ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2017

Титульний аркуш та зміст

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 005.412:330.111.66(045)
Єрмак С. О.
Дескриптивні характеристики інклюзивного зростання як інноваційного вектора соціально-економічного розвитку країни (c. 8 - 14)
У статті досліджено досвід останніх років, який свідчить про підвищення нерівності доходів і соціальних нерівностей у процесі розвитку НТП, модернізації економіки й економічного зростання. Тобто постає проблема не тільки у стійкості економічного зростання, а і його інклюзивності. Наведено відмінності між екстрактивною та інклюзивною моделями економіки. Розглянуто само поняття «інклюзивності» як залучення до процесу усіх верств населення, без відмінностей і обмежень. Досліджено концепцію інклюзивного зростання, що створює для всіх верств населення максимальні можливості для працевлаштування та участі в усіх сферах життєдіяльності країни, а також забезпечує справедливий розподіл результатів праці. Виділено чотири групи складових інклюзивного зростання та сформовано основні категоріальні характеристики, що притаманні йому як основі соціально-економічного розвитку. Досліджено індекс інклюзивного розвитку (Inclusive Development Index, IDI) та місце України за IDI та ВВП на душу населення серед країн, що розвиваються у 2017 році.
Ключові слова: інклюзивне зростання, соціально-економічний розвиток, інклюзивність, індекс інклюзивного розвитку IDI, дескриптивні характеристики.
Рис.: 2. Табл.: 2. Бібл.: 21.

Єрмак Світлана Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра підприємництва і торгівлі, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Трамвайна, 16, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, Україна)
Email: ermak@donnuet.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Єрмак С. О. Дескриптивні характеристики інклюзивного зростання як інноваційного вектора соціально-економічного розвитку країни // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 8–14.

Список використаних у статті джерел

Справедливая торговля – инклюзивный бизнес с экспортными возможностями. URL: http://www.chamber.uz/ru/project/7
Ravallion M. How Long Will It Take to Lift One Billion People Out of Poverty? Policy Research Working Paper. 2013. No. 6325. Р. 139–158.
Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building. Resilience. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr14-report-en-1.pdf
World Bank President Outlines Strategy to End Poverty, Welcomes New Development Partners. URL: http://www.worldbank.org/en/news/pressrelease/2015/04/07/world-bank-president-strategy-end-poverty-new-development-partners
Piketty T. Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2014. 452 p.
Мешкова Т. А., Моисеичев Е. Я., Сабельникова Е. В. Новые подходы ОЭСР к экономическим вызовам. М.: НИУ ВШЭ, 2014. Т. 1, № 2. 42 с.
Acemoglu D., Cantoni D., Johnson S., Robinson J. From Ancien Regime to Capitalism: The Spread of the French Revolution as a Natural Experiment. In Jared Diamond and James A. Robinson, eds. Natural Experiments in History. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2010.
Acemoglu D., Robinson J. Why nations fail: the origins of power, prosperity, and poverty. New York: Crown Publishing Group, 2012. 544 р.
Hollander S., Bolling R. Practice, don’t preach: getting serious about inclusive development. URL: http://www.thebrokeronline.eu
Jesus F., Utsan K., Arnelyn A. How Rich Countries Became Rich and Why Poor Countries Remain Poor: It’s the Economic Structure…Duh! Levy Economic Institute of Bard College. 2010. No. 644. 55 p.
Авдокушин Е. Ф., Иванова В. Н. Инклюзивное развитие: основные направления, базовые предпосылки и возможные ограничения. Вопросы новой экономики. 2014. № 3. С. 4–13.
Федулова Л. І. Інклюзивні інновації в системі соціально-економічного розвитку. Економіка: реалії часу. 2016. № 3 (25). С. 56–65.
Базилюк А. В., Жулин О. В. Інклюзивне зростання як основа соціально-економічного розвитку. Економіка та управління на транспорті. 2015. № 1. С. 19–29.
Всемирный экономический форум составил индекс справедливости. URL: http://www.vedomosti.ru/economics/articles/2017/01/16/673218-rossiya
The Growth Report Strategies for Sustained Growth and Inclusive Development. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/6507/449860PUB0Box3101OFFICIAL0USE0ONLY1.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Стратегія сталого розвитку України на період до 2030 року. URL: http://sd4ua.org/wp-content/uploads/2016/11/Strategy_Sustainable_Development_UA.pdf/
Інклюзивна освіта: сутність, поняття, термінологія. URL: http://doshkilla.blogspot.com/2012/03/blog-post.html
ВВП на душу населення: методика розрахунку. URL: http://svitohlyad.com.ua/novyny-i-suspilstvo/vvp-na-dushu-naselennya-metodyka-rozrahunku//
The Inclusive Growth and Development Report 2017. URL: http://tufcos.appspot.com/www.weforum.org/system-initiatives/economic-growth-and-ocial-inclusion
Europe 2020 Strategy. URL: http://www.eur-lex.europa.eu
Пахомова Н. В., Рихтер К. К., Малышков Г. Б. Инклюсивный устойчивый рост: приоритеты, индикаторы, международный опыт, потенциал согласования с моделью реиндустриализации. Проблемы современной экономики. 2014. № 3 (51). С. 15–24.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.727.22+504.03
Котляревський Я. В., Троцький Т. В., Дяченко М. О.
Розвиток міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та вирішення глобальних екологічних проблем (c. 15 - 23)
У статті розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку фінансових та інвестиційних механізмів у сфері планування та реалізації екологічних глобальних міжнародних проектів і програм. Зокрема, окреслено засадничі положення щодо формування концепції сталого розвитку в контексті вивчення зелених інвестицій як форми міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та висвітлено відповідний міжнародний досвід. Проведено теоретико-методологічний і ретроспективний аналіз становлення понятійно-категоріального апарату зеленої економіки та зелених інвестицій. Досліджено прикладні фінансово-економічні аспекти формування механізмів міжнародного фінансування щодо виконання зобов’язань з Кіотського протоколу, визначено особливості інституціоналізації організаційно-фінансових механізмів Глобального екологічного фонду, вивчено перспективи їх впливу на національну економіку.
Ключові слова: сталий розвиток, зелена економіка, екологічні інвестиції.
Рис.: 3. Табл.: 1. Бібл.: 31.

Котляревський Ярослав Вікторович – доктор економічних наук, професор, заступник директора, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України (бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна)
Троцький Тарас Вікторович – аспірант, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України (бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна)
Дяченко Марина Олександрівна – аспірант, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України (бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна)

Посилання на цю статтю:
Котляревський Я. В., Троцький Т. В., Дяченко М. О. Розвиток міжнародного фінансування проектів сталого розвитку та вирішення глобальних екологічних проблем // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 15–23.

Список використаних у статті джерел

Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. М.: Наука, 1991. 270 с.
Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment // UN (1972). URL: http://www.unep.org/documents.multilingual/default.asp?documentid=97&articleid=1503
Семенюк Е. П. Філософські засади сталого розвитку. Львів: Афіша, 2002. 200 с.
Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future) // UN (1987). URL: http://www.un-documents.net/wced-ocf.htm
Концепція сталого розвитку України/заг. кер.: Ю. І. Костенко, Б. Є. Патон. Київ: [б. в], 1997. 22 с.
Концепція сталого розвитку України: Проект/заг. кер.: Б. Є. Патон, Ю. І. Самойленко, І. О. Заєць]. Київ: [б. в], 2000. 18 с.
Данилишин Б., Дорогунцов С., Міщенко В. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. Київ, РВПС України. 1999. 716 с.
Котляревський Я. В., Мельников О. В., Штангрет А. М. Концептуальні засади забезпечення сталого розвитку інформаційної сфери України. Київ: Центр учб. літ., 2016. 148 с.
Pearce D., Markandya A., Barbier B. Blueprint for a Green economy. London: Earthscan, 1989. 192 p.
Потапенко В. Г. Стратегічні пріоритети безпечного розвитку України на засадах «зеленої економіки». Київ: НІСД, 2012. 360 с.
Потапенко В. Г. Державна політика сталого розвитку на засадах «зеленої» економіки. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1237/
«Зелена» стратегія регіону/за наук. ред. Б. В. Буркинського, Т. П. Галушкіної. Саки: Ін-т проблем ринку та екон.-екол. дослідж. НАНУ, 2011. 448 с.
Герасименко Я. О. Роль інноваційного потенціалу екологічної освіти і науки у збалансованому розвитку України // Особистість. Суспільство. Право: зб. наук. ст. та тез наук. повід., за матеріалами Міжнар. наук.-практ., конф., присвяч. 10-річчю Полтав. юрид. ін-ту (Полтава, 15 берез. 2012 р.). Полтава; Харків Точка, 2012. Ч. 1. 314 с.
The Global Competitiveness report 2012–2013 // World economic forum. 2012. 528 p.
Балуєва О. В. «Зелена економіка» як вектор інноваційного розвитку економіки. Прометей. 2013. № 3 (42). С. 72–79.
К 2025 году солнечная энергия будет дешевле, чем электричество из угля или газа? URL: https://ibud.ua/ua/novost/k-2025-godu-solnechnaya-energiya-budet-deshevle-chem-elektrichestvo-iz-uglya-ili-gaza-16290
Rockfeller Brothers Fund: Divestment Statement. URL: https://www.rbf.org/about/divestment
Students occupy Oxford university in fossil fuel divestment protest. URL: https://www.theguardian.com/environment/2015/mar/16/oxford-university-defers-fossil-fuel-divestment-decision
Доповідь України до Конференції ООН зі сталого (збалансованого) розвитку Ріо+20: проект/за ред. Л. Г. Руденка. Київ: Ін-т географії НАНУ, 2012. 69 c.
Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change // UN (1998). URL: http://unfccc.int/kyoto_protocol/items/1678.php
Шлапак М. Зелені інвестиції прокотилися повз України до Чехії. URL: http://ecoclubua.com/2012/02/zeleni-investytsiji-prokotylysya-povz-ukrajiny-do-chehiji/
Державне агентство екологічних інвестицій України. URL: www.neia.gov.ua
Про затвердження Стратегії інтеграції до Європейського Союзу: Указ Президента України від 11.06.1998 № 615 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада Ураїни. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/615/98
Звіт про Проекти спільного впровадження України // Український реєстр вуглецевих одиниць. URL: http://www.carbonunitsregistry.gov.ua/ua/261.htm
Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року (укр/рос): Закон України від 05.06.1992 № 257/94-ВР // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада Ураїни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_030
Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату: Закон України від 29.10.1996 № 435/96-ВР // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада Ураїни. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_044
Інструмент створення реорганізованого Глобального екологічного фонду. URL: https://www.thegef.org/sites/default/files/publications/GEF_Instrument-Interior-March23.2015_1.pdf
Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (укр/рос): Закон України від 18.04.2007 № 949-V // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада Ураїни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a07
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці: Закон України від 04.07.2002 № 61-IV // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада Ураїни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_120
The Guide to Global Environmental Facility, Publication Author: GEF Secretariat, Date of Publication: October, 2015. URL: https://www.thegef.org/publicatioAZ-CSOns/a-z-gef
Офіційний сайт Глобального екологічного фонду. URL: https://www.thegef.org/country/ukraine

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.9:339.924(5)
Малюта І. А.
Сучасні інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: формування трансрегіональних мегаугод (c. 24 - 30)
У ХХІ ст., особливо в останнє десятиріччя, на світовій арені з’являються нові міжконтинентальні інтегративні проекти, що мають високий потенціал впливу на регіональну економічну структуру та водночас несуть певні виклики для міжнародної геоекономічної та геополітичної карти світу. Формуються всеохоплюючі міжрегіональні угоди нового покоління, такі як ТТП, ТТІП, ВРЕП, Всеохоплююча економічна і торговельна угода між Канадою та ЄС (СЕТА), Економічне партнерство Японія-ЄС. Азіатсько-Тихоокеанський регіон виявився активним учасником створення і просування мегарегіональних торговельних угод. Проаналізовано мегарегіональні торговельні угоди в Азіатсько-Тихоокеанський регіон, а саме ТТП та ВРЕП, як мегапроекти з безпрецедентними масштабами лібералізації в рамках угоди, що включають положення, які доповнюють або виходять за рамки СОТ. Виявлено причини появи мегарегіональних торговельних угод та перспективи реалізації цих проектів, а також можливі наслідки для міжнародної економічної системи. Встановлено, що нові трансрегіональні проекти, надаючи певні переваги країнам-учасникам, водночас несуть як можливості, так і виклики для світової економіки. Останні по’вязані з загрозами витіснення з глобальних ланцюгів створення доданої вартості та з процесів міжнародної торгівлі країн, що не беруть активну участь в інтеграційних процесах.
Ключові слова: Азіатсько-Тихоокеанський регіон, мегарегіональні торговельні угоди, міжнародні інтеграційні процеси, трансрегіональні мегаугоди.
Рис.: 3. Табл.: 1. Бібл.: 18.

Малюта Ірина Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародної економіки, Університет митної справи та фінансів (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дніпро, 49004, Україна)
Email: mia053078@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Малюта І. А. Сучасні інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: формування трансрегіональних мегаугод // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 24–30.

Список використаних у статті джерел

Костюнина Г. Регионализация Восточной Азии: истоки и основные модели. URL: http://www.perspektivy.info/book/regionalizacija_vostochnoj_azii_istoki_i_osnovnyje_modeli_2011-03-15.htm
Арапова Е. Я. Будущее интеграционных тенденций в Восточной Азии в условиях диверсификации источников экономического роста. Вестник РФФИ. 2016. № 1. С. 61–72.
Портанский А. П. О перспективах межрегиональных торговых соглашений // Мир новой экономики. 2017. № 3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-perspektivah-megaregionalnyh-torgovyh-soglasheniy
Шергін С. О. Дилема Азійсько-Тихоокеанського регіоналізму. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2015. Вип. 22 (2). С. 36–49.
Economic Report of the President 2015 // The White House. URL: https://www.whitehouse.gov/administration/eop/cea/economic-report-of-the-President/2015
Стиглиц: Транстихоокеанское партнерство – это фарс. URL: http://www.vestifinance.ru/articles/63045
TPP Full Text. URL: https://ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/trans-pacific-partnership/tpp-full-text
Viner J. The customs union issue // Economic Analysis of Regional Trading Arrangements/ed. by R. Pomfret. E. Elgar. Cheltenham, 2003. 608 p.
Global Weekly: How do “new generation” trade agreements such as the TPP differ from traditional free trade agreements? 26.02.2016. URL: http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/Resources/334934-1302024558568/7846453-1452546784534/DECPGWeekly_022616.pdf
Potential Macroeconomic Implications of the Trans-Pacific Partnership // World Bank. URL: http://www.worldbank.org/
Мальцева В. А. Либерализация внутрирегиональной торговли сельскохозяйственной продукцией в Транстихоокеанском партнерстве. Российский внешнеэкономический вестник. 2016. № 12. С. 31–42.
Asian Economic Integration Report 2017. URL: https://aric.adb.org/pdf/aeir/AEIR2017_complete.pdf
Japan seeks high trade liberalization. URL: http://the-japan-news.com/news/article/0003372265
Кузнецов Д. А. Трансрегионализм во внешней политике США: сравнительный анализ геополитики проектов ТТП и ТТИП. Сравнительная политика. 2017. № 8 (2). С. 73–81.
Катасонов В. ТТП: США уходят, Китай приходит. URL: https://www.fondsk.ru/news/2017/02/07/transtihookeanskoe-partnerstvo-ssha-uhodjat-kitaj-prihodit-43514.html
RCEP Ministers Agree on “Key Elements” to Speed Up Talks on “Mega Trade Pact” // XINHUANET. URL: http://news.xinhuanet.com/english/2017-09/11/c_136601066.htm
Транстихоокеанское партнерство. Всеобъемлющее региональное экономическое партнерство: анализ перспектив развития и оценка влияния на российскую экономику и внешнюю торговлю. URL: http:apec-center.ru/wp-content/uploads/2015/01/ТТП-ВРЭП-2014.pdf
Іванов Є. І. Мегарегіональні торговельні угоди: основні положення та потенційний вплив на глобальну торгівлю. Науковий вісник ХДУ. Серія: Економічні науки. 2016. Вип. 17 (1). С. 38–42.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.9:330.341.1
Мікаелян С. Г.
Диспозиційні параметри технологічного й інноваційного розриву глобальної економіки (c. 31 - 35)
Метою дослідження є уточнення диспозиційних параметрів технологічного й інноваційного розриву глобальної економіки та визначення напрямків його подолання. Доведено, що процес технологічної асиметрії знаходить своє відображення в технологічному й інноваційному розриві глобальної економіки. Уточнено позиції країн інноваційних лідерів та акцентовано увагу на зростанні впливу Китаю через зусилля у технологічних інноваціях. Охарактеризовано трансформацію позицій у двох площинах: виробництво та торгівля високотехнологічними продуктами. Підтверджено гіпотезу про зміну характеру інновацій протягом останнього десятиліття. Доведено, що доступність формування передових технологій у Китаї стало передумовою перетворення його на локомотив світового економічного розвитку. Виявлено й охарактеризовано напрямки подолання розриву між економіками, що полягають у збільшенні інвестицій у глобальному інноваційному масштабі, сприянні поширенню технологій та їх адаптації, забезпеченні безперешкодного потоку талантів і знань, використанні прав інтелектуальної власності для сприяння інноваціям для бідних, підвищення ефективності інновацій та підключенні до ринків.
Ключові слова: високотехнологічна продукція, наукомісткі виробництва, інновації.
Бібл.: 8.

Мікаелян Сурен Генріхович – кандидат економічних наук, доцент, докторант, кафедра міжнародного обліку і аудиту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: kirikma@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Мікаелян С. Г. Диспозиційні параметри технологічного й інноваційного розриву глобальної економіки // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 31–35.

Список використаних у статті джерел

Global Innovation Index 2017. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf
Global Innovation Index 2016. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2016.pdf
High-tech statistics. Economic data. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/High-tech_statistics_-_economic_data#Context
Pocketbooks Eurostat, Science, Technology and Innovation in Europe 2013. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/3930297/5969406/KS-GN-13-001-EN.PDF
European Commission, Research and Innovation, Horizon 2020. URL: https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/
European Innovation Scoreboard 2017. URL: https://www.rvo.nl/sites/default/files/2017/06/European_Innovation_Scoreboard_2017.pdf
Deloitte, 2016 Global Manufacturing Competitiveness Index. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/Documents/manufacturing/us-gmci.pdf
Hughes K. High-tech goods to lead trade growth over next 15 years: HSBC. URL: http://www.reuters.com/article/us-economy-trade/high-tech-goods-to-lead-trade-growth-over-next-15-years-hsbc-idUSBREA2G1RT20140317

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.564(477)
Пугачевська К. С.
Інструменти експорт-промоушн за умов глобалізації (c. 36 - 41)
Проведено компаративний аналіз темпів приросту експорту товарів і ВВП і розраховано коефіцієнт випереджання темпів приросту експорту над ВВП у розрізі економічно розвинених країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, що дало змогу дійти висновку про зменшення значущості експорту як ключового двигуна зростання світової економіки протягом останніх років. Охарактеризовано правові засади діяльності СОТ у частині державної підтримки експорту. Визначено основні причини виникнення конфлікту інтересів між країнами з різним ступенем економічного розвитку у питаннях використання окремих протекціоністських бар’єрів. Визначено потенційні довгострокові наслідки зростання експортної орієнтованості в умовах відкритості національних економік. Досліджено заходи та інструменти експорт-промоушн країни на зарубіжних ринках. Обґрунтовано, що для Украі?ни в умовах дестабілізаціі? глобальних торговельних регуляторів ефективнии? експорт-промоушн є механізмом підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення інструментів стимулювання експорту, які найбільшою мірою впливають на експортну орієнтованість окремих видів економічної діяльності.
Ключові слова: експорт, експорт-промоушн, глобальний торговельний регулятор, експортоорієнтованість, міжнародна конкурентоспроможність.
Табл.: 3. Бібл.: 16.

Пугачевська Катерина Сергіївна – кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра міжнародних економічних відносин, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: kpugachevska@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Пугачевська К. С. Інструменти експорт-промоушн за умов глобалізації // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 36–41.

Список використаних у статті джерел

Сіденко В. та ін. Структурні трансформаціі?у світовіи?економіці: виклики для Украі?ни: аналіт. доп. Киі?в: Заповіт, 2017. 182 с.
Моделі ідентифікації макроекономічних дисбалансів в Україні: кол. монографія/за ред. М. І. Скрипниченко. Київ: Ін-т економіки та прогнозування НАНУкраїни, 2015. 544 с.
Осташко Т. О. Експорт агропродовольчих товарів у ЄС: перспективи і завдання. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 83–94.
Жаліло Я. А. Формування моделі економічного розви¬тку України у післякризовому світі: аналіт. доп. Київ: НІСД, 2014. 116 с.
Публічно-приватне партнерство у відносинах держа¬ви з міжнародними організаціями та транснаціональними ком¬паніями: кол. наук. монографія/за ред. Т. І. Єфименко. Київ: Ін-т економіки та прогнозування, НАНУкраїни, 2015. 444 с.
Небрат В. В. Історичний вимір трендів зовнішньоеко¬номічної політики. Економіка України. 2017. № 5–6. С. 151–169.
Яременко О. Л. Глобальні дисбаланси та новий протек¬ціонізм: інституційна гіпотеза. Економіка України. 2017. № 5–6. С. 106–119.
Heyne P. T. Microeconomics: economic way of thinking. Highlighting, 1998. 362 p.
Krugman P., Obstfeld M. International Economy: Theory and Policy. Prentice Hall, 2008. 712 p.
Пугачевська К. С. Глобальні торговельні регулятори: роль та функції. // Вісник Мукачівського державного універси¬тету. 2017. № 23. URL: http://msu.edu.ua/uk/mdu-bulletin/
Rodrik D. Trading in illusions. Foreign Policy. 2001. № 123. P. 54– 63.
Rodrik D. Trade Policy Reform as Institutional Reform. URL: http://www.hks.harvard.edu/fs/drodrik/Research%20papers/Reform.PDF
Rodrigues F., Rodrik D. Trade policy and Economic growth: a skeptic guide to the cross-national evidence. NBER working paper. 1999. № 7081. P. 82–103.
Структурні зміни та економічний розвиток України/за ред. Л. В. Шинкарук. Київ: Ін-т економіки та прогнозування НАНУкраїни, 2011. 696 с.
Bhagwati J. International trade and economic expan¬sion. American Economic Review. 1958. Vol. 48. No. 5. P. 941–953.
Конференція ООНз торгівлі та розвитку. URL: http://unctadstat.unctad.org/EN/

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 303.442:330.342:339.5
Ханін І. Г., Поляков М. В.
Державні стратегії побудови економіки знань: вектор трансформацій і групові особливості (c. 42 - 49)
Метою статті є аналіз державних стратегій побудови економіки знань, визначення напрямів трансформації та групових особливостей розвинених країн і найбільш економічно потужних країн, що розвиваються. Акцентовано увагу на сучасному світовому контексті історичних обставин, які впливають на державні стратегії переходу до економіки знань, на зміну моделей економічного зростання і новий етап глобалізації, який пов'язаний з розвитком і поширенням знань. У зв'язку з цим виділено ряд глобальних мегатрендів, охоплюючи науково-технічну діяльність, міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами і наукомісткими послугами, міжнародну міграцію робочої сили тощо. Також зазначено зміну парадигми суперництва й «архітектури» глобального економічного лідерства. Проаналізовано показники науково-технічної діяльності в декількох країнах, що доводить збереження асиметрії. Наведено результати аналізу стратегій побудови економіки знань ряду розвинених країн (США, ЄС, Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, Швеції, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Ізраїлю) і країн, що розвиваються (Китай, Індія, Малайзія, Бразилія, ПАР, Мексика). Охарактеризовано їх участь у світовому науковому прогресі й інноваційному процесі, а також виділено основні напрями трансформацій у руслі переходу до економіки знань (нова індустріалізація, розвиток науки і освіти; вдосконалення інноваційних систем; розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва та ін.). Одним із факторів структурних змін на всіх рівнях є макроінновації. В рамках запропонованої концепції таких інновацій виділено три їх типи: науково-парадигмальні, структурні та трансформаційні. Встановлено їх зв'язок із зовнішньоекономічною стратегією держави.
Ключові слова: економіка знань, світове господарство, глобалізація, стратегія економічного розвитку, інновації.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 10.

Ханін Ігор Григорович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємства і міжнародного бізнесу, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: i.h.khanin@nuwm.edu.ua
Поляков Максим Валерійович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра економіки підприємства і міжнародного бізнесу, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Ханін І. Г., Поляков М. В. Державні стратегії побудови економіки знань: вектор трансформацій і групові особливості // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 42–49.

Список використаних у статті джерел

Сіденко В. Модифікація світової економіки під впливом новітніх факторів глобальної трансформаційної кризи. Економіка України. 2012. № 5. С. 18–31.
Белорус О. В. Мировой структурный кризис и трансформации глобальной финансовой системы. Економічний часопис-XXI. 2014. № 7–8 (1). С. 4–7.
Белорус О.В . Воспроизводственная эволюция и структурная трансформация глобального капитала. Економічний часопис-XXI. 2015. № 155 (11–12). С. 4–9.
von Weizs?cker E., Wijkman A. Come on! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet: A Report to the Club of. New York: Springer, 2018. 220 p.
Новий світовий економічний порядок та глобальні виклики для України: монографія/наук. ред. А. Крисоватого, Є. Савельєва. Тернопіль: ТНЕУ, 2014. 504 с.
Caliari Th., Chiarini T. Knowledge Production and Economic Development: Empirical Evidences. Journal of the Knowledge Economy. 2016. P. 1–22.
Філіпенко А. С. Продуктивна спроможність націй: теорій і методологія // Продуктивна спроможність націй: матеріали: приклад України: матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Київ, 29 червня 2017 року). Київ: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2017. С. 13–14.
Гальчинський А. С. Політична нооекономіка: начала оновленої парадигми економічних знань. Київ: Либідь, 2013. 472 с.
Каленюк І. С., Цимбал Л. І. Форми прояву інтелектуального лідерства. Економіка України. 2016. № 3. С. 29–40.
Білозубенко В. С. Інноваційна система Європейського Союзу: особливості формування та розвитку: монографія. Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. 456 с.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 378.1:37.014.3:005.336.4(100)
Чмутова І. М., Андрійченко Ж. О.
Міжнародний досвід реформування системи управління вищою освітою у напрямі посилення автономії вищого навчального закладу (c. 50 - 56)
Метою статті є узагальнення міжнародного досвіду реформування системи управління вищою освітою та вироблення напрямів, які сприятимуть підвищенню ефективності української моделі управління вищою освітою та забезпеченню її автономії. Визначено спільні елементи та тенденції у європейських реформах вищої освіти: більша автономія для освітніх інституцій з меншим прямим управлінським втручанням; більший акцент на приватне, а не на державне фінансування; наголос на якості й ефективності освіти. Розкрито інструменти реалізації реформ у європейській системі вищої освіти: модель «нового публічного адміністрування» (NPM), мережеве управління, нові форми врядування. Узагальнено зміни університетської автономії європейських країн за 2010–2016 рр. Розкрито зміст реформ у напрямку посилення автономії вищого навчального закладу у країнах Азії. Визначено можливі вектори реформування системи управління вищою освітою в Україні: запровадження моделі фінансування вищого навчального закладу на основі поєднання одноразового повного бюджетування та фінансування за результатами; закріплення за університетами права власності на будівлі та продаж їх на ринку; посилення децентралізації державного управління вищою освітою; розвиток законодавчих засад для самозабезпечення вищого навчального закладу; включення зовнішніх зацікавлених осіб у органи вищого навчального закладу, які приймають рішення; максимальне залучення студентів до прийняття рішень.
Ключові слова: вища освіта, реформи, зовнішнє управління, вищий навчальний заклад, автономія.
Табл.: 3. Бібл.: 19.

Чмутова Ірина Миколаївна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра менеджменту та бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: chmutova_i@ukr.net
Андрійченко Жанна Олегівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра банківської справи і фінансових послуг, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: zhasjmin@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Chmutova I. M., Andriichenko Z. O. International Experience in Reforming the System of Higher Education Governance in terms of Increasing the University Autonomy // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 50–56.

Список використаних у статті джерел

Supporting growth and jobs – an agenda for the modernization of Europe’s higher education systems. Communication from the European Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, Brussels, XXX. – COM (2011) 567/2. {SEC(2011) 1063}. 16 p. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0567:FIN:EN:PDF.
Avramovi? A. Higher Education Governance Reforms in Europe and Serbia. Recommendations for the Way Froward // Master’s Thesis for the completion of the Erasmus Mundus program, Master in Research and Innovation in Higher Education (MARIHE): Danube University Krems, 2016. 100 р.
Bengoetxea E. Higher Education Governance Reform in Practice. Matching Institutional Implementation Practices and Policies. Universities and Knowledge Society Journal (RUSC). 2012. Vol. 9. No. 2. Р. 267–279.
Governance reforms in higher education: A study of institutional autonomy in Asian countries/ed. by N. Varghese, M. Martin. International Institute for Educational Planning, 2014. 143 p.
Varghese N., Martin M. Governance reforms and university autonomy in Asia. International Institute for Educational Planning, 2013. 50 p.
Jongbloed B., Boer H. de, Enders J., File J. Progress in higher education reform across Europe Governance and Funding Reform. Executive Summary main report (Vol. 1). CHEPS, 2010. 156 р.
Ponomarenko V., Rayevnyeva O., Stryzhychenko K. Investigation of Demand and Stability of Ukrainian Educational Market. Asian Journal of Applied Sciences. 2015. Vol. 3. Issue 1. P. 50–58.
Раєвнєва О. В., Гончаренко М. Ф., Аксьонова І. В. Теоретико-методологічні основи формування ефективної системи вищої освіти. Проблеми економіки. 2013. № 3. С. 28–33.
Калашнікова С. А., Жданова К. О. Врядування у вищій освіті: сутність, виміри, тенденції. Вища освіта України. 2013. № 3 (дод. 2). С. 69–74.
Маріуц І. Реформування вищої освіти в Румунії: національні здобутки і перспективи для України. URL: http://www.edu-trends.info/romania-hereforms/
Шеломовська О. Реформування державного управління вищою освітою в Україні на основі європейського досвіду // Публічне адміністрування: теорія та практика. 2014. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_15
Curry D. Trends for the Future of Public Sector Reform: a Critical Review of Future-Looking Research in Public Administration. Rotterdam, 2014. URL: http://www.cocops.eu/wp-content/uploads/2014/04/TrendsForTheFutureOfPublicSectorReform.pdf
Robinson M. From Old Public Administration to the New Public Service Implications for Public Sector Reform in Developing Countries. Singapore, 2015. URL: http://www.undp.org/content/undp/en/home/librarypage/capacity-building/global-centre-for-public-service-excellence/PS-Reform.html
Higher Education Governance in Europe. Policies, structure, funding and academic staff. Brussels: Eurydice, 2008. 147 p.
Lisbon Declaration (2007) Europe’s Universities Beyond 2010: Diversity With A Common Purpose. URL: http://www.eua.be/fileadmin/user_upload/files/Lisbon_Convention/Lisbon_Declaration.pdf
Bennetot P., Estermann T. University Autonomy in Europe III. The Scorecard 2017 // European University Association, 2017. 76 p.
University Organisation and Studies Act. University Organisation and Studies Act (2002). Vienna: Federal Ministry of Education, Science and Culture. URL: https://www.uibk.ac.at/index/finanzabteilung/ug2002_englisch.pdf
Universities Act. Universities Act (2009). Helsinki: Parliament of Finland. URL: http://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/2009/en20090558.pdf
University Autonomy in Europe III. Country profiles // European University Association, 2017. 224 p.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.43:504
Андрейченко А. В.
Розвиток агропромислового виробництва в контексті проблеми ресурсозбереження в АПК України (c. 57 - 61)
Мета статті полягає у дослідженні розвитку агропромислового виробництва в контексті проблеми ресурсозбереження в АПК України. Встановлено, що інтенсифікація агропромислового виробництва нерозривно пов’язана з проблемою ресурсозбереження, яке полягає у підвищенні ефективності використання ресурсів і всебічній їх економії. Розглянуто ряд позитивних економічних наслідків економії матеріальних ресурсів у сфері АПК у масштабах господарства країни. Розкрито сутність економічного механізму ресурсозбереження в АПК, що полягає в обґрунтуванні комплексу економічних, організаційних, технічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на стимулювання ресурсозбереження. Обґрунтовано, що одним із напрямків конкурентоспроможності вітчизняного АПК та ефективним інструментом ресурсозбереження є впровадження безвідходного агропромислового виробництва. Зроблено висновок, що проведення ресурсозберігаючої політики, зокрема у сфері АПК, неможливо без дієвої системи управління процесами ресурсозбереження на всіх рівнях, прийняття відповідних законодавчих заходів, нових комплексних підходів до забезпечення економії матеріальних ресурсів, єдиної ресурсозберігаючої політики на основі сучасних технологій її здійснення, в першу чергу – безвідходних.
Ключові слова: АПК, агропромислове виробництво, безвідходні технології, ресурсозбереження.
Бібл.: 10.

