ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №4-2016

Титульний аркуш та зміст

АНОТАЦІЇ ТА ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 339.9:338.001.36
Бочарова Ю. Г.
Конкурентоспроможність інфраструктури країн світу (c. 6 - 12)
Метою цього дослідження є визначення та аналіз найбільш конкурентоспроможних країн світу за рівнем розвитку інфраструктури в цілому та окремих її складових. У статті розкрито значення та роль інфраструктури у забезпеченні економічного зростання та розвитку країн світу, їх конкурентоспроможності, вирішенні глобальних проблем людства (у тому числі проблеми бідності), підвищенні якості життя населення. Проведено аналіз стану та особливостей розвитку інфраструктури у світі та в Україні. На основі аналізу рейтингу глобальної конкурентоспроможності ВЕФ визначено найбільш конкурентоспроможні країни світу за рівнем розвитку інфраструктури в цілому й окремими її елементами. На основі розрахунку значення коефіцієнта кореляції Спірмена складено матрицю інтеркореляції показників конкурентоспроможності інфраструктури країн світу у 2010–2015 рр. (за методикою ВЕФ), визначено найбільш значущі детермінанти конкурентоспроможності країн за рівнем розвитку інфраструктури.
Ключові слова: інфраструктура, конкурентоспроможність, рейтинг, країни-лідери, кореляція
Табл.: 4. Бібл.: 9.

Бочарова Юлія Геннадіївна – кандидат економічних наук, доцент, директор, Навчально-науковий інститут економіки та підприємництва, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Трамвайна, 16, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, Україна)
Email: bocharova@donnuet.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Бочарова Ю. Г. Конкурентоспроможність інфраструктури країн світу // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 6–12.

Список використаних у статті джерел

Global Infrastructure Facility // The World Bank. URL: http://www.worldbank.org/en/programs/global-Infrastructure-facility
Цель 9: Создание стойкой инфраструктуры, содействие всеохватной и устойчивой индустриализации и инновациям – Устойчивое развитие (Цели в области устойчивого развития ООН) // Организация Объединенных Наций: офиц. веб-сайт. URL: http://www.un.org/sustainabledevelopment/ru/issues/prosperity/infrastructure/
Bridging global infrastructure GAPs, 2016. URL: http://www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Industries/Capital%20Projects%20and%20Infrastructure/Our%20Insights/Bridging%20global%20infrastructure%20gaps/Bridging-Global-Infrastructure-Gaps-Full-report-June-2016.ashx
The Global Competitiveness Report 2010–2011. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf
The Global Competitiveness Report 2015–2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/gcr/2015-2016/Global_Competitiveness_Report_2015-2016.pdf
Infrastructure to 2030. URL: https://www.oecd.org/futures/infrastructureto2030/40953164.pdf
Restructuring infrastructure in transition economies. URL: http://kangur.uek.krakow.pl/bibl_ae_zasoby/siec_lokalna/Ebor/w024.pdf
INFRASTRUCTURE 100 World Markets Report. URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/pdf/2014/11/infrastructure-100-world-markets-report-v3.pdf
Хаджинов І. В. Методологічні особливості вивчення поняття «інфраструктура» та її функцій. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2013. № 10. С. 38–41.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 338
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю.
Формування інституційного середовища у економіках постсоціалістичних країн, що трансформуються (c. 13 - 21)
Проведено аналіз формування ринкових відносин як природного процесу розвитку капіталізму в країнах, які сформували соціально орієнтовану капіталістичну економіку, що підійшла до формування постіндустріального суспільства. У співставленні з класичною схемою розвитку розглянуто форми та методи переходу до ринкових відносин колишніх соціалістичних країн (КСС). Встановлено, що основні провали реформування відбулися внаслідок використання теоретично застарілої ліберальної економічної теорії, ігнорування особливостей розвитку КСС, менталітету суспільства та населення. В результаті сформувався безперспективний олігархічний пануючий клас, який ігнорує інтереси суспільства, більшості населення. Обґрунтовані причини системної соціально-економічної кризи КСС, шляхи подолання провалів ринку. Намічені шляхи виходу з цього стану за допомогою формування сучасного інституціонального середовища, відходу від інституційних ризиків і пасток.
Ключові слова: інституціональне середовище, інститути, додана вартість, матричні структури управління, власність, мотивація, корпоративне управління
Табл.: 4. Бібл.: 16.

