Економічна теорія
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2009
Хаустова В. Є., Курочкіна І. Г.
Методологічні підходи до визначення сутності поняття «інтеграція суб'єктів господарювання» (c. 53 - 63)
В статті досліджується одна з фундаментальних проблем економічної теорії – інтеграція суб’єктів господарювання. Визначено теоретичні засади та основні принципи інтеграції суб’єктів господарювання. Розглянуто складові категорії «інтеграція», їх сутність та взаємозв’язок. проаналізовано трактування поняття «інтеграція суб’єктів господарювання» з боку представників різних методологічних підходів та уточнено його сутність. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf - 
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2012
Ніжегородцев Р. М.
Iнституцiйнi та технологiчнi зрушення: аналiз взаємозв’язкiв i проблеми управлiння (c. 161 - 164)
У статті обґрунтовуються взаємозв’язки мiж iнституцiйними та технологiчними змiнами та рiзниця мiж ними, а також основнi принципи керування ?х взаємодiєю. Розглядається аксиологiя iнституцiйних змiн та ?? зв’язок iз функцiями корисностi агентiв. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Савицька Н. Л.
До питання методології дослідження людини як суб’єкта сучасного господарського розвитку (c. 164 - 168)
У статті окреслено особливості нової методології дослідження людини як суб’єкта господарського розвитку в умовах становлення економіки знань. Акцентовано на принципі холістичного персоналізму та інституціональній архітектоніці, які визначають цілісність структур сучасного господарського розвитку. Стаття написана російською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
Попов О. Є.
Еволюція розвитку та особливості методології інституціонального аналізу економічних явищ і процесів (c. 169 - 173)
Узагальнено особливості методології інституціонального аналізу економічних явищ і процесів. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення економічної природи інститутів. Розглянуто причини походження конкретних інституціональних проблем, пов’язаних з виникненням та накопиченням протиріч між інтересами різних економічних агентів. Стаття написана українською мовою Завантажити статтю у форматі pdf -
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2013
Скоробогатова Т. М.
Цінність і вартість як категорії: співвідношення понять, логістичний аспект порівняння (c. 266 - 270)
У статті аналізується співвідношення понять «вартість» і «цінність» як наукових категорій. Розглядаються питання їх об'єктивності, схильності впливу регіональних факторів, керованості, ролі при формуванні зв'язків. Визначається логістика як послуга, що створює цінність товару, втілювану в його вартості. У сучасних умовах підвищується роль сервісної логістики, що оптимізує управління людськими потоками різної цільової спрямованості. При цьому особливе значення на сьогоднішній момент в соціальному плані набуває розвиток медичної логістики. Отже, логістика, об'єднуючи соціальний та економічний підходи до аналізованих понять, забезпечує більш цілісний погляд на них. Таке становище призводить до холістичності сприйняття категорій індивідами і суспільством в цілому. Стаття написана російською мовою
Боярина Т. В., Кашубіна Ю. Б.
Удосконалення класифікації ефективності на основі системного підходу (c. 271 - 276)
У статті розглянуто сутність класифікації ефективності, проведено критичний аналіз існуючих класифікаційних ознак та виявлено найбільш розповсюджені недоліки у процесі поділу ефективності на види. Доведено, що ефективність як категорія з поліморфним характером вимагає дослідження на основі системного підходу. На основі цього удосконалено класифікацію ефективності, яка враховує масштаби діяльності системи й елементи оцінки. Визначено основні класифікаційні ознаки поділу ефективності: сфера суспільного життя, вид діяльності, функціональна спрямованість діяльності, організаційна структура, характер ефекту, база порівняння, момент здійснення розрахунку. Стаття написана українською мовою
Гречина І. В.
Загальнотеоретичні підходи до розробки концепції потенціалогічного аналізу потенціалу взаємодіючих процесів економічної системи (c. 277 - 282)
У статті розкривається сутність потенціалу взаємодіючих процесів економічної системи, визначаються його основні складові та розкривається їх зміст для потреб аналітичної ідентифікації. Пропонується концепція потенціалогічного аналізу потенціалу взаємодіючих процесів підприємства, відмінною рисою якої є дотримання критерію модальності, що дозволяє розглядати потенціал взаємодіючих процесів економічної системи з точки зору необхідного, реального або можливого рівнів реалізації та відповідних напрямків потенціації: структуралізм (структуризація); реконструкція або конструкціонізм (конструювання). Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2013
Лисенко Ю. Г., Бізянов Є. Є.
Модель ефективності IT-аутсорсингу в контексті розвитку інформаційних систем економічних об’єктів (c. 190 - 195)
У статті розглянуто можливості, які надає сучасним економічним об'єктам IT-аутсорсинг, виділено можливі вигоди, витрати й ризики, пов'язані з його впровадженням. Запропоновано математичну модель, що базується на теорії нечітких множин, яку призначено для забезпечення ухвалення рішення щодо використання IT-аутсорсингу. Модель ураховує різні сценарії використання послуг IT-аутсорсингу в контексті розвитку власної інформаційної системи економічного об'єкта. Стаття написана українською мовою
Янченко З. Б.
Удосконалення термінологічних підходів щодо визначення поняття «інновація» (c. 196 - 200)
У статті простежено еволюцію поняття «інновація», узагальнено різноманітні підходи щодо його визначення як основоположного та наріжного поняття в інноваційній сфері, проведено їх критичне дослідження та аналіз. Розкрито особливості національного наповнення терміну інновацій, що формується на стику двох відмінних наукових течій, що визначають інновації відповідно як процес та як результат, розглянуто та детально проаналізовано специфіку національного інноваційного законодавства на прикладі основного інноваційного нормативно-правового акту – Закону України «Про інноваційну діяльність» – визначено основні недоліки законодавчо закріпленої термінології та окреслено визначальні напрямки їх подолання. Розглянуто міжнародну практику та усталені стандарти формування інноваційної термінології. Також запропоновано визначення терміну «інновація» з позиції їх змістовного наповнення, фактору ризику та перетворень, яких зазнає інновація на шляху до практичного впровадження. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2013
Глушач А. В., Архієреєв С. І.
Трансакційна складова екзогенних чинників впливу на зайнятість в умовах глобалізації економіки (c. 227 - 232)
Мета статті полягає у визначенні впливу глобалізації на ефективність фінансово-кредитних інструментів, що забезпечують регулювання та стимулювання зайнятості, та ролі трансакційних витрат в цих процесах. Для досягнення мети в статті було з’ясовано, яким чином глобалізаційні процеси, що відбуваються у сфері фінансового сектору, впливають на реальну економіку та зайнятість населення, визначені позитивні та негативні сторони цього впливу. Здійснено аналіз причин та наслідків фінансово-економічної кризи з точки зору теорії трансакційних витрат, в ході якого з’ясована роль конкретних видів цих витрат у процесах, що відбувалися. У ході дослідження виявлено негативний вплив зростаючої диспропорції між суспільними та приватними трансакційними витратами на ризики фінансово-економічної нестабільності, особливо в країнах з трансформаційною економікою, та обґрунтована необхідність впровадження стабілізуючих механізмів міжнародного фінансового ринку з метою усунення означених трансакційних диспропорцій, як то впровадження спеціального податку на фінансові трансакції або встановлення подвійного валютного курсу: менш гнучкого – для обслуговування торгових операцій, та більш гнучкого – для регулювання фінансових потоків. Дослідження негативних ефектів інтеграційних процесів дозволили сформувати напрями державної політики, яка б попередила небезпечні наслідки втручання іноземного капіталу у фінансовий сектор та захистила б ринок праці України від впливу негативних ефектів інтеграційних процесів. Стаття написана українською мовою
Лігоненко Л. О.
Теорія соціальних організацій як методологічна основа економічного управління підприємством (c. 233 - 238)
Викладено авторське трактування поняття «економічне управління підприємством», яке запропоновано розглядати як інтегруючий і координуючий вид управління, основною метою якого є забезпечення довгострокової життєздатності підприємства. Розглянуто генезис організаційних теорій щодо необхідності, принципів, правил, рекомендацій і процедур управлінської діяльності. Аргументована доцільність формування методологічної бази економічного управління підприємством на базі використання проблемної теорії соціальних організацій В. І. Франчука. Викладено авторську концепцію сутнісних характеристик і процесу організації економічного управління підприємством. Аргументована необхідність доповнення класичних функцій менеджменту 3-а додатковими функціями: управління проблемами, розвитком, економічною безпекою (ризикостійкістю). Охарактеризовано принципи й організацію функціонування «соціального механізму», якої має бути передбачений у системі економічного управління підприємством. Стаття написана російською мовою
Шубін О. О., Гладкий М. О.
Організаційна культура як соціально-економічний феномен у контексті сучасної парадигми управління (c. 239 - 246)
У статті досліджено когнітивне наповнення категорії «організаційна культура» та виокремлено три групи поглядів до аспектного розкриття категорії, що досліджується: аспекти організаційної культури, які формуються керуючою системою; аспекти організаційної культури, притаманні керованій системі; універсальні аспекти, якими володітимуть як керуюча, так і керована системи. Сформоване авторське визначення організаційної культури як складного елементу внутрішнього середовища організації, що має певні феноменологічні властивості (синергетизм, динамічність, унікальність, адаптивність, ментальність, ієрархічність, агрегування, комунікативність, соціальність); інтегрує духовні, матеріальні, статичні і процесуальні елементи з метою формування єдиної філософії управління для забезпечення зовнішньої адаптації та ефективного функціонування підприємства. Встановлено роль і місце організаційної культури як соціально-економічного феномену в контексті сучасної парадигми управління через виокремлення передумов формування і розвитку неокласичної концепції організаційної культури; ознак сучасної парадигми менеджменту; феноменологічних властивостей культури; факторів впливу на організаційну культуру та тенденцій розвитку феномену національної організаційної культури. Стаття написана українською мовою
Капаруліна І. М.
Сутність та критерії ідентифікації економічного об’єкта (c. 247 - 253)
Робота присвячена проблемі виокремлення економічних об’єктів з-поміж інших об’єктів реальності. Методологічне підґрунтя роботи сформоване на базі тісного переплетіння двох напрямів розвитку сучасної економічної методології: логіко-когнитивістського (синтез психофізіології, філософії та економіки) та соціально-конструктивістського (синтез економіки та інших суспільних сфер життя). За допомогою каузального метода проаналізовано сутність економічної категорії «економічний об’єкт» та її взаємозв’язок з таким категоріями як «економічний суб’єкт» і «економічна одиниця». Визначено ключові риси економічної діяльності. Сформовано необхідні критерії ідентифікації фрагмента реальності як економічного об’єкта та виділено два рівні економічних об’єктів у сучасному світовому господарстві. Запропонований підхід виступає передумовою створення парадигми універсального синтезу, коли економіка розглядається як органічна частина буття. Стаття написана українською мовою
Мазур О. Є.
Управління інституціональною динамікою: узагальнення сучасних підходів (c. 254 - 260)
У статті здійснено критичний аналіз та систематизовано сучасні підходи до державного управління розвитком інституціональних структур. Визначено найбільш поширені підходи до управління інституціональною динамікою: насадження, або «шокова терапія», імпортування (трансплантація) та їхні модифікації (інституціональне експериментування, побудова проміжних інститутів); вирощування інститутів та модифікація (облагороджування, культивування); вплив на екстернальні фактори розвитку інституту. Побудовані структурно-логічні схеми до кожного підходу, визначено найсуттєвіші недоліки та обмеження їхнього застосування. Обґрунтована перспективність та універсальність теорії пріоритетності екстернальних факторів у реформуванні соціально-економічних інститутів. Запропоновано напрям подальших наукових розвідок щодо розроблення конкретної методології реформування певного інституту на основі обраної та обґрунтованої загальної стратегії. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2013
Супрун Н. А., Боднарчук Т. Л.
Формування концептуальних засад теорії економічного розвитку в контексті протекціоністсько-фритредерської полеміки ХІХ – початку ХХ ст. (c. 305 - 311)
Мета статті полягає у виявленні історичних особливостей еволюції наукових поглядів та теоретичної концептуалізації проблематики протекціонізму як чинника економічного розвитку у вітчизняній науковій літературі ХІХ – початку ХХ ст. У контексті дослідження було проаналізовано проблематику протекціоністсько-фритредерської полеміки на різних етапах практичного впровадження політики патерналізму російським урядом. Обґрунтовано категорію раціонального протекціонізму як можливе консенсусне вирішення зазначеної дискусії. Виявлено, що наукова полеміка між прихильниками протекціонізму та послідовниками фритредерства мала важливе науково-прикладне значення, оскільки сприяла обґрунтуванню концептуальних засад формування вітчизняної моделі економічного розвитку. Перспектива подальших досліджень у даному напрямку полягає у висвітленні концепцій політики державного патерналізму на різних етапах історичного розвитку української території, що можуть розглядатися як теоретико-методологічна база розробки вітчизняної стратегії економічного розвитку у сучасних умовах. Стаття написана українською мовою
Яцкевич І. В.
Трансферна ціна: теоретичний і прикладний аспект (c. 312 - 317)
Сучасні умови розвитку підприємницької діяльності тягнуть за собою докорінне реформування відносин між суб'єктами економіки. Змінюються не тільки самі суб'єкти, а й форми їхньої взаємодії один з одним на підставі партнерських відносин. Одним з механізмів формування та розвитку партнерських відносин є трансферна ціна, що є передумовою систематизації теоретичних аспектів формування трансфертної ціни (поняття, сутність, учасники формування ціни) і визначення механізму їхнього розрахунку з урахуванням зміни підприємницького середовища (індекс споживчих цін, конкурентоспроможність, життєвий цикл та просування продукції (робіт, послуг) на ринку). При формуванні трансфертної ціни між учасниками-партнерами в нинішніх умовах можна виділити три основних етапи: аналіз доцільності впровадження або використання ціни, визначення та аналіз факторів, що впливають на формування ціни, визначення та впровадження методики розрахунку трансфертної ціни на підприємстві. Автором у статті рекомендується методика розрахунку трансфертної ціни між учасниками-партнерами. У статті розглядаються переваги та недоліки державного регулювання трансфертної ціни, а також запропоновано рекомендації щодо ефективного впровадження змін у Податковому кодексі України. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2014
Бервено О. В.
Вплив надмірної нерівності доходів на якість життя (c. 304 - 308)
Історичною місією економіки ХХI століття є підвищення якості життя. У зв'язку із цим підвищується і актуальність факторів, які детермінують якість життя. Фактором руйнівного впливу, особливо останнім часом, стає надмірна нерівність доходів. Для аналізу впливу нерівності доходів на якість життя використано системний метод; для виявлення прямих і зворотних зв'язків між нерівністю та якістю життя – діалектичний метод; для визначення характеру взаємозв'язку між економічним зростанням і нерівністю і розкладання його на складові частини: позитивне і надмірне – порівняльний та статистичні методи. Надмірна нерівність вимагає від вчених і практиків активного пошуку нових механізмів справедливого перерозподілу ефекту економічного зростання. Без ефективного вирішення даної проблеми неможливе підвищення якості життя. Стаття написана російською мовою
Голіков І. В.
Сутність та еволюція поняття економічна безпека (c. 309 - 314)
У статті показано сутність та еволюцію поняття економічна безпека. З’ясовано, що поняття «економічна безпека» основана на базі визначень та принципів «безпеки». У результаті розвитку постіндустріального суспільства та ускладнення соціальних, державних відносин цей термін було адаптовано до економічного напряму. Встановлено, що під економічною безпекою сьогодні розуміється стан, у якому такі складові, як фінансова, інформаційна, соціально-економічна, інституційно-правова, техніко-технологічна, інтелектуально-кадрова, силова та екологічна діяльність знаходиться у стані «відсутності небезпеки», «збереження», «захисту від загроз», «захищеності», «надійності», «стабільності», «спокою», «незалежності», «в допустимих межах». При цьому діє система запобігання або зменшення впливу загроз у контрольованих умовах. Виявлено, що економічна безпека – це динамічна складова економіки, що адаптується до вимог свого часу. Теперішній етап розвитку держави вимагає для забезпечення економічної безпеки врахування специфічних, адресних особливостей об’єкта дослідження (наприклад, галузь) в умовах появи негативних явищ з рисами невизначеності й ризику. Перспективою подальших досліджень є проектування новітніх систем економічної безпеки з урахуванням історичних основ та сучасних тенденцій розвитку економічних відносин. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2014
Івашина С. Ю., Івашина О. Ф.
Соціально-інституціональні аспекти економічної трансформації (c. 309 - 314)
Статтю написано на актуальну тему, присвячену проблемі економічних трансформацій. Підкреслюється обмеженість ортодоксальної економічної теорії щодо дослідження економічних трансформацій і необхідність використання методології, яка дозволяє застосовувати емпіричний досвід і методи дослідження всіх напрямів економічної та інституціональної теорії. Економічна трансформація розглядається як форма суспільної трансформації, що охоплює всі сфери суспільного життя, виявляється в економіко-соціальних, економіко-культурних, економіко-політичних, економіко-духовних взаємодіях і відображає соціальний контекст розвитку економічної системи. Суб’єктом економічної трансформації визнано людину. Її як суб’єкта економічних трансформацій розглянуто з урахуванням впливу модерністських і постмодерністських цінностей на формування соціокультурних ознак суспільства. Роль людини в процесі економічної трансформації визначається процесом соціалізації в його широкому розумінні. Критерієм ефективності економічних трансформацій визначено трансакційні витрати. При набутті ними критичних значень відбуваються руйнування інституціональної системи та порушення природного ходу еволюції економічної системи. Технологічну еволюцію визнано основним чинником економічної трансформації. Враховано нетехнологічні інституціональні чинники економічних трансформацій. різну динаміку змін технологій і соціальних інститутів, а соціальну інерцію розглянуто як захисну реакцію економічної системи на зміни існуючих соціальних інститутів. Стаття написана українською мовою
Костюк В. К., Сологуб О. П., Пішеніна Т. І., Цимбалюк Л. Г.
Проблеми та фактори підвищення сукупної продуктивності підприємства (c. 315 - 319)
У статті досліджено питання оцінки сукупної продуктивності. Визначено теоретичні засади комплексного підходу ефективного підвищення продуктивності промислового виробництва. Досліджено сутність та особливості діяльності підприємств галузі щодо підвищення їхньої продуктивності. Наведено класифікацію чинників впливу на продуктивність роботи підприємств і промислового виробництва взагалі. Основними з них є розвиток науково-технічного прогресу, вдосконалення та високий ступінь технології й організації виробництва. Узагальнено поняття сукупної продуктивності. На основі факторного аналізу існуючих теоретико-методологічних підходів оцінки сукупної продуктивності зроблено висновок, що є дві групи чинників підвищення продуктивності: чинники, які залежать і чинники, які не залежать від бізнесового суб’єкта. Розглянуто методичні підходи оцінки сукупної продуктивності та практику їхнього застосування щодо управління продуктивністю, обґрунтовано основні напрямки її ефективного підвищення в галузях харчової промисловості, зокрема хлібопекарській. Виходячи з напрямків програм державного рівня, визначено основні напрямки програм з підвищення ефективності праці на регіональному, галузевому рівнях і на рівні підприємства. Стаття написана українською мовою
Рогач Ф. І.