Андрейченко Андрій Вадимович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки та управління, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова (вул. Дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна)
Email: avandreichenko@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Андрейченко А. В. Розвиток агропромислового виробництва в контексті проблеми ресурсозбереження в АПК України // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 57–61.

Список використаних у статті джерел

Зеленський А. В. Фінансове регулювання аграрного сектору економіки України: дис. … канд. екон. наук: 08.00.08. Київ, 2016. 219 с.
Русан В. М. Проблеми розвитку аграрного виробництва в Україні і перспективні напрями використання аграрного потенціалу держави для підвищення рівня продовольчої безпеки. Аналітична доповідь. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/agrarne_vurobnustvo-07e8a.pdf
Могилова М. М., Білоусько Я. К., Підлісецький Г. М. Матеріально-технічне забезпечення аграрної галузі. Економіка АПК. 2013. № 2. С. 61–67.
Білоусько Я. К., Лузан Ю. Я., Товстопят В. Л. Техніко-технологічне забезпечення сільського господарства. Економіка АПК. 2009. № 12. С. 29–33.
Федоренко В. Ф. Ресурсосбережение в АПК. М.: ФГБНУ «Росинформагротех», 2012. 384 с.
Шумаев В. А. Теория и практика ресурсосбережения: монография. М.: РУСАЙНС, 2016. 236 с.
Сотник І. М. Еколого-економічні механізми мотивації ресурсозбереження: монографія. Суми: ВВП “Мрія-1” ТОВ, 2008. 330 с.
Дзядикевич Ю. В. Економічні основи ресурсозбереження: навч. посіб. Тернопіль: Вектор, 2015. 76 с.
Міщенко В. С., Виговська Г. П. Організаційно-економічний механізм поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення. Київ: Наук. думка, 2009. 294 с.
Склянкин Ю. В., Стычинский С. Л. Безотходная переработка сельскохозяйственного сырья: эколого-экономический аспект. Киев: Урожай, 1988. 164 с.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.242
Антонюк В. П., Щетініна Л. В.
Трансформація зайнятості за видами економічної діяльності як індикатор структурних зрушень в економіці України (c. 62 - 70)
Метою статті є аналіз процесу структурних трансформацій зайнятості в Україні за сферами економічної діяльності для виявлення пріоритетних напрямків розвитку ринку праці в контексті світових тенденцій розвитку економіки. У статті аналіз трансформації зайнятості в Україні здійснено за методологією М. Кастельса, що викладена у книзі «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура». На основі даних Держстату та Євростату здійснено порівняльний аналіз трансформації зайнятості населення за основними групами ВЕД, особливу увагу приділено промисловості та сфері послуг. Отримані результати свідчать про звуження вітчизняного ринку праці та деформацію його структури, невідповідність структурних трансформацій зайнятості сучасним світовим тенденція. Це проявляється у скороченні відсотку зайнятих в індустріальному секторі економіки (внаслідок його стагнації та занепаду), його зростанні в сільському господарстві та значно нижчій частці зайнятих (порівняно з країнами ЄС) у сфері послуг. Виявлено зменшення частки працівників у сфері послуг виробникам, що є «пасткою» для розвитку промисловості країни. Низькою залишається частка зайнятих у побутових послугах, що свідчить про низький рівень життя більшості населення країни. Частка зайнятих у соціальних послугах хоч і зростає, однак є значно нижчою, ніж у європейських країнах. Обґрунтовано необхідність розробки стратегії нової соціально-економічної політики, спрямованої на відродження та інноваційний розвиток промисловості, модернізацію виробничої та соціальної інфраструктури і на цій основі – забезпечення прогресивної структури продуктивної зайнятості.
Ключові слова: ринок праці, зайнятість населення, структура зайнятості, трансформація зайнятості, деіндустріалізація, сфера послуг.
Рис.: 2. Табл.: 6. Бібл.: 11.

Антонюк Валентина Полікарпівна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: antonukvp@gmail.com
Щетініна Людмила Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра управління персоналом та економіки праці, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: sludval@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Антонюк В. П., Щетініна Л. В. Трансформація зайнятості за видами економічної діяльності як індикатор структурних зрушень в економіці України // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 62–70.

Список використаних у статті джерел

Цимбал О. І., Ярош О. М. Трансформація економічної системи та ринку праці в Україні: проблеми гармонізації механізмів розвитку та регулювання. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2013. № 2. С. 105–109.
Давидюк Л. П. Глобальні зміни в структурі зайнятості як чинник трансформації міжнародного ринку праці. Економіка: реалії часу. 2015. № 3 (19). С. 172–176.
Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М.: ГУ-ВШЭ, 2000. URL: http://polbu.ru/kastels_informepoch/
Зайняте населення за видами економічної діяльності у 2000–2012 рр. (КВЕД-2005). Статистична інформація // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Зайняте населення за видами економічної діяльності у 2012-2016 рр. (КВЕД-2010). Статистична інформація // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Офіційний сайт Євростату. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/data/statistics-a-z/abc
Статистичний щорічник України за 2007 р./за ред. О. Г. Осауленка. Київ: Державний комітет статистики України, 2008. 572 с.
Праця України у 2016 р. Статистичний збірник/Державна служба статистики України. Київ: Консультант, 2016. 234 с.
Праця України у 2014 р. Статистичний збірник/Державна служба статистики України. Київ: Консультант, 2016. 280 с.
Наявність і стан основних засобів за видами економічної діяльності (КВЕД-2010) за 2015 рік. Статистична інформація // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Власюк В. Чим загрожує Україні деіндустріалізація? // «Дзеркало тижня. Україна». 27 травня 2016. № 19.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.2:620.9
Горбань В. Б.
Муніципальне енергетичне планування в умовах глобалізації: імперативи та цілі (c. 71 - 78)
Розкрито важливість енергетичного планування для органів місцевого самоврядування на шляху досягнення цілей сталого розвитку. Окреслено сутність енергетичного планування в територіальних громадах України та Європи з позиції аналізування інфраструктурних секторів міського господарства. Стаття базується на дослідженні відповідних міжнародних методологій, пов’язаних із енергетичним і кліматичним плануванням на місцевому рівні. Наведено опис процесу трансформації європейської ініціативи «Угода мерів» з акцентом на її інтенсивну глобалізацію щодо енергетичних і кліматичних питань. Досліджено досвід формування муніципальних планів дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату в європейських країнах та в Україні. Наведено огляд емпіричних даних споживання паливно-енергетичних ресурсів і викидів вуглекислого газу в територіальних громадах України та країн Європейського Союзу. Європейські методологічні директиви з досліджуваної тематики висвітлено на основі ключових політично-розпорядчих документів. Кілька практичних прикладів із українських і європейських міст наведені для ілюстрації можливих дій відповідно до визначеної проблематики. Запропоновано системні методологічні рекомендації щодо опису комплексних аспектів енергетичного планування у містах, беручи до уваги раціональне впровадження енергоефективних заходів. Виявлено інноваційні механізми, основні перешкоди та можливості раціонального впровадження енергоефективних проектів в Україні та країнах Європи. Обґрунтовано, що в сучасних умовах глобалізації, використовуючи проектно-орієнтовану парадигму, інструменти муніципального енергетичного планування стають ключовими мотиваційними факторами для розвитку політики сталого енергетичного розвитку.
Ключові слова: енергетичне планування, план дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, глобалізація, органи місцевого самоврядування, енергоспоживання, енергоефективність, викиди парникових газів, сталий розвиток.
Рис.: 8. Табл.: 3. Бібл.: 10.

Горбань Василина Богданівна –

Посилання на цю статтю:
Horban V. B. Municipal Energy Planning under Conditions of Globalization: Imperatives and Objectives // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 71–78.

Список використаних у статті джерел

Горбань В. Б. Трансформація імперативних підходів до процесу планування в енергетичній сфері України. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 24. С. 53–59.
Проблеми сталого розвитку суспільства: погляд очима різних поколінь: [монографія]/за заг. ред. О. Ю. Березіної, Ю. В. Ткаченко. Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2016. 706 с.
Mirakyan A., Guio R. Modelling and uncertainties in integrated energy planning. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2015. Vol. 46. Р. 62–69.
Girones V., Moret S., Marechal F., Favrat D. Strategic energy planning for large-scale energy systems: A modelling framework to aid decision-making. Energy. 2015. Vol. 90. Р. 173–186.
Cajot S., Peter M., Bahu J.-M., Guignet F., Koch A., Marechal F. Obstacles in energy planning at the urban scale. Sustainable Cities and Society. 2017. Vol. 30. Р. 223–236.
Marinakis V., Doukas H., Xidonas P., Zopounidis C. Multicriteria decision support in local energy planning: An evaluation of alternative scenarios for the Sustainable Energy Action Plan. Omega. 2017. Vol. 69. Р. 1–16.
Ouhajjou N., Loibl W., Fenz S., Tjoa A.-M. Stakeholder-oriented energy planning support in cities. Sustainable Cities and Society. 2017. Vol. 28. Р. 482–492.
The official website of the Covenant of Mayors. URL: http://www.covenantofmayors.eu/index_en.html
Partnership World Bank – Ukraine (2015), Program report. URL: http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/Ukraine-Snapshot-ukr.pdf
Horban V. A multifaceted approach to smart energy city concept through using big data analytics // Data Stream Mining & Processing: IEEE First International Conference (23–27 August 2016): Р. 392–396. URL: http://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/7583585/

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 378:303.094.3
Єрмаченко В. Є., Прокопович С. В.
Проблема визначення вагових коефіцієнтів для побудови рейтингу наукової діяльності вищих навчальних закладів України (c. 79 - 87)
Статтю присвячено проблемі рейтингового оцінювання наукової діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) України та дослідженню впливу вагових коефіцієнтів на рейтингову позицію ВНЗ. Вихідний інформаційний простір, використаний у цій роботі, дозволяє визначити потенціал наукової діяльності з точки зору кадрової та ресурсної забезпеченості і результативність – з точки зору якості підготовки наукових кадрів (студентів, аспірантів, молодих вчених та ін.), фінансових результатів наукової діяльності та публікаційної активності. Об’єктами дослідження були обрані 98 ВНЗ України. На основі методу максимуму ентропії були розраховані вагові коефіцієнти, що визначають значущість кожного з вихідних показників інформаційного простору. На основі використання таксономічного методу розраховано інтегральні оцінки потенціалу, результативності та наукової діяльності в цілому для кожного ВНЗ із застосуванням вагових коефіцієнтів та без. Проведено аналіз отриманих рейтингових позицій ВНЗ, досліджено зміни позицій під впливом вагових коефіцієнтів. Зроблено висновок, що використання вагових коефіцієнтів під час розрахунку інтегральної оцінки наукової діяльності ВНЗ України не призвело до зрушень серед перших (найсильніших) та останніх (найслабших) ВНЗ. Але зміни рейтингових позицій, іноді досить суттєві, відбулися у більшої частини ВНЗ, які займають середнє положення у рейтингу. Таким чином, за рахунок вагових коефіцієнтів було знівельовано вплив «викидів» за окремими показниками, що дозволило отримати більш стійкі, справедливі й інформативні результати рейтингування наукової діяльності ВНЗ.
Ключові слова: вищий навчальний заклад, наукова діяльність, інтегральний показник, ваговий коефіцієнт, інформаційна ентропія, потенціал, результативність.
Рис.: 4. Табл.: 4. Формул: 3. Бібл.: 18.

Єрмаченко Володимир Єгорович – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра туризму, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: yvy@hneu.edu.ua
Прокопович Світлана Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічної інформатики та кібернетики, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: prokopovichsv@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Ермаченко В. Е., Прокопович С. В. Проблема определения весовых коэффициентов для построения рейтинга научной деятельности высших учебных заведений Украины // Проблемы экономики. – 2017. – №4. – C. 79–87.

Список використаних у статті джерел

Азгальдов Г. Г., Костин А. В. К вопросу об исследовательской компоненте качества вуза. URL: http://www.akvobr.ru/issledovatelskaja_komponenta_kachestva.html
Аналітична доповідь про стан моніторингу якості освіти в Україні/за ред. І. Л. Лікарчука. Київ: МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти»; Харків: Факт, 2011. 96 с.
Карминская Т. Д., Семенов С. П., Шапкина О. Ф., Ципорин П. И. Современный подход к построению рейтингов образовательных учреждений. Доклады Томского государственного университета систем управления и радиоэлектроники. 2008. № 1 (17). С. 127–134.
Коробов В. Б. Сравнительный анализ методов определения весовых коэффициентов «влияющих факторов». Социология. 2005. № 20. С. 54–73.
Кочеткова О. П., Вавіліна Н. І., Чаркіна О. О. Науково-освітянська діяльність ВНЗ за міжнародними показниками. НТІ. 2016. № 2. С. 34–43.
Макарова И. Л. Анализ методов определения весовых коэффициентов в интегральном показателе общественного здоровья. Символ науки. 2015. № 7. С. 87–95.
Мірських Г. О., Реутська Ю. Ю. Комбіновані методи визначення вагових коефіцієнтів в задачах оптимізації та оцінювання якості об`єктів. Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Серія: Радіотехніка. Радіоапаратобудування. 2011. № 47. С. 199–211.
Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа. М.: Статистика, 1980. 151 с.
Порев С. М., Сандига І. В. Показники науки, критичні для створення українських дослідницьких університетів. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016. № 3. С. 246–262.
Раєвнєва О. В., Прокопович С. В. Самооцінювання наукової діяльності вищого навчального закладу. Проблеми економіки. 2017. № 2. С. 331–339.
Серьогін С., Шаров Ю. Оцінювання успішності діяльності кафедр та науково-педагогічних працівників. Публічне управління: теорія та практика. 2010. № 2. С. 22–27.
Тарадина Л. Д. Международные рейтинги университетов: влияют ли они на развитие университетов и стоит ли им доверять? Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 4: Педагогика. Психология. 2014. № 2 (33). С. 9–17.
Ямковий В. Ранжування університетів – крок до відкритості та прозорості вищої освіти. Освіта України. 2007. № 42. С. 4–7.
Brauers W. K., Zavadskas E. K. The MOORA method and its application to privatization in a transition economy. Control and Cybernetics. 2006. Vol. 35 (2). Р. 443–468.
Mayer A. L. Strengths and weaknesses of common sustainability indices for multidimensional systems. Environ Int. 2008. Vol. 34 (2). Р. 277–291.
Parris T., Kates R. Characterizing and measuring sustainable development. Annual Review of Environmental Resources. 2003. Vol. 28 (13). Р. 559–586.
Zavadskas E., Kaklauskas A., Peldschus F., Turskis Z. Multi-attribute assessment of road design solutions by using the COPRAS method. The Baltic Journal of Road and Bridge Engineering. 2007. Vol. 2 (4). Р. 195–203.
Zavadskas E., Kaklauskas A., Turskis Z.,Tamosaitiene J. Multi-attribute decision-making model by applying grey numbers. Informatica. 2009. Vol. 20 (2). Р. 305–320.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 336.2:338.24
Карпінський Б. А.
Фінансово-економічне забезпечення активності та публікаційної відкритості працівників наукової сфери: управлінська доктрина (c. 88 - 95)
Мета статті полягає як у системному виділенні фінансово-економічних особливостей забезпечення наукової сфери, так і розробці управлінської доктрини підвищення результативності діяльності наукових працівників у глобалізованому науковому просторі через поєднання публікаційної відкритості, мотиваційних важелів, інтересів бізнесу і споживачів, виходячи з зарубіжного досвіду та стратегіології її розвитку в реаліях України. Визначено, що публікаційна відкритість конкретного науковця залежить від наукової відкритості публікацій національних видань, які не завжди є прозорими для глобального наукового простору. Розглянуто переваги та недоліки застосування наукометричних баз даних щодо видань, які забезпечують відкритість отриманих результатів досліджень учених, із урахуванням фінансових можливостей. Виділено управлінську перевагу інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», яка дозволяє забезпечити через середовище Google Scholar створення бібліометричного профілю конкретного вченого та покращити його «видимість», забезпечуючи цим як підвищення його конкурентоспроможності, так і нарощування фінансово-економічного забезпечення. Розглянуто управлінську перевагу асоціативних комплексів, подібних до американських університетів Ліги плюща, та вперше з позиції стратегіології розвитку синтезовано підхід про створення цієї організаційної структури в Україні, де були б сконцентровані найвідоміші класичні університети. Перевага та перспективність пропонованих заходів полягає у системному формуванні управлінської доктрини фінансово-економічного забезпечення наукової сфери, оптимізації використання наукового потенціалу території та його наближення до потреб споживачів і бізнесу, активізації публікаційної відкритості та результативності через управлінсько-мотиваційні інструменти, ефективного використання коштів платників податків.
Ключові слова: фінансово-економічне забезпечення, наукова сфера, конкурентоспроможність, активність наукових працівників, публікаційна відкритість, оцінювання, стратегіологія розвитку, платники податків.
Рис.: 3. Табл.: 1. Бібл.: 28.

Карпінський Борис Андрійович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра публічного адміністрування та управління бізнесом, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Email: karpinsky_01@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Карпінський Б. А. Фінансово-економічне забезпечення активності та публікаційної відкритості працівників наукової сфери: управлінська доктрина // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 88–95.

Список використаних у статті джерел

Вавак Т. Основні чинники якості менеджменту в університетах. Фінанси України. 2017. № 7. C. 116–128.
Горовий В. М. Критерії якості наукових досліджень у контексті забезпечення національних інтересів. Вісник Національної академії наук України. 2015. № 6. С. 74–80.
Даниленко А. І. Основні проблеми інноваційної перебудови та фінансові аспекти її забезпечення в Україні. Фінанси України. 2017. № 5. C. 7–23.
Єфименко Т. І. Фіскальний простір i стабілізація державних фінансів. Фінанси України. 2017. № 9. C. 7–28.
Іванов Ю. Б., Швабій К. І. Нагальні проблеми формування державної податкової політики в Україні. Фінанси України.2017. № 5. C. 39–52.
Карпинский Б. А. Государственно-созидательный патриотизм нации: налоги как количественный фактор его оценивания // Проблемы экономики и управления предприятиями, отраслями, комплексами: монография/под общ. ред. С. С. Чернова. Новосибирск: СИБПРИНТ, 2012. С. 269–289.
Карпінський Б. А. Державотворчий патріотизм нації: податкова домінанта: монографія. Львів: Колір ПРО, 2016. 534 с.
Карпінський Б. А., Залуцька Н. С., Карпінська О. Б. Податки. Довідник-словник: навч. посіб. Київ: Професіонал, 2008. 464 с.
Костенко Л. И., Жабин О. И., Кухарчук Е. А., Симоненко Т. В. Картина науки в библиометрических портретах ученых. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2014. Вип. 12. С. 70–78.
Макогон В. Д. Бюджетна стратегія інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки. Бізнес Інформ. 2017. № 9. C. 58–62.
Маршакова И. В. Система цитирования научной литературы как средство слежения за развитием науки: монография. М.: Наука, 1988. 287 с.
Мриглод І. М. Проблеми і реалії української наукової сфери. Вісник Національної академії наук України. 2013. № 5. С. 81–85.
Налимов В. В., Мульченко З. М. Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса: монография. М.: Наука, 1969. 192 с.
Панчишин С. М., Грабинська І. В. Про типізацію та еволюцію економічних систем. Бізнес Інформ. 2017. № 8. C. 29–35.
Петренко К. В. Інвестиційний клімат України в умовах інтеграції: проблеми та напрямки покращення. Бізнес Інформ. 2017. № 7. C. 71–75.
Полякова О. Ю., Шликова В. О. Україна: реанімація інновацій. Бізнес Інформ. 2017. № 3. C. 123–129.
Постанова Верховної Ради України «Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні» від 12.07.2017 № 2133-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2133-19/print1500562467735193
Симоненко Т. В. Бібліометрика української науки. Вісник Національної академії наук України. 2015. № 3. С. 91–94.
Станкевич І. В. Рейтингова система оцінювання працівників у забезпеченні якості діяльності освітньої організації. Бізнес Інформ. 2017. № 9. C. 93–100.
Тарасевич В. М. Чверть століття незалежності України: актуальні контексти та імперативи соціально-економічних реформ. Економіка України. 2017. № 7. С. 3–21.
Хаустова В. Є., Крячко Є. М., Колодяжна Т. В. Оцінка конкурентоспроможності економік країн світу: теорія та практика. Бізнес Інформ. 2017. № 8. C. 49–56.
Янченко З. Б. Інноваційні кластери. Адаптація кращого світового досвіду до вітчизняних реалій. Бізнес Інформ. 2017. № 5. C. 62–66.
Hicks D., Wouters P., Waltman L., Rijcke de S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. Vol. 520. Р. 429–431.
Google Scholar. URL: http://scholar.google.com.ua
Ignatova I. V., Datsenko N. V., Rudyk N. V. Several Methods for Evaluating the Investment Attractiveness of Small Innovation Enterprises. Business Inform. 2017. No. 4. C. 171–178.
Mryglod O., Kenna R., Holovatch Yu., Berche B. Absolute and specific measures of research group excellence. Scientometrics. 2013. Vol. 95, Issue 1. P. 115–127.
Scopus. URL: http://www.scopus.com/
Web of Science. URL: http://webofscience.com

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338
Крамарев Г. В.
Оцінка розвитку промисловості та її окремих видів діяльності в країні (c. 96 - 107)
Статтю присвячено проблематиці оцінки й аналізу різних аспектів конкурентоспроможності промисловості та її розвитку. Доведено, що інструментарій оцінки розвитку промисловості та її окремих видів діяльності потребує подальшого удосконалення в напрямку забезпечення можливості за допомогою його застосування визначати шляхи подолання негативних наслідків структурних деформацій у промисловому комплексі економіки з урахуванням сучасних тенденцій інноваційно-технологічного розвитку провідних країн світу. Проведено аналіз наявних підходів до оцінки розвитку промисловості (її конкурентоспроможності) в цілому й окремих галузей (видів діяльності), що пропонуються міжнародними інституціями, науковцями та практиками. Показано, що при оцінці розвитку промисловості та її окремих галузей використовуються агреговані часткові показники, що не дозволяє урахувати специфіку галузей, їх значущість у промисловості, технологічний рівень, а також визначати структурні зрушення і їх вплив на соціально-економічний розвиток країни. З метою усунення вказаних недоліків, а також базуючись на наявних напрацюваннях фахівців у цій галузі, запропоновано удосконалену модель оцінки та методичний підхід до оцінки розвитку промисловості та її окремих видів діяльності в країні.
Ключові слова: промисловість, види діяльності, конкурентоспроможність, розвиток, оцінка, методичний підхід, технологічність.
Рис.: 10. Табл.: 4. Формул: 14. Бібл.: 15.

Крамарев Геннадій Віталійович – кандидат економічних наук, здобувач, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: kramarev@ukrngi.com

Посилання на цю статтю:
Крамарев Г. В. Оцінка розвитку промисловості та її окремих видів діяльності в країні // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 96–107.

Список використаних у статті джерел

Industrial Statistics. Gvidelines and Methodology. Viena: UNIDO, 2010. 247 p.
Промислова статистика. Основні принципи та методи. Відень, 2010. 247 с.
Хаустова В. Є., Крячко Є. М., Колодяжна Т. В. Оцінка конкурентоспроможності економік країн світу: теорія та практика. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 49–56.
Хаустова В. Є. Промислова політика в Україні: формування та прогнозування: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2015. 384 с.
Доровський О. В. Стратегія розвитку фармацевтичної галузі України: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2014. 272 с.
Ялдін І .В. Стратегія розвитку металургійної промисловості України: монографія. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2016. 268 с.
Проноза П. В. Паталогические кризисные процессы в экономике Украины: монография. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2014. 408 с.
Кизим Н. А., Проноза П. В., Полякова О. Ю. Система раннего распознавания патологических процессов в реальном секторе экономики. Известия Иркутской государственной экономической академии. 2014. № 1 (93). С. 110–120.
Фатхутдинов Р. Менеджмент как инструмент достижения конкурентоспособности. Вопросы экономики. 1997. № 5. С. 118–127.
Петров В. Конкурентоспособность. Анализ факторов, показателей, и критериев, определяющих успех субъектов рынка в конкурентной борьбе на различных уровнях экономической деятельности (микро-, -мезо, -макро, глобальном). Риск. 1999. №4.
Гельвановский М., Жуковский В., Трофимова И. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях. Российский экономический журнал. 1998. № 3. C. 67–77.
Шевченко М. М. Методи оцінки конкурентоспроможності в умовах інтернаціоналізації: автореф. дис. . канд. екон. наук: 08.07.01. Харків, 2006. 16 с.
Пестун Т. В. Теоретичні та науково-прикладні засади маркетингового управління в системі лікарського забезпечення населення: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 15.00.01. Харків. 2010. 43 с.
Балабанов А. Н. Формирование механизма устойчивого развития фармацевтической отрасли: теория и методология. СПб.: Изд-во СПбТУЭФ, 2012. 160 с.
Кизим М. О., Хаустова В. Є., Крамарев Г. В. Організаційний механізм державного регулювання реструктуризації промисловості // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали Міжнар. наук.-практ.конф. (м. Харків, 16–17 листоп. 2017 р.). Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2017. С. 20–27.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 331.25.001.73(447)
Крутова А. С., Кащена Н. Б., Бігдан І. А.
Реформування пенсійної системи України в контексті сучасних загальносвітових тенденцій (c. 108 - 116)
Гідний соціальний захист сьогоднішніх і майбутніх поколінь пенсіонерів можливий лише за умови забезпечення відповідного рівня платоспроможності та фінансової стійкості пенсійної системи держави у довгостроковій перспективі. Метою статті є обґрунтування напрямів подальшого удосконалення системи пенсійного забезпечення України в контексті сучасних загальносвітових тенденцій. В процесі дослідження було встановлено, що необхідність якісних змін діючої солідарної системи пенсійного страхування визначається неспроможністю ПФУ здійснювати пенсійні виплати за рахунок власних коштів, залучення держави як донора та перерозподіл значного обсягу державних фінансових ресурсів на фінансування пенсійних витрат. На підставі критичного аналізу законодавчих ініціатив уряду щодо модернізації солідарної пенсійної системи, запровадження накопичувальної системи загальнодержавного пенсійного страхування і поширення системи недержавного пенсійного забезпечення, з урахуванням досвіду більшості країн світу розроблені рекомендації щодо подальшого реформування пенсійної системи та відповідної трансформації пенсійного законодавства України. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі складає аналіз світової практики управління недержавними пенсійними фондами та регулювання їх інвестиційної діяльності.
Ключові слова: забезпечення старості, пенсійна реформа, світові тенденції, модернізація солідарної системи, обов’язкове пенсійне страхування, недержавне пенсійне забезпечення.
Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 31.

Крутова Анжеліка Сергіївна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра фінансів, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: ankrutova@ukr.net
Кащена Наталія Борисівна – кандидат економічних наук, доцент, професор, кафедра фінансів, аналізу та страхування, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: natakaschena@gmail.com
Бігдан Інна Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра фінансів, аналізу та страхування, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: inbig@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Крутова А. С., Кащена Н. Б., Бігдан І. А. Реформування пенсійної системи України в контексті сучасних загальносвітових тенденцій // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 108–116.

