ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №3-2018

Титульний аркуш та зміст

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.924
Довгаль О. А., Сердюк Г. В.
Сучасний торговий протекціонізм США і перспективи функціонування інтеграційного об'єднання НАФТА (c. 6 - 12)
Мета статті полягає в аналізі передумов ы проявів сучасного торгового протекціонізму США і, як наслідок цього, проблемах щодо перспектив функціонування інтеграційного об'єднання НАФТА. У статті проаналізовано передумови та прояви сучасного торгового протекціонізму США. Обґрунтовано, що не стільки питання протекціонізму ставиться в основу зовнішньоекономічної політики сучасної адміністрації США, скільки досягнення національних інтересів за рахунок державного регулювання на переважно двосторонній основі. При цьому для зовнішньоекономічної політики США важливо вибудувати вектори економічної взаємодії в рамках Північної і Південної Америки як одного з найважливіших пріоритетів адміністрації. У статті зроблено висновок, що США у своїй зовнішньоторговельній політиці переформатовують систему відносин на Американському континенті на основі міждержавних домовленостей, у тому числі у вигляді угод про вільну торгівлю (УВТ) або регіональних торговельних угод (РТУ), фактично реалізуючи перехід до багатополярності в міжнародних економічних відносинах. Пepспeктивами подальшого досліджeння з цієї пpоблeматики є комплeксний аналіз сучасного торгового протекціонізму США щодо інших країн та інтеграційних об’єднань світу.
Ключові слова: торговий протекціонізм, інтеграційне об’єднання, міжнародна торгівля, зовнішньоторговельна політика.
Табл.: 4. Бібл.: 11.

Довгаль Олена Андpiївна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедpа мiжнаpодних економiчних вiдносин імені Артура Голікова, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: e.dovgal@karazin.ua
Сердюк Ганна Валеріївна – старший викладач, кафедpа мiжнаpодних економiчних вiдносин імені Артура Голікова, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: anna.serdiuk@karazin.ua

Посилання на цю статтю:
Довгаль О. А., Сердюк Г. В. Сучасний торговий протекціонізм США і перспективи функціонування інтеграційного об'єднання НАФТА // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 6–12.

Список використаних у статті джерел

Экономика США: эволюция модели в условиях глобализации : учебник / под ред. В. Б. Супяна. М. : Магистр; НИЦ ИНФРА-М, 2014. 560 с.
Яковлев П. П. Трансатлантическое партнерство: контекст, значение, проблемные аспекты. Перспективы. 2016. № 4 (8). С. 25–40.
US Bureau of Economic Analysis. International Trade in Goods and Services. URL: https://www.bea.gov/newsreleases/international/trade/tradnewsrelease.htm
Wickett X. America’s International Role under Donald Trump. Chatham House Report. US and the Americas Programme, 2017. January 18.
Reshaping NAFTA Could Benefit Mexico, Brazil and Argentina. URL: https://www.usnews.com/news/best-countries/articles/2017-04-18/reshaping-nafta-could-benefit-mexico-brazil-and-argentinas-economy
Villarreal M. A., Fergusson I. F. The North American Free Trade Agreement (NAFTA). Congressional Research Service, 2017. May 24.
The Effects of NAFTA on U.S.Mexican Trade and GDP, A CBO Paper. The Congress of the United States # Congressional Budget Office. May 2003. Р. 20-21. URL: https://www.cbo.gov/sites/default/files/108th-congress-2003-2004/reports/report_0.pdf
US Census Bureau. URL: https://www.census.gov/foreign-trade/balance/country.xlsx
Economic Impact of Trade Agreements Implemented Under Trade Authorities Procedures. United States International Trade Commission. 2016. № 4614. June.
U.S. Trade Deficit by Country, with Current Statistics and Issues. URL: https://www.thebalance.com/trade-deficit-by-county-3306264
NAFTA Renegotiation Faces a Lengthy, Uncertain Future 5.05.2017. URL: http://www.jdsupra.com/legalnews/nafta-renegotiation-faces-a-lengthy-66513

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 332.135+37.01
Кузнецова Н. Б.
Європейський досвід реалізації концепції міст, що навчаються (c. 13 - 18)
Метою статті є дослідження послідовності формування концепції міст, що навчаються, і практичних кроків її реалізації у світі, а також вивчення досвіду Європи в побудові міст, що навчаються. Аналіз наукових робіт провідних європейських дослідників у сфері формування регіональної політики, практики впровадження навчання упродовж усього життя дав можливість визначити роль освітньої сфери, процесу навчання і людських ресурсів як головних джерел розвитку мeрeжі міст, що навчаються. На підставі вивчення досвіду розвинених європейських країн щодо побудови навчальних міст автором визначено головні чинники ефективного створення міст, що навчаються, і послідовність їх трансформації у ранг таких, що навчаються. Запропоновано авторське визначення поняття «міста, що навчаються». Перспективами подальших досліджень буде вивчення впливу міст, що навчаються, на розвиток людського капіталу та формування креативного сектора економіки в регіонах.
Ключові слова: сталий розвиток, міста, що навчаються, європейський досвід.
Бібл.: 18.

Кузнецова Наталія Богданівна – кандидат економічних наук, завідувач кафедри, кафедра економіки, підприємництва та маркетингу, Черкаський державний бізнес-коледж (вул. В. Чорновола, 243, Черкаси, 18028, Україна)
Email: analityk.n@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Кузнецова Н. Б. Европейский опыт реализации концепции обучающихся городов // Проблемы экономики. – 2018. – №3. – C. 13–18.

Список використаних у статті джерел

Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/post2015/transformingourworld
Lоngwоrth N. Lifelong Learning, the Learning City and the Learning Region / A Vision for the Future. URL: http://www.learningcommunities.eu/C%20-%20Learning%20Communities/Approaches%20to%20Learning%20Communities/The%20Quality%20Criteria%20Approach/Quality%20Criteria%20Approach%20Material/Longworth%20on%20Learning%20Cities.pdf
UNESCO Global Network of learning cities 2015: Guiding Documents / UNESCO Institute for Lifelong Learning. Hamburg, Germany, 2015. 21 р.
Beijing Declaration on Building Learning Cities. Aducatar. 2014. No. 1 (23). Р. 16–19.
Learning Cities and the SDGs: A Guide to Action 2017 / UNESCO Institute for Lifelong Learning. Hamburg, Germany, 2017. 24 р.
Call for applications to host the 2019 International Conference on Learning Cities. URL: http://uil.unesco.org/event/call-application-host-2019-international-conference-learning-cities
Образование и креативная индустрия в зеркале международных и отечественных практик : бюллетень о сфере образования. 2017. № 13 (сентябрь). 24 с.
Conference Report: Third International Conference on Learning Cities (ICLC), Cork, Ireland (18–20 September 2017). 77 p. URL: http://unesdoc.unescoorg/images/0026/002607/260734e.pdf.
Establishing the Urban Agenda for the EU ‘Pact of Amsterdam’. URL: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/policy/themes/urban-development/agenda/pact-of-amsterdam.pdf
Potjer S., Hajer M. LEARNING WITH CITIES, LEARNING FOR CITIES. The Golden Opportunity of the Urban Agenda for the EU. URL: https://www.uu.nl/sites/default/files/essay-urbanfuturesstudio-12juli-web.pdf
Strategic framework for education and training. URL: http://ec.europa.eu:80/education/lifelong-learning-policy/framework_en.htm
The Lifelong Learning Programmer: education and training opportunities for all. URL: http://ec.europa.eu:80/education/lifelong-learning-programme/index_en.htm
Литвинова Н., Кирсанов С., Иванова О., Полькина С., Балажи О. Обучающиеся регионы, обучающиеся города. Новые Знания. Май, 2007. С. 25–31. URL: http://www.znanie.org/jornal/n2_07/Andr.pdf
Hamilton R., Jordan L. Learning Cities: The United Kingdom Experience. URL: http://www.lifewideeducation.uk/uploads/1/3/5/4/13542890/learning_cities_uk_experience.pdf
The Integrated Education and Capital Strategy (2015–2019). URL: https://www.bristollearningcity.com/teach-in-bristol/the-integrated-education-capital-strategy/
New course guide for adult learners launched in Bristol. URL: https://www.bristollearningcity.com/new-course-guide-for-adult-learners-launched-in-bristol/
Learning cities in Germany: Gelsenkirchen joins the UNESCO Global Network of Learning Cities. URL: http://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities/learning-cities-germany-gelsenkirchen-joins-unesco-global-network
Larsen K. Learning cities: the new recipe in regional development. URL: http://oecdobserver.org/news/archivestory.php/aid/57/Learning_cities:_the_new_recipe_in_regional_development.html

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 338.46(48).017/339.97
Рахман М. С.
Залучення туристичного потенціалу України до «розвантаження» світових потоків (c. 19 - 28)
Статтю присвячено дослідженню шляхів і можливостей залучення вітчизняного туристичного потенціалу для прийняття на себе частки зростаючого світового туристичного потоку у вирішенні проблеми «перевантаження» видатних світових пам’яток і чудес. Розглянуто стан роботи над туристичним брендом, його зв'язок із туристичним іміджем і позиції України за індексом конкурентоспроможності подорожей і туризму у світі. Досліджено структурні зміни туристичного потоку країни за 2006 –2017 рр. в динаміці та фактори впливу. Проведено аналіз показників діяльності туристичної галузі України: у розрізі суб’єктів за кількістю підприємств і штатних працівників і доходів та динаміки прямих і загальних внесків у ВВП та зайнятості країни. Проаналізовано статистичні показники обсягів витрат внутрішніх туристів та іноземних відвідувачів; вподобання туристичного потоку за метою подорожі на внутрішньому та зовнішньому ринках. Окрему увагу приділено структурі зовнішньої торгівлі туристичними послугами за метою подорожі та географічним вподобанням вітчизняних туристів, також реалізації туристичних путівок. У результаті SWOT-аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняного туристичного ринку, наведено можливості, які за певних умов можна перетворити на потенціал; PEST-аналіз виявив загрози, які можливо перетворити на силу. Покращення маркетингових можливостей туристичних підприємства можливі за умови вирішення проблем просування та стимулювання туристичного продукту; вдосконалення якості та асортименту; контролю; впровадження принципів КСВ та проведення регулярних маркетингових досліджень. Розглянуто процес взаємодії з партнерами та роль приватно-державного партнерства в розвитку сфери туризму. Наведено рекомендації щодо досягнення позитивного результату у залученні іноземних гостей до України.
Ключові слова: туризм, проблема, «перевантаження», імідж, туристичний потік, Україна, суб’єкт, обсяг витрат, SWOT, PEST-аналіз, приватно-державне партнерство.
Рис.: 10. Табл.: 4. Бібл.: 9.

Рахман Махбубур Сидикович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: rahmanms0312@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Рахман М. С. Залучення туристичного потенціалу України до «розвантаження» світових потоків // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 19–28.

Список використаних у статті джерел

UNWTO Tourism Highlights 2017 Edition. URL: http://mkt.unwto.org/en/publication/unwto-tourism-highlights-2017-edition
World Travel & Tourism Council (WTTC). URL: http://www.wttc.org/research/economic-impact-research/country-reports/
World Trade Organization. URL: www.wto.org
Міністерство інфраструктури України. URL: www.mtu.gov.ua
Державна служба статистики України. URL: www.ukrstat.gov.ua
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: теорія та практика: навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 256 с.
Рахман М. С. Кон’юнктурний аналіз розвитку готельної індустрії як складової туризму України. Бізнес Інформ. 2015. № 11. С. 205–212.
Рахман М. С., Євтушенко В. А., Мангушев Д. В. Вплив міжнародного туризму на економічний розвиток та імідж окремої країни. Проблеми економіки. 2017. № 2. С. 26–34.
Булаєнко Л. І., Рахман Є. М. Корпоративна соціальна відповідальність як індикатор сталого розвитку світового туризму // Стан і перспективи розвитку соціальної відповідальності економічних суб’єктів в сучасному світі : матеріали Міжна. наук.-практ. конф. (21–22 листоп. 2013 р.). Xарків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2013. С. 214–221.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 338.2
Цапко-Піддубна О. І.
Принцип інклюзивності у сучасних концепціях економічного зростання (c. 29 - 36)
У науковій літературі та у творенні політики розвитку інклюзивне економічне зростання вважають основою стійкого соціально-економічного розвитку країни, адже у зазначеній концепції економічного зростання увагу зміщено з темпів зростання ВВП на користь розподілу багатства між населенням, його економічних можливостей. Зважаючи на наукову актуальність теми та практичну необхідність переходу країн до сталого соціально-економічного розвитку, у статті розглянуто еволюцію наукової думки щодо питання взаємодії таких економічних категорій, як зростання, бідність і нерівність; систематизовано та виокремлено ключові аспекти, які формують суть концепції інклюзивного зростання; виокремлено певні особливості, що диференціюють її від інших сучасних концепцій економічного зростання (зокрема, сталого зростання та пробідного зростання); запропоновано напрями стимулювання інклюзивного економічного зростання. Визначено, що економічне зростання є інклюзивним, якщо зосереджене на широко розповсюдженому підвищенні добробуту населення та розширенні його економічних можливостей. За інклюзивного зростання підвищення добробуту усіх верств населення досягається за рахунок стимулювання повної та продуктивної зайнятості, коли кожен член суспільства долучений як до процесу творення ВВП (відповідно до принципу рівності економічних можливостей), так і до справедливого розподілу результатів економічної діяльності. З метою промоції стійкого інклюзивного зростання державну економічну політику необхідно спрямовувати на зменшення економічної нерівності, використовуючи для цього інструменти соціальної, фіскальної, монетарної політики та політики на ринку праці.
Ключові слова: інклюзивне зростання, нерівність, бідність, рівність можливостей, продуктивна зайнятість.
Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 20.

Цапко-Піддубна Ольга Іванівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра міжнародного економічного аналізу та фінансів, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Email: olya_tsapko@yahoo.co.uk

Посилання на цю статтю:
Цапко-Піддубна О. І. Принцип інклюзивності у сучасних концепціях економічного зростання // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 29–36.

Список використаних у статті джерел

List G. F. The National System of Political Economy // Philadelphia, Lippincott. 1841.
Rostow W. W. The Stages of Economic Growth. The Economic History Review. 1959. Vol. XII (I). P. 1–16.
Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality. The American Economic Review. 1955. Vol. 45 (1). P. 1–28.
Berg A., Ostry J. Equality and Efficiency: Is there a trade-off between the two or do they go hand in hand? Finance and Development. 2011. No. 48 (3). P. 12–15.
Romeiro A. R. Sustainable development: an ecological economics perspective. URL: http://www.scielo.br/scielo.php?pid=S0103-40142012000100006&script=sci_arttext&tlng=en
World Economic Forum. The Inclusive Growth and Development Report 2017 // World Economic Forum. 2017. URL: https://www.weforum.org/reports/the-inclusive-growth-and-development-report-2017
Ravallion M., Chen S. Measuring Pro-poor Growth. Economics Letters. 2003. Vol. 78. P. 93–99.
Grosse M., Harttgen K., Klasen S. Measuring Pro-Poor Growth in Non-Income Dimensions. World Development. 2008. Vol. 36 (6). P. 1021–1047.
White H., Anderson E. Growth versus Distribution: Does the Pattern of Growth Matter. Development Policy Review. 2001. Vol. 19 (3). P. 267–289.
Klasen S. Measuring and Monitoring Inclusive Growth: Multiple Definitions, Open Questions, and Some Constructive Proposals // Asian Development Bank Sustainable Development Working Paper Series. 2010. No. 12. URL: https://www.adb.org/sites/default/files/publication/28492/adb-wp12-measuring-inclusive-growth.pdf
Ianchovichina E., Lundstrom S. Inclusive Growth Analytics: Framework and Application. World Bank Policy Research Working Paper. 2009. No. 4851.
Kakwani N., Pernia E. What is Pro-poor Growth? Asian Development Bank Review: Studies of Asian and Pacific Economic Issues. 2000. Vol. 18 (1). Р. 1–16.
African Development Bank. Briefing Notes for AfDB’s Long-Term Strategy – Briefing Note 6: Inclusive Growth Agenda // African Development Bank. 2012. URL: https://www.afdb.org/fileadmin/uploads/afdb/Documents/Policy-Documents/FINAL%20Briefing %20Note%206%20Inclusive%20Growth.pdf
Spence M. The Growth Report : Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development // World Bank. 2008. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6507
Stiglitz J. E. Rewriting the Rules of the American Economy. URL: https://community-wealth.org/sites/clone.community-wealth.org/files/downloads/report-stiglitz.pdf
Dabla-Norris E., Kochhar K., Suphaphiphat N., Ricka F., Tsounta E. Causes and Consequences of Income Inequality: A Global Perspective // IMF Staff Discussion Note – 2015. URL: https://www.imf.org/en/Publications/Staff-Discussion-Notes/Issues /2016/12/31/Causes-and-Consequences-of-Income-Inequality-A-Global-Perspective-42986
Ball L., Furceri D., Leigh D., Loungani P. The Distributional Effects of Fiscal Consolidation // IMF Working Paper. 2013.
Ostry J., Berg A., Tsangarides C. Redistribution, Inequality and Growth // IMF Staff Discussion Note. 2014. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/sdn/2014/sdn1402.pdf
Furceri D., Loungani P. Capital Account Liberalisation and Inequality // IMF Working Paper. 2015. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2015/wp15243.pdf
World Economic Forum. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights // World Economic Forum. 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2018.pdf

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 339.96:338.1
Антонюк К. І.
Ефективність міжнародної технічної допомоги в Україні: структурний та економетричний аналіз (c. 37 - 44)
Мета статті полягає в аналізі методів оцінки ефективності міжнародної технічної допомоги (МТД) та визначенні її реального впливу на економічні перетворення в Україні та її регіонах. Розглянувши значний масив статистичних даних, наукових праць, досліджено динаміку зміни обсягів і пріоритетних секторів для фінансування проектів і програм МТД з урахуванням політичних і економічних змін у житті країни. Запропоновано підхід оцінювання ефективності МТД на основі визначення коефіцієнта кореляції між обсягами МТД у певній галузі економіки, її часткою у ВВП країни й окремими галузевими індикаторами. Його апробація для галузей, які на сьогодні є об’єктом реформ (транспорт та інфраструктура, охорона здоров’я та медицина, енергетика, аграрний сектор та освіта), ще раз підтвердила висновки багатьох науковців про відсутність чіткої кореляції між досліджуваними змінними, що свідчить про багатокритеріальність, неоднозначність і складність впливу МТД на економічний розвиток країни. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, враховуючи неоднозначність впливу програм і проектів МТД на розвиток країни, вбачаємо в удосконаленні системи моніторингу проектів з боку органів влади та місцевого самоврядування, застосуванні сучасних аналітичних методів, імітаційного, системно-динамічного моделювання тощо.
Ключові слова: міжнародна технічна допомога, методи оцінювання ефективності, міжнародні донори, галузевий економетричний аналіз.
Рис.: 4. Табл.: 3. Бібл.: 9.

Антонюк Катерина Іванівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра маркетингу та логістики, Запорізький національний технічний університет (вул. Жуковського, 64, Запоріжжя, 69063, Україна)
Email: ekaterinaia@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Антонюк К. І. Ефективність міжнародної технічної допомоги в Україні: структурний та економетричний аналіз // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 37–44.

Список використаних у статті джерел

Васильєва М. О. Нова парадигма ефективності зарубіжної допомоги розвитку. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2010. Вип. 93. Ч. 1. С. 103–107.
Bigsten A., Tengstam S. International Coordination and the Effectiveness of Aid. World Development. 2015. Vol. 69. P. 75–85.
Sokol D. D., Stiegert K. W. An Empirical Evaluation of Long Term Advisors and Short Term Interventions in Technical Assistance and Capacity Building. URL: http://www.coleurope.eu/content/gclc/documents/GCLC%20WP%2002-08.pdf
Плоский К. В. Міжнародна технічна допомога як міждисциплінарна науково-практична проблема. Державне управління: теорія та практика. 2013. № 2. С. 129–139.
Кістерський Л. Л., Липова Т. В. Міжнародна технічна допомога: шляхи підвищення ефективності : монографія. Київ : [б. в.], 2010. 240 с.
Open Aid Ukraine. Офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. URL: http://openaid.gov.ua/
Інформація щодо міжнародної технічної допомоги, що надається Україні, за результати проведеного МЕРТ моніторингу проектів у другому півріччі 2017 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/minekonomrozvitku-oprilyudnilo-zvit-shodo-mizhnarodnoyi-tehnichnoyi-dopomogi-dlya-ukrayini-u-2017-roci
Україна у цифрах 2017 : стат. зб. / за ред. І. Є. Вернера. Київ : Державна служба статистики України, 2018. 240 с.
Україна – 2017 : стат. зб. / відп. за вип. О. А. Вишневська. Київ : Державна служба статистики України, 2018. 34 с.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.4:338.2
Кулик В. В., Кудін Г. І.
Прогнозування змін міжгалузевих зв’язків у моделі «витрати-випуск» (c. 45 - 55)
У дослідженні розглянуто теоретико-методологічні основи прогнозування міжгалузевих зв’язків, що використовуються в сучасній економічній практиці та ґрунтуються на методологічній основі національного рахівництва. Проведено аналіз процесів відтворення виробничої системи національної економіки з використанням рахунку виробництва, де економіка розглядається як одногалузева, тригалузева. Здійснено огляд сучасних економіко-статистичних методів прогнозування змін міжгалузевих зв’язків на основі моделі «витрати-випуск». Здійснено прогноз змін міжгалузевих зв’язків на основі агрегованої тригалузевої моделі «витрати-випуск» економіки Німеччини (2013–2014 рр.). Дослідження дозволило провести системний аналіз економіки країни, визначити змінюваність міжгалузевих зв’язків і ВВП у зв’язку зі змінами структури кінцевого попиту.
Ключові слова: національні рахунки, виробництво, модель «витрати-випуск», міжгалузеві зв’язки, прогнозування, регулювання процесів відтворення, показники відтворення.
Рис.: 2. Табл.: 13. Формул: 6. Бібл.: 23.

