Сутність державно-приватного партнерства та його активізування в умовах розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності Комарницька Г. О.
Комарницька Г. О. Сутність державно-приватного партнерства та його активізування в умовах розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності. Проблеми економіки. 2019. №1. C. 46–51. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-1-46-51
Розділ: Економіка та управління національним господарством
Стаття написана українською мовоюЗавантажень/переглядів: 2 | Завантажити статтю у форматі pdf - |
УДК 334.7
Анотація: У статті конкретизовано сутність поняття державно-приватного партнерства, а також обґрунтовано важливість його активізування в умовах розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності. Розглянуто нормативно-правові аспекти трактування змісту цього поняття з позиції українського законодавства, а також проаналізовано вітчизняну й іноземну літературу за такою тематикою. Наголошено на тому, що державно-приватне партнерство за своїм змістом є доволі широким поняттям й охоплює різні форми співпраці державного та приватного сектора. Співпраця між державним і приватним партнером здійснюється в межах різних організаційно-правових моделей. Предметом державно-приватного партнерства є спільна реалізація різних заходів (сфера яких здебільшого обмежена законодавством тієї чи іншої країни) на засадах поділу завдань і ризиків між державним і приватним партнерами. Зроблено висновок про те, що у літературі поняття державно-приватного партнерства трактується по-різному: як система відносин держави і бізнесу, як конкретні проекти між державними та приватними партнерами, як форма співробітництва, як альянс, як соціальний інститут, як форма ринкової взаємодії, як особливий механізм тощо. Різні підходи до розуміння поняття державно-приватного партнерства свідчать про різні аспекти цього явища, з огляду на що складно та й не доречно обмежувати це поняття його трактуванням в одному реченні. Встановлено, що за своїм змістом і результатами державно-приватне партнерство має чимало спільного із класичними договорами на виконання певних робіт. Водночас відмінності полягають саме у контексті управління відповідними проектами та змісті угод між державним і приватним партнером. Охарактеризовано межі понять «державний партнер» і «приватний партнер», що важливо з огляду на те, що ідентифікування цих партнерів забезпечує можливість виокремлення переліку суб’єктів, що можуть вступати у договірні відносини в межах державно-приватного партнерства. Розглянуто співвідношення понять «публічно-приватне партнерство» та «державно-приватне партнерство».
Ключові слова: державний партнер, державно-приватне партнерство, орган державної влади, партнерство, підприємство, приватний партнер.
Бібл.: 21.
Комарницька Ганна Омелянівна – кандидат економічних наук, завідувач кафедри, кафедра економіки та менеджменту, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна) Email: hanna.komarnytska@lnu.edu.ua
Список використаних у статті джерел
Варнавский В. Г., Клименко А. В., Королев В. А. Государственно-частное партнерство: теория и практика : учеб. пособие. М. : ГУ-ВШЭ, 2010.
Карпа М. І. Місце та роль державно-приватного партнерства у виконанні функцій публічної служби. Вісник НАДУ при Президентові України. Серія «Державне управління». 2017. № 2. С. 95–103.
Курбанов С. А., Хамурадов М. А. Риски и их роль в государственно-частном партнерстве. Политика, экономика и социальная сфера: проблемы взаимодействия. 2016. № 8. С. 16–22.
Organisation for Economic Cooperation and Development. URL: http://www.oecd.org/gov/budgeting/oecd-principles-for-public-governance-of-public-private-partnerships.htm
Павлюк К. В., Павлюк С. М. Сутність і роль державно-приватного партнерства в соціально-економічному розвитку держави. Наукові праці КНТУ. Економічні науки. 2010. № 17. С. 10–19.
Козлов А. А. Государственно-частное партнерство: сущность, классификация. Управление экономическими системами. 2012. № 2. (38). URL: https://cyberleninka.ru/article/v/gosudarstvenno-chastnoe-partnerstvo-suschnost-klassifikatsiya
Макаров И. Н. Государственно-частное партнерство сегодня и современная экономика: регулирование и партнерство. Российское предпринимательство. 2009. № 8–2. С. 22–28.
Пучков В. В. Государственно-частное партнерство как форма взаимодействия власти и бизнеса. Ползуновский альманах. 2009. № 1. С. 289–293.
Степанова Е. С. Способы классификации государственно-частных партнерств. Вестник Финансовой академии. 2008. № 3. С.170–179.
Куракова Н. Государственно-частное партнерство в сфере здравоохранения: выбор форм и перспективных направлений. Менеджер здравоохранения. 2009. № 3. С. 4–12.
Тюличева Л. Д. Формы взаимодействия работодателей и профессионального образования: благотворительность, социальное партнерство, государственно-частное партнерство. Экономика. Социология. Право. 2014. № 4. С. 109–110.
Полякова О. М. Державно-приватне партнерство в Україні: проблеми становлення. Коммунальное хозяйство городов. 2009. № 87. С. 317–322.
Сыдыков Б. К. Государственно-частное партнерство в Кыргызской Республике и проблемы его развития. Вестник Академии управления при Президенте Киргизкой Республики. 2011. № 13. С. 62–70.
Амунц Д. М. Государственно-частное партнерство. Концессионная модель совместного участия государства и частного сектора в реализации финансовоемких проектов. Справочник руководителя учреждений культуры. 2005. № 12. С. 16–19.
Національний інститут стратегічних досліджень. Аналітична записка «Особливості застосування державно-приватного партнерства як механізму реалізації нової регіональної політики». URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1239/
Сушкова Л. В. Потребительский рынок на пути к государственно-частному партнёрству (на примере Новосибирской области). Вестник Сибирского университета потребительской кооперации. 2014. № 2. С. 71–74.
Баженов А. В. Развитие государственно-частного партнерства в России. Демографія та соціальна економіка. 2012. № 1. С. 103–109.
Казаков А. А. Государственно-частное партнерство: понятийная база. Проблемы в Российском законодательстве. 2008. № 2. С. 413–415.
Дубок І. Нормативно-правове забезпечення державно-приватного партнерства в сфері культури України. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 1/2. Ч. 1. С. 257–265.
Грищенко С. Підготовка та реалізація проектів публічно-приватного партнерства : навч. посіб. Київ : ФОП Москаленко О. М., 2011. 140 с.
Востриков С. П. Государственно-частное партнерство как межсекторное социальное партнерство в образовании. Вопросы политологии. 2014. № 3. С. 41–51.
|