Булєєв Іван Петрович – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник, відділ проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: buleev.ivan@gmail.com
Брюховецька Наталя Юхимівна – доктор економічних наук, професор, завідувач, відділ проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: n.bryukhovetskaya@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Формирование институциональной среды в трансформируемых экономиках постсоциалистических стран // Проблемы экономики. – 2016. – №4. – C. 13–21.

Список використаних у статті джерел

Тихомиров С. Білоруська версія політичного розвитку. Людина і політика. 1999. № 5. С. 37–39.
Устин А. И. Дипломатия Франклина Рузвельта. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1990. 514 с.
Постсоветский институционализм: монография: в 2 т./под ред. В. В. Дементьева, Р. М. Нуреева. Донецк: ГВУЗ «ДонНТУ», 2013. 468 с.
Проблемы современной экономики и институциональная теория/под ред. В. В. Дементьева, Р. М. Нуреева. Донецк: ДонНТУ, 2009. 500 с.
Постсоветский институционализм: монография/под ред. Р. М. Нуреева, В. В. Дементьева. Донецк: Каштан, 2005. 480 с.
Стиглиц Дж. Куда ведут реформы? (К десятилетию начала переходных процессов). Вопросы экономики. 1999. № 7. С. 4–30.
Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции. М.: Мысль, 2003. 300 с.
Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 1. Кн. 1. Процесс производства капитала. М.: Политиздат, 1978. 907 с.
Мясникова Л. Деловые сети социального капитала. Мировая экономика и международные отношения. 2007. № 7. С. 49–55.
Бурдье П. Практический смысл. СПб.: Алетейя, М.: Ин-т экспериментальной социологии, 2001. 370 с.
Пороховский А. А. Американская экономика: вызов управления. США, Канада: экономика, политика, культура. 2008. № 8. С. 3–22.
Statistical Abstract of the United States: 2007. 431 р.
Economic Report of the President: 2008. 236 р.
Стиглиц Джозеф Е. Ревущие девяностые. Семена развала. М.: Современная экономика и право, 2005. 408 с.
Гринберг Р. Научное наследие академика И. Д. Иванова и проблемы отечественной экономики. Мировая экономика и международные отношения. 2012. № 12. С. 110–117.
Губанов С. Системные ответы на вопросы развития России. Проблемы теории и практики управления. 2013. № 12. С. 40–52.

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 330.1:339.9–047.52
Дейнека Т. А.
Конфронтація основних протидіючих сил глобалізованого ринку як процес розв’язання / поглиблення його суперечностей (c. 22 - 27)
Метою статті є дослідження процесу розв’язання / поглиблення суперечностей сучасного глобалізованого ринку на основі виявлення визначальних для періоду становлення постіндустріальних відносин, протидіючих між собою сил. Підтверджено, що в умовах глобалізації і поступового затвердження принципів постіндустріальної економіки конфронтація основних протидіючих сил ринку зазнає змін, що виявляє себе через процеси розв’язання / поглиблення ринкових суперечностей. Ідентифіковано зміст цієї зміни, а саме: якщо на ранніх етапах розвитку ринку вирішальне значення мало протистояння «держава – ринок», то нині – «громадянське суспільство – ТНК». Описано багатоваріативність взаємодії основних сил ринку – держави, міжнародних організацій, ТНК, громадянського суспільства (як з ефектом досягнення спільності їх інтересів, так і з ефектом роз’єднаності). Доведено, що конфронтація між громадянським суспільством і міжнародними корпораціями об’єктивує у глобалізованій економіці нову, відповідну постіндустріальному змісту господарських відносин і, зокрема, змісту відносин власності, форму суперечності між працею і капіталом.
Ключові слова: суперечність, конфронтація, глобалізація, постіндустріальна економіка, світовий ринок, транснаціональні корпорації, громадянське суспільство
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 9.