Кулик Володимир Васильович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Академія фінансового управління (бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна)
Email: volodymyr_kulyk@ukr.net
Кудін Григорій Іванович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач, науково-дослідна лабораторія моделювання та оптимізації, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01033, Україна)
Email: gkudin@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Кулик В. В., Кудін Г. І. Прогнозування змін міжгалузевих зв’язків у моделі «витрати-випуск» // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 45–55.

Список використаних у статті джерел

System of National Accounts 2008. United Nations. New York : UN, 2009, 722 p.
Eurostat Manual of Supply, Use and Input-Output Tables. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. European Commission. 2008. 590 p.
Леонтьев В. Экономические эссе. Теория, исследования, факты и политика. М. : Политиздат, 1990. 415 с.
Леонтьев В. В. Межотраслевая экономика / автор предисл. и науч. ред. А. Г. Гранберг. М. : Экономика, 1997. 479 с.
Стоун Р. Метод «Затраты-выпуск» и национальные счета / под. ред. Б. Л. Исаева. М. : Статистика, 1964. 205 с.
Іванова Т. В. Особливості прогнозування макроекономічних показників країни з позицій забезпечення сталого розвитку. Економічний вісник НТТУ «КПІ». 2015. № 12. URL: http://ev.fmm.kpi.ua/issue/view/2202
Швець С. М. Короткострокове прогнозування валової доданої вартості : монографія. Київ : ІЕПрНАН України, 2013. 136 с.
Зайченко Ю. П., Гасанов А. С. Сравнительный анализ методов прогнозирования макроэкономических показателей Украины. Системні дослідження та інформаційні технології. 2013. № 1. С. 67–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdtit_2013_1_9
Рибальченко С. А. Характеристика експертного прогнозування макропоказників України за період 1999–2020 рр. Економічний аналіз. 2017. Т 27. № 3. С. 82–92.
Про затвердження Методичних рекомендацій з прогнозування показників таблиць «витрати-випуск» (міжгалузевого балансу) : Наказ Міністерства економіки України від 08.12.2005 № 483 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0483665-05
Чистова М. Актуализация применения метода «затраты-выпуск» для прогнозирования объемов валового регионального продукта. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 4. С. 302–309. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_4_38
Карпець Е. П., Кікоть Г. Ф., Панасенко С. В. Загальнотеоретичні принципи прогнозування структурних зрушень в економіці. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 2. T. 3. С. 86–89.
Машунин Ю. К., Машунин И. А. Прогнозирование развития экономики региона с использованием таблиц «ЗАТРАТЫ – ВЫПУСК». Экономика региона. 2014. № 2. С. 276–289.
Косарев А. Е. Прогнозирование на основе национальных счетов и платежного баланса: развитие методов : монография. М.: ИИЦ «Статистика России», 2005. 144 с.
Кудін В. І., Онищенко А.М. Моделювання технологічних змін балансової схеми «витрати-випуск» в умовах дії Паризької угоди. Економічний аналіз. 2016. Т. 25. № 1. С. 37–44.
Онищенко А. М., Кудін В. І. Міжгалузева балансова схема «витрати-випуск» в умовах інноваційної політики Паризької угоди. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. 2017. Вип. 22. С. 61–81.
Кудін Г. І., Кудін В. І., Онищенко А. М. Аналіз мезоекономічної структури виробництва в умовах скорочення емісій парникових газів // VII Міжнародна школа- семінар «Теорія прийняття рішень» (м. Ужгород, 29 вересня – 4 жовтня 2014 р.). Ужгород : УжНУ, 2014. C. 274–276.
Волошин О. В., Кудін Г. І. Об оптимальных решениях модели Леонтьева при нечетко заданных параметрах критериальной функции // IV Міжнародна школа-семінар «Теорія прийняття рішень» (м. Ужгород, 29 вересня – 4 жовтня 2008 р.). Праці школи-семінару, 2008. C. 100–103.
Ястремський О. І. Невизначеність у схемі «витрати-випуск»: порівняльний аналіз між країнами. Наукові праці НДФІ. 2017. № 3. C. 21–35.
Data sources for OECD Input-Output Database. URL: https://oecd.org
Input-output table, 2014 (Revision 2014). URL: https://www.destatis.de
VGR des Bundes – Input-Output-Rechnung – Fachserie 18 Reihe 2 – 2014 (Revision 2014, Stand: August 2017). URL: https://www.destatis.de
Друри К. Введение в управленческий и производственный учет / под ред. С. А. Табалиной. М. : Аудит; ЮНИТИ, 1994. 560 с.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330; 331; 339.9; 930.85
Куриляк В. Є., Живко М. А.
Нова економіка України в контексті євроцивілізаційної інтеграції (c. 56 - 62)
Мета статті полягає в аналізі сучасного етапу розвитку світогосподарської системи, який формується під впливом міждержавних процесів регіоналізації та відображає сучасний етап глобалізації, що змінює звичні основи світоустрою. Розглянуто кількісні і якісні форми розвитку та ускладнення міжнародних економічних відносин під феноменом становлення «нової економіки», сучасної модернізації, «інформаційного суспільства», що формують нову парадигму світоустрою, містять у собі дві взаємопов’язані тенденції процесів глобалізації, які впливають на процес формування цілісного світового господарства, глибокої взаємозалежності національних економік у результаті інтенсифікації міжнародного поділу та кооперації праці, лібералізації економіки, її широкої транснаціоналізації, що виникають на регіональному рівні і посилюють процеси економічної інтеграції держав, об’єднуючи їх економіки в єдиний регіональний господарський комплекс, який володіє потенціалом розвитку «нової економіки». Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі полягають у поглибленні теоретичних засад розвитку світової економічної архітектури, яка в епоху глобалізації стає все більш цілісною і одночасно складною, багатошаровою полісистемою країн і регіонів.
Ключові слова: нова економіка, інформаційне суспільство, європейська цивілізація, інтеграція.
Рис.: 4. Табл.: 1. Бібл.: 18.

Куриляк Віталіна Євгенівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра міжнародної економіки, Тернопільський національний економічний університет (вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46020, Україна)
Email: v.kuryliak@tneu.edu.ua
Живко Максим Андрійович – кандидат економічних наук, заступник директора, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин імені Б. Д. Гаврилишина, Західноукраїнський національний університет (вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46009, Україна)
Email: m.zhyvko@wunu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Куриляк В. Є., Живко М. А. Нова економіка України в контексті євроцивілізаційної інтеграції // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 56–62.

Список використаних у статті джерел

Бажал Ю. М. Розвиток інноваційної діяльності у знаннєвому трикутнику «держава – університети – промисловість». Економіка і прогнозування. 2015. № 1. С. 76–88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія : навч. посіб. Київ : Либідь, 1996. С. 194–250.
Геєць В. М. Економіка України: ключові проблеми і перспективи. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 7–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2016_1_3
Збіґнєв Бжезінський. Стратегічне бачення: Америка і криза світової влади. Львів : Літопис, 2012. 168 с.
Лукінов І. Інвестиційний потенціал економічного зростання. Вісник Національної академії наук України. 2001. № 4. С. 13–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_4_4
Чухно А. А. Модернізація економіки та економічна теорія. Економіка України. 2012. № 10. С. 24–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2012_10_3.
Гидденс Э. Последствия современности. М. : Праксис, 2011. 352 с.
Кастельс М. Становление общества сетевых структур. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред. В. Л. Иноземцева. М. : Академия, 1999. 496 с.
Тоффлер Э., Тоффлер Х. Революционное богатство: Как оно будет создано и как оно изменит нашу жизнь. М. : АСТ, 2008. 569 с.
Freeman C. Tecnology Policy and Economic Performance. London : Pinter Publishers, 1987.
Katz R. L. The Information Society: An International Perspective. N. Y., 1988 e. a.
Lundvall B.-A. (ed). National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. L. : Pinter Publishers, 1992.
Masuda Y. The Information Society as Post-Industrial Society. Wash., 1981.
Porat M., Rubin M. The information Economy: Development and Measurement. Wash., 1978.
Stonier T. Wealth of Information. L., 1983.
World Bank’s World Development Indicators. URL: http://data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
World economic outlook // Globalization and Inflation. April 2016. IMF. P. 80.
World economic outlook // Housing and the business cycle. April 2018. IMF. P. 258.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 330.341.1
Мігай Н. Б.
Підходи до формування механізму управління інноваційними процесами в регіоні (c. 63 - 68)
Статтю присвячено розробці теоретико-методологічних основ формування механізму управління інноваційними процесами в регіоні. Вказано, що особливої актуальності сьогодні набуває формування зазначеного механізму через кризові тенденції в розвитку економіки України, диспропорційність стану регіонів і складність функціонування ринкового середовища. Розроблено концептуальну схему механізму управління інноваційними процесами в регіоні та визначено його як єдину систему, взаємопов’язану сукупність організаційних, технічних, фінансових, економічних форм, методів і засобів впливу на інноваційні процеси, які застосовуються на різних рівнях управління з метою досягнення стабілізації та нарощування темпів регіонального розвитку та конкурентоспроможності. Розглянуто можливість застосування різних підходів до формування механізму управління інноваційними процесами, а саме: системного, диференційованого, програмно-цільового, проектного, логістичного, кластерного, ситуаційного та процесного. Обґрунтовано складові забезпечення реалізації механізму. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки, що формування механізму управління інноваційними процесами в регіоні можливе за умови фінансової та організаційної підтримки державою регіональних ініціатив. Це надасть можливість підвищити рівень інноваційного потенціалу регіону та створити конкурентні переваги, сформувати відповідну інноваційну інфраструктуру, налагодити процеси комерціалізації науково-технічних розробок, забезпечити освоєння сучасних технологій виробництва та підвищити рівень життя населення.
Ключові слова: інноваційний процес, регіон, підхід до управління, механізм управління інноваційними процесами в регіоні.
Рис.: 1. Бібл.: 12.

Мігай Наталя Борисівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки та організації виробництва, Первомайська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (вул. Одеська, 107, Первомайськ, Миколаївська область, 55200, Україна)
Email: tnb16@meta.ua

Посилання на цю статтю:
Mihai N. B. Approaches to the Formation of a Mechanism for Managing Innovation Processes in a Region // The Problems of Economy. – 2018. – №3. – C. 63–68.

Список використаних у статті джерел

Бутенко О. А. Формування державної інноваційної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 1. С. 21–24.
Дацій О. І. Напрями удосконалення механізмів управління інноваційною діяльністю в Україні. Наукові праці. Державне управління. 2010. Вип. 135. Т. 147. С. 72–76.
Жихор О. Б. Механізм реалізації політики інноваційного розвитку регіону. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. Вип. 19.8. С. 133–139.
Інвестування національної економіки : монографія / за ред. В. Г. Федоренка, М. П. Денисенка. Київ : ІПК ДСЗУ, 2011. 295 с
Качуровський В. Є. Використання логістики в Україні та за кордоном. Збірник наукових праць ВНАУ (серія Економічні науки). 2010. № 4. С. 40–43.
Комірна В. В., Ганжела І. П. Диверсифікація інноваційно-інвестиційної діяльності регіонів як ключовий елемент соціально-економічного розвитку просторових систем. Економічні інновації. 2015. Вип. 59. С. 150–164.
Куценко Е. С. Рациональная кластерная стратегия: маневрируя между провалами рынка и государства. Форсайт. 2012. Т. 6, № 3. С. 6–15.
Лотарєв А. Г. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю. Вісник НУЦЗУ. Серія : Державне управління. 2017. Вип. 1 (6). С. 155–164.
Обстеження інноваційної діяльності в економіці України (за міжнародною методологією) за період 2014–2016 рр. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm
Присяжнюк А. Ю. Застосування кластерних підходів у розбудові інноваційної інфраструктури економіки України. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2011. Т. 1, № 3. С. 146–148.
Стан інноваційної діяльності та діяльності у сфері трансферу технологій в Україні у 2017 році: аналітична довідка / [Т. В. Писаренко, Т. К. Кваша та ін.]. Київ : УкрІНТЕІ, 2018. 98 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/monitoring-prioritet/stan-id-2017-f.pdf
Устинова М. В., Солодкий А. І. Підходи до управління різними регіональними інноваційними системами. Сучасні проблеми науки та освіти. 2012. № 3. С. 15–22.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 331.103.32:331.442:331.446.4
Бонецький О. О., Желізняк Р. Й.
Економічна довіра як один із факторів атестації кадрів (c. 69 - 74)
У статті розроблено модель атестації кадрів підприємства, у якій враховано такі два фактори: лояльність працівників до організації (на базі інших досліджень використано фактори, які визначають лояльність) і рівень економічної довіри керівників організації до її працівників. Запропоновано тлумачення категорії «швидкість кар’єрного зростання працівника» й обґрунтовано сприятливі та несприятливі умови для кар'єрного просування працівника. Рекомендовано враховувати у моделі атестації кадрів підприємства поріг економічної довіри, тобто рівень економічної довіри, який розмежовує економічну довіру до працівника від економічної недовіри до нього. Виділено діапазони економічної довіри, при яких, у поєднанні з кластерами лояльності працівників до організації, можлива прискорена, середня, уповільнена швидкість кар’єрного зростання або його відсутність при постановці нових важливіших або складніших завдань. У дослідженні обґрунтовано порядок визначення приналежності працівника до кластера лояльності працівника організації (додатково розрізняється приналежність працівника до ядра, або периферії організації) і рівня економічної довіри керівників до працівника, а також кількість кластерів. Аргументовано порядок атестації працівників залежно від приналежності його до кластера і від талантів вирішувати складніші або важливіші завдання організації. Виявлено, що приналежність працівника до кластера є змінною у часі величиною (через змінну у часі структуру особистості, що змінює пріоритети та мотивацію працівника, або зміну внутрішнього середовища організації у напрямку, який не співпадає з очікуваннями працівника), тому з певною періодичністю варто перевіряти працівників на лояльність до організації, а рівень економічної довіри доцільно перераховувати за результатами їх роботи та досягнень.
Ключові слова: довіра, економічна довіра, лояльність до організації, атестація кадрів.
Табл.: 1. Формул: 3. Бібл.: 11.

Бонецький Орест Олегович – кандидат економічних наук, асистент, кафедра фінансів, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: orest.o.bonetskyi@lpnu.ua
Желізняк Роман Йосифович – кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра фінансів, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: roman.y.zhelizniak@lpnu.ua

Посилання на цю статтю:
Бонецький О. О., Желізняк Р. Й. Економічна довіра як один із факторів атестації кадрів // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 69–74.

Список використаних у статті джерел

Белянин А. В., Зинченко В. П. Доверие в экономике и общественной жизни. М. : Фонд «Либеральная миссия», 2010. 164 с.
Бонецький О. О. Інноваційні підходи до визначення рівня економічної довіри до працівника. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 683 : Проблеми економіки та управління. С. 158–163.
Гриценко А. А. Внутрішня структура довіри. Економічна теорія. 2010. № 3. С. 20–26.
Дворянов А. А. Социально-психологические признаки доверия. URL: http://dvoryanov.de/doc/Dvoryanov_Socialno-psixologicheskie_priznaki_doveriya.pdf
Жуковская Е. В. Реализация нормы доверия: субъектно-объектный аспект. Бізнес Інформ. 2011. № 9. С. 13–15.
Кишакевич Б. Ю. Проблема вибору мір ризику в контексті світової фінансової кризи. Вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. пр. 2010. Вип. 20.2. С. 178–186.
Копець Л. В. Психологія особистості : навч. посіб. Київ : Києво-Могилянська акад., 2008. 458 с.
Кузьмін О. Є., Бонецький О. О. Довіра як економічна категорія. Вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. пр. 2010. Вип. 20.2. С. 100–104.
Купрейченко А. Б. Психология доверия и недоверия. М. : Ин-т психологи РАН, 2008. 571 с.
Свєженцева Ю. Лояльність до організації та організаційна поведінка. Соціальна психологія. 2008. № 3. С. 103–117.
Keynes J. M. An Open Letter to President Roosevelt. URL: http://newdeal.feri.org/misc/keynes2.htm

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 330.46.519.71
Гонтарева І. В., Муренець І. Г.
Забезпечення якості управління на підприємстві (c. 75 - 81)
Метою цієї статті є обґрунтування концептуальних положень, теоретичного підґрунтя, принципів, підходів щодо забезпечення якості управління на підприємстві. Запропоновано концептуальні положення щодо формування проблемно-орієнтованої системи якості управління, яка вирішує важливу науково-практичну проблему забезпечення якості управління на підприємстві; розробки етапів впровадження системи якості управління на підприємстві, а саме підготовка до забезпечення якості управління машинобудівного підприємства, сертифікація системи менеджменту якості, проведення комплексного аналізу якості управління та розробка системи якості управління, розробка й узгодження документації щодо забезпечення якості управління, впровадження системи якості управління на підприємстві, прогноз якості управління на підприємстві, яка забезпечить задоволеність зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів. Визначено формування організаційного забезпечення якості управління на підприємстві за допомогою впровадження додаткових функцій для координаторів з якості управління на підприємстві та запропоновано організаційне забезпечення якості управління на підприємстві, відмінність якого полягає у виборі найбільш компетентних працівників для забезпечення функцій з якості управління за векторами локальних і глобальних пріоритетів, що дозволяє ефективно виконувати функціональні завдання та забезпечує прийняття управлінських рішень у кожній зі сфер діяльності підприємства.
Ключові слова: забезпечення якості управління, система якості управління, організаційне забезпечення.
Рис.: 5. Бібл.: 9.

Гонтарева Ірина Вячеславівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра підприємницької діяльності, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: lider.khneu@gmail.com
Муренець Ірина Григорівна – викладач, кафедра підприємницької діяльності, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: ira.murenets@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Гонтарева І. В., Муренець І. Г. Забезпечення якості управління на підприємстві // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 75–81.

Список використаних у статті джерел

Овсянко А. Д. Методика оценки систем менеджмента качества поставщиков // Корпоративный менеджмент: интернет-проект. URL: http://www.cfin.ru/ management/iso9000/supplier_qs.shtml
Абутидзе З. С., Александровская Л. Н., Бас В. Н. Управление качеством и реинжиниринг организаций : учеб. пособие. М. : Логос, 2003. 356 с.
Ситник Г. В., Архіпов Н. М. Система управління ефективністю операційної діяльності підприємства. Проблеми економіки. 2018. № 1. C. 223–230.
Фомичев С. К., Скрябина Н. И., Уразлина Н. И. Концепции «шесть сигм» И «бережливое управление». Методы менеджмента качества. 2004. № 6. С. 16–17.
Чигасова Н. М. Поняття та система забезпечення фінансового менеджменту. URL: archive.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Chigasova_107.htm
Шиба Ш., Грэхэм А., Вальден Д. Новое американское тотальное управлением качеством. М., 2000. Ч. ІІ. URL: http://www.staratel.com/iso/TQM/Book/TQM2/TQM2.htm
Эддоус М., Стенсфилд Р. Методы принятия решений / под ред. И. И. Елисеевой. М. : Аудит ; ЮНИТИ, 1997. 590 с.
Экономика качества. Основные принципы и их применение / пер. с англ. А. Л. Раскина. М. : Стандарты и качество, 2005. 208 с.
Garengo P., Biazzo S. From ISO quality standards to an integrated management system: an implementation process in SME. Total Quality Management & Business Excellence. Abingdon : Taylor & Francis. 2013. Vol. 24. Issue 4. P. 310–335.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 330.3
Гринь Є. Л.
Вдосконалення класифікації організаційних змін підприємства (c. 82 - 88)
Здійснено узагальнення наявних підходів до класифікації організаційних змін. Розглянуто виокремлення революційних та еволюційних змін. Досліджено типи організаційних змін залежно від рівня організації, де вони відбуваються. Розглянуто сутність спонтанних і спланованих змін. Подано класифікацію змін за одним критерієм – монокритеріальну, за двома критеріями та полікритеріальну. Наведено власну класифікацію організаційних змін, яка містить три підгрупи за монокритеріями, та полікритеріальну класифікацію. Перша група за монокритеріальною класифікацією за характером здійснення розподіляється за такими критеріями: об’єкт: у товарах і послугах, стратегії та структурі, культурі, технології, персоналі, управлінні, системах, в ефективності роботи, у престижі, політиці та правових угодах, функціях, формах; тривалість змін: короткострокові, середньострокові, довгострокові; систематичність: органічні, систематичні, епізодичні; характер прояву процесів: згортання, розгортання; масштаб: загальні, локальні; стиль управління: директивні, партисипативні; рівні: індивідуальні, групові, на рівні підрозділу, загальноорганізаційні; ресурси: екстенсивні, інтенсивні. За характером виникнення зміни діляться за такими критеріями: реакція на середовище: вимушені та спровоковані; взаємодія із середовищем: реактивні та проактивні; цілепокладання: спрямовані на ефективне функціонування, на розвиток та антикризові. За результатом зміни діляться за набутим станом на трансформаційні (дивергентні) та адаптаційні (конвергентні) і за якістю – на прогресивні та регресивні. Полікритеріальна класифікація містить шість груп змін, у тому числі авторський розподіл на активні та пасивні, де останні передбачають зміни стану підприємства на ринку під впливом зовнішніх чинників у разі неприйняття рішення щодо реалізації активних змін.
Ключові слова: організаційні зміни, класифікація, еволюційні зміни, революційні зміни, монокритеріальна класифікація, полікритеріальна класифікація.
Рис.: 1. Табл.: 3. Бібл.: 16.