Список використаних у статті джерел

Madrydskyj mezhdunarodnyj plan dejstvyj po problemam starenyya 2002 goda // Doklad vtoroj Vsemyrnoj assambley po problemam starenyya. Madryd, 8-12 aprelya 2002 goda. NyuJork: Yzdanye OON A/CONF. 1979, 2002. S. 8. URL: http://www.un.org/russian/conferen/ageing/docs.htm
Основні показники ринку праці // Державна служба статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rp/ean/ean_u/osp_rik_b_07u
Global Age Watch Index 2015. Insight report. URL: http://www.helpage.org/global-agewatch/population-ageing-data/global-rankings-table/
Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій на 2017 рік: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275-р // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/docid=299542
Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058
Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-ІV // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15
Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи: Закон України від 08.07.2011 № 3668-VІ // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17
Звіт про виконання бюджету за 2014 рік // Управління Пенсійного Фонду України. URL: http://pfu.spov.com.ua/?p=4269
Звіт про роботу Пенсійного Фонду України у 2015 році. URL: https://pensia.ua/ua/gazeta/articles/item/1722-povnyi-zvit-roboty-pensiinoho-fondu-ukrainy-za-2015-rik
Звіт про виконання бюджету Пенсійного Фонду України. Фінансові та статистичні показники Пенсійного Фонду у 2016 році. URL: http://pfu.spov.com.ua/?p=4311
Виконання Державного бюджету України // Міністерство фінансів України: офіц. сайт. URL: https://index.minfin.com.ua/budget/
Рівень тіньової економіки у 2016 році склав 34 % від ВВП // Прес-служба Мінекономрозвитку. URL: http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=12050356-85ef-4823-b243-0aa02c43a1a5&title=RivenTinovoiEkonomikiU2016-RotsiSklav34-VidVvp
Рева А. Уровень тизизации заработной платы в Украине составляет 35 %. URL: https://ru.tsn.ua/.../zarplaty-v-konvertah-poluchayut-pochti-8-millionov-ukraincev-87
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій: Закон України від 03.10.2017 № 2148-VШ. // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2148-19/paran135#n135
Как будет работать пенсионная реформа. Комментарий эксперта // РИА Новости Украина. URL: https://rian.com.ua/view/20171010/1028409644.html
Пенсионная система Саудовской Аравии. URL: https://www.google.com.ua/search?dcr=0&q
Южная Корея на карте стареющего мира. URL: http://vmeste.kr/index.php/rubrika-a-lankova/207-yuzhnaya-koreya-na-karte-stareyushchego-mira?ckattempt=1
Пенсия в Китае: пенсионеры могут погубить экономику. URL: http://napensii.ua/articles/868-pensiya-v-kitae-pensionery-mogut-pogubit-ekonomiku
Яшник Г. Л. Зарубіжний досвід реформування системи пенсійного забезпечення. URL: https://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Yashnyk.pdf
Пенсия в Турции. URL: https://www.domaza.ru
Пенсионная система в Таиланде. URL: http://bibliothai.ru/country/gosudarstvo/gosudarstvennaya-sistema/549-pensionnaya-sistema-tailanda.html
Пікус Р. В., Хемій А. С. Реформування систем пенсійного страхування країн Західної Європи. Економічний аналіз. 2017. Т. 27, № 1. С. 131–138.
Елейн Фултц. Сучасні тенденції та впровадження пенсійних реформ у країнах – кандидатах на вступ до ЄС. URL: http://www.fra.org.ua/uploads/media/file/0001/02/a21c8b3577e5b5f60087870401ce4a7cde29f4d9.pdf
Світ не поспішає на пенсію. URL: http://ckpfu.gov.ua/?p=4619
Линдюк О. Пенсійна політика країн Центральної Європи і Балтії: сучасні підходи та уроки для України. URL: http://wwwirbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe
Кравченко М. В. Європейські підходи та механізми пенсійної реформи // Державне управління: удосконалення та розвиток: електронне наукове фахове видання. 2015. № 5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=849
Нововведення в пенсійній системі Польщі. URL: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=216338&cat_id=201451
Пенсійний вік: іноземний досвід та вітчизняні реалії: аналіт. доп./за ред. О. П. Коваль. Київ: НІСД, 2013. 37 с.
Пенсионная система в Литве. URL: http://www.pensijusistema.lt/index.php?-87769804
Пенсионная система Австралии. URL: https://selfmadetrip.com/pensionnaya-sistema-v-avstralii/
Гирик О. С. Феномен інвестиційної пастки і шляхи розв’язання проблеми. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2013. № 3. С. 204–207.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.46:338.2
Кулик В. В.
Проблеми та перспективи діалогового планування відтворювальних процесів національної економіки (c. 117 - 124)
Проаналізовано деякі аспекти становлення, розвитку та сучасного застосування технології діалогового планування в економічних дослідженнях процесів відтворення національної економіки. Визначено етапи становлення діалогового планування як прийняття рішень в людино-машинних системах в організаційних системах ієрархічного та неієрархічного типу. Дослідження процесів відтворення складних економічних систем і діалогове планування їх розвитку доцільно здійснювати в рамках спрощеної економічної моделі закритої / відкритої економіки, що водночас описує стан об’єкта дослідження та процеси його відтворення. За методологічну й інформаційну основу для аналізу процесів відтворення в рамках такої моделі слід брати систему національних рахунків. Багатокритеріальний аналіз процесів відтворення національної економіки як складної соціально-економічної системи на початку досліджень доцільно замінювати аналізом ВВП у розрізі процесів виробництва ВВП і розподілу ВВП, що дозволяє виявити особливості економіки, її переваги та недоліки, уразливі сторони й ін. Дослідження процесів відтворення національної економіки доцільно здійснювати максимально спрощуючи систему балансів задля проведення предметного аналізу відтворювальних процесів і їх результативного впливу на динаміку ВВП. Для цього спрощену систему балансів закритої економіки необхідно застосовувати щодо дослідження відкритої економіки, списуючи при цьому всі неузгодженості на зовнішні зв’язки. В рамках спрощеної економічної моделі проведено макроекономічний аналіз пропорцій відтворення економіки України і досліджено їх вплив на динаміку ВВП.
Ключові слова: національна економіка, відтворювальні процеси, діалогове планування, національні рахунки, системний аналіз, спрощена економічна модель, макроекономічні пропорції, динаміка економічного розвитку, відкрита / закрита економіка, зовнішньоекономічні результати
Табл.: 3. Бібл.: 28.

Кулик Володимир Васильович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Академія фінансового управління (бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна)
Email: volodymyr_kulyk@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Кулик В. В. Проблеми та перспективи діалогового планування відтворювальних процесів національної економіки // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 117–124.

Список використаних у статті джерел

System of National Accounts 2008. United Nations. New York: UN, 2009, 722 p. (ST/ESA/STAT/SER.F/2/REV.5)
Амосов М. Идеология для Украины // Зеркало недели. Украина. 18 апреля, 1997. № 16.
Кейнс Дж. М. Избранные произведения. М.: Экономика, 1993. 543 с.
Петер фон дер Липпе. Экономическая статистика: Статистические очерки. Т. 1. Штуттгарт, Йена: ФСУ Германии, 1995. 629 с.
Роузфілд С. Порівнюємо економічні системи. Київ: К.І.С., 2005. 370 с.
Про Стратегію сталого розвитку України: Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» // Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org
УКРАЇНА 2030: Доктрина збалансованого розвитку. Львів: Кальварія, 2017. 164 с.
Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії: нац. доп./ред. кол.: С. І. Пирожков, О. М. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ін. Київ: НАН України, 2016. 284 с.
Форсайт економіки України: середньостроковий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020–2030 роки) часові горизонти/наук. кер. М. З. Згуровський. Київ: НТУУ «КПІ», 2015. 136 с.
Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку. Київ: ДУ "ІЕП НАНУ", 2009. 894 с.
Ризики та перспективи розвитку України у період посткризового відновлення: монографія/за ред. А. І. Даниленка. Київ: ДУ "ІЕП НАНУ", 2012. 348 с.
Моделі ідентифікації макроекономічних дисбалансів в Україні: колективна монографія/за ред. М. І. Скрипниченко. Київ: ДУ "ІЕП НАНУ", 2015. 544 с.
Гальчинський А. Політична нооекономіка. Начала нової парадигми економічних знань. Київ: Либідь, 2013. 472 с.
У нас колосальний інституційний параліч – нардеп // Gazeta.ua. URL: http://gazeta.ua
У нас немає власного плану. Україна завжди була й залишається планом когось іншого // Gazeta.ua. URL: http://gazeta.ua
Росія й Україна рухаються в різних напрямках, але перебувають у схожій точці // Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua
Пошуки українського Макрона концентруються на імені Вакарчука – політтехнолог // Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua
Цели развития тысячелетия: доклад за 2015 год // Организация Объединенных Наций. URL: http://www.un.org/millenniumgoals
Программа устойчивого развития до 2030 года. Саммит ООН 25–27 сентября 2015 г. // Организация Объединенных Наций. URL: http://www.un.org
Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. М.: Статистика, 1975. 160 с.
Глушков В. М. Дисплан – новая технология планирования. Управляющие системы и машины. 1980. № 6. С. 5–10.
Матвеев М. Т., Архангельский Ю. С., Рыбальченко В. П. Модели автоматизированной системы плановых расчетов Госплана республики. Киев: Наук. думка, 1988. 239 с.
Арнольд В. И. «Жесткие» и «мягкие» модели. М.: МЦНМО, 2008. 32 с.
Кулик В. В. Діалогове планування: зміна концепції // Міждисциплінарні дослідження актуальних проблем застосування інформаційних технологій в сучасному світі: зб. матеріалів V Всеукр. наук.-практ. конф. «Глушковські читання». Київ: Інтерсервіс, 2016. С. 109–110.
Енциклопедія кібернетики: в 2 т. Київ: УРЕ АН УРСР, 1973. 590 с.
Месарович М., Мако Д., Такахара И. Теория иерархических многоуровневых систем. М.: Мир, 1973. 339 с.
Соціологічна енциклопедія/укл. В. Г. Городяненко. Київ: Академвидав, 2008. 456 с.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.246
Мілютін Г. В.
Стан і структурні зрушення в енергетичному секторі України (c. 125 - 137)
Статтю присвячено аналізу стану енергетичного сектора України та структурних зрушень у ньому у 2000–2016 рр. Досліджено динаміку виробництва електроенергії в Україні та світі та коефіцієнта завантаження потужностей з її виробництва. Проаналізовано структуру потужностей і виробництва електроенергії в Україні за видами генерації: теплових електростанцій, атомних електростанцій, теплоелектроцентралей, гідроелектростанцій і відновлюваних джерел енергії. Досліджено терміни експлуатації наявних потужностей. Досліджено структурні зрушення у потужностях і виробництві електроенергії в Україні. Доведено, що в Україні спостерігалася тенденція до зменшення виробництва електроенергії, в той час як світове виробництво за той же час збільшилося, та більша частина виробничих потужностей в атомній, тепловій і гідроенергетиці відпрацювали свій проектний строк експлуатації і підлягають заміні або модернізації. Визначено, що структурні зрушення в потужностях і виробництві електроенергії в Україні у 2000–2016 рр. були вельми низькими, при цьому найбільше структурне зрушення в потужностях і випуску електроенергії за аналізований період відбулося у відновлюваних джерелах енергії, а суттєве негативне структурне зрушення – у виробництві електроенергії на теплоелектростанціях.
Ключові слова: енергетичний сектор, стан, структурні зрушення, теплова електростанція, атомна електростанція, теплоелектроцентраль, гідроелектростанція, відновлювані джерела енергії.
Рис.: 15. Табл.: 5. Формул: 2. Бібл.: 16.

Мілютін Гліб Володимирович – здобувач, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: ndc_ipr@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Мілютін Г. В. Стан і структурні зрушення в енергетичному секторі України // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 125–137.

Список використаних у статті джерел

Лір В. Е. Енергетична політика сталого розвитку. Київ: НАН України; ІЕПр НАН України, 2012. 288 с.
Енергетична галузь України: підсумки 2015 року/Центр Разумкова. Київ: Заповіт, 2016. 70 c.
Будущее мировой энергетики. Подготовка к новым возможностям и угрозам // Deloitte. 34 c. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ru/Documents/energy-resources/ru_The_future_of_global_power_sector_RUS.pdf
Будущее энергетики: новые тенденции развития. Перспективы трансформации нефтегазового сектора // PWC. 28 c. URL: https://www.pwc.ru/ru/oil-and-gas/publications/assets/new-energy-futures-final_rus.pdf
Кизим М. О., Салашенко Т. І., Хаустова В. Є., Лелюк О. В. Концептуальні засади зміцнення паливної безпеки національної економіки. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 79–88.
Кизим М. О., Шпілєвський В. В., Салашенко Т. І., Борщ Л. М. Ідентифікація національної моделі енергетичної безпеки: системні складові та пріоритетні напрями. Бізнес Інформ. 2016. № 6. C. 79–89.
Кизим Н. А., Салашенко Т. И., Борщ Л. М. Перспективы укрепления энергетической безопасности Украины путем развития нетрадиционной газодобычи. Проблемы экономики. 2016. № 2. С. 34–43.
Гелетуха Г. Г., Железная Т. А., Праховник А. К. Анализ энергетических стратегий стран ЕС и мира и роли в них возобновляемых источников энергии: аналит. записка БАУ. 2015. № 13. 36 с. URL: http://uabio.org/img/files/docs/uabio-position-paper-13-ru.pdf
Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей. Київ: Укренерго, 2017. 117 с.
Звіт про результати діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у 2016 році. Київ: НКРЕ, 2016. 265 с.
Международное состояние и перспективы ядерной энергетики. Доклад Генерального директора IAEA. 2017. 18 с. URL: https://www.iaea.org/About/Policy/GC/GC61/GC61InfDocuments/Russian/gc61inf-8_rus.pdf
Про схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 552-р // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/552-2016-%D1%80
Урядова програма розвитку гідроенергетики України не відповідає європейським стандартам – екологи та експерти // УНІАН. URL: https://press.unian.ua/press/2029239-uryadova-programa-rozvitku-gidroenergetiki-ukrajini-ne-vidpovidae-evropeyskim-standartam-ekologi-ta-eksperti.html
Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 902-р // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-%D1%80/print
Дячук О., Чепелєв М., Подолянець Р. Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року. Київ: Вид-во ТОВ «АРТ КНИГА», 2017. 88 с.
Кизим М. О., Мілютін Г. В. Структурні зміни в економіці України та її енергоємність. Бізнес Інформ. 2012. № 12. С. 132–143.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 336
Опарін В. М., Паєнтко Т. В.
Ідеологія, прагматика та результативність податкового реформування в Україні (c. 138 - 147)
Статтю присвячено оцінці ідеології і прагматики податкових реформ в Україні. Авторський підхід до дослідження проблеми відрізняється від традиційних підходів, які зосереджені на оцінці фіскальної ефективності податків, і спрямований на оцінку обґрунтованості таких реформ і їх вигід для суспільства з точки зору довгострокового розвитку. Метою статті є оцінка ідеології та прагматики податкових реформ із точки зору їх обґрунтованості та результативності для суспільства. Проаналізовано вектори податкових реформ із основних бюджетоутворюючих податків: податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, ПДВ. Проведено порівняльний аналіз тенденцій оподаткування доходів і доданої вартості в Україні і світі. Обґрунтовано, що цілі податкових реформ, які декларувалися владою, були або надуманими, або так і не були досягнуті. Реальними ж цілями безкінечного реформування було створення для олігархічних кланів широких можливостей уникнення оподаткування на «законних» підставах. Саме уникнення оподаткування створило передумови для їх прискореного збагачення, яке використовувалося переважно у непродуктивному напрямі, що не сприяло розвитку національної економіки. З цих позицій вважаємо за необхідне дати саме негативну оцінку проведеним в Україні податковим реформам. Крім того, результатом податкових реформ стало недостатнє наповнення бюджету податковими надходженнями і, як результат, надзвичайно обмежене фінансування соціальної сфери, стан якої сама влада визнає як мінімум незадовільним, а реально він є катастрофічним. Тобто неупереджена оцінка податкових реформ в Україні засвідчує як їх безрезультативність, так і негативні наслідки для суспільства, з одного боку, і повну реалізацію намічених цілей для олігархів – з іншого.
Ключові слова: податкові реформи, податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізичних осіб, інвестиції.
Табл.: 4. Бібл.: 20.

Опарін Валерій Михайлович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: oparin_vm@ukr.net
Паєнтко Тетяна Василівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: tpayentko109@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Опарін В. М., Паєнтко Т. В. Ідеологія, прагматика та результативність податкового реформування в Україні // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 138–147.

Список використаних у статті джерел

Gale W. G., Samwick A. A. Effects of Income Tax Changes on Economic Growth. Economic studies at Brookings. 2014. P. 1–15.
McBride W. What Is The Evidence on Taxes and Growth. Special Report No. 207. Washington, D.C: The Tax Foundation, 2012.
Joseph A., Biggs A., Brill A., Viard A. Tax and spending reform for fiscal stability and economic growth. AEI Economic Perspectives. May, 2015.
Гречко А. В. Перспективи реформування податкової системи України в умовах євроінтеграції. Проблеми економіки. 2014. № 3. С. 60–70.
Ільяшенко В. А. Розвиток податкової системи України в умовах євроінтеграції. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2013. № 2 (71). С. 15–20.
Ногінова Н. Необхідність реформування податкової політики України в умовах євроінтеграції. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». 2014. Вип. 25. С. 141–145.
Мельник В. М., Кошук Т. В. Податкові реформи в умовах гострого дефіциту фіскальних ресурсів: досвід країн ЄС та українські реалії. Економіка України. 2014. № 6. С. 37–56.
Турянський Ю. Податкова реформа у системі заходів антикризового регулювання економіки України. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип. 24.5. С. 315–320.
Борзенкова О. Податкова реформа в Україні: міжнародний досвід та огляд перспективних змін. Бізнес Інформ. 2015. № 10. С. 354–358.
Paientko T., Proskura K. Corporate income taxation – selected problems and decisions. The case of Ukraine. Zeszyty Teoretyczne Rachunkowo?ci. 2016. P. 135–142.
OECD.Stat. URL: http://stats.oecd.org/
Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://ukrstat.gov.ua
Державна казначейська служба України. офіц. сайт. URL: http://www.treasury.gov.ua
Тенденції тіньової економіки. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
Про податок на добавлену вартість: Декрет КМУ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/14-92
Про прибутковий податок з громадян: Декрет КМУ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/13-92
Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-15
Податковий кодекс України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
Economic freedom. URL: http://www.heritage.org/index/country/ukraine
Fedosov V., Paientko T. Ukrainian Government Bureaucracy: Benefits and Costs for the Society. Business and Management Studies. June 2017. Vol. 3, No. 2. P. 8–19.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 502.21:504
Петраков Я. В., Гнедіна К. В.
Методика інтегрального оцінювання впливу альтернативної енергетики на навколишнє середовище в умовах нестаціонарної економіки (c. 148 - 155)
Необхідність зниження антропогенного навантаження, подолання загроз екологічній безпеці та забезпечення еколого-орієнтованого розвитку є одними з основних глобальних викликів сучасності. Водночас заміщення традиційних джерел альтернативними потребує кількісної оцінки прямого й опосередкованого впливу на довкілля. Проаналізовано динаміку та структуру забруднення в Україні в розрізі основних джерел і форм забруднень та їх вплив на вуглецеву продуктивність ВВП. Запропоновано проводити оцінювання впливу альтернативної енергетики на навколишнє середовище в умовах нестаціонарної економіки за допомогою інтегрального індикатора, який би враховував низку факторів, зокрема зміну частки відновлюваних джерел енергії у загальному первинному постачанні енергії, зміну частки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, індекс парникових газів за сектором енергетики, зміну якості атмосферного повітря у міському населеному пункті, обсяг інвестицій у скорочення викидів СО2, вуглецеємність виробництва енергії, частку потужностей у тепловій генерації, що відповідає екологічним вимогам ЄС.
Ключові слова: навколишнє середовище, альтернативна енергетика, забруднення, викиди, генерація.
Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 12. Бібл.: 12.

Петраков Ярослав Валерійович – кандидат економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник
Email: yacherny@ukr.net
Гнедіна Катерина Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра бухгалтерського обліку, оподаткування і аудиту
Email: gkv2015oa@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Петраков Я. В., Гнедіна К. В. Методика інтегрального оцінювання впливу альтернативної енергетики на навколишнє середовище в умовах нестаціонарної економіки // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 148–155.

Список використаних у статті джерел

Довкілля України за 2015 рік: стат. зб. Київ, 2016. 242 с.
Шестое Национальное сообщение Украины по вопросам изменения климата, Киев, 2013. С. 156.
Перелік об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні по викидах в атмосферне повітря. URL: https://menr.gov.ua/news/31570.html
Викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у 2016 році (остаточні дані): стат. бюлетень Київ: Державна служба статистики України, 2017. 34 с.
Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря // Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ns_rik/ns_u/dvsr_u2008.html
Утворення відходів за видами економічної діяльності за 2005–2016 роки // Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL http://www.ukrstat.gov.ua/
Довкілля України за 2016 рік: ст. зб./за ред. О. М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики України, 2017. 242 с.
Україна і політика протидії зміні клімату: економічний аспект: аналіт. доп./за заг. ред. В. Р. Сіденка, О. О. Веклич. Київ: Заповіт, 2016. 208 с.
Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250250456
Додаток 1 до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80?test=NOaMfL2dtr58AZB6ZiTuFSn9HI4R2s80msh8Ie6
Маляренко В. А., Лисак Л. В. Енергетика довкілля, енергозбереження. Харків: Рубікон, 2004. 368 с.
Якість атмосферного повітря в міських населених пунктах // Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України. URL: http://old.menr.gov.ua/ekolohichni-pokaznyky-monitorynhu/3831-a-2-yakist-atmosfernoho-povitria-v-miskykh-naselenykh-punktakh

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.81:336.142.3(477)
Рекова Н. Ю.
Ретроспективний аналіз розвитку фіскальної децентралізації (c. 156 - 163)
У дослідженні сформовано теоретичний базис впровадження фіскальної децентралізації в Україні на підставі визначення відповідності між еволюцією наукових підходів до формування ефективної моделі державного управління та ступенем централізації влади на конкретному етапі розвитку суспільства. Узагальнено погляди античних мислителів Стародавнього Єгипту, держав Месопотамії, Індії, Китаю, Риму, Греції та визначено пріоритетне місце державного централізованого управління без розмежування на форми централізації. Надано характеристику централізованому управлінню у період розвитку феодальних держав. Детально проаналізовано наукові здобутки представників неоінституційного напряму економічної думки та виділено етапи формування децентралізації, зокрема фіскальної, як окремої теорії. Окреслено етапи та відповідні ним організаційно-законодавчі документи впровадження децентралізації в Україні та охарактеризовано її результати.
Ключові слова: еволюція, держава, фіскальна децентралізація, державне управління, теорія.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 23.

Рекова Наталія Юріївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник, науково-дослідний сектор, Донбаська державна машинобудівна академія (вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Україна)
Email: natarekova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Рекова Н. Ю. Ретроспективний аналіз розвитку фіскальної децентралізації // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 156–163.

Список використаних у статті джерел

Демчак Р. Є. Концептуальні засади децентралізації державного регулювання соціально-економічного розвитку. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/kontseptualni-zasadi-detsentralizatsiyi-derzhavnogo-regulyuvannya-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku
Герчаківський С. Д., Кабаш О. Р. Теоретичний логос фіскальної децентралізації. Регіональна економіка. 2009. № 2. С. 133–141.
Соколова О. М., Ковальчук А. В. Теоретичні засади фінансової децентралізації в умовах реформування системи державного управління. Вісник НАДУ при Президентові України. Серія: Державне управління. 2016. № 4. С. 117–124.
Рубинштейн Р. И. Поучение гераклеопольского царя своему сыну (Эрмитажный папирус № 1116 А). Вестник Древней Истории. 1950. № 2. С. 122–123.
Ассман Я. Египет: теология и благочестие ранней цивилизации. М.: Присцельс, 1999. 368 с.
Нуреев Р. М. Экономическая компаративистика (сравнительный анализ экономических систем): учебник. М.: КНОРУС, 2017. 710 с.
Стучевский И. Л. Пропаганда государственного централизма в художественной литературе Древнего Египта (по данным «Пророчества Неферти» и «Речений Ипусера») // Тутанхамон и его время. М., 1976. С. 144–155.
Анализ проблематики экономической мысли Древнего Востока. URL: https://scholar.su/kontrolnye/analiz-problematiki-ekonomicheskoj-mysli-drevnego-vostoka-p2
История экономических учений. URL: http://econbooks.ru/books/part/20337
Крестовська Н. М., Цвіркун О. Ф. Історія держави і права зарубіжних країн. URL: http://pidruchniki.com/1584072058608/pravo/istoriya_derzhavi_i_prava_zarubizhnih_krayin
Кизилов А. Н., Богатая И. Н. Эволюция аудита как науки и практической деятельности // Экономический анализ: теория и практика. 2012. № 22 (277). URL: https://cyberleninka.ru/article/v/evolyutsiya-audita-kak-nauki-i-prakticheskoy-deyatelnosti
Князький И. О. Император Диоклетиан и закат античного мира. URL: http://www.sno.pro1.ru/lib/knyazkiy_imperator_diokletian/4.htm
Лопатинський Ю. М., Кіндзерський В. В. Історичні аспекти становлення та розвитку методологічних засад державного регулювання економіки. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2015. № 1. С. 16–26.
Возникновение и развитие феодального государства и права. URL: http://mmkaz.narod.ru/vigp1/lectures/l05_feodalism.htm
Пасічник М. Еволюція та характерні ознаки децентралізації публічного управління. URL: http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/uploads/2013/11/2010-4-24.pdf
Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М.: Наука, 1992. 572 с.
Tiebout C. Economic Theory of Fiscal Decentralization // Public Finances: Sources, and Utilization. Princeton, New Jersey, 1961. Р. 76–96.
Masgrave R. A. The Theory of Public Finance. McGraw-Hill Book Company, Inc., 1959. 628 p.
Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: вступ до фінансової науки. Київ: Либідь, 2000. 654 c.
Слухай С. В. Інституційні передумови розвитку української економіки під кутом зору теорії фіскального федералізму другої генерації. Фінанси України. 2013. № 5. C. 50–57.
Чеберяко О. В., Рябоконь О. О. Концептуальні засади проведення фіскальної децентралізації в Україні. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kontseptualnye-osnovy-provedeniya-fiskalnoy-detsentralizatsii-v-ukraine
Осипенко С. О. Фінансова децентралізація: ефективність реалізації на місцевому рівні // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 4 (24). URL: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/1696/1/847.pdf
Шапоренко О. О. Бюджетна децентралізація в Україні: сучасний стан та подальші кроки // Управління проектами та розвиток виробництва. 2016. № 3 (59). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/byudzhetna-detsentralizatsiya-v-ukrayini-suchasniy-stan-ta-podalshi-kroki

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.342.146
Токарський Т. Б.
Трансформації соціальної політики в Україні і її проблеми (c. 164 - 171)
Статтю присвячено передісторії трансформаційних процесів українського суспільства на засадах стратегії економічного та соціального розвитку України в площині європейського вибору 2002–2011 рр. і далі в наступні кризові роки. Зосереджено увагу на планах наближення держави до норм і стандартів розвинутої демократії та наявних поразках у громадянському суспільстві, пов’язаних із високим рівнем корупціогенності, порушенням соціальної безпеки, прав і свобод людини і громадянина та ін. Окреслені найбільш актуальні на нинішній час проблеми трансформації соціальної політики, зокрема, змін пенсійної програми, програми соціальних пільг. Окрему увагу приділено економічним підходам і концепціям проблем соціальної політики, формулювання яких переважно ґрунтується на виокремленні специфічних ознак поведінки у сфері зайнятості та безробіття на фоні ринкових механізмів розвитку економіки та розбудови суспільства, а також формуванню механізмів соціального захисту населення.
Ключові слова: трансформаційні процеси, соціальна політика, стратегія економічного та соціального розвитку, норми та стандарти розвинутої демократії, корупціогенність, соціальна безпека, соціальні пільги.
Бібл.: 9.

Токарський Тарас Богданович – кандидат економічних наук, докторант, Національний інститут стратегічних досліджень (вул. Пирогова, 7-а, Київ, 01030, Україна)
Email: tt.adaptaion@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Токарський Т. Б. Трансформації соціальної політики в Україні і її проблеми // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 164–171.

Список використаних у статті джерел

Угода про партнерство та співробітництво: підписана між Європейським Союзом та Україною у Люксембурзі 16 червня 1994 р. Київ: Делегація Європейської комісії в Україні, 1994. 89 с.
Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one Part, and Ukraine, of the other Part. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2014.161.01.0003.01.ENG
Savio A. Soft Methods In the European Union Social Policy. Target-oriented guidance as a welfare strategy. Helsinki, Finland, 1995. 91 p.
Kautto M. European Social Services – policies and Priorities to the Year 2000. A report from a European expert meeting on social care services: policies and priorities to the year 2000. Helsinki, Finland, 1997. 99 p.
Гальчинський А. Суперечності реформ у контексті цивільного процесу. Київ: Українські пропілеї, 2001. 320 с.
Чи хочуть європейці вступу України до ЄС і НАТО? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/26615743.html
Долішній М. І., Злупко С. М., Бандур С. І. Соціально-трудовий потенціал: теорія і практика. Київ: Наук. думка, 1994. Ч. 1. С. 13
Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік: Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Урядовий кур’єр. 2001. 12 червня. № 102. С. 5. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/n0001100-01
Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України за січень-червень 2017 року. URL: http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/Reytingova-otsinka-za-sichen-cherven-2017-roku-prezentatsiyni-materiali.pdf

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 167:502.3+338.2
Хумарова Н. І., Попик О. В.
Методологічні засади формування мотиваційного механізму екологоорієнтованого управління в Україні (c. 172 - 178)
Наведено авторське визначення та сутнісно-функціональне наповнення мотиваційного механізму реалізації основних принципів екологоорієнтованого управлінського впливу в межах урбанізованого простору. Окреслено психоемоційні й економічні основи явища «мотивації» в контексті формування екологоорієнтованої поведінкової моделі. Наведено класифікаційну характеристику процесу мотивування стейкхолдерів за джерелом активізації чинників мотивації та за емоційним забарвленням відгуку на застосовані заходи зовнішнього впливу. Розкрито економіко-екологічний потенціал і доцільність заходів фінансового стимулювання стейкхолдерів щодо імплементації принципів екологоорієнтованого управління на локальному та місцевому рівнях.
Ключові слова: система екологоорієнтованого управління, мотиваційний механізм, інструментарій впливу, навколишнє середовище, найкращі доступні технології.
Рис.: 2. Бібл.: 14.

Хумарова Ніна Іпполитівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Французський бульвар, 29, Одеса, 65044, Україна)
Email: khumarova@nas.gov.ua
Попик Олег Володимирович – аспірант, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Французський бульвар, 29, Одеса, 65044, Україна)
Email: o.v.popik@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Хумарова Н. І., Попик О. В. Методологічні засади формування мотиваційного механізму екологоорієнтованого управління в Україні // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 172–178.

Список використаних у статті джерел

Попик О. В. Концептуальні аспекти реалізації моделі екологоорієнтованого управління. Економічні інновації. 2016. № 62. С. 358–364
Шапочка М. К., Маценко О. М., Пронікова Ж. С. Мотивація екологізації автотранспорту в системі управління природоохоронною діяльністю. Інноваційна економіка. 2013. № 11. С. 103–107.
Прокопенко О. В. Соціально-економічна мотивація екологізації інноваційної діяльності: монографія. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 395 с.
Rode, J. Motivation crowding by economic incentives in conservation policy: A review of the empirical evidence // Ecological Economics. 2014. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolecon.2014.11.019
Robert C. Anderson Incentive-Based Policies for Environmental Management in Developing Countries // Resources for the future, 2002. URL: http://www.rff.org
Neelam Singh Motivations for implementing environmental management practices in Indian industries // Ecological Economics, 2015. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolecon.2014.11.003
Харічков С. К., Буркинський Б. В., Галушкіна Т. П. Інституціональні засади та інструментарій збалансованого природокористування: монографія // ІПРЕЕД НАН України. Одеса: ІПРЕЕД. 2010. 484 с.
Дубодєлова А. В., Юринець О. В., Федорів М. М. Організаційно-економічні механізми екологізації виробництва на вітчизняних підприємствах. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". 2011. № 698. С. 156–162.
Hanoch Y., Vitouch O. When Less is More. Theory & Psychology. 2004. Vol. 14 (4). Р. 427–452.
10. Ariely D. Large Stakes and Big Mistakes. The Review of Economic Studies. 2009. Vol. 76, No. 2. Р. 451–469.
Ilciuc C. Professional motivation – decisive factor for increasing the performance of the staff. Scientific Papers (Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development). 2016. Vol. 16. Р. 181–184.
Статистичний збірник «Регіони України» (2016 р.). Ч. 1. Київ: Державна служба статистики України, 2016. 299 с.
Ядуха С. Й. Формування джерел інвестицій у сфері природокористування. Вісник Хмельницького національного університету. 2013. № 3. Т. 2. С. 277–281.
Орловська Ю. В. Зелене будівництво як складова політики ЄС щодо розвитку циркулярної економіки. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2016. № 5 (05). С. 365–371.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 65.011.2:338.45(477)
Яненкова І. Г.
Цифрова трансформація промисловості України: ключові акценти (c. 179 - 184)
На основі аналізу зарубіжного досвіду цифрових трансформацій промисловості та національних економік в цілому здійснено спробу висвітлити ключові акценти таких трансформацій в Україні. Обґрунтовано, що цифровізація дозволяє отримати значні переваги через зниження вартості економічних і соціальних транзакцій, розширення доступу до послуг і різке підвищення ефективності. В масштабах країни це означає прискорення економічного зростання, збільшення кількості робочих місць і підвищення якості послуг. Скористатися перевагами цифровізації можливо лише за умов постійного поліпшення ділового клімату, вкладення коштів у нові технології і проведення масштабних економічних реформ. Визначено основні технологічні тренди у сфері цифрової трансформації промисловості: масове впровадження інтелектуальних датчиків у обладнання та виробничі лінії; перехід на безлюдне виробництво та масове впровадження роботизованих технологій; перехід на зберігання інформації та проведення обчислювань із власних потужностей на розподілені ресурси й ін. Проаналізовано ключові розроблені цифрові ініціативи для національної економіки. Запропоновано пріоритетні напрями формування і розвитку цифрової економіки на період до 2020 року для України, зокрема: створення умов для цифрової трансформації промисловості країни; формування інформаційно-телекомунікаційних мереж; розробка інтегрованих інженерних програмних платформ і розвиток середовищ проектування і управління життєвим циклом продукту; розробка засобів виробництва, які відповідають вимогам і технологічним стандартам Індустрії 4.0. Розроблено пріоритетні напрями політики за різними стадіями цифровізації економіки.
Ключові слова: цифрова трансформація, промисловість, розвиток, тренди, технології, стратегія, національна економіка.
Табл.: 3. Бібл.: 9.

