Фінансово-інвестиційний вимір вирішення екологічних проблем в умовах нової глобальної природоохоронної архітектоніки: імплементація передового іноземного досвіду Голян В. А., Мединська Н. В., Кольоса Л. Л., Замлинський О. С.
Голян В. А., Мединська Н. В., Кольоса Л. Л., Замлинський О. С. Фінансово-інвестиційний вимір вирішення екологічних проблем в умовах нової глобальної природоохоронної архітектоніки: імплементація передового іноземного досвіду. Проблеми економіки. 2023. №2. C. 240–249. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-2-240-249
Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
Стаття написана українською мовоюЗавантажень/переглядів: 0 | Завантажити статтю у форматі pdf - |
УДК 339.9:502.171
Анотація: Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу, формування нової глобальної природоохоронної архітектоніки та децентралізації влади вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку переходить у новий фінансово-інвестиційний вимір, що потребує диверсифікації джерел фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища. Встановлено, що у динаміці номінальної величини фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища в розрізі основних природоохоронних заходів у 2000–2020 роках в цілому спостерігається висхідна тенденція, яка зумовлена інфляційно-девальваційними процесами, а не реальним збільшенням асигнувань у проєкти екологічного спрямування як у публічному, так і в корпоративному секторах. Виявлено, що у 2000–2020 роках спостерігається суттєва різниця між сумами фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат у сторону збільшення величини фінансового забезпечення утримання та обслуговування об’єктів природоохоронної інфраструктури, а не їх оновлення та модернізації. Обґрунтовано, що хронічний дефіцит фінансово-інвестиційного забезпечення вирішення екологічних проблем зумовлений надмірною уніфікованістю джерел і методів фінансування оновлення мережі об’єктів природоохоронної інфраструктури та раціоналізації використання природної сировини, що вимагає диверсифікації фіскальних, бюджетних і кредитних інструментів інвестування індустрії охорони навколишнього природного середовища. Встановлено, що нарощення інвестиційних потоків у природоохоронну сферу України залежить від умонтування в спектр пріоритетів національної екологічної політики домінант міжнародних природоохоронних конвенцій, в першу чергу Нової кліматичної угоди, що дасть змогу отримати фінансові преференції від глобальних екологічних фондів та урядів іноземних держав. Обґрунтовано, що активізація природоохоронної діяльності на рівні місцевого самоврядування стане можливою через збільшення частки відрахувань природно-ресурсної ренти та екологічного податку до спеціальних фондів бюджетів територіальних громад, що дасть змогу забезпечити цільову прив’язку екоресурсних платежів до вирішення найбільш злободенних екологічних проблем територіальних утворень.
Ключові слова: фінансово-інвестиційний вимір, екологічні проблеми, капітальні інвестиції, глобальна природоохоронна архітектоніка, децентралізація, охорона навколишнього природного середовища.
Табл.: 2. Бібл.: 10.
Голян Василь Анатолійович – доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» (вул. Лісодослідна, 12, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08150, Україна) Email: golian_v@ukr.net Мединська Наталія Василівна – кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра земельного кадастру, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна) Email: natazv@ukr.net Кольоса Людмила Леонідівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра землевпорядного проектування, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна) Email: kll_liudmyla@ukr.net Замлинський Олександр Степанович – аспірант, кафедра земельного кадастру, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна) Email: fop.zamlinsky@gmail.com
Список використаних у статті джерел
Авдющенко А. С. Фонди охорони навколишнього середовища в системі фінансування природоохоронних заходів Польщі. Економічний вісник. 2014. № 3. С. 87–96.
Буканов Г. М. Порівняльний аналіз світового досвіду державного управління у сфері формування і реалізації екологічної політики. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Державне управління. 2020. Т. 31 (70). № 1. С. 12–18.
Вахович І. М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: методологія формування та механізми реалізації : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2007. 493 с.
Данилишин Б. Давос-2020: ризики та уроки для України // LB.ua. 28 січня 2020. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/448328_davos2020_riziki_uroki.html
Загарій В. К., Бружа А. А. Проблеми залучення іноземних інвестицій в екологію України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 23. Ч. 1. С. 83–87.
Загорський В. С. Теоретико-прикладні основи формування екополітики регіону в сучасних умовах децентралізації. Регіональна економіка. 2018. № 3. С. 62–69.
Ніжніков М. Л. Формування напрямів розвитку системи екологічних інвестицій. Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія «Державне управління». 2018. Вип. 2 (9). С. 154–161.
Олішевська Ю. Особливості співпраці України та Польщі у сфері охорони навколишнього середовища. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Географія». 2018. № 4 (73). С. 34–38.
Столярчук Я., Ільницький Д., Рудьковский С. Зелене інвестування як механізм глобального сталого розвитку. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2023. № 2. С. 241–246.
Харічков С., Андрєєва Н. «Зелені інвестиції» як каталізатор переходу до нового курсу розвитку економіки: міжнародні орієнтири і перспективи впровадження. Економіст. 2010. № 12. С. 16–21.
|