Гринь Євген Леонідович – кандидат наук з державного управління, здобувач, кафедра організації виробництва, бізнесу та менеджменту, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П. Василенка (вул. Алчевських, 44, Харків, 61002, Україна)
Email: hryn.evhen2014@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Гринь Є. Л. Вдосконалення класифікації організаційних змін підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 82–88.

Список використаних у статті джерел

Greiner L. Evolution and Revolution as Organizations Grow. Harvard Business Review. 1972. Vol. 50, No. 4. P. 37–46.
Hannan M. T. Structural Inertia and Organizational Change. American Sociological Review. 1984. Vol. 49, No. 2. P. 149–164.
Green M. Change management master class: a step by step to successful change management. India : Replika Press Pvt Ltd. 278 p.
Demers C. De la gestion du changement a la capacite de changer: L'evolution de la recherche sur le changement organisationnel de 1945 a aujourd'hui. Gestion. 1999. Vol. 24, No. 3. Р. 131–139.
Tushman M., Newman W., Romanelli E. Convergence and Upheaval: Managing the Unsteady Pace of Organisational Evolution. California Management Review. 1986. Vol. 29, No. 1. P. 29–44.
Андреева Т. Е. Организационные изменения: сравнительный анализ основных концепций. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2004. Сер. 8. Вып. 2 (16). С. 33–50.
Виханский О. С. Стратегическое управление. М. : Изд-во МГУ, 1995. 250 с.
Berger Lanc A. Change management the Change management handbook // N. Y. Irwin. Professional publishing, 1994. Р. 3–23.
Кантер Р. Рубежи менеджмента: Книга о современной культуре управления. М. : ИНФРА-М, 1999. 304 с.
Dupuis J.-P., Kuzminski A. Sociologie de l'economie, du travail et de l'entreprise. Boucherville : Gaёtan. Morin, 1998. 500 p.
Beckhard R., Reuben T. Organizational transitions: managing complex change. New York : Addison-Wesley Pub. Co., 1987. 117 p.
Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрями розвитку : монографія. Київ : КНЕУ, 2001. 227 с.
Weick K. E., Quinn R. E. Organisational change and development. Annual Review of Psycholog. 1999. No. 50. Р. 361–386.
Lingham T., Richley B., Soler C. Experiencing Organizational Change: Types of Change across Levels and its Critical Context, 2005. http://proxymy.esade.edu/gd/facultybio/publicos/1311348478279Experiencing_organizational_change_Types_of_change_across_levels_and_its_critical_context.pdf
Чернявська І. М. Управління організаційними змінами на машинобудівному підприємстві : автореф. … канд. екон. наук : 08.00.04. Дніпропетровськ, 2013. 22 с.
Гарафонова О. І. Управління змінами: теорія, методологія та практика : монографія. Київ : КНУТД, 2014. 364 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.242.2
Данілова Е. І.
Системно-структурний підхід до формування економічної безпеки підприємства (c. 89 - 96)
Метою статті є узагальнення методологічних основ системно-структурного підходу до формування економічної безпеки підприємства. Для досягнення цієї мети поставлено та вирішено такі завдання: на основі використання системно-структурного підходу проведено уніфікацію елементів економічної системи підприємства, розкрито зміст кожного структурного елемента, визначено індикатори контролю за потенційними джерелами небезпеки та наслідки, які реалізуються у випадку її настання, сформовано критерії безпечності функціонування і розвитку економічної системи. Узагальнено основні положення методології системно-структурного підходу в частині ідентифікації основних структурних компонентів економічної системи підприємства (ресурсів, процесів, структури, середовища), дослідження системи індикаторів контролю за станом їх використання в процесі господарської діяльності підприємства. Визначені індикатори контролю за безпечністю складових елементів запропонованої структури підприємства дозволяють виявити критерії безпечності кожного виду процесу підприємства за базовими структурними складовими, які забезпечують його ефективне функціонування. Узагальнено джерела небезпеки та їх наслідки за кожним структурним компонентом підприємства. Поєднання структури економічної системи підприємства та його основних функціональних процесів дозволило узагальнити критерії безпечності його функціонування та розвитку. Представлений системно-структурний підхід дозволяє управляти економічною безпекою кожної підсистеми підприємства шляхом формування безпеки використання кожного структурного компонента підсистеми, а запропонована система індикаторів контролю за станом економічної безпеки дозволяє сформувати концепцію управління економічною безпекою.
Ключові слова: економічна безпека, системно-структурний підхід, ресурси, процеси, структура, середовище.
Рис.: 3. Табл.: 5. Бібл.: 8.

Данілова Ельвіра Ігорівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, Національний авіаційний університет (пр. Любомира Гузара, 1, Київ, 03058, Україна)
Email: ehdanilova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Данілова Е. І. Системно-структурний підхід до формування економічної безпеки підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 89–96.

Список використаних у статті джерел

Горячова К. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки. Економіст. 2003. № 8. С. 65–67.
Гуцалюк О. М. Постанова задачі оцінювання безпеки інтеграційного розвитку великомасштабних економі-виробничих систем. Бізнес Інформ. 2016. № 9. С. 142–149.
Корецька О. В. Теоретичні підходи до управління фінансово-економічною безпекою підприємств портової галузі. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 15. С. 225–229.
Ляшенко О. М. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства : монографія. Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. 400 с.
Навчальний економічний словник-довідник (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття, персоналії / за наук. ред. Г. І. Башнянина, В. С. Іфтемчука. Львів : 'Магнолія 2006, 2007. 688 с.
Петряєва З. Ф., Петряєв О. О. Економічна безпека підприємства як важлива складова сучасного бізнесу. Бізнес Інформ. 2013. № 3. С. 259–262.
Сотниченко В. М. Методологічні підходи до оцінки економічної безпеки телекомунікаційних підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки 2017. Вип. 15. С. 321–324.
Фінансові аспекти діагностики економічної безпеки підприємств портової галузі : монографія / [Л. В. Ширяєва, Л. П. Чиж, О. І. Шумлянська, О. В. Корецька та ін.]. Одеса : ІНТЕРПРІНТЕР, 2015. 220 c.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.93:339.33
Ільченко Н. Б.
Концептуальна модель управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі (c. 97 - 103)
Мета статті полягає у дослідженні теоретико-методологічних підходів до управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі та розробці моделі концептуального підходу до управління бізнес-процесами в системі прийняття управлінських рішень. За результатами дослідження виявлено недосконалість розробленості методичних та організаційних засад упровадження процесного підходу до управління бізнес-процесами на підприємствах оптової торгівлі. Зазначено, що підвищується увага з боку науковців до впровадження процесно-орієнтованого підходу, хоча на практиці його застосування не знайшло відображення на вітчизняних підприємствах. Проте у сучасних реаліях застосування цього підходу обмежується тільки розробкою документів, в яких описується порядок виконання різних робіт, а діяльність підприємств спрямовано на застосування процесного або функціонального підходів. Для прийняття ефективних управлінських рішень у системі управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі розроблено концептуальну модель, яка є абстрактною моделлю та містить у собі структуру зв’язків між бізнес-процесами. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення параметрів оцінювання «вузьким місць» у бізнес-процесах підприємства оптової торгівлі, що впливають на результати його діяльності в системі прийняття управлінських рішень.
Ключові слова: бізнес-процес, процесний підхід, управління бізнес-процесами, концептуальна модель управління бізнес-процесами, електронні торговельні майданчики.
Рис.: 4. Табл.: 1. Бібл.: 16.

Ільченко Наталія Борисівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра торговельного підприємництва та логістики, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: i_natalya@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Ільченко Н. Б. Концептуальна модель управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 97–103.

Список використаних у статті джерел

Апопій В. В., Хом’як Ю. М. Сутність і типологія інновацій в торгівлі. Торгівля, комерція, підприємництво. 2011. Вип. 12. С. 5–7.
Бегларашвілі О. П. Впровадження підприємствами оптової торгівлі організаційних та маркетингових інновацій // Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні : матеріали Міжнар. бізнес-форуму (м. Київ, 19 берез. 2015 р.). Київ : КНТЕУ, 2016. С. 71–73. URL: https://knteu.kiev.ua/file/MTc=/1e8a62d3ca6647b78fd23992ec0eb32d.pdf
Вірт М. Я. Організаційно-економічний механізм функціонування оптової торгівлі в ринковому середовищі : дис. канд. екон. наук : 08.00.04. Львів, 2009. 244 с.
Оптова торгівля в Україні : монографія / за ред. А. А. Мазаракі. Київ : КНТЕУ, 2016. 208 с.
Business Process Management (BPM) – программы для управления бизнес процессами, процессное управление, автоматизация бизнес-процессов: Софт. URL: http://bpms.ru/soft/index.html
Системы менеджмента качества – Основные положения и словарь // Четвертая редакция URL: http://www.pqm-online.com/assets/files/pubs/translations/std/iso-9000-2015-(rus).pdf
Анфилатов B. C. Системный анализ в управлении : учеб. пособие / под ред. А. А. Емельянова. М. : Финансы и статистика, 2002. 368 с.
Андерсен Б., Фагерхоуд Т. Анализ основной причины. Упрощенные инструменты и методы. ASQ Quality Press, 1999. 156 с.
Виноградова О. В., Філіна С. В. Еволюція наукової думки щодо розвитку процесного підходу. Экономика Крыма. 2011. № 2 (35). С. 78–83.
Евдокименко В. Бизнес-процессы, процессное управление и эффективность. Управление персоналом. 2004. № 3. С. 33–35.
Репин В. В. Два понимания процессного подхода к управлению предприятием. Методы менеджмента качества. 2008. № 4. С.41–44.
Ситник Г. В. Класифікація бізнес-процесів підприємства торгівлі на основі процесного підходу. Схід. 2012. № 5 (119). С. 54–61.
Hammer M., Stanton S. Beating the Risks of Reengineering. Fortune. May 15, 1995.
Чорнобай Л. І., Дума О. І. Бізнес-процеси підприємства: загальна характеристика та економічна суть. Вісник національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2013. № 769. С. 125–131.
Бондар Т. Л. Процесний підхід в управлінні витратами на забезпечення якості лікеро-горілчаної продукції. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 7. С. 140–146.
Борисенко О., Скаковська А., Горячев О. Оцінювання ефективності інформаційних систем. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 7 (157). С. 480–483.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.21:005.342:005.332.4:005.56
Котенко С. І., Швіндіна Г. О.
Проблеми оцінки конкурентоспроможності підприємств як індикатора стратегічного розвитку (c. 104 - 112)
У процесі розвитку ринкової економіки науковці та дослідники зі всього світу намагалися систематизувати методи оцінки конкурентоспроможності та розробити універсальну класифікацію таких підходів. Під час аналізу наукової літератури за тематикою цієї статті та результатів попередніх досліджень авторами узагальнено підходи до оцінки конкурентоспроможності та виявлено основні критерії для їх подальшої класифікації. Порівняльний аналіз моделей з оцінки конкурентоспроможності дозволяє не тільки виявити та порівняти їх сильні та слабкі сторони, але й побудувати комбінацію методів для посилення наявних переваг моделей і нівелювання їх недоліків. Такий процес дає змогу вдосконалювати самі методи оцінки та використовувати напрацювання науковців у сфері економіки, менеджменту та суміжних сферах. Авторами проаналізовано методи оцінки конкурентоспроможності та запропоновано шляхи вирішення недоліків вищезгаданих методів оцінки конкурентоспроможності. В роботі наведено підхід щодо використання комбінованих методик оцінки та їх формалізація.
Ключові слова: стратегія, стратегічний менеджмент, конкурентоспроможність, стратегічний розвиток, індикатор, показник, оцінка.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 46.

Котенко Станіслав Ігорович – аспірант, кафедра управління, Сумський державний університет (вул. Харківська, 116, Суми, 40007, Україна)
Email: goodwinn93@gmail.com
Швіндіна Ганна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра управління, Сумський державний університет (вул. Харківська, 116, Суми, 40007, Україна)
Email: shvindina@management.sumdu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Котенко С. І., Швіндіна Г. О. Проблеми оцінки конкурентоспроможності підприємств як індикатора стратегічного розвитку // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 104–112.

Список використаних у статті джерел

Ansoff H. I. Strategies for diversification. Harvard business review. 1957. No. 35 (5). Р. 113–124.
Barney J. Firm resources and sustained competitive advantage. Journal of management. 1991. No. 17 (1). Р. 99–120.
Chesbrough H. Business model innovation: opportunities and barriers. Long range planning. 2010. No. 43 (2). Р. 354–363.
Cohen K. J., Cyert R. M. Strategy: Formulation, implementation, and monitoring. The journal of business. 1973. No. 46 (3). Р. 349–367.
Company McKinsey & Enduring Ideas: The GE–McKinsey nine-box matrix // The McKinsey Quarterly. September 2008. URL: https://www.mckinseyquarterly.com/Enduring_ideas_The_GE-McKinsey_nine-box_matrix_2198
Duica A., Croitoru G., Duica M., Robescu O. The Rise and Fall of BCG Model. [Conference] // Proceedings Of The 8th International Management Conference «Management Challenges For Sustainable Development». Bucharest, Romania. 2014. Vols. November 6th-7th. Р. 148–150.
Dyer J., Singh H. The relational view: Cooperative strategy and sources of interorganizational competitive advantage. Academy of management review. 1998. No. 23 (4). Р. 660–679.
Farris P. W., Moore M. J. The Profit Impact of Marketing Strategy Project: Retrospect and Prospects. Cambridge : Cambridge University Press, 2004.
Hall R. A framework linking intangible resources and capabiliites to sustainable competitive advantage. Strategic management journal. 1993. No. 14 (8). Р. 607–618.
Henderson B. D. The product portfolio: growth share matrix of the Boston Consulting Group [Chapter] // The strategy process: Concepts, contexts, cases. 1979. Р. 678–680.
Hofer C., Schendel D. Strategy formulation: Analytical concepts. West Publishing, 1980.
Krugman P. Making sense of the competitiveness debate. Oxford Review of Economic Policy. 1996. No. 12 (3). Р. 17–25.
Morrison A., Wensley R. Boxing up or boxed in? A short history of the Boston Consulting Group share/growth matrix. Journal of Marketing Management. 1991. No. 7 (2). Р. 105–129.
Porter M. E. Towards a dynamic theory of strategy. Strategic management journal. 1991. No. 12 (2). Р. 95–117.
Prahalad C., Hamel G. Strategy as a field of study: Why search for a new paradigm? Strategic management journal. 1994. No. 15 (2). Р. 5–16.
Proctor R. A., Kitchen P. J. Strategic planning: an overview of product portfolio models. Marketing Intelligence & Planning. 1990. No. 8 (7). Р. 4–10.
Reed R., DeFillippi R. Causal ambiguity, barriers to imitation, and sustainable competitive advantage. Academy of management review. 1990. No. 15 (1). Р. 88–102.
Robinson S. J. Q., Hichens R. E., Wade D. P. The directional policy matrix – tool for strategic planning. Long Range Planning. 1978. No. 2 (3). Р. 8–15.
Shvindina H., Shkurko I. Development of the Quantitative Five Forces Analysis as a Strategic Management Tool. Visnyk of Sumy State University. Economics. 2015. No. 1. Р. 75–82.
Wensley R. PIMS and BCG: New horizons or false dawn? Strategic Management Journal. 1982. No. 3 (2). Р. 147–158.
Zic S., Hadzic H., Ikonic M. Portfolio analysis–a useful management tool. Tehnicki vjesnik. 2009. Nr. 16 (4). Р. 101–105.
Акофф Р. Акофф о менеджменте / ред. Волковой. СПб. : Питер, 2002. 488 с.
Балабанова Л. В., Кривенко А. В. Управління конкурентоспроможністю підприємств на основі маркетингу : монографія. Донецьк : ДонНУЕТ ім. Туган-Барановського, 2004. 147 с.
Бєлєнький П. Ю. Дослідження проблем конкурентоспроможності. Вісник НАН України. 2007. № 5. С. 9–18.
Блонська В. І., Депа Н. Т. Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. № 20 (15). С. 115–120.
Височин І. В. Збалансована система показників ефективності діяльності підприємства як інструмент стратегічного менеджменту. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія «Економіка». 2009. № 12. С. 19–25.
Должанський І. З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства : підручник. Київ : Центр навч. літ., 2006. 384 с.
Єлець О. П., Богдан Є. В. Сутність конкуренції та конкурентоспроможність підприємства. URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_7_082.pdf
Ємцев В. І. Особливості формування конкурентоспроможності підприємств виноробної промисловості України. Інтелект XXI. 2015. № 5. С. 36–45.
Загородній А. Г., Чубай В. М. Оцінювання конкурентоспроможності інноваційної продукції в процесі вибору інноваційної стратегії підприємства. Фінанси України. 2007. № 1. С. 99–110.
Клименко С. М., Дуброва О. С., Барабась Д. О. Управління конкурентоспроможністю підприємства. Київ : КНЕУ, 2006. 527 с.
Лазаренко A. А. Методы оценки конкурентоспособности. Молодой ученый. 2014. № 1. С. 374–377.
Мануйлович Ю. М. Дослідження сутності та трактування поняття конкурентоспроможності підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. № 4. С. 274–282.
Минко Л. M. Сутність і складові поняття конкурентоспроможності підприємства. Наукові праці НУХТ. 2015. Т. 21, № 1. С. 86–92.
Перерва П. Г., Кобєлєва Т. О. Цінова політика підприємства та її вплив на ринкову кон’юнктуру та конкурентоспроможність продукції. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Економічні науки. 2016. № 27 (1199). С. 58–61.
Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь високого результата и обеспечить его устойчивость. М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. 715 с.
Савченко В. Ф., Козлянченко, О. М. Інноваційний розвиток сільськогосподарського машинобудування в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2016. № 1 (5). С. 108–116.
Саєнко М. Г., Борецька А. Є. Капітал інтелектуальності у формуванні конкурентоспроможності фірми: проблеми України і Польщі. Інноваційна економіка. 2010. № 3. С. 81–83.
Трегуб Г. І. Удосконалення методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції. Механізм регулювання економіки. 2002. № 3–4. С. 252–258.
Харченко Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як засіб ринкового реформування економіки. АПЕ. 2003. № 2. С. 70–73.
Хорват П. Сбалансированная система показателей как средство управления предприятием. Проблемы теории и практики управления. 2000. № 4. С. 108–113.
Швіндіна Г. О. Стратегічний менеджмент // Менеджмент для магістрів / за заг. ред. О. Ф. Балацького, О. М. Теліженка. Суми : Університет. кн., 2013. Т. 1. С. 79–193.
Шевельова С. О. Конкурентоспроможність молочного підкомплексу : монографія. Тернопіль : Збруч, 2001. 408 с.
Шинкаренко В. Г., Бондаренко А. С. Управление конкурентоспособностью предприятия : монографія. Харьков : Изд-во ХНАДУ, 2003. 186 с.
Юдін М. Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції. Економіст. 2010. № 6. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekonomist/2010_6/40_42.pdf
Яремко І. Й., Рябкова О. В. Критерії та складові інтегрального показника результативності функціонування підприємства. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Серія: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2014. № 797. С. 423–429.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.138:378.4/6.(477)
Коюда В. О., Пасько М. І.
Теоретично-прикладні аспекти формування іміджу вищого навчального закладу (c. 113 - 121)
Метою статті є дослідження сутності, змістовності та наповнюваності іміджу вищого навчального закладу, складових його забезпечення та визначення пріоритетних завдань для формування позитивного іміджу конкретної освітньої установи у конкурентному агресивному середовищі. Досліджено підходи до формування позитивного іміджу навчального закладу (НЗ) на ринку освітніх послуг в Україні у конкурентному середовищі, що суттєво впливає на зростання кількості потенційних і платоспроможних абітурієнтів. Саме позитивний імідж є важливим стимулом для школярів щодо обрання НЗ для навчання. Дослідження питання формування іміджу НЗ розглядається як постійний процес відповідно до суспільних потреб і вимог сьогодення. Проаналізовано основні напрямки досліджень кола вчених, фахівців і практиків, які займаються вивченням і дослідженням проблем іміджу навчальних закладів в Україні, виокремлено недоопрацювання, упущення та інші фактори негативного впливу на привабливість вищих навчальних закладів. Виявлені недоліки щодо результатів досліджень потребують системно-комплексного підходу до процесу формування – розвитку – підвищення позитивного іміджу вітчизняних навчальних закладів як єдиного цілого. За результатами дослідження сутності, змістовності і наповнюваності були виділені основні елементи іміджу НЗ як засобу й інструменту, об’єкта управління, який орієнтовано на цільові групи і, насамперед, абітурієнтів.
Ключові слова: образ, уявлення, індивідуальність, імідж навчального закладу, конкурентоспроможність, ринок освітніх послуг.
Табл.: 3. Бібл.: 28.