Роль та оцінки інтелектуальної праці в сучасності (c. 320 - 325)
За останні понад 200 років індустріального та постіндустріального розвитку світової економіки накопичено значну наукову базу знань щодо провідної ролі інтелектуальної складової людської праці. При цьому залишається проблема кількісних макроекономічних показників, через які можна виражати та оцінювати інтелектуальну працю та її роль, інтелектуальні потенціал і капітал країни. Спроба вирішення цієї проблеми стала метою даної статті. Аналіз категорій, пов’язаних з інтелектуальною працею, дозволив виокремити ключові групи показників для досягнення мети статті: інтелектуальний потенціал та інтелектуальний капітал, які детерміновано пов’язані та містять підпоказники. Порівняльний аналіз показників декількох країни дозволив на тлі інших виявити недоліки України у формуванні інтелектуального капіталу при достатньо високих показниках інтелектуального потенціалу. Обґрунтовано кількісні показники інтелектуального капіталу: ВВП та інноваційність країни. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2014
Давидова І. О.
Діалектична взаємодія економічних відносин та діяльності у сфері зайнятості (c. 319 - 323)
Мета статті – розглянути зміст категорії зайнятість, показати її як сукупність взаємопов'язаних понять, визначень для розширення можливості на її основі аналізувати дійсність, пов’язану з інтелектуалізацією праці та зайнятості, реалізацією інтелектуального капіталу суспільства. При аналізі категорії «зайнятість» встановлений взаємозв’язок економічних відносин та діяльності на понятійному рівні. Визначено сутність зайнятості як єдність економічних відносин та діяльності з метою людського розвитку та розвитку здібностей людини. Здібність до праці виявляється в її особливих характеристиках: іманентності, мобільності, індивідуалізації, контингетированості, поліфункціональності, вмотивованості, які відповідно окреслюють специфіку буття відносин зайнятості. Розкриття зайнятості як відносин формування соціально необхідної поведінки дає об'єктивне пояснення позиції суб'єктів, яке залежить як від прагнення і здібностей, так і від системи сформованих суспільних відносин, від того, які ролі суб’єкти відіграють в ній. Суперечності зайнятості як відносин та діяльності знаходять своє ринкове розв’язання через узгодження вимог учасників ринку праці та умов зайнятості. Економічні відносини, як сфера суспільних відносин, окреслюють діяльність з точки зору реалізації певних соціально-економічних переваг та цілей, дозволяючи виділити підсистеми, пояснити природу інноваційних процесів у сфері зайнятості. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2014
Колупаєва І. В.
Інструментарій регуляторної політики держави (c. 407 - 417)
Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування інструментарію регуляторної політики держави з урахуванням сучасних умов розвитку економіки та інтеграційних процесів. У досліджені всебічно проаналізовано та узагальнено цілі, функції та принципи регуляторної політики держави. Автором обґрунтовано та доповнено специфічні принципи: принципом наукової обґрунтованості та принципом компетентності.У статті представлено власне бачення етапів реалізації регуляторної політики держави. Проаналізовано організаційне, правове, інформаційне та фінансово-економічне забезпечення, а також обґрунтовано виокремлення аналітичного забезпечення державного регулювання економіки. У дослідженні представлене зображення складових інструментарію регуляторної політики держави, які містять мету, функції, принципи, методи, організаційне, правове, інформаційне, аналітичне та фінансово-економічне забезпечення і можуть бути використані на рівні державного управління економікою. Стаття написана українською мовою
Сардак С. Е.
Домінуючі форми управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у різнорівневих соціально-економічних системах (c. 418 - 423)
Динамічні перетворення у суспільстві, спричинені глобалізацією, зумовлюють необхідність пошуку основоположних форм управління розвитком людських ресурсів. Метою дослідження є визначення домінуючих форм управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у різнорівневих соціально-економічних системах і надання їхніх характеристик. У статті здійснено узгодження тринадцяти рівнів середовища системи людської життєдіяльності та п’яти управлінських рівнів, які й формують управлінсько-регуляторний вплив на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах, а також надано їхні характеристики. Доведено, що домінуючі форми управлінського впливу на розвиток людських ресурсів у соціально-економічних системах мають різний ступінь «управлінської жорсткості» – від «найжорсткішої» (самоуправління та управління) до «помірної» (регуляція) та «м’якої» (координування) на різних управлінських рівнях. Наукова новизна, практичне значення та оригінальність отриманих результатів полягають у формуванні методологічного підґрунтя для проектування механізмів управлінсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсів у будь-яких соціально-економічних системах. Стаття написана українською мовою
Шатілова О. В., Москвін Б. Ю.
Поняття, структура та функції ринку корпоративного контролю (c. 424 - 431)
У статті розглянуто характерні особливості функціонування ринку корпоративного контролю, який є невід’ємною складовою внутрішнього ринку країн зі сталими ринковими відносинами. Мета статті полягає в узагальненні та систематизації існуючих поглядів щодо розуміння сутності ринку корпоративного контролю, його структури та функцій. На основі порівняльного аналізу наявних у сучасній економічній літературі трактувань ринку корпоративного контролю виділено чотири підходи у розумінні сутності ринку корпоративного контролю: 1) підхід, що визначає ринок корпоративного контролю як майданчик, де здійснюються угоди з переходу прав на контроль над підприємствами; 2) підхід, що ототожнює ринок корпоративного контролю із фондовим ринком; 3) підхід, що визначає ринок корпоративного контролю як місце, де відбувається перехід прав власності на активи підприємства; 4) підхід, що вбачає у ринку корпоративного контролю зовнішній регулюючий корпоративну діяльність механізм. Запропоноване авторське визначення сутності ринку корпоративного контролю. Досліджено структуру ринку корпоративного контролю. Охарактеризовано склад та функції таких основних структурних елементів (учасників) ринку корпоративного контролю, як: суб’єкти ринку, об’єкти ринку, посередники, регулятори ринку та інші учасники ринку. На основі дослідження інформаційної, регулюючої, стимулюючої, інтегруючої та контрольної функцій ринку проведено уточнення особливості їх реалізації на ринку корпоративного контролю, яка є наслідком специфіки потреб, що притаманні суб’єктам даного ринку. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз специфіки формування окремих сегментів ринку корпоративного контролю та вивчення особливостей поведінки підприємств різних форм власності на ринку корпоративного контролю. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2015
Будько О. В.
Моделювання системи обліково-аналітичного забезпечення суб’єктів господарювання в умовах сталого розвитку (c. 285 - 291)
Метою статті є обґрунтування моделі системи обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку суб’єктів господарювання, яка передбачає виявлення взаємозв’язків її складових та підвищення достовірності і повноти інформації, що формується у відповідних її підсистемах, для розробки ефективних управлінських рішень. У результаті дослідження було визначено модель обліково-аналітичного забезпечення, яка відповідає інформаційним потребам сталого розвитку суб’єкта господарювання. Вказано, що її основа буде базуватися на теоретичних, методологічних, організаційних, методичних та технологічних складових, які визначаються тенденціями розвитку суспільно-економічних відносин. Побудовано модель системи обліково-аналітичного забезпечення, за якою визначено суть її складових та зв’язки між ними. Перспективою подальших досліджень є розробка моделей кожного елемента системи обліково-аналітичного забезпечення, які визначають якість її функціонування в умовах сталого розвитку. Стаття написана українською мовою
Власенко Т. А., Василенко Ю. В.
Теоретико-методологічні аспекти визначення інтелектуального капіталу (c. 292 - 298)
У роботі проведено узагальнення теоретичних підходів до визначення поняття «інтелектуальний капітал» з використанням апарату морфологічного аналізу. Наведено ключові характеристики інтелектуального капіталу як виду капіталу та визначено риси, які властиві лише цьому виду капіталу. На основі морфологічного аналізу виявлено базові категорії інтелектуального капіталу: актив, здатний приносити прибуток, актив і фактор конкурентоспроможності, процес і знання, здібності. Поєднуючи морфологічну декомпозицію і аналіз особливостей основних підходів до визначення інтелектуального капіталу, запропоновано власне визначення досліджуваної категорії: як інтелектуальних активів, представлених людськими і машинними інтелектами, а також інтелектуальними продуктами, що мають економічну цінність і можуть бути використані у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу, забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Стаття написана англійською мовою
Рязанова Н. С.
Фінансовий ринок як економічна категорія: її характерні риси, суспільне призначення та функції у сучасному інформаційному суспільстві (c. 299 - 312)
Метою статті є дослідження фінансового ринку як економічної категорії, що має свої характерні риси, об’єктивне суспільно-економічне призначення, яке реалізується через функції фінансового ринку. Як економічна категорія фінансовий ринок являє собою систему економічних відносин, предметом яких є грошовий капітал, а метою – уможливлення його руху у напрямі більшої норми доходності. Обґрунтовано, що характерними рисами фінансового ринку сучасної інформаційної епохи є його неоднорідність, високий рівень невизначеності, тенденція до глобалізації та інноваційність. Кожна з рис, маючи багато аспектів прояву, тісно пов’язана з іншими рисами. Суспільно-економічне призначення фінансового ринку полягає в уможливленні руху грошового капіталу. Об’єктивними функціями ринку є накопичувальна, інвестиційна, цінова та інформаційна. Розглянуто зв'язок категорії фінансового ринку з іншими фінансовими категоріями. Прослідковано зв'язок між фінансовим ринком та ринком фінансових послуг. Стаття написана українською мовою
Шевченко Б. О.
Проблема теоретико-методичного забезпечення оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства (c. 313 - 318)
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні і методичному забезпеченні основ оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства. У результаті дослідження сформульовані теоретичні основи оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства на основі застосування моніторингу проекту та регулювання процесу його реалізації з позицій динаміки досягнення як загальних цілей проекту, так і виконання завдань за стадіями його реалізації, визначення їх відповідності інтересам кожного з партнерів на основі коригування параметрів партнерства, його умов, змін форм взаємодії, припинення партнерських відносин. Узагальнюючим показником досягнення проектом ефективності визначено рівень його відповідності умовам реалізації державою кінцевих цілей впровадженого партнерства тобто дотримання пріоритетів суспільних цілей і політики, зокрема соціальної спрямованості. Стаття написана українською мовою
Беренда С. В., Шолом А. С.
Етимологія поняття «institution» та еволюція його змістовної сутності в економічних дослідженнях на прикладі СОТ (c. 319 - 325)
«Інститут», «інституція», «соціальний інститут» – це не тільки одне з найпопулярніших понять в сучасних суспільних науках, що визначається панівним в них напрямком – інституціоналізмом, але й найменш визначене. Це призводить до того, що сутність поняття вихолощується й узагальнюється, створюючи прецедент для того, щоб «інститутами» чи «інституціями» можна було б назвати практично що завгодно. Сутність цього поняття різна не тільки в економіці і юриспруденції, психології і соціології, а й усередині однієї дисципліни. Розуміння цього ключового для інституціоналізму поняття ускладнює ще й те, що сьогодні воно все частіше використовується у пресі, перетворюючись на «інституційну пастку». Однак за умови визначення ключових понять в інституціоналізму є можливість стати загальною філософією дисципліною – економічною «Теорією всього». У статті розглядається двоїста сутність СОТ, яка визначає правила гри у міжнародній торгівлі, але не може повністю відповідати за стратегію своїх членів-гравців. З одного боку, СОТ – це інституція, яка складається з міжнародних цивільних службовців, з іншого – організація, до складу якої входять країни-члени. Метою статті є розгляд вітчизняних традицій з використання термінів «інститут» та «інституція» та вивчення етимології поняття «institution» на основі еволюції його змісту в економічних дослідженнях задля його правильної інтерпретації на прикладі СОТ. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2015
Березін О. В., Мезенцева О. М.
Компаративний аналіз до дослідження управління розвитком підприємств торгівлі (c. 240 - 246)
Метою статті є обґрунтування теоретичних аспектів управління розвитком підприємств торгівлі. У статті надано критичний аналіз поняття «управління розвитком підприємств», досліджено сучасні підходи до системи управління розвитком підприємства з позицій теоретико-методичних засад та специфіки суб’єктів господарювання. У дослідженнях визначено ключові тези забезпечення управління розвитком підприємства, які ґрунтуються на досягненні стратегічних цілей, ефективному використанні ресурсного потенціалу, впровадженні інновацій. Здійснено авторське узагальнення сучасних підходів до управління розвитком підприємств торгівлі шляхом використання компаративного аналізу. Досліджено сучасні методи управління розвитком підприємств торгівлі. Надається класифікація видів розвитку підприємств торгівлі. Запропоновано власне визначення управління розвитком підприємств торгівлі та обґрунтовано напрями використання резервів розвитку підприємств торгівлі. Стаття написана українською мовою
Варцаба В. І.
Синергетична парадигма гармонізованого управління людськими ресурсами соціально-економічних систем (c. 247 - 252)
Мета статті полягає у дослідженні теоретично-методологічних аспектів гармонізації системи соціально-економічних інтересів суб’єктів ринку в суспільних системах на основі використання інтелектуального капіталу. В результаті дослідження продемонстровано, що в основі безпрограшної конкуренції за умови парето-ефективних стосунків контрагентів в умовах ринку лежить явище синергізму, досягнення якого є можливим шляхом інтеграції та спільної інтелектуальної дії систем людських ресурсів у сінтелектуальному просторі. Розроблено модель досягнення соціально-економічною системою стану синергічності під впливом управління її підсистемами та концептуальну схему гармонізованого управління і менеджменту інтелектуально-трансформаційними процесами у цих підсистемах. Запропоновано комплексне використання феноменів синтелектики (спільного мислення) і синергії (спільної дії) для досягнення системою стану синархії (спільного управління) з отриманням відповідного ефекту у вигляді рівня економічного добробуту зі збереженням рівноваги ринку та гармонізованих стосунків між його учасниками. Перспективою подальших досліджень в даному напрямку є аналіз потенціалу відомих управлінських технологій та інструментів для можливого використання в процесах і процедурах гармонізованого управління і менеджменту вітчизняним управлінським корпусом. Стаття написана українською мовою
Возняк Г. В.
Переваги та ризики бюджетної децентралізації: теоретико-методологічні аспекти (c. 253 - 257)
У статті з’ясовано сутність «бюджетної децентралізації» та запропоновано авторське бачення даного поняття. Систематизовано переваги та ризики від упровадження бюджетної децентралізації на регіональному рівні. Наведено їхню характеристику з позиції макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів. В результаті дослідження запропоновано: реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади в частині розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування та використання бюджетних ресурсів проводити з урахуванням переваг / недоліків бюджетної децентралізації, з визначенням необхідного та достатнього рівня її впровадження, а також ступеня готовності центральної влади та суспільства до таких змін. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2015
Дороніна М. С.
Поведінкова економіка. Методологічні передумови дослідження (c. 237 - 243)
Предметна область економічної науки ускладнюється, поступово формується її поведінкова модель. Актуалізується завдання визначення способу, технології, методології її розвитку з використанням рекомендацій філософії та змістовного об'єднання представлених в публікаціях розрізнених результатів. Методологічною основою поведінкової економічний теорії доцільно обрати синтез рекомендацій представників постпозитивізму (К. Поппера, Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейєрабенда) з орієнтацією на дві технології пізнання: епістемологію і гносеологію. Конкретизація предмета теорії поведінкової економіки вимагає уточнення змісту термінів «поведінка», «поведінкова економіка», «поведінка економіки» та «економіка поведінки». Змістовний розвиток теорії поведінкової економіки можливий з використанням положень когноміки, кейс-стаді, культурадигми, хаосу, золотого перетину, спіральної динаміки свідомості, організаційної поведінки. До підготовки фахівців для поведінкової економіки повинна підключитися вища школа через формування пізнавально-дослідницької компетентності випускників. Глобалізаційні процеси розвертають поле економічної науки в цілому і поведінкової її моделі у бік зовнішнього середовища. Виникає проблема забезпечення соціальної відповідальності уряду, громадянського суспільства, бізнесу, громадянина, працівника, підприємства, науки. У новий і складний об'єкт уваги всіх, хто займається теорією поведінкової економіки, перетворюється свідомість людини. Стаття написана англійською мовою
Попов О. Є., Митрофанова А. С.
Організаційно-економічне забезпечення соціалізації виробничих відносин у національних моделях економічних систем (c. 244 - 251)
Метою статті є розробка системи організаційно-економічного забезпечення соціалізації виробничих відносин відповідно до вихідного стану їхнього розвитку у різних моделях економічних систем. У статті виявлено, що сформувати рекомендації із соціалізації виробничих відносин за такими напрямами, як розвиток соціального партнерства, а також удосконалення відносин акціонерної, кооперативної, державної, приватної трудової власності стає можливим за умови визначення вихідного ступеню розвитку виробничих відносин конкретної моделі економічної системи. Для цього у статті побудовано систему типових характеристик рівня розвитку виробничих відносин та їх показників різного ступеня формалізації, яка складається з чотирьох груп. На основі аналізу характеристик у статті запропоновано систему рекомендацій державної політики підвищення соціального змісту виробничих відносин, яка складається з трьох груп, відповідно до вихідного ступеня розвитку виробничих відносин – для моделей економічних систем із високим, середнім та низьким ступенями соціалізації виробничих відносин. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2015
Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П.
Конкуренция: некоторые аспекты теории и практики (c. 253 - 259)
На основе ретроспективного анализа категория «конкуренция» представлена как диалектическое единство противоположностей «борьба – сотрудничество». Рассмотрены формы ее проявления на различных этапах развития общества, экономики. Уточнено понятие и особенности конкуренции в условиях глобализации. Сделаны предложения по совершенствованию конкурентных отношений на современном этапе развития экономки. Обоснованы предложения по уточнению показателей формирования рейтингов конкурентоспособности на уровне национальной и международной экономик с учетом военно-промышленного производства. Стаття написана російською мовою
Тютюнникова С. В., Ганжерлі А. О.
Соціальні (суспільні) потреби в системі потреб людини (c. 260 - 265)
Проблема потреб завжди була в центрі уваги вчених-економістів. Особливе місце в системі потреб людини посідають суспільні (соціальні) потреби. Метою статті є аналіз умов формування, ролі і значення суспільних (соціальних) потреб у структурі потреб людини. Людські потреби є основною рушійною силою соціального й економічного розвитку. Соціальні потреби відображають і впливають на пріоритети розвитку, формують культурний простір сучасної людини. Тому фактори, які вибудовують структуру споживання сучасного суспільства, забезпечуючи його стабільний соціально-економічний розвиток, вимагають підвищеної уваги. У сучасному суспільстві коло необхідних потреб все більше розширюється, відбувається соціалізація потреб. Вони стають соціальними не тільки тому, що задовольняються за допомогою засобів, створених у процесі соціально-економічної діяльності, але й тому, що весь процес їх задоволення пов'язаний із формами соціального життя. На постіндустріальному етапі розвитку у структурі потреб сучасної людини починають домінувати соціокультурні потреби, актуалізовані прагненням культурної самоідентифікації людини. Поряд із реальними потребами, що відображають об'єктивну ситуацію існування людини в актуальному соціальному оточенні, існують і хибні, віртуальні потреби, штучно стимульовані в людині з різними цілями. Сучасні процеси, що впливають на систему суспільних потреб, дуже динамічні і суперечливі, тому існує необхідність їх постійного моніторингу, щоб уміло перенаправляти ресурсний потенціал суспільства на досягнення пріоритетних цілей розвитку. Соціальні потреби здатні не тільки відображати конкретно-історичні умови, але й активно впливати на характер процесів, що відбуваються, протистояти викликам часу і впливати на стійкість і інклюзивність суспільного розвитку за допомогою підвищення якості життя людини та суспільства. Стаття написана російською мовою
Хомяк М. С.