Дейнека Тетяна Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародної економіки, Полтавський університет економіки і торгівлі (вул. Івана Банка, 3, Полтава, 36003, Україна)
Email: me.puet@yandex.ua

Посилання на цю статтю:
Дейнека Т. А. Конфронтація основних протидіючих сил глобалізованого ринку як процес розв’язання / поглиблення його суперечностей // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 22–27.

Список використаних у статті джерел

Айкенберри Дж. Будущее либерального мирового порядка // РСМД: Многополярный мир; Аналитика, 2016. URL: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=8007#top-content
Афонцев С. Будущее ТНК: тенденции и сценарии для мировой политики // Мир через 100 лет: Аналитика. 2012. URL: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=702#top-content
Геєць В. М. Подолання квазіринковості – шлях до інвестиційно орієнтованої моделі економічного зростання. Економіка України. 2015. № 6. С. 4–17.
Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование/под ред. Д. Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова. Киев: ГВУЗ КНЕУ им. Вадима Гетьмана, 2013. 466 с.
Политика в эпоху жесткой экономии/под ред. А. Шефара, В. Штрика. М.: ИД Высшей школы экономики, 2015. С. 302–327.
Рейтинг стран мира по уровню валового внутреннего продукта // Гуманитарные технологии: информ.-аналит. портал. URL: http://gtmarket.ru/ratings/rating-countries-gdp/rating-countries-gdp-info (дата звернення: 30.10.2016)
Florini A., Simmons Р. What the World Needs Now? // The Third Force. The Rise of Transnational Civil Society. URL: http://www.iheal.univ-paris3.fr/sites/www.iheal.univ-paris3.fr/files/texte%20chap%201%20florini.pdf
The World’s Largest Companies 2016 // Forbes, 2016. URL: http://www.forbes.com/sites/steveschaefer/2016/05/25/the-worlds-largest-companies-2016/#3bfd796d37eb
The Legatum Prosperity Index, 2016 // The Legatum Institute, 2016. URL: http://gtmarket.ru/ratings/legatum-prosperity-index/info

Розділ: Світова економіка та міжнародні відносини
УДК 661.65
Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М.
Маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС (c. 28 - 34)
Розглянуто маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС. Визначено основні складові формування маркетингових стандартів у нашій державі та країнах Євросоюзу, систематизовано деякі законодавчі обмеження реклами в певних країнах ЄС. Визначено особливості стандартів ЄС. Основна ідея статті полягає у вивченні європейських маркетингових стандартів, визначенні рівня їх пристосування до національних, а також зборі даних щодо ефективності поширення маркетингових стандартів на ВНЗ, забезпеченні якісної освіти та налагодженні співпраці з європейськими ВНЗ-партнерами. Для Європейської інтеграції важливе загальне розуміння відповідності якості навчання, використання гармонізованих підходів і критеріїв оцінювання. Більшість вітчизняних організацій мають ряд труднощів, пов’язаних із нерозробленою системою показників, орієнтованою на клієнта й інші зацікавлені сторони. Використання маркетингових стандартів ЄС надає вітчизняній економіці відповідний вектор розвитку та відкриває нові конкурентні можливості.
Ключові слова: маркетингові стандарти, українські підприємства, ЄС, ВНЗ, особливості маркетингових стандартів ЄС
Табл.: 1. Бібл.: 14.

Жалдак Ганна Петрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту підприємств, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна)
Email: ann17@i.ua
Шульгіна Людмила Михайлівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна)
Email: shulm@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М. Маркетингові стандарти підприємств і ВНЗ: Україна та ЄС // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 28–34.