Коюда Віра Олексіївна – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра менеджменту, логістики та економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: kouda.vera@gmail.com
Пасько Марина Іванівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, логістики та економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: pasko.maryna77@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Коюда В. О., Пасько М. І. Теоретично-прикладні аспекти формування іміджу вищого навчального закладу // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 113–121.

Список використаних у статті джерел

Вифлеємський А. Б. PR-технологія в освіті. Управління школою. 2003. № 22. С. 6–10.
Тангян С.А. Вища освіта і світ праці. Педагогіка. 2004. № 9. С. 3–12.
Посохова І. С., Казачінер О.С. Оцінка іміджу навчального закладу. URL: library.uipa.kharkov.ua/.../Посохова.doc
Раєвнєва О. В., Гриневич Л. В. Формування іміджевої політики університету: методичне підґрунтя // Соціальна відповідальність бізнесу і адміністрації – створення інноваційного управління : монографія / за заг. ред. В. Дучмала, Т. Несторенко, Т. Покуси. Бердянськ : Видав. Ткачук О. В., 2015. 330 с.
Бачинська О. М. Роль іміджу в структурі забезпечення конкурентоспроможності ВНЗ. URL: http://www.confcontact.com/20130214_econ/4_bachinska.htm
Гаркавець С. О. Паблік рилейншз та імідж ВНЗ: соціально-психологічний аналіз проблеми. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2013. № 3 (32). С. 91–96.
Почтовюк А. Б. Фактор конкурентоспроможності як шлях формування іміджу вищого навчального закладу. Вісник КрНУ ім. М. Остроградського. 2011. № 5 (70). С. 156–158.
Карпенко Ю. М., Карпенко Н. Л. Імідж вищого навчального закладу: основні складові та проблеми формування. Науковий вісник Полісся. 2015. № 1 (1). С. 118–124.
Мамай Н. В. Складові забезпечення позитивного іміджу вищого навчального закладу. Вісник НУВГП. Серія «Економічні науки». 2016. Вип. 3 (75). С. 102–110.
Проценко І. І. Імідж ВНЗ як складова системи освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 9. С. 391–399.
Балабанова Л. В., Савельєва К. В. Зв’язки з громадськістю в системі маркетингового менеджменту підприємств. Дніпропетровськ : ДонДУЕТ, 2005. 273 с.
Палеха Ю. І. Іміджологія : навч. посіб. Київ : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. 324 с.
Гільова Е. А. Імідж сучасного навчального закладу. URL: http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/2_2- 010 /giljova.pdf
Лазаренко И. Р. Формирование имиджа образовательного учреждения как управленческое новшество. URL: http://www.inter-pedagogika.ru
Малий В. В., Ольховська А. Б. Теоретико-прикладні засади формування іміджу вищого навчального закладу // Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики : матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2–3 квіт. 2015 р.). Харків : НФаУ, 2015. С. 212–215.
Пискунова Т. Н. Условия и факторы формирования позитивного имиджа образовательного учреждения : автореф. дис. … канд. псих. наук. М. : МГУ, 1998. 21 с.
Євтушенко Г. В., Пилипчук В. К., Смірнова Н. О. Особливості позиціонування вищого навчального закладу на ринку освітніх послуг. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 7 (3). С. 102–107.
Киричок А. Використання нових медіа у формуванні іміджу ВНЗ. Вісник Книжкової палати. 2015. № 2. С. 42–44.
Кубко В. П. Імідж як складова корпоративної культури вищого навчального закладу // Iнформацiйна oсвітa та професiйно-комунiкативнi технології ХХI століття : зб. матеріалів ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 8–10 верес. 2011 р.). Одеса : Симэкс-Принт, 2011. С 244–248.
Павлов С. Н. Управление информацией и общественными связями для создания эффективного имиджа ВУЗа : монография. М. : Академия естествознания, 2012. 211 с.
Поплавський М. Ідеальний імідж вищого навчального закладу як запорука його успіху // Український інформаційний простір: Безкоштовна електронна бібліотека. URL: http://uk.x-pdf.ru/5filosofiya/1653435-1-udk-31677-idealniy-imidzh-mihaylo-poplavskiy-vischogo-navchalnogo-d-r-ped-zakladu-kulturi-mistectv-zaporuka-yogo.php
Тавлуй І., Квятківська А. Конкурс якості як чинник конкурентоспроможності ВНЗ. Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2012. № 5. С. 61–65.
Хілінська Л. Прикладні аспекти формування іміджу навчального закладу. Директор школи, ліцею, гімназії. 2011. № 6. С. 98–103.
Елинова С. В. Социально-психологическая модель формирования внешнего имиджа высшего ученого заведения : автореф. дис. … канд. псих. наук. М. : МГУ, 2010. 25 с.
Москаль Ю. Економіко-психологічні аспекти формування позитивного іміджу економічного університету. Психологія економічного життя. 2013. № 3. С. 116–125.
Капустеринська Т. До проблеми формування динамічного лідера – керівника сучасного освітнього закладу. Імідж сучасного педагога. 2004. № 10. С. 5–8.
Стрельніков В.Ю. Педагогічна культура – основа іміджу педагога. Імідж сучасного педагога. 2006. № 8. С. 6–8.
Пискунов М. С. Имидж образовательного учреждения: структура и механизмы формирования. Мониторинг и стандарты в образовании. 2009. № 5. С. 45–51.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 330.10:338
Міщук Є. В.
Розвиток підприємства в контексті мультиоб’єктності економічної безпеки та тернарного підходу (c. 122 - 131)
Мета статті полягає в дослідженні змісту поняття «розвиток підприємства» в контексті мультиоб’єктності економічної безпеки з урахуванням тернарного підходу до їх сутності. У результаті аналізу фахової економічної літератури виявлено, що вчені пропонують розрізняти такі поняття, як «розвиток» і «зростання». Проте акцентовано увагу на тому, що в конкретному часовому інтервалі розвиток може бути представлений і як зростання, і як вдосконалення, і як інші види змін. Показано, що розвиток і зростання є взаємопов’язаними поняттями, а тому їх не слід протиставляти. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто дефініції терміна «розвиток» на основі імперативних понять «процес» і «зміни». Виявлено, що об’єктами розвитку виступають процеси зростання розмірів підприємства та його показників, вдосконалення системи, перехід у новий стан, трансформація підприємства, а також зміни характеристик системи, діяльності підприємства, стану підприємства, траєкторії його руху та зміна безпосередньо самого підприємства. Обґрунтовано, що, розглядаючи зміни, необхідно розрізняти дві площини: зміни як прояв перемін у внутрішньому середовищі та/або зовнішньому середовищі підприємства внаслідок дії різних чинників та/або стейкхолдерів; зміни як реакція підприємства на вищенаведені зміни. При цьому такі зміни можуть бути незапланованими та/або являти собою наслідок дії спеціально розроблених заходів. Наявні підходи до визначення сутності поняття «розвиток» доповнено комплексним, структурним і структурно-синергетичним підходами. Зазначено, що типологізація підходів до сутності категорії «розвиток» залежатиме, насамперед, від мети дослідження. При дослідженні основних законів розвитку акцентовано увагу на спільних рисах з категорією економічної безпеки. Зазначено, що розвиток може бути її об’єктом, і навпаки – економічна безпека може стати об’єктом розвитку підприємства. Обґрунтовано, що об’єкти розвитку підприємства водночас являються як об’єктами його економічної безпеки й захисту, так і джерелом небезпеки. Запропоновано тернарний підхід до розуміння сутності розвитку підприємства одночасно як процесу, результату (нового стану) та ресурсу підприємства.
Ключові слова: економічна безпека, зміна, процес, розвиток, стан, тернарний підхід.
Табл.: 2. Бібл.: 56.

Міщук Євгенія Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування, Криворізький національний університет (вул. Віталія Матусевича, 11, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50027, Україна)
Email: tdutybz.077@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Міщук Є. В. Розвиток підприємства в контексті мультиоб’єктності економічної безпеки та тернарного підходу // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 122–131.

Список використаних у статті джерел

Бєлік Ю. В. Теоретичні засади економічної безпеки підприємств: сутність, значення та забезпечення. Молодий вчений. 2016. № 12.1 (40). С. 636–640.
Бурмака М. М., Бурмака Т. М. Управління розвитком підприємства на прикладі підприємств будівельної галузі) : монографія. Харків : ХНАДУ, 2011. 204 с.
Василенко В. А. Диагностика устойчивого развития предприятий : монография. Киев : Центр учеб. лит., 2005. 187 с.
Акофф Р., Магидсон Д., Эддисон Г. Идеализированное проектирование. Как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации. Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. 320 c.
Моделювання системи розвитку машинобудівного підприємства : монографія / [Н. В. Касьянова, Н. В. Вецепура, Д. В. Солоха, К. В. Сотнікова, О. В. Єлетенко]. Донецьк : ДонУЕП, 2010. 260 с.
Шумпетер Й. А. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / под ред. А. Г. Милейковского. М. : Прогресс, 1982. 456 с.
Розвиток потенціалу підприємства в умовах економіки знань : монографія / за заг. ред. А. Е. Воронкової, Ю. С. Погорелова. Луганськ : Ноулідж, 2012. 380 с.
Жилінська Л. О. Теорія, методологія, практика управління розвитком промислових підприємств : монографія. Маріуполь : ПДТУ, 2015. 429 с.
Белопольский Н. Г. Энвироника – наука будущего развития человечества : монография. Донецк : ИЭП НАН Украины, АЭН Украины, 2007. 436 с.
Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под ред. Л. Мельника, Л. Хенса (Бельгия). Сумы : Университет. кн., 2007. 1120 с.
Василенко В. А. Менеджмент устойчивого развития предприятий : монография. Киев : ЦУЛ, 2005. 648 с.
Жилінська Л. О., Розумчук О. О. Теоретичні аспекти щодо управління розвитком підприємства. Управління економікою: теорія та практика. 2014. № 2014. С. 94–106.
Черных А. В. Механизм устойчивого развития предприятия в период активной инвестиционной деятельности : автореф. дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05. Белгород, 2006. 20 с.
Коршунова Е. Д. Моделирование процесса адаптивного управления организационным развитием предприятия. Менеджмент в России и за рубежом. 2004. № 2. С. 34–39.
Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации : учебник. М. : ЭКСМО, 2005. 544 с
Забродский В. А., Кизим Н. А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем. Харьков : Бизнес Информ, 2000. 72 с.
Шубравська О. Сталий економічний розвиток: поняття і напрямки дослідження. Економіка України. 2005. № 1. С. 36–42.
Єфімова Г. В., Марущак С. М. Планування безпечного розвитку підприємства на основі результатів діагностики рівня його економічної безпеки. Економіка: реалії часу. 2013. № 3. С. 43–49.
Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2006. 496 с.
Мала Н. Т., Грабельська О. В. Економічний розвиток підприємства: планування та моделювання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2012. № 739 : Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. С. 22–28.
Погорєлов Ю. С. Розвиток підприємства: поняття та види. Культура народов Причерноморья. 2006. № 88. С. 75–81.
Пономаренко В. С., Пушкар О. І., Тридід О. М. Стратегічне управління розвитком підприємства : навч. посіб. Харків : ХДЕУ, 2002. 640 с.
Соціальний розвиток промислового підприємства та механізми його управління // Управлінські технології у рішенні сучасних проблем розвитку соціально-економічних систем : монографія / за заг. ред. О. В. Мартякової. Донецьк : Вид-во ДонНТУ, 2011. 744 с.
Погорєлов Ю. С. Категорія розвитку та її експлейнарний базис. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2012. Вип. 27, Т. 1. С. 30–34.
Коротков Э. М. Антикризисное управление : учеб. пособие / под ред. Э. М. Короткова. М. : ИНФРА-М, 2000. 432 с.
Пономаренко В. С., Тридід О. М., Кизим М. О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : монографія. Харків : ІНЖЕК, 2003. 328 с.
Погорелов Ю. С., Білоусова А. Ю. Розвиток підприємств санаторно-курортного комплексу України: особливості процесу. Економіка і регіон. 2017. № 4 (65). С. 26–32.
Іванчук К. О. Теоретичні підходи до визначення сутності категорії «розвиток підприємства». Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку. 2012. 2012. С. 231–239.
Прийма Л. Р., Кулиняк І. Я. Розвиток підприємства: сутність поняття. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип. 22.10. С. 236–241.
Погорелов Ю. С. Природа, рушійні сили та способи розвитку підприємства : монографія. Харків : АдвАТМ, 2010. 352 с.
Мельник О. Г. Системи діагностики діяльності машинобудівних підприємств: полікритеріальна концепція та інструментарій : монографія. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2010. 344 с.
Янковець Т. М., Нагорна Ю. А. Теоретичні аспекти розвитку підприємств у сучасних умовах. Вісник КНУТД. Серія «Економічні науки». 2015. № 2 (85). С. 108–113.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник : в 11 т. Т. 8. Київ : Наукова думка, 1977. 928 с.
Ляшенко О. М. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства : монографія. Київ : НІСД, 2015. 348 с.
Тарасюк Г. М. Управління змінами в системі управління підприємством. Вісник ЖДТУ. Економічні науки. 2010. № 2 (52). С. 287–291.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник : в 11 т. Т. 3. Київ : Наукова думка, 1972. 744 с.
Богатирьов І. О. Ефективність розвитку підприємств. Формування ринкових відносин в Україні. 2006. Вип. 7–8 (26–27). С. 73–79.
Дунда С. П. Теоретичні підходи до визначення поняття «розвиток підприємства». Проблеми підвищення інфраструктури. 2011. Вип. 32. С. 70–75.
Пушкарь А. И., Тридед А. Н. Стратегическое управление развитием предприятия. Бизнес Информ. 1999. № 11–12. С. 124–129.
Коротков Э. М. Концепция менеджмента : учеб. пособие. М. : Издательско-консалтинговая компания «ДЕКА», 1997. 304 с.
Афанасьев И. В., Рогожин В. Д., Рудика В. И. Управление развитием предприятия : монография. Харьков : ИНЖЭК, 2003. 184 с.
Плугіна Ю. А. Інтелектуальний розвиток: сутність поняття. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2011. № 36. С. 193–196.
Экономический потенциал административных и производственных систем : монография / под ред. О. Ф. Балацкого. Сумы : Университет. кн., 2006. 973 с.
Кушнер М. А., Карлина Е. П. Концептуальные основы управления развитием предприятия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». 2011. № 21 (238). С. 112–117.
Побережний Р. О. Основні напрямки розвитку підприємств машинобудування. Вісник національного технічного університету «ХПІ». 2012. №13. С. 90–100.
Цопа Н. В. Теоретические аспекты развития промышленных предприятий. Європейський вектор економічного розвитку. 2009. № 2 (7). С. 177–185.
Базилевич Л. А. Автоматизация организационного проектирования. Львов : Машиностроение, 1989. 176 с.
Верба В. А., Гребешкова О. М. Управління розвитком компанії : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2011. 482 с.
Акофф Р. Акофф о менеджменте. СПб. : Питер, 2002. 448 с.
Назарчук Т. В., Косіюк О. М. Менеджмент організацій : навч. посіб. Київ : Центр учбової літ., 2015. 560 с.
Івченко Є. А. Трансформація як поняття та підходи до його розуміння в економічному контексті. Ефективна економіка. 2015. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5827
Сердюк В. Н. Теоретические основы управления стратегическим развитием субъектов реального сектора экономики. Економіка і організація управління. 2008. № 4. С. 13–27.
Кифяк В. Ф. Теоретичні основи визначення категорії «розвиток підприємства. Економічний аналіз. 2011. Вип. 8. Ч. 2. С. 190–194.
Юшкевич О. О. Систематизація поглядів до теорії розвитку підприємства як відкритої системи. Вісник Житомирського державного технологічного університету: науковий журнал [Серія : Економічні науки]. 2011. № 2 (56). Ч. 2. С. 179–183.
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента : монография. М. : Дело, 1994. 680 с.
Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение. Вопросы экономики. 1994. № 12. С. 4–13.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.1; 330.4; 658.6
Пурський О. І., Харченко О. А., Чернишова Д. Д.
Інформаційно-логічна модель визначення споживчих пріоритетів в електронній торгівлі на основі кластерного розподілу та класифікації особистого та споживчого профілю клієнта (c. 132 - 143)
Розроблено інформаційно-логічну модель реалізації процесу визначення споживчих пріоритетів у рамках взаємодії постачальника і покупця з використанням кластерного розподілу і класифікації на основі особистого та споживчого профілю клієнта. Інформаційно-логічна модель визначення клієнтських вподобань дозволяє удосконалити бізнес-процес вибору раціонального набору товарів і послуг залежно від клієнтських характеристик, сформувати актуальну систему ринкових відносин та забезпечити раціональність і своєчасність надходження товарів і послуг на ринок електронної торгівлі, що забезпечить їхню диверсифікацію та диференціацію. Запропоновано раціональний набір параметрів інформації про клієнтів і їх активності на ринку електронної торгівлі. Охарактеризовано процес збору, підготовки й аналізу інформації про клієнтів ринку електронної торгівлі для наступної її кластеризації і класифікації. Визначено джерела інформації, проілюстрований зв'язок між обраними характеристиками, представлено набір з 22 характеристик споживачів ринку електронної торгівлі. Охарактеризоване поняття споживчого профілю на ринку електронної торгівлі і особистого профілю клієнта як описової складової елемента всередині клієнтського кластера, що в сукупності відображають цілісну модель типового клієнта ринку електронної торгівлі і можуть бути використані з метою виявлення та аналізу споживчих пріоритетів. Для встановлення зв'язку між профілями і кластерами застосовано метод опорних векторів.
Ключові слова: електронна торгівля, споживчі пріоритети, кластеризація, інформаційно-логічна модель.
Рис.: 9. Табл.: 1. Бібл.: 34.

Пурський Олег Іванович – доктор фізико-математичних наук, професор, кафедра кібернетики та системного аналізу, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: Pursky_O@ukr.net
Харченко Олександр Анатолійович – кандидат технічних наук, доцент, кафедра програмної інженерії та інформаційних систем, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Чернишова Дарина Дмитрівна – студент, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)

Посилання на цю статтю:
Пурський О. І., Харченко О. А., Чернишова Д. Д. Інформаційно-логічна модель визначення споживчих пріоритетів в електронній торгівлі на основі кластерного розподілу та класифікації особистого та споживчого профілю клієнта // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 132–143.

