації підприємства. Обґрунтовано, що контроль є невід’ємною складовою системи менеджменту агропромислових підприємств, що забезпечує їхню ефективність, стабільність і конкурентоспроможність у сучасних умовах. Стаття написана українською мовою
Рибалко-Рак Л. А., Опришко В. І., Білан Л. П., Держій Р. В.
Методика впровадження системи менеджменту якості в організації (c. 194 - 200)
У статті детально розглянуто проблему впровадження та сертифікації систем менеджменту якості в організаціях, обґрунтовується їх важливість у забезпеченні конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів в умовах глобалізації. У зв'язку з цим виникає необхідність впровадження систем менеджменту якості, які відповідають міжнародним стандартам ISO. Мета статті полягає у теоретичному та практичному обґрунтуванні методики формування системи менеджменту якості організації, визначається виокремленням ключових етапів розробки та впровадження системи якості. Дослідження має відображати значення і вплив обґрунтованого підходу до впровадження системи менеджменту якості на ефективність управління та конкурентоспроможність організації. Автори зазначають, що сучасні стейкхолдери вимагають від організацій не тільки гарантій якості товарів і послуг, але й соціальної відповідальності. У статті проаналізовано сучасні підходи до формування системи менеджменту якості, визначено переваги проєктного підходу до впровадження системи менеджменту якості, визначено основні елементи та етапи впровадження системи менеджменту якості в організації. Мету та завдання дослідження було досягнуто через використання таких методів: аналізу і синтезу – для вивчення інформаційних джерел із предмета дослідження та сучасних підходів до розробки систем менеджменту якості; порівняльного аналізу – для характеристики різних підходів до формування та впровадження систем менеджменту якості; системного підходу – для вивчення системи менеджменту якості як цілісної системи із взаємопов'язаними елементами; емпіричних методів – для отримання інформації щодо досвіду впровадження систем менеджменту якості в різних організаціях. Особливу увагу приділено проєктному підходу до формування систем менеджменту якості, що забезпечує структурований процес їх впровадження. Виокремлюються ключові етапи такого проєкту, такі як планування, реалізація завдань, моніторинг та аудит, сертифікація та постійне вдосконалення. Впровадження систем менеджменту якості забезпечує для організацій не тільки відповідність вимогам ринку, але й розвиток професійного потенціалу персоналу, підвищує його залученість у бізнес-процеси. Автори порівнюють різні підходи до впровадження систем менеджменту якості: самостійна розробка або залучення зовнішніх експертів. Використання внутрішніх ресурсів організації може знизити витрати та підвищити адаптивність системи, проте існують ризики відсутності необхідних компетенцій. Зовнішні консультанти здатні забезпечити швидкість і ефективність впровадження, але їхні послуги потребують фінансових ресурсів. Впроваджена система менеджменту якості забезпечує не тільки високу якість продукції або послуг, але й підвищує репутацію організації на ринку, залучає нових клієнтів і партнерів, а також мінімізує ризики, пов'язані з управлінням процесоми бізнес-процесами. Також система менеджменту якості орієнтована на виявлення, усунення або мінімізацію ризиків, які пов'язані з невідповідностями і відхиленнями по окремих процесах системи. Це допоможе організації бути конкурентоспроможною на ринку і залучити більше споживачів. Таким чином, система менеджменту якості дозволяє організації стати більш ефективною, стійкою та орієнтованою на стратегічний розвиток. Перспективи подальших наукових розробок у сфері дослідження побудови систем менеджменту якості будуть спрямовані на адаптацію сучасних технологій та інноваційних підходів щодо підвищення ефективності та результативності таких систем, зокрема, через використання Big Data для відстеження продуктивності систем менеджменту якості, прогнозування змін і прийняття рішень на основі аналізу великих масивів інформації та розвиток міжнародних стандартів ISO 9001 до потреб глобальної економіки та нових викликів, пов'язаних із цифровізацією та глобалізацією. Стаття написана українською мовою
Шепеленко С. М.