Список використаних у статті джерел

Маняк А. Маркетинг освітніх послуг вищої школи: польський досвід. URL: http://naub.oa.edu.ua/
Деркач С. В. Освітні реформи в Польщі. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2007. Вип. 21. С. 148–153.
Соколович-Алтуніна, Ю. Д. Модернізація вищої освіти в Польщі: європейський вимір. Порівняльно-педагогічні студії. 2010. № 1/2. С. 131–137.
В чому полягають переваги стандартизації товару? URL: http://pidruchniki.com/1911052252355/marketing/v_chomu_polyagayut_perevagi_standartizatsiyi_tovaru
Як інтегруємося в європейський ринок. URL. http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/id/9650
Чухрай Н. І., Сухомлин Л. Є. Проблеми виходу українських підприємств на європейський ринок. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Vnulp/Ekonomika/2010_684/19.pdf
Статистичний щорічник за 2016 рік // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Жалдак Г. П., Шульгіна Л. М. Перспективи впровадження та практика дотримання маркетингових стандартів в Україні та ЄС. Бізнес Інформ. 2016. № 9. С. 251–257.
Denek K. Toczaca sie reforma edukacji. Nauczyciel i szkola. 2006. № 3/4. S. 21–42.
Komor M. Euromarketing. Strategie marketingove przedsiebiorstw na eurorynky. Warszawa: Wyd. Naykowe PWN, 2000.
Петровський О. М. Маркетинг партнерської взаємодії підприємств при організації технічного обслуговування та ремонту повітряних суден // Ефективна економіка. 2010. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=183
Держзакупівлі: Вийти на новий рівень // Тиждень.ua. URL: http://tyzhden.ua
Добрянський І. А. Приватні вищі навчальні заклади на Польському ринку освіти. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/Vnadps/2012_3/12diapro.pdf
Шульгіна Л. М., Жалдак Г. П. Аспекти та виклики впровадження стандартів ЄС і НАТО в Україні // Маркетинг інновацій і інновації у маркетингу: зб. тез доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф. ( Суми, 29 вересня – 1 жовтня 2016 р.). Суми: Ткачов О.О., 2016. С. 244–245.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 343.37
Августин Р. Р.
Пріоритети державної політики детінізації національного господарства України на сучасному етапі розвитку (c. 35 - 40)
Метою статті є обґрунтування пріоритетів державної політики детінізації національного господарства України в системі базових характеристик економічної безпеки держави на сучасному етапі розвитку. Зроблено висновок про перспективність ув’язки політики детінізації та формування дієздатної системи економічної безпеки України, що дозволяє досягти синергічного ефекту, зорієнтованого і на протидію тінізації економічних відносин, і на комплексне зміцнення ключових параметрів економічної безпеки держави, у тому числі через детінізацію її економіки. Отже, стратегічні пріоритети визначені за напрямами: (1) самодостатність економічного розвитку та забезпеченість політики детінізації (формування середовища сприйняття тіньової економіки, ресурсного забезпечення та інформаційно-аналітичної системи детінізації, впровадження ефективних зарубіжних технологій, підвищення ефективності в регуляторній сфері); (2) стійкість економічної системи та висока спроможність політики детінізації (легалізація національного господарства в галузево-секторальному та просторово-структурному аспектах, за структурними елементами безпеки держави, у фінансовій системі та на внутрішньому ринку); (3) здатність економіки до розвитку та реалізації потенціалу політики детінізації (формування інфраструктури, впровадження «запобіжників» контролю, інтелектуально-кадрового та інвестиційно-інноваційного забезпечення детінізації економіки).
Ключові слова: тенізація, детенізація, синергічний ефект, стратегічні пріоритети
Рис.: 1. Бібл.: 9.

Августин Руслан Ростиславович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра державного і муніципального управління, Тернопільський національний економічний університет (вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46020, Україна)
Email: economist_555@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Августин Р. Р. Пріоритети державної політики детінізації національного господарства України на сучасному етапі розвитку // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 35–40.

Список використаних у статті джерел

Данилишин Б. М., Микитенко В. В. Макросистемна еволюція української економіки: монографія. Київ: РВПС України НАН України, 2008. 210 с.
Державна фіскальна служба України: офіц. сайт. URL: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/181657.html (дата звернення: 31.01.2015)
Куришко О. О. Аналіз світового досвіду у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, у контексті можливості його використання в Україні. Фінансовий простір. 2013. № 2 (10). С. 8–15.
Підсумки індустріальних комунікаційних платформ Цільової команди «Податкова реформа» Національної ради реформ. URL: http://reforms.in.ua/sites/default/files/imce/2015.07.22_results_industries.pdf
Прямі інвестиції з України в економіці країн світу за 2001–2016 рр. // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/ivu/ivu_u/ arh_ivu2016.html
Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) із країн світу в економіці України за 2001–2016 рр. // Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/ivu/ivu_u/arh_ivu2016.html
Тенденції тіньової економіки в Україні – 2015 рік // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України офіц. сайт. URL: http://me.gov.ua/Documents/TendentsiiTinovoiEkonomiki
Final BEPS package for reform of the international tax system to tackle tax avoidance. URL: http://www.oecd.org/ctp/beps-2015-final-reports.htm
Vasyltsiv T. H., Lupak R. L. Justification of strategic priorities of state structural policy of import substitution in Ukraine. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 1. С. 52–60.