Список використаних у статті джерел

Ілляшенко С. М., Іванова Т. Є. Перспективи і основні проблеми розвитку Інтернет-торгівлі в Україні. Механізм регулювання економіки. 2014. № 3. С. 72–81.
Вітлінський В. В., Мельник Г. В., Скіцько В. І. Моделювання збутової електронної логістичної підсистеми з використанням нечіткої мережі Петрі. Бізнес Інформ. 2014. № 8. С. 82–87.
Greenstein S. How the Internet Became Commercial: Innovation, Privatization, and the Birth of a New Network. Princeton University Press, 2015. 488 р.
Davis G. E-Commerce Handbook: Boosting Your Profits with eCommerce. CreateSpace Independent Publishing Platform, 2015. 40 p.
Harris L. Trading and Electronic Markets: What Investment Professionals Need to Know. CFA Institute Research Foundation, 2015. 92 p.
Ciaramitaro B. Virtual Worlds and E-Commerce: Technologies and Applications for Building Customer Relationships. Business Science Reference, 2010. 375 p.
Хейг М. Основы электронного бизнеса. М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. 208 с.
Graf A., Schneider H. The E-Commerce Book: About a Channel that became an Industry. Create Space Independent Publishing Platform, 2016. 460 p.
Дюбанов О. С., Рамазанов С. К. Моделі поведінки суб’єктів ринку електронної торгівлі в сучасних умовах. Бізнес Інформ. 2011. № 6. С. 104–105.
Laudon K. C., Traver C. G. E-Commerce 2017. Pearson, 2017. 912 p.
Schneider G. Electronic Commerce. Course Technology, 2016. 598 р.
Kumar M., Sareen M. Trust and Technology in B2B E-Commerce: Practices and Strategies for Assurance: Practices and Strategies for Assurance. IGI Global, 2011. 329 p.
Пурський О. І., Мороз І. О., Мазоха Д. П. Web-система управління взаємодією суб’єктів електронної торгівлі. Проблеми економіки. 2017. № 6. С. 208–219.
Bradford M. Modern ERP: Select, Implement, and Use Today's Advanced Business Systems. Lulu.com, 2015. 284 p.
Pursky O. I. Modeling the processes of e-trading market functioning. Verlag SWG imex GmbH, Nuremberg, Germany, 2017. 132 p.
Макдональд М. Планы маркетинга. М. : Технология, 2004. 656 с.
Количественные методы анализа в маркетинге / под ред. Т. П. Данько, И. И. Скоробогатых. СПб. : Питер, 2005. 384 с.
Ансофф И. Стратегическое управление. М. : Экономика, 2009. 850 с.
Воронцов Ю. А., Галиахметов А. Р., Груничев Ю. А. Аутсорсинг продаж услуг оператора мобильной связи. URL: http://www.iksmedia.ru/articles/53221-Autsorsing-texnicheskoj-ekspluataci.html
Данько Т. П. Управление маркетингом : учебник. М. : Инфра-М, 2001. 334 с.
Канеман Д. Карты ограниченной рациональности: психология для поведенческой экономики. Психологический журнал. 2006. Т. 27. № 2. С. 5–28.
Канеман Д., Тверски А. Рациональный выбор, ценности и фреймы. Психологический журнал. 2003. Т. 24. № 4. С. 31–42.
Дик В. В. Автоматизация экономического анализа на основе ситуационных описаний // Использование систем и методов обработки данных в экономических исследованиях. М. : МЭСИ, 1987. С. 89–93.
Дик В. В. Классификация, состав и функции экономических советующих систем // Советующие информационные системы в экономике. М. : ЮНИТИ, 2000. С. 39–93.
Rajagopal S. Customer data clustering using data mining technique. International Journal of Database Management Systems. 2011. Vol. 3. No. 4. P. 1–11.
Пурський О. І., Мороз І. О., Шестопал Д. А. Інтелектуальний аналіз даних як частина концепції управління взаємодією з клієнтами в електронній торгівлі // Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці : матеріали V Міжнар. наук.-метод. конф. Чернівці : Друк Арт, 2017. С. 126–127.
Официальный сайт компании «Розетка». URL: http://www.rosetka.ua
Интернет-магазин МОБИЛЛАК – магазин бытовой техники. URL: https://www.mobilluck.com.ua
27.UA – интернет-магазин партнер Эпицентр и Новая Линия. URL: https://27.ua
Ahola J., Rinta-Runsala E. Data mining case studies in customer profiling. Research report TTE1-2001-29. VTT Information Technology, 2001. 22 p.
Amat J. L. Using reporting and data mining techniques to improve knowledge of subscribers; applications to customer profiling and fraud management. J. Telecomm. Inform. Technol. 2002. No. 3. P. 1–5.
Пурський О. І., Харченко О. А., Мазоха Д. П. Застосування методу опорних векторів для розпізнавання даних кластеризації споживачів електронної торгівлі // Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки : зб. наук. пр. Сьомої Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси : Видав. Вовчок О. Ю., 2018. С. 211–212.
Попов Э. В. Корпоративные системы управления знаниями. Новости искусственного интеллекта. 2001. № 1. C. 14–25.
Орлов А. И. Прикладная статистика. М. : Экзамен, 2004. 656 c.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 331.108:658
Сосновська О. О., Казак О. О.
Актуальні загрози кадровій безпеці сучасних підприємств (c. 144 - 150)
Метою статті є дослідження кадрової безпеки як підсистеми економічної безпеки підприємств, її ролі у забезпеченні організаційно-управлінської стійкості підприємства в умовах сучасності, структурної специфіки та безпосередньо кадрового шахрайства як її вагомої суб’єктивної загрози. В статті визначено домінантність підсистеми кадрової безпеки щодо інших підсистем економічної безпеки підприємства як першооснови у будь-якій його діяльності. Визначено структурні компоненти кадрової безпеки підприємства, які є причиною існування великої кількості загроз. Виділено об’єктивні та суб’єктивні загрози її забезпечення. Обґрунтовано актуальність корпоративного шахрайства як вагомої суб’єктивної загрози світового масштабу кадрової безпеки підприємства. Виділено два основних підходи до визначення поняття корпоративного шахрайства: юридичний (український) підхід і розширювальний (світовий) підхід. Проаналізовані основні тенденції щодо найбільш поширених видів економічних злочинів і їх вплив на українські організації. Визначено основні фактори та їх вплив на вчинення співробітником (шахраєм) економічного злочину та/або шахрайства в Україні в 2018 р. Доведено необхідність впливу на кожен з факторів, що є причиною скоєння економічних злочинів шляхом заохочення культури відкритості на всіх рівнях організації, впровадження ефективних механізмів контролю та розвитку позитивної корпоративної культури. За результатами інформації 2018 Report to the Nations «Global study on occupational fraud and abuse» визначено види та кількість випадків корпоративного шахрайства у світі та проведений їх структурний аналіз.
Ключові слова: підприємство, ризики, економічна безпека, кадрова безпека, корпоративне шахрайство.
Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 9.

Сосновська Ольга Олександрівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра фінансів та економіки, Київський університет імені Бориса Грінченка (вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Київ, 04053, Україна)
Email: sosnovska.oo@gmail.com
Казак Оксана Олексіївна – кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра фінансів та економіки, Київський університет імені Бориса Грінченка (вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Київ, 04053, Україна)
Email: kazakoksana1974@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Сосновська О. О., Казак О. О. Актуальні загрози кадровій безпеці сучасних підприємств // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 144–150.

Список використаних у статті джерел

Благодєтєлєва-Вовк С. Л.Підприємство як мікроцивілізація : монографія. Черкаси : Брама-Украі?на, 2010. 402 с.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 06.10.2018 №2341-14 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 25–26. Ст. 13.
The Association of Certified Fraud Examiners. The Report to the Nation on Occupation Fraud and Abuse. Austin : ACFE, 2008. P. 9. URL: https://www.acfe.com/report-to-the-nations/2018/
Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, видання 2016–2017 року. Ч. І // Аудиторська палата України. URL: https://www.apu.net.ua/component/content/article/2-uncategorised/1151-miznarodni-standarti-kontrolu-yakosti-2016-2017
Sutherland E. H. Is «White Collar Crime» Crime? American Sociological Review. 1945. Issue 10. P. 132–139.
Cressey D. R. Other People’s Money. Montclair, NJ : Patterson Smith, 1973. 30 р.
Всесвітнє дослідження економічних злочинів та шахрайства 2018 року. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/economic-crime-survey.html
Grant Thornton International Business Report. URL: https://www.grantthornton.global/en/press/press-releases-2018/ibr-q1-2018/
Report to the nations 2018 «Global study on occupational fraud and abuse». URL: https://www.acfe.com/report-to-the-nations/2018

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.24
Степанова О. В.
Концепція визначення оцінки потенціалу підприємства (c. 151 - 156)
Метою статті є розробка науково-методичних рекомендацій інтегральної оцінки потенціалу підприємства. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких задач: аналіз теоретичних засад потенціалу підприємства; аналіз складових потенціалу підприємства; аналіз методів оцінки потенціалу підприємства; розробка багатокритеріальної моделі інтегральної оцінки потенціалу підприємства на основі програмно-цільового підходу та теорії корисності. В роботі використано концепцію управління за цілями (Management by Objectives). Управління потенціалом підприємства представлено як багаторівнева система, що складається із декількох об'єктів управління. Для дослідження потенціалу підприємства використано програмно-цільовий підхід. На основі теорії графів побудовано «дерево цілей» потенціалу підприємства. Для формулювання й оцінки цілей використано експертні методи. Як критерій оптимальності досягнення цілі, пропонується використати багатокритеріальну функцію корисності. В цьому дослідженні система цілеутворення відповідає сполученому принципу, тобто доцільно для оцінки потенціалу підприємства використовувати адитивну функцію корисності. Запропонований підхід з використанням багатокритеріальної функції корисності дає можливість розрахувати інтегральний показник потенціалу підприємства. Це дозволяє проводити порівняння потенціалу підприємства за декілька років і порівняння між собою ряду підприємств, а також визначити шляхи ефективного зростання і використання потенціалу підприємства.
Ключові слова: потенціал підприємства, цілі діяльності підприємства, дерево цілей, критерії оптимальності, багатокритеріальні функції корисності, інтегральний показник.
Рис.: 2. Формул: 5. Бібл.: 16.

Степанова Олена Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічної кібернетики та управління економічною безпекою, Харківський національний університет радіоелектроніки (пр. Науки, 14, Харків, 61166, Україна)
Email: olena.stepanova@nure.ua

Посилання на цю статтю:
Степанова О. В. Концепція визначення оцінки потенціалу підприємства // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 151–156.

Список використаних у статті джерел

Словарь иностранных слов / ред. И. А. Васильева. М. : Русск. яз., 1972. 742 с.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник : в 11 т. Т. 7. Київ : Наукова думка, 1976. 724 с.
Борисов А. Б. Большой экономический словарь. М. : Книжный мир, 2003. 895 с.
Авдеенко В. Н., Котлов В. А. Производственный потенциал промышленного предприятия. М. : Экономика, 1989. 240 с.
Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия : монография. Сумы : Университет. кн., 2002. 310 с.
Репіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління. Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1998. № 2. С. 262–271.
Побережна Н. М. Комплексне формування структури потенціалу підприємства. Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент». 2010. Вип. 7 (26). Ч. 2. С. 17–23.
Печерская Е. Н. Анализ основных составляющих трудового потенциала предприятия с позиции обеспечения его инновационного развития. Вестник Национального технического университета «ХПИ». 2008. Вып. 18. С. 146–152.
Сусліков С. В., Сусліков А. В., Колчіна В.О. Сутність і структура інноваційного потенціалу організації. Ювілейний вісник до 130-річчя Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Технічний прогрес та ефективність виробництва. 2015. № 2 (1134) С. 134–139.
Савченко О. І. Концепція показників ефективності управління трудовим потенціалом та інтелектуальним капіталом // Менеджмент, маркетинг та інтелектуальний капітал в глобальному економічному просторі : монографія / наук. ред. П. Г. Перерва. Харків : Цифрова друкарня № 1, 2010. С. 406?418.
Квасницька Р. С., Ардашкіна Н. С. Поняття, склад та напрямки розвитку конкурентного потенціалу промислових підприємств : кол. моногр. : у 4 т. Т. 2 : Теоретичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності підприємств. URL: http://www.uk.x-pdf.ru/5himiya/1292465-1-teoretichni-prikladni-aspekti-pidvischennya-konkurentospromozhnosti-pidpri-mstv-kolektivna-monografiya-tomah-tom-redakci-yu.php
Федоніні О. С., Репіна І. М., Олексик О. І. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2006. 316 с.
Мерзликина Г. С., Шаховская Л. С. Оценка экономической состоятельности предприятия. Волгоград : ВолгГТУ, 1998. 265 с.
Данциг Дж. Линейное программирование, его применение и обобщения / пер. Г. Н. Андрианова. М. : Прогресс, 1966. 600 с.
Бешелев С. Д., Гуревич Ф. Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. М. : Статистика, 1974. 159 с.
Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. М. : Наука, 1978. 352 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 334.75:005.311.2
Шматько Н. М.
Забезпечення структурно-комунікаційної стійкості великомасштабної економіко-виробничої системи як передумова підвищення ефективності її життєдіяльності (c. 157 - 164)
У сучасних умовах турбулентності оточення одним із резервів зростання ефективності господарської діяльності підприємства є залучення його до спільної діяльності з іншими підприємствами, які в сукупності утворюють великомасштабну економіко-виробничу систему. Авторською гіпотезою у цьому випадку є розгляд ефективності як функції від спроможності учасників великомасштабної системи до налагодження відповідних комунікацій. Відповідно, вади комунікації учасників великомасштабної системи визначено головним фактором втрати стійкості життєдіяльності економіко-виробничої системи. Метою статті обрано розвиток теоретико-методологічних засад забезпечення зростання ефективності життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації зав’язків між її учасниками за критерієм додержання структурної та комунікаційної стійкості. В рамках досягнення мети статті доведено доречність введення та обґрунтоване змістовне наповнення концепту «структурно-комунікаційна стійкість» суб’єкта господарювання. Для визначення факторів втрати стійкості використано пропозиції зі зводу знань із системної інженерії щодо побудови ієрархії (холархії) складної системи, для кожного з рівнів якої встановлено фактор втрати стійкості. Розроблено референтну модель налагодження комунікацій між учасниками великомасштабної системи й означено можливість деталізації такої моделі з використанням мультиагентського моделювання для деталізації параметрів взаємодії учасників великомасштабної економіко-виробничої системи. Використання цієї моделі є основою для забезпечення стійкості економічної системи за рахунок примусу внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів до виконання їх ролей.
Ключові слова: великомасштабна економіко-виробнича система, структурно-комунікаційна стійкість, системний підхід, ефективність діяльності.
Рис.: 3. Формул: 1. Бібл.: 18.

Шматько Наталія Михійлівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра організації виробництва та управління персоналом, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: shmatko.khpi@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Шматько Н. М. Забезпечення структурно-комунікаційної стійкості великомасштабної економіко-виробничої системи як передумова підвищення ефективності її життєдіяльності // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 157–164.

Список використаних у статті джерел

Василенко А. В. Менеджмент устойчивого развития предприятий : монография. Киев : Центр учеб. лит., 2005. 648 с.
Жукевич С. М. Діагностика фінансово-економічної стійкості суб’єкта господарювання: концептуальний підхід. Інноваційна економіка. 2016. № 5–6. С. 206–211.
Кизим М. О. Организация крупномасштабных экономико-производственных систем. Харьков : Бизнес Информ, 2000. 108 с.
Клейнер Г. Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. М. : Экономика, 1997. 288 с.
Козаченко Г. В., Воронкова А. Е., Назаров В. В. Малый бизнес: устойчивость и компенсаторные возможности : монография. Киев : Либра, 2003. 328 с.
Кузнецов С. Ю. Современная управленческая концепция устойчивости бизнеса. Стратегические решения и риск-менеджмент. 2011. № 6. С. 62–67.
Мажажихов А. А., Мисхожев Э. Р. Динамические нормативные модели диагностики экономической устойчивости промышленного предприятия. Вестник Санкт-Петербургского университета ГПС МЧС России. 2012. № 2. С. 89–96.
Пилипенко А. А., Єремейчук Р. А. Формування стратегії стійкого розвитку інтегрованого об’єднання підприємств. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 198–205.
Плетнев Д. А. Критерий и показатели оценки устойчивости корпорации в русле системного подхода. Стратегии бизнеса. 2013. № 2 (2). С. 21–26.
Промышленная логистика. Логистико-ориентированное управление организационно-экономической устойчивостью предприятий в рыночной среде / ред. А. А. Колобов. М. : Изд-во МГУ им. Баумана, 1997. 204 с.
Сердюков К. Г. Корпоративний контроль реалізації стратегії розвитку інтегрованого акціонерного товариства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2017. № 27. С. 56–60.
Управление корпоративными изменениями по критерию устойчивости : монография / ред. Ю. П. Анискин. М. : Омега-Л, 2009. 404 с.
Устойчивое экономическое развитие в условиях глобализации и экономики знаний: концептуальные основы теории и практики управления / ред. В. В. Попков. М. : Экономика, 2007. 295 с.
Шестакова Е. В. Формирование интегративного механизма самоорганизации производственно-экономических систем : монография. Новосибирск : ООО «ЦСРНИ», 2017. 400 с.
Шматько Н. М. Концептуальні засади підтримки стійкості функціонування великомасштабних економіко-виробничих систем. Економіка розвитку. 2017. № 4 (84). С. 16–27.
Яценко В.М. Сутність поняття та методичні підходи до оцінки фінансової стабільності та фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Вісник Східноукраїнського університету економіки і менеджменту. 2016. № 1 (20). С. 8–17.
Argoneto P., Renna P. Innovative Tools for Business Coalitions in B2B Applications. London : Springer, 2011. 172 р.
Guide to the Systems Engineering Body of Knowledge (SEBoK). URL: https://www.sebokwiki.org/w/images/sebokwiki-farm!w/8/8d/SEBoKv1.4_full.pdf

Розділ: Економічна теорія
УДК 330.341.2
Коломієць Г. М., Глушач Ю. С.
Еволюція інституту рейтингування в механізмі господарських трансформацій (c. 165 - 170)
В умовах розвитку сучасної господарської системи, що характеризується нагромадженням значних обсягів інформації, збільшенням її асиметрії та ускладненням обробки й узагальнення, важливу роль відіграють рейтинги як ефективний консолідуючий інструмент для прийняття рішень. Розвиток процесу рейтингування є закономірним у механізмі сучасних господарських трансформацій, а зростання ролі рейтингу в умовах інформаційної недосконалості підтверджується значним попитом на його практичне застосування і перетворює його на важливий інститут цифрової економіки. Метою статті є дослідження еволюції інституту рейтингування, починаючи з аналізу історичних передумов виникнення рейтингів і рейтингових агентств, та вивчення дескрипторів його інституціоналізації у процесі господарських трансформацій. Обґрунтовано, що розвиток рейтингування, зміна його історичних форм обумовлені специфічністю рейтингових послуг, попит на виробництво яких залежить від кількості наявної інформації у господарюючих суб’єктів, її розподілу між ними і виконанням рейтингами похідних функцій: зниження асиметрії інформації та трансакційних витрат. На цій основі в процесі господарських трансформацій було виокремлено три стадії інституціоналізації рейтингування: виникнення інформаційного посередництва і початок формування попиту на рейтингову оцінку в умовах абсолютної нестачі інформації; збільшення попиту на рейтингові послуги (переважно у фінансово-кредитній сфері) і, як наслідок, - збільшення кількості рейтингових агентств і формування ринку рейтингових послуг; глобалізація ринку рейтингових послуг і набуття рейтингуванням полісистемного характеру.
Ключові слова: рейтинги, рейтингові агентства, інституціоналізація рейтингування.
Рис.: 4. Бібл.: 10.

Коломієць Ганна Миколаївна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економічної теорії та економічних методів управління, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: gkolomiets@karazin.ua
Глушач Юлія Станіславівна – старший викладач, кафедра статистики, обліку та аудиту, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: 4guli65@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Коломієць Г. М., Глушач Ю. С. Еволюція інституту рейтингування в механізмі господарських трансформацій // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 165–170.

Список використаних у статті джерел

Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р. Дяківа. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2000. 706 с.
Карминский А. М., Пересецкий А. А. Рейтинги как мера финансовых рисков. Эволюция, назначение, применение. Журнал новой экономической ассоциации. 2009. № 1–2. С. 86–103.
Логвиненко Ю. Л. Сутність рейтингування підприємств та його значення в ринкових умовах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 640 : Проблеми економіки та управління. С. 319–327.
Бриль Р. Оценивает история. URL: http://www.credit-ratsng.com.ua
Карминский А. М., Сосюрко В. В. Сравнительный анализ моделей формирования рейтингов. Финансовая аналитика: проблемы и решения. 2010. Т. 14. № 38. С. 2–9.
Олексюк Р. В. Еволюція розвитку банківських рейтингів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної on-line конференції аспірантів, молодих учених та студентів, присвяченої Дню науки. URL: eztuir.ztu.edu.ua/123456789/6773
Володин С. Н., Веселова А. С. Актуальные проблемы деятельности международных рейтинговых агентств // Фондовый рынок: современное состояние и возможности для частного инвестора / под науч. ред.: Н. И. Берзон, С. Н. Володин. М. : КУРС, 2016. С. 31–41.
Веренько Н. Развитие рынка рейтинговых услуг в Республике Беларусь как составного элемента финансового рынка. Банкаўскі веснік. 2017. № 9. С. 25–33.
IREG–4 Conference (2009). Итоги 4-й Международной конференции экспертов по академическому ранжированию: Международные и национальные рейтинги: сходства и различия. URL: http://www.reitor.ru/common/img/uploaded/files/Astana.pdf/
Карминский А. М., Полозов А. А., Ермаков С. П. Энциклопедия рейтингов: экономика, общество, спорт. М. : Экономическая газета, 2011. 349 с.

Розділ: Економічна теорія
УДК 330.117
Стрєльніков Р. М.
Формалізація моделі впливу інституціональних факторів при розробці та реалізації інвестиційних проектів у часі (c. 171 - 177)
У статті визначено, що питанням впливу інституціональних факторів при розробці та реалізації інвестиційних проектів приділено недостатньо уваги, а отже, цей напрямок науково-практичних досліджень актуальний. Доведено, що керівництво виробничої структури має чітко визначитися з управлінською парадигмою, відповідно до якої вони будуть здійснювати свою інвестиційну діяльність. Зроблено авторське формулювання поняття «інституціонального фактора», що можна охарактеризувати як причину, що визначає структуру стимулів і ступінь обмежень із боку формальних і неформальних правил, у процесі вибору альтернативного рішення при взаємодії соціально-економічних суб'єктів (фізичних і юридичних осіб, організацій) і їх груп. Надано умови вибору та варіанти управлінської парадигми при розробці інвестиційних проектів. Доведено, що набагато складніше визначити чинність впливу неформальної складової інституціональних факторів, ніж формальних факторів. Встановлено, що час у динаміці інвестиційних процесів слід розглядати як ресурс, який можна виразити не тільки в тимчасових константах (день, місяць, рік), але і в іншому цифровому еквіваленті. Зроблено формалізацію моделі впливу інституціональних факторів на інвестиційну діяльність підприємства або групи підприємств.
Ключові слова: інвестиційний проект, інституціональні фактори, управлінська парадигма, час, формалізація.
Рис.: 2. Бібл.: 12.

Стрєльніков Роман Миколайович – кандидат економічних наук, доцент, докторант, кафедра обліку, фінансів і економічної безпеки, Донецький національний технічний університет (пл. Шибанкова, 2, Покровськ, Донецька область, 85300, Україна)
Email: ronistr4@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Стрєльніков Р. М. Формалізація моделі впливу інституціональних факторів при розробці та реалізації інвестиційних проектів у часі // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 171–177.