Еволюція теорій і концепцій фінансового простору (c. 266 - 272)
Метою статті є з’ясування суті теорій і концепцій фінансового простору, а завданнями: виявити основні віхи та специфіку теорій і концепцій фінансового простору; обґрунтувати можливі напрями імплементацій теоретичних концепцій фінансового простору в реалії України. В сучасних непередбачуваних умовах глобалізованого світу у фінансовому просторі відбуваються різноманітні фінансові процеси, які складно прогнозувати. Як свідчать реалії другого десятиліття ХХІ ст., фінансова практика випереджає теоретичні розробки. Проте суть фінансових потоків, які формуються у світовому, зокрема і національних фінансових просторах, полягає у тому, що вони є реальними, а не віртуальними, а отже, мають таку природу, яку можна виявити, дослідити та обґрунтувати. Всі фінансові проблеми, які виникали протягом існування людської цивілізації, знаходили своє теоретичне обґрунтування та відповідну реалізацію. Саме тому вітчизняні фінансові потоки, які нині мають непередбачувану сутність, повинні бути належним чином досліджені та віднайти конкретне вирішення. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2016
Колесніченко І. М.
Теорія ефективності держави: інституціональний аспект (c. 229 - 234)
Стаття присвячена одній із найактуальніших проблем сучасної економічної теорії та практики – ефективності держави. Метою статті є всебічний аналіз інституціональних аспектів формування нової економічної теорії ефективності держави. Для досягнення цієї мети автор спочатку узагальнює еволюцію та теоретико-методологічні характеристики економічних теорій держави, приділяючи особливу увагу сутності поняття «держава» та зосереджуючись на «ефективності держави» як провідній категорії нової економічної теорії. Після цього переходить до інституціональних аспектів ефективності держави, розглядаючи останню як особливу організацію та систему інститутів влади й управління; визначає складові ефективності держави, узагальнює існуючі методичні підходи, а головне – сучасні критерії оцінювання ефективності держави. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2016
Мірясов Ю. О.
Реальний капітал: комплементарність і структурні характеристики (c. 141 - 147)
Розглянуто два протилежні підходи до поняття реального капіталу. Вихідною передумовою дослідження капіталу в рамках неокласичного напряму, який можна охарактеризувати як «емпіричний реалізм», є гомогенність капіталу. Це дозволяє застосовувати формальні методи дослідження і моделювання виробничих процесів, але усуває з розгляду властивості та характеристики капіталу як реального чинника виробництва. Підхід австрійської школи, відповідний традиції «критичного реалізму» в економіці робить акцент на реальних властивостях капіталу і його ролі в процесі суспільного виробництва. Метою цього дослідження є уточнення уявлення про реальний капітал, його властивості, структурні характеристики та механізми формування. Відповідно до цього дано характеристику двом різним підходам. Показано, що гетерогенність капіталу лежить в основі комплементарності капітальних благ та їх комбінацій у кожному конкретному випадку їх застосування. Одні і ті ж капітальні блага мають різну продуктивність залежно від способу їх комбінування в результаті виробничих планів підприємців. Наслідком комбінування є також емерджентні властивості капіталу. Відмінності в застосуванні і комбінуванні капіталу обумовлюють загальну його структуру, підсистемами якої на різних рівнях виступають природні об'єкти, що включаються у виробництво, безпосередньо капітальні блага, їх різні комбінації, суспільний капітал. Кожна з цих підсистем є відносно самостійною і утворює підсистему більш високого рівня. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2016
Доронін А. В., Доронін С. А.
Концептуальні передумови дослідження колективної професійної мобільності управлінського персоналу (c. 245 - 252)
Обобщены предпосылки и проблемы разработки концепции исследования и преобразования коллективной профессиональной мобильности управленческого персонала. Обоснована необходимость конкретизации содержания и структуры научно-методологического концепта «парадигма». Проанализированы возможностей использования философии и экономической теории для определения исходных идей по разработке технологии исследования коллективной профессиональной мобильности управленческого персонала; определены противоречия, разрешение которых позволит создать конструктивную теоретическую основу такого исследования. Обоснована необходимость ориентации на междисциплинарный подход при разработке концептуальных предпосылок исследования коллективной профессиональной мобильности. Разработаны варианты картины мира, позволяющие обеспечить результативные дискуссии представителей различных научных дисциплин на феноменологическом этапе конструирования новой парадигмы. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016
Бутенко Н. В., Терещенко О. Л.
Конкурентні переваги ефективних взаємовідносин суб’єктів підприємництва як основа економічного розвитку України (c. 176 - 182)
Метою статті є визначення трансформації змісту взаємовідносин суб’єктів підприємництва в національній економіці, а також основних засадничих ідей і принципів формування конкурентних переваг ефективних взаємовідносин. Проаналізовано об’єктивні передумови переходу від стратегії протистояння до взаємовідносин як основи взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності у структурі національної економіки. Визначено, що послаблення антагоністичної домінанти конкурентних відносин і зростання значення конструктивної складової партнерства стало фундаментальною основою прагнення суб’єктів підприємництва до встановлення ефективних взаємовідносин. Акцентовано увагу на тенденціях коопераційного та інтеграційного підходів до конкурентної поведінки, що проявляється у таких формах конкурентних взаємодій, як координація, конструктивні взаємодії та конкурентне співробітництво, заради досягнення індивідуальних та спільних цілей суб’єктів конкурентних відносин. Розглянуто конкурентні переваги, що ґрунтуються на встановленні тривалих та ефективних взаємовідносин. Обґрунтовано особливості формування системи взаємовідносин на ринку страхових послуг, зокрема, визначено причини, що стримують розвиток взаємовідносин у сфері страхування, виокремлено основних партнерів – суб’єктів системи взаємовідносин на страховому ринку, визначено рівні управління взаємовідносинами на ринку страхування. Серед переваг використання ефективних взаємовідносин у сфері страхування визначено: покращання іміджу компанії, залучення нових клієнтів, додаткові продажі страхових послуг, обмеження доступу пропозицій конкурентів, більш ефективне використання рекламного бюджету, підвищення ефективності розробки нових страхових продуктів і послуг, збільшення прибутку та вартості торгових марок, покращення відносин із інвесторами. Стаття написана українською мовою
Вишневський В. П., Рекова Н. Ю.
Принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації в умовах постконфліктного відновлення (c. 183 - 189)
Метою статті є обґрунтування принципів, економічних та інституційних передумов фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях. У статті визначено, що фіскальна децентралізація є одним із головних способів вирішення проблем постконфліктних територій. Обґрунтовано принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях з урахуванням специфіки окремих сфер фіскальних відносин. Більш того, для різних сфер фіскальних відносин потрібні і різні підходи: у сфері суспільних доходів – економічна ефективність із формуванням структури податків, що сприяє розширенню податкової бази; у сфері суспільних витрат – забезпечення соціальної справедливості та прозорості при розподілі суспільних витрат на місцях; у сфері субсидій – звуження сфери застосування міжбюджетних трансфертів із організацією перерозподілу фінансових ресурсів за принципом "центр – постконфліктні регіони – постконфліктні одержувачі"; у сфері зовнішньої допомоги – забезпечення дієвої координації для культивування нових кооперативних інститутів. Стаття написана українською мовою
Савицька Н. Л., Ушакова Н. Г., Помінова І. І.
Ринок послуг вищої освіти в контексті теорії меріторних благ (c. 190 - 196)
Метою статті є визначення особливостей ринку послуг вищої освіти в сучасних умовах глобалізації у контексті теорії меріторних благ. З урахуванням цілісного бачення освіти як сфери господарського розвитку доведено, що освітня послуга вищого навчального закладу має визначатися як процес і результат одночасно; розкрито комплексний характер освітнього продукту ВНЗ, що виступає як освітні програми та технології, формалізовані та імпліцитні знання, матеріальні, інтелектуальні та мережні складові організації освітньо-наукового процесу. Послуги у сфері вищої освіти мають риси, що притаманні більшості послуг взагалі, а також специфічні властивості, найважливішою з яких є комплементарний характер індивідуальної і соціальної корисності від їхнього виробництва та споживання, що дозволяє визначити послуги вищої освіти як меріторні блага. Державне опікування ринку освітніх послуг зумовлено відставанням попиту від довгострокових інтересів суспільства, оскільки індивідуальні споживачі готові купувати меріторне благо за ціною, значно нижчою за сукупні витрати на підготовку фахівців. Меріторний ринок послуг вітчизняної вищої освіти характеризується нерівноваженістю, спричиненою системними та локальними інституційними пастками, згладжування яких вимагає не лише конкурентоспроможної державної освітньої політики, але й виваженої маркетингової політики освітніх організацій, що стає можливою за умов реальної автономії вищих навчальних закладів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2017
Вахлакова В. В.
Економічна безпекологія: становлення науки (c. 290 - 296)
Накопичення емпіричного матеріалу з проблематики економічної безпеки (держави, регіону, підприємства) з якогось моменту потребувало його пояснення з використанням низки теоретичних конструкцій ы структурування накопиченого масиву знань, що зумовило виникнення науки про економічну безпеку – економічної безпекології, що є ієрархічною наукою, у якій об’єкти економічної безпеки розташовані за такими рівнями: держава – регіон – суб’єкт господарської діяльності. Проаналізовано терміни, що застосувалися для позначення сукупності знань про економічну безпеку (держави, регіону, підприємства). Розкрито зміст економічної безпекології як сучасної галузі знань. Проаналізовано наявність в економічній безпекології ознак, характерних для кожної наукової галузі. Розглянуто загальні закономірності становлення економічної безпекології як науки. Уточнено зміст та характеристику раніше виділених етапів еволюції вітчизняної економічної безпекології (феноменологічний, дивергентний, конвергентно-седиментативний), додано інтеграційно-прагматичний етап. Стаття написана українською мовою
Івашина С. Ю.
Теоретичні засади дослідження нового середнього класу (c. 297 - 301)
Мета статті – уточнення змісту економічної категорії “новий середній клас”, визначення його специфічних ознак і основних функцій. Наведено різні класифікаційні та функціональні ознаки середнього класу. Показано необхідність поєднання соціологічного та політико-економічного підходів до визначення середнього класу як соціально-статусної та соціально-економічної групи. Атрибутивною ознакою середнього класу визначено формування соціально-економічного типу власника інтелектуального капіталу. Зроблено висновок про економічну реалізацію власності на інтелектуальний капітал у формі ренти. Доведено, що формування нового середнього класу відображає об’єктивну націленість суспільного виробництва на подолання соціальних суперечностей. Однак тенденція подолання класових антагонізмів попередніх соціальних типів не зменшує глибину суперечностей між працею та капіталом і не свідчить про зміну сутності капіталу. Приділено увагу соціокультурним ознакам нового середнього класу, їх розглянуто криз призму змін у способі та стилі життя, визначено його мотиваційну орієнтацію на постекономічну систему цінностей. Стаття написана українською мовою
Опалько В. В.
Визначальні фактори розвитку соціально-економічних систем (c. 302 - 307)
Метою дослідження є визначення динаміки розвитку, факторів і детермінантів, здатних стимулювати розвиток соціально-економічних систем. Запропоновано авторський підхід до поняття «розвиток соціально-економічної системи», під яким слід розуміти поступові кількісні та якісні зміни функціонування соціальних і ринкових інститутів системи. Систематизовано теоретичні основи динаміки розвитку соціально-економічних систем, які дозволяють встановити визначальні чинники, здатні якісно змінювати розвиток соціально-економічних систем. Новим є запропонований формалізований підхід до визначальних факторів розвитку, які в сукупності істотно змінюють процес функціонування соціально-економічної системи. Доведено, що визначальні чинники розвитку викликають флуктуації, фазові переходи з попереднього рівня розвитку на наступний. Стаття написана російською мовою
Тютюнникова С. В.
Людський капітал – актуальний ресурс соціально-економічного розвитку (c. 308 - 314)
Посилення конкурентної боротьби у світовому просторі, зростання кризових явищ у національній і глобальній економіці, розповсюдження нових і новітніх технологій з домінуючою роллю в них людського фактора актуалізують новий сплеск наукового інтересу до проблеми людського капіталу та людського потенціалу. Людський потенціал як більш ємна та складна цілісність, безумовно, є основою людського капіталу, але не зводиться до нього. Людський капітал вбирає у себе певну сукупність якостей, які використовуються в економіці. Вони формують якісні характеристики робочої сили, що здатні підвищувати продуктивні можливості, а отже, доходи їх володарів. Людський потенціал – це не тільки платформа розвитку людських якостей та відповідних нематеріальних форм капіталу (соціального, інтелектуального, культурного тощо). Людський потенціал – це можливості розвитку людини, поширення можливостей її вибору. Своєю чергою, можливості для зростання потенціалу залежать від якості людського капіталу, особливостей його використання та капіталізації. Між людським потенціалом і людським капіталом утворюються складні та неоднозначні зв’язки: взаємодоповнюючі, взаємовідтворюючі, кореляційні, взаємообумовлюючі, взаємозаперечуючі та причинно-наслідкові. В умовах подолання накопичених протиріч і викликів ХХI століття, виведення економіки країни на траєкторію економічного зростання важливо уникнути протиставлення цих категорій і знаходити механізми розв’язання протиріч між ними, удосконалювати практику господарювання в пошуку їх гармонійної взаємодії та ефективного використання. Стаття написана російською мовою
Швед В. В.
Теорія колективних дій і вікіноміка: аналіз історичної трансформації (c. 315 - 319)
Предметом статті виступає аналіз основних складових теорії колективних дій і її еволюційна трансформація в сучасні економічні моделі. Розглянуто природу виникнення теорії колективних дій, її значущість для сучасного соціуму, сферу її використання, а також проаналізовано ключові недоліки. Досліджено процес розвитку теорії колективних дій, а саме взємозв’язок суспільних стимулів різної природи та пірінгових взаємовідносин, що призводить до зміни економічної природи відносин у сучасному суспільстві. Також увагу приділено сутності вікіноміки, аргументовано трансформацію теорії колективних дій в теорію вікіноміки з одночасним вирішенням ключових проблем, властивих теорії колективних дій, однією з яких виступає недостатність інформації. Розкрито основні причини використання вікіноміки в сучасному бізнес-середовищі в контексті переходу сучасного суспільства з постіндустріальної ери в еру інформаційну. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2017
Гуторов А. О.
Рента та рентоорієнтована поведінка в системі інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки (c. 235 - 244)
Метою статті є удосконалення теоретико-методологічних засад ренти та рентоорієнтованої поведінки в системі інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. Показано, що система економічних механізмів інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки включає один із важливіших і водночас найбільш суперечних елементів – рентоорієнтовану поведінку. Діалектична єдність рентних та інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки випливає з природи самої ренти, її взаємозв’язку з економічними відносинами та місця в системі аграрних відносин загалом. Емпірично підтверджено цю взаємозалежність на основі динаміки частот використання термінів «інтеграція» і «рента» та їхніх похідних у наукових працях із латинською і кириличною графікою. Розроблено таксономічну систему ренти в сучасній економічній парадигмі, узагальнено рентні засади розвитку інтегрованих суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки. Підтверджено, що стратегія пошуку ренти в умовах недосконалості державних і ринкових інститутів є непродуктивною на мікрорівні та деструктивною на макрорівні. Її наслідками є «голландська хвороба», надмірне нецільове витрачання коштів, низькі темпи економічного розвитку, деіндустріалізація і дезінтеграція. Продуктивна рентна орієнтація, навпаки, стимулює інноваційну діяльність, сприяє раціональному розподілу власності і ресурсів в економіці, підвищуючи рівень добробуту нації. Стаття написана українською мовою
Фарат О. В.
Типологізація методичних підходів до розвитку інноваційних кластерів (c. 245 - 250)
Мета статті полягає у дослідженні наявних методичних підходів до оцінювання розвитку підприємств задля подальшого обґрунтування можливостей їх застосування кластерними об’єднаннями. У результаті дослідження на основі аналізу наукової літератури охарактеризовано найбільш застосовувані методичні підходи до оцінювання розвитку підприємств. Виділено 8 методичних підходів до оцінювання рівня розвитку підприємств та 4 методичних підходи до оцінювання рівня розвитку кластерів. Кожен із підходів характеризується наявністю певних переваг і недоліків, однак жоден із них не дозволяє отримати системну оцінку всіх сфер функціонування кластера, визначити можливі резерви зростання конкурентоспроможності кластера й охарактеризувати можливі стратегії їх перспективного розвитку. З урахуванням особливостей функціонування та розвитку кластерних об’єднань підприємств запропоновано власний методичний підхід для оцінювання розвитку інноваційних кластерних структур. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2017
Кизим М. О., Дороніна М. С.
Картина світу в економічній науці (c. 227 - 232)
У процесі оновлення економічної моделі суспільства виникла проблема зняття протиріч у розвитку економічної науки, що не дозволяють перевіреними способами вирішувати проблеми практики. Хоча ці протиріччя і способи їх вирішення частково знайшли відображення у багатьох публікаціях учених, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку економічної науки шляхом комбінування положень філософії і дисциплін гуманітарного циклу. Рішення проблеми непередбачуваності функціонування і розвитку економіки з використанням такої комбінації наукових дисциплін можна забезпечити, використовуючи моделі картини світу, що дозволяють дати обґрунтування вектору уваги вчених у предметній галузі проблеми. Конструктивність взаємодії учених, які представляють різні онтологічні картини світу, залежить від впорядкування понятійно-категоріального забезпечення їх діалогу. Наукова картина світу в такій композиції створює основу, по-перше, для плідної дискусії представників різних дисциплін, що мають загальний предмет дослідження, по-друге, – для подолання інституційних і когнітивних бар'єрів професійної мобільності вчених. Вона ж може послужити розвитку мобільності представників професійних спільнот науковців. Стаття написана англійською мовою
Шпак С. О.
Категорія розвитку в економіці підприємств. Критичні замітки (c. 233 - 241)
Метою статті є критичний аналіз визначень процесу розвитку в економіці в цілому й економіці підприємств зокрема, виявлення типових помилок у формулюваннях цих визначень, уточнення економічного змісту поняття розвитку підприємства та формування методологічно коректного його визначення. На базі основних формально-логічних і методологічних вимог, що пред'являються логікою і методологією наукових досліджень до визначень понять, викладено результати критичного аналізу поширених у науковій економічній літературі визначень поняття розвитку економічних систем і підприємств, які свідчать про відсутність єдності поглядів серед учених на фундаментальне в теорії стратегічного управління підприємствами поняття розвитку, наявність численних типових логічних і методологічних похибок у формулюваннях визначення цього поняття, що виключають можливість ефективного, конструктивного використання поняття розвитку підприємства як інструменту наукового пізнання. Обґрунтовано доцільність тлумачення процесу розвитку підприємства як процесу цілеспрямованих якісних змін його стану, що забезпечують підвищення рівня життєздатності (конкурентоспроможності) підприємства; визначено наукові питання, що випливають із запропонованого трактування процесу розвитку і потребують додаткового вивчення, включаючи питання про доцільність включення самого поняття розвитку підприємства в понятійно-категоріальний апарат теорії управління підприємствами. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017
Князєва Т. В., Радченко Г. А.