Яненкова Ірина Георгіївна – доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, сектор цифрової економіки, Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна)
Email: 777fler@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Яненкова І. Г. Цифрова трансформація промисловості України: ключові акценти // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 179–184.

Список використаних у статті джерел

World Development Report 2016: Digital Dividends. URL: http://www.worldbank.org/en/publication/wdr2016
Цифровая экономика и Индустрия 4.0: проблемы и перспективы: тр. науч.-практ. конф. с междунар. участием/под ред. А. В. Бабкина. СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2017. 685 с.
The digital transformation of industry (A European study commissioned by the Federation of German Industries (BDI) and conducted by Roland Berger Strategy Consultants). URL: http://bdi.eu/media/user_upload/Digital_Transformation.pdf
Программа развития цифровой экономики в РФ «Цифровая экономика». URL: http://static.government.ru/media/files/9gFM4FHj4PsB79I5v7yLVuPgu4bvR7M0.pdf
Проект «Цифрова адженда – 2020». URL: www.ht-office.org
Проект «Cтратегія розвитку промисловості України». URL: www.me.gov.ua
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: www.ukrstat.gov.ua
Офіційний сайт НКРЗІ України. URL: http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=138&language=uk
Saraiva C., Jamrisko M. These Economies are getting more miserable this year. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-03-03/these-countries-are-getting-more-miserable-this-year

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1:711+339.9
Бубенко П. Т., Панова О. Д.
Програма розвитку міст у контексті сучасних викликів урбанізації (c. 185 - 194)
Мета статті полягає у дослідженні процесу еволюційного становлення Нової програми розвитку міст (НПРМ) та аналізі стратегічного інструментарію міського розвитку в рамках сформованої парадигми міста на сучасному етапі. Проаналізовано глобальні концептуальні трансформації в руслі ідентифікації урбанізації як рушія стійкого і всеохоплюючого економічного зростання та сталого розвитку міст. У контексті забезпечення взаємопосилюючого зв'язку між урбанізацією і економічним розвитком систематизовано змістовні складові системи дій з реалізації НПРМ, орієнтованих на досягнення сталого міського розвитку. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є пошук універсального інструментарію стратегічного розвитку міст у рамках положень НПРМ, а також аналіз впливів локальних факторів на процес реалізації НПРМ.
Ключові слова: урбанізація, місто, економічний розвиток, сталий розвиток, комплексний підхід.
Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 23.

Бубенко Павло Трохимович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємств, бізнес-адміністрування та регіонального розвитку, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: office.nesc@nas.gov.ua
Панова Олена Дмитрівна – старший викладач, кафедра економіки підприємств, бізнес-адміністрування та регіонального розвитку, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: panova_biz@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Бубенко П. Т., Панова О. Д. Програма розвитку міст у контексті сучасних викликів урбанізації // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 185–194.

Список використаних у статті джерел

Державний комітет статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
МБРР/Світовий банк. Україна. Огляд процесів урбанізації. URL: https://drive.google.com/file/d/0B9jMMBcZIHvkdXE3XzlOc0JWem8/view
Цілі сталого розвитку 2016–2030. URL: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
Angel S., Parent J., Civco D.L., Blei A., Potere D. The dimensions of global urban expansion: Estimates and projections for all countries, 2000–2050. Progress in Planning. 2011. Vol. 75. P. 53–107.
Cohen B. Urbanization in developing countries: Current trends, future projections, and key challenges for sustainability. Technology in Science. 2006. Vol. 28. P. 63–80.
Ferrao P., Fernandez J. Sustainable urban metabolism. MIT Press, 2013. 264 p.
Fitzgerald J. Emerald Cities: Urban Sustainability and Economic Development. Oxford University Press, 2010. 256 p.
Grubler A., Fisk D. Energizing Sustainable Cities: Assessing Urban Energy. Abingdon, United Kingdom: Routledge, 2013. 213 р.
Hoornweg D., Sugar L., Trejos Gomez L. C. Cities and greenhouse gases moving forward. Urbanization and Environment. 2011. Vol. 23 (1). P. 207–227.
International Energy Agency. World Energy Outlook. Energy and air pollution. Special report. Executive Summary. OECD/IEA, Paris, 2016. URL: https://www.iea.org/publications/freepublications/publication/WorldEnergyOutlookSpecialReportEnergyandAirPollution_Executivesummary_EnglishVersion.pdf
Johnson S. Where good ideas come from: The natural history of innovation. New York: Riverhead Books, 2010. 326 p.
Lefebvre H. Le droit a la ville. Paris: Anthropos, 1968. 166 p.
OECD. The State of National Urban Policy in OECD Countries. URL: http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/the-state-of-national-urban-policy-in-OECD-countries.pdf
Parnell S. Defining a global urban development agenda. World Development. 2016. Vol. 78. P. 529–540.
Seto K., Guneralp B., Hutyra L. Global forecasts of urban expansion to 2030 and direct impacts on biodiversity and carbon pools. PNAS. 2012. Vol. 109, No. 40. P. 16083–16088.
Townsend A. Cities of data: Examining the new urban science. Public Culture. 2015. Vol. 27 (2). P. 201–212.
Troy A. The very hungry city: urban energy efficiency and the economic fate of cities. New Haven and London: Yale University Press, 2012. 384 p.
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2016). The World’s Cities in 2016 – Data Booklet (ST/ESA/ SER.A/392). URL: http://www.un.org/en/development/desa/population/publications/pdf/urbanization/the_worlds_cities_in_2016_data_booklet.pdf
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). World Urbanization Prospects: The 2014 Revision, (ST/ESA/SER.A/366). URL: https://esa.un.org/unpd/wup/publications/files/wup2014-highlights.Pdf
UN-Habitat. Action Framework for Implementation of the New Urban Agenda. URL: http://nua.unhabitat.org/AFINUA19thApr.pdf
UN-Habitat. Principles of Planned Urbanisation. URL: http://unhabitat.org/tag/three-legged-approach/
UN-Habitat III. New Urban Agenda. URL: http://habitat3.org/wp-content/uploads/NUA-English-With-Index-1.pdf
World Commission on Environment and Development. Our Common Future, 1987. URL: http://www.un-documents.net/our-common-future.pdf

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1:330.3
Зварич О. І.
Структурний аналіз економічного розвитку регіонів (c. 195 - 205)
Метою статті є аналіз економічного розвитку регіонів за допомогою моделі економічної бази з використанням таких показників, як коефіцієнти надлишку працівників і локалізації, коефіцієнти концентрації і диверсифікації, галузевого мультиплікатора і коефіцієнт інтенсивності виконання базових функцій. В рамках проведеного аналізу визначено галузі спеціалізації, дано оцінку інтенсивності виконання базових функцій, а також досліджено співвідношення між галузями спеціалізації, допоміжними (комплектуючими) й обслуговуючими. При цьому проведено ідентифікацію, тобто визначено, які конкретно стадії виробничого процесу концентруються в регіоні: управління, дослідження чи виробництво. При дослідженні функціональної структури регіонів зосереджено увагу на ідентифікації функціональної спеціалізації досліджуваного регіону та визначенні його рівня спеціалізації. Фактори локалізації дозволили визначити рівень регіональної спеціалізації та домінуючу функціональну спеціалізацію регіону. Через функціональну спеціалізацію встановлено галузі економічної діяльності, значення яких у цій просторовій одиниці більше від досягнутого у визначеній сукупності одиниць. Причини регіональної спеціалізації варто вбачати в системі демографічних умов, умов навколишнього середовища та у сформованому інфраструктурному середовищі. При визначенні регіонального мультиплікатора та коефіцієнта інтенсивності виконання базових функцій зосереджено увагу на поділі за функціональною ознакою економічної діяльності: виробництво й інфраструктура, управління, дослідження і розвиток. Дано оцінку інтенсивності виконання базових функцій через поділ вказаних показників за функціональною ознакою економічної діяльності. Отримані результати є передумовою формування стратегій сталого розвитку регіону.
Ключові слова: регіон, економічний розвиток, структурний аналіз, виробничі чинники.
Рис.: 4. Табл.: 5. Бібл.: 8.

Зварич Олена Ігорівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра обліку та оподаткування, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)
Email: lena_zl@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Зварич О. І. Структурний аналіз економічного розвитку регіонів // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 195–205.

Список використаних у статті джерел

Благун І. С., Дмитришин Л. І., Романків І. М. Аналіз підходів до формування концепцій регіонального розвитку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Економіка. 2012. Вип. 9. С. 130–134.
Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети. Київ: Наук. думка, 2006. 512 с.
Інституційні фактори стійкого розвитку регіональних соціально-економічних систем: монографія/за заг. ред. В. П. Решетило. Харків: ХНАМГ, 2013. 241 с.
Кизим М. О., Гейман О. А. Сценарне моделювання розвитку соціально-економічних систем: напрямки, особливості, механізм. Регіональна економіка. 2009. № 4. С. 16–23.
Максимова Т. С. Регіональний розвиток (аналіз і прогнозування): монографія. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. 304 с.
Соціально-економічний розвиток регіону: механізми державного впливу: монографія/кер. авт. О. П. Крайник. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2011. 232 с.
Сторонянська І. З. Міжрегіональні інтеграційні процеси в Україні: тенденції та перспективи розвитку. Львів: Ін-т регіон. досліджень НАН України, 2009. 392 с.
Шелегеда Б. Г., Кузьменко Л. М., Кравцова Л. В. Стратегічний розвиток соціально-економічної інфраструктури регіону: монографія. Донецьк: ІЕП НАН України, 2011. 320 с.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.142.4
Лук’янов В. І.
Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку житлово-комунального господарства регіонів України (c. 206 - 211)
У роботі проведено аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку житлово-комунального господарства регіонів України. Зазначено, що ЖКГ – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економіки країни та її регіонів. Проведений аналіз довів, що підприємства ЖКГ залишаються стабільно збитковими як в цілому по Україні, так і по її регіонах. Акцентовано увагу на тому, що основними джерелами фінансування ЖКГ є кошти державного і місцевих бюджетів, фізичних і юридичних осіб за сплату житлово-комунальних послуг, інвестиції і кредити, кошти, що виділяються по лінії міжнародних фінансових організацій, які в умовах дефіциту бюджетних коштів вносять значний вклад у фінансування галузі. Підводячи підсумки PEST-аналізу та SWOT-аналіз розвитку ЖКГ регіонів України автором зроблено висновок, що є достатньо негативних причин, які обумовлюють слабкі аспекти функціонування ЖКГ. Визначено економічні стимули залучення потенційних інвесторів у програми розвитку ЖКГ регіонів, які засновано на законодавчому закріпленні основних умов ефективного функціонування ринку житлово-комунальних послуг.
Ключові слова: житлово-комунальне господарство, регіон, тенденції розвитку, аналіз, комунальні підприємства.
Табл.: 5. Бібл.: 8.

Лук’янов Віктор Іванович – директор, Житлово-комунальний коледж Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (вул. Шевченка, 233а, Харків, 61033, Україна)
Email: jkt45@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Лук’янов В. І. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку житлово-комунального господарства регіонів України // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 206–211.

Список використаних у статті джерел

Герасимчук З. В., Витрищук К. О. Організаційно-економічний механізм функціонування житлово-комунального господарства // Економічний форум. 2011. № 4. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ekfor/ 2011_4/35.pdf
Драган І. О. Державне управління розвитком житлово-комунального господарства й принципи його реформування. Економіка та держава. 2009. № 4. С. 87–90.
Мельниченко О. А., Ващенко В. О. Сучасні концепції подальшого реформування житлово-комунального господарства України. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 1. С. 10–16.
Нємець Л. М., Сегіда К. Ю., Забірченко О. А., Ключко Л. В. Комунально-житлове господарство як складова соціальної інфраструктури (на прикладі сільської місцевості Донецької області). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Геологія – Географія – Екологія. 2013. № 1049, Вип. 38. С. 142–148.
Павлюк К. В., Степанова О. В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства в Україні. Економіка промисловості. 2010. № 1. С. 172–182.
Беззубко Л. В., Шамонова А. Н., Ефимочкина С. А., Беззубко Б. И. Реформирование жилищно-комунального хозяйства: опыт и перспективы деятельности: монография. Донецк: Норд-компьютер, 2008. 200 с.
Державна служба статистики України: офиц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Парубець О. М., Сугоняко Д. О., Краснянська Ю. В. Напрями вдосконалення механізму фінансування житлово-комунального господарства України. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. Вип. 3 (08). С. 302–306.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 656.078.3
Палант О. Ю., Водовозов Є. Н.
Економічне обґрунтування організації та створення суб’єкта господарювання для впровадження е-квитка (c. 212 - 218)
Метою статті є економічні дослідження та обґрунтування створення окремого суб’єкта господарювання, що призваний обслуговувати всі аспекти функціонування безконтактної системи оплати проїзду в міському транспорті загального користування задля вирішення питання оптимізації збору виручки від наданих транспортних послуг, що є важливим кроком для забезпечення беззбиткової роботи підприємств-перевізників. Забезпечення реалізації зазначених у статті заходів дасть можливість реально вплинути на поліпшення стану справ у такій важливій галузі міського господарства, як міський електричний транспорт, бо він є соціальним видом транспорту, найбільш екологічним видом транспорту та таким, що націлений у майбутнє, де зовсім скоро електромобілі будуть домінуючим засобом пересування. Дослідження авторами економіко-юридичних аспектів укладання договорів дозволило визначити спільні проблеми функціонування підприємств, що обслуговують пасажирів в умовах міст країни та стримують їх розвиток.
Ключові слова: громадський транспорт, електронна система оплати проїзду, суб’єкт господарювання.
Рис.: 2. Бібл.: 20.

Палант Олексій Юрійович – доктор економічних наук, доцент, кафедра економіки підприємств, бізнес-адміністрування та регіонального розвитку, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: kharget@gmail.com
Водовозов Євген Наумович – здобувач, кафедра економіки підприємств, бізнес-адміністрування та регіонального розвитку, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (вул. Чорноглазівська, 17, Харків, 61002, Україна)
Email: evodovozov@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Палант О. Ю., Водовозов Є. Н. Економічне обґрунтування організації та створення суб’єкта господарювання для впровадження е-квитка // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 212–218.

Список використаних у статті джерел

Доля В. К. Пасажирські перевезення: підручник. Харків: Форт, 2011. 504 с.
Ефремов И. С., Кобозев В. М., Юдин В. А. Теория городских пассажирских перевозок. М.: Высшая школа, 1980. 535 с.
Варелопуло Г. А. Организация движения и перевозок на городском пассажирском транспорте. М.: Транспорт, 1981. 200 с.
Бабаев В. Н., Семенов В. Т., Торкатюк В. И., Пан Н. П. Разработка и реализация стратегического плана устойчивого развития города на основе сбалансированной системы показателей. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2004. Вып. 57. С. 35–52.
Бабаев В. Н., Шутенко Л. Н., Семенов В. Т. Роль городских проектов и программ развития в устойчивом развитии мегаполисов. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2006. Вып. 69. С. 3–9.
Бабаев В. Н., Семенов В. Т., Торкатюк В. И., Шутенко А. Л. Совершенствование системы управления инфраструктурой города на основе внедрения стратегического планирования и инновационного менеджмента. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2003. Вып. 53. С. 20–37.
Бабаєв В. М. Практика муніципального управління: навч. посіб. Харків: ХДАМГ, 2002. 311 с.
Бабаєв В. М., Шутенко Л. М., Семенов В. Т., Торкатюк В. І. Проблеми удосконалення інформаційного забезпечення і управління сталим розвитком міст. Управління сучасним містом. 2004. № 7/9. С. 36–49.
Торкатюк В. И., Юров М. В., Палант А. Ю. Анализ особенностей выбора пассажирского вида транспорта при городских пассажирских перевозках. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2008. Вып. 85. С. 72–78.
Шутенко Л. Н., Торкатюк В. И., Аксенова С. В., Крамаренко Р. М. Теоретические основы формирования экономической модели рационального спроса на транспортные услуги в процессе стабилизации устойчивого развития городов. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2009. Вып. 89. С. 3–25.
Палант А. Ю., Адаменко Н. И. Подбор транспортних систем по критерию максимальной безотказности. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. 2013. Вып. 109. С. 370–376.
Палант А. Ю., Адаменко Н. И. Вероятностное моделирование системы обслуживания пассажирского транспортного комплекса города. Научное обозрение. Серия 1. Экономика и право. 2012. № 6. С. 204–208.
Палант А. Ю., Адаменко Н. И. The Stochastic Model of Reliability for City Public Transport Operation. Молодой ученый. 2013. № 8. С. 67–69.
Палант О. Ю. Стратегія системної модернізації міського електричного транспорту: монографія. Харків: Золоті сторінки, 2016. 360 с.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2289-17
Закон України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 р. № 1914-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1914-15
Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80
Постанова КМУ «Про затвердження правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом» від 23.12.2004 р. № 1735. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/386-97-%D0%BF

Розділ: Регіональна економіка
УДК 330.322:519.876.2
Пілько А. Д., Грабовецька Г. Д.
Модель оцінки інвестиційного потенціалу регіону (c. 219 - 224)
В публікації висвітлено результати дослідження існуючих теоретичних та науково-методичних підходів до проведення оцінки інвестиційного потенціалу регіону. На основі вивчення існуючих підходів до трактування, оцінки, аналізу та моделювання складових інвестиційного клімату регіону запропоновано власний підхід до проведення оцінки інвестиційного потенціалу із застосуванням можливостей економетричного моделювання. Для проведення кількісної оцінки величини інвестиційного потенціалу регіону рекомендовано розглядати такі складові компоненти, котрі в своїй сукупності її визначають: промисловий, сільськогосподарський, фінансовий, соціальний і споживчий потенціали. Запропоновано підхід до визначення питомої ваги окремих складових інвестиційного потенціалу регіону в інтегральному показнику. Проведено модельні розрахунки, на основі яких визначено компоненти інвестиційного потенціалу регіону, які мають визначальний вплив на формування інтегрального показника.
Ключові слова: інвестиційний потенціал, регіон, оцінка, економетрична модель, ваговий коефіцієнт.
Табл.: 1. Бібл.: 9.

Пілько Андрій Дмитрович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)
Email: andriypilko@i.ua
Грабовецька Ганна Дмитрівна – провідний фахівець, відділ бухгалтерського обліку та звітності, Печеніжинська селищна рада об’єднаної територіальної громади (вул. Незалежності, 15, Печеніжин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78274, Україна)
Email: anjagmail@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Пілько А. Д., Грабовецька Г. Д. Модель оцінки інвестиційного потенціалу регіону // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 219–224.

Список використаних у статті джерел

Гомольська В. В. Організаційно-економічні аспекти поліпшення інвестиційного клімату регіону. Регіональна економіка. 2003. № 3. С. 62–70.
Зайцев В. В., Худяков Д. Н. Инвестиционный потенциал региона: методика оценки. Экономика и управление. 2013. № 1 (33). С. 19–24.
Литвинова В. В. Инвестиционная привлекательность и инвестиционный климат региона: к вопросу о дефинициях и оценке. Вестник финансового университета. 2014. № 1. С. 139–152.
Нечитайло У. П. Аналіз сучасних підходів до визначення інвестиційного потенціалу регіону. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 15. С. 25–29.
Нечитайло У. П. Інвестиційний потенціал та інвестиційний клімат: особливості формування та співвідношення. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2011. Вип. 2 (32). С. 97–103.
Олександренко І. В. Оцінка інвестиційного потенціалу регіонів України. Регіональна економіка. 2009. № 3. С. 80–91.
Пілько А. Д., Кіс В. В. Інвестиційний клімат та інвестиційний потенціал регіону як об'єкти моделювання. Бізнес Інформ. 2015. № 9. С. 146–152.
Пілько А. Д., Кіс В. В. Моделі аналізу характеру взаємозв’язків між інвестиційною складовою економічного розвитку та показниками рівня життя населення у контексті забезпечення економічної безпеки регіону // Стратегії економічного розвитку: держава, регіон, підприємство: колективна монографія: у 2 т. Т. 2/за заг. ред. К. С. Шапошникова. Херсон: ВД «Гельветика», 2015. 420 с.
Ходус В. В. Оценка инвестиционного климата региона по методике RAP. Научно-технические ведомости СПбГПУ. 2010. № 5. С. 47–51.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1-047.64:330
Тарадай В. Н.
Удосконалення оцінки рівня управління регіональними ресурсами (c. 224 - 229)
У роботі удосконалено оцінку рівня управління ресурсами розвитку регіонами України, яка заснована на використанні комплексної оцінки – багатовимірного порівняльного аналізу (а саме – методу суми місць) і дозволяє порівняти ефективність управління ресурсами розвитку регіонами України за наявними даними про їх стан на основі єдиної системи показників, а також зіставити рівень управління ресурсами розвитку кожним регіоном України в часі. Досліджено нерівномірність розвитку регіонів країни, виявлено зростання у міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій. Визначено, що, володіючи принципово різним складом і обсягом природних, людських, фінансових ресурсів, стан та результативність управління ресурсами розвитку регіонами України значно відрізняється. Запропоновано рівень управління ресурсами розвитку регіонами України оцінювати за сукупністю показників, які характеризують збільшення продуктивності економіки регіонів, прибутковості місцевого бізнесу та рівня доходів населення, загального підвищення соціальних стандартів, якості життя та бізнес-середовища.
Ключові слова: регіональні ресурси, ресурси розвитку регіону, оцінка рівня управління.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 8.

Тарадай Володимир Наумович – старший викладач, кафедра економіки та підприємництва, Харківський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом (вул. Бекетова, 3, Харків, 61007, Україна)
Email: taraday@list.ru

Посилання на цю статтю:
Тарадай В. Н. Удосконалення оцінки рівня управління регіональними ресурсами // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 224–229.

Список використаних у статті джерел

Бутко М. П., Філіппов Ю. І., Саранін О. Л. Сучасні аспекти інноваційного розвитку регіону в умовах ринкової трансформації. Труды Одесского политехнического университета: науч. и производ.-практ. сб. по техн. и естеств. наукам. 1999. Вып. 1 (7). С. 249–255.
Демешок О. О., Гончаренко М. Ф. Регіональна промислова політика та технології державного управління забезпеченням економічної безпеки. Український соціум: наука – освіта – виробництво. 2012. Вип. 3. С. 58–69.
Кизим М. О., Салашенко Т. І., Хаустова В. Є., Лелюк О. В. Концептуальні засади зміцнення паливної безпеки національної економіки. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 79–88.
Кондратенко Н. О. Теоретико-методологічні засади стратегії ресурсозбереження у регіональних економічних системах: дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.05. Київ, 2011. 469 с.
Кушнірецька О. В., Демидюк О. М. Теоретичні підходи до визначення суті організаційно-економічного механізму управління соціально-економічним розвитком регіону. Регіональна економіка. 2010. № 3. С. 63–70.
Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1089 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Тарадай В. Н. Оцінка рівня управління ресурсами розвитку регіонами України. Збірник наук праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2013. Т. 2, вип. 34. Ч. 2. С. 69–75.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.1
Турський І. В.
Концептуальні основи формування новітньої парадигми соціально-економічного розвитку регіонів (c. 230 - 235)
Метою статті є визначення теоретико-методологічних засад і практичного базису процесу формування новітньої парадигми регіонального розвитку, зокрема особливості класичних і новітніх теорій регіонального розвитку у аспекті формування факторів активізації соціально-гуманітарного розвитку підприємництва регіонів. Зазначено підвищення ролі гуманітарних цінностей і соціальних чинників економічного розвитку регіонів у наявних парадигмах регіонального розвитку, що обумовлює необхідність концентрації досліджень на розвитку гуманітарної і соціальної сфер у тісному їх взаємозв’язку з економічним розвитком. На основі дослідження та аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів економічного розвитку регіонів визначено комплекс ключових факторів розвитку економіки знань у регіонах. Проведене дослідження регіональних підходів до забезпечення регіонального розвитку дало змогу зробити висновок про те, що в сучасних умовах наявні парадигми регіонального розвитку мають бути удосконалені з урахуванням реалій становлення нових економічних систем, що базовані на людському капіталі та знаннях, а також на введенні в аналіз процесів регіонального розвитку компоненти – соціально-гуманітарного простору регіону.
Ключові слова: регіон, парадигма, економічний розвиток, соціальний розвиток, теорія розвитку.
Рис.: 2. Табл.: 1. Бібл.: 12.

Турський Ігор Володимирович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки і фінансів, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя (вул. Руська, 56, Тернопіль, 46001, Україна)
Email: turihor@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Турський І. В. Концептуальні основи формування новітньої парадигми соціально-економічного розвитку регіонів // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 230–235.

Список використаних у статті джерел

Кочетов О. П., Григорович А. В., Торгова Л. В. Про окремі категорії навчальної дисципліни «Розміщення продуктивних сил». Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2003. № 1. С. 263–266.
Клиновий Д. В., Пепа Т. В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України: навч. посіб. Київ: Центр навч. літ., 2006. 728 с.
Заблоцький Б. Ф. Регіональна економіка: навч. посіб. Львів: Новий світ-2000, 2007. 548 с.
Лишиленко В. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навч. посіб. Київ: Центр навч. літ., 2006. 325 с.
Чернюк Л. Г. Комплексність як невід’ємна умова ефективного розвитку регіональних господарських систем // Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 26 листоп. 2009 р.). Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2009. С. 720–723.
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підручник/за ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. Київ: Знання, 2006. 350 с.
Сазонець І. Л., Джинджоян В. В., Чубар О. О. Розміщення продуктивних сил: навч. посіб. Київ: Центр навч. літ., 2006. 320 с.
Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: підручник. Київ: Вікар, 2006. 396 с.
Основы региональной экономики/отв. ред. А. Г. Гранберг. М.: Экономика, 2000. С. 83–84.
Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія/за ред. З. С. Варналія. Київ: Знання України, 2005. 498 с.
Реутов В. Є. Закономірності і парадигми регіонального розвитку // Ефективна економіка. 2010 № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=319
Гранберг О., Суслов В., Суспицын С. Многорегиональные системы: экономико-математическое исследование. Новосибирск: Сиб. науч. изд-во, 2007. 371 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.944:65.012.12
Андросова Т. В., Круглова О. А., Козуб В. О.
Базовий моніторинг фінансових результатів підприємств торгівлі – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (c. 236 - 241)
Метою статті є обґрунтування показників базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано сутнісні характеристики таких понять, як порогове, граничне, оптимальне значення показника. Обґрунтовано систему показників для базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка сформована з урахуванням цілей господарської діяльності торговельного підприємства та послідовності формування і використання фінансових результатів. Для базового моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності –рекомендовано використання таких показників, як маржинальний дохід, фінансовий результат від операційної діяльності, чистий фінансовий результат, капіталізований прибуток; наведено моделі для розрахунку їх порогових значень. Перспективою подальших досліджень є обґрунтування системи показників для проблемного моніторингу фінансових результатів торговельних підприємств.
Ключові слова: підприємство, управління, моніторинг, фінансовий результат.
Табл.: 1. Бібл.: 11.

Андросова Тетяна Василівна – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра міжнародної економіки, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Круглова Олена Анатолївна – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра економіки та управління, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: ekruglova767@gmail.com
Козуб Вікторія Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: kozub.viktoria71@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Андросова Т. В., Круглова О. А., Козуб В. О. Базовий моніторинг фінансових результатів підприємств торгівлі – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 236–241.

Список використаних у статті джерел

Бланк И. А. Управление прибылью. Киев: Ника-Центр, 2007. 768 с.
Теория измерения капитала и прибыли: монография/под. общ. ред. Ф. Бутынца, М. Добии. Краков: Fundacja Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 2010. 400 с.
Пігуль Н. Г. Управління прибутком підприємства. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. 2010. № 28. С. 125–132.
Білик М. Д., Білик Т. О. Фінансові результати діяльності малих підприємств: оцінка та прогнозування: монографія. Київ: ПанТот, 2012. 280 с.
Козак Л. В., Кривицька О. Р., Новоселецький О. М. Прибуток підприємств: теоретико-методичні засади формування та аналізу: монографія. Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. 160 с.
Прохар Н. В., Ночовна Ю. О. Облік доходів, витрат і фінансових результатів: проблеми теорії та практики: монографія. Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. 257 с.
Власова Н. О., Мелушова І. Ю. Ефективність формування фінансових результатів підприємств роздрібної торгівлі: монографія. Харків: ХДУХТ, 2008. 259 с.
Лігоненко Л. О., Клоченок Л. В., Юрчук Н. В. Дивідендна політика підприємства. Київ: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. 67 с.
Фролова Л. В., Лісніченко О. О. Управління вартістю підприємства: оцінка та формування: монографія. Кривий Ріг: ФОП Чернявський Д. О., 2015. 292 с.
Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства: Наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635. URL: http://www.nau.kiev.ua
Харченко Н. В. Дивідендна політика акціонерних товариств: монографія. Полтава: РВВ Полтав. держ. аграр. акад., 2009. 224 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.3:330.34
Бескупська О. В.
Запровадження принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості (c. 242 - 249)
Проаналізовано три основні складові концепції сталого розвитку: економічний розвиток, соціальна інклюзія та стан навколишнього середовища. Обґрунтовано доцільність впровадження принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості. Досліджено стан сільського господарства України та визначено його вплив на виснаження природних ресурсів. Розглянуто еволюцію розвитку олійно-жирової промисловості, її теперішній стан і роль для економіки України. Встановлено, що для успішного функціонування принципів сталого розвитку на підприємствах олійно-жирової промисловості необхідне запровадження експортного мита при експорті ріпаку та сої, більш жорсткий контроль вхідної сировини та міжнародна сертифікація підприємств. Надано рекомендації щодо розвитку інноваційної діяльності, залучення інвестицій та нових підходів у логістиці.
Ключові слова: сталий розвиток, олійно-жирова промисловість, агропромисловий комплекс.
Рис.: 4. Табл.: 1. Бібл.: 15.

