Історико-теоретичні аспекти дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран
Панова І. О., Жеваго О. К.

Панова І. О., Жеваго О. К. Історико-теоретичні аспекти дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Проблеми економіки. 2022. №2. C. 32–38.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2022-2-32-38

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини

УДК 334 (477+55)

Анотація:
Метою статті є висвітлення історико-теоретичних аспектів дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Зовнішня політика Ісламської республіки Іран на сучасному етапі будується на основі поєднання історично сформованих інтересів держави та ідеології ісламської революції – так званого «хомейнізму». Балансування прагматичного та революційного підходу закріплено в самій політичній системі країни та завдяки значній економічній, демографічній та військовій базі дозволяє Ірану посідати міцні позиції на міжнародній арені. Водночас першопочатковий курс на конфронтацію з низкою регіональних і глобальних акторів укупі з розвитком власної ядерної програми створює перепони для повноцінного функціонування Ірану на міжнародній арені. Геополітичне положення Ісламської Республіки є настільки ж вигідним, як досить складним. Знаходження на перехресті декількох світових регіонів і наближення до ключових енергетичних басейнів світу надає Тегерану широкі можливості для просування власного впливу та співпраці з сусідніми державами. Водночас Іран є оточеним зонами регіональної нестабільності та своїми суперниками чи конкурентами. Для протидії зовнішнім загрозам Тегеран розробив гнучку стратегію, що спирається на широке коло про-іранських недержавних організацій – так звана «Вісь спротиву» – та інструментарій асиметричних дій, які включають використання як методів жорсткої, так і м’якої сили. Наразі ступінь протистояння з регіональними супротивниками (Ізраїль та країни Перської затоки) та глобальним опонентом (США) набирає загрозливого масштабу. Однак для Ірану взагалі характерна періодична зміна циклів загострення напруження та розрядки у відносинах зі своїми супротивниками. При цьому прагматизм Тегерану має свій вияв у підтриманні відносин і діалогу зі своїми супротивниками задля досягнення певних цілей, незважаючи на конфронтаційний дискурс офіційних заяв. Окрім діяльності суто по периметру держави на Близькому Сході, Південному Кавказі, Центральній та Південній Азії, Іран у міру власних можливостей та режиму міжнародних санкцій налагоджує відносини з багатьма країнами світу, від членів Ради Безпеки ООН – РФ та КНР до країн Африки та Латинської Америки. Для просування свого дискурсу на міжнародній арені Тегеран використовує широку мережу культурно-релігійних, просвітницьких та благодійних організацій. Такий підхід дозволяє завойовувати прихильників та генерувати фінансові потоки задля регіональної діяльності ІРІ у всьому світі.

Ключові слова: економічні відносини, зовнішня політика, геополітичні проблеми, співробітництво.

Бібл.: 26.

Панова Ірина Олексіївна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра туристичного бізнесу та країнознавства, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: iryna.panova@karazin.ua
Жеваго Олександр Костянтинович – студент, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: zhevago.alex@gmail.com