Теоретичні передумови формування концепції еколого-відповідального маркетингу (c. 319 - 325)
Мета статті полягає у дослідженні еволюції теоретичних підходів щодо проблем еколого-економічної взаємодії суб’єктів господарювання та уточненні сутнісної характеристики економічної складової еколого-відповідального маркетингу. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, розглянуто еволюцію концепцій маркетингу, систематизовано погляди дослідників на визначення понять «соціальний маркетинг», «екологічний маркетинг». У результаті дослідження було виділено переваги та недоліки наявних визначень «зеленого» маркетингу. Сформульовано основні характеристики поняття «еколого-відповідальний маркетинг» в рамках концепцій сталого розвитку та соціально відповідального маркетингу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: інфраструктура еколого-відповідального маркетингу; концептуальне обґрунтування методології побудови еколого-відповідальної системи маркетингу; фактори та моделі сучасного економічного зростання з урахуванням екологічного чинника та ін. Стаття написана українською мовою
Мардус Н. Ю.
Теоретичні та методичні підходи до визначення економічної сутності ринку як економічної категорії (c. 325 - 329)
Метою статті є дослідження теоретичних і методичних підходів до визначення економічної сутності та змісту поняття «ринок» з подальшим уточненням і доповненням його тлумачення. Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання: досліджено передумови виникнення ринку, його еволюція, що порівняно з існуючими тлумаченнями розглядаються автором комплексно з позиції системного й еволюційного підходів. У статті комплексно та всебічно досліджено поняття «ринок» з позиції існування суспільного господарства, розглянуто теоретичні та методичні підходи до визначення поняття «ринок» як економічної категорії. Результати дослідження показали, що поняття «ринок» є однією з найбільш розповсюджених і складних категорій в економічній теорії, одним із найпоширеніших термінів у суспільстві і є основою ринкового господарства. Стаття написана українською мовою
Тютюнникова С. В., Карасик А. О.
Гуманізація та оптимізація структури потреб людини в умовах глобалізації (c. 330 - 335)
Цілісний гармонійний розвиток людини залежить від кількості та якості задоволених потреб. Вектор соціально-економічного розвитку, що спрямований на максимальне, а не гармонійне задоволення потреб, руйнує цілісне відтворення людини, перетворює її у споживача. Статтю присвячено питанню гуманізації системи потреб та оптимізації її структури, що розширює умови цілісного людського розвитку. Сучасна трансформація структури потреб, що розгортається в умовах глобалізації, відбувається під жорстким тиском багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, що інколи мають різноспрямовану та суперечливу дію на систему потреб. Потреби перебувають у стані руху, розвитку, розширення; структура потреб є складною, багаторівневою, ієрархічною. Важливим завданням для господарської практики є створення механізмів зовнішнього та внутрішнього обмеження надмірних потреб, становлення ефективних соціальних норм особистого споживання. Пошук нового вектора цивілізованого соціально-економічного розвитку має бути зорієнтований на такі структурні зміни в системі потреб людини, що будуть формуватися під впливом гуманізаціїї, яка забезпечить рівновагу структурних елементів. Прогрес людства не зводиться до обмеження потреб людини, він пов'язаний з розвитком її здібностей, з такими динамічними та структурними змінами в системі потреб, які сприяють розвитку та реалізації людських здібностей. Серед основних напрямів трансформації структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу глобалізації можна окремо виділити: прискорення кількісної динаміки зростання потреб, зміну їх якості, вдосконалення форм і методів їх задоволення; зростання міжнаціональних і внутрішньонаціональних розривів в обсязі та структурі потреб; інституціоналізацію особистого споживання і перетворення його на фактор економічного зростання; виділення потреби як провідного чинника конструювання соціальної ідентичності. Стаття написана українською мовою
Смєсова В. Л.
Відтворення економічних інтересів як нелінійна динамічна система (c. 336 - 343)
Метою статті є визначення системних характеристик відтворення економічних інтересів акторів, обґрунтування можливості його еволюційного і революційного розвитку, нелінійності його розвитку в динаміці. Обґрунтовано основні характеристики системи відтворення економічних інтересів. Доведено, що у зазначеній системі комплементарно сполучуються стійкість і змінність як вбудовані механізми її розвитку у статиці та динаміці, забезпечення її самоорганізації і самовідновлення, кількісної і якісної трансформації. У статиці превалюють характеристики стійкості та тяжіння до стабільності, сталості. У динаміці основною характеристикою є змінність системи відтворення економічних інтересів, яка детермінує / реагує на процеси трансформації і розвитку її складових підсистем, потенційних можливостей, уподобань та економічної поведінки акторів (зміни ендогенного середовища), інститутів і інституцій, обмежувачів і стабілізаторів (зміни екзогенного середовища). Запропоновано модель динамічного розвитку системи відтворення економічних інтересів, обґрунтовано фази його еволюційного та революційного розвитку. Стаття написана українською мовою
Шарко М. В., Гусаріна Н. В.
Трансформація термінологічного апарату економічного розвитку інноваційної діяльності в умовах динамічних змін зовнішнього середовища (c. 344 - 350)
Метою статті є аналіз змістовної інтерпретації категоріальних понять економічного розвитку виробництва, що функціонує в умовах динамічних змін застосувань зовнішнього середовища. У статті наведено авторське трактування понять економічного розвитку та економічного зростання в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано актуальність уніфікації та систематизації основних трактувань економічного зростання як засобу вибору і використання певних управлінських рішень у конкретних умовах виробництва. На основі побудови діаграми Ісікави виконано градацію причин і труднощів економічного зростання підприємств. Структуровано умови та фактори понятійного апарату інноваційної діяльності в умовах невизначеності. Показано, що комплексне застосування ітеративних методів і методів факторного аналізу забезпечує цілісне розуміння домінуючих тенденцій економічного розвитку в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2018
Васильчук І. П.
Від корпоративної соціальної відповідальності до корпоративної сталості: особливості фінансування сталого розвитку (c. 243 - 250)
Досліджено теоретичні витоки концепцій корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку. Виявлено, що науковці переважно виділяють два основні етапи еволюції концепції корпоративної соціальної відповідальності. Аргументовано доцільність виокремлення третього етапу розвитку концепції (версія КСВ 2.0), що характеризується інтеграцією теоретичних і практичних засад концепцій КСВ і сталого розвитку та їх імплементацією у діяльність корпорацій. Виявлено наявність необхідних передумов та обґрунтовано доцільність виділення нового етапу еволюції зазначених концепцій (версія КСВ 3.0), який ґрунтується на положеннях колаборативної теорії і передбачає співпрацю соціальних підприємств і сталих корпорацій у досягненні Цілей сталого розвитку. Детермінантою етапу є використання можливостей сталого розвитку, домінантою – соціальна спрямованість, а його зміст характеризується слоганом «роблячи спільно добрі справи, створювати суспільний добробут» («doing common good to do common well»). Узагальнено та виділено особливості сформованих моделей сталого розвитку корпорацій за ключовими аспектами (цілі, принципи, методи). На цій основі виділено особливості підходів до фінансування сталого розвитку на макро- та мікрорівні та визначено принципи фінансування діяльності корпорацій в нових умовах. Зроблено висновок, що досягнення сталості потребує ефективної системи фінансування корпоративних заходів зі сталого розвитку, для створення якої в Україні потрібно використовувати досвід «кращих практик» на загальнодержавному, місцевому та корпоративному рівнях. Стаття написана українською мовою
Грінченко Р. В.
Модернізація теоретичних компонент управління адаптаційними змінами на підприємстві (c. 251 - 256)
Основною метою статті виступає дослідження та удосконалення теоретичних засад управління адаптаційними змінами на підприємстві. Проведено аналіз теоретичних підходів до визначення понять «управління», «адаптація» та «зміни». Запропоноване власне визначення поняття “управління”: управління діяльністю підприємства слід розуміти як складний, багатогранний, динамічний процес формування, прийняття та реалізації рішень, що базується на вивченні закономірностей, принципів, методів та інструментів формування, прийняття та реалізації рішень з метою досягнення планових цілей діяльності з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства. Проведено дослідження основної мета та завдання формування механізму управління діяльністю підприємств, що надало змогу виокремити основні завдання такого механізму для агропромислових підприємств. Проведено дослідження теоретичних засад визначення поняття “адаптація”. Запропоноване власне визначення поняття «адаптація» – безперервний процес дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства, розробка та впровадження змін в управлінні організаційно-економічними, правовими, технологічними та соціальними складовими діяльності підприємств для досягнення цільових показників діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виявлені та згруповані основні компоненти механізму управління діяльністю агропромислових підприємств: організаційно-економічний, технологічний, правовий, соціальний механізми управління. Стаття написана українською мовою
Жукова Л. М.
Роль держави в економічному розвитку: основні теоретичні підходи (c. 257 - 264)
Метою статті є комплексне дослідження впливу інституційних змін на економічний розвиток суспільства та визначення ступеня реалізації інституційного статусу держави в умовах глобальної невизначеності. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто нові підходи щодо особливостей функціонування і взаємодії інститутів держави та створення інституціональних засад формування ефективної державної політики, адекватної сучасним економічним реаліям і потребам суспільства. У результаті дослідження охарактеризовано умови, які модифікують роль держави, виявлено відмінності у взаємодії держави та економіки на сучасному та попередніх етапах соціально-економічного розвитку. Визначено, що забезпечення інституційного статусу держави за сучасних умов полягає як у продовженні пошуку свого соціально-політичного становлення та геостратегічної ідентичності, так і в суттєвій трансформації соціально-економічного розвитку суспільства, в процесі якої повинна бути сформована багатокомпонентна сукупна інституційна система. Обґрунтовано, що процес інтеграції України в середовище глобальної конкуренції викликає потребу орієнтування на інноваційну модель розвитку. Доведено необхідність пошуку критеріїв ефективності реформ у площині взаємного доповнення інститутів держави й інститутів ринку шляхом продуманого використання наявних інституційних і ціннісних ресурсів суспільства. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення стратегічних цілей державної політики щодо забезпечення інституційного статусу держави в умовах глобальних зрушень. Стаття написана українською мовою
Хаустова В. Є., Омаров Ш. А. О.
Концепція сталого розвитку як парадигма розвитку суспільства (c. 265 - 273)
Статтю присвячено дослідженню концепції сталого розвитку як нової парадигми розвитку людства. Розглянуто ґенезу розвитку поглядів науковців на цілі, сутність і проблеми впровадження цієї концепції. Проаналізовано тлумачення поняття «сталий розвиток» науковцями та практиками та запропоновано групування основних підходів до розуміння його сутності. Виділено основні принципи сталого розвитку. Досліджено основні підходи до оцінки сталого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів, їх зміст, цілі й особливості застосування. Розглянуто погляди науковців на шляхи досягнення сталого розвитку та визначено основні дискусійні аспекти у вирішенні цієї проблеми. Показано, що концепція сталого розвитку зазнала тривалу еволюцію та продовжує розвиватися відповідно до нових глобальних викликів. Сталий розвиток пов'язаний з формуванням принципово нового ставлення до людині, з одного боку, як суб'єкта еколого-економічної системи, з іншого – як головної мети її розвитку. Обґрунтовано, що перехід до сталого розвитку у глобальному масштабі можливий лише за обов'язкової умови узгодженості всіх об'єктів і суб'єктів цього процесу, який носить системний характер і пов'язує в єдине ціле всі рівні соціально-економічної системи (глобальний, національний, регіональний, локальний) та різні сфери її функціонування (економічну, соціальну, екологічну). Стаття написана українською мовою
Швед В. В.
Довіра – психологічна категорія чи економічна цінність? (c. 274 - 279)
Предметом статті виступає аналіз ключових характеристик сучасних економічних теорій з точки зору впливу довіри на поведінку споживачів. Розглянуто основні форми вікіномістичної і поведінкової моделей економіки, їх соціальну значущість для соціуму, ключові особливості застосування, а також роль довіри в їх функціонуванні. Визначено основні принципи, які є уніфікованими для всіх розглянутих моделей. Вивчено китайський досвід адміністрування і контролю рівня довіри з метою оптимізації економіки країни, формування споживчих настроїв, а також впливу на поведінку громадян. Визначено ключові недоліки китайської системи соціальних рейтингів. Доведено негативний вплив бюрократії та державного контролю на розглянуті економічні моделі, а також на довіру як самостійну економічну цінність, здатну докорінно впливати на прийняття рішень учасниками ринку. Стаття написана російською мовою
Шпак С. О.
Потенціал розвитку в системі потенціалів промислового підприємства (c. 280 - 286)
Мета статті полягає в уточненні змісту та формулюванні методологічно строгого визначення поняття розвитку підприємства як ключової категорії теорії управління реструктуризацією промислових підприємств і основи для конструктивного визначення поняття потенціалу розвитку та його місця в системі потенціалів підприємства. Обґрунтовано, що несуперечливе філософській концепції розвитку трактування поняття розвитку підприємства повинно акумулювати уявлення про: конкурентоспроможність підприємства як здатності генерувати прийнятний прибуток на тривалій основі; потенціал підприємства як здатності до іманентно властивій йому діяльності, що характеризує сукупний результат такої діяльності, її граничні можливості; роль структури підприємства як системи у формуванні його граничних можливостей (потенціалів). Показано, що зазначеним вимогам відповідає визначення процесу розвитку як процесу цілеспрямованого переводу підприємства в якісно новий стан, що характеризується більш широкими можливостями генерування прибутку в прогнозованих умовах. При цьому інструментом реалізації процесу розвитку виступає структурна адаптація підприємства до нових умов функціонування, що, своєю чергою, свідчить про еквівалентність понять структурної адаптивності підприємства та потенціалу його розвитку. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність підприємства визначається економічним потенціалом і потенціалом розвитку, які утворюють вищий рівень ієрархії потенціалів, побудова якої можлива на шляху декомпозиції зазначених потенціалів на їхні складові за ознаками виду діяльності підприємства. Стаття написана російською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2018
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю.
Компаративний аналіз рушійних сил капіталістичної і соціалістичної економік: можливості застосування в Україні (c. 276 - 288)
На основі застосування формаційного підходу до розвитку економічного та суспільного устрою країн виконаний компаративний аналіз капіталістичної і соціалістичної економік. Показано неспроможність матеріалістичного вчення про суспільно-економічну формацію. Доведено неправомірність ігнорування духовності, цінностей суспільства і еліт в економічному розвитку країн. Обґрунтовано тезу про те, що базисом суспільства є не економіка, а духовність суспільства. Для розуміння рушійних сил капіталізму та соціалізму виділено економіку та хрематистику, яка слідує не природі, як економіка, а націлена на експлуатування, лихварство. Розглянуто підходи до оцінки економіки як динамічного суспільного розвитку, що постійно змінюється внутрішньо та зовні. Досліджено еволюцію капіталізму в частині підвищення кваліфікації працівників, рівня доходів, формування середнього класу, створення форм соціального забезпечення – страхування, пенсійної системи. Доведено, що залишаються незмінними глибинні основи капіталізму: індустріальна матеріально-технічна база, приватна власність на засоби виробництва, громадська форма виробництва при приватнокапіталістичній формі присвоєння, лібералізм як панівна теорія в економіці. Виявлено характерні ознаки соціалістичного способу виробництва, радянської економіки. Доведено, що все це забезпечувало застосування противитратних механізмів економічного розвитку, активне впровадження досягнень науково-технічного прогресу, віру населення в соціальну справедливість в суспільстві, турботу держави про людину і впевненість у завтрашньому дні. Надано пропозиції щодо зміни методології економічних досліджень і реальних перетворень на користь первинності фундаментальних моральних цінностей, оцінювання діяльності за натуральними, а не вартісними показниками. Стаття написана російською мовою
Панчишин С. М., Грабинська І. В.
Про політичну економію та аналітичну економіку як галузі економічного знання (c. 289 - 295)
Статтю присвячено методологічному дискурсу щодо окремих аспектів удосконалення вітчизняної економічної терміносистеми й об`єктивних змін у вітчизняній економічній науці та освіті в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., що є відображенням змін як у системі економічного знання, так і трансформаційних змін у господарській практиці. Обґрунтовано необхідність і доречність вживання у вітчизняній економічній терміносистемі як відповідність англомовному терміну «Economics» – «аналітична економіка», що віддзеркалює аналіз як серцевинний метод пізнання економічної дійсності і водночас органічне поєднання теоретичної та прикладної економіки. Отримав подальшого розвитку теоретико-методологічний підхід американського економіста Г. Веріана до аналізу співвідношення «Economic Theory» та «Economics», що дало підстави тлумачити економічну теорію як метод або інструмент аналітичної економіки (Economics). На основі аналізу особливостей еволюції політичної економії упродовж останніх двох століть зроблено висновок про те, що політична економія стала одним із авангардних напрямків розвитку сучасної економічної науки, своєрідним інтерфейсом між аналітичною економікою і політичними науками, що акцентує увагу на проблемах досягнення соціальної ефективності та пояснює, як політичні інституції та економічна система впливають одна на одну. Проаналізовано досвід західних університетів у програмуванні освітніх спеціалізацій у межах «Economics», який передбачає виокремлення низки освітніх програм (Екологічна економіка, Міжнародна економіка, Бізнес-економіка, Економіка розвитку, Економіка охорони здоров`я та ін.), використання якого надасть змогу наблизити українську економічну освіту до господарської практики та сприятиме її інтеграції у світовий освітній та господарський простір. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2018
Коломієць Г. М., Глушач Ю. С.
Еволюція інституту рейтингування в механізмі господарських трансформацій (c. 165 - 170)
В умовах розвитку сучасної господарської системи, що характеризується нагромадженням значних обсягів інформації, збільшенням її асиметрії та ускладненням обробки й узагальнення, важливу роль відіграють рейтинги як ефективний консолідуючий інструмент для прийняття рішень. Розвиток процесу рейтингування є закономірним у механізмі сучасних господарських трансформацій, а зростання ролі рейтингу в умовах інформаційної недосконалості підтверджується значним попитом на його практичне застосування і перетворює його на важливий інститут цифрової економіки. Метою статті є дослідження еволюції інституту рейтингування, починаючи з аналізу історичних передумов виникнення рейтингів і рейтингових агентств, та вивчення дескрипторів його інституціоналізації у процесі господарських трансформацій. Обґрунтовано, що розвиток рейтингування, зміна його історичних форм обумовлені специфічністю рейтингових послуг, попит на виробництво яких залежить від кількості наявної інформації у господарюючих суб’єктів, її розподілу між ними і виконанням рейтингами похідних функцій: зниження асиметрії інформації та трансакційних витрат. На цій основі в процесі господарських трансформацій було виокремлено три стадії інституціоналізації рейтингування: виникнення інформаційного посередництва і початок формування попиту на рейтингову оцінку в умовах абсолютної нестачі інформації; збільшення попиту на рейтингові послуги (переважно у фінансово-кредитній сфері) і, як наслідок, - збільшення кількості рейтингових агентств і формування ринку рейтингових послуг; глобалізація ринку рейтингових послуг і набуття рейтингуванням полісистемного характеру. Стаття написана українською мовою
Стрєльніков Р. М.
Формалізація моделі впливу інституціональних факторів при розробці та реалізації інвестиційних проектів у часі (c. 171 - 177)
У статті визначено, що питанням впливу інституціональних факторів при розробці та реалізації інвестиційних проектів приділено недостатньо уваги, а отже, цей напрямок науково-практичних досліджень актуальний. Доведено, що керівництво виробничої структури має чітко визначитися з управлінською парадигмою, відповідно до якої вони будуть здійснювати свою інвестиційну діяльність. Зроблено авторське формулювання поняття «інституціонального фактора», що можна охарактеризувати як причину, що визначає структуру стимулів і ступінь обмежень із боку формальних і неформальних правил, у процесі вибору альтернативного рішення при взаємодії соціально-економічних суб'єктів (фізичних і юридичних осіб, організацій) і їх груп. Надано умови вибору та варіанти управлінської парадигми при розробці інвестиційних проектів. Доведено, що набагато складніше визначити чинність впливу неформальної складової інституціональних факторів, ніж формальних факторів. Встановлено, що час у динаміці інвестиційних процесів слід розглядати як ресурс, який можна виразити не тільки в тимчасових константах (день, місяць, рік), але і в іншому цифровому еквіваленті. Зроблено формалізацію моделі впливу інституціональних факторів на інвестиційну діяльність підприємства або групи підприємств. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2018
Бурєннікова Н. В., Завгородній І. В.