Бескупська Олена Володимирівна – аспірант, кафедра фінансів, банківської справи та страхування, Вінницький національний аграрний університет (вул. Сонячна, 3, Вінниця, 21008, Україна)
Email: olenabskp@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Beskupska O. V. The Implementation of Principles of Sustainable Development in Ukrainian Oil and Fat Enterprises // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 242–249.

Список використаних у статті джерел

Country Programming framework for Ukraine 2016 to 2019. URL: http://www.fao.org/3/a-bp567e.pdf
Moore H. The sustainable development goals: We are all developing countries now. URL: https://www.theguardian.com/sustainable-business/2015/sep/25/sustainable-development-goals-sdgs-inequality-developing-countries
Sachs J. The Age of Sustainable Development // Columbia University Press. 2015. 341 р.
Валовий внутрішній продукт за 2016 рік // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Квятковська Л. А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 1. С. 85–89.
Концепція державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року. URL: http://www.minagro.gov.ua/apk?nid=16822
Маслак О. Ринок соняшнику нового врожаю // Агробізнес Сьогодні. 11/2016. № 22. URL: http://agro-business.com.ua/ostannia-vip-novyna/6749-rynok-soniashnyku-novogo-vrozhaiu.html
Перегудова Т. В. Соціальна інклюзія як елемент соціальної політики: європейські уроки для України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2016. Вип. 19. С. 98–102.
Половян О. В. Екологізація розвитку промислового регіону. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. № 2. С. 313–318.
Ткаленко С. И. Влияние интеграционных процессов ЕС на стратегическое развитие Украины в условиях глобализации. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2015. Вип. 2(4). Ч. 1. С. 193–199.
Час інвестувати в Україну. Як обійти ризики? URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2017/03/31/623300/
Федунь О. Екологізація міжнародних відносин у контексті сталого розвитку. Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. 2012. Вип. 30. С. 78–86.
Хвесик М. Економіка природокористування і сталий розвиток: реалії та перспективи. Економіст. 2015. № 4. С. 4–5.
Швед Т. В., Біла І. С. Ідентифікація проблем розвитку підприємств олійно-жирової галузі в Україні. Проблеми економіки. 2015. № 1. С. 174–179.
Шубравська О. В. Сталий розвиток агропродовольчої системи України: автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.07.02. Київ, 2003. 35 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.336.3:33.011
Вовк В. М.
Складові формування якості обслуговування споживачів (c. 250 - 256)
Мета статті полягає у з'ясуванні сутності поняття "якість обслуговування", виокремленні ключових критеріїв, що впливають на оцінювання якості обслуговування, та у пошуку точок перетину у можливостях виробника і вподобаннях споживача у процесі підвищення якості обслуговування. У роботі було запропоновано авторське трактування категорії якості обслуговування. Проведене дослідження дозволило виокремити етапи процесу обслуговування та запропонувати критерії оцінювання якості обслуговування споживача. Вивчення можливостей підприємств щодо якості обслуговування споживачів і вподобань самих споживачів дозволило сформувати модель формування якості обслуговування споживачів, яка дозволяє враховувати взаємодію виробника та споживача у процесі підвищення якості обслуговування. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є апробація теоретичної моделі формування якості обслуговування споживачів на практичному матеріалі в межах обраної галузі.
Ключові слова: критерії якості обслуговування, якість обслуговування споживачів, моделі задоволення споживачів, політика обслуговування споживача.
Рис.: 4. Бібл.: 12.

Вовк Вікторія Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра обліку та аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна)
Email: vicnikka@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Вовк В. М. Складові формування якості обслуговування споживачів // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 250–256.

Список використаних у статті джерел

Barlow J., Moller C. Reklamacja, czyli prezent. Strategia korzystania z informacji od klienta. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2001. 249 s.
Mazurek-Kusiak A. Popyt na uslugi tradycyjnych biur podrozy a jakosc obslugi klienta na przykladzie lubelskiego rynku biur podrozy. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Szczecinskiego. Ekonomiczne problemy uslug. 2012. Nr 699. S. 461–469.
Michalski E. Marketing. Warszawa: PWN, 2003. 644 s.
Saleem H., Raja S. The Impact of Service Quality on Customer Satisfaction, Customer Loyalty and Brand Image: Evidence from Hotel Industry of Pakistan. Middle-East Journal of Scientific Research. 2014. Vol. 19. No. 5. P. 706–711.
Sadowski J. Obsluga klienta od podstaw [Zrodlo elektroniczne] // Kwartalnik "Marketer +". 2013. Nr 2 (9). URL: https://marketerplus.pl/teksty/artykuly/obsluga-klienta-od-podstaw/
Stoma M. Modele i metody pomiaru jakosci uslug. Lublin: Q&R Polska Sp. z o.o., 2012. 146 s.
Kister A., Vovk V. Quality monitoring model based on analysis of medical errors] // Quality Festival. Kragujevac: University of Kragujevac, 2014. P. 439–450.
Wiecek-Janka E. Czynniki determinujace obsluge klienta w przedsiebiorstwach rodzinnych – wyniki badan. Problemy zarzadzania, finansow i marketingu. Zeszyty naukowe uniwersytetu Szczecinskiego. 2015. Nr 41 (875), t. 1. S. 401–413.
Гриценко О. І. Якість обслуговування як економічна категорія: проблеми визнання. Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. 2013. № 4 (42). С. 192–195.
Кудла Н. Є. Менеджмент туристичного підприємства: підручник. Київ: Знання, 2012. 343 с.
Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг: навч. посіб. Київ: Центр учб. літ., 2012. 384 с.
Траченко Л. А. Проблеми впровадження систем менеджменту якості у сфері послуг. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 4 (51). С. 165–170.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.8
Гончар М. Ф.
Формування та використання систем стрес-менеджменту на підприємствах (c. 257 - 262)
У статті розвинуто типологію чинників формування і використання систем стрес-менеджменту на підприємствах, що передбачає їхній розподіл на чинники прямого й опосередкованого впливу. До першої групи віднесено чинник системи менеджменту загалом, компетентність персоналу, інформаційне забезпечення, цілі та завдання стрес-менеджменту, часову спрямованість систем стрес-менеджменту та його об’єкт. Своєю чергою, до чинників опосередкованого впливу віднесено величину та масштаби діяльності підприємства, стабільність середовища функціонування, організаційну культуру, психологічні особливості управління, організаційні комунікації, інтереси стейкхолдерів, соціальну відповідальність та імідж підприємства. Знання і розуміння таких чинників сприяє більш ретельнішому діагностуванню процесів у межах цих систем, а також вибору адекватної моделі управлінської поведінки. Окрім того, наведені результати дають можливість оптимізування параметрів систем стрес-менеджменту на основі ідентифікування рівня впливу кожного із зазначених чинників. Зроблено висновок про те, що більшість чинників формування і використання систем стрес-менеджменту на підприємствах є такими, які цілеспрямовано піддаються впливу з боку організації, наприклад, шляхом ухвалення рішень, залучення додаткових ресурсів, підвищення компетентності персоналу, перегляду умов договорів із партнерами, зміни методів виконання робіт тощо. Це пов’язано із тим, що більшість аналізованих чинників є чинниками внутрішнього середовища.
Ключові слова: відхилення, підприємство, система, стрес-менеджмент, управління.
Рис.: 1. Бібл.: 15.

Гончар Михайло Федорович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: mykhailo.f.honchar@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Гончар М. Ф. Формування та використання систем стрес-менеджменту на підприємствах // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 257–262.

Список використаних у статті джерел

Фатенок-Ткачук А. О. Аналізування факторів впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств. Наукові праці КНТУ. Економічні науки. 2010. № 17. С. 14–18.
Нагірна М. Я. Етіологічна діагностика експортно-імпортної діяльності підприємств: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Львів, 2016. 242 с.
Малиновська Ю. Б. Активізування діяльності працівників комунікаційної системи підприємств: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Львів, 2017.
Путилова М. Д. Факторы финансовой устойчивости предприятия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». 2010. № 20. С. 75–79.
Хататаева Р. Ш. Факторы, влияющие на уровень экономического риска. Terra Economicus. 2011. № 9/4. С. 46–49.
Минаев Ю. Н. Анализ факторов, влияющих на уровень социально-экономического развития региона. Вестник ТГУ. 2008. № 1. С. 333–338.
Майстер Л. А. Поняття конкурентоспроможності персоналу та фактори його формування. Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 4. С. 222–229.
Котиш О. М., Манзя О. О. Формування системи факторів ефективності експортних операцій. Бізнес Інформ. 2012. № 7. С. 50–52.
Сиротинська Н. М. Економічне оцінювання інновацій машинобудівних підприємств: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Львів, 2015. 255 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови/уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1728 с.
Стегер У., Недопил К. Управление компанией в условиях кризиса: учеб. пособие. США: Междунар. финанс. корпорация, 2010. 114 с.
Аммарі А.О. Класифікація стейкхолдерів на основі взаємних очікувань. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 8. С. 150–155.
Момот Т. В., Філатова І. О., Конопліна О. О. Стейкхолдер-орієнтований підхід до забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 8. С. 36–44.
Гріфін Р., Яцупа В., Олесневич Д. Основи менеджменту: підручник. Львів: БаК, 2001. 624 с.
Колот А. М., Грішнова О. А. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія. Київ: КНЕУ, 2012. 387 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.012.32
Дєліні М. М.
Показники оцінки соціально-економічної відповідальності підприємництва в Україні (c. 263 - 270)
Метою статті є визначення основних показників, які можуть бути використані при оцінці соціально-економічної відповідальності підприємств України, та групування цих показників за категоріями зацікавлених сторін. Наведено основні реципієнти, на яких спрямована соціально-економічна відповідальність підприємництва. Ними виступають: працівники підприємства; власники (акціонери); споживачі продукції; постачальник і конкуренти; суспільство та держава. Наведено форми й інструменти реалізації соціально-економічної відповідальності підприємств (СЕВП) та на цій основі розроблено систему показників, які можуть бути використані при оцінці СЕВП. Показники виступають як у кількісній формі, так і у якісній, а також надають можливість охопити весь масштаб прояву СЕВП стосовно зацікавлених груп. Велику увагу приділено сектору прибутковості підприємства (як основній задачі корпоративної соціальної відповідальності за А. Керролом), а також відрахувань на розвиток персоналу, як професійний, так і оздоровчий, та на розвиток громади, суспільства, добробуту населення у вигляді витрат на соціальне інвестування, соціально відповідальний маркетинг, грошові гранти на дослідження, благодійну діяльність та інші інструменти прояву СЕВП.
Ключові слова: соціально-економічна відповідальність підприємництва, корпоративна соціальна відповідальність, персонал, стейкхолдери, держава, соціальні інвестиції, соціально відповідальний маркетинг.
Табл.: 6. Бібл.: 11.

Дєліні Марина Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, Київ, 01601, Україна)
Email: marina.dielini@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Дєліні М. М. Показники оцінки соціально-економічної відповідальності підприємництва в Україні // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 263–270.

Список використаних у статті джерел

Дєліні М. М. Напрями та форми реалізації соціально-економічної відповідальності підприємства. Вісник Одеського національного університету. 2016. Т. 21. Вип. 11 (53). С. 17–20.
Дєліні М. М. Систематизація інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємств: теоретичний аспект. Проблеми економіки. 2016. № 4. С. 120–126.
Євтушенко В. А. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності: методи, об’єкти, показники. Вісник НТУ “ХПІ”. 2013. № 46 (1019). С. 53–63.
Соціальна відповідальність: навч. посіб./за заг. ред. А. М. Колота. Київ: КНЕУ, 2015. 519 с.
Лебедєв І. В. Забезпечення гідної праці на засадах корпоративної соціальної відповідальності: дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.07. Одеса, 2015. 527 с.
Огороднікова Н. Оцінка рівня соціальної відповідальності підприємств у системі управління ресурсами Пенсійного фонду України. Схід. 2012. № 2 (116). С. 44–48.
Даниленко О. А. Критерії оцінки результативності управління соціальною відповідальністю на стадіях життєвого циклу розвитку організації. URL: http://mev-hnu.at.ua/load/mizhnarodna_naukovo_praktichna_internet_ konferencija/1formuvannja_ta_ocinka_efektivnosti_funkcionuvannja_mekhanizmiv_upravlinnja_dijalnistju_pidpriemstv/2-1-0-51
Козирєва О. В. Обґрунтування методичного підходу до оцінки корпоративної соціальної відповідальності фармацевтичного підприємства. URL: http://socpharm.nuph.edu.ua/files/2013/04/Art-K.pdf
Жосан Г. В. Соціальна відповідальність у забезпеченні результативності діяльності підприємства: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Херсон, 2014. 200 с.
Антошко Т. Р. Механізм впровадження корпоративної соціальної відповідальності на промислових підприємствах: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Київ, 2012. 263 с.
Сухотеріна М. І. Механізм соціальної відповідальності у стратегії корпоративного управління машинобудівного підприємства: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Одеса, 2015. 254 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 657.62:630*67
Євдокимов В. В., Дзюбенко О. М.
Економічний аналіз в системі фінансового планування діяльності лісогосподарських підприємств (c. 271 - 279)
Метою статті є розробка організаційно-методичних положень економічного аналізу фінансового плану лісогосподарських підприємств як результату фінансового планування. Обґрунтовано важливість фінансового планування як основи вироблення управлінських рішень щодо фінансового потенціалу. Наведено характеристику етапів розвитку та значення фінансового потенціалу в країнах світу. Розглянуто етапи прогнозування як основи фінансових планів підприємств. Досліджено склад підсистем, методів і функції фінансового планування, що виділяються в науковій літературі. Визначено місце економічного аналізу у фінансовому плануванні та в системі фінансового планування господарської діяльності підприємства. Визначено напрями розкриття інформації у фінансовому плані лісогосподарського підприємства: формування фінансових результатів, розрахунки з бюджетом, рух грошових коштів, капітальні інвестиції, коефіцієнтний аналіз, фінансовий стан лісогосподарського підприємства, розшифрування окремих статей. Напрямом подальших досліджень є визначення порядку застосування аналітичних процедур за кожним із зазначених напрямів прояву економічного аналізу для обґрунтування напрямів застосування аналітичних процедур для оцінки фінансового потенціалу на основі фінансових планів лісогосподарських підприємств. Це дозволить сформувати інформаційних простір управління фінансовим потенціалом лісогосподарського підприємства для досягнення тактичних і стратегічних цілей.
Ключові слова: економічний аналіз, фінансовий потенціал, принцип безперервності діяльності, лісогосподарські підприємства, фінансовий стан підприємства.
Рис.: 1. Табл.: 4. Бібл.: 13.

Євдокимов Віктор Валерійович – доктор економічних наук, професор, ректор, Житомирський державний технологічний університет (вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна)
Email: rector@ztu.edu.ua
Дзюбенко Олег Миколайович – здобувач, кафедра обліку та аудиту, Житомирський державний технологічний університет (вул. Чуднівська, 103, Житомир, 10005, Україна)

Посилання на цю статтю:
Євдокимов В. В., Дзюбенко О. М. Економічний аналіз в системі фінансового планування діяльності лісогосподарських підприємств // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 271–279.

Список використаних у статті джерел

Багацька К. В. Фінансове планування як складова фінансового механізму підприємства // Магнолія. 2006. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/20254
Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування: навч. посіб. Львів: Компакт-ЛВ, 2005. 463 с.
Бортнік С. М. Принципи та роль фінансового планування в забезпеченні розвитку підприємства // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. 2015. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=VNULPM_2015_819_5
Бражко О. В. Фінансовий потенціал підприємства як результат взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин. Прометей. 2011. № 3 (36). С. 289–292.
Васюренко О. В., Гнип Н. О. Планування фінансового потенціалу підприємства в посткризових умовах // Financial and credit activity problems of theory and practice. 2011. URL: http://fkd.org.ua/article/view/28938
Гриньова В. М. Фінанси підприємств: навч. посіб. Київ: Знання-Прес, 2013. 424 с.
Гузенко О. П. Фінансове планування на промислових підприємствах. Фінанси України. 2003. № 11. С. 73–76.
Зінь Е. А., Турченюк М. О. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. Київ: Професіонал, 2011. 310 с.
Коркуна Д. М. Фінансове прогнозування як основа фінансових планів підприємства // Видавництво Львівської політехніки. 2008. URL: http://vlp.com.ua/node/804
Костирко А. Г. Формування і використання фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств // Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. URL: http://global-national.in.ua/vipusk-1-2014/155-kostirko-a-g-agrolizing-yak-dzherelo-formuvannya-finansovogo-potentsialu-silskogospodarskikh-pidpriemstv
Оганян М. Ш. Совершенствование системы финансового планирования и контроля в организациях: дис. … канд. экон. наук: 08.00.10. Екатеринбург, 2014. 190 с.
Толпежніков Р. О. Сутність та методика оцінювання фінансового потенціалу підприємства // Науково-технічна бібліотека ПДТУ. 2013. URL: http://eir.pstu.edu/handle/123456789/6155
Чобіток В. І., Астапова О. В. Розробка стратегії управління фінансовим потенціалом підприємств // Вісник економіки транспорту і промисловості. 2015. URL: http://btie.kart.edu.ua/article/view/51137

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.336+[330.81/86]:65.011.12
Ковальов В. М., Яковлєва Ю. В.
Соціально-економічні підвалини систем управління машинобудівними підприємствами (c. 280 - 288)
Систематизовано наукові підходи до формування соціально-економічної методології управління підприємством та обґрунтовано складові процесу соціального перетворення економічних методів управління підприємствами на соціально-економічні методи з метою забезпечення соціальних пріоритетів виробництва та відповідних інтересів найманого персоналу. На підставі ретроспективного аналізу виділено закономірності розвитку соціально-економічних методів управління в економічній теорії, що є доказом історичної необхідності їх соціальної спрямованості. Запропоновано методологію кількісного визначення міри розподільчих відносин між капіталом та найманою працею відповідно до структури трудового потенціалу за його новою (авторською) соціально-економічною концепцією, яка передбачає обчислення законодавчо встановлених і обов'язкових до використання соціальних стандартів. Отримані результати дозволили сформувати авторське бачення соціальної парадигми систем управління підприємствами, яка започатковує принципи пріоритетності соціальних начал методології управління виробничою сферою для сприяння реалізації ідеї соціалізації суспільства.
Ключові слова: методи та системи управління, функції заробітної плати, успішність праці, фінансове управління.
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 3. Бібл.: 16.

Ковальов Валерій Миколайович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економіки підприємств та менеджменту, Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Україна)
Email: epmuipa@ukr.net
Яковлєва Юлія Володимирівна – старший викладач, кафедра економіки підприємств та менеджменту, Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Україна)
Email: yuliyayak@i.ua

Посилання на цю статтю:
Ковальов В. М., Яковлєва Ю. В. Соціально-економічні підвалини систем управління машинобудівними підприємствами // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 280–288.

Список використаних у статті джерел

Уолш К. Ключевые показатели менеджмента: как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании. М.: Дело, 2001. 360 с.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности: учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 2011. 288 с.
Гиляровская Л. Т., Кеворкова Ж. А. Аудит финансовых результатов: Методология и методика. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1997. 168 с.
Бланк И. А. Управление финансовыми ресурсами. М.: Омега-Л; Эльга, 2011. 768 с.
Гаркавенко С. С. Маркетинг: підручник. Київ: Лібра, 2006. 720 с.
Портер М. Э. Конкуренция. М.: Вильямс, 2005. 608 с.
Лозовський О. М., Шмундяк В. О. Подальший розвиток системи стимулювання працівників в умовах нестабільної економіки. URL: http://intkonf.org/ken-lozovskiy-om-shmundyak-vo-podalshiy-rozvitok-sistemi-stimulyuvannya-pratsivnikiv-v-umovah-nestabilnoyi-ekonomiki%20/
Попов Д. Е. Мотивация руководителей как фактор выполнения стратегии предприятия. Менеджмент в России и за рубежом. 2008. № 3. С. 9–11.
Ковальов В. М., Атаєва О. А. Соціальні наслідки розвитку людської праці. Економіка України. 2016. № 11. С. 9–11.
Ковальов В. М., Атаєва О. А. Наукові підходи до визначення рівня оплати праці в Україні. Економіка України. 2017. № 4. С. 67–79.
Белопольский Н. Г. Энвироника – наука будущего развития человечества. Донецк: Ин-т экономики промышленности, 2007. 436 с.
Механізм переходу економіки України на інноваційну модель розвитку: монографія/за заг. ред.. О. І. Амоші. Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2002. 108 с.
Буланов В. С. Основы социально-экономической теории развития человека: монография. М.: Проспект, 2014. 208 с.
Мойсеєнко К. Є. Методологічні підходи до визначення показників і характеристик функціонування і розвитку соціально-економічної системи суспільства. Розвиток економічних методів управління національною економікою та економікою підприємства. 2011. Т. XII. С. 581–589.
Ковалев В. Н. Труд и его социальные последствия: монография. Харьков: Смугаста типографія, 2017. 218 с.
Ковалев В. Н. Роль труда в формировании общественных отношений: монография. Харьков: НТМТ, 2015. 304 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658:005.932.5
Кузьмін О. Є., Телішевська О. Б., Овчарук В. В.
Іноземний досвід формування та адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств (c. 289 - 295)
Метою статті є вивчення й узагальнення іноземного досвіду формування та адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств. Наведено й охарактеризовано основні стадії розвитку логістично-постачальницьких операцій підприємств економічно розвинутих країн. Вивчено успішну іноземну практику використання методу багатоступеневої інтеграції для оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність. Діагностовано іноземний досвід впровадження сучасних інформаційних технологій для удосконалення процесів адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність. Проаналізовано польський досвід формування й адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств. Наголошено на важливості адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств у межах конкретних логістичних проектів. Проаналізовано використання в економічно розвинутих країнах світу аутсорсингу логістично-постачальницьких послуг для оптимізування відповідних витрат. Вивчено іноземний досвід співпраці компаній із різними логістичними операторами під час здійснення логістично-постачальницької діяльності задля раціональнішого управління відповідними витратами. Наведено характеристику логістичних операторів і відповідних їм моделей логістичного аутсорсингу. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку повинні полягати у виявленні перспективних напрямів впровадження у вітчизняних реаліях успішних іноземних інструментів формування й адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств.
Ключові слова: адміністрування, витрати, витрати на логістично-постачальницьку діяльність, логістика, підприємство.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 14.

Кузьмін Олег Євгенович – доктор економічних наук, професор, директор, Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Митрополита Андрея, 5, Львів, 79013, Україна)
Email: oleh.y.kuzmin@lpnu.ua
Телішевська Ольга Богданівна – кандидат економічних наук, асистент, кафедра економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: olha.b.telishevska@lpnu.ua
Овчарук Вадим Володимирович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності, Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, 12, Львів, 79013, Україна)
Email: vadym.v.ovcharuk@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Кузьмін О. Є., Телішевська О. Б., Овчарук В. В. Іноземний досвід формування та адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 289–295.

Список використаних у статті джерел

Андреев А. В. Основные тенденции формирования логистики снабжения и запасов в деятельности зарубежных компаний. Транспортное дело России. 2011. № 4. С. 115–117.
Ермошин В. А. Ключевые показатели эффективности как инструмент управления логистикой снабжения МТР. Математика и информационные технологии в нефтегазовом комплексе. 2015. № 2. С. 53–70.
Сибірякова І. Г., Кочарова Т. Р. Перспективи розвитку ERP-систем на підприємствах харчування і ресторанного господарства. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2010. Вип. 2. С. 502–509.
Горбенко О. В., Царенок Т. Ю. Сучасні інформаційні системи управління складом. Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. 2010. Вип. 7. С. 255–257.
Антонов Г. Д., Иванова О. П., Бодренков А. В. Совершенствование управления снабжением в многоотраслевом холдинге. Наука и мир. 2014. № 10 (14). Т. 1. С. 111–116.
Копець К. Фунціонування ринку логістичних послуг в Польщі. Університетські наукові записки. 2017. № 3 (23). С. 306–311.
Рolscy spedytorzy na europejskim rynku. «Dominacja». URL: http://www.dw.com/pl/polscy-spedytorzy-na-europejskim-rynku-dominacja/a-19304408
Рrojekty logistyczne – do?wiadczenia polskich przedsi?biorstw // Panel polskich mened?er?w z logistyki. Logisys, 2011. 32 s.
Miejsce logistyki w strukturze przedsi?biorstw w Polsce // Panel polskich mened?er?w z logistyki. Logisys, 2012. 44 s.
Якунина Ю. С., Окольнишникова И. Ю. Тенденции развития современного рынка логистических услуг в России. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. 2014. № 1. Т. 8. С. 136–140.
Горячева Н. Е., Воронин М. В., Кохова Л. В. Процессный подход в управлении деятельностью логистического оператора складских услуг. Современные исследования социальных проблем. 2013. № 3 (23). С. 36–47.
Rydzkowski W., Trzuskawska-Grzesi?ska A. Rozw?j logistyki kontraktowej 3PL i 4PL na ?wiecie i w Polsce. URL: http://www.logistyka.net.pl/bank-wiedzy/item/download/1510_61eb dd4e01f90962ab28c6f92f2adbe6
Дементьев А. В. Контрактная логистика: монография. СПб.: Книжный Дом, 2013. 146 с.
European logistics gaining momentum: property times. URL: http://www.cushmanwakefield.pl/pl-pl/research-and-insight/2016/european-logistics-gains-momentum-with-positive-2016-in-prospect/

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 331.101.3:334.722
Лугова В. М., Єрмоленко О. А.
Соціально-психологічні аспекти мотивації підприємницької діяльності (c. 296 - 301)
Метою статті є дослідження мотивації підприємницької діяльності та соціально-психологічних аспектів, що її визначають. У статті обґрунтовано актуальність дослідження соціально-психологічних аспектів мотивації. Уточнено перелік і сутність понять, пов’язаних із поняттям «мотивація». Визначено специфічні особливості особистих потреб підприємців. Розглянуто групи мотивів підприємницької діяльності. Досліджено психологічні властивості особистості підприємця. Обґрунтовано роль позитивної Я-концепції у забезпеченні мотивації підприємницької діяльності. Визначено цінності та ціннісні орієнтації, характерні для підприємців. Розглянуто особливості українського менталітету, які найбільш яскраво простежуються в діяльності та поведінці підприємців. Визначено особливості нормативної регуляції поведінки людини в сучасному суспільстві.
Ключові слова: мотивація, підприємницька діяльність, мотивація підприємницької діяльності, соціально-психологічні аспекти мотивації.
Табл.: 1. Бібл.: 24.

Лугова Вікторія Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки та соціальних наук, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: lugovavika@gmail.com
Єрмоленко Олексій Анатолійович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економіки та соціальних наук, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: oleksii.yermolenko@m.hneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Лугова В. М., Єрмоленко О. А. Соціально-психологічні аспекти мотивації підприємницької діяльності // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 296–301.

Список використаних у статті джерел

Богиня Д. П., Семикіна М. В. Трудовий менталітет у системі мотивації праці. Кіровоград: Поліграф-Терція, 2002. 226 с.
Дороніна М. С., Сасіна Л. О., Лугова В. М., Надьон Г. О. Механізм мотивації управлінського персоналу: наук. вид. Харків: АдвА тм, 2010. 240 с.
Колот А. М. Мотивація персоналу: підручник. Київ: КНЕУ, 2002. 345 с.
Семикіна М. В. Соціально-економічна мотивація праці: методологія оцінки ефективності та принципи регулювання: монографія. Кіровоград: КОД, 2009. 200 с.
Трейси Б. Мотивация. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2014. 144 с.
Forsyth P. How to Motivate People. London: Kogan Page, 2012. 160 p.
Акимова О. Е. Мотивация предпринимательского труда: теория и практика: монография. Волгоград: ВолгГТУ, 2012. 111 с.
Карамушка Л. М., Худякова Н. Ю. Мотивація підприємницької діяльності: монографія. Київ – Львів: Сполом, 2011. 208 с.
Проданова Л. В., Котляревський О. В. Дослідження мотиваційного механізму підприємницької діяльності як умови ефективного інкубування бізнесу в національній економіці. Інтелект ХХІ. 2017. № 1. С. 96–103.
Станкевич Л., Полякова П. Мотивация как процесс и вид духовной деятельности. Философия и общество. 2004. № 2. С. 125–134.
Водоп’янов К. Г. Соціально-філософський аналіз мотиваційного процесу: можливості резонансного управління. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2009. № 37. С. 112–122.
Халин С. М. Социология предпринимательства: (попытка теоретической интерпретации понятия): учеб. пособие. Тюмень: ТюмГУ, 2004. 82 с.
Худякова Н. Ю. Психологічні особливості мотивації підприємницької діяльності // IV Наук.-практ. конф. з організаційної та економічної психології (Київ, 23–24 листоп. 2006 р.): тези/за наук. ред. Л. М. Карамушки. Київ: Наук. світ, 2006. С. 14–15.
Шайхутдинова Г. Ф. Формирование личностных, экономических и организационных компонентов предпринимательства в координатах инновационной экономики: науч. изд. Уфа: Уфим. гос. ун-т экономики и сервиса, 2013. 80 с.
Гой І. В., Смелянська Т. П. Підприємництво: навч. посіб. Київ: Центр учб. літ., 2013. 368 с.
Швец М. Г. Основы предпринимательской деятельности: учеб. пособие. Мн.: БГАТУ, 2010. 272 с.
Лугова В. М. Професійна Я-концепція керівника як фундаментальна умова його професійного розвитку. Бізнес Інформ. 2013. № 3. C. 354–358.
Чернобродов Е. Р., Дутчина О. Б., Ситникова Е. В., Кулеш Е. В., Кулеш Ж. В., Психология личности: самосознание, самоотношение, самоопределение: монография. Хабаровск: Изд-во Тихоокеан. гос. ун-та, 2016. 176 с.
Буткiвська Т. В. Проблема цiнностей у соцiалiзацiї особистостi // Цiнностi освiти i виховання/за заг. ред. О. В. Сухомлинської. Київ: АПНУ, 1997. C. 27–31.
Тельманова Е. Д. Ценностные ориентации ремесленника-предпринимателя как педагогическая проблема. Образование и наука. 2011. № 8. С. 45–56.
Лукьянова Т. В. Менталитет и система управления персоналом. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2005. № 1. С. 85–89.
Історія української культури: підручник/за ред. В. О. Лозового. Харків: Право, 2013. 368 с.
Кузьменко Т. М. Соціологія. Київ: Центр учб. літ., 2010. 320 с.
Малафеєв А. С. Соціально-економічні основи мотивації підприємницької діяльності малих підприємств: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01. Дніпропетровськ, 2003. 25 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.52:38.24
Сердюков К. Г.
Економічна безпека господарського товариства в структурі механізму корпоративного контролю (c. 302 - 310)
Поширення корпоративної форми організації ведення бізнесу спричинило появлення специфічних проблем, які пов’язані з необхідністю узгодження інтересів багатьох власників пакетів корпоративних прав у рамках певної стратегічної лінії поведінки акціонерного товариства. Потреба ідентифікації таких проблем та створення контурів організації управління ними, як специфічними загрозами корпоративній безпеці, обумовили напрямок проведеного дослідження. Саме тому за мету статті обрано співвіднесення процесів організації управління економічною безпекою акціонерного товариства з процесами розподілу та реалізації корпоративного контролю. В основу досягнення цієї мети покладено розроблену модель проблемної галузі формування механізму корпоративного контролю господарського товариства, яка заснована на стейкхолдерському підході до визначення цілей і завдань корпоративного контролю. При цьому організація управління корпоративною безпекою базується на введеній класифікаційній ознаці загроз. Ця ознака дозволяє виокремити специфічні загрози, які виникають саме у сфері корпоративних відносин. Прийняття архітектурного підходу до опису механізму корпоративного контролю дозволило визначити взаємозв’язок між загрозами різних ієрархічних рівнів. Безпосередньо ж управління рівнем безпеки засновано на введені практик протидії загрозам, які в рамках архітектурної моделі господарського товариства пов’язані з відповідними стейкхолдерами.
Ключові слова: корпоративний контроль, економічна безпека, акціонерне товариство, корпоративна архітектура, інтереси стейкхолдерів.
Рис.: 5. Бібл.: 23.