Оцінка трудового потенціалу як основа розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах: науково-практичні аспекти (c. 201 - 211)
Мета статті - формування науково-практичних аспектів щодо оцінки трудового потенціалу як основи розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах у сучасних трансформаційних умовах. За результатами проведеного дослідження виявлено, що значний рівень нестабільності та вплив глобальних трансформацій значно впливає на фундаментальні перетворення соціально-економічної системи суспільства. Під їх впливом змінюється демографічна структура суспільства, формуються інноваційні вимоги до ринку праці, зростає інтенсивність міграційних потоків, відбувається інтеграція трудових ресурсів у світові ринки праці тощо. Починаючи з моменту незалежності України (1991 р.) соціально-економічний розвиток мав значні коливання, які формувалися під впливом ендогенних та екзогенних факторів. Економіка України за час незалежності мала значні коливання, що впливало на рівень середньої заробітної плати населення. Здебільшого формування розвитку країни залежить від ефективності роботи трудового потенціалу (фізичного, інтелектуального, матеріального тощо). На підставі проведеного дослідження визначено, що динаміка темпів приросту середньої заробітної плати в Україні за 2019–2023 рр. у гривнях та доларах практично мала відповідну тенденцію до зростання, окрім випадків, коли виникало коливання курсу валют. Це підтверджує той факт, що на зміну розміру заробітної плати впливають такі фактори: економічні фактори; соціальні фактори та політичні фактори. Незважаючи на підвищення рівня середньої заробітної плати в Україні, він значно нижчий від інших розвинутих країн Європи. Результати проведеного аналізу показників динамічного ряду залежності розміру середньої заробітної плати та кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок в Україні за 2019–2023 рр., свідчать про тісну відмінну монотонну залежність. Це підтверджує той факт, що зростання показника виконання наукових досліджень і розробок в Україні включає кілька ключових аспектів: фінансування, структура витрат, результати досліджень, вплив на інновації та економіку країни в цілому. Сучасні тенденції мають бути спрямовані на зростання фокусу на прикладних і інноваційних дослідженнях, а саме: підвищення комерційної і практичної значущості наукових досліджень та посилення зв'язків між наукою, державою і промисловістю. Стаття написана українською мовою
Ященко О. Ф., Макатьора Д. А., Кубанов Р. А., Зінич П. Л.
Клієнтоорієнтованість як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства архітектурно-будівельного напрямку (c. 212 - 220)
У дослідженні розглянуто клієнтоорієнтованість як ключовий інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства в архітектурно-будівельній галузі, що є складною та диверсифікованою сферою, де успішність підприємств залежить від їх здатності адаптуватися до ринкових вимог і вимог, що висуваються клієнтами. Клієнтоорієнтованість в цій галузі є ключем до успіху, оскільки споживачі шукають індивідуальний підхід, якісні послуги та позитивний досвід спілкування. Важливо пам'ятати, що клієнтоорієнтований підхід в бізнесі будівельного напрямку передбачає увагу до вимог клієнтів і побудову партнерських відносин, що сприяє задоволенню їх потреб та успішному виконанню проєктів. Визначено, що успішне впровадження клієнтоорієнтованої стратегії в бізнес-діяльність підприємств архітектурно-будівельного напрямку потребує уважного урахування кількох ключових елементів. Розуміння потреб та уподобань клієнтів, формування культури клієнтоорієнтованості, навчання співробітників взаємодії з клієнтами, мотивація персоналу та діагностика ефективності клієнтоорієнтованих стратегій є ключовими для досягнення успіху у цій сфері. Ці елементи допомагають компаніям не лише задовольняти потреби клієнтів, а й створювати довгострокові та взаємовигідні відносини з ними. Врахування цих аспектів сприяє підвищенню рівня обслуговування, збільшенню задоволеності клієнтів і підвищенню конкурентоспроможності компанії на ринку. Тому важливо, щоб бізнеси уважно та систематично працювали над зазначеними елементами для успішного впровадження клієнтоорієнтованої стратегії. Розглянуто основні аспекти клієнтоорієнтованості, подано моделі та методики, що допомагають підприємствам взаємодіяти з клієнтами, враховуючи їхні потреби та очікування. Авторський колектив висвітлює поетапний процес розвитку клієнтоорієнтованості, а також методику «Управління бізнес-процесами клієнтоорієнтованості» як ключ до успішної діяльності підприємств у архітектурно-будівельній галузі. Також розглянуто модель оцінки якості послуг SERVQUAL та використання індексу NPS для вимірювання рівня лояльності клієнтів. У висновках зазначено, що клієнтоорієнтованість сприяє розвитку довгострокових стосунків із клієнтами, збереженню вірної клієнтської бази, привертанню нових споживачів і підвищенню рівня їх лояльності. Через клієнтоорієнтований підхід підприємство може ефективно адаптуватися до змін на ринку, вдосконалювати свої послуги та забезпечувати високу якість виконання робіт. Здатність до пристосування, взаємодія з клієнтами та постійне вдосконалення процесів становлять суттєву частину успіху будівельних підприємств у сучасному конкурентному середовищі. Це дослідження може допомогти підприємству в галузі архітектурно-будівельного напрямку підвищити конкурентоспроможність, залучити нових клієнтів і зберегти наявних, а також покращити якість послуг і задоволеність клієнтів. Стаття написана англійською мовою
|
УКР
ENG