Список використаних у статті джерел

Шинкевич М. В. Методология институционализации устойчивого инновационного развития хозяйственных систем : автореф. дис. … канд. экон. наук : 08.00.05. Казань, 2011. 40 с.
Кибернетическая теория принятия решений Дж. Стайнбрунера. URL: http://grandazer.blog.ru/86330195.html
Касавин И. Т. Энциклопедия эпистемологии и философии науки. М. : «Канон+»; РООИ «Реабилитация», 2009. 1248 с.
Уильямсон О. И. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация. СПб. : Лениздат, 1996. 702 с.
Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем. М. : Наука, 2004. 240 с.
Фактор // Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Фактор
Купчак В. Р. Державна політика розвитку економіки регіону в системі проектного управління інвестиціями. Ефективна економіка. 2013. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4219
Язлюк Б. О. Модернізація економіки регіонів та подолання асиметрії територіального розвитку: науково-практичний аспект : монографія. Херсон : Грінь Д. С., 2013. 362 с.
Питерская Л. Ю. Инвестиционная деятельность в аграрном секторе экономики: теория, практика, направления совершенствования : дис. … д-ра экон. наук : 08.00.05. Ставрополь, 2006. 457 с.
Дуглас Норт. Функционирование экономики во времени. Нобелевская лекция (9 декабря 1993 года). URL: http://magazines.russ.ru/oz/2004/6/2004_6_12.html
Александр Секацкий. Время и его роль в современной экономике. Открытая лекция (23 сентября 2010 года). URL: http://www.contextfound.org/events/y2010/m9/n48
Балацкий Е. В. Эволюция понятия времени в экономической науке. URL: http://www.kapital-rus.ru/articles/article/177289

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.73:336.717.22
Гонта О. І., Прокопенко В. Ю., Дубина М. В.
Роль системи гарантування вкладів у підвищенні рівня довіри громадян до діяльності депозитних установ (c. 178 - 183)
Головною метою статті є дослідження сутності системи гарантування вкладів та визначення її ролі у підвищенні рівня довіри громадян до діяльності депозитних установ. Розглянуто питання розвитку системи страхування вкладів в Україні, визначено її елементний склад, зокрема, систему гарантування вкладів і систему добровільного страхування вкладів. Проаналізовано особливості їх функціонування. Також визначено, що на вітчизняному ринку депозитних послуг провідну роль у забезпеченні повернення фінансових коштів громадянам відіграє система гарантування вкладів фізичних осіб. З’ясовано, що основним суб’єктом такої системи виступає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює державну політику у цій сфері. У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій функціонування зазначеного Фонду та загалом всієї системи гарантування вкладів. Це дозволило визначити базові проблеми у роботі такої системи та напрямки її подальшої трансформації.
Ключові слова: страхування, страхування вкладів, гарантування вкладів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, комерційний банк, небанківська установа, кредитна спілка.
Рис.: 3. Бібл.: 12.

Гонта Олена Іванівна – доктор економічних наук, професор, директор, Навчально-науковий інститут економіки Чернігівського національного технологічного університету (вул. Стрелецька, 1, Чернігів, 14034, Україна)
Email: e.gonta@ukr.net
Прокопенко Валерія Юріївна – доктор економічних наук, професор, директор, Міжнародний інститут інноваційних освітніх технологій (вул. Каразіна, 7/9, офіс 1-3, Харків, 61002, Україна)
Email: pvu9@ukr.net
Дубина Максим Вікторович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра фінансів, банківської справи та страхування, Національний університет «Чернігівська політехніка» (вул. Шевченка, 95, Чернігів, 14027, Україна)
Email: maksim-32@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Гонта О. І., Прокопенко В. Ю., Дубина М. В. Роль системи гарантування вкладів у підвищенні рівня довіри громадян до діяльності депозитних установ // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 178–183.

Список використаних у статті джерел

Алексеєнко М. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення. Економіка України. 2002. № 3. С. 17–24.
Версаль Н. Система страхування депозитів комерційних банків: теорія та практика функціонування в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2007. № 94–95. С. 73–76.
Вовчак О. Д. Страхова справа : підручник. Київ : Знання, 2011. 391 с.
Дубина М. В., Кравчук А. В., Вільховик О. В. Концептуальний підхід до декомпозиції системи страхування вкладів. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». 2013. № 2 (66). С. 218–224.
Дубина М. Механізм розвитку ринку фінансових послуг на основі інституту довіри: теорія, методологія, практика : монографія. Чернігів : ЧНТУ, 2018. 667 с.
Єрьоменко І., Джуччі Р. Система гарантування вкладів: Час для змін // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в Україні. URL: http://www.ier.com.ua/ua/publications/policy_briefing_series/?pid=1898
Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : Закон України від 04.05.2018 4452-V // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17
Заславська О. І. тенденції розвитку гарантування вкладів фізичних осіб в Україні. Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. 2016. Вип. 16. С. 121–129.
Інформація про обсяги фінансових ресурсів, що були виплачені ФГВФО // Портал «Публічний аудит». URL: http://publicaudit.com.ua/reports-on-audit/doslidgennya-fondy-garantyvannya-vkladiv-fizychnyh-osib/
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб URL: http://www.fg.gov.ua/statistics/
Показники банківської системи // Національний Банк України. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593
Статистичні дані функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб // Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. URL: http://www.fg.gov.ua/about/report

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.71(477)
Жаворонок А. В.
Тенденції розвитку ринку банківських депозитів в Україні (c. 184 - 190)
Метою статті є дослідження основних тенденцій розвитку ринку банківських депозитів в Україні та визначення перспектив його розвитку. Для її досягнення було проаналізовано сучасний стан ринку банківських депозитів в Україні, визначено особливості його функціонування. Визначено, що на сучасному етапі в Україні важливу роль у забезпеченні стабільного й ефективного функціонування банків відіграє формування науково обґрунтованої політики банку, головною складовою частиною якої є депозитна політика, адже одним із основних завдань банків є створення ресурсної бази, яка формується за рахунок вкладів населення та забезпечує фінансову стійкість і стабільність банківської установи. Виявлено актуальні проблеми розвитку вітчизняних банківських установ. На основі проведеного аналізу стану депозитних ресурсів комерційних банків встановлено, що прослідковується позитивна тенденція до збільшення суми залучених депозитів як фізичних, так і юридичних осіб. У 2016 р. питома вага депозитів фізичних осіб становить 50,7 %, порівняно з 2014–2015 рр. спостерігається тенденція до зростання частки депозитів. Частка депозитів, розміщених юридичними особами, у 2016 р. складає 50,7 %. За термінами залучення переважають строкові депозити. Депозити юридичних осіб переважно розміщені в національній валюті, депозити фізичних осіб – в іноземній. Розглянуто комплекс заходів, спрямований на підтримку стійкого стану вітчизняних фінансово-кредитних установ.
Ключові слова: банківська система, стан, розвиток, банк, прибутковість, капітал, депозит, ринок банківських депозитів.
Рис.: 1. Табл.: 8. Бібл.: 9.

Жаворонок Артур Віталійович – кандидат економічних наук, асистент, кафедра публічних, корпоративних фінансів та фінансового посередництва, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58012, Україна)
Email: artur.zhavoronok@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Жаворонок А. В. Тенденції розвитку ринку банківських депозитів в Україні // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 184–190.

Список використаних у статті джерел

Бюлетень Національного банку України (№ 12/2013). URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=3624754
Бюлетень Національного банку України (№ 12/2014). URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=4881608
Бюлетень Національного банку України. (№ 4/2015). URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=17600932
Бюлетень Національного банку України (№ 2/2016). URL: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=57446
Вартапенян В. А. Зарождение банковского дела в Древнем мире. Банковское право. 2006. № 3. С. 62–63.
Жаворонок А. В. Тенденції розвитку ринку банківських послуг. Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки. 2015. Вип. 28. Ч. І. С. 23–31.
Офіційний сайт Асоціації українських банків. URL: http://aub.org.ua
Офіційний сайт Національного банку України. URL: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index
Офіційний сайт Національного рейтингового агентства «РЮРІК». URL: http://rurik.com.ua

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.77
Канєва Т. В., Рубан М. О.
Оцінювання податкового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці (c. 191 - 200)
Метою статті є розкриття сутності податкового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці, подальший розвиток методологічних засад оцінювання податкового потенціалу місцевих бюджетів за умов фіскальної децентралізації. Проаналізовано типові вітчизняні та зарубіжні методичні підходи щодо визначення податкового потенціалу й індикаторів податкоспроможності бюджету. Охарактеризовано роль податкового інструментарію розвитку територій як системи фіскальних механізмів наповнення бюджету, стимулювання та/або рестрикції, що імплементується з метою фінансового забезпечення розвитку і подолання небажаної економічної дивергенції відповідних утворень. Запропоновано положення до оцінювання податкового потенціалу територій на основі адитивної моделі, що об’єднує потенціали місцевих податків і зборів. Досліджено потенціал зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати, єдиного податку. Здійснено оцінку імпліцитної ставки податку на доходи фізичних осіб в Україні та м. Києві, визначено певні особливості та причини диференціації цих значень. Ідентифіковано особливості впливу податку на доходи фізичних осіб за умов пропорційного розподілу між державним і місцевими бюджетами. Визначено межі зростання податкових надходжень місцевих бюджетів та чинники, що на них впливають. Запропоновано дотримання принципів неперервності, комплексної адаптивності, стабільності та логічної послідовності з метою гармонізації перерозподільних процесів на рівні місцевих бюджетів. Обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення рівня податкоспроможності бюджетів адміністративно-територіальних одиниць в умовах подальших інституційних перетворень вітчизняної бюджетної системи.
Ключові слова: податковий потенціал, податкоспроможність, ефективна податкова ставка, місцевий бюджет, фіскальна децентралізація.
Табл.: 2. Формул: 8. Бібл.: 19.

Канєва Тетяна Володимирівна – доктор економічних наук, професор, декан, факультет фінансів та обліку, Державний торговельно-економічний університет / Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: t.kaneva@knute.edu.ua
Рубан Максим Олександрович – аспірант, кафедра фінансів, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: maksimruban1987@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Канєва Т. В., Рубан М. О. Оцінювання податкового потенціалу адміністративно-територіальної одиниці // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 191–200.

Список використаних у статті джерел

Barro R., Sahasalcul C. Measuring the average marginal tax rate from the individual income lax. Journal of Business. 1983. Vol. 56. Р. 419–452.
Baxter M., King R. Fiscal policy in general equilibrium. American Economic Review. 1993. No. 3. Р. 315–334.
Buchanan J., Tullock G. Polluters’ profits and political response: Direct controls versus taxes. The American Economic Review. 1975. Vol. 65 (1). Р. 139–147.
Brun J.-F., Diakit? M. Tax Potential and Tax Effort: An Empirical Estimation for Non-resource Tax Revenue and VAT’s Revenue. Working Papers No. 201610, CERDI, 2016.
Langford B., Ohlenburg T. Tax revenue potential and effort – an empirical investigation. Working Paper International Growth Centre, 2016. Vol. 31.
Mendoza E., Razin A., Tesar L. Effective tax rates in macroeconomics: Cross-country estimates of tax rates on factor incomes and consumption. Journal of Monetary Economics. 1994. Vol. 34 (3). Р. 297–323.
Oates W., Schwab R. Economic Competition Among Jurisdictions: Efficiency Enhancing or Distortion Inducing? Journal of Public Economics. 1988. Vol. 35. Р. 333–354.
Sobarzo H. Tax effort and tax potential of state governments in Mexico: A representative tax system. IMF Working Paper No. 315, 2004.
Tanzi V. Fiscal Federalism and Decentralization: A Review of Some Efficiency and Macroeconomic Aspects. Paper presented at Annual World Bank Conference on Development Economics, 1995. Р. 295–316.
Schneider F. The Size and Development of the Shadow Economy Around the World and The relation to the Hard to Tax. International Center for Public Policy Working Paper Series, at AYSPS, GSU paper no 0324, International Center for Public Policy, Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University, 2003.
Боголиб Т. М. Бюджетная децентрализация органов местного самоуправления Украины. American Scientific Journal. 2016. № 5. С. 75–81.
Варналій З. С, Бугай Т. В., Онищенко С. В. Бюджетний процес в Україні: стан та проблеми інституційного забезпечення. Полтава : ПолтНТУ, 2014. 271 с.
Лисяк Л. В. Розвиток міжбюджетних відносин в Україні в умовах податкового реформування. Економічний простір. 2014. № 81. С. 125–137.
Луніна І. О. Бюджетна децентралізація в Україні у контексті європейських тенденцій. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2016. № 2. С. 155–171.
Пасічний М. Д. Фіскальна результативність податкової системи України. Вісник КНТЕУ. 2018. № 3. С. 116–130.
Тарангул Л. Л., Хомяк М. С. Інституційні аспекти розподілу державних доходів у рамках бюджетного простору регіонів. Економіка промисловості. 2017. № 1 (77). С. 38–50.
Chugunov І. Y., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий вісник Полісся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 54–61.
Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI (2456-17) // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
Державна фіскальна служба України. URL: http://sfs.gov.ua/

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.143
Пасічний М. Д.
Пріоритети підвищення ефективності видатків бюджету (c. 201 - 209)
Метою статті є визначення сутності й обґрунтування пріоритетних напрямів підвищення ефективності видатків бюджету за умов інституційних перетворень системи державних фінансів. Запропоновано розглядати категорію ефективності видатків у контексті виконання завдань бюджетної політики, зокрема, щодо забезпечення макроекономічної стабільності і створення стимулів для економічного зростання, та досягнутих результатів у сфері покращення рівня добробуту населення. Здійснено аналіз динаміки питомої ваги видатків Зведеного бюджету України у ВВП з 1992 по 2017 рр., наведено усереднений прогноз цього показника на 2017–2021 рр. Ідентифіковано, що у період економічного зростання вітчизняна бюджетна політика мала проциклічний характер. Збільшення вагових показників видатків здійснювалось без системних інституційних змін публічних фінансів, що вплинуло на зниження ефективності видатків та обумовило розбалансування бюджетної системи у наступних бюджетних періодах. Обґрунтовано значення фіскальної децентралізації у зростанні загального рівня бюджетної результативності. Запропоновано напрями підвищення ефективності бюджетних видатків на освіту і науку, охорону здоров’я, соціальний захист і соціальне забезпечення. Необхідними змінами функціонування системи вищої освіти є удосконалення фінансових засад проведення наукових досліджень і впровадження їх результатів у навчальний процес, посилення уваги на прикладних аспектах вивчення спеціальності, розвиток механізмів оцінки якості вищої освіти, надання фінансової самостійності освітнім закладам. Важливим є розвиток страхової і платної медицини на засадах співфінансування, визначення базового переліку і стандартів відповідних медичних послуг, що є гарантованими державою та надаються за рахунок коштів бюджету. У сфері соціального захисту доцільним є розвивати інструментарій забезпечення адресності надання пільгових послуг, упорядкувати категорії їх отримувачів.
Ключові слова: бюджет, бюджетна архітектоніка, видатки бюджету, ефективність бюджетних видатків, фіскальна децентралізація.
Рис.: 2. Табл.: 1. Формул: 1. Бібл.: 17.

Пасічний Микола Дмитрович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра фінансів, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: nickpasichniy@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Пасічний М. Д. Пріоритети підвищення ефективності видатків бюджету // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 201–209.

Список використаних у статті джерел

Arestis P. Fiscal policy: a strong macroeconomic role. Review of Keynesian Economics. 2012. No. 1 (1). Р. 93–108.
Afonso A., Furceri D. Government size, composition, volatility and economic growth. European Journal of Political Economy. 2010. No. 26 (4). Р. 517–532.
Боголіб Т. М. Бюджетна політика як інструмент макроекономічної стабільності. Економічний часопис-ХХІ. 2015. № 3–4 (1). С. 84–87.
Лисяк Л. В. Бюджетна політика у системі державного регулювання соціально-економічного розвитку України : монографія. Київ : ДННУ АФУ, 2009. 594 с.
Лютий І. О. Теоретико-методологічні засади бюджетної політики держави. Фінанси України. 2009. № 12. С. 13–19.
Мярковський А., Чугунов І. Бюджетна політика як складова соціально-економічного розвитку країни. Вісник КНТЕУ. 2010. № 5. С. 5–15.
Chugunov I. Y., Pasichnyi M. D. Fiscal policy for economic development. Науковий вісник Полісся. 2018. № 1 (13). Ч. 1. С. 54–61.
Barro R. J., Sala-i-Martin X. Public finance in models of economic growth. The Review of Economic Studies. 1992. No. 59 (4). Р. 645–661.
Musgrave R. A. The theory of public finance; a study in public economy. New York : McGraw-Hill, 1959.
Afonso A., Schuknecht L., Tanzi V. Public sector efficiency: evidence for new EU member states and emerging markets. Applied Economics. 2010. No. 42 (17). Р. 2147–2164.
Чугунов І. Я. Інституційна архітектоніка бюджетної системи. Фінанси України. 2008. № 11. С. 3–10.
Лагутін В. Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці : монографія. Київ : КНТЕУ, 2007. 248 с.
П’ятаченко Г. О., Кухрець Л. В. Становлення та розвиток фінансів України. 1917–2003. Київ : НДФІ, 2005. 784 с.
Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями : монографія. Київ : КНЕУ, 2002. 387 с.
Чугунов І. Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку : монографія. Київ : НІОС, 2003. 488 с.
Юрій С. І., Дем’янишин В. Г. Бюджет, бюджетна доктрина та бюджетна політика держави: сучасна парадигма, іманентний детермінізм, реалії і перспективи. Світ фінансів. 2010. № 4. С. 7–27.
Oates W. E. Toward a second-generation theory of fiscal federalism. International tax and public finance. 2005. No. 12 (4). Р. 349–373.

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 005.95/.96
Лаптєв В. І.
Формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами (c. 210 - 216)
Статтю присвячено проблематиці управління людськими ресурсами в Україні. Мета статті полягає у розробці методологічного забезпечення формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами в умовах трансформаційних перетворень. Запропоновано структурно-логічну схему дослідження проблеми забезпечення дієвості управління людськими ресурсами. Досліджено реалії сучасного стану управління людськими ресурсами та визначено основні проблеми, що є підґрунтям для розробки методології формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами. Обґрунтовано структуру проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами, що містить інститути управління, рівні управління, функції системи управління, чинники зовнішнього та внутрішнього середовища. Доведено необхідність врахування трирівневої структури під час формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами для здійснення комплексного системного управління на макро-, мезо- та мікрорівнях.
Ключові слова: людські ресурси, проблемно-орієнтована система управління, методологія, система, функції управління.
Рис.: 2. Бібл.: 20.

Лаптєв В’ячеслав Ігорович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра соціальної економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: vlaptev777@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Лаптєв В. І. Формування проблемно-орієнтованої системи управління людськими ресурсами // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 210–216.

Список використаних у статті джерел

Смит А., Петти В., Рикардо Д. Исследование о природе и причинах богатства народов. Антология экономической классики. М. : Эконов-ключ, 1995. 476 с.
Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / под ред. С. К. Мордовина. СПб. : Питер, 2005. 832 с.
Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. Київ : Знання, 2001. 254 с.
Колот А. М., Цимбалюк С. О. Мотивація персоналу. Київ : КНЕУ, 2011. 397 с.
Кибанов А. Я., Дмитриева Ю. А. Управление персоналом: конкурентоспособность выпускников вузов на рынке труда : монография. М. : ИНФРА-М, 2011. 229 с.
Лутай Л. А., Зяблицев Д. В. Управління мотивацією персоналу торговельного підприємства: логістичний підхід : монографія. Донецьк : ДонНУЕТ, 2013. 249 с.
Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір : монографія / ред.: Е. М. Лібанова. Київ : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2008. 316 c.
Назарова Г. В., Гавкалова Н. Л., Маркова Н. С. Формування та розвиток людського капіталу корпоративних підприємств : наук. вид. Харків : Вид-во ХНЕУ, 2006, 240 с.
Никифоренко В. Г. Управління персоналом. Одеса : Атлант, 2013. 275 c.
Сардак С. Е. Еволюція поглядів на зміст і роль людських ресурсів у суспільному поступі. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 12. С. 132–139.
Shultz T. Human Capital in the Internationa. Encyclopedia of the Social Sciences. 1968, vol. 6.
Tracey W. R. The Human Resources Glossary: The Complete Desk Reference for HR Executives, Managers, and Practitioners. Boca Raton, Fla. : Saint Lucie Pr., 2004. 840 p.
Ожегов С. И. Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. М. : Азбуковник, 1998. 944 с.
Экономико-математический словарь. URL: https://economic_mathematics.academic.ru/4097
Словари и энциклопедии на Академике. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/stroitel/4616
Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» : Указ Президента України від 12.01.2015 № 5 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10
Лаптєв В. І. Нормативно-правове забезпечення управління персоналом в Україні // Економічні, фінансово-облікові та правові проблеми діяльності підприємств : монографія / за заг. ред. Л. М. Савчук. Дніпро : Геда, 2016. 336 с.
Зовнішня трудова міграція населення (за результатами модульного вибіркового обстеження) : стат. бюлетень. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 36 с.
Ринок праці. Доповідь Київ : Державна служба статистики України, 2017. 30 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. М. : Советская Энциклопедия, 1989. 1632 с.