Сердюков Костянтин Георгійович – кандидат економічних наук, доцент, директор, Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університету (пров. Плетньовський, 5, Харків, 61003, Україна)
Email: koges@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Сердюков К. Г. Економічна безпека господарського товариства в структурі механізму корпоративного контролю // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 302–310.

Список використаних у статті джерел

Богомолов В. А. Экономическая безопасность. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. 295 с.
Гританс Я. М. Корпоративные отношения: Правовое регулирование организационных форм. М.: Волтерс Клувер, 2005. 160 с.
Гуцалюк О. М. Концептуальні засади забезпечення економічної безпеки корпоративних інтеграційних процесів. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 144–152.
Зайнуллин С. Б., Крыканов Д. В. Структурирование холдингов как метод повышения корпоративной безопасности (на примере группы Фосагро). Экономика и предпринимательство. 2017. № 2 (44). С. 39–45
Кількість юридичних осіб за організаційними формами. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/ks_opfg_1217.htm
Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С. Про деякі проблеми у сучасній економічній безпекології. Управління проектами та розвиток виробництва. 2015. № 3 (55). С. 6–18.
Колесникова H. А. Отчетность как инструмент корпоративного контроля. Вестник СамГУ. 2007. № 4 (30). С. 87–93.
Корезин А. С. Корпоративные механизмы обеспечения экономической безопасности предприятия. СПб.: СПГУВК, 2008. 145 с.
Куркин Н. В. Управление экономической безопасностью развития предприятия: монография. Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. 452 с.
Ляшенко О. М. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства: монографія. Київ: НІСД, 2015. 348 с.
Никифорова Э. Г., Палей Т. Ф. Корпоративный контроль в системе управления организацией. Казань: Казан. ун-т, 2013. 120 с.
Осипенко О. В. Корпоративный контроль: экспертные проблемы эффективного управления дочерними компаниями. М.: Статут, 2014. 444 с.
Попов О. Є., Котов А. М., Зайцева Т. Г. Розподіл і реалізація корпоративного контролю при формуванні капіталу акціонерного товариства: монографія. Харків: ВД "ІНЖЕК", 2009. 320 с.
Рогатіна Л.П. Корпоративний контроль в системі управління економічною безпекою підприємства. Економіка харчової промисловості. 2015. Т. 7, № 4. С. 52–59.
Рудковський В.В. Корпоративна безпека організації як система ефективного захисту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014. № 25. С. 19–22.
Сердюков К. Г. Архітектурне моделювання функціонування та розвитку інтегрованих корпоративних структур. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 26. С. 175–181.
Скібіцький Л. І., Матвеев В. В., Щелкунов В. І., Подреза С. М. Стратегічне управління корпораціями. Київ: ЦУЛ, 2016. 480 с.
Шихвердиев А. П., Кириенко Е. С. Управление рисками в системе корпоративного управления. URL: http://koet.syktsu.ru/vestnik/2012/2012-4/21/21.html
The ArchiMate 3.0.1 Specification. URL: http://pubs.opengroup.org/architecture/archimate3-doc/toc.html
ISO 31000:2010 «Менеджмент риска. Принципы и руководство». URL: http://docs.cntd.ru/document/1200089640
ISO 42010:2011 «Системная и программная инженерия. Описание архитектуры». URL: http://www.internet-law.ru/gosts/gost/63426/
Kordy В., Ekstedt M., Kim D. Graphical Models for Security. Stockholm: Springer, 2016. 177 p.
Modeling Enterprise Risk Management and Security with the ArchiMate Language. URL: https://publications.opengroup.org/w150

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 631.11.005(477)
Пивовар П. В., Шлапак М. А.
Техніко-технологічне забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств на засадах асоціаційної взаємодії: методичний підхід (c. 311 - 318)
Метою дослідження визначено розробку методичного підходу до обґрунтування напрямів асоціаційної взаємодії сільськогосподарських підприємств для максимально ефективного техніко-технологічного забезпечення їх господарської діяльності. Обґрунтовано, що прийняття рішень щодо напрямів групової взаємодії у сфері формування та використання машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств має ґрунтуватись на результатах стратегічного аналізу поточного рівня та тенденцій змін показників їх технічного забезпечення. Це здійснюється у кілька етапів: 1) визначення сценарію розвитку технічної бази господарюючого суб’єкта (матричні методи); 2) багатофакторне групування за наявною технікою і ресурсним потенціалом; 3) визначення потенційних джерел фінансування та способів залучення необхідних коштів, пріоритетних партнерів і видів техніки та технологій; 4) оцінка поточного стану підприємства за фінансовим, технічним, економічним і ринковим критеріями; 5) обґрунтування напрямів групової взаємодії підприємства.
Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарська техніка, техніко-технологічне забезпечення, асоціаційна взаємодія, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, машинно-тракторний парк.
Табл.: 7. Формул: 1. Бібл.: 13.

Пивовар Петро Вікторович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції, Поліський національний університет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Україна)
Email: petro.pyvovar@polissiauniver.edu.ua
Шлапак Максим Анатолійович – аспірант, Житомирський національний агроекологічний університет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Україна)
Email: maxim.shlapak@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Пивовар П. В., Шлапак М. А. Техніко-технологічне забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств на засадах асоціаційної взаємодії: методичний підхід // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 311–318.

Список використаних у статті джерел

Гончаренко В. В. Концепція неприбуткової природи кооперативів. Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі: зб. наук. пр. 1998. Ч. 1. С. 131–138.
Горбонос Ф. В. Кооперація: методологічні і методичні основи. Львів: Львів. держ. аграр. у-т, 2003. 264 с.
Зіновчук В. В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. Київ: Логос, 2001. 380 с.
Зіновчук В. В., Ткачук В. І. Роль кооперації у реалізації диверсифікаційних намірів сільськогосподарських товаровиробників. Вісник ЖНАЕУ. 2011. № 2 (2). С. 131–140.
Малік Й. Кооперація в сільському господарстві: стан та перспективи. Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. 2009. Вип. 6 (1). С. 55–65.
Малік М. Й. Науково-методичне забезпечення розвитку кооперації в аграрній сфері. Економіка АПК. 2010. № 12. С. 103–108.
Молдаван Л. В. Роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у реорганізації КСП. Київ: Тасіс, 2000. 52 с.
Молдаван Л. В., Крисанов Д. Ф., Удова Л. О. Роль кооперативів у подоланні сільської бідності. Економіка АПК. 2010. № 11. С. 121–129.
Пантелеймоненко А. О. Аграрна кооперація України: теорія і практика: монографія. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. 347 с.
Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. М.: Экономика, 1989. 496 с.
Ушкаренко Ю. В., Соловйов А. І. Розвиток кооперативного підприємства як аграрної виробничої структури. Modern economics. 2017. № 1. С. 45–52.
Чаянов А. В. О сельскохозяйственной кооперации: избр. главы и статьи. Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1989. 174 с.
Черевко Г. В. Явище кооперації в аграрній економіці: проблеми розвитку. Наукові та практичні аспекти сільської кооперації: зб. наук. доп. 2013. С. 200–205.

Розділ: Економічна теорія
УДК 339.138+330.15
Князєва Т. В., Радченко Г. А.
Теоретичні передумови формування концепції еколого-відповідального маркетингу (c. 319 - 325)
Мета статті полягає у дослідженні еволюції теоретичних підходів щодо проблем еколого-економічної взаємодії суб’єктів господарювання та уточненні сутнісної характеристики економічної складової еколого-відповідального маркетингу. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, розглянуто еволюцію концепцій маркетингу, систематизовано погляди дослідників на визначення понять «соціальний маркетинг», «екологічний маркетинг». У результаті дослідження було виділено переваги та недоліки наявних визначень «зеленого» маркетингу. Сформульовано основні характеристики поняття «еколого-відповідальний маркетинг» в рамках концепцій сталого розвитку та соціально відповідального маркетингу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: інфраструктура еколого-відповідального маркетингу; концептуальне обґрунтування методології побудови еколого-відповідальної системи маркетингу; фактори та моделі сучасного економічного зростання з урахуванням екологічного чинника та ін.
Ключові слова: «зелений» маркетинг, екологічний маркетинг, еколого-відповідальний маркетинг, маркетингові концепції, соціальна відповідальність бізнесу.
Табл.: 2. Бібл.: 13.

Князєва Тетяна В’ячеславівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра маркетингу, Національний авіаційний університет (пр. Любомира Гузара, 1, Київ, 03058, Україна)
Email: tatiana.kniazieva2017@gmail.com
Радченко Ганна Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра маркетингу, Національний авіаційний університет (пр. Любомира Гузара, 1, Київ, 03058, Україна)
Email: annrad.01@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Князєва Т. В., Радченко Г. А. Теоретичні передумови формування концепції еколого-відповідального маркетингу // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 319–325.

Список використаних у статті джерел

Божук С. Г., Маслова Т. Д. Развитие инструментария социально-ответственного маркетинга. Проблемы современной экономики. 2012. № 1 (41). С. 199–213.
Братаніч Б. В. Становлення соціально орієнтованого маркетингу як суспільного феномена. Мультиверсум. Філософський альманах. 2007. № 45. С. 14–25.
Кузяк В. В., Стасюк Н. Р. Концепції соціальної відповідальності бізнесу // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доп. ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (8–10 листоп. 2012 р.). Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2012. С. 231–232.
Козуб Н. Маркетинг і екологія: особливості і перспективи. Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. 2009. Вип. 49. С. 123–134.
Мельник Л. Г. Экологическая экономика: учебник. Сумы: Университет. кн., 2001. 350 с
Римар І. А. Соціальна відповідальність в системі корпоративного управління. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. Т. 1, № 2. С. 65–67.
Садченко Е. В. Принципы и концепции экологического маркетинга: монография. Одесса: Астропринт, 2002. 400 с.
Унарова Я. Н. Применение современной концепции маркетинга в кооперативных предприятиях. Казанская наука. 2009. № 1. С. 293–298.
Устойчивое развитие: теория, методология, практика: учебник/под ред. проф. Л. Г.Мельника. Сумы: Университет. кн., 2009. 1216 с.
Шапран О. Є. Роль екологічного маркетингу у формуванні іміджу соціально-відповідального бізнесу. Управління проектами та розвиток виробництва. 2012. № 2 (42). С. 82–87.
Apaiwongse Tom S. The Influence of Green Policies on a Dual Marketing Center. An Ecological Marketing Approach. Journal of Business & Industrial Marketing. 1994. Vol. 9, No. 2. Р. 41–50.
Kotler P., Roberto E. Social Marketing: Strategies for changing public behavior. Printice Hall, 1989.
Ottman J. A. Green marketing: challenges and opportunities for the new marketing age. 1994.

Розділ: Економічна теорія
УДК 339.1
Мардус Н. Ю.
Теоретичні та методичні підходи до визначення економічної сутності ринку як економічної категорії (c. 325 - 329)
Метою статті є дослідження теоретичних і методичних підходів до визначення економічної сутності та змісту поняття «ринок» з подальшим уточненням і доповненням його тлумачення. Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання: досліджено передумови виникнення ринку, його еволюція, що порівняно з існуючими тлумаченнями розглядаються автором комплексно з позиції системного й еволюційного підходів. У статті комплексно та всебічно досліджено поняття «ринок» з позиції існування суспільного господарства, розглянуто теоретичні та методичні підходи до визначення поняття «ринок» як економічної категорії. Результати дослідження показали, що поняття «ринок» є однією з найбільш розповсюджених і складних категорій в економічній теорії, одним із найпоширеніших термінів у суспільстві і є основою ринкового господарства.
Ключові слова: ринок, ринкова економіка, економічна категорія, товар, економічна теорія.
Бібл.: 18.

Мардус Наталія Юріївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра економічного аналізу та обліку, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: nat_ua@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Мардус Н. Ю. Теоретичні та методичні підходи до визначення економічної сутності ринку як економічної категорії // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 325–329.

Список використаних у статті джерел

Мішеніна Г. А., Матвєєва Ю. Т. Дослідження ринку. Суми: СумДУ, 2015. 185 с.
Майн В. В. Етимологічні основи сутності ринку. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2013. № 1 (56). С. 73–77.
Внутрішній ринок України: теорія та стратегія посткризового розвитку: наук.-метод. розробка/за заг. ред. В. Г. Бодрова. Київ: НАДУ, 2011. 80 с.
Макаренко П. М., Сень О. В. Теоретичні аспекти сутності ринку та його видів. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2012. Вип. 1 (4). Т. 2. С. 3–21.
Леоненко П. М., Юхименко П. І. Історія економічних вчень: підручник. Київ: Знання, 2008. 639 с.
Герчикова И. Н. Регулирование предпринимательской деятельности. М.: Консалтбанкир, 2002. 704 с.
Зубко Н. М. Экономическая теория. Мн.: НТЦ «АПИ», 1999. 311 с.
Гальчинський А. , Єщенко П., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: підручник. Київ: Вища шк., 2007. 471 с.
Макконелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2 т. Т. 1. М.: ИНФРА-М, 1992. 528 с.
Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 1/відпов. ред. С. В. Мочерний. Київ: Академія, 2002. 864 с.
Дем'яненко М. Я., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Скупий В. М. Фінансовий словник-довідник. Київ: ІАЕ УААН, 2003. 555 с.
Котлер Ф., Армстронг Г. Основы маркетинга: учебник для вузов. М.: Вильямс, 2003. 1200 с.
Власов Д. В. Генезис формування поняття «ринок». Економіка АПК. – 2009. № 4. С. 121–124.
Осташко Т. О. Структурно-інституційний аналіз аграрного ринку. Київ: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. 56 с.
Супіханов Б. К. Розвиток ринків аграрної продукції: монографія. Київ: ННЦ «Ін-т аграрної економіки», 2009. 538 с.
Фінансовий ринок: навч. посіб./за ред. Т. М. Боголіб. Київ: Корпорація, 2015. 482 с.
Звіт (проміжний) про науково-дослідну роботу “Науково-методичні засади стратегічного розвитку страхового ринку України” за темою “Формування страхового ринку України в контексті сталого розвитку”/кер. С. В. Козьменко. Cуми: ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”, 2008. 140 с.
Сенишин О. С., Дзюбенко Н. О. Теоретичні засади дослідження продовольчого ринку. Економічний вісник. 2013. № 2. С. 164–171.

Розділ: Економічна теорія
УДК 339.9:364.2
Тютюнникова С. В., Карасик А. О.
Гуманізація та оптимізація структури потреб людини в умовах глобалізації (c. 330 - 335)
Цілісний гармонійний розвиток людини залежить від кількості та якості задоволених потреб. Вектор соціально-економічного розвитку, що спрямований на максимальне, а не гармонійне задоволення потреб, руйнує цілісне відтворення людини, перетворює її у споживача. Статтю присвячено питанню гуманізації системи потреб та оптимізації її структури, що розширює умови цілісного людського розвитку. Сучасна трансформація структури потреб, що розгортається в умовах глобалізації, відбувається під жорстким тиском багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, що інколи мають різноспрямовану та суперечливу дію на систему потреб. Потреби перебувають у стані руху, розвитку, розширення; структура потреб є складною, багаторівневою, ієрархічною. Важливим завданням для господарської практики є створення механізмів зовнішнього та внутрішнього обмеження надмірних потреб, становлення ефективних соціальних норм особистого споживання. Пошук нового вектора цивілізованого соціально-економічного розвитку має бути зорієнтований на такі структурні зміни в системі потреб людини, що будуть формуватися під впливом гуманізаціїї, яка забезпечить рівновагу структурних елементів. Прогрес людства не зводиться до обмеження потреб людини, він пов'язаний з розвитком її здібностей, з такими динамічними та структурними змінами в системі потреб, які сприяють розвитку та реалізації людських здібностей. Серед основних напрямів трансформації структури потреб людини в умовах поширення суперечливого впливу глобалізації можна окремо виділити: прискорення кількісної динаміки зростання потреб, зміну їх якості, вдосконалення форм і методів їх задоволення; зростання міжнаціональних і внутрішньонаціональних розривів в обсязі та структурі потреб; інституціоналізацію особистого споживання і перетворення його на фактор економічного зростання; виділення потреби як провідного чинника конструювання соціальної ідентичності.
Ключові слова: потреби людини, вільні та перетворені форми, суспільство споживання, піднесення потреб, гуманізація.
Бібл.: 17.

Тютюнникова Світлана Володимирівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра економічної теорії та економічних методів управління, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Карасик Анна Олегівна – аспірант, кафедра економічної теорії та економічних методів управління, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)

Посилання на цю статтю:
Тютюнникова С. В., Карасик А. О. Гуманізація та оптимізація структури потреб людини в умовах глобалізації // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 330–335.

Список використаних у статті джерел

Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества. М.: Весь мир, 2004. 188 с.
Бервено О. В. Якість життя як основа сталого національного соціально-економічного розвитку. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 8. С. 122–127. URL: http://www.global-national.in.ua/issue-8-2015
Сінькевич О. Б. Ідеологія суспільства споживання та масова культура: філософсько-культурологічний аналіз. Сборник научных трудов Sworld. 2012. Вып. 4. Т. 39. С. 102–109.
Современные проблемы управления в условиях информационного общества: науч. изд./редкол.: Н. В. Тихомирова и др. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. 751 с.
Жадан В. Б. К проблеме ценностей общества потребления. Гуманітарний часопис. 2016. № 1. С. 66–72.
Сосланд А. Влечение к новизне: теория и практика. Знание - сила. 2006. № 8. С. 40–46.
Скляров Р. Как преодолеть раскол между элитами и народом: путь снизу. URL: https://zn.ua/macrolevel/kak-preodolet-raskol-mezhdu-elitami-i-narodom-put-snizu-_.html
Прожиточный минимум в мире: В Украине хлеб и маргарин, а в Великобритании – шампанское и бифштекс. URL: https://kp.ua/economics/536706-prozhytochnyi-mynymum-v-myre-v-ukrayne-khleb-y-marharyn-a-v-velykobrytanyy-shampanskoe-y-byfshteks
Петренко О.Д. Споживання основних груп харчових продуктів населення областей північного регіону України. Гігієна населення місць. 2015. № 6. С. 194–199.
Стиглиц Дж. Цена неравенства Чем расслоение грозит нашему будущему. М.: Эксмо, 2015. 511 с.
Кругман П. Выход из кризиса есть! М.: Азбука бизнеса, Азбука Аттикус, 2013. 320 с.
Пикетти Т. Капитал в ХХІ веке. М.: Ад Маргинем Пресс, 2015. 592 с.
Фромм Э. Человек для себя. Иметь или быть? М.: АСТ, 1997. 415 с.
Гольбах П. Естественная политика или беседы об истинных принципах управления // Избранные произведения: в 2 т. М.: Мысль, 1968. Т. 2. 534 с.
Лебон Г. Психология народов и масс. СПб.: Макет, 1995. 316 с.
Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1981. 584 с.

Розділ: Економічна теорія
УДК 330.161:330.3:330.36:316.334.2
Смєсова В. Л.
Відтворення економічних інтересів як нелінійна динамічна система (c. 336 - 343)
Метою статті є визначення системних характеристик відтворення економічних інтересів акторів, обґрунтування можливості його еволюційного і революційного розвитку, нелінійності його розвитку в динаміці. Обґрунтовано основні характеристики системи відтворення економічних інтересів. Доведено, що у зазначеній системі комплементарно сполучуються стійкість і змінність як вбудовані механізми її розвитку у статиці та динаміці, забезпечення її самоорганізації і самовідновлення, кількісної і якісної трансформації. У статиці превалюють характеристики стійкості та тяжіння до стабільності, сталості. У динаміці основною характеристикою є змінність системи відтворення економічних інтересів, яка детермінує / реагує на процеси трансформації і розвитку її складових підсистем, потенційних можливостей, уподобань та економічної поведінки акторів (зміни ендогенного середовища), інститутів і інституцій, обмежувачів і стабілізаторів (зміни екзогенного середовища). Запропоновано модель динамічного розвитку системи відтворення економічних інтересів, обґрунтовано фази його еволюційного та революційного розвитку.
Ключові слова: відтворення, економічні інтереси, система, економічна поведінка, економічні прагнення, формування і реалізація економічних інтересів.
Рис.: 2. Бібл.: 10.

Смєсова Вікторія Леонідівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра теоретичної та прикладної економіки, Український державний хіміко-технологічний університет (пр. Гагаріна, 8, Дніпро, 49005, Україна)
Email: smesova_vl@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Смєсова В. Л. Відтворення економічних інтересів як нелінійна динамічна система // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 336–343.

Список використаних у статті джерел

Базилевич В. Д. Людиноцентричність парадигмальних зрушень в економічній теорії ХХІ ст. // Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. С. 15–20.
Скворцов А. Ю. Генезис характеристики экономических интересов. Вестник Костромского государственного университета им. Н. А. Некрасова. 2013. № 3, Т. 19. С. 68–70.
Тарасевич В. К гносеологии государственного капитализма. Проблеми економіки та політичної економії. 2017. № 1. С. 59–82.
Чернецова Н. С. Экономическая природа и эволюция системы экономических интересов: дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01. М., 2003. 411 c.
Исраилова Э. А. Механизм согласования экономических интересов субъектов рыночного хозяйства: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. Ростов-на-Дону, 2009. 169 с.
Далевська Н. М. Національні економічні інтереси України в умовах глобальної конкуренції. Економічний часопис-XXI. 2012. № 11/12. С. 15–18.
Мельник С., Горбан І. , Цуп М. Сутність і класифікація національних економічних інтересів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія: Економічна. 2014. Вип. 1. С. 57–66.
Рассказова Н. В. Устойчивое развитие социально-экономической системы в контексте теории интересов. Философия хозяйства. 2013. № 5. С. 149–158
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 432 с.
Философский энциклопедический словарь/ред.-сост. Е. Губский, Г. Кораблева, В. Лутченко. М.: ИНФРА-М, 1997. 576 с.

Розділ: Економічна теорія
УДК 65.014.1;338.24;338.14
Шарко М. В., Гусаріна Н. В.
Трансформація термінологічного апарату економічного розвитку інноваційної діяльності в умовах динамічних змін зовнішнього середовища (c. 344 - 350)
Метою статті є аналіз змістовної інтерпретації категоріальних понять економічного розвитку виробництва, що функціонує в умовах динамічних змін застосувань зовнішнього середовища. У статті наведено авторське трактування понять економічного розвитку та економічного зростання в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано актуальність уніфікації та систематизації основних трактувань економічного зростання як засобу вибору і використання певних управлінських рішень у конкретних умовах виробництва. На основі побудови діаграми Ісікави виконано градацію причин і труднощів економічного зростання підприємств. Структуровано умови та фактори понятійного апарату інноваційної діяльності в умовах невизначеності. Показано, що комплексне застосування ітеративних методів і методів факторного аналізу забезпечує цілісне розуміння домінуючих тенденцій економічного розвитку в умовах динамічних змін зовнішнього середовища.
Ключові слова: інновації, економічний розвиток, економічне зростання, понятійний апарат, причини, тенденції.
Рис.: 3. Бібл.: 18.

Шарко Маргарита Василівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економіки і підприємництва, Херсонський національний технічний університет (вул. Інститутська, 11, Хмельницький, 29016, Україна)
Email: mvsharko@gmail.com
Гусаріна Наталія Вікторівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки і підприємництва, Херсонський національний технічний університет (вул. Інститутська, 11, Хмельницький, 29016, Україна)
Email: gusarina@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Шарко М. В., Гусарина Н. В. Трансформация терминологического аппарата экономического развития инновационной деятельности в условиях динамических изменений внешней среды // Проблемы экономики. – 2017. – №4. – C. 344–350.

Список використаних у статті джерел

Лавров Е. И., Копогузов Е. А. Экономический рост: теория и проблемы. Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. 214 с.
Шарко М. В. Управление развитием инноваций в промышленном производстве: монография. Херсон: ОЛДИ-ПЛЮС, 2010. 448 с.
Sharko М., Burenko J., Gusarina N. Modeling of the information management capacity of complex economic systems in terms of risk. Технологический аудит и резервы производства. 2017.№ 2/4 (34). С. 14–19.
Sharko M.V., Zaitseva О. I., Gusarina N. V. Providing of innovative activity and economic development of enterprise in the conditions of external environment dynamic changes. Науковий вісник Полісся. 2017. № 3 (11). Ч. 2. С. 65–71.
Горюнова Н. Н. Экономический рост как фактор экономического развития. Теория и практика общественного развития. 2013. №7. С. 183–185.
Теняков И. М. Современный экономический рост: источники, факторы, качество: монография. М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, 2015. 176 с.
Тодаро М. П. Экономическое развитие. М.: Юнити, 1997. 667 с.
Ерохина Е. А. Экономическое развитие и экономический рост: системно-самоорганизационный подход к исследованию. Известия Томского политехнического университета. 2008. № 6. С. 39–41.
Четвертакова В., Четвертаков И. Экономический рост и развитие. Экономист. 2008. № 11. С. 35–38.
Шарко М. В., Гусаріна Н. В. Использование многокритериальной логики в стратегическом управлении инновационной активностью предприятия. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2016. № 3. Т. 2. С. 175–179.
Норберт Т. Управление изменениями. Проблемы теории и практики управления. 1998. № 1. С. 68–73.
Кузнецова М. П. Экономический рост: история и современность. СПб.: Сентябрь, 2001. 194 с.
Попович З. Економічне зростання і перспективи інноваційного розвитку. Економіка України. 2004. № 12. С. 148–153.
Пирог О. В. Стратегічні перспективи економічного розвитку національної економіки України. Бізнес Інформ. 2011. № 11. С. 32–34.
Корнійчук Л. Економічне зростання і сталий розвиток. Економіка України. 2008. № 3. С. 84–91.
Сімків Л. Є. Якісне економічне зростання в Україні, його оцінка та шляхи забезпечення. Тернопіль: Інноваційна економіка. 2014. № 2 [51]. С. 21–25.
Тищенко О. М., Шликова В. О. Науково-технічний розвиток як фактор економічного зростання в Україні. Вісник Київського інституту бізнесу і технологій. 2011. № 4 (17). С. 47–53.
Пилипенко Г. М., Чорнобаєв В. В. Теоретичні моделі регулювання інноваційно- інвестиційної активності. Європейський вектор економічного розвитку. 2007. № 2 (3). С. 68–74.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 338.2/339.7:336.7
Варцаба В. І., Мостіпака О. В.
Альтернативні грошові системи в контексті управління національною економікою (c. 351 - 362)
Мета статті полягає у дослідженні альтернативних грошових систем, кожна з яких може бути алгоритмом управління національною економікою. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці як зарубіжних, так і вітчизняних науковців, встановлено, що гроші являють собою феномен, здатний за інституціалізованими алгоритмами функціонування управляти соціально-економічними відносинами в просторово-часових координатах розвитку. Обґрунтовано інформаційну природу грошей, що гроші – це штучна інформація, своєрідний спосіб усвідомлення соціально-економічних відносин, оскільки грошова підсистема алгоритмізує соціально-економічні відносини та є похідною функціонування та розвитку національної економіки. Ефективність національної валюти залежить від вбудованих алгоритмів її функціонування, які виконуються в моделі національної економіки. У результаті дослідження висвітлено основні варіації потенційних альтернативних грошових систем. Зокрема, світові гроші, емітентами яких є високорозвинені країни; «вільні від відсотка» гроші С. Гезеля; абсолютні гроші С. Шарапова; гроші, забезпечені товарними цінностями; приватні гроші; віртуальні гроші – електронні гроші та криптовалюти тощо. Враховуючи те, що суспільно-економічна система України як синергетична система знаходиться тривалий час у стані біфуркації, у статті розглянуто та запропоновано найбільш ефективний шлях розвитку та функціонування грошової системи в контексті гармонійного взаємозв’язку із національною економікою в просторово-часових координатах через пряму емісію грошей під інноваційні проекти розвитку національної економіки. Перспективами подальших досліджень є транснаукова парадигма управління національною економікою.
Ключові слова: грошові системи, емісія грошей, місцеві гроші, електронні гроші, криптовалюта, транснаукова парадигма управління.
Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 53.

Варцаба Віра Іванівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра фінансів і банківської справи, Ужгородський національний університет (пл. Народна, 3, Ужгород, Закарпатська обл., 88000, Україна)
Email: vira.vartsaba@gmail.com
Мостіпака Олена Василівна – директор, ТОВ Компанія «Юрконсалтінг» ЛТД (вул. Б. Лепкого, 14/43, Тернопіль, 46024, Україна)
Email: mostipaka_olena@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Варцаба В. І., Мостіпака О. В. Альтернативні грошові системи в контексті управління національною економікою // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 351–362.