Методичні підходи до формування ефективного механізму управління економічною діяльністю сільськогосподарських підприємств: футурологічні аспекти (c. 169 - 175)
Мета статті полягає у дослідженні методичних підходів до формування ефективного механізму управління економічною діяльністю сільськогосподарських підприємств з урахуванням прогнозних значень результативності цієї діяльності у процесі розробки відповідної стратегії, що сприятиме адекватнішому сценарному плануванню. Розглянуто погляди окремих дослідників на визначення дефініцій «економічна діяльність», «механізм економічної діяльності сільськогосподарських підприємств» і вказано на деякі спільні риси та відмінності між поняттями «економічна діяльність» і «господарська діяльність». Визначено складові механізму економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, вказано на основні напрями її удосконалення в контексті результативності та на необхідність введення поняття «футурологічна результативність» економічної діяльності з обґрунтуванням доцільності врахування її при прийнятті та реалізації управлінських рішень у процесі такої діяльності. Запропоновано авторську функціональну консолідовану модель оцінювання та регулювання рівня результативності економічної діяльності (футурологічної результативності) сільськогосподарських підприємств з метою прогнозування в процесі SEE-управління. Окреслено основні елементи стратегії економічної діяльності сільськогосподарських підприємств. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вишукуванням шляхів покращення значень футурологічної результативності у контексті SEE-управління, котре має враховувати встановлені характерні ознаки зазначеної вище результативності як інституту національної економіки в системі сучасних соціально-економічних відносин. Стаття написана українською мовою
Ковальов В. М.
Наукові підвалини соціального перевлаштування людства як історичної неминучості (c. 176 - 187)
Розкрито наукові положення про соціальне перетворення людства як історичної неминучості в Україні і світі. Доведено, що ці перетворення є продуктом розвитку людства відповідно до вимог об'єктивних економічних законів, виникнення яких зумовлюється природною триєдиною матеріальною, духовною і суспільною суттю самої людини. Виявлено сутність економічної категорії «соціальність», яка, на відміну від загальноприйнятого її визначення як «товариства» або «громадянськості», що властиве окремій людині як його якість, насправді є категорією, властивою всьому людству. Вона виражає справедливість у розподілі результатів людської праці між його виробниками і власниками засобів виробництва і технологічної енергії. Ця категорія за своєю сутністю відображає класову структуру всього людського співтовариства, яка зі зникненням класів може перетворитися на музейний експонат. Встановлено, що процеси соціальних перетворень людства, які відбуваються в історичному контексті, вимагають виникнення новітньої науки про людину та її розвиток згідно з об'єктивними економічними законами і відповідно до теорії нашого співвітчизника, академіка В. І. Вернадського, про ноосферу, яку ми визначаємо як «людинознавство». Розроблено методологію та формулу кількісного вираження рівня соціальної зрілості людства відповідно до структури трудового потенціалу, доказом чого стали розрахунки індексів «соціалізації» і «капіталізації» в Україні за даними 2015–2017 рр., на основі яких виявляються закономірності соціальних перетворень в Україні і світі, а також просування людства до безкласового суспільства. Розкрито сутність і прояв об'єктивного економічного закону «оплати праці» й обґрунтовано методи визначення її необхідного рівня. Стаття написана українською мовою
Раєвнєва О. В.
Побудова системи інституційної автономії закладу вищої освіти: методологічне підґрунтя (c. 188 - 194)
Статтю присвячено подальшому удосконаленню методологічних засад побудови системи автономії закладу вищої освіти. На підставі критичного аналізу світового та національного досвіду визначено, що сучасний етап функціонування світової системи вищої освіти характеризується формуванням нової парадигми розвитку та передбачає необхідність знаходження певного балансу між автономією ЗВО та державним регулюванням цієї сфери. Визначено основні напрямки трансформації світової парадигми розвитку ринку освіти та відповідно до цього сформовано особливості трансформації української парадигми удосконалення національної системи вищої освіти. Доведено, що автономія ЗВО – це, перш за все, децентралізація менеджменту в університеті та побудова ефективної системи управління структурними складовими – академічною, кадровою, фінансовою та організаційною автономією. Запропоновано етапи розробки концепції побудови системи інституційної автономії ЗВО, сформовано гіпотези, концептуальні положення, функції системи автономії ЗВО. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2019
Данкевич В. Є., Пивовар П. В., Пивовар А. М.
Еволюція земельних ресурсів як фактора виробництва (c. 121 - 127)
Метою статті є вивчення специфіки еволюції земельних ресурсів як фактора виробництва. Обґрунтовано, що основна ідея, яка лежить в основі сучасних підходів до використання земельних ресурсів, полягає в тому, що суб’єкти економіки, які задіяні в процесі виробництва, керуються власними інтересами, що обумовлено максимізацією корисності або прибутку з площі наявних земель. Тобто виробничі рішення щодо розподілу або задіяння землі як фактора виробництва приймаються з метою максимізації прибутку з урахуванням стану технологічного розвитку (суспільства, галузі, підприємства), наявних ресурсів і політики держави. Земельні ресурси впродовж усього існування людства відігравали ключову роль у житті суспільства, яка визначається національними, соціальними, економічними та природними особливостями реалізації функції землі як природного об’єкта, необхідного для функціонування всіх галузей економіки, основного засобу виробництва та предмета праці у сільському господарстві. Багатофункціональність земельних ресурсів обумовлює значну кількість теоретико-методичних підходів до їх дослідження. Дослідження еволюції розвитку земельних ресурсів як фактора виробництва з позиції різних економічних течій дозволяє виокремити різні погляди на цю економічну категорію. Систематизація теоретичних основ еволюції земельних ресурсів як фактора виробництва у класичних економічних течіях дозволила виокремити основні теорії розвитку земельних відносин. Стаття написана англійською мовою
Коломієць В. М.
Методологічне обґрунтування досліджень з розвитку людського капіталу в контексті інституціональної теорії (c. 128 - 133)
До сьогодні в теорії і практиці господарювання залишається до кінця нез’ясованим питання про суть людського капіталу і його структуру, методології досліджень з розвитку людського капіталу в світлі інституціональної теорії. Формування інтегрального мислення в дослідженні процесів становлення нової економіки визначає необхідність оновлення існуючої методології досліджень з розвитку людського капіталу. Зміни в характері розвитку економіки, переміщення більшості зайнятих зі сфери виробництва в сферу послуг, роботизація, активне створення штучного інтелекту істотно змінюють погляди на розвиток людського капіталу. Головна мета полягає у формулюванні нової методологічної основи досліджень з розвитку людського капіталу у світі інституціональної теорії та сприйняття людського капіталу як базової складової і мети розвитку самої людини. Методологічною основою дослідження суті процесу формування інституціональної системи розвитку людського капіталу виступає загальна теорія систем, системний аналіз, синергетика. З позицій інституціонального підходу при формуванні методології дослідження людського капіталу найбільш прийнятним є розуміння інституціональної системи як сукупності інститутів розвитку людського капіталу, які перебувають у певних взаємозв’язках і відносинах та утворюють певну цілісність, а також їх ієрархії між собою. Результатом дослідження стало методологічне обґрунтування досліджень з розвитку людського капіталу з позицій інституціональної теорії. Виходячи з методології теоретичного аналізу й узагальнення наявних поглядів вітчизняних і зарубіжних дослідників ы реального стану розвитку людського капіталу сформульовано основні напрями подальшого розвитку методології дослідження теорії людського капіталу та практичні завдання її розвитку. Стаття написана українською мовою
Мірясов Ю. О.
Ефект маркетингу та його вплив на вподобання споживача в моделі оптимального вибору (c. 134 - 140)
Центральною проблемою цієї роботи є визначення можливостей і об'єктивних обмежень впливу на попит з боку фірм, обґрунтування механізмів і інструментів, що забезпечують формування та управління попитом залежно від типу ринкової структури, до якого належить фірма. Споживчий попит розглядається як дворівнева категорія. Функціональний попит обумовлюється споживчими характеристиками блага й об'єктивними потребами, які вони задовольняють. Формування функціонального попиту підпорядковується принципу раціональності споживача. Нефункціональний попит являє собою варіативну компоненту попиту, який відображає суб'єктивне ставлення споживача до благ і меншою мірою підпорядкований принципу раціональності. Основну роль тут відіграють соціальний, спекулятивний і нераціональний мотиви. Поряд з уже відомими ефектами престижного споживання, сноба і приєднання до більшості в структурі нефункціонального попиту видається можливим виділення ефекту маркетингу, який, по-перше деформує переваги споживача і його функцію корисності, по-друге, веде до нового стану рівноваги споживача, неоптимального з точки зору принципу раціональності. Вплив ефекту маркетингу ілюструється за допомогою моделі оптимального споживчого вибору, в рамках якої аналізується зміна індивідуального попиту при зміні цін товарів, а формування нової споживчої рівноваги підпорядковується дії ефектів доходу і заміщення. Показано, що ефект маркетингу в цьому випадку може поглинати або нейтралізувати ефект доходу або ефект заміщення, залежно від типу товарів, що введені в цю модель. В роботі показано, що передумовою трансформації функції корисності і споживчої рівноваги є вертикальна і горизонтальна товарна диференціація, а до інструментів, що породжують ефект маркетингу і впливають на попит, віднесено рекламу та брендинг продукту. Стаття написана українською мовою
Тітенко Л. В., Кушнір Л. Л.
Вітчизняна демографічна криза з погляду політекономії (c. 141 - 148)
Стаття являє собою авторське дослідження ключових аспектів сучасної демографічної кризи в Україні. Дослідження виконане на теоретичній платформі політекономічного підходу й охоплює події періоду 1993–2018 рр. Дослідники тлумачать масштабну депопуляцію населення країни як головний результат її розвитку за період у чверть століття та задаються питанням щодо соціальних причин цього процесу. Мета статті – виявити головні соціальні причини регресу у демографічному розвитку країни. З ціллю виявлення головних причин демографічного регресу в Україні у статті приведено ключові характеристики природного та міграційного руху населення, його економічної активності, захворюваності, причин смертності та девіантної поведінки. Автори доводять, що провідна соціальна причина демографічної кризи в Україні криється у механізмі надмірного соціального розшарування суспільства, що перешкоджає розкриттю потенціалу людського капіталу нації та її руху до соціального прогресу. На думку авторів, означений механізм підтримує антисоціальний спосіб збагачення привілейованої меншості і згубний для більшості суспільства спосіб самовідтворення бідності, надвисокої захворюваності та смертності. Автори статті переконують, що демографічну кризу в Україні можна подолати, підпорядкувавши економічний курс держави вирішенню проблеми демографічного розвитку країни. Стаття написана українською мовою
Усик В. І.
Освітній кластер як основа формування інформаційної економіки й економіки знань (c. 149 - 154)
Мета статті полягає у розмежуванні понять «економіка знань», «інноваційна економіка», «інформаційна економіка», «освітній кластер», «освітня сфера». Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто еволюцію цих понять і встановлено взаємозв’язки між ними. Обґрунтовано, що освітня сфера має функціональний та організаційний аспекти. За результатами аналізу визначено, що освітній кластер розглядається як сучасна форма освітньої сфери в межах становлення нових типів економіки, де ядром розвитку є дослідницький університет. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є, по-перше, аналіз становлення феномена «дослідницького університету» та, по-друге, кількісна оцінка частки освітньої сфери в національній економіці в країнах, що мають різний рівень розвитку, в тому числі в Україні. Подальші дослідження щодо особливостей сфери освіти є важливими для вирішення наукової проблеми формулювання та реалізації в практиці публічного управління освітньою сферою певних фінансових правил. Стаття написана українською мовою
Цікало Є. І.
Теоретико-концептуальні основи якісного оцінювання стану суб’єкта господарювання (c. 155 - 163)
Запропоновано концептуальні теоретико-методичні положення якісного оцінювання стану суб’єкта господарювання як комплексного, в якому синергетично поєднані економічний і інтеграційний стани (ЕС і ІС). Якісні оцінні характеристики отримані завдяки застосуванню концептуального підходу до оцінювання, який ґрунтується на виділенні якісних комбінацій поєднання ЕС і ІС, з утворенням шести видів комплексного стану. Види відображають варіанти поєднання через зв’язки показників ефекту діяльності і ступеня інтеграції на основі їх кількісного позиціонування відносно діапазонів допустимих змін їхніх значень. Виділення типів комплексного стану в межах кожного виду унормовує варіанти встановлення пар показників і закріплює варіативні якісні оцінки ЕС і ІС. Розкрито зміст варіативних (за типами стану) оцінок на основі змін показників ефекту і ступеня інтеграції та інтерпретовано вплив на них відповідних формуючих (факторних) показників діяльності й інтеграційних ознак. Факторні впливи (причини змін) локалізуються на рівні облікових реквізитів цих показників. В точках локалізації (в атракторах системи управління) прийматимуться якісно орієнтовані рішення, обґрунтовані на предмет ефективності інтеграції, усунення дезінтеграції, проведення реінтеграції, допустимості змін в ефекті діяльності та відношення до його закритичних змін, забезпечення позитиву та стійкості стану. Запропоновані підхід і положення якісного оцінювання стану дозволять в самоорганізаційному аспекті управління створити інформаційно-аналітичну платформу прийняття і реалізації рішень з керованої підтримки стану гомеостатичної рівноваги системи управління діяльністю суб’єкта господарювання. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2019
Квілінський О. С., Трушкіна Н. В., Ринкевич Н. С.
Концептуальні підходи до визначення терміна «інформаційна економіка» (c. 147 - 155)
У статті виявлено ключові передумови становлення та досліджено еволюцію розвитку концепції інформаційної економіки. Встановлено, що більшість дослідників інформаційну економіку ототожнюють з такими поняттями, як цифрова економіка, нова економіка, постіндустріальна економіка, Індустрія 4.0, віртуальна економіка, мережева економіка, інформаційно-мережева економіка, електронна економіка, цифрова інтелектуальна економіка, інтернет-економіка, е-економіка, економіка мережі, веб-економіка, економіка знань. Наукові підходи до визначення термінології з проблем розвитку інформаційної економіки умовно систематизовано за класифікаційними групами: наука, новий тип економіки, розділ економічної теорії, інформаційне середовище, система економічних відносин, вид господарської діяльності, інструмент. У результаті узагальнення наявних наукових розробок щодо понятійного апарату й аналізу його відповідності сучасним умовам господарювання уточнено зміст поняття «інформаційна економіка» як системи економічних відносин із застосуванням сучасних інформаційних технологій, а також інформаційного середовища, що ефективно розвивається за допомогою цифрових технологій і функціонування об’єктів інформаційної інфраструктури. Визначено пріоритетні напрями розвитку інформаційної економіки в умовах глобального цифрового простору, до яких віднесено створення цифрової платформи як нової бізнес-моделі; використання концепції Індустрія 4.0 та «розумної фабрики» як драйверів цифрової трансформації промислового розвитку; реалізація «кіберфізичної системи» як єдиного комплексу інформаційних ресурсів, систем і фізичних процесів. Стаття написана російською мовою
Кизим М. О., Дороніна М. С.
Економічна наука в Україні: виклики, проблеми, шляхи вирішення (c. 156 - 163)
Світовий досвід свідчить, що ефективна життєдіяльність країни багато в чому залежить від правильності вибору пріоритетів підтримки розвитку її науки, вибору способів її фінансування. Хоча в багатьох публікаціях учених частково наведені рішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку вітчизняної економічної науки в наявних умовах життя суспільства. Метою цієї статті є узагальнення передумов поновлення теоретико-методологічного забезпечення формування економічного базису України та визначення деяких резервів розвитку цього процесу. У процесі дослідження встановлено, що джерелами виникнення проблем економічної науки є: несистематизованість значного обсягу наявних економічних знань, яка створює найчастіше проблеми втілення їх в практику; поки ще слабка робота з упровадження в практику поведінкових моделей економіки. Склалася необхідність термінового поновлення методологічного базису накопичення знань на всіх його рівнях: філософському, загальнонауковому, на рівні конкретних дисциплін. Відсутня системна процедура діагностування культурної, соціально-рефлексивної, гуманітарної, екологічної, моральної функцій науки. Назріла необхідність концептуального визначення сутності та змісту фундаментальних і прикладних досліджень, вибору їх оптимального поєднання у вирішенні різних проблем економічної теорії та практики. Традиційна картина світу в дослідженнях економічних проблем терміново потребує раціонального доповнення рекомендаціями синергетики, здатної знаходити конструктивні технології становлення порядку з хаосу. Діагностику істинності результатів наукових досліджень необхідно забезпечити зрозумілою професійною, кваліфікованою експертизою, здатною створити систему оціночних критеріїв під конкретний предмет і результат. Стаття написана англійською мовою
Нікішина О. В., Діленко В. О., Тараканов М. Л.
Логістичний фактор трансформації теоретичних положень функціонування товарних ринків (c. 164 - 170)
Досліджено вплив логістичного фактора на трансформації теоретичних положень функціонування товарних ринків. Насамперед це стосується окремих положень теорії ринкової рівноваги та теорії конкуренції. Зроблено висновок, згідно з яким логістичний фактор дозволяє не тільки розкрити вплив окремих його складових на постулат теорії ринкової рівноваги відносно запізнюючої реакції обсягів пропозиції на цінові коливання на товар, но також звести до мінімуму строк досягнення рівноважного стану. До складових логістичного механізму слід віднести складську логістику, розподільчу логістику, а також інтегровану логістичну концепцією «7R». Розроблено модифіковану математичну модель Еванса, результати аналізу якої продемонстрували можливості впливу логістичних механізмів на ринкові процеси з метою мінімізації часу досягнення рівноважної ціни. Логістична складова товароруху вносить певні корективи в сучасні погляди на теоретичні положення з функціонування ринкового середовища, зокрема, мотиваційну складову усунення конкурентів залежно від часток ринку, які займають товаровиробники. Авторська гіпотеза з цього питання полягає в тому, що можливості товаровиробників у конкурентній боротьбі здебільшого підлягатимуть диференціації залежно від використання логістичних провайдерів різних рівнів, тоді як вага ринкових часток як мотиваційна складова конкурентних відносин зменшуватиметься. Виконаний моніторинг ринку логістичних послуг дозволив виокремити перспективний рівень розвитку логістичного сервісу, який пов’язаний з комплексним наданням послуг, насамперед 3PL-рівня. Стаття написана українською мовою
Романовська Ю. А.