Список використаних у статті джерел

Кіяниця В. В. Становлення та розвиток ірано-американських відносин. International Relations, Part «Political Sciences». 2021. 33 с.
Кіяниця В. Арабський Близький Схід у зовнішній політиці Ісламської республіки Іран. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. 2021. Т. 54. № 2. С. 15–20.
Abbas S. Q., Jahangaiz M. Iran`s Foreign Policy towards Lebanon: Success Story of Synergy between Hard and Soft Power. Journal of Research in Social Sciences. Islamabad. 2020. Vol. 8. No. 2. P. 116–134.
Atay H. How Has Russia Used the Iranian Nuclear Crisis to Achieve Its Goals in Ukraine? // IRAM. 2022. URL: https://iramcenter.org/en/how-has-russia-used-the-iranian-nuclear-crisis-to-achieve-its-goals-in-ukraine/
Aman F. Iran-Taliban growing ties: What’s different this time? // Atlantic Council. 2021. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/iransource/iran-taliban-growing-ties-whats-different-this-time/
Aldosari N. Foreign Policy from Khatami to Ahmadinejad There is One Foreign Policy in Iran, which is Khamenei’s Foreign Policy. World Journal of Social Science Research. 2015. Vol. 2 (1). P. 47–72. URL: https://www.researchgate.net/publication/310743384_Foreign_Policy_from_Khatami_to_Ahmadinejad_There_is_One_Foreign_Policy_in_Iran_which_is_Khamenei's_Foreign_Policy
Brookers P. Iran`s Extensive Cruise missile Program Requires U.S. Action. Center for National Defense. 2020. URL: https://www.heritage.org/sites/default/files/2020-01/BG3460.pdf
Green W. Roth T. China-Iran Relations: A Limited but Enduring Strategic Partnership. U.S.-China Economic and Security Review Commission. 2021. URL: https://www.uscc.gov/sites/default/files/2021-06/China-Iran_Relations.pdf
Hassan L. What Is the Fatemiyoun Brigade and Why Does It Make the Taliban Nervous? // Frontline. July 20, 2021. URL: https://www.pbs.org/wgbh/frontline/article/what-is-the-fatemiyoun-brigade-and-why-does-it-make-the-taliban-nervous/
Fathollah-Nejad M. The Geopolitical Roots of Iran’s Economic Crisis // Carnegie. 2020. URL: https://carnegieendowment.org/sada/83350
Iran and Russia // The Iran Primer. 2015. URL: https://iranprimer.usip.org/resource/iran-and-russia
Iran, Saudi Arabia hold fifth round of talks in Baghdad. Aljazeera. April 23, 2022. URL: https://www.aljazeera.com/news/2022/4/23/iran-and-saudi-arabia-hold-stalled-5th-round-of-talks-in-baghdad
Iran’s Playbook: Deconstructing Tehran’s Regional Strategy // The Soufan Center. 2019. URL: https://thesoufancenter.org/wp-content/uploads/2019/06/Iran%E2%80%99s-Playbook-Deconstructing-Tehran%E2%80%99s-Regional-Strategy-by-The-Soufan-Center.pdf
Katzman K. Iran`s Foreign and Defense Polices. 2021. URL: https://fas.org/sgp/crs/mideast/R44017.pdf
Khajehpour B. Anatomy of the Iranian Economy. The Swedish Institute of International Affairs. 2020. URL: https://www.ui.se/globalassets/butiken/ui-paper/2020/ui-paper-no.-6-2020.pdf
Maher N. Balancing deterrence: Iran-Israel relations in a turbulent Middle East. Review of Economics and Political Science. 2020. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/REPS-06-2019-0085/full/pdf?title=balancing-deterrence-iran-israel-relations-in-a-turbulent-middle-east
Pethiyagoda K. India's Pursuit of Strategic and Economic Interests in Iran. Brookings Institution. 2018. 35 p.
Rome H. Iran in 2021: The Economy // The Iran Primer. URL: https://iranprimer.usip.org/blog/2021/dec/15/iran-2021-economy
Raouf H. Iranian quest for regional hegemony: motivations, strategies and constrains. Review of Economics and Political Science. 2019. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/REPS-02-2019-0017/full/pdf?title=iranian-quest-for-regional-hegemony-motivations-strategies-and-constrains
Schneider T. The Fatemiyoun Division // The Middle East Institute. 2018. URL: https://www.mei.edu/sites/default/files/2018-11/PP11_Schneider.pdf
Steckler J. How Iran exports its ideology // United against nuclear Iran. 2022. URL: https://www.unitedagainstnucleariran.com/sites/default/files/expansion/Iran%27s%20Ideological%20Expansion%20Final%20Report_05162022_JC_JMB_CMJ_JC_clean.pdf
Tabatabai A., Chandler N., Frederick B., Kavanagh J. Iran's Military Interventions Patterns, Drivers, and Signposts. RAND Corporation. 2021. 202 p. URL: https://www.rand.org/pubs/research_reports/RRA444-2.html
Timeline of Nuclear Diplomacy With Iran // Arms Control Association. 2022. URL: https://www.armscontrol.org/factsheets/Timeline-of-Nuclear-Diplomacy-With-Iran
Turner D. Iran Eyes Opportunities in Central Asia // New Lines Institute for Strategy and Policy. 2022. URL: https://newlinesinstitute.org/governance/iran-eyes-opportunities-in-central-asia/
Tabatabai A. Escalation with Iran Outcomes and Implications for U.S. Interests and Regional Stability // RAND Corporation. 2020. URL: https://www.rand.org/pubs/testimonies/CT522.html
Uzun E. «The Axis of resistance»: the role of religion in Iranian Foreign Policy. Subanci University. 2018. 360 p. URL: https://research.sabanciuniv.edu/id/eprint/36771/1/10209664_EzgiUzun.pdf