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 314.72:331.522
Новікова О. Ф., Панькова О. В.
Вимушена міграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) України: стан, проблеми, шляхи розв'язання (c. 217 - 225)
Мета роботи – розкрити стан і проблеми вимушеної міграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) України, а також запропонувати шляхи їх розв'язання. Проаналізовано специфіку вимушеного переміщення населення України внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та окремих районів Донецької і Луганської областей, ситуації збройного конфлікту на сході України. Для аналізу використовувались статистичні дані, результати експертного опитування, дані досліджень і звітів міжнародних організацій. У статті розглянуто проблеми, що виникають у внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у зв’язку із ситуацією переміщення, мотиви переміщення з тимчасово окупованих територій, дані щодо термінів перебування в місцях переселення і планів щодо подальшого переміщення. Акцентовано увагу на основних досягненнях і недоліках державної політики щодо ВПО. Наголошено на внеску національних інститутів громадянського суспільства і міжнародних організацій у надання різних форм допомоги і підтримки ВПО. На основі аналізу запропоновано низку напрямів удосконалення державної міграційної політики в умовах масового вимушеного внутрішнього переміщення населення.
Ключові слова: вимушена міграція, внутрішньо переміщені особи, внутрішня міграція, зовнішня міграція, міжнародні організації, державна міграційна політика.
Рис.: 2. Табл.: 4. Бібл.: 18.

Новікова Ольга Федорівна – доктор економічних наук, професор, заступник директора, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: novikovaof9@gmail.com
Панькова Оксана Володимирівна – кандидат соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, відділ економічних проблем соціальної політики, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: pankovaiep@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Новікова О. Ф., Панькова О. В. Вимушена міграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) України: стан, проблеми, шляхи розв'язання // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 217–225.

Список використаних у статті джерел

Global Trends Forced Displacement in 2017, 25 June 2018 // UNHCR. URL: http://www.unhcr.org/5b27be547.pdf
Global Report on Internal Displacement (GRID 2018), 16 May 2018 // The Internal Displacement Monitoring Centre (IDMC). URL: http://www.internal-displacement.org/global-report/grid2018/downloads/2018-GRID.pdf
Державне управління регіональним розвитком України : монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. Київ : НІСД, 2010. 288 с.
Садова У. Я., Риндзак О. Т., Андрусишин Н. І. Актуальні проблеми зайнятості внутрішньо переміщених осіб: регіональний аспект. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 3 (28). С. 171–185.
Семигіна Т. В., Гусак Н. Є., Трухан С. О. Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб. Український соціум. 2015. № 2 (53). С. 65–72.
Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху : монографія / [О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін.]. Київ : ІЕПрНАН України, 2016. 448 с.
Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб : Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1706-18
Обліковано 1 519 132 переселенці (3 Вересня 2018) // Міністерство соціальної політики України. URL: https://www.msp.gov.ua/news/15829.html
Розподіл постійного населення за статтю та віком на 01.01.2018 року. Експрес-випуск // Банк даних «Статистика Населення України». URL: database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_rpnu2018.pdf
Інтеграція ВПО у територіальні громади: діагностика стану та механізми забезпечення : монографія / [О. Ф. Новікова, В. П. Антонюк, Ю. С. Залознова та ін.]. Київ : ІЕПрНАН України, 2018. 244 с.
Панькова О. В., Касперович О. Ю., Іщенко О. В. Соціальні ресурси громадських об’єднань: емпіричний вимір дослідження. Український соціум. 2015. № 4. С. 54–60.
Панькова О. В. Воєнний конфлікт на Сході України в дзеркалі громадської думки. Східноукраїнський конфлікт в контексті глобальних трансформацій. 2016. Вип. 2. С. 149–170.
Церква і допомога переселенцям і нужденним в зимовий період. Прес-конференція // УНІАН. URL: https://religions.unian.ua/orthodoxy/1024258-pres-konferentsiya-v-unian-tserkva-i-dopomogu-pereselentsyam-i-nujdennim-v-zimoviy-period-stenograma-ros.html
Звіт національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами (10 раунд, червень 2018 р.) / Міжнародна організація з міграції (МОМ). Представництво в Україні. URL: http://iom.org.ua/sites/default/files/nms_round_10_ukr_press.pdf
Звіт національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами (9 раунд, березень 2018 р. / Міжнародна організація з міграції (МОМ). Представництво в Україні. URL: http://iom.org.ua/sites/default/files/nms_round_9_ukr_press.pdf
Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні, 16 травня – 15 серпня 2017 р. / Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини. URL: https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/UAReport19th_UKR.pdf
Україна. Оцінка відновлення та розбудови миру. Аналіз впливу кризи та потреб на східній Україні. Частина ІI: Звіти за компонентами (березень 2015 р.) / Представництво Європейського Союзу в Україні ; Представництво Організації Об`єднаних Націй в Україні; Група Світового банку. URL: http://www.un.org.ua/images/RPA_V2_Ukr_.pdf
Кабмін посилив соцзахист внутрішніх переселенців // Новини України Depo.ua. URL: https://www.depo.ua/ukr/politics/kabmin-posiliv-soczahist-vnutrishnih-pereselenciv-20180711804228

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 657.6:336.14
Долбнєва Д. В.
Напрямки розвитку та шляхи удосконалення державного аудиту бюджетних програм в умовах економічних трансформацій України (c. 226 - 231)
Метою статті є аналіз зарубіжного досвіду здійснення аудиту ефективності й обґрунтування можливості його адаптації у вітчизняну практику проведення державного аудиту бюджетних програм, визначення стратегічних векторів розвитку і шляхів реформування державного аудиту бюджетних програм в Україні в умовах економічних трансформацій. В процесі дослідження було розглянуто сутність державного фінансового аудиту і однієї із його форм здійснення – державного аудиту бюджетних програм («аудиту ефективності»). Визначено, що економічна сутність державного аудиту бюджетних програм полягає у необхідності впровадження адекватних методів контролю здійснення видатків бюджету у формі бюджетної програми. Обґрунтовано, що утвердження державного аудиту бюджетних програм пов’язано з певними тенденціями, але наявність в Україні ряду проблем і невирішених питань щодо його комплексного проведення визначають необхідність та особливу актуальність вивчення та імплементації зарубіжного досвіду у цій сфері фінансово-бюджетних відносин. Враховуючи зарубіжний досвід у цій сфері, а також і те, що діюча модель проведення державного аудиту бюджетних програм в Україні на сьогодні характеризується рядом проблемних питань, запропоновано стратегічні вектори розвитку як державного фінансового аудиту загалом, так і державного аудиту бюджетних програм зокрема. Завдяки ним вдасться забезпечити ефективне та раціональне використання державних фінансів у процесі виконання бюджетних програм, які мають вирішальне значення для економічного розвитку України та суспільного добробуту її громадян. Перспективами подальших досліджень є визначення напрямків підвищення ефективності проведення державного аудиту бюджетних програм органами державного фінансового контролю.
Ключові слова: аудит ефективності, державний аудит цільових бюджетних програм, державні аудитори, Державна аудиторська служба, зарубіжний досвід, Рахункова палата України, стандарти INTOSAI.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 10.

Долбнєва Деніза Вадимівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра обліку, аналізу і контролю, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)

Посилання на цю статтю:
Долбнєва Д. В. Напрямки розвитку та шляхи удосконалення державного аудиту бюджетних програм в умовах економічних трансформацій України // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 226–231.

Список використаних у статті джерел

Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-12
Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2004-%D0%BF
Кухарук-Лесів З. Р. Організаційно-методологічні засади аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Методологічні проблеми фінансової теорії та практики. 2016. С. 49–56.
Михалик Ю. М. Теоретико-методологічні засади аудиту ефективності. Управління розвитком. 2011. № 2 (99). С. 151–153.
Мних Є. В. Державний фінансовий аудит: методологія та організація : монографія. Київ : КНТЕУ, 2009. 319 с.
Піхоцький В. Ф. Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю та можливість його використання в Україні. Економіст. 2016. № 1. С. 31–34.
Соколов Я. В., Перехов А. А. Очерки развития аудита. М. : ИД ФБК–ПРЕСС, 2004. 376 с.
Хаблюк О., Будник Л. Суть аудиту ефективності та зарубіжний досвід його становлення. Галицький економічний вісник. 2013. № 4 (43). С. 15–158.
Чугунов І. Я., Самошкіна О. А. Теоретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету. Фінанси України. 2010. № 9. С. 37–44.
Чумакова І. Ю. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії. Бухгалтерський облік та аудит. 2009. № 1. С. 55–62.

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 311.21:004.65]:614.1
Лазебник Ю. О.
Аналітика великих даних у сфері охорони здоров’я (c. 232 - 239)
Особливу увагу приділено визначенню можливостей аналізу великих даних організаціями охорони здоров’я та вивченню потенційних переваг, які можуть бути отримані завдяки сучасному розумінню аналітики великих даних і способів інноваційного перетворення організацій в частині інформаційного забезпечення управління. Обґрунтовано, що застосування аналітики великих даних у сфері охорони здоров’я є одним із перспективних напрямів впровадження інноваційних підходів у соціальній сфері. З цією метою розглянуто різні складові аналітики великих даних, зокрема, описову та прогнозну аналітику. Проаналізовано кілька підходів до визначення можливостей впровадження аналітики великих даних. Визначено основні джерела великих даних і можливі напрями їх використання в системі охорони здоров’я. Виділено основні перешкоди, що стають на шляху повсюдного впровадження великих даних. Намічено шляхи підвищення ефективності аналітичних і прогнозних можливостей великих даних.
Ключові слова: великі дані, охорона здоров’я, аналітика великих даних, джерела великих даних, телемедицина, електронні медичні записи.
Табл.: 2. Бібл.: 27.

Лазебник Юлія Олександрівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра управління та адміністрування, Навчально-науковий інститут «Каразінська школа бізнесу» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (вул. Мироносицька, 1, Харків, 61002, Україна)
Email: yuliya_lazebnyk@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Лазебник Ю. О. Аналітика великих даних у сфері охорони здоров’я // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 232–239.

Список використаних у статті джерел

Фрэнкс Б. Революция в аналитике. Как в эпоху Big Data улучшить ваш бизнес с помощью операционной аналитики. М. : Альпина Паблишер, 2016. 316 с.
Фрэнкс Б. Укрощение больших данных: Как извлекать знания из массивов информации с помощью глубокой аналитики. М. : Манн, Иванов и Фербер, 2014. 352 с.
Agarwal R., Gao G., DesRoches C., Jha A. Research commentary – the digital transformation of healthcare: current status and the road ahead. Information Systems Research. 2010. Vol. 21 (4). Р. 796–809. URL: https://pubsonline.informs.org/doi/abs/10.1287/isre.1100.0327?journalCode=isre doi.org/10.1287/isre.1100.0327
Bates D., Saria S., Ohno-Machado L., Shah A., Escobar G. Big data in health care: using analytics to identify and manage high-risk and high-cost patients. Health Affairs. 2014. Vol. 33 (7). Р. 1123–1131. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25006137
Cortada J., Gordon D., Lenihan B. The Value of Analytics in Healthcare: From Insights to Outcomes // IBM Global Business Services, Somers, NY, 2012. URL: https://www-935.ibm.com/services/us/gbs/thoughtleadership/ibv-healthcare-analytics.html
Eisenstein M. Big data: The power of petabytes. Nature. 2015. Vol. 527 (7576). S. 2–4. URL: https://www.nature.com/articles/527S2a
Goh J., Gao G., Agarwal R. Evolving work routines: adaptive routinization of information technology in healthcare. Information Systems Research. 2011. Vol. 22 (3). Р. 565–585 URL: https://trove.nla.gov.au/work/184553616?q&versionId=200988217
Groves P., Kayyali B., Knott D., Kuiken S. The “Big Data” Revolution in Healthcare: Accelerating Value and Innovation. McKinsey & Company, 2013. URL: https://www.ghdonline.org/uploads/Big_Data_Revolution_in_health_care_2013_McKinsey_Report.pdf
Hall J., Ryan J., Bray B., Brown C., Lanfear D. at al. Merging electronic health record data and genomics for cardiovascular research a science advisory from the american heart association. Circulation: Cardiovascular Genetics. 2016. Vol. 9 (2). Р. 193–202. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5646218/
Herrick D., Gorman L., Goodman J. Health Information Technology: Benefits and Problems // National Center for Policy Analysis, Dallas, Texas, 2010. URL: http://www.ncpathinktank.org/pdfs/st327.pdf
Hurwitz J., Nugent A., Hapler F., Kaufman M. Big Data for Dummies. New Jersey : John Wiley & Sons, Hoboken,, 2013. URL: https://eecs.wsu.edu/~yinghui/mat/courses/fall%202015/resources/Big%20data%20for%20dummies.pdf
Jiang P., Winkley J., Zhao C., Munnoch R., Min G. at al. An intelligent information forwarder for healthcare big data systems with distributed wearable sensors // Syst. J. IEEE, 2014. Р. 1–9. URL: https://www.researchgate.net/publication/269949824_An_Intelligent_Information_Forwarder_for_Healthcare_Big_Data_Systems_With_Distributed_Wearable_Sensors
Ker J., Wang Y., Hajli M., Song J., Ker C. Deploying lean in healthcare: evaluating information technology effectiveness in US hospital pharmacies. Int. J. Inf. Manag. 2014. Vol. 34 (4). Р. 556–560. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0268401214000371
LaLalle S., Lesser E., Shockley R., Hopkins M., Kruschwitz N. Big data, analytics and the path from insights to value. MIT Sloan Manag. Rev. 2011. Vol. 52 (2). Р. 21–31. URL: http://www.ttivanguard. com/realtime/bigdata.pdf
McGinnis J., Stuckhardt L., Saunders R., Smith M. et al. Best care at lower cost: the path to continuously learning health care in America // National Academies Press, 2013. URL: http://medecon.pbworks.com/w/file/fetch/58367928/Best%20Care%20at%20Lower%20Cost.pdf
Murdoch T. B., Detsky A. S. The inevitable application of big data to health care. J. Am. Med. Assoc. 2013. Vol. 309 (13). Р. 1351–1352. URL: https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/1674245
Murphy S., Wilcox A. Mission and sustainability of informatics for integrating biology and the bedside (i2b2) eGEMs. Generating Evidence Methods to improve patient outcomes. 2014. Vol. 2 (2), Р. 7. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4371505/
National Institute of Health, 2017. URL: https://www.nih.gov/research-training/allofus-research-program
Raghupathi W., Raghupathi V. Big data analytics in healthcare: promise and potential. Health Inf. Sci. Syst. 2014. Vol. 2 (1). Р. 3. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4341817/
Shah N., Pathak J. Why health care may finally be ready for big data // Harvard Business Review. URL: https://hbr.org/2014/12/why-health-care-may-finally-be-ready-for-big-data
Sharma R., Mithas S., Kankanhalli A. Transforming decision-making processes: a research agenda for understanding the impact of business analytics on organisations. Eur. J. Inf. Syst. 2014. Vol. 23 (4). Р. 433–441. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1057/ejis.2014.17
Transforming Health Care Delivery: Why It Matters and What Will it Take // Grantmakers In Health, Washington, DC, 2012. https://www.gih.org/files/FileDownloads/Transforming%20Health%20Care%20Delivery%20Primer%20March%202012.pdf
Van Essen D., Smith S., Barch D., Behrens T., Yacoub E., Ugurbil K. The wu-minn human connectome project: an overview. Neuroimage. 2013. Vol. 80. Р. 62–79. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3724347/
Wamba S., Akter S., Edwards A., Chopin G., Gnanzou D. How ‘big data’ can make big impact: findings from a systematic review and a longitudinal case study. Int. J. Prod. Econ. 2015. Vol. 165. Р. 234–246.
Wang Y., Kung L., Wang Y., Cegielski C. Developing IT-enabled transformation model: the case of big data in healthcare Proceedings of 35th International Conference on Information Systems (ICIS), Auckland, New Zealand, 2014.
Watson H. J. Tutorial: big data analytics: concepts, technologies, and applications. Commun. Assoc. Inf. Syst. 2014. Vol. 34 (1). Р. 1247–1268. URL: https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-84899814530&origin=inward&txGid=473a6c46e25dfa62a38b801dea032607
Wixom B., Yen B., Relich M. Maximizing value from business analytics. MIS Q. Exec. 2013. Vol. 12 (2). Р. 111–123. URL: https://www.econbiz.de/Record/maximizing-value-from-business-analytics-wixom-barbara/10010160191

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 658:330.322.5:519.86
Коцюба О. С.
Оцінювання початкових фінансово-економічних параметрів інвестиційного проекту на основі нечітко-множинного підходу (c. 240 - 245)
Статтю присвячено проблемі оцінювання початкових фінансово-економічних параметрів інвестиційних проектів у формі нечітких величин (чисел). Результати проведеного дослідження дають підстави констатувати, що сучасна нечітко-множинна методологія містить у своєму складі достатньо розвинений арсенал методів побудови функцій належності нечітких множин, певна частина яких припускає використання для економічного аналізу та оцінки реальних інвестицій. Водночас питання оцінювання початкових фінансово-економічних параметрів інвестиційних проектів має свої особливості, внаслідок чого стосовно нього звернення до загальних підходів має доповнюватися розробленням і розвитком спеціальних методів. Такими спеціальними методами, зокрема, є метод на основі квазістатистики, а також метод опорних точок. В роботі було запропоновано підхід до знаходження нечітких оцінок вихідних фінансово-економічних параметрів реальних інвестицій, названий відповідно до його логіки методом опорних інтервалів. Конструктивний принцип цього методу полягає у відтворенні шуканої нечіткої оцінки за допомогою інтервальних наближень її ядра і носія. Зазначені інтервальні наближення, які інтерпретуються як опорні інтервали, визначаються на основі ідей теорії грубих множин. Актуальним напрямом дальших наукових пошуків за порушеною в публікації проблематикою є розвиток методичного апарату для врахування комбінованої (неоднорідної) невизначеності в структурі вихідних даних при моделюванні економічної ефективності реальних інвестицій.
Ключові слова: інвестиційний проект, невизначеність, теорія нечітких множин, функція належності, нечітке число, теорія грубих множин.
Рис.: 1. Формул: 7. Бібл.: 17.

Коцюба Олексій Станіславович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: as_kotsyuba@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Kotsyuba O. S. Estimation of Input Financial and Economic Parameters of an Investment Project Based on a Fuzzy Set Approach // The Problems of Economy. – 2018. – №3. – C. 240–245.

Список використаних у статті джерел

Bierman H. Jr., Smidt S. Advanced Capital Budgeting: Refinements in the economic analysis of investment projects. New York ; London : Routledge, 2007. XVIII, 367 p.
Gotze U., Bloech J. Investitionsrechnung: Modelle und Analysen zur Beurteilung von Investitionsvorhaben. Zweite, uberarb. und erw. Aufl. Berlin ; Heidelberg : Springer-Verlag, 1995. XIII, 459 s.
Damodaran A. Investment valuation: tools and techniques for determining the value of any asset. 2nd ed. New York : Wiley, 2002. XVI, 992 p.
Peterson P. P., Fabozzi F. J. Capital Budgeting: Theory and Practice. New York : John Wiley & Sons, 2002. XII, 243 p.
Goel S. Capital Budgeting. New York : Business Expert Press, 2015. X, 217 p.
Tiffin R. Practical Techniques for Effective Project Investment Appraisal. London : Hawksmere, 1999. VIII, 162 p.
Gil-Aluja J. Investment in Uncertainty. Dordrecht: Springer Science + Business Media, 1999. 475 p.
Леоненков А. В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB и fuzzyTECH. СПб. : БХВ-Петербург, 2003. 736 с.
Нечеткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта / под ред. Д. А. Поспелова. М. : Наука, 1986. 312 с.
Борисов А. Н., Крумберг О. А., Федоров И. П. Принятие решений на основе нечетких моделей: Примеры использования. Рига : Зинатне, 1990. 184 с.
Saatу Т. L. Measuring the fuzziness of sets. Journal of Cybernetics. 1974. Vol. 4, Iss. 4. P. 53–61.
Недосекин А. О. Методологические основы моделирования финансовой деятельности с использованием нечетко-множественных описаний : дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.13. СПб., 2003. 302 с.
Бочарников В. П., Свешников С. В., Возняк С. Н. Прогнозные коммерческие расчеты и анализ рисков на Fuzzy for Excel. Киев : ИНЭКС, 2000. 159 с.
Алтунин А. Е., Семухин М. В. Расчеты в условиях риска и неопределенности в нефтегазовых технологиях : монография. Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 2004. 296 с.
Pawlak Z. Rough sets: theoretical aspects of reasoning about data. Dordrecht : Springer Science + Business Media, 1991. XVI, 229 p.
Pawlak Z. Rough Sets. International Journal of Computer and Information Sciences. 1982. Vol. 11, No. 5. P. 341–356.
Piegat A. Fuzzy Modeling and Control. Berlin; Heidelberg : Springer-Verlag, 2001. XIV, 728 p.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 004.8:519.852.33:658.8
Скіцько В. І., Войніков М. Ю.
Вирішення трьохіндексної транспортної задачі в умовах ризику з використанням генетичного алгоритму (c. 246 - 252)
Ускладнення економічних відносин з однієї сторони та зростання обчислювальних потужностей комп’ютерів з іншої сторони зумовили розвиток економіко-математичних методів і моделей, використання яких у вирішенні економічних задач було обмеженим. Зокрема, наразі набувають популярності багатоіндексні транспортні задачі як задачі розподілу ресурсів, що виникають у виробництві, управлінні ланцюгами поставок, у сфері інформаційних технологій, дистрибуції тощо. Багатоіндексні транспортні задачі дозволяють врахувати більше параметрів реальних задач порівняно з двохіндексними транспортними задачами. Проте разом із збільшенням кількості індексів транспортної задачі та її розмірності збільшується й час, за який ця задача може бути розв’язана. Що зумовлює потребу у застосуванні адекватного інструментарію їх вирішення. Одним із таких інструментаріїв можна вважати генетичний алгоритм, який дозволяє на кожному кроці його функціонування одночасно досліджувати кілька потенційних розв’язків задачі, що значно скорочує час пошуку оптимального або кращого у певному сенсі рішення. У статті описані кроки генетичного алгоритму для вирішення трипланарної та триаксіальної транспортної задачі за умови кодування дійсними числами; показано, яким чином можна врахувати ризики; наведено кроки процедури «повернення» хромосоми до області допустимих рішень; описано застосування стратегії елітарності з метою збереження найкращої хромосоми в генетичному алгоритмі. У подальших дослідженнях доцільно розвинути процедуру «повернення» хромосоми до області допустимих рішень разом із уточненням застосування різних генетичних операторів у генетичному алгоритмі для вирішення трьохіндексних транспортних задач з метою зменшення кількості хромосом, які опиняються за межами області допустимих рішень, що, своєю чергою, має значно скоротити час роботи генетичного алгоритму загалом. Окрім того, потребують також подальших досліджень аспекти врахування ризиків у багатоіндексних транспортних задачах.
Ключові слова: генетичний алгоритм, трипланарна транспортна задача, триаксіальна транспортна задача, ризик.
Рис.: 2. Формул: 11. Бібл.: 13.