Місто як об’єкт соціально-економічної безпеки (c. 171 - 177)
Україна є країною з високим рівнем урбанізації, про що свідчить виконаний опис урбанізаційних тенденцій в країні та їхніх результатів, що зумовлює важливість дослідження міста (урбогеосистеми) у різноманітних аспектах. Водночас одним із напрямів розвитку економічної безпекології мезорівня є завершення архітектоніки об’єктів соціально-економічної безпеки, основу якої мають становити елементи структури соціально-економічної системи регіону – регіон, місто, селище тощо. Місто є об’єктом дослідження, природу виникнення, еволюцію та особливості розвитку якого описано у сучасних теоріях містоутворення, і який розглядається в межах різних підходів (суспільного, економічного, соціального, комунікаційного, коопераційного), положення котрих мають стати засадничими у дослідженні соціально-економічної безпеки міста (у вивченні її природи, в оцінюванні та забезпеченні). Вивчення нового об’єкта соціально-економічної безпеки – міста (урбогеосистеми) необхідно починати зі з’ясування змістового навантаження категорії «місто». У статті надано висновки за результатами аналізу наявних визначень змісту категорії «місто», на підставі яких зміст досліджуваної категорії розкрито у широкому та вузькому розумінні з використанням концептів людиноцентричної концепції розвитку суспільства. Надано ознаки для конкретизації родового поняття «місто». Показано, що урбогеосистема як основа міської системи має складну структуру, надзвичайно чутлива до впливу зовнішнього середовища, надано її призначення, виконувані функції та наслідки функціонування. Стаття написана українською мовою
Ярмоленко В. О., Бурєннікова Н. В.
Вимірювання ефективності процесу функціонування системи з одночасним урахуванням його ефективності у класичному розумінні й коефіцієнта корисної дії: енергетичний аспект (c. 178 - 185)
Метою статті є розкриття методики вимірювання ефективності підпроцесів процесу функціонування системи з одночасним урахуванням їхньої ефективності у класичному розумінні й коефіцієнтів корисної дії (ККД) на основі авторських моделей складових результативності процесу як новоствореного інструментарію у цілях його використання до управління процесом. З’ясовано, що запропонований авторами показник ефективності процесу у вигляді відношення показника загального продукту процесу до показника його затрат характеризує процес в основному з точки зору затрат, а авторський показник ККД (як відношення показника чистого продукту процесу до показника його загального продукту) – з точки зору вигоди. Середнє геометричне значення цих показників, яке характеризує ефективність функціонування процесу з точки зору як затрат, так і вигоди, одночасно враховуючи й ефективність функціонування процесу у класичному розумінні й ефективність у вигляді ККД, обрано новоствореним показником ефективності процесу. Підкреслено, що особлива цінність запропонованого нового (третього) показника ефективності полягає у тому, що він визначає особливості ефективності функціонування процесу зі зазначених вище обох точок зору: затрат і вигоди. Введено також три показника результативності (з точки зору витрат; з точки зору вигоди (користі) й витрат одночасно, з точки зору вигоди (користі)). Кожний з показників результативності є добутком показника масштабного продукту процесу на відповідний показник ефективності. На конкретних прикладах показано практичну реалізацію винайденої авторами методики вимірювання новоствореного показника ефективності процесу функціонування системи та можливість її застосування (разом з методиками вимірювання інших авторських показників) до управління дієвістю цього процесу. Наголошено, як і в попередніх авторських роботах, що запропоновані методики можна використати для дослідження складних систем різних типів і рівнів ієрархії (наукова новизна запропонованих результатів дослідження полягає саме у цьому). Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2019
Грибіненко О. М.
Еволюція теоретичного базису вивчення економічної безпеки країн (c. 149 - 155)
Метою статті є дослідження причинно-наслідкових зв’язків між викликами глобалізації та забезпеченням економічної безпеки країн у сучасних умовах. Досліджено еволюцію теоретичного базису вивчення економічної безпеки країн. Проведений аналіз показав, що наукові пошуки й емпіричні дослідження формування та забезпечення економічної безпеки проводяться тривалий час. Питання економічної безпеки розглядались крізь визначення впливу зовнішньої торгівлі на добробут нації, який є безпосередньо пов’язаним не тільки зі станом військової безпеки, а й безпеки економічної. Класики економічної науки звертали увагу на інструменти забезпечення стабільності ринків, узгодженості інтересів їх суб’єктів. Із розвитком міжнародних економічних відносин під впливом посилення глобальних викликів відбувається розширення фокусу досліджень сфери економічної безпеки від традиційних проблем до дослідження безпекових питань, пов’язаних із екологічною проблематикою, організаційною злочинністю, тероризмом, безпекою людини тощо. Серед нових напрямів дослідження безпеки слід виділити розробки концепції кооперативної безпеки, демократичного світу, теорію транснаціональних мереж, концепції нетрадиційної безпеки, теорію соціально-економічних катастроф, теорію конфліктів, теорію самоорганізації складних систем тощо. Дослідження теоретико-методологічних засад визначення економічної безпеки дозволяють визначити її як систему і як процес, що, своєю чергою, потребує відповідного виокремлення складових у визначенні економічної безпеки, а саме з точки зору суб’єкта (безпека людини, безпека країн, міжнародна безпека); предмета безпеки (військова, політична, економічна тощо); рівня формування безпеки (національна, регіональна, глобальна). Зроблено висновок, що, незважаючи на досить вагомий науковий доробок у дослідженні концепту безпеки, ця категорія й досі є складною та суперечливою і потребує відповідної концептуалізації шляхом застосування відповідних підходів щодо визначення змістовного наповнення економічної безпеки, що визначає подальший напрямок досліджень економічної безпеки країн у сучасних умовах. Стаття написана українською мовою
Кизим М. О., Дороніна М. С.
Світогляд, консолідація суспільства, наука: діалектичний взаємозв'язок (c. 156 - 162)
В Україні набуває актуальності проблема консолідації суспільства, нинішній стан якої не дозволяє осмислено прогнозувати його майбутнє. У багатьох публікаціях пропонуються рекомендації розв’язку цієї проблеми за рахунок перманентної діагностики механізмів формування й розвитку світоглядних ресурсів. Оточуючий людину світ постійно непередбачувано змінюється і потребує розробки науково обґрунтованих механізмів усвідомленого пристосування до нього людини за рахунок розвитку її світогляду. Метою цієї статті є узагальнення передумов створення теоретико-методологічного забезпечення гармонізації розвитку світогляду, консолідації суспільства й вітчизняної науки. Світогляд створює для людини загальну картину навколишнього світу, якою вона керується, ухвалюючи життєво важливі рішення та здійснюючи соціально значущі вчинки. Дослідження світогляду дозволить визначити, яку модель суспільства потрібно й можна побудувати в Україні, які створити технології гармонізації механізмів його консолідації й солідарності, як забезпечити конструктивне обговорення способів вирішення насущних проблем представниками різних світоглядів; допоможе адаптувати традиційну для вітчизняної науки систему діалектичних принципів до дослідження світогляду. У статті наведено визначення центральних категорій статті, акцентовано увагу на залежності світоглядних орієнтацій і моделі поведінки людину передусім від її матеріального становища. Вирішення складних завдань, поставлених внутрішнім розвитком нашого суспільства й умовами міжнародної ситуації, висуває з усією гостротою завдання формування систематизованого наукового світогляду. Розв’язанню проблем світогляду суспільства здатне сприяти відновлення концепцій побудови його наукової та освітньої сфер. У керуванні світоглядом необхідно орієнтуватися не на стандартні функції й принципи менеджменту, а на формування умов активізації внутрішніх свідомих джерел бажання людей реалізувати власні унікальні ідеї. Процеси консолідації і солідарності реалізуються як у суспільстві, так і в науковій сфері суспільства. З усією виразністю вони проявляються в наукових школах. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2020
Челомбітько Т. В.
Сучасні підходи до дослідження економічного потенціалу як економічної системи (c. 227 - 233)
Мета статті полягає в узагальненні теоретичних підходів до визначення змісту категорій «потенціал» та «економічний потенціал», а також в уточненні складу економічного потенціалу як економічної системи на базі положень класиків економічної науки та праць вітчизняних і зарубіжних учених. Виокремлено чотири підходи до розуміння сутності економічного потенціалу: економічний потенціал як сукупна здатність галузей народного господарства та окремих підприємств до виробництва; економічний потенціал як сукупність наявних ресурсів; економічний потенціал як результат економічних і виробничих відносин між суб’єктами господарчої діяльності; ототожнення термінів «економічний потенціал», «економічна потужність» та «народно-господарчий потенціал». Проведений аналіз наявних підходів до тлумачення цієї категорії надав змогу обґрунтувати авторське визначення поняття економічного потенціалу та окреслити його характеристики. Виявлено основні підходи до визначення структурного складу економічного потенціалу як економічної системи: ресурсний підхід (елементи потенціалу поділяються за видами ресурсів); функціональний підхід (елементи виділяються згідно з функціональними ознаками та видами діяльності); ресурсно-функціональний підхід (структурні елементи економічного потенціалу виокремлюються відповідно до функцій і ресурсів). Базуючись на ресурсно-функціональному підході визначено класифікаційні ознаки складових елементів економічного потенціалу, що являють собою потенціали нижчого рівня й характеризуються певною кількістю та якістю відповідних економічних ресурсів, а саме: трудовий потенціал; виробничий потенціал; інноваційний потенціал; маркетинговий потенціал; фінансовий потенціал; інвестиційний потенціал. Стаття написана українською мовою
Чобіток В. І.
Методологія наукового пізнання як основа інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств (c. 234 - 240)
Мета статті – формування методології наукового пізнання як основи інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання. У статті визначено, що в сучасних умовах господарювання значний успіх розвитку сучасних підприємств забезпечують фахівці, які володіють інтелектом. У цих умовах особливо актуалізуються ресурси, насамперед сконцентровані в рамках інтелектуальних можливостей людини, що обґрунтовано розглядаються як інтелектуальний базис модернізації економіки на основі інноваційних рішень. В результаті проведеного дослідження розглянуто основні функції науки. У статті запропоновано методологію наукового пізнання як основу інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, що вирішує ряд властивих задач: розробка і використання методів у дослідженнях; аналіз методологічних парадигм в історії економічної думки; вивчення етапів економічного дослідження, включаючи розкриття механізмів «наукового відкриття» в інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств; аналіз проблеми істини, дослідження її критеріїв і способів підтвердження; дослідження ролі методології наукового пізнання в системі загальної методології соціальних і природних наук; вивчення світоглядних стандартів і ідеалів інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2020
Гайденко С. М., Свічко С. О.
Інституціональні витоки підприємництва та його зв’язок з регіональним розвитком (c. 338 - 346)
У статті розглянуто теоретичні аспекти і передумови формування підприємництва як активного фактора економічної динаміки в цілому і розвитку регіонів. Запропоновано нове трактування інституційного підходу у використанні його до сучасних умов трансформації систем і методів управління регіонального розвитку. Розроблено логіко-структурну модель факторів впливу на розвиток підприємництва та зроблено уточнення щодо оперування поняттям «об`єкт спостереження» в економічних дослідженнях. Надано авторську версію змісту понять «підприємницький клімат» та «підприємницьке середовище», а також визначено взаємозв`язки у відповідальному понятійному кластері. Підприємницьке середовище пропонується розглядати як інтегровану сукупність позитивних і негативних факторів, що суттєво впливають на результативність підприємницької діяльності. Визначено базові характеристики підприємницького середовища, серед яких першорядного значення набувають інвестиційний клімат, регуляторна політика та готовність суспільства до інноваційних змін. Тренд розвитку і результативність управління регіонами забезпечується не з центру, а інтегрованим місцевим механізмом, що формується шляхом узгодження цілей та інтересів самостійних соціально-органічних структур у рамках регіональної цілісності та регіональної політики. Суттєвим результатом дослідження є розроблений понятійний кластер, що формується навколо терміна «клімат». Встановлено зв`язки між характеристиками підприємницького клімату і регіонального середовища, що проходять по лінії людського фактора, ментальності та традицій. «Клімат», «середовище» також взаємопов`язані між собою через систему бар`єрів, напруги і конфліктів, що разом виступають як активи регіонального розвитку. За результатами дослідження зроблено висновок, що наукова теорія і наукове забезпечення (практичний інструментарій трансформації) є домінантними складовими регіонального розвитку, які здатні надати потужний імпульс підприємницькому сектору регіонів. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2020
Гринів Л. С.
Концептуальні засади фізичної макроекономіки для сталого розвитку: проблеми та перспективи (c. 139 - 147)
Запропоновано концепцію формування (становлення) фізичної макроекономіки сталого розвитку, яка розширює систему координат досліджень в економічній науці, оскільки враховує параметри фізики наземного простору біосфери в економічному розвитку. Об'єктом дослідження фізичної макроекономіки є складні еколого-соціогосподарські системи (ЕСГС), в ядрі яких – наземні екологічні системи, що характеризуються певним обсягом продуктивності поверхні Землі. Фізична макроекономіка досліджує моделі співмірності біофізичних і вартісних оцінок на шляху до формування економіки сталого розвитку ЕСГС. У статті також запропоновано фізико-економічну парадигму формування економіки сталого розвитку, яка, на відміну від наявних, враховує природничі джерела початкового циклу збагачення в економіці. Це дає підстави для методологічних змін у теорії вартості та побудови якісно нової моделі монетарної економіки для вирішення проблем Sustainability. Новітня фізична економія-інтегральна (синтезуюча) наука, що застосовує трансдисциплінарні підходи до дослідження причинно-наслідкових зв’язків у складних стаціонарних еколого-соціогосподарських системах різного ієрархічного рівня. Нові евристичні моделі в ній базуються на синтезі законів фізики, біології, геоботаніки, геохімії, ландшафтознавства, біофізики та економіки. Обґрунтовано фізико-економічну модель сталого розвитку, яка базується на методі функції екологічної пропозиції Землі. Ця функція фіксує оптимальний обсяг природного капіталу Землі, який можна отримати за його заданого обсягу і площі наземної екологічної системи. Це дало можливість обґрунтувати та визначити нові фізико-економічні індикатори сталого розвитку ЕСГС. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2020
Андріїшин Н. М.
Виробничий потенціал газовидобувного комплексу: поняття, структура, фактори формування та використання (c. 265 - 272)
Обґрунтовано економічну сутність категорії «виробничий потенціал газовидобувного комплексу» з позиції системного підходу та сукупності факторів, що визначають можливість виконання газовидобувним комплексом (ГВК) покладених функцій. Визначено методичні підходи до трактування сутності та структури виробничого потенціалу з урахуванням особливостей газовидобування. Зазначено, що дослідження виробничого потенціалу слід починати з його виробничих функцій, які забезпечуються ресурсним потенціалом компанії. Взаємозв`язок факторів виробництва та ресурсів полягає в тому, що лише ресурси, які можуть бути використані у виробництві, вважаються факторами виробництва. Акцентовано увагу на тому, що успіхи газовидобувного комплексу сьогодні визначаються не тільки обсягом підтверджених запасів вуглеводнів і наявністю сучасних технологій чи видобувного обладнання, але головним чином – наявним інтелектуальним капіталом, до якого належать і провідні технічні працівники, і менеджмент газовидобувного комплексу, і програмісти, включаючи розроблене ними програмне забезпечення. Досліджено, що спроможність компанії ефективно використовувати інтелектуальний капітал є стійкою конкурентною перевагою у забезпеченні майбутнього збалансованого розвитку, оскільки інтелектуальний капітал ґрунтується на накопиченні та використанні специфічних знань, ідей та інформації, що властиві та мають цінність саме для конкретної компанії. Ефект від їхнього використання є результатом практичної реалізації цих знань, передачі молодим співробітникам компанії досвіду та взаємодії з партнерами й контрагентами. Інтелектуальний капітал сьогодні впливає на інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність ГВК більшою мірою, ніж матеріальні активи та фінансовий капітал. Тому виробничий потенціал газовидобувного комплексу не можна звужувати до його виробничих потужностей (матеріального капіталу). Зроблено висновок, що, виходячи з того, що ГВК являє собою систему підприємств та організацій різного функціонального призначення, його виробничий потенціал слід розглядати системно, комплексно оцінюючи за кількістю та якістю склад ресурсів, які створюють можливості для всіх структурних одиниць виконувати свої функції відповідно до стратегічних завдань розвитку. Стаття написана українською мовою
Дубєй Ю. В.
Знання та технології як суспільні блага (c. 273 - 278)
У статті розглянуто особливості знання та технологій як факторів сучасного економічного розвитку, а також проаналізовано їх сутнісні характеристики в контексті теорії суспільних благ. Доведено, що для знань і результатів фундаментальних наукових досліджень характерні властивості неконкурентності та неподільності у споживанні, оскільки їх споживання одним суб’єктом не зменшує можливостей споживання іншими. Обґрунтовано, що знання прикладного характеру та результати прикладних досліджень втрачають властивості суспільних благ через фіксацію прав на інтелектуальну власність. Проаналізовано рівень та обсяги витрат на наукові дослідження деяких країн світу. Зазначено, що постійне зниження частки витрат на виконання НДР у ВВП та суттєве зменшення фінансування фундаментальних наукових досліджень консервує науково-технологічне відставання України від провідних країн світу та унеможливлює швидке технологічне оновлення вітчизняної економіки. З’ясовано, що на першому етапі життєвого циклу технологій, зважаючи на наявність механізму патентування науково-технічних розробок і монопольні права власників нових технологій на їх виключне використання, економічні суб’єкти отримують інноваційну ренту. Однак монополія на нові технології не є абсолютною через загрозу витоку інформації в процесі взаємодії з потенційними покупцями та копіюванням або імітацією нових продуктів чи нових процесів на стадії їх практичного впровадження. Доведено, що на етапі прискореної дифузії таких технологій вони набувають характеристик змішаного суспільного блага. Стаття написана українською мовою
Полякова Г. А., Білоконенко Г. В.
Розвиток освітнього середовища інноваційно-активного університету: особливості та критерії (c. 279 - 293)
Статтю посвячено питанням трансформації закладів вищої освіти, зміни їх місії та діяльності в умовах переходу до суспільства знань та становлення інноваційної економіки. Метою статті є визначення особливостей та критеріїв розвитку освітнього середовища університету в умовах переходу до інноваційної економіки. Актуальність дослідження пов’язана з еволюційною трансформацією сучасних університетів до університетів нового покоління. Така трансформація полягає у зміні їх моделей: від моделі академічного університету (Університет 1.0), місією якого є освіта (якісна підготовка кадрів), до інноваційно-активної моделі дослідницького університету (Університет 2.0), місією якого є освіта та дослідження (генерування знань і технологій); та до моделі підприємницького університету (Університет 3.0), місією якого є освіта, дослідження, підприємництво (комерціалізація генерування знань і технологій). Трансформація університету неможлива без розвитку його освітнього середовища. У результаті дослідження розкрито змістовні особливості розвитку освітнього середовища різних моделей університету нового типу (академічного, дослідницького та підприємницького університетів) за компонентами: ціннісно-орієнтаційним, суб’єктним, змістовно-методичним, інформаційним, організаційно-діяльнісним, просторово-предметним. Для визначення стану та цільового спрямування розвитку освітнього середовища університету запропоновано ключові критерії розвитку університету нового покоління та освітнього середовища академічного, дослідницького, підприємницького університетів. Ключові критерії розвитку університету нового типу та його освітнього середовища розроблено за складовими: місія університету нового покоління, якість цілей розвитку, якість процесів розвитку, якість умов розвитку та якість результатів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка інструментів діагностування і моделювання розвитку освітнього середовища закладу вищої освіти в умовах переходу до інноваційної економіки. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2021
Рибак Г. І.