Список використаних у статті джерел

Везерфорд Дж. История денег: Борьба за деньги от песчаника до киберпространства. М.: Терра-Книжный клуб, 2001. 320 с.
Бродель Ф. Структуры повседневности: возможное и невозможное. М.: Прогресс, 1986. 620 с.
Майер Ротшильд. Дайте мне управлять деньгами страны // Peoples.ru. URL: http://www.peoples.ru/state/rich/meyer_rothschild/index.html
Філософія грошей в епоху фінансової цивілізації: монографія/за ред. Т. С. Смовженко, З. Е. Скринник. Київ: УБС НБУ, 2010. 463 с.
Ільїн В. Фінансовий універсум – формула спеціального буття епохи постмодерну // Інституціональний вектор економічного розвитку: зб. наук. пр. МІДМУ. 2008. № 1. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/iver/2008_1_1/chapters/chapter_1/chapter_1_part_3.pdf
Осипов Ю., Агєєв О., Гузар Л., Скринник З., Смовженко Т. Людина у світі грошей: Міжнародні філософсько-економічні читання (Львів). Філософська думка. 2009. № 2. С. 38–55.
Берёзкин Ю. М. Глобальный финансовый кризис: причины и возможные последствия. URL: http://berezkin.info/wp-content/uploads/2012/04/Berjozkin-Ju.M.-Globalnyj-finansovyj-krizis-Prichiny-i-vozmozhnye-posledstvija.pdf
Сабден О. С., Арменский А. Е. О целесообразности перехода к единому измерителю валюты в посткризисном развитии экономики. Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. № 1 (5), Т. 1. С. 355–361.
Ткаленко С. Фінансова безпека держави в умовах посилення глобалізаційних процесів. Міжнародна економічна політика. 2013. № 1. С. 87–108.
Хардт М., Негри А. Империя. М.: Праксис, 2004. 440 с.
Бард А., Зодерквист Я. Netoкратия: Новая правящая элита и жизнь после капитализма // Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2005. URL: http://e-puzzle.ru/datas/users/1-bard-netokratiya.rar/
Мостіпака О. Нетократія як влада мереж. Інноваційна економіка. 2016. № 11–12. С. 172–177.
Харрис Л. Денежная теория. М.: Прогресс, 1990. 750 с.
Gesell S. Die nat?rliche Wirtsehafts-ordnung (NWO). Lauf b. Nurnberg: Zitzmann Verlag, 1984.
Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Гелиос АРВ, 2002. 352 с.
Collom Ed. Community Currency in the United States: The Social Environments in Which it Emerges and Survives. Environment and Planning A. 2005. Vol. 37 (9). Р. 1565–1587.
Мунтіян В. І. Основи теорії інформаціогенної моделі економіки: [монографія]. Київ: КВІЦ, 2004. 368 с.
В Германии наравне с евро ходят 15 местных валют. Bundesbank не возражает. URL: http://money.newsru.com/article/31jan2007/bundes
«Complementary currency», або ж місцеві гроші: що це таке, яка від них користь і де краще застосовувати цю схему в Україні? URL: http://osp-ua.info/print/Pro-Contra/9772-complementary-currency-abo-zh-mistsevi-groshi-scho-tse-take-jaka-vid-nikh-korist-i-de-krasche-zastos.html
Попков В. В., Берг Д. Б., Порывкин Е. А. Альтернативные средства расчетов – история и перспективы. URL: http://mmera.ucoz.ru/publ/ehkonomika/alternativnye_sredstva_raschetov_istorija_i_perspektivy/5-1-0-34
Валютна альтернатива: як подолати дефіцит готівки // Журнал Forbes. № 4. 15.04.2015. URL: http://forbes.net.ua/ua/magazine/forbes/1391364-valyutna-alternativa-yak-podolati-deficit-gotivki
Для підтримки місцевих виробників і продавців у Брістолі ввели окрему валюту. URL: http://vidomosti-ua.com/world/51647
В Испании имеют хождение местные валюты. URL: http://www.espanarusa.com/ru/pedia/article/439519
Місцеві системи розрахунків як інструмент соціально-економічного розвитку. URL: http://e-commerce.com.ua/2016/04/місцеві-системи-розрахунків-як-інстр/
Шарапов С. Ф. Избранное. М.: РОССПЭН, 2010. 744 с.
Генкин А. С. Частные деньги: осмысление роли и места в современном мире // Финансы и кредит. 2005. № 29. URL: http://www.mirkin.ru/_docs/_dumnaya/Financea.pdf
White L. H. Competitive Money, Inside and Out. Cato Journal. 1983. Vol. 3. Р. 281–299.
Klein B. The Competitive Supply of Money. Journal of Money, Credit and Banking. 1974. Vol. 6, No. 4. Р. 444–450.
Электронные деньги и мобильные платежи. Энциклопедия/[Мартынов В. Г., Андреев А. Ф., Кузнецов А. В., Шамраев А. В., Васильев Е. С. и др.]. М.: КНОРУС: ЦИПСиР, 2009. 368 с.
Олексюк О. С., Мостіпака О. В. Електронні гроші: ретроспектива розвитку // Праці Міжнародної наукової конференції «Питання оптимізації обчислень (ПОО-ХL)», присвяченої 90-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова. Київ: Ін-т кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, 2013. С. 202–203.
Шаров О. Гетерогенізація грошових відносин у процесі гомогенізації грошей. Вісник НБУ. 2013. травень. С. 10–14.
Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей Постанова Правління НБУ від 04.11.2010 № 481 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10
Лист Національного банку України від 07.06.2013 № 25-112/6750. URL: http://balance.ua/files/products/z0LxtcVYEsOnd6iz9v5g/balans-vseukrainskoe-buhgalterskoe-izdanie_theme1_12_08_13_ua/pdf
Прозорість. Відкритість. Підзвітність: річний звіт 2015 // Національний банк України. 2016. 75 с. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=31669311
Virtual Currency Schemes // European Central Bank. October, 2012. 53 p.
Виртуальные валюты. Ключевые определения и потенциальные риски в сфере ПОД/ФТ [перевод подготовлен Международным учебно-методическим центром финансового мониторинга] // Отчет ФАТФ. Июнь, 2014. 28 с.
Шнайдер Д. Денежная Эволюция. Поменяет ли криптовалюта архитектуру мировой экономической системы? Часть 2 // Информат. 14.07.2017. URL: http://informat.com.ua/denezhnaya-evolyutsiya-pomenyaet-li-kriptovalyuta-arhitekturu-mirovogo-ekonomicheskoj-sistemy-chast-2/
Курс Биткоина на сегодня. 14.10.1017. URL: https://myfin.by/crypto-rates/bitcoin
Курс биткоина за все время. URL: https://www.credytoff.ru/kurs-bitkoina-za-vse-vremya/#__2009-2012
Lee Timothy B. 12 Questions about Bitcoin You Were Too Embarrassed to Ask. -Washington Post, 19 November, 2013. URL: http://www.washingtonpost.com/blogs/the-switch/wp/2013/11/19/12-questions-you-were-too-embarrassed-to-ask-about-bitcoin/
Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin // Офіційне Інтернет-представництво НБУ. 10.11.2014. URL: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608
Ethereum (ETH) ETH/USD. URL: https://www.coingecko.com/ru/динамика_цен/эфириум/usd
Блокчейн – новые возможности для производителей и потребителей электроэнергии?/Обзор мировой электроэнергетики, подготовленный PwC // PricewaterhouseCoopers International Limited (PwCIL). 2016. С. 14. URL: https://www.pwc.ru/ru/publications/blockchain.html
Олексюк О., Мостіпака О. Криптовалюта Біткоін. Проблеми системного підходу в економіці. 2017. № 4. С. 145–153.
Жук В. М. Наукове обґрунтування формування стратегічних запасів зерна: перспективи України в умовах глобалізації [наукова доповідь]. Облік і фінанси АПК. 2012. № 2. С. 3–13.
Руденко М. Д. Енерґія проґресу (Нариси з фізичної економії). Тернопіль: Джура, 2004. URL: http://chtyvo.org.ua/authors/Rudenko_Mykola/Energia_progresu/
Гилберт М. В поисках единой валютной системы (золото, доллар, что дальше?). М.: Прогресс, 1984. 350 с.
Ho Lok Sang. Towards a New International Monetary Order: The World Currency Unit and the Global Indexed Bond. The World Economy. 2000. No. 7, Vol. 23. Р. 939–950.
Лиетар Б. Будущее денег: новый путь к богатству, полноценному труду и более мудрому миру. М.: КРПА Олимп: АСТ: Астрель, 2007. 493 с.
Стерлигов Г. Мы создаем альтернативу деньгам // РБК daily. 18.02.2009. URL: https://www.audit-it.ru/news/finance/184956.html.
Мостіпака О. Економіка, гроші, технології: інформаціологічно-синергетично-архітектонічно-інституціональна методологія // Парадигмальні зрушення в економічній теорії XXI ст.: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 2–3 листопада 2017. С. 117–121.
Варцаба В. І. Теоретичні аспекти інноватизації управління розвитком регіональних суспільних систем на основі комплексу феноменів «сінтелектика-синергія-синархія». Бізнес Інформ. 2015. № 9. С. 97–105.
Мостіпака О. Пряма емісія грошей як умова самоорганізації соціально-економічної системи України. Інноваційна економіка. 2017. № 3–4. С. 65–73.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.011:047.44
Кремень В. М., Оголь Д. О.
Cтійкість фінансового сектора: сутність та оцінювання (c. 363 - 368)
Досліджено підходи до тлумачення сутності поняття “фінансова стійкість” та особливостей її оцінювання як важливого інструменту макропруденційного фінансового нагляду. Акцентовано увагу на тому, що наявні інструменти для оцінки надійності фінансового сектора мають переваги та недоліки, які були визначені авторами статті. У роботі застосовано метод згортки критеріїв для проведення оцінки стійкості фінансового сектора України. Обчислення композитного індикатора здійснюється виходячи із значень індикаторів фінансової стійкості, які були поділені на три групи. В результаті композитний індикатор включає компоненти достатності капіталу, кредитного ризику та ліквідності. Такий підхід дозволив використати регресійний інструментарій для визначення впливу цих компонентів на стійкість фінансового сектора країни. Отримані результати засвідчили, що спочатку підвищення рівня фінансової стійкості в Україні потребує покращення підходів до управління кредитним ризиком, потім – збільшення норм ліквідності та, зрештою, поліпшення достатності капіталу фінансових посередників.
Ключові слова: фінансова стійкість, стійкість фінансового сектора, індикатори фінансової стійкості, композитний індикатори стійкості фінансового сектора.
Рис.: 2. Формул: 9. Бібл.: 16.

Кремень Вікторія Михайлівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра фінансів та фінансово-економічної безпеки, Київський національний університет технологій та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2, Київ, 01011, Україна)
Email: kremen.vm@knutd.edu.ua
Оголь Дмитро Олексійович – економіст, відділ кон’юнктурних опитувань, Департамент статистики та звітності Національного банку України (пр. Науки, 7, Київ, 03028, Україна)
Email: ogoldmytro@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Kremen V. M., Ohol D. O. Financial Sector Stability: Essence and Assessment // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 363–368.

Список використаних у статті джерел

Chant J. Financial Stability as a Policy Goal, in Essays on Financial Stability. Canada: Bank of Canada, 2003. 112 р.
Crockett A. The Theory and Practice of Financial Stability // GEI Newsletter Issue. Global Economic Institutions. URL: http://www.cepr.org/gei/6rep2.htm
Добрышевский С. М., Трунин П. В., Палий А. А., Кнобель А. Ю. Некоторые подходы к разработке системы индикаторов мониторинга финансовой стабильности. М.: ИЭПП, 2006. 305 с.
Ferguson R. Should Financial Stability Be an Explicit Central Bank Objective? In Monetary Stability, Financial Stability and the Business Cycle: Five Views // BIS Paper. 2003. 18, September. Р. 7–15.
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2015 року: Проект розвитку. Київ, 2008. URL: www.ufin.com.ua/koncepcia/002.doc
Foot M. What is “financial stability” and How do we get it? The Roy Bridge Memorial Lecture // Financial Services Authority. April, 2003.
Houben А., Kakes J., Schinasi G. Toward a Framework for Safeguarding Financial Stability // IMF Working Paper WP/04/101. June, 2004. Nо. 40.
IMF Financial Soundness Indicators (FSIs): Compilation Guide, Washington D.C. USA. URL: http://fsi.imf.org/Default.aspx
Каллаур П. Концепт „финансовая стабильность”. Белорусский экономический журнал. 2007. № 1. С. 25–37.
Kozarevic E., Polic N., Peric A. To liberate or to regulate: balanced approach to bank-oriented financial system transformation in developing countries. Banks and Bank Systems. 2017. Vol. 12 (1). Р. 60–66.
Організаційно-методичні підходи до запровадження в НБУ системи оцінки стійкості фінансової системи/за ред. В. І. Міщенко, О. І. Кіреєва, М. М. Шаповалової. Київ: Центр наук. досл. НБУ, 2005. 97 с.
Padoa-Shioppa T. Central Banks and Financial Stability: Exploring a Land in Between. Paper presented at the Second ECB Central Banking Conference “The transformation of European financial system”. Frankfurt on Main. October, 2012.
Пшик Б. І. Фінансова стабільність: сутність та особливості прояву. Вісник СевНТУ. Серія: Економіка і фінанси. 2013. Вип. 138. С. 91–96.
Schinasi G. Defining Financial Stability // IMF Working Paper WP/04/187. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2004/wp04187.pdf
Школьник І. О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: монографія. Суми: ВВП “Мрія-1” ТОВ, УАБС НБУ, 2008. 348 с.
Статистика індикаторів фінансової стійкості: Національний банк України. URL: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44575

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 346.2:368.025.61
Нестеренко О. О.
Методологічні засади опису ризиків бізнес-моделі суб’єкта господарювання в інтегрованій звітності (c. 369 - 375)
Метою статті визначено обґрунтування методологічних засад опису підприємницьких і бухгалтерських ризиків бізнес-моделі суб’єкта господарювання в інтегрованій звітності для їх своєчасного виявлення та оцінки, а також розробки методів їх нівелювання чи мінімізації та можливого попередження. Запропоновано в процесі формування інтегрованої звітності розглядати ризики з двох сторін: по-перше, це ризики, які виникають у бізнес-моделі суб’єкта господарювання та мають розкриватися в інтегрованому звіті; по-друге, це власне бухгалтерські ризики інтегрованої звітності, які повинні враховувати члени кроссекторальної робочої групи та управлінський персонал в процесі формування та оприлюднення інтегрованої звітності. Для розробки адекватного обліково-аналітичного інструментарію розкриття інформації про ризики бізнес-моделі та інтегрованої звітності й їх нівелювання чи мінімізації в статті проведено термінологічний аналіз сутності підприємницького та бухгалтерського ризиків. Запропоновано підприємницький ризик визначати як об’єктивно-суб’єктивну економічну категорію, яка характеризує імовірність виникнення негативних чи позитивних наслідків економіко-соціо-екологічної діяльності в рамках реалізації бізнес-моделі суб’єкта господарювання в ситуації невизначеності. Під бухгалтерським ризиком запропоновано розуміти ймовірність виникнення несприятливих наслідків внаслідок організаційних, методологічних та методичних помилок в інтегрованій обліковій системі, що несуть загрозу для якості, точності та достовірності звітної інформації про економіко-соціо-екологічну діяльність в інтегрованій звітності та загрозу неправильного прийняття рішень стейкхолдерами на базі інформації інтегрованого звіту. Для вчасного виявлення підприємницьких ризиків і максимального нівелювання впливу бухгалтерських ризиків на процес формування та оприлюднення інтегрованої звітності в дослідженні визначено місце підприємницького та бухгалтерського ризиків у бізнес-моделі суб’єкта господарювання.
Ключові слова: підприємницький ризик, бухгалтерський ризик, бізнес-модель, інтегрована звітність, економіко-соціо-екологічна діяльність.
Рис.: 2. Бібл.: 18.

Нестеренко Оксана Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, докторант, кафедра фінансів, аналізу та страхування, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: akseniya72@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Нестеренко О. О. Методологічні засади опису ризиків бізнес-моделі суб’єкта господарювання в інтегрованій звітності // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 369–375.

Список використаних у статті джерел

Marchand D. A. Competing with Information. A Manager’s Guide to Creating Value with Information Content. Chichester: John Wiley&Sons, 2000. 352 p.
Хорин А. Н. Рыночно ориентированная финансовая отчетность: баланс корпоративного капитала. Бухгалтерский учет. 2006. № 15. С. 39–44.
Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство, или Как завести собственное дело и добиться успеха: Вып. I. Предприниматель и предпринимательство. М.: Прогресс, 1992. 160 с.
Фізична економія у вимірах теорії і практики господарювання: колективна монографія/за ред. Ю. О. Лупенка, В. М. Жука, В. О. Шевчука, О. В. Ходаківської. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2013. 502 с.
Миль Дж. С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии. М.: Прогресс, 1990. 352 с.
Пигу А. Экономическая теория благосостояния. М.: Прогресс, 1985. Т. 1. 512 с.
Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 № 698-XII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/698-12/card2#Card
Вітлінський В. В., Верченко П. І., Сігал А. В., Наконечний Я. С. Економічні ризики: ігрові моделі. Київ: КНЕУ, 2002. 446 с.
Доценко І. О. Систематизація класифікаційних ознак підприємницького ризику. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2011. № 4. С. 83–91.
Смит А. Исследование о природе и причинах богатств народов. Книга первая. М.: Ось – 89, 1997. 256 с.
Штефанич Д. А., Вашків П. Г., Попіна С. Ю. Підприємницький ризик: суть, оцінка та шляхи попередження. Тернопіль: СМП «Астон», 1995. 129 с.
Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Риски в предпринимательской деятельности. М.: ИНФРА-М, 1998. 224 с.
Кузьмінський Ю.А. Про сьогодення та майбутнє облікової професії. Незалежний аудитор. 2012. № 4. С. 33–35.
Гуцайлюк З. В. Економічні ризики в інформаційній системі бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік і аудит. 2010. № 7. С. 8–13.
Чебанова Н. В., Єфіменко Т. І., Орлова В. М. Методичні підходи до ідентифікації ризиків бухгалтерського обліку за податковими різницями. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Економіка. 2016. № 3 (31). С. 193–198.
Атамас П. Й., Атамас О. П., Крамаренко Г. О. Роль бухгалтерського обліку в управлінні ризиками підприємництва. Академічний огляд. 2016. № 1. С. 60–69.
Развитие интегрированной системы учета и отчетности: методология и практика: монография/под общ. ред. Н. А. Каморджановой. М.: Проспект, 2015. 192 с.
Krutova A.S. Constituent elements of instruments of the strategic accounting. Незалежний аудитор. 2016. № 15 (І). С. 10–13.

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 331.5
Азьмук Н. А.
Зайнятість і мотивація праці в інформаційній економіці: трансформація і взаємозв’язок (c. 376 - 383)
Метою статті є вивчення і систематизація тенденцій трансформації зайнятості та мотивації праці в інформаційній економіці. В результаті дослідження було визначено основні тенденції трансформації зайнятості в інформаційній економіці. Обґрунтовано взаємозв’язок трансформації зайнятості та мотивації праці. Здійснено порівняльний аналіз основних елементів мотиваційної моделі у традиційній та інформаційній економіці. Досліджено нову форму взаємодії дистанційних цифрових працівників у інноваційних розподілених командах. Охарактеризовано новий елемент цифрового ринку праці – штучний інтелект і визначено його роль і місце на ньому. Акцентовано увагу на трансформації ролі штучного інтелекту з об’єкта ринку праці у суб’єкт. Запропоновано авторське визначення поняття «зайнятість в інформаційній економіці», в основу якого покладено зміну сутнісних характеристик зайнятості під впливом розвитку цифрових технологій. Обґрунтовано, що основними підходами до мотивації праці в інформаційному суспільстві є компетентнісний і цифровий. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка механізмів мотивації дистанційних цифрових працівників і вивчення взаємодії працівників зі штучним інтелектом.
Ключові слова: цифрова зайнятість, штучний інтелект, мотивація праці, розподілені інноваційні команди, компетентнісний підхід до мотивації, цифровий підхід до мотивації
Табл.: 2. Бібл.: 17.

Азьмук Надія Анатоліївна – доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, відділ економічних проблем соціальної політики, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: azmukna@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Азьмук Н. А. Зайнятість і мотивація праці в інформаційній економіці: трансформація і взаємозв’язок // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 376–383.

Список використаних у статті джерел

Brynjolfsson E., McAfee A. Race against the machine: How the digital revolution is accelerating innovation, driving productivity, and irreversibly trans-forming employment and the economy. URL: http://digital.mit.edu/research/briefs/brynjolfsson_McAfee_Race_Against_the_Machine.pdf
Frey C. B., Osborne M. A. The future of employment: how susceptible are jobs to computerization // Retrieved September. 2013. Vol. 7. 72 р. URL: http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/downloads/academic/The_Future_of_Employment.pdf
Trevor J. Future Work: Changes, Choices & Consequences. URL: http://www.europeanbusinessreview.com/future-work-changes-choices-consequences/
Weber E. Industry 4.0 – job-producer or employment-destroyer? URL: http://doku.iab.de/aktuell/2016/aktueller_bericht_1602.pdf
Susskind R., Susskind D. The future of the professions: How technology will transform the work of human experts // Oxford University Press – 2015. URL: https://global.oup.com/academic/product/the-future-of-the-professions-9780198713395?cc=ua&lang=en&
Hirsch-Kreinsen H., Ittermann P., Niehaus J. Digitalisierung industrieller Arbeit. URL: http://www.neue-industriearbeit.de/fileadmin/templates/publikationen/SoMaLI_2015_Zwischenbericht_Hirsch-Kreinsen__ten_Hompel_et_al.pdf
Грішнова О., Костенко Т. Нові підходи до мотивації праці з урахуванням системи життєвих цінностей молоді. Україна: аспекти праці. 2011. № 7. С. 3–8.
Колот А. М., Кравчук О. І. Людина і нова економіка: діалектика розвитку. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2015. № 1 (9). С. 8–29.
Грішнова О. А., Заїчко О. С. Новітні технології в економіці персоналу: нові можливості й нові виклики. Вісник економічної науки України. 2016. № 2. С. 52–57.
Грузіна І. А. Трансформація підходу до мотивації праці персоналу в умовах інформаційної економіки. Економіка розвитку. 2014. № 1. С. 67–70.
Семикіна М. В., Іщенко Н. А., Федунець А. Д. Механізми зайнятості в умовах інноваційних змін: мотиваційний аспект: монографія. Кіровоград: КНТУ, 2015. 210 с
Чижова Л. С., Садовая Е. С., Кузьмин В. В. Инновационная экономика: занятость, трудовая мотивация, эффективность труда: монография. М.: Экономика, 2011. 430 с.
Семикіна М. В., Іщенко Н. А., Бугайова М. В. Трансформації зайнятості як фактор зміни мотиваційних моделей поведінки на ринку праці. Праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2015. № 27. С. 148–157.
Цветков В. Я. Распределенное управление // Современные технологии управления. 2017. URL: http://sovman.ru/article/7602/
European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103 (INL)). URL: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA-2017-0051+0+DOC+XML+V0//EN&language=EN#BKMD-9
Oshri I., Kotlarsky J., Willcocks L. The Handbook of Global Outsourcing and Offshoring 3rd edition. Springer, 2015.
Рынок ИТ-фриланс-аутсорса Восточной Европы в 2016 году // Topsdev. URL: https://topsdev.org/blog/obzor-rinka-freelance-2016.htm

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 311.2:[331.5:332.1]
Корепанов О. С., Степанов О. М.
Статистичний аналіз ринку праці в Україні методами багатовимірної класифікації: регіональний аспект (c. 384 - 392)
Метою статті є дослідження ринку праці України в регіональному розрізі за допомогою методів кластерного аналізу. Проаналізовано сучасний стан ринку праці за регіонами України та сформовано систему статистичних показників, що мають вплив на стан і розвиток цього ринку. Обґрунтовано доцільність застосування кластерного аналізу для групування регіонів за рівнем розвитку ринку праці. Розкрито сутність кластерного аналізу, наведено його основну мету, основні завдання, що можуть бути вирішені під час його використання, розглянуто основні етапи проведення аналізу. Описані основні методи кластеризації та за результатами проведеного моделювання обґрунтовано переваги та недоліки кожного з методів. У роботі здійснено кластеризацію регіонів України за рівнем розвитку ринку праці різними методами кластерного аналізу, наведено висновки за результатами проведених розрахунків та окреслено основні напрями подальших досліджень.
Ключові слова: ринок праці, недовикористання робочої сили, регіони України, кластерний аналіз, STATISTICA.
Рис.: 6. Табл.: 2. Формул: 2. Бібл.: 10.

Корепанов Олексій Сергійович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра статистики, обліку та аудиту, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: o.s.korepanov@karazin.ua
Степанов Олександр Миколайович – магістрант, кафедра статистики, обліку та аудиту, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)

Посилання на цю статтю:
Корепанов О. С., Степанов О. М. Статистичний аналіз ринку праці в Україні методами багатовимірної класифікації: регіональний аспект // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 384–392.

Список використаних у статті джерел

Боровиков В. П. Популярное введение в современный анализ данных в системе STATISTICA. М.: Горячая линия – Телеком, 2013. 288 с.
Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://ukrstat.org/
Економічна статистика: навч. посіб./за ред. В. М. Соболєва. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. 388 с.
Корепанов О. С., Чала Т. Г., Лазебник Ю. О. Розвиток національної системи статистики трудової діяльності. Соціальна економіка. 2016. № 2. C. 23–30.
Поліщук (Бурєннікова) Н. В., Бурєнніков Ю. Ю. Математичні методи економічного аналізу: теорія і практика: навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2013. 292 с.
Labour standards // International Labour Organization. URL: http://www.ilo.org/global/standards/lang--en/index.htm
Lyman R., Longnecker O. An Introduction to Statistical Methods and Data Analysis. Texas A&M University: Brooks/Cole, Cengage Learning, 2010.
Measuring informality: A statistical manual on the informal sector and informal employment // ILO URL: http://www.unsiap.or.jp/elearning/el_material/PSS/1507_Informal/ILO_Measuring_Informality.pdf
Resolution Concerning Statistics of the Economically Active Population, Employment, Unemployment and Underemployment (1982): Thirteenth International Conference of Labour Statisticians // ILO, Department of Statistics. Geneva, October 1982. URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---stat/documents/normative instrument/wcms_087481.pdf
Resolution Concerning Statistics of Work, Employment and Labour Underutilization (2013): 19th International Conference of Labour Statisticians // ILO, Department of Statistics. Geneva, 2013. URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---stat/documents/ norma-tiveinstrument/wcms_230304.pdf

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 657.1
Ляхович Г. І.
Аналіз доцільності переходу на бухгалтерський аутсорсинг (c. 392 - 397)
Метою статті є обґрунтування методики аналізу доцільності переходу на бухгалтерський аутсорсинг. На основі опрацювання наукових праць узагальнено підходи до аналізу доцільності переходу на бухгалтерський аутсорсинг; особливу увагу приділено аналізу трансакційних витрат бухгалтерського аутсорсингу, що в нинішніх умовах є одними з визначальних кількісних критеріїв вибору цієї форми організації бухгалтерського обліку. Обґрунтовано вибір виду бухгалтерського аутсорсингу (повний або частковий) для різних груп підприємств (мікропідприємства; малі і середні; великі). Визначено послідовність аналізу доцільності переходу на бухгалтерський аутсорсинг, яка передбачає: визначення ділянок бухгалтерського обліку для передачі; вибір аутсорсера; оцінку ризиків надійності аутсорсера. Перспективами подальших досліджень є питання аналізу ефективності обрання аутсорсингу як форми організації бухгалтерського обліку.
Ключові слова: бухгалтерський аутсорсинг, аутсорсер, ризик.
Табл.: 2. Формул: 7. Бібл.: 8.

Ляхович Галина Іванівна – кандидат наук з державного управління, доцент, директор, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету (вул. Дністровська, 32, Івано-Франківськ, 76018, Україна)
Email: kaffinance@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Ляхович Г. І. Аналіз доцільності переходу на бухгалтерський аутсорсинг // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 392–397.

Список використаних у статті джерел

Давыдкин Е. В. Нечеткая модель оценки эффективности аутсорсинга. Вестник ТГПУ. 2011. № 12. С. 162–165.
Котляров И. Д. Алгоритм отбора аутсорсеров по критерию способности обеспечить целевые значения показателей, описывающих передаваемый процесс. Проблемы экономики и управления нефтегазовым комплексом. 2012. № 10. С. 50–54.
Котляров И. Д. Оценка рисков сотрудничества с аутсорсером. Проблемы экономики и управления нефтегазовым комплексом. 2012. № 11. С. 34–37.
Коуз Р. Фирма, рынок и право. М.: Дело ЛТД, 1993. 192 с.
Курбанов А. Х., Плотников В. А. Аутсорсинг в России: социальное содержание и экономические условия применения. Управленческое консультирование. 2011. № 3. С. 123–131.
Попов Е. В., Симонова В. Л. Межфирменные сетевые формы организации в системе корпоративного управления. Экономика региона. 2009. № 3. С. 146–153.
Buchanan J., Brennan G. The Reason of Rules. Cambridge: Cambridge University Press, 1985.
Williamson O. E. The economics of organization: the transaction cost approach. The American Journal of Sociology. 1981. No. 87 (3). P. 548–577.

Розділ: Економічна статистика. Бухгалтерський облік та аудит
УДК 311:33
Сєрова І. А.
Міжнародні зіставлення: питання методології та практики (c. 398 - 404)
У статті розглянуто питання методологій та організації статистичного спостереження рівня економічного розвитку країн. Виокремлено теоретичний базис міжнародних зіставлень і на його основі здійснено порівняльну оцінку неузгодженості теоретичних положень і причин відмінності темпів зростання ВВП. Виходячи зі складності формування однорідних сукупностей даних з метою отримання коректних результатів зіставлення, визначено загальну схему взаємозв’язку теоретичної бази міжнародних зіставлень й обмежень по ПКС. Розглянуто можливість отримання єдиного виміру показників національних економік виходячи з наявних помилок вибірки, похибок виміру і помилок класифікації. Зроблено акцент на поєднання робіт за ПМЗ та ІСЦ з метою досягнення зіставлення даних в територіальному розрізі та за часом. Використовуючи базові характеристики стійкого зростання економік, визначено довгострокові перспективи зміни рейтингових позицій країн із різним рівнем доходів. Показано, що чіткість й однозначність теоретичних положень є визначальною умовою подальшого процесу збирання даних і формування коректних аналітичних висновків.
Ключові слова: міжнародні зіставлення, Система національних рахунків, паритет купівельної спроможності валют, споживчі ціни, методологія статистики
Рис.: 2. Табл.: 2. Бібл.: 14.

Сєрова Ірина Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра статистики і економічного прогнозування, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: irina.cevaro@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Sierova I. A. International Comparisons: Issues of Methodology and Practice // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 398–404.

Список використаних у статті джерел

Голованов А. И. Методология современной экономической науки: определение общего вектора. Вестник Томского государственного университета. 2012. № 3 (19). С. 5–10.
Караганов С. А. О проблеме измерения национального дохода страны. Zeszyty Naukowe. 2013. 36 (108) z. 2 Р. 61–74. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/11_ZN_AM_36(108)_2_Karganov.pdf
Косарев А. Е. Паритет покупательной способности валют – уникальный инструмент международных сопоставлений. Вопросы статистики. 2014. № 5. С. 63–72.
Овчаров А. О. О роли статистической методологии в научных исследованиях. Вопросы статистики. 2014. № 4. С. 27–31.
Орлов А. И. Новая парадигма математических методов экономики. Экономический анализ: теория и практика. 2013. № 36 (339). С. 25–30.
Орлов А. И. Теория измерений как часть методов анализа данных: размышления над переводом статьи П. Ф. Веллемана и Л. Уилкинсона. Социология: методология, методы и математическое моделирование. 2012. № 35. С. 155–174.
Отчет о промышленном развитии – 2016. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/2015-12/EBOOK_IDR2016_OVERVIEW_RUSSIAN_0.pdf
Ротаенко О. В., Штогрина Ю. И. Эволюция международных стандартов, применяемых в отечественной статистической практике. URL: https://www.rae.ru/forum2012/pdf/0169.pdf
Руководство по индексам потребительских цен: теория и практика. URL: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/themes/13/cpi_ru.pdf
Система национальных счетов 2008, Нью-Йорк, 2012 год. URL: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/sna2008russian.pdf
Теняков И. М. Современные проблемы измерения экономического роста // Инновационное развитие экономики России: сценарии и стратегии: V Междунар. науч. конф. (г. Москва 18–20 апреля 2012 г.): Т. 1. М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, 2012. С. 139–146.
CLASSIFICATION OF INDIVIDUAL CONSUMPTION BY PURPOSE (COICOP). URL: http://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008.pdf
Purchasing Power Parities and the Real Size of World Economies. A Comprehensive Report of the 2011 International Comparison Program. URL: http://siteresources.worldbank.org/ICPEXT/Resources/2011-ICP-Global-Report.pdf
The World in 2050. Will the shift in global economic power continue? February 2015. URL: www.pwc.uk/economics

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 338.115.31
Бріль М. С., Пивавар І. В.
Управління житлово-комунальним господарством міста: системно-імітаційний підхід (c. 405 - 415)
Статтю присвячено розробці моделей управління житлово-комунальним господарством міста на основі системного підходу й імітаційного моделювання. Зроблено огляд наявних моделей міських систем, показано їхні переваги та недоліки. З використанням методів імітаційного та сценарного моделювання розроблено імітаційну модель управління житлово-комунальним господарством міста, що дозволяє прогнозувати динаміку основних соціально-економічних показників розвитку міста. На основі моделі було змодельовано прогнозні показники за різними сценаріями розподілу фінансових коштів на оновлення та утримання об’єктів житлового фонду міста. Головним критерієм ефективності сценаріїв виступав рівень забезпеченості населення житлом. Побудовані моделі можуть бути використані для прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування та при розробці програм соціально-економічного розвитку міста.
Ключові слова: житлово-комунальне господарство, модель управління, системний підхід, забезпеченість житлом, прийняття рішень, імітаційна модель, експеримент, системна динаміка.
Рис.: 8. Табл.: 3. Бібл.: 18.