Скіцько Володимир Іванович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра математичного моделювання та статистики, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: skitsko@kneu.edu.ua
Войніков Микола Юрійович – аспірант, кафедра математичного моделювання та статистики, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: mykola.voinikov@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Скіцько В. І., Войніков М. Ю. Вирішення трьохіндексної транспортної задачі в умовах ризику з використанням генетичного алгоритму // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 246–252.

Список використаних у статті джерел

Рaскин Л. Г., Kириченко И. О. Многоиндексные задачи линейного программирования (теория, методы, приложения). М. : Радио и связь, 1982. 240 с.
Димов Ю. С., Лукьянов Н. Д. Применение генетического алгоритма для решения трипланарной транспортной задачи. Вестник Иркутского государственного технического университета. 2016. № 7. С. 73–79.
Івохін Є. В. Про багатоіндексні транспортні задачі та способи їх фазифікації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : фізико-математичні науки. 2014. Вип. 2. С. 147–150. URL: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/fiz_mat_2_2014.pdf
Афрамович Л. Г. Потоковые методы решения многоиндексных задач транспортного типа : дис. … д-ра физ.-мат. наук : 01.01.09. Нижний Новгород, 2013. 181 с.
Косенко О. В. Разработка методов и алгоритмов решения многоиндексных распределительных задач в условиях неопределенности : дис. … канд. техн. наук : 05.13.01. Таганрог, 2017. 172 с.
Луценко В. Н. Генетический алгоритм для решения транспортной задачи. Известия ТРТУ. 1996. № 1 (3). С. 49–53.
Куземин А., Даюб Я. Муравьиный алгоритм и учет риска в транспортной задаче. Бионика интеллекта : науч.-техн. журнал. 2010. Вып. 3 (74). С. 144–148.
Куземин, А. Я., Козлов Е. Д. Усовершенствованный подход к выбору маршрутов в условиях ограничения по риску. Радиоэлектроника и информатика : науч.-техн. журнал. 2010. Вып. 2. С. 81–85.
Michalewicz Z., Vignaux G., Hobbs M. A nonstandard genetic algorithm for the nonlinear transportation problem. ORSA Journal on Computing. 1991. Vol. 3. P. 307–316.
Курейчик В. М., Кажаров А. А. Муравьиные алгоритмы для решения транспортных задач. Известия РАН. Теория и системы управления. 2010. № 1. C. 32–45.
Thomas W. Global Optimization Algorithms. Theory and Application. 2011. 1223 p.
Nitasha S., Tapas K. Study of Various Mutation Operators in Genetic Algorithms. International Journal of Computer Science and Information Technologies. 2014. Vol. 5 (3). P. 4519–4521.
Leno J., Sankar S., Raj V., Ponnambalam S. An elitist strategy genetic algorithm for integrated layout design. International Journal of Advanced Manufacturing Technology. 2013. Vol. 66. Issue 9–12. P. 1573–1589. DOI: 10.1007/s00170-012-4441-4

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 311:33]:620.92](477)
Хазан П. В.
Інтегральний показник для оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії (c. 253 - 259)
Для оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії здійснено структуризацію показників за трьома групами, а саме: економічні, екологічні та соціальні. Обґрунтовано методику розрахунку оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії у країнах світу на основі інтегрального показника. Визначено, що інтегральний показник оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії відображає вплив групових показників. Також він встановлює функціональні зв’язки між окремими показниками. Запропоновано метод розрахунку відповідних коефіцієнтів впливу на узагальнюючий показник розвитку відновлюваних джерел енергії та надано його графічну інтерпретацію. Відповідно до методики Харрінгтона, Деррінгера та С’юіч побудований взаємозв’язок між кількісними значеннями шкали бажаності та сприйняттям стану розвитку відновлюваних джерел енергії. На основі даних Державної служби статистики України, IRENA, IEA та REN21 за період 2006–2016 рр. за запропонованою методикою проведено комплексну оцінку розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні. Результати розрахунків свідчать про позитивну динаміку узагальнюючого показника та стабільний розвиток відновлюваних джерел енергії в країні.
Ключові слова: відновлювані джерела енергії, розвиток, система показників, статистичне оцінювання, інтегральний показник, інформаційне забезпечення.
Рис.: 2. Табл.: 4. Формул: 6. Бібл.: 24.

Хазан Павло Вікторович – здобувач, Національна академія статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1, Київ, 04107, Україна)
Email: pavlo.khazan@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Хазан П. В. Інтегральний показник для оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 253–259.

Список використаних у статті джерел

Використання та запаси палива // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2017/2_03_08_01_2017.htm
Економічні показники короткострокової статистики промисловості // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2017/2_03_09_01_2017.htm
Єлісєєва О. К., Хазан П. В. Методологічні аспекти статистичного аналізу відновлюваної енергетики України // Управління енергозберігаючими технологіями в Україні та світі: методологія та практики : кол. моногр. / за заг. ред. С. О. Смірнова. Дніпро : ТОВ «Акцент ПП», 2017. С. 110–129.
Єлісєєва О. К., Хазан П. В. Оцінювання впливу відновлюваної енергетики на соціально-економічні показники. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 134–140.
Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» : Наказ Державної служби статистики від 15.07.2016 № 115 // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2016/115/115_2016.htm
Підсумки роботи електростанцій // Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2016/1-2_03_09_04_2016.htm
Подолець Р. З., Дячук О. А. Стратегiчне планування у паливно-енергетичному комплексi на базi моделi «TIMES-УКРАЇНА» : наук. доп. Київ : ІЕПрНАН України, 2011. 150 с. URL: http://ief.org.ua/docs/sr/NaukDop(PodoletsDiachuk)2011.pdf
Сaмoйленкo Ю., Гpигopчук М. Екoнoмiчнa безпекa Укpaїни: пpaвoвий aспект. Вiче. 2013. № 17. URL: http://www.viche.info/journal/3838/
Точилiн В. О., Подолець Р. З., Дячук О. А., Олександренко Ю. А. Прикладна економiко-математична модель «TIMES-УКРАЇНА» для оптимiзацiї енергетичних потокiв та прогнозування енергетичного балансу України. Наука та iнновацiї. 2010. Т. 6, № 2. С. 48–66. URL: ftp://ftp.nas.gov.ua/akademperiodyka/Downloads/Archive%20SI%20Journal/SI_ukr/2010/N2/Tochulin.pdf
Хазан П. В. Аналіз витрат в галузі генерації електроенергії вітроелектростанціями // Сучасний стан та проблеми розвитку статистики, обліку та аудиту в умовах глобалізації та енергозбереження : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпро : Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, ПП «Акцент», 2017. Т. 2. С. 84–87.
Budischak C., Sewell D., Thomson H., Mach L., Veron D., Kempton W. Cost-minimized combinations of wind power, solar power and electrochemical storage, powering the grid up to 99,9 % of the time. Journal of Power Sources. 2013. Issue 225. P. 60–74.
Derringer G. & Suich R. Simultaneous Optimization of Several Response Variables. Journal of Quality Technology. 1980. – Issue 12. P. 214–219.
Diachuk O., Podolets R. Methodological Approaches of Assessment and Statistical Analysis of the Energy Security of Ukraine. 4th International Conference of Application of Information and Communication Technology and Statistics in Economy and Education (ICAICTSEE). URL: https://www.researchgate.net/profile/Thilini_Gamage2/publication/282356288_Tourists'_Behavior_in_Online_Booking_Empirical_Evidence_from_Hotel_Industry_in_Sri_Lanka/links/560e1c9408ae6cf681543696.pdf#page=351
Energy Efficient Products // European Commission. URL: https://ec.europa.eu/energy/en/topics/energy-efficiency/energy-efficient-products
Fripp M. Switch: A Planning Tool for Power Systems with Large Shares of Intermittent Renewable Energy. Environmental Science & Technology. 2012. Vol. 46. P. 6371–6378.
Gross R., Heptonstall P., Anderson D., Green T., Leach M., Skea J. The costs and impacts of intermittency. London : UK Energy Research Centre, 2006. 69 p.
Haller M., Ludig S., Bauer N. Decarbonization scenarios for the EU and MENA power system: Considering spatial distribution and short term dynamics of renewable generation. Energy Policy. 2012. Vol. 47. P. 282–290.
Harrington E. C. Jr. The desirability function. Industrial Quality Control. 1965. Vol. 21. P. 494–498.
Pfluger B., Wietschel M. Impact of renewable energies on conventional power generation technologies and infrastructures from a long-term least-cost perspective // In 9th International Conference on the European Energy Market (EEM). Florence, 2012.
Regulation (EU) 2017/1369 of the European Parliament and of 4 July 2017 setting a framework for energy labelling and repealing Directive 2010/30/EU. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32017R1369
United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) // United Nations. URL: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf
World Energy Trilemma Index 2014. Benchmarking the sustainability of national energy systems. London : World Energy Council, 2014. 153 p. URL: https://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2014/11/20141105-Index-report.pdf
World Energy Trilemma Index 2015. Benchmarking the sustainability of national energy systems. London : World Energy Council, 2015. 153 p. URL: https://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2015/11/20151030-Index-report-PDF.pdf
World Energy Trilemma Index 2016. Benchmarking the sustainability of national energy systems. London : World Energy Council, 2016. 146 p. URL: https://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2016/03/2016-World-Energy-Issues-Monitor-Full-report.pdf

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 330.3:338.24:303.22:631.1:51–77
Ярмоленко В. О., Бурєннікова Н. В.
Практика вимірювання коефіцієнта корисної дії процесу функціонування системи на основі показників складових результативності (c. 260 - 266)
У науковій літературі, яка базується на аналізі систем за допомогою так званого енергетичного підходу, ефективність перетворення енергії характеризується коефіцієнтом корисної дії (ККД) системи. Мета статті – розгляд винайденої авторами методики вимірювання на практиці ККД процесу функціонування системи на основі авторських показників складових результативності. Стверджується, що при аналізі процесу функціонування системи (як потоку певних підпроцесів) можна говорити про дію його енергії за допомогою об’єктів впливу на кінцевий результат, а тому ККД процесу можна вимірювати на основі кінцевого результату дії енергії – продуктів процесу функціонування. Запропоновано підходи до вимірювання зазначених коефіцієнтів на базі використання авторських показників складових результативності підпроцесів процесів функціонування систем, заснованих на авторських моделях. На прикладах економічної та педагогічної систем показано можливість практичної реалізації винайденої авторами методики вимірювання ККД процесів функціонування систем; у цьому якраз і полягає наукова новизна запропонованих результатів дослідження. Сформовано думку: рейтингові оцінки відповідних показників сприяють усвідомленню порівняльної характеристики змін кожного з об’єктів процесу у просторово-часовому розташуванні. З’ясовано на наведеному прикладі економічного процесу, що рейтингова оцінка ККД процесу є такою самою, що і рейтингова оцінка ефективності, але вона не завжди є такою самою, як рейтингові оцінки масштабного продукту та результативності процесу. Дано за допомогою математичних залежностей пояснення фактам появи з необхідністю таких випадків, а саме доведено, що ККД процесу і ефективність еквівалентні з точки зору характеристики процесу. Презентована методика розширює існуючі аспекти у контексті аналізу понять і процесів на основі енергетичного підходу.
Ключові слова: енергетичний підхід, коефіцієнт корисної дії процесу, дієвість процесу, масштабність, ефективність і результативність процесу, моделі складових результативності Бурєннікової (Поліщук) – Ярмоленка, SEE-аналіз, SEE-управління.
Табл.: 3. Формул: 13. Бібл.: 26.

Ярмоленко Віктор Олексійович –
Бурєннікова Наталія Вікторівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємства та виробничого менеджменту, Вінницький національний технічний університет (Хмельницьке шосе, 95, Вінниця, 21021, Україна)
Email: n.burennikova@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Ярмоленко В. О., Бурєннікова Н. В. Практика вимірювання коефіцієнта корисної дії процесу функціонування системи на основі показників складових результативності // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 260–266.

Список використаних у статті джерел

Бирюков В. В. Время как экономическое пространство развития хозяйственной системы : дис. … д-ра экон. наук : 08.00.01. Санкт-Петербург, 2000. 450 с.
Большой экономический словарь / авт.-сост. А. Б. Борисов. М. : Книжный мир, 2007. 860 с.
Бурєннікова Н. В., Ярмоленко В. О. Результативність функціонування складних економічних систем аграрного спрямування : монографія. Вінниця : ВНАУ, 2017. 168 с.
Бурєннікова Н. В., Ярмоленко В. О. SEE-аналіз дієвості процесів захисту і реабілітації ґрунту, підземних та поверхневих вод України. Економіка. Фінанси. Менеджмент. актуальні питання науки і практики. 2017. № 11. С. 69–79.
Вейник А. И. Термодинамика реальных процессов. Мн. : Навука i техніка, 1991. 576 с.
Загорна Т. О. Економічна діагностика. Київ : Центр учб. літ., 2007. 440 с.
Климаш Н. І. Науково-теоретичні аспекти сутності понять «ефективність» та «результативність». Наукові праці НУХТ. 2009. № 28. С. 124–125.
Коган И. Ш. Систематизация и классификация определений и дополнений к понятию «энергия». Автоматизация и ИT в энергетике. 2009. № 2–3. С. 56–63.
Колотило Д. М. Екологія і економіка : навч. посіб. Київ : КНЕУ. 1999. 368 с.
Ларуш Л. Физическая экономика. Шиллеровский институт науки и культуры. М. : Науч. кн., 1997. 125 с.
Лямець В. І., Тевяшев А. Д. Системний аналіз. Вступний курс. Харків : ХНУРЕ. 2004. 448 с.
Мельник Л. Г. Фундаментальные основы развития. Сумы : Университет. кн., 2003. 288 с.
Мочерний С. В. Економічна теорія. Київ : Академія (Альма-матер). 2003. 656 с.
Найко Д. А., Шевчук О. Ф. Фізична економіка та її проблеми. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія : Економічні науки. 2011. № 1 (48). С. 265–272.
Олексюк О. І. Економіка результативності : монографія. Київ : КНЕУ, 2008. 362 с.
Подолинський С. А. Вибрані твори. Київ : КНЕУ, 2000. 328 с.
Поліщук Н. В., Ярмоленко В. O. Генезис авторських підходів до розв’язання проблеми оцінювання дієвості функціонування складних систем за допомогою складових результативності // Економіка ХХІ сторіччя: проблеми та шляхи їх вирішення : монографія / за заг. ред. Г. О. Дорошенко, М. С. Пашкевич. Дніпропетровськ : НГУ, 2014. С. 359–369.
Прангишвили И. В. Энтропийные и другие системные закономерности: Вопросы управления сложными системами. М. : Наука, 2003. 428 с.
Руденко М. Д. Енергія прогресу. Тернопіль : Джура, 2005. 412 с.
Тесленок І. М., Михайлова О. В, Богаченко О. П. Сучасні підходи до визначення результативності управління підприємством. Економічний вісник Донбасу. 2012. № 1 (27). С. 208–212.
Тищенко А. Н., Кизим Н. А., Догадайло Я. В. Экономическая результативность деятельности предприятия : монография. Харьков : ИД «ИНЖЭК». 200З. 144 с.
Федулова Л. І. Менеджмент організацій. Київ : Либідь, 2004. 448 с.
Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий. М. : ИНФРА. 1997. 309 с.
Ягельская Е. Ю. Сущность и структура экономической энергии. Проблемы экономики и менеджмента. 2013. № 8 (24). С. 98–111.
Ярмоленко В. О., Поліщук Н. В. Складові результативності процесу професійної спрямованості навчання студентів як об’єкти моделювання: практичний аспект. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2011. Вип. 27. С. 547–553.
Ярмоленко В. О., Поліщук Н. В. Складові результативності функціонування складних систем як об’єкти моделювання. Вісник Черкаського університету. Серія : Економічні науки. 2012. № 33 (246). С. 86–93.

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 332.155: 338.3: 633.88: 615.32
Мірзоєва Т. В.
Щодо питання економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини (c. 267 - 272)
Мета статті полягає в опрацюванні сутності економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, проведенні розрахунків ефективності їх виробництва та виявленні факторів, які стримують її підвищення. Зокрема, в межах цієї публікації економічну ефективність виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини розглянуто на прикладі виробництва таких рослин, як ромашка лікарська, шавлія та меліса, що користуються значним попитом із боку переробників і кінцевих споживачів. Ті виробники, що вдало налагодили виробництво та збут продукції, мають рентабельність виробництва ромашки лікарської на рівні 100 %. Це за умови, що з 1 га буде зібрано 600 кг квітки, 100 кг пилку й пелюстки, 200 кг соломи та 50–60 кг насіння, та за умови успішної реалізації. Що стосується економічної ефективності виробництва шавлії й меліси у 2018 р., то тут можна зазначити досить високий рівень рентабельності – 167 та 170 % відповідно. Загалом варіювання рівня рентабельності виробництва лікарських рослин залежить від збільшення заготівель високорентабельних видів. Під час дослідження ефективності лікарського рослинництва, а саме виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, коротко розглянуто проблематику етапів цього виробництва: 1) безпосередньо вирощування лікарських рослин; 2) виробництво лікарської рослинної сировини; 3) збут сировини чи готового кінцевого продукту. Загалом, досліджуючи питання економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини, виявлено дві основні, на наш погляд, характерні ознаки цієї сфери в умовах сьогодення. З одного боку – високий рівень рентабельності, що обумовлює привабливість цього виробництва, з другого боку – низка факторів, які стримують розвиток цього напрямку діяльності в Україні.
Ключові слова: лікарські рослини, лікарська рослинна сировина, економічна ефективність, рентабельність виробництва.
Табл.: 2. Бібл.: 15.

Мірзоєва Тетяна Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки підприємства імені проф. І. Н. Романенка, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна)
Email: mirzoeva2018@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Мірзоєва Т. В. Щодо питання економічної ефективності виробництва лікарських рослин і лікарської рослинної сировини // Проблеми економіки. – 2018. – №3. – C. 267–272.

Список використаних у статті джерел

Аптечное растениеводство. URL: http://www.lekarstvennye-rasteniya.net/aptechraste/
Выгодный бизнес на садовом участке. URL: https://gejzer.ru/idei/vyrashhivanie-lekarstvennyx-rastenij.html
Губаньов О. Вирощування лікарських рослин. URL: https://sites.google.com
Дачниця Д. Ризикни побавитися травичкою: про перспективи продажу лікарських рослин. URL: http://trk.dp.ua/
Экономическая эффективность производства лекарственных культур. URL: http://pharmacognoz.ru
Зира и дамасская роза – иранские лекарственные травы. URL: http://parstoday.com/ru/radio/programs-i75241
Комарніцький В. Лікарські рослини – це рентабельно. URL: http://www.tovtry.km.ua
Кошелева А. Для лекарственных трав агрохимики создадут особое удобрение. URL: http://www.vesti.ru/doc.html?id=838200
Лікарські рослини, їх поширення і застосування. URL: http://www.br.com.ua/
Лікарські рослини: ТОП що найбільш перспективно вирощувати в Україні? URL: https://agrarych.com/blog/medicinal-plants-top-that-is-the-most-promising-to-grow-in-ukraine-b26
Новая тенденция в производстве фитосырья: выращивание органической фитопродукци. URL: https://agrostory.com/
Организация производства и продажи лекарственных трав и сборов. URL: https://www.openbusiness.ru/html/dop10/lekarstvennye-travy.htm
Павлович В. ТОП-5 найперспективніших лікарських рослин для фермерів. URL: https://kurkul.com/spetsproekty/332-top-5-nayperspektivnishih-likarskih-roslin-dlya-fermeriv
Попов И. В., Попова О. И. Основные направления социально-гигиенического мониторинга при заготовке лекарственного растительного сырья на современном этапе. URL: https://www.zdrav.ru/articles/80667
Чаровская К. Гадание на ромашке. URL: https://www.sb.by/articles/gadanie-na-romashke-17062016.html