Інноваційний розвиток в умовах комплементарності (c. 181 - 186)
У роботі було досліджено особливості інноваційного розвитку у взаємодії економічної та соціальної складових зовнішнього і внутрішнього середовища, на основі комплементарного підходу, зокрема взаємозв’язок економічної ефективності та соціальної справедливості, визначено їх негативний та позитивний вплив на якість життя населення, соціально-економічний розвиток можливостей. Для комплементарного розвитку важливу роль у реформуванні усіх сфер суспільного життя, демократизації українського суспільства, інтеграції України у європейський політичний та правовий простір відіграє ідея справедливості, що за сучасних умов є важливим чинником досягнення європейського рівня життя, забезпечення соціально-економічних прав людини та громадянина. Актуальними дослідження комплементарності стають на сучасному етапі розвитку світової економіки, коли ринкова ситуація характеризується досить високими темпами трансформації і головним конкурентним фактором стають інновації. Автором було розглянуто виникнення поняття комплементарності в наукових працях різноманітної направленості, зокрема, концепція інституційної комплементарності, а також було висвітлено особливості компенсаторної та доповнюючої комплементарності. Беззастережне слідування світовим прикладам без урахування стану реальних соціально-економічних та інституційних структур певної держави не дасть позитивного результату від проведених реформ і впроваджених інновацій через відсутність комплементарних зв’язків. Тому було досліджено умови виникнення нових інституційних зрушень, вплив «соціальних ліфтів» на соціальний розвиток у довгостроковій перспективі. Наявність складних нерозв’язаних проблем у розвитку нашої держави актуалізує дослідження комплементарного контексту інноваційного розвитку, спрямованого на переосмислення ролі соціальної справедливості у вирішенні основних економічних завдань. Бо за комплементарного підходу економічна система зможе нарощувати властивості адаптивності, наступності, розвиваючи механізми самозбереження та набуватиме планомірного інноваційного розвитку з мультиплікативним ефектом. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2021
Довгаль О. А., Довгаль Г. В., Сердюк Г. В.
Перехід до економіки знань у межах модернізаційної парадигми для країн ядра та напівпериферії глобальної економічної системи (c. 117 - 123)
У статті проведено узагальнення особливостей сучасного переходу від індустріальної економіки до постіндустріальної (економіки знань) у межах модернізаційної парадигми для країн ядра та напівпериферії глобальної економічної системи. Доведено, що серед історичного різноманіття національних феноменів модернізації можна виділити дві альтернативні моделі: інноваційну та наздоганяючу. Обґрунтовано, що інноваційна модель найбільшою мірою характерна для країн, що формували ядро світової економічної системи, водночас для країн, що знаходилися на напівпериферії світового розвитку, більш характерним є реалізація наздоганяючої моделі. Виявлено, що сучасне інтелектуальне виробництво охоплює, перш за все, галузі економіки, продукцією яких є інформація і знання. Водночас інтелектуальний капітал функціонує і в галузях матеріального виробництва, також впливаючи на їх показники. Саме тому працівники інтелектуальної праці, що формують інтелектуальні верстви суспільства, розглядаються як суб'єкти нематеріального інтелектуального виробництва, що становить ядро економіки знань. Їх основна функція полягає у виробництві інтелектуальних продуктів (соціально цінного знання), на відміну від груп, суспільна функція яких полягає у матеріалізації цих цінностей і знань. При цьому конкретно-історичні форми об'єктивації знань, способи їх відтворення і, відповідно, історичні типи інтелектуальних верств можуть значно відрізнятися. Робиться висновок, що економіка знань розглядається як сфера господарської діяльності, яка у сучасних умовах характеризується інтенсивним використанням інтелектуального капіталу як основного економічного ресурсу, в тому числі й у галузях матеріального виробництва. Стаття написана українською мовою
Хаустова В. Є., Доронін А. В., Дороніна М. С.
Когнітивні ресурси неоекономіки (c. 124 - 131)
Світовий досвід свідчить, що для підвищення надійності функціонування і розвитку суспільства йому необхідно орієнтуватися на модель неоекономіки і рекомендації когнітології. Хоча в багатьох публікаціях частково надані варіанти вирішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обґрунтування комплексного вивчення резервів розвитку українського суспільства. Метою цієї статті обрано узагальнення передумов розробки теоретико-методичного забезпечення формування неоекономічної моделі суспільства з розвитком і використанням когнітивних ресурсів. У процесі дослідження проаналізовано тенденцію зміни моделей суспільства і чинники, які забезпечують перехід до використання нових знань, які здатні забезпечити програмування і реалізацію успішних реформ суспільства в цілому і його економічної системи зокрема. У статті запропонований варіант гіпотези колективного дослідження: «В умовах неухильного зростання ролі і значення новітніх знань в інноваційному розвитку економіки когнітивний капітал фірми, тобто знання про те, як виробляти новітні корпоративні знання, стає критичним фактором забезпечення масштабних і безперервних інновацій та в цілому прогресивного соціально-економічного розвитку країни». Майже всі вчені, які виконували дослідження резервів розвитку неоекономіки, визначали, що вона актуалізує розвиток знань. За допомогою поєднання наведених у роботах учених положень філософії, психології та менеджменту в статті сформовано теоретичне підґрунтя досліджень когнітивного потенціалу працівника. Обґрунтовано необхідність поетапного введення дослідницького компонента в освітню діяльність вищої школи. Наведено характеристику кожного етапу в координатах: мета навчального процесу, критерії оцінки його результату, особливості педагогічного супроводу учня. Стаття написана англійською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2021
Вербівська Л. В.
Система електронного бізнесу (c. 150 - 156)
Особливу роль сьогодні інформаційні технології відіграють у розвитку суб’єктів підприємницької діяльності, створюючи нові перспективні напрями господарювання, дозволяючи оптимізувати бізнес-процеси та позитивно впливати на якість і результативність роботи підприємств. Саме окреслене сприяло зацікавленості вчених у проведенні досліджень у сфері електронного бізнесу як нового, перспективного напряму реалізації господарської діяльності. Враховуючи актуальність цього напряму досліджень, у статті розглянуто теоретичні положення формування та розвитку системи електронного бізнесу як цілісної системи. На основі використання методологічного інструментарію системного підходу як універсальної концепції пізнання систем різної природи у статті сформульовано власне трактування категорії «система електронного бізнесу», яку запропоновано розглядати як цілісний, єдиний об’єкт дослідження, що являє собою сукупність взаємовідносин між економічними суб’єктами, які відбуваються в процесі купівлі, продажу, виробництва та обміну товарами й послугами за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій, має власну мету функціонування, складну композицію побудови та взаємодіє з іншими системами зовнішнього середовища. Також побудовано модель такої системи. Крім цього, у статті розглянуто особливості структурної побудови такої системи. Для цього було виокремлено ознаки групування основних елементів у системі електронного бізнесу, а саме: ознака змістовності (спосіб виокремлення компонентів зазначеної системи залежно від тих видів економічної діяльності, які можливо віднести до електронного бізнесу) та ознака суб’єктності (дослідження напрямів електронного бізнесу на основі аналізу особливостей взаємозв’язку між окремими економічними суб’єктами). Розглянуто їхню сутність та відповідні компоненти зазначеної системи, які ідентифіковані за цими ознаками. Стаття написана українською мовою
Соболєв В. М., Соболєва М. В.
Поведінкові засади розгортання кризових явищ у сучасній світовій економіці (c. 157 - 162)
Мета статті – розкриття можливостей теорії поведінкової економіки для задовільного наукового пояснення причин виникнення та шляхів подолання кризових явищ, породжених зростаючою невизначеністю сучасного економічного розвитку у глобальному економічному середовищі, на прикладі світової фінансової кризи 2007–2008 рр. та пандемії коронавірусу у 2019–2021 рр. У процесі написання статті було використано такі загальнонаукові методи дослідження, як спостереження, єдність кількісного та якісного аналізу, експертне оцінювання, логічне моделювання, аналіз і синтез. Виходячи з авторського розуміння глибинних витоків світової фінансової кризи було обґрунтовано висновок, що серед ключових запобіжників її повторення у майбутньому мають бути комплексні просвітницькі заходи щодо підвищення рівня фінансової грамотності населення, включаючи модифікацію державних стандартів середньої та вищої освіти у напрямі обов’язкового формування відповідних загальних економічних і фінансових компетентностей здобувачів певних рівнів освіти, незалежно від профілю підготовки. У результаті аналізу впливу пандемії коронавірусу на соціально-економічну стабільність в окремих країнах та у світі в цілому було зроблено два узагальнення. По-перше, економічні наслідки пандемії на початковій стадії її розгортання суттєвим чином залежать від усвідомлення її небезпеки на рівні національної свідомості. По-друге, мінімізація негативних соціально-економічних наслідків пандемії у переважній частині має покладатись на державу. Перспективними напрямами подальшого дослідження цієї проблеми є: по-перше, пошук можливості розробки системи індикаторів професіоналізму державних службовців і їх здатності ефективно діяти в сучасних складних умовах; по-друге, оцінка шкоди від некомпетентного та непрофесійного керівництва тією чи іншою сферою суспільного життя; по-третє, аналіз механізмів розповсюдження ірраціональної економічної та соціальної поведінки на мікро- та макрорівнях, враховуючи розкриття особливостей національного характеру. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2022
Омельяненко О. М.
Аналіз науково-методичних підходів і концепцій інноваційних спільнот (c. 99 - 104)
Інновації все більше з більшою швидкістю входять в наше життя, а темпи їх зростання змушують створювати інноваційні спільноти для більш швидшого розвитку та впровадження. Метою дослідження є аналіз концепції інноваційних спільнот, визначення їх завдань і підкреслення важливості їх розвитку. У статті проаналізовано науково-методичні підходи до визначення сутності інноваційної спільноти. Інноваційну спільноту визначено як групу людей, що вирішує нагальні питання та об’єднана спільною метою для досягнення поставлених цілей. Розглянуто загальні складові та риси інноваційних спільнот. Обґрунтована актуальність їх створення. Визначено, що інноваційні спільноти дозволяють вирішувати проблеми, спираючись на думку соціально активного населення, що дає змогу підійти до вирішення актуальних питань більш детально та приймати правильні та узгоджені рішення. Розглянуто принципи розвитку інноваційних спільнот. Визначено етапи розвитку інноваційних спільнот, зокрема, робочі групи, спільноти практики, інноваційні спільноти. Акцентовано увагу на сильних сторонах і перевагах інноваційних спільнот (створення відкритої комунікації, сприяння навчанню, зменшення ризиків при вирішенні питань надто великих або ризикованих проєктів, збільшення рівня довіри шляхом урахування ідей кожного, що, своєю чергою, формує комфортну атмосферу, створення відкритої комунікації за рахунок дискусій та генерації спільних узгоджених ідей). Наведено приклад інноваційної спільноти та розглянуто обов’язки кожного з учасників (розвідники тенденцій, технологічні розвідники, конкурентні розвідники, дослідники контенту, галузеві експерти, клієнти, провідні користувачі, генератори ідей, аналітики). Коротко дано характеристику кожному з учасників та його завдання. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2022
Чаплинський В. Г.
Принципи моральної економіки у протестантизмі (c. 143 - 148)
У суспільстві завжди живуть установки світоглядного характеру. У світогляді людей ми знаходимо культурні особливості різних народів, що, своєю чергою, має відношення до розвитку матеріальної історії, а також виникнення та організації тих чи інших способів суспільного виробництва. Переконання, у яких виражений основний сенс життєвих цінностей, впливають на громадську організацію господарської діяльності людини. Культурні засади формують поведінку людей у суспільстві, а тому завжди несуть моральні норми, тобто моральні підстави, що становлять здійснення моральних принципів у конкретних формах поведінки людей. Моральні принципи не обмежується сферою індивідуальної свідомості, вони пронизують суспільство й організують суспільне життя. Якщо звернутися до ролі етичних засад господарської діяльності суспільства, то ми дійдемо ведення цієї діяльності, пов’язану з культурними традиціями, світоглядними установками, взагалі зі світом мотивацій та цінностей. Моральність – це Альфа та Омега суспільно корисної економіки. Моральність визначає світогляд. Світогляд, своєю чергою, формує концепцію суспільства, у якій кристалізується культура та її складова – правова культура, зокрема економічна. Свої надії в економічному житті християни поклали на застосування моральних засад, сформувавши принципи моральної економіки. Християнський ідеал народного господарства ґрунтується на справедливості. Християни оцінюють господарські відносини за критерієм служіння людям. Тому економіка сприймається як явище духовного життя, як духовна творчість, що дають місце свободі особистості. Тут необхідне осмислення ідей, завдань, цінностей та традицій економічної діяльності з погляду християнства. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2022
Данько Т. В.
Концептуальні засади розвитку теорії міжнародного бізнесу в умовах підвищення глобальної технологічної динамічності (c. 201 - 213)
Метою статті є розробка концептуальних засад розвитку теорії міжнародного бізнесу в умовах підвищення глобальної технологічної динамічності. У статті розглянуто зв'язок між підвищенням технологічної динамічності в сучасному світі та проблемними питаннями в теорії міжнародного бізнесу щодо крихкості або недовговічності специфічних переваг країн і специфічних переваг фірм, які лежать в самій основі існування мультинаціональних корпорацій, їхніх бізнес-моделей та, відповідно, їхньої стійкості. Пропонується комплексне розв’язання цієї якісно нової проблеми міжнародного бізнесу шляхом вирішення загальної задачі забезпечення стійкості фірми в умовах підвищення технологічної динамічності в галузі та визначення, за рахунок яких специфічних переваг ті фірми, які демонструють відповідний рівень стійкості, здатні успішно інтернаціоналізуватися та продовжувати конкурувати на світових ринках у теперішніх умовах, незважаючи на дизрупцію класичної парадигми існування міжнародних фірм. Досліджено еволюцію теорій менеджменту конкурентоспроможності фірми в умовах підвищення динамічності середовища, яка призвела до появи динамічного стратегічного менеджменту на основі інтеграції теорії динамічних здатностей та інституціонального підходу з традиційним інструментарієм розробки та імплементації корпоративних стратегій. Дістало подальшого розвитку обґрунтування концепції специфічних переваг глобальних інноваційних екосистем у теорії міжнародного бізнесу. Практичне застосування запропонованих концептуальних засад розвитку теорії міжнародного бізнесу з урахуванням безперервного підвищення технологічної динамічності в сучасному світі полягає у запровадженні міжнародними фірмами в своїй діяльності засобів динамічного стратегічного менеджменту включно з розробкою та втіленням стратегій своєї участі у глобальних інноваційних екосистемах. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1-2023
Калюжна Н. Г., Степічєва О. В.
Неопротекціонізм у сфері торговельно-економічного співробітництва: сутність і рушійні еволюційні чинники (c. 130 - 137)
Статтю присвячено визначенню сутності та систематизації рушійних чинників еволюції неопротекціонізму у сфері торговельно-економічного співробітництва. Аналіз і систематизація підходів до трактування поняття «неопротекціонізм» дозволили визначити та систематизувати його ключові характеристики, до яких віднесено термінологічну основу, інструменти, об’єкти впливу та мету. На основі узагальнення та обґрунтування змістового наповнення ключових характеристик неопротекціонізму та констатації його об’єктивного неусувного характеру в умовах глобалізаційних викликів неопротекціонізм визначено як комплексний механізм стимулювання економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації шляхом застосування сукупності принципів, правил і методів регуляторної політики, які у сфері торговельно-економічного співробітництва передбачають використання гнучких і результативних інструментів захисту зовнішньої торгівлі. На основі узагальнення результатів досліджень науковців щодо передумов виникнення та поширення концепції неопротекціонізму у міжнародних економічних відносинах визначено та систематизовано рушійні еволюційні чинники, які обумовлюють її дотримання в торговельно-економічній сфері. Обґрунтовано, що сукупний вплив визначених чинників зумовлює трансформацію зовнішньоторговельної ліберальної політики в політику неопротекціонізму та дозволяє розглядати неопротекціонізм як об’єктиву тенденцію розвитку міжнародної торгівлі. Обґрунтовано, що об’єктивізація неопротекціонізму як сучасної неусувної характеристики торговельно-економічного співробітництва створює додаткові виклики на шляху успішної інтеграції України до глобальної економіки в умовах переорієнтації та скорочення зовнішньоторговельних потоків внаслідок військової агресії рф. За таких умов подальша інтеграція України до глобального та європейського економічного простору потребує всебічного сприяння з боку торговельно-економічних партнерів, в тому числі – шляхом усунення торговельних бар’єрів та мінімізації використання ними протекціоністських інструментів торговельного захисту для забезпечення вільного доступу українських товарів на свої внутрішні ринки. Стаття написана українською мовою
Карпінський Б. А., Карпінська О. Б.
Мотивні основи формування й активізації державотворчого патріотизму нації на засадах стратегіології розвитку держави (c. 138 - 150)
Мета статті полягає у виділенні й систематизації наукових поглядів на мотиви, які стають дієвим стратегіологічним трендом становлення і розвитку держави, синтезуючись і проявляючись через державотворчий патріотизм нації (ДТПН) із його домінантами: якісною та кількісною (податковою). Акцентовано й обґрунтовано, що мотиви мають свою характерну ієрархічність у системі прояву як ДТПН, так і стратегіології розвитку, оскільки орієнтуються на конкретну особистість чи спільноту держав загалом. Наголошено, що для вибору та детального аналізу прояву характерних мотивів за розглядуваною проблематикою творення держави і їх подальшої активізації необхідно провадити градацію щодо класифікації громадян на засадничих положеннях соціології, зокрема, через субкультури (тобто групи людей, які визнають певну систему цінностей та об’єднані за характерними соціальними особливостями). Обгрунтовано, що ДТПН – це все, що народ загалом і кожен громадянин зокрема роблять в інтересах творення незалежної, суверенної, цивілізованої держави. Зазначено, що податки є кількісною ознакою і вимірником мотивно-фактичного ДТПН щодо конкретизації реальної участі (нинішніх і майбутніх) платників податків у формуванні фінансової складової життєзабезпечення й розвитку держави. Наголошено, що платник податків не просто сплачує податки, а саме тим він творить власну цивілізовану державу – для себе й своїх нащадків. Саме через цілеспрямовану стратегіологічну активізацію мотивності ДТПН, змінюючи лише на 1 % рівень тінізації світової економіки, можливо забезпечити до 350 млрд дол. США додаткових податкових надходжень у бюджет держав. Виділено мотивний механізм активізації процесу державотворення виходячи з парадигми ДТПН та стратегіології розвитку держави. Мотивна фундаментальність активізації кількісного підходу ДТПН як дієвого стратегіологічного напряму розвитку кожної держави забезпечує, зокрема: зростання надходжень у бюджет; зниження як рівня тіньової економіки за рахунок активізації патріотичних настроїв платників, так і витрат на адміністрування податків; накопичення ефективніших можливостей у держави вирішувати та забезпечувати конституційні права громадян. Стаття написана українською мовою
Салашенко Т. І., Самойленко В. С.
