Моделювання соціокультурних систем
Дрогобицький І. М.

Дрогобицький І. М. Моделювання соціокультурних систем. Проблеми економіки. 2018. №4. C. 344–350.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2018-4-344-350

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці

УДК 316.74

Анотація:
Ейфорія від результативності використання методології системного моделювання природних процесів для аналізу і конструювання технічних систем надихнула вчених до її масштабного застосування в дослідженні економічних, соціологічних, політологічних і інших систем, в яких головна роль належить людині. На жаль, багатолітня і напружена праця поки що не дала відчутних результатів. Виявилось, що перераховані системи (їх відносять до класу соціокультурних) корінним чином відрізняються від природних і штучних систем, а методи дослідження останніх не завжди підходять для їх вивчення. Необхідна спеціальна методологія і апарат системного моделювання, які вже на рівні своїх базових положень були б орієнтовані на дослідження соціокультурних систем. З цією метою в статті пропонується оригінальна графіка моделювання динаміки соціокультурних систем і аналізуються перспективи її використання в справі дослідження, інтерпретації поточного стану та прогнозування їх майбутнього. Констатується фрактальність соціокультурних і живих систем, на основі чого обґрунтовується доцільність ініціювання нового напрямку наукових досліджень – генетика соціокультурних систем.

Ключові слова: система, класифікація систем, причинно-наслідкові зв’язки, контур зворотного зв’язку, модель внутрішньої динаміки, організаційна ДНК, корпоративна культура, моделювання соціальних і культурних систем.

Рис.: 5. Бібл.: 16.

Дрогобицький Іван Миколайович – доктор економічних наук, професор, Національний культурний центр України в м. Москві (вул. Арбат, 9/1, Москва, 119019, Росія)
Email: dinind@mail.ru

Список використаних у статті джерел

Акофф Р. Искусство решения проблем. М. : Мир, 1982. 244.
Баркер Дж. Парадигмы мышления: как увидеть новое и преуспеть в меняющемся мире. М. : Альпина Букс, 2007. 187 с.
Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. М. : Т & RUGRAM, 2017. 576 с.
Гараедаги Дж. Системное мышление: как управлять хаосом и сложными процессами. Мн. : Гревцов Паблишер, 2007. 480 с.
Дрогобыцкий И. Н. Системная кибернетизация организационного управления. М. : ИНФРА-М, 2016. 333 с.
Дрогобыцкий И. Н. Системный анализ в экономике. Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2017. 607.
Клейнер Г. Б., Голосов О. В. и др. Инновационные программы подготовки современных менеджеров. М. : Науч.технологии, 2013. 84 с.
Лебедев В. В. Математическое моделирование социально-экономических процессов. М. : Изограф, 1997. 325 с.
Лебедев В. С. Фрактальная структура Вселенной. Астрономический циркуляр. 1998. № 1553. С. 3–4.
Лесков С. Л. Мозговой штурм. М. : Изд-во МГУ, 2012. 636 с.
Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы. М. : Ин-т компьютерных исследований, 2002. 312 с.
Нонака И., Такеучи Х. Компания – создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах. М. : Олимп-Бизнес, 2011. 384 с.
О'Конор Дж., Макдермотт И. Искусство системного мышления: необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем. М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. 256 с.
Панфилова А. П. Мозговые штурмы в коллективном принятии решений. М. : ИВЭСЭП, 2015. 320.
Чернавский Д. С., Пирогов Г. Г., Чернавская О. Д., Щербаков А. В., Суслаков Б. А. Динамика экономической структуры общества. Прикладная нелинейная динамика. 1996. Т. 4 (3). С. 67–75.
Янчевский В. Г., Седегов Р. С. Теория системного менеджмента. М. : Экзамен, 2002. 512 с.