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 330.101.8
Бондаренко Т. М.
Конкретизація наукових задач у співпраці науки, виробництва та держави, вплив політичних факторів на управлінські важелі й економіку (c. 41 - 46)
У вітчизняній і світовій практиці актуальним є питання співробітництва науки виробництва та держави. У провідних країнах світу та в Україні створені сумісні виробничі та наукові комплекси, налагоджено співпрацю між науковими установами та державою, зокрема, у світі поширено теорію і практику співробітництва науки виробництва та держави за моделлю Triple Helix Model; в наукових роботах розглянуто об’єкти досліджень економічних процесів, предмети дослідження економічної теорії. Але не знайдено робіт, де об’єкти, задачі економічних досліджень вивчаються на базі макроекономічного середовища та поданий чіткий принцип відокремлення об’єктів дослідження від різних економік, видів виробництва, чітко розмежовуються наукові та практичні задачі в економіці у співробітництві держави, науки та виробництва. Згідно з метою розробки (конкретизувати наукові та практичні задачі для раціоналізації наукових досліджень) систематизовано набутий досвід і запропоновано схему – матрицю наукових і практичних задач. У науковій практиці є роботи, присвячені принципам наукової роботи, постановкам задач дослідження в економіці, науковим задачам в економіці, але не знайдено робіт, присвячених одночасно принципам і задачам наукової роботи у співробітництві вчених-економістів із державою та виробництвом з метою надання вченими рекомендацій щодо оптимізації економічних процесів для підвищення ефективності економіки. Враховуючи набутий досвід, наведено принципи роботи науковців-економістів у співпраці з державою та виробництвом. На основі розробленого принципу розмежування наукових і практичних задач продемонстровано принцип дії політичних факторів на управлінські важелі, ВВП та ВСП.
Ключові слова: наукові задачі, політичні фактори, співробітництво держави, науки та виробництва, принципи роботи науковців
Табл.: 2. Бібл.: 15.

Бондаренко Тетяна Миколаївна – кандидат економічних наук, науковий співробітник, відділ промислової політики, Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, Київ, 01011, Україна)
Email: bondarenkotn@mail.ua

Посилання на цю статтю:
Бондаренко Т. М. Конкретизація наукових задач у співпраці науки, виробництва та держави, вплив політичних факторів на управлінські важелі й економіку // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 41–46.