Роль і місце парадигми сталого розвитку у наукових дослідженнях (c. 151 - 160)
Парадигма сталого розвитку однією з домінуючих у світі після закінчення Другої світової війни, для поширення якої створюються міжнародні організацій, що скеровують суспільство на шлях соціо-еколого-економічного розвитку. Провідною з них є ООН, яка і затвердила 17 Цілей сталого розвитку тисячоліття. Проблематикою сталого розвитку займаються вчені зі всього світу із різних галузей досліджень, що надає йому міждисциплінарного статусу. Кількість наукових досліджень зі сталого розвитку за останні 50 років зростає у геометричній прогресії та у 2022 р. склала більше 0,5 млн. Ключовим поняттям парадигми сталого розвитку у світових наукових досліджень є «сталість» (sustainability), тоді як безпосередньо поняття «сталий розвиток» (sustainable development) є підлеглим до нього, а поняття «стале зростання» (sustainable growth) не отримало загальновизнаного поширення. Провідними напрямами досліджень сталого розвитку у світі стали природничі та технічні науки, пов’язані із безпекою та покращенням життєдіяльності, економіку як суспільну науку було визнано як необхідну організаційно-економічну оболонку для реалізації проєктів сталого розвитку. Україна, хоча й прийняла на нормативно-правовому рівні курс на реалізацію цілей сталого розвитку, однак тенденції проведення наукових досліджень відстають від загальносвітових. Проблемне поле досліджень сталого розвитку в Україні є більш вузьким, існує зміщення акцентів в понятійному апараті, а також невідповідність за напрямами наукових досліджень порівняно із загальносвітовими. Водночас проблемне поле досліджень України має й унікальність та визначає необхідність дослідження сталого розвитку не тільки на загальнонаціональному рівні, але й на рівні регіонів, зважаючи на їх унікальність. Агресія росії в Україні поставила нові виклики перед сталим розвитком, до цього часу основний акцент робився на адаптацію до уразливості, тоді як питання опору мало віддалене місце у полі досліджень. Означене й вимагає переосмислення проблемного поля досліджень сталого розвитку в Україні, акцентуючи увагу на сталому розвитку її регіонів, враховуючи різний ступінь руйнації внаслідок російської агресії. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2023
Дугінець Г. В., Генералов О. В.
Методологічний контент функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі (c. 215 - 220)
Статтю присвячено дослідженню методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Автори статті визначають «ідеальний шторм» як комплексний феномен, що характеризується взаємодією багатьох факторів структурної кризи. Найголовніші фактори, які вплинули на появу «ідеального шторму»: глобальна рецесія, «озеленення» економіки, технологічні зміни, пандемія COVID-19, глобальна політика, повномасштабна збройна агресія рф на території України. У статті на основі теоретичного узагальнення, компаративного аналізу, синтезу, індукції та дедукції встановлено, що «ідеальний шторм» в глобальному вимірі має такі методологічні особливості: він є мультидисциплінарним феноменом, що вимагає комплексного підходу до дослідження; він є динамічним феноменом, що постійно розвивається та трансформується; він є непередбачуваним феноменом, який важко прогнозувати. Також обґрунтовується необхідність формування нової парадигми катастрофічного колапсу для розуміння та подолання наслідків «ідеального шторму». Основним завданням статті є дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є актуальним дослідженням, що робить внесок у розуміння методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політик і заходів, спрямованих на подолання наслідків «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Стаття є оригінальною, оскільки в ній проведено всебічне дослідження методологічних особливостей функціонування «ідеального шторму» в глобальному вимірі. Для подальших досліджень у цій сфері автори статті будуть зосереджуватися на таких напрямах: розробка методологічних інструментів для прогнозування та оцінки наслідків «ідеального шторму»; вивчення впливу «ідеального шторму» на різні сфери людської діяльності; розробка політик та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків «ідеального шторму». Стаття написана українською мовою
Шепеленко С. М.
Концептуалізація процесу глобалізації соціально-економічеого розвитку суспільства (c. 221 - 226)
Мета статті - теоретичне та методологічне обґрунтування концептуалізації процесу глобалізації соціально-економічного розвитку суспільства. За результатами проведеного дослідження виявлено, що у сучасному світі процес глобалізації став невід’ємною складовою соціально-економічного розвитку суспільства. Цей процес сприймають і інтерпретують по-різному, основною причиною такого погляду є різноманітність і неоднозначність наслідків і змін, викликаних процесом глобалізації, яка впливає на всі сфери суспільства. У зв’язку з цим актуальною проблемою сучасності є концептуалізація та осмислення соціально-економічних змін, що відбуваються під впливом багатовекторного процесу глобалізації. Питання процесу глобалізації та пов’язані з ним процеси розглядаються у рамках філософських, економічних, соціологічних, політологічних, екологічних, культурологічних та інших напрямах. Процес глобалізації стає предметом нового міждисциплінарного дослідження на галузь знань – глобалістику, яка сформувалася в самостійний напрямок наприкінці ХХ ст. Процеси глобалізації – численні, неоднозначні та суперечливі як у здійсненні, так і в сприйнятті. Вони стають «об’єктивною реальністю» сучасного турбулентного світу. Процес глобалізації полягає в її унікальності, інтеграція світу в економічному, політичному та соціокультурному вимірах набирають сили і є аксіоматичними та безальтернативними. Сучасні погляди суспільства значно трансформуються, а глобалізація, як багатовекторний процес, змінює всі елементи соціально-економічного розвитку суспільства. Онтологічним референтом сенсу глобалізації є стан розвитку суспільства: соціальні норми та бар’єри між різними інституціональними організаціями втрачають свою актуальність, виникають нові соціально-економічні, політико-правові та інші структури, усі сфери суспільного життя перетинаються настільки тісно, що в результаті глобальна система формує простір та цілісно-єдину світову систему. Стаття написана українською мовою
Школьник І. О., Огорілко Ю. М.
Міжнародний досвід і впровадження монетарного режиму інфляційного таргетування в Україні (c. 227 - 236)
Метою статті є дослідження міжнародного досвіду, досвіду впровадження монетарного режиму таргетування інфляції в Україні та формулювання висновків за результатом аналізу такого впровадження. Визначено, що основу практики таргетування інфляції становить уявлення про те, що існують виключно раціональні (інфляційні) очікування суб’єктів економічної діяльності, які піддаються точному прорахунку і впливу. Однак наведені аргументи (існування ділових циклів, критика з позиції представників поведінкової економіки, асиметрична інформація на фінансових ринках) дають підстави стверджувати, що монетарна політика може лише з певною долею вірогідності прораховувати очікування економічних агентів. Це пояснює відсутність точного співвіднесення між зміною процентної ставки центрального банку та її впливом на рівень інфляції. На підставі досвіду зарубіжних країн встановлено, що на першочергових етапах впровадження досліджуваного монетарного режиму у проаналізованих прикладах спостерігається тенденція до зниження рівня інфляції за рахунок підвищення вимог до незалежності центральних банків, їх транспарентності та прозорості проводжуваної монетарної політики. Досліджені приклади впровадження монетарного режиму таргетування інфляції показують, що співзалежність регулюючого впливу центральних банків та інфляційних процесів обумовлена численними чинниками (сформованість інституційної структури, тривалість боротьби з інфляційними процесами тощо). Однак кризові ситуації проявляють особливість досліджуваного монетарного режиму – центральні банки прямо не здійснюють управління інфляційними процесами, а підлаштовуються під них і приборкують інфляцію за допомогою «м’якого» налаштування (про що свідчить постійна зміна прогнозної аналітики щодо інфляції майбутніх періодів). Практика впровадження інфляційного таргетування в Україні розпочалась у 2015 році і прослідковувалась тенденція до приборкування інфляційних процесів (що, у принципі, характерно для першочергових етапів впровадження цього монетарного режиму в інших країнах). Однак повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України у лютому 2022 року унеможливило продовження практики реалізації зазначеного монетарного режиму (через відмову від плаваючого валютного курсу, обмежень щодо валютних операцій, монетарного фінансування бюджету тощо), що вказує на обмежені можливості таргетування інфляції у неординарних (кризових) ситуаціях. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №2-2024
Пасічник Т. О.
Теоретико-методологічні аспекти економічного зростання і економічного розвитку (c. 213 - 222)
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування концепцій економічного зростання і економічного розвитку в контексті їх взаємозв’язку та відмінностей через призму діалектичного підходу, синергетичного підходу, нормативного підходу, циклічної теорії економічного розвитку, економіки щастя і теорії сталого розвитку. Виділено основні причини, чому економічне зростання не слід розглядати як процес, тотожний економічному розвитку. Обґрунтовано, що економічний розвиток є ширшим за змістом поняттям порівняно з економічним зростанням, яке є складовою економічного розвитку. Економічне зростання сприймають як бажаний результат економічної діяльності, в той час як економічний розвиток за своєю діалектичною суттю є прогресивно-регресивним, передбачає чергування етапів підйому і спаду. В циклічних теоріях економічне зростання, як правило, збігається з фазою підйому постійно повторюваних циклів економічного розвитку. Аналіз показує, що єдиного методологічного підходу до визначення рівня економічного розвитку не існує, на відміну від економічного зростання, оцінка якого заснована на показниках ВНП, ВНП на душу населення тощо. В рамках «економіки розвитку» використовуються такі індикатори, як очікувана тривалість життя, рівень бідності, безробіття, нерівномірність розподілу доходів, рівень освіти й охорони здоров’я, рівень щастя, свободи людей тощо. З точки зору економіки сталого розвитку надмірна концентрація на кількісних показниках економічного зростання без урахування сукупних ефектів економічної діяльності є «зростанням без розвитку», за якого довгостроковий прогрес людства ставиться під загрозу. Обґрунтовано, що економічне зростання піддається прогнозуванню в межах певного часового періоду, допоки економічна система зберігає відносну стабільність на одному рівні розвитку. Своєю чергою, економічний розвиток є складно прогнозованим процесом, залежним від випадкових флуктуацій, які неможливо передбачити. Тому моделювання економічного розвитку потребує зближення точних і соціальних наук, міждисциплінарного синтезу, що є важливим напрямком подальших досліджень. Стаття написана англійською мовою
Шепеленко С. М.
Спіральна динаміка розвитку процесу інтелектуалізації в умовах глобалізаційних змін: методологічні аспекти (c. 223 - 230)
Мета статті - дослідження методологічних аспектів спіральної динаміки розвитку процесу інтелектуалізації в умовах глобалізаційних змін. У статті розглянуто особливості розвитку процесу інтелектуалізації в умовах глобалізаційних змін через призму теорії спіральної динаміки. Спіральна динаміка, як концептуальна модель еволюції людської свідомості, дозволяє аналізувати трансформації суспільства на різних етапах його розвитку. Досліджено вплив глобалізаційних факторів на процеси інтелектуалізації, підкреслюючи роль інформаційних технологій, мережевого суспільства та знаннєвої економіки. У статті виокремлено, що синергетична еволюція людського потенціалу ґрунтується на різних фазах порядку (стабільності – гомеостазу) або хаосу (кризи, небезпеки) під впливом ендогенного й екзогенного середовища. Аналіз літературних джерел надав можливість сформувати методологію управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах глобальних трансформацій. У роботі акцентовано увагу на взаємодії між різними рівнями свідомості, що визначають еволюційний рух суспільства, і показано, як ці взаємодії формують нові парадигми мислення та діяльності. Окрім того, розглянуто виклики та можливості, що виникають у процесі інтелектуалізації, запропоновано стратегічні підходи до управління змінами на основі спіральної динаміки. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, політиків та управлінців, які займаються питаннями розвитку суспільства в контексті глобалізації. Стаття написана українською мовою
Ястремська О. О.
Теоретико-методологічне підґрунтя феномену економіки вражень (c. 231 - 239)
У статті досліджено походження теорії економіки вражень, визначено дотичні економічні теорії, які є її попереднім підґрунтям розвитку. Визначено, що зарубіжні вчені більше уваги приділяють дослідженню і розвитку економіки вражень, в той час як вітчизняні науковці нещодавно розпочали поширювати положення економіки вражень, вважаючи, що вони призначені для формування ставлення до суб’єкта господарювання, який виробляє продукцію та надає послуги. Таке ставлення, на думку більшості дослідників, можна розглядати як інноваційний інструмент конкурентної боротьби між виробниками. Тому метою статті є викладення результатів теоретико-методологічних положень економіки вражень як певного достатньо прогресивного нового феномену (явища, процесу, моделі) в галузі економічних відносин. У статті наведено логічну послідовність і взаємозв’язок теоретико-методологічного підґрунтя формування сутності та змісту поняття економіки вражень, що дозволило дійти висновку, що вона є складним феноменом, який розвивається не тільки на основі економічних здобутків, а й управлінських, маркетингових, соціальних, психологічних аспектів, що доцільно враховувати в процесі її використання і розвитку. Визначено, що враження споживачів і партнерів формуються на основі довіри до певних суб’єктів господарювання, на репутаційних сигналах (репутації платформи продавця / виробника) та довірчих переконаннях, що у сукупності суттєво підвищують вартість продукції та послуг і сприяють розвитку індустрії вражень. Основними висновками статті є те, що розвиток економіки й еволюційні зміни моделей споживчої поведінки сприяли поступовій розбудові економіки вражень і посиленню її впливу на підвищення ефективності життєдіяльності підприємств. Зазначено, що сутність поняття «економіка вражень» має відображати складну систему взаємовпливу техніко-технологічних, фінансово-економічних, соціальних, психологічних, етичних зв’язків між виробниками та споживачами товарів і послуг на постіндустріальний стадії суспільного розвитку. Завдяки об’єднанню індустрій вражень виникає синергетичний ефект, що сприяє формуванню різних видів задоволень, відчуттів, емоцій, накопиченню індивідуального споживчого досвіду, за отримання яких споживачі згодні платити підвищену ціну. Структуровано об’єкт дослідження економіки вражень, що складається з процесів удосконалення: ведення бізнесу в контексті нової парадигми, інноваційного розвитку індустрії вражень, особистого досвіду споживачів і партнерів, формування і поширення у суспільстві комплексної інформаційно-соціальної пам’яті на основі атрактивності, брендів і репутації суб’єктів господарювання. Стаття написана українською мовою
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2024
Корнівська В. О.
Метавсесвіт у контексті логіко-історичної методології та сучасного філософського знання (c. 221 - 229)
Метою цієї статті є поєднання економічного, соціологічного, філософського та психологічного знання для обґрунтування метавсесвіту, визначення його основних протиріч і шляхів їх розв’язання, характеристики сучасного етапу розвитку метавсесвіту та форм відчуження у ньому. У цій статті метавсесвіт розглядається як простір зручності, зростаючої швидкості, гнучкості, визначеності у задоволенні бажань споживачів шляхом надання послуг. Вихідним положенням роботи є дослідження метавсесвіту як простору процесуючого споживання в умовах патерналістичного впливу технологій. Для обґрунтування виникнення метавсесвіту як простору задоволення потреб на неринкових, патерналістичних засадах маркетингового впливу було використано логіко-історичну методологію дослідження розвитку господарських систем. На цій основі в роботі показано наріжне суб’єктне протиріччя метавсесвіту, що розгортається по лінії взаємодії його головних акторів, – агентів і користувачів, що полягає у зіткненні часових мотивацій операційної активності у метавсесвіті. У статті охарактеризовано особливі механізми управління інформацією та маркетингові стратегії метавсесвіту; виявлено тенденції нівелювання еволюційно спроможних складових людської соціальності; показано процеси формування штучної суб’єктності і нейтралізація людської суб’єктності. На основі методологічних підходів Ж. Бодрійяра виявлено форми відчуження у метавсесвіті: 1) фетишизація предмета споживання, винесення його на п’єдестал, проголошення вторинності всього іншого, властивого людській сутності, але не пов’язаного із споживанням; 2) відхід у віртуальний світ споживання; 3) відмова від суб’єктності для максимального задоволення потреб у світі споживання. В результаті проведених досліджень виявлено позитивні ефекти існування метавсесвіту та його ризики. Стаття написана українською мовою
Микитенко В. В., Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П.
Методологічні підходи у виконанні економічних досліджень (c. 230 - 239)
Реалізація компетентнісного підходу в системі підготовки фахівців вищої кваліфікації передбачає формування спеціальних компетентностей, зокрема, це здатність розробити концепцію наукового дослідження на основі ідентифікації актуальних проблем соціально-економічного розвитку на глобальному, регіональному та на рівні підприємств; здатність планувати, організовувати, здійснювати наукові дослідження, здатність досягати наукових результатів. Це потребує відповідної підготовки дослідників щодо розуміння, засвоєння та використання у дослідницькій діяльності методологічних підходів виявлення економічних проблем та їх вирішення, систематизації та формування сучасних знань і уявлень у сфері організації та методів здійснення економічних досліджень, оволодіння теоріями і методами сучасних наукових досліджень, уміння застосовувати методологію в економічних дослідженнях, здійснювати апробацію, підготувати науково-методичні матеріали до впровадження результатів в економічну практику. Мета статті – обґрунтування комплексу та подальший розвиток науково-методологічних підходів щодо виконання економічного дослідження та отримання наукових результатів, що мають теоретичну і практичну цінність. Визначено такі методологічні підходи у виконанні економічних досліджень: 1) обґрунтування методологічних підходів розв’язання поставленої проблеми через опрацювання інноваційної методології аналізу та адаптації усталених методологічних підходів; 2) розробка структурно-логічної схеми авторського бачення вирішення проблем із обґрунтування та реалізації завдань дослідження; 3) визначення й обґрунтування критеріїв та комплексу інтегральних показників; 4) розробка комплексу організаційно-економічних процедур із ідентифікації економічних конкурентних переваг при вирішенні проблеми на національному та міжнародному рівнях; 5) виконання завдань з оцінювання можливостей і ризиків при впровадженні науково-методичних розробок дослідників; 6) обґрунтування, розробка і формалізація «Алгоритму управлінських дій» при практичному впровадженні розробок дослідження; 7) чітко структурований авторський доробок науково-прикладних результатів. Опанування представлених методологічних підходів слугує формуванню у дослідників вмінь обґрунтовувати науково-прикладні рекомендації, що мають практичну значущість на мікро- та макрорівнях в поточному і в перспективному періодах. Стаття написана українською мовою
Скіцько В. І., Войніков М. Ю.
Управління ланцюгами поставок із використанням еволюційних алгоритмів (c. 240 - 248)
Епоха цифрових трансформацій уможливила накопичення великих масивів даних, які можуть бути використані у процесі прийняття рішень, зокрема в управлінні ланцюгами поставок. При ускладненні розв'язуваних задач класичні оптимізаційні методи втрачають свою ефективність і не дозволяють отримати рішення за прийнятний час, що породжує потребу у дослідженні нових інструментів для їх вирішення, серед яких є й еволюційні алгоритми, що використовують принципи біологічної еволюції, дозволяючи отримати рішення, близькі до оптимального (або й точно оптимальні) за прийнятний час. Еволюційні алгоритми входять до ширшого напряму в штучному інтелекті – еволюційних обчислень. У статті виокремлено характеристики еволюційних алгоритмів, які вирізняють їх з-поміж інших алгоритмів еволюційних обчислень, і проаналізовано найпопулярніші еволюційні алгоритми: генетичний алгоритм, генетичне програмування, еволюційне програмування, еволюційні стратегії та диференціальну еволюцію, зокрема, їх особливості та сфери застосування в управлінні ланцюгами поставок. Проведено порівняльний аналіз і надано рекомендації щодо вибору відповідного алгоритму, зважаючи на характеристики задачі, зокрема, структуру рішення (кодування), дискретність чи неперервність змінних, швидкість потрапляння до локального оптимуму. Проаналізовано літературу та наведено перелік щодо використання різних еволюційних алгоритмів для задач управління ланцюгами поставок, зокрема, в складському плануванні, організації перевезень, планування робіт тощо. Оскільки ефективність застосування еволюційних алгоритмів залежить не лише від вибору конкретного алгоритму, а й від вибору параметрів, їх гнучкого налаштування тощо, у наступних дослідженнях доцільно розглянути модифікації еволюційних алгоритмів, гібридні й адаптивні підходи. Стаття написана англійською мовою
|
УКР
ENG