Бріль Михайло Сергійович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра політичної економії, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: msbril01@gmail.com
Пивавар Ірина Володимирівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра політичної економії, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: Pivavarir@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Бріль М. С., Пивавар І. В. Управління житлово-комунальним господарством міста: системно-імітаційний підхід // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 405–415.

Список використаних у статті джерел

Ачкасов А. Є., Гелеверя Є. М., Косяк А. П. Житловий фонд Харківського регіону як капітал та об’єкт інвестування. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2011. № 935. С. 81–91.
Величко В. В., Гайденко С. М. Актуальні питання управління підприємствами житлово-комунального господарства в сучасних економічних умовах. Економіка і суспільство. 2016. № 4. С. 119–126.
Высоковский А. А. Взаимодействие региональных и местных органов власти в управлении пространственным развитием // Модернизация экономики и общественное развитие: материалы VIII Междунар. науч. конф. М.: ИД ГУ-ВШЭ, 2007. С. 338–347.
Высоковский А. А. Управление пространственным развитием. Отечественные записки. 2012. № 3 (48). С. 36–47.
Высоковский А. Теоретические модели пространственной организации города. Городское управление. 1998. № 1. С. 34–40.
Гелеверя Є. М., Косяк А. П. Організаційно-фінансові аспекти відновлення міського житлового фонду регіону. Бизнес Информ. 2011. № 1. С. 75–79.
Горохов А. В. Синтез и анализ моделей системной динамики регионального социально-экономического развития: автореф. дис. … д-ра техн. наук: 05.13.10. М., 2003. 283 с.
Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління. Харків: ХНАМГ, 2009. 356 с.
Ефименко И. А. ЖКХ как сфера нормального функционирования жизнедеятельности населения. Бизнес Информ. 2009. № 11 (2). С. 35–36.
Качала Т. М. Корекція курсу реформування сфери житлово-комунальних послуг. Комунальне господарство міст. Серія: Економічні науки. 2010. Вип. 96. С. 15–23.
Кугаенко А. А. Основы теории и практики динамического моделирования социально-экономических объектов и прогнозирования их развития. М.: Вузов. кн., 1998. 392 с.
Лычкина Н. Н. Современные тенденции в имитационном моделировании. Вестник университета. Серия: Информационные системы управления. 2000. № 2. С. 135–141.
Малыгина С. Н. Метод синтеза сценарной динамической модели развития малого города севера России: автореф. дис. … канд. техн. наук: 05.13.01. Апатиты, 2003. 20 с.
Путилов В., Горохов А. Системная динамика регионального развития. Мурманск: НИЦ "Пазори", 2002. 307 с.
Ресин В. И., Попков Ю. С. Развитие больших городов в условиях переходной экономики. Системный подход. М.: Едиториал УРСС, 2000. 328 с.
Сьомкіна Т. В., Потапчик О. О. Моделювання якості послуг житлово-комунального господарства регіону: сценарно-імітаційний підхід // Стійкий розвиток регіонів України на базі кластеризації та корпоратизації (галузевий аспект): колект. монографія/голов. ред. К. Ф. Ковальчук. Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2012. 253 с.
Форрестер Дж. Динамика развития города. М.: Прогресс, 1974. 285 с.
Форрестер Дж. Мировая динамика. М.: ACT; СПб.: Terra Fantastica, 2003. 379 с.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 658:330.322:519.866
Коцюба О. С.
Аналітична підтримка вибору найкращого інвестиційного проекту в умовах нечітких даних (c. 416 - 423)
Статтю присвячено проблемі оптимального вибору у сфері реальних інвестицій у разі нечітких оцінок фінансово-економічних параметрів. Загальнометодологічний базис дослідження становить інтеграційний підхід до розв’язання задач прийняття рішень в умовах невизначеності, конфліктності та породженого ними ризику на основі теорії ігор, запропонований Р. І. Трухаєвим. В останні десятиріччя він набув активного розвитку в працях наукової школи ризикології під керівництвом В. В. Вітлінського. Одним зі системотвірних компонентів зазначеної інтеграційно-ігрової методології є класифікатор інформаційних ситуацій (всього їх виокремлюється сім). При цьому опис можливих станів економічного середовища нечіткою множиною (підмножиною) відповідає сьомій інформаційній ситуації. В роботі було здійснено спробу розвитку методичного апарату для задачі вибору найкращого інвестиційного проекту з множини альтернативних проектів в умовах нечітких даних. У результаті було сформульовано модель, яка ґрунтується на використанні згорток локальних критеріїв. Відповідно до прийнятих методологічних настанов структура узагальненого (інтегрованого) показника економічної привабливості (ефективності) реальних інвестицій передбачає три ієрархічні рівні: перший – деталізованих критеріїв у розрізі часткових критеріїв (фінансового ефекту, доходності, терміну окупності), другий – часткових критеріїв, третій – власне узагальнений показник. У базовому варіанті запропонованої моделі серед можливих способів (методів) агрегування показників, які деталізують аспекти нечітких оцінок часткових критеріїв, перевага віддана способу, згідно з яким вони поєднуються між собою за допомогою комбінованої, адитивно-мультиплікативної, згортки.
Ключові слова: інвестиційний проект, оптимальний вибір, невизначеність, нечіткість, ризик, згортка критеріїв.
Формул: 67. Бібл.: 22.

Коцюба Олексій Станіславович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: as_kotsyuba@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Коцюба О. С. Аналітична підтримка вибору найкращого інвестиційного проекту в умовах нечітких даних // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 416–423.

Список використаних у статті джерел

Kahraman C., Gulbay M., Ulukan Z. Applications of Fuzzy Capital Budgeting Techniques. Fuzzy Applications in Industrial Engineering. 2006. Vol. 201. P. 177–203.
Kahraman C., Tolga A., Yavuz M. Fuzzy Investment Planning and Analyses in Production Systems. Production Engineering and Management under Fuzziness. 2010. Vol. 252. P. 279–298.
Kuchta D. Robust Selection of Investment Projects // International Conference on Fuzzy Sets and Soft Computing in Economics and Finance FSSCEF 2004: Proceedings, Saint-Petersburg, Russia, June 17–20, 2004. Vol. II. P. 438–445.
Dymova L., Sevastjanov P., Sevastianov D. MCDM in a fuzzy setting: Investment projects assessment application. International Journal of Production Economics. 2006. Vol. 100, Issue 1. P. 10–29.
Недосекин А. О. Нечеткий DPBP и новый подход к рациональному отбору инвестиционных проектов. URL: http://sedok.narod.ru/s_files/2003/ Art_090603.doc (дата обращения: 12.08.2015).
Аньшин В. М., Демкин И. В., Царьков И. Н., Никонов И. М. Применение теории нечетких множеств к задаче формирования портфеля проектов. Проблемы анализа риска. 2008. Т. 5, № 3. C. 8–21.
Чернов В. Г. Модели поддержки принятия решений в инвестиционной деятельности на основе аппарата нечетких множеств. М.: Горячая линия–Телеком, 2007. 312 с.
Valiyev V. M. Modeling process of decision making on selection of investment projects in fuzzy circumstances. URL: http://ecomod.net/system/files/FuzzyProject_ENG.doc (Last accessed: 05.04.2017).
Деревянко П. М. Модели и методы принятия стратегических решений по распределению реальных инвестиций предприятия с применением теории нечетких множеств: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.13. Санкт-Петербург, 2006. 224 с.
Гареев Т. Ф. Формирование комплексной оценки инноваций на основе нечетко-интервальных описаний: дис. … канд. экон. наук: 08.00.05. Казань, 2009. 268 с.
Нейман Дж., Моргенштерн O. Теория игр и экономическое поведение. М.: Наука, 1970. 708 с.
Трухаев Р. И. Модели принятия решений в условиях неопределенности. М.: Наука, 1981. 258 с.
Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. Київ: КНЕУ, 2004. 480 с.
Вітлінський В. В., Верченко П. І., Сігал А. В., Наконечний Я. С. Економічний ризик: ігрові моделі: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2002. 446 с.
Леоненков А. В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB и fuzzyTECH. СПб.: БХВ-Петербург, 2003. 736 с.
Вітлінський В. В. Кількісне оцінювання ступеня економічного ризику. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. 2010. № 1 (51). С. 159–162.
Ахрамейко А. А., Железко Б. А. Многокритериальные методы обоснования управленческих решений в условиях нестохастической неопределенности данных // V Международная научно-практическая конференция «Интегрированные модели и мягкие вычисления в искусственном интеллекте»: сборник научных трудов (Коломна, 28–30 мая 2009 г.). М.: Физматлит, 2009. Т. 2. С. 785–798.
Ахрамейко А. А., Железко Б. А., Ксеневич Д. В., Ксеневич С. В. Обобщение метода анализа иерархий Саати для использования нечетко-интервальных экспертных данных // Новые информационные технологии: материалы V междунар. науч. конф. (Минск, 29–31 окт. 2002 г.). Мн.: БГЭУ, 2002. Т. 1. С. 217–222.
Коцюба О. С. Оптимізація інвестиційного рішення в умовах невизначеності та ризику як багатокритеріальна задача. Бізнес Інформ. 2017. № 10. С. 178–182.
Тищук Т. А. Економіко-математичне моделювання процесів управління проектами на основі теорії нечітких множин: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02. Донецьк, 2001. 19 с.
Коцюба О. С. Оцінювання дисконтованого терміну окупності інвестиційного проекту за умов нечітких вихідних даних // Глобальні та національні проблеми економіки/голов. ред. Т. В. Стройко. Миколаїв: МНУ, 2016. Вип. 10. URL: http://global-national.in.ua/archive/10-2016/214.pdf
Коцюба О.C. Вибір інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів в разі нечітко-інтервальних оцінок початкових параметрів // Глобальні та національні проблеми економіки/голов. ред. Т. В. Стройко. Миколаїв: МНУ, 2017. Вип. 15. URL: http://global-national.in.ua/archive/15-2017/122.pdf

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 378.1:339.9
Раєвнєва О. В., Стрижиченко К. А.
Автономність системи вищої освіти Європи: характерні риси кластерних груп (c. 424 - 429)
Метою цього дослідження є формування кластерів автономності з визначенням їх репрезентантів і формування головних показників (варіант) розвитку. Визначено існування п’яти однорідних груп розвитку автономії системи вищої освіти Європи, проаналізовано їх основні характеристики. Для дослідження специфічних особливостей кожної з груп в них виділено репрезентанти розвитку, до яких віднесено системи вищої освіти Норвегії, Італії, Фінляндії, Польщі та Франції. На підставі аналізу репрезентантів визначено домінанти розвитку автономності по кожній складовій. Проведено порівняльний аналіз автономності системи вищої освіти країн-репрезентантів, який показав, що автономність системи вищої освіти є багатовимірним явищем, й не можна говорити що лише автономність може забезпечити переваги в конкурентній боротьби на ринку освітніх послуг.
Ключові слова: система вищої освіти, автономність, кластери, репрезентанти, університети, фінансова складова, організаційна складова, кадрова складова, академічна складова.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 18.

Раєвнєва Олена Валентинівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра статистики і економічного прогнозування, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: olena.raev@gmail.com
Стрижиченко Костянтин Анатолійович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра статистики та економічного прогнозування, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: ukf.kendo@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Rayevnyeva O. V., Stryzhychenko K. A. Autonomy of the European Higher Education System: Characteristic Features of the Clusters // The Problems of Economy. – 2017. – №4. – C. 424–429.

Список використаних у статті джерел

Amaral A., Tavares O., Santos C. Higher education reforms in Europe: A comparative perspective of new legal frameworks in Europe // European Higher Education at the Crossroads: Between the Bologna Process and National Reforms/A. Curaj, P. Scott, L. Vlasceanu, L. Wilson (eds.). Dordrecht: Springer, 2012. Р. 655–673.
Boffo S., Dubois P. Changes in University Governance in France and in Italy. International Review of Administrative Sciences. 2005. Vol. 71 (1). Р. 35–54.
Capano G. A Sisyphean Task: Evaluation and Institutional Accountability in Italian Higher Education. Higher Education Policy. 2010. Vol. 23 (1). Р. 39–62.
Bighi C. University autonomy and academic freedom in Italy. Higher Education in Europe. 1993. Vol. 18. Iss. 1. Р. 58–67.
De Boer H., Enders J., File J., Jongbloed B. Governance reform: Progress in higher education reform across Europe. 2010. Vol. 1: Executive summary report. Brussels: European Commission.
De Boer H., File J. Higher education governance reforms across Europe. Brussels: ESMU, 2009.
De Boer H., Enders J., Schimank U. On the ways towards New Public Management? The Governance of University Systems in England, the Netherlands, Austria and Germany // New Forms of Governance in Research Organizations: Disciplinary Approaches, Interfaces and Integration/(ed.) D. Jansen. Dordrecht: Springer, 2007. Р. 137–152.
Finnish National Board of Education (2009), “National Core Curriculum for Instruction Preparing Immigrants for Basic Education 2009”, Helsinki. URL: http://www.oph.fi/download/138886_national_core_curriculum_for_instruction_preparing_for_basic_education_ 2009.pdf
Graham R. (2014) Creating University-based Entrepreneurial Ecosystems. Evidence from Emerging World Leaders. MIT-Skolkova Initiative. MIT. URL: http://www.rhgraham.org/RHG/Recent_publications_files/MIT%3ASkoltech%20entrepreneurial%20ecosystems%20report%202014%20_1.pdf
Gulda K., Walendowski J., Markianidou P., Otte S. (2017) The Horizon 2020 Policy Support Facility’s Peer Review of the Polish Research and Innovation System: Background Report.
Kyvik S. The Non-University Higher Education Sector in Norway // Non-University Higher Education in Europe/J. Taylor, J. Ferreira, M. Machado, R. Santiago (eds.). Dordrecht: Springer, 2008. Vol. 23. Р. 99–122.
Kamalski J., Plume A. Comparative Benchmarking of European and US Research Collaboration and Researcher Mobility. SciVal Analytics. Elsevier, 2013. URL: http://www.scienceeurope.org/wp-content/uploads/2014/05/SE_and_Elsevier_Report_Final.pdf
Kulczycki E. et al. Toward an Excellence-Based Research Funding System: Evidence from Poland. Journal of Infometrics. 2017. Vol. 11. 282–298.
Maassen P., Moen E., Stensaker B. Reforming higher education in the Netherlands and Norway: the role of the state and national modes of governance. Policy Studies. 2011. Vol. 32. Iss. 5. Р. 479–495.
Musselin C. Redefinition of the relationships between academics and their university. Higher Education. 2013. Vol. 65 (1). Р. 25–37.
Mitsopoulos M., Pelagidis T. Comparing the Administrative and Financial Autonomy of Higher Education Institutions in 7 EU Countries. Intereconomics. 2008. Vol. 43. Р. 282–283. URL: https://doi.org/10.1007/s10272-008-0262-y
Ministry of Education and Culture (2013), “Education Evaluation Plan for 2012-2015” // Ministry of Education and Culture, Finland 1/2013, Helsinki. URL: http://www.minedu.fi/export/sites/default/OPM/Julkaisut/2013/liitteet/Education_evaluation_plan_for_2012_2015.pdf?lang=en
OECD and Pearson Foundation (2013), Strong Performers and Successful Reformers in Education: A video series profiling policies and practices of education systems that demonstrate high or improving performance in the PISA tests, "Finland”. URL: http://www.pearsonfoundation.org/oecd/finland.html

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 004.8:519.8:658.8
Скіцько В. І.
Оцінювання логістичного ризику з використанням колективного штучного інтелекту (c. 430 - 436)
В обґрунтуванні управлінських рішень у логістиці можуть використовуватися різні економіко-математичні методи та моделі кількісного оцінювання ступеня ризику, що будуються за допомогою різноманітного інструментарію. Завдяки підвищенню обчислювальних потужностей комп’ютерної техніки економіко-математичні моделі стають складнішими, більш точнішими, а інструментарій моделювання розширюється. Сучасним перспективним напрямком у математичному моделюванні є колективний штучний інтелект, за допомогою якого можна ефективно вирішувати слабоструктуровані, багатокритеріальні, багатоцільові, складні економічні задачі. У роботі наведено математичну модель алгоритму кажанів, основні правила та кроки його функціонування, показано застосування алгоритму кажанів щодо вирішення багатоіндексної транспортної задачі, у формулюванні якої враховано логістичний ризик, та показано спосіб оцінки логістичного ризику за результатами функціонування алгоритму кажанів.
Ключові слова: логістичний ризик, колективний штучний інтелект, алгоритм кажанів, багатоіндексна розподільча задача.
Формул: 10. Бібл.: 20.

Скіцько Володимир Іванович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра математичного моделювання та статистики, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: skitsko@kneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Скіцько В. І. Оцінювання логістичного ризику з використанням колективного штучного інтелекту // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 430–436.

Список використаних у статті джерел

Верченко П. І. Багатокритеріальність і динаміка економічного ризику (моделі та методи): монографія. Київ: КНЕУ, 2006. 272 с.
Allianz Risk Barometer 2017. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz_Risk_Barometer_2017_EN.pdf
Бажан Л. І. Оцінювання ризиків при управлінні логістичним центром. Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: збірник наукових праць: МННЦ ІТіС. 2009. Вип. 14. С. 129–143.
Кондратенко Н. О., Лобашов О. О. Інструменти управління та методи оцінки ризиків у логістичних системах. Коммунальное хозяйство городов. 2012. № 102. С. 343–350
Карпова Н. П. Оценка логистических рисков в процессе стратегического планирования снабжения организаций. Аудит и финансовый анализ. 2014. № 2. С. 321–325.
Oklander M., Yashkin D. Methodological approaches to logistic risk assessment // Innovativeness and entrepreneurship: clusters management: good practices in the World: monograph edited by Ewa Bojar and Korneliusz Pylak. Lublin: Politechnika Lubelska, 2014. P. 125–134.
Rossi T., Noe C., Dallari F. A Formal Method for Analyzing and Assessing Operational Risk in Supply Chains // The 23rd International Conference of the System Dynamics Society: Conference Proceedings. Boston, 2005, July 17–21. URL: http://www.systemdynamics.org/conferences/2005/proceed/papers/ROSSI436.pdf
Klimov R., Merkuryev Y. Simulation-based Risk Measurement in Supply Chains // 20th European Conference on Modelling and Simulation ECMS 2006: Proceedings. Bonn, May 28th–31st, 2006. URL: http://www.scs-europe.net/services/ecms2006/ecms2006%20pdf/138-lt.pdf
Куземин О., Даюб Я. Муравьиный алгоритм и учет риска в транспортной задаче. Бионика интеллекта: науч.-техн. журнал. 2010. № 3 (74). С. 144–148.
Субботін С. О., Олійник А. О., Олійник О. О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечітко логічних і нейромережних моделей: монографія. Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. 375 с.
Карпенко А. П. Популяционные алгоритмы глобальной поисковой оптимизации. Обзор новых и малоизвестных алгоритмов // Информационные технологии. 2012. № 7. Приложение. С. 1–32.
Yang X. S. A New Metaheuristic Bat-Inspired Algorithm. Nature Inspired Cooperative Strategies for Optimization (NICSO 2010). 2010. Vol. 284. P. 65–74.
Красношлык Н. А. Решение задачи глобальной оптимизации модифицированным алгоритмом летучих мышей. Радіоелектроніка, інформатика, управління. 2015. № 4. С. 96–103. DOI: 10.15588/1607-3274-2015-4-14
Yang X., Xingshi H. Bat algorithm: literature review and applications. International Journal of Bio-Inspired Computation. 2013. Vol. 5. № 3. Р. 141–149. DOI:10.1504/IJBIC.2013.055093
Кулиев Э. В., Лежебоков А. А., Кравченко Ю. А. Роевой алгоритм поисковой оптимизации на основе моделирования поведения летучих мышей. Известия ЮФУ. Технические науки. 2016. № 7 (180). С. 53–62. DOI: 10.18522/2311-3103-2016-7-5362
Гамзалиев Р. Ш., Дроздова А. А. Реализация и исследование эффективности алгоритма «летучих мышей» // Молодой исследователь Дона. 2016. № 3. URL: http://mid-journal.ru/upload/iblock/05d/1-gamzaliev-drozdova-42-.pdf
Дивеев А. И., Константинов С. В. Эволюционные алгоритмы для решения задачи оптимального управления. Вестник РУДН. Серия: Инженерные исследования. 2017. Т. 18, № 2. С. 254–265. DOI: 10.22363/2312-8143-2017-18-2-254-265
Юдин Д. Б., Гольштейн Е. Г. Задачи линейного программирования транспортного типа. М.: Наука, 1969. 535 с.
Раскин Л. Г., Кириченко И. О. Многоиндексные задачи линейного программирования. М.: Радио и связь, 1982. 240 с.
Косенко О. В. Разработка методов и алгоритмов решения многоиндексных распределительных задач в условиях неопределенности: дис. … канд. техн. наук: 05.13.01. Таганрог, 2017. 172 с.

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 339.727.22
Дзюбенко О. М.
Залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та деревообробну галузь: інституціональні та територіальні передумови (c. 437 - 443)
Встановлено, що подолання наявного інвестиційного дефіциту у лісогосподарському та деревообробному сегменті лісового сектора національного господарства стане можливим на основі розширення переліку форм, методів і джерел залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та у сферу переробки деревини. Виявлено основні тенденції в динаміці витрат на утримання і експлуатацію обладнання, а також на утримання та експлуатацію лісових доріг у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Обґрунтовано пріоритети удосконалення інституціонального середовища залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та деревообробну галузь на основі реалізації державними лісогосподарськими підприємствами спільних з іноземними партнерами проектів, а також проектів у рамках угод державно-приватного партнерства.
Ключові слова: лісоресурсний потенціал, зовнішні інвестиції, територіальні передумови, основні засоби, капітальний ремонт, природоохоронні конвенції, спільні проекти.
Табл.: 3. Бібл.: 9.

Дзюбенко Олександр Миколайович – кандидат економічних наук, начальник, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства (пров. Медичний, 4, Черкаси, 18009, Україна)
Email: office@lis-ck.gov.ua

Посилання на цю статтю:
Дзюбенко О. М. Залучення зовнішніх інвестицій у сферу господарського освоєння лісоресурсного потенціалу та деревообробну галузь: інституціональні та територіальні передумови // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 437–443.

Список використаних у статті джерел

Калашніков А. О. Напрями інвестицій та джерела інвестиційного забезпечення лісогосподарських підприємств у контексті сталого розвитку лісового господарства України. Лісівництво і агролісомеліорація. 2016. Вип. 129. С. 181–186.
Михальчинець Г. Т. Фінансове забезпечення розвитку лісоресурсного потенціалу Закарпатської області. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 2. С. 412–417.
Патлай I. М., Ткач В. П., Медведєв Л. О., Торосов А. С. Проблема стабільності розвитку лісового господарства України. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 1998. № 2. С. 159–165.
Полюга В. О., Полюга Д. М., Беля Б. Б. Проблеми інвестування в основний капітал підприємств лісового господарства регіону. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2013. Вип. 5 (103). С. 117–126.
Сторожук В. Ф. Порівняльний аналіз лісового законодавства України та пов’язаних з ним правових актів на відповідність до законодавчої бази Європейського Союзу з питань сталого управління лісами. Аналітичний звіт. Київ. 2010. 82 с.
Теребух А. А., Яворська Н. П. Інвестиційні аспекти відродження деревообробної галузі України. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 20. С. 23–27.
Торосов А. С. Глєбов М. М. Основні принципи формування оптимальної лісистості. Лісівництво і агролісомеліорація. 2008. Вип. 114. С. 28–35.
Торосов А. С. Марченко Ю. В., Жежкун І. М. Перспективи залучення приватних структур до виконання робіт у державному лісовому господарстві. Лісівництво і агролісомеліорація. 2009. Вип. 116. С. 270–275.
Шевченко Г. С., Гурняк І. Г. Аналіз діяльності підприємств меблевої та деревообробної промисловості в Україні. Збірник науково-технічних праць «Науковий вісник НЛТУ України». 2008. Вип. 18.2: Економіка, планування і управління в лісовиробничому комплексі. С. 216–225.

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 502.3 630*187
Карпук А. І., Несторяк Ю. Ю.
Відтворення біорізноманіття лісів: еколого-економічні засади та механізми (c. 444 - 452)
Доведено, що відтворення біорізноманіття лісів у сучасних умовах господарювання залежить від формування відповідних механізмів, які дозволять умонтувати в спектр пріоритетів постійних лісокористувачів та інших суб’єктів лісоексплуатаційної діяльності пріоритети збереження та примноження лісової рослинності та фауністичних ресурсів. Встановлено, що розширене відтворення біорізноманіття лісів безпосередньо пов’язане з нарощенням масштабів відтворення лісів, зменшенням лісових площ, пройдених пожежами, активізацією діяльності стосовно захисту лісу від шкідників і хвороб. Обґрунтовано, що формування механізмів відтворення біорізноманіття лісів має базуватися на створенні сучасної системи моніторингу лісової рослинності та фауністичних ресурсів, а також на чіткій ідентифікації джерел фінансового забезпечення проектів примноження та збереження потенціалу біорізноманіття.
Ключові слова: біорізноманіття, механізми, фінансове забезпечення, постійні лісокористувачі, інституціональні передумови, природно-заповідний фонд.
Рис.: 8. Бібл.: 8.

Карпук Анатолій Іванович – доктор економічних наук, доцент, директор, ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» (вул. Лісодослідна, 12, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08150, Україна)
Email: olyamy@yandex.ua
Несторяк Юрій Юрійович – аспірант, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна)
Email: nestoryak@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Карпук А. І., Несторяк Ю. Ю. Відтворення біорізноманіття лісів: еколого-економічні засади та механізми // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 444–452.

Список використаних у статті джерел

Бондарук Г. В., Кагало О. О., Проценко Л. Д., Артов А. М., Проць Б. Г. Нормативно-правове забезпечення збереження біорізноманіття в лісовому секторі України: Аналіз та перспективи розвитку. Львів: ТзОВ Простір-М, 2013. 266 с.
Букша І. Ф. Теоретичні основи та практичні аспекти моніторингу біорізноманіття лісової рослинності. Науковий вісник НЛТУ України. 2003. Вип. 13.3. С. 69–75.
Мишенин Е. В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе. Сумы: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. 272 с.
Мовчан Я. I. Стратегія збереження біорізноманіття в Україні: обґрунтування структури та алгоритму впровадження. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8290/Movchan_Stratehiia.pdf
Несторяк Ю. Ю. Методичні засади обліку та оцінки стану біорізноманіття в лісах. Агросвіт. 2010. № 6. С. 53–56.
Петрова Л. М., Петров С. В. Біорізноманіття лісів: міжнародні стандарти оцінки. Науковий вісник НЛТУ України. 2008. Вип. 18.1. С. 28–32.
Ситник К. М., Протасов О. О. Міжнародний рік біорізноманіття та перспективи розвитку диверситології. Вісник НАН України. 2010. № 3. С. 13–16.
Станкевич-Волосянчук О. І. Роль мертвої деревини у збереженні біорізноманіття у лісах // Основні причини заліснення та деградації лісів в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Львів-Косів, 2010. С. 135–139.

Розділ: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
УДК 311.2:330.3
Лазебник Ю. О.
Адаптація методичного забезпечення до специфіки управління «розумним» навколишнім середовищем (c. 453 - 458)
Мета статті полягає в обґрунтуванні інформаційно-аналітичної бази для методичного забезпечення прийняття нових технологічних рішень, необхідних для покращення управління системою «розумного» навколишнього середовища. У статті визначено коло основних проблем, з якими стикаються сучасні великі міста у зв’язку зі зростаючою урбанізацією, та обґрунтовано необхідність впровадження концепції «розумного» навколишнього середовища для вирішення зазначених проблем. Розглянуто основні підходи до визначення поняття «розумне» навколишнє середовище». Визначено та проаналізовано основні складові «розумного» навколишнього середовища. Розглянуто найкращі світові практики провідних міст, таких як Дубай і Гонконг, щодо впровадження «розумних» технологій.
Ключові слова: «розумне» місто, «розумне» навколишнє середовище, методичне забезпечення.
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 8.

Лазебник Юлія Олександрівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра управління та адміністрування, Навчально-науковий інститут «Каразінська школа бізнесу» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (вул. Мироносицька, 1, Харків, 61002, Україна)
Email: yuliya_lazebnyk@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Лазебник Ю. О. Адаптація методичного забезпечення до специфіки управління «розумним» навколишнім середовищем // Проблеми економіки. – 2017. – №4. – C. 453–458.

Список використаних у статті джерел

Focus Group Technical Report: Smart water management in cities // International Telecommunication Union, Telecommunication Standardization Sector of ITU, ITU-T Focus Group on Smart Sustainable Cities, 10/2014. URL: https://www.itu.int/en/ITU-T/.../ssc/.../TR-SWM-cities.docx
Information and Communication Technology for Urban Climate Action // UN-Habitat: For a Better Urban Future. URL: https://unhabitat.org/information-and-communication-technology-for-urban-climate-action-2/
Smart Cities Innovation and the role of Energy // Project Urban Renewable Energy. Design by PynkCode Creative, 15 Apr 2017. URL: http://purecities.org/smart-cities-innovation-and-the-role-of-utilities
Smart environment // Office of the Government Chief Information Officer, Hong Kong Smart City Blueprint. URL: https://www.smartcity.gov.hk/recommendations/environment/
United for Smart Sustainable Cities // ITU Committed to connecting the world, UNECE and ITU, October 2015. URL: https://www.itu.int/en/ITU-T/ssc/united/Pages/default.aspx
United Nations Environment Programme // United Nations and the Rule of Law. URL: https://www.un.org/ruleoflaw/ru/un-and-the-rule-of-law/united-nations-environment-programme/
Water Security for Better Lives // OECD Studies on Water, OECD Publishing. URL: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264202405-en
World Cities Report 2016 – Urbanization and Development: Emerging Futures // UN-Habitat, United Nations Human Settlements Programme, 2016. URL: http://wcr.unhabitat.org/wp-content/uploads/sites/16/2016/05/WCR-%20Full-Report-2016.pdf