Модель взаємодії принципал-агент з інформативним сигналом на користь агента Никифорчин І. В.
Никифорчин І. В. Модель взаємодії принципал-агент з інформативним сигналом на користь агента. Проблеми економіки. 2019. №4. C. 272–276. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-272-276
Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
Стаття написана українською мовоюЗавантажень/переглядів: 0 | Завантажити статтю у форматі pdf - |
УДК 330.46
Анотація: Наведену статтю присвячено проблемі негативного впливу на ринок асиметрії інформації та методам його пом'якшення. Ця проблема вирішується за допомогою використання методів економічної теорії контрактів. У роботі досліджено методи зменшення інформаційної прогалини за допомогою розробки оптимальних контрактів, зокрема, розглянуто застосування досліджених М. Спенсом ринкових сигналів, які вживає ефективніший агент, щоб повідомити принципалу про свій вищий тип. Очевидно, що сигнал зменшує інформаційну прогалину, що збільшує корисність принципала, але зменшує її для менш ефективних агентів. Проаналізовано вимоги до моделей ринкового сигналу, класифіковано їх основні типи та розглянуто основні види рівноваги. Виходячи з того, що сигналізування, очевидно, позитивно вирішує проблему несприятливого відбору, але збільшує вартість контракту через витрати на сигналізування, наведено основні умови самовідбору для учасників контрактного процесу, які використовують інформаційні сигнали. У статті розвинуто модель інформаційного сигналу для принципала й агента, що може належати до одного з двох типів різної ефективності ? високого (більш ефективного) та низького (менш ефективного). Якщо в класичній моделі агент посилає ринковий сигнал, щоб повідомити принципалу про свій тип, то нами запропоновано модель інформативного сигналу, що надсилає середовище і отримує агент (а не принципал, як зазвичай). На відміну від бінарного сигналу, в цій моделі сигнал визначає ймовірність належності агента до кожного з типів. У статті наведено умови самовідбору для агентів при відомій функції розподілу сигналу. Залежно від цих умов агент обирає один з двох запропонованих контрактів чи відмовляється від контракту взагалі. Розроблено метод побудови оптимальної з погляду принципала пари контрактів, якщо йому відомо розподіл інформативного сигналу та функція корисності принципала є опуклою вгору.
Ключові слова: теорія контрактів, інформативний сигнал, асиметрія інформації.
Бібл.: 11.
Никифорчин Ірина Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра математики та інформатики і методики навчання, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна) Email: ira.nyk@gmail.com
Список використаних у статті джерел
Akerloff G. The Market for Lemons: Quality Uncertainty and the Market Mechanism. Quarterly Journal of Economics. 1970. No. 84. P. 485–500.
Bolton P., Dewatripont M. Contract Theory. MIT Press. Cambridge,-Mass, London, England, 2005. 740 p.
Cabrales A. Optimal Contracts, Adverse Selection and Social Preferences: an Experiment. URL: http://www.econ.upt.edu/docs/papers/downloads/478.pdf
Spence M. Job Market Signaling. Quarterly Journal of Economics. 1978. No. 80. P. 355–374.
Авдашева С., Розанова Н. Теория организации отраслевых рынков. М. : Магистр, 1998. 320 с.
Бремзен А., Гуриев С. Конспект лекций по теории контрактов. URL: http://www.nes.ru/dataupload/files/programs/econ/preprints/2005/GurievBremzen.pdf
Довбенко М. Криза економіки не криза науки : монографія. Київ : Академія, 2009. 304 с.
Кузьминов Я. И. Курс институционной экономики. М. : ГУ-ВШЭ, 2006. 442 с.
Никифорчин І. В. Моделі інформативного сигналу з двома типами агентів і принципалом, Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». 2019. Вип. 11 (39). С. 176–180.
Спенс М. Передача сигналов в ретроспективе и информационная структура рынков. Нобелевская лекция 8 декабря 2001 года. // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. Т. 5. М. : Мысль, 2005. Кн. 2. С. 484–532.
Стиглер Дж. Экономическая теория информации. Вехи экономической жизни / под ред. М. Гальперина. СПб. : Экономическая школа, 2000. Т. 2. Теория фирмы. С. 507–529.
|