Список використаних у статті джерел

Єрмаков О. Ю. Основи наукових досліджень в економіці: навч. посіб. Київ: Компринт, 2015. 178 с.
Інформація щодо проведеної робочої зустрічі з питань організації співпраці між науковими установами та підприємствами легкої промисловості м. Києва // Київська міська державна адміністрація: офіц. портал. URL: http://kievcity.gov.ua/news/20459.html
Карлюк Г. В. Технологічні платформи в Україні як інструмент забезпечення економічного зростання // Матеріали VІ Міжнародного бізнес-форуму "Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні" (м. Київ, 22 березня 2013 р.). Київ: КНТЕУ, 2013. С. 99–100.
Колісніченко Е. В. Основи наукових досліджень: конспект лекцій. Суми: СДУ, 2012. 83 с.
Бондаренко К. Лише диво може змусити Євросоюз продовжити санкції проти РФ – експерт // Слово і діло: головний сайт про політиків. URL: http://www.slovoidilo.ua/2016/09/22/pogljad/ekonomika/lyshe-dyvo-mozhe-zmusyty-yevrosoyuz-prodovzhyty-sankcziyi-proty-rf-ekspert
Маркевич К., Юрчишин В. Пріоритет інвестиційної привабливості в політиці стійкого економічного зростання Великої Британії. Міжнародна економічна політика. 2014. № 2 (21). С. 52–77.
Основи економічної науки: курс лекцій/за заг. ред. В. С. Савчука. Київ: КНЕУ, 2011. 442 с.
Основы экономической теории: метод. указания к самост. работе студента направл. подготов. 6.050502 «Инженерная механика»/сост.: В. В. Дергачева, Н. С. Боклан. Киев: НТУУ «КПИ», 2009. 172 с.
Основы научных исследований: теория и практика: учеб. пособие/В. А. Тихонов (и др.) М.: Гемос АРВ, 2006. 352 с.
Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра»: офіц. сайт. URL: http://kafelec.nau.edu.ua/Materialu/Iskra.pdf
Общество с ограниченной ответственностью «Научно-производственный комплекс Днепроспецмаш»: офіц. сайт. URL: http://www.dsmash.com/ru/kontakti/
Національне космічне агентство України: офіц. сайт. URL: http://www.nkau.gov.ua/nsau/catalognsau.nsf/36f08abe1be7afedc3256a96005ed31e/c786cfa8a914ec81c3256a9d0040c679!OpenDocument
Пастух К. В. Наукові підходи до реалізації державної регіональної економічної політики. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2014 . № 4 (48). С. 31–36.
The Triple Helix concept. URL: http://triplehelix.stanford.edu/3helix_concept
Richard Branson. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Richard_Branson

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 338.2:330.34
Горбань В. Б.
Управління сталим енергоефективним розвитком на місцевому рівні: стейкхолдер-орієнтований підхід (c. 47 - 56)
Наведено теоретичне обґрунтування доцільності застосування стейкхолдер-орієнтованого підходу при удосконаленні процесу управління сталим енергоефективним розвитком на місцевому рівні. Проаналізовано й узагальнено еволюцію теорій наукових шкіл, що досліджували поняття «стейкхолдери» та «зацікавлені сторони». Запропоновано класифікацію різновидів стейкхолдерів у розрізі вісімнадцяти типологічних ознак, що дозволяє більш ефективно узгодити їх інтереси та сприяє налагодженню конструктивних форм взаємодії для досягнення ефективних кінцевих результатів. Розроблено алгоритм взаємодії із зацікавленими сторонами на шляху досягнення цілей сталого енергоефективного розвитку на місцевому рівні. Ідентифіковано типові мотиваційні інтереси стейкхолдерів місцевого рівня у сфері сталого енергоефективного розвитку (на прикладі України). Запропоновано інструменти пріоритизації зацікавлених сторін залежно від стадій життєвого циклу енергоефективних проектів. Отримані результати досліджень можуть бути використані при розробці місцевих програм із енергоефективності, бізнес-планів і техніко-економічних обґрунтувань енергоефективних проектів.
Ключові слова: сталий енергоефективний розвиток, стейкхолдери, зацікавлені сторони, проект, місцевий рівень, управління
Рис.: 4. Табл.: 4. Бібл.: 23.

Горбань Василина Богданівна –

Посилання на цю статтю:
Горбань В. Б. Управління сталим енергоефективним розвитком на місцевому рівні: стейкхолдер-орієнтований підхід // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 47–56.

Список використаних у статті джерел

Freeman R. E. Strategic management: A stakeholder approach. Boston: Pitman, 1984.
Freeman R. E. The politics of stakeholder theory: Some future directions. Business Ethics Quarterly. 1994. Vol. 4. Р. 409–421.
Clarkson M. B. E. A stakeholder framework for analyzing and evaluating corporate social performance. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20. Р. 92–117.
Селандер Й. Стейкхолдер-менеджмент: управление заинтересованными группами. URL: http://www.hrm.ru/stejjkkholder-menedzhment-upravlenie-zainteresovannymi-gruppami
Frederick W., Post J., Lawrence A., Weber J. Business and society: Corporate strategy, public policy, ethics (8th. ed.). New York: McGraw-Hill, 1996.
Post J., Preston L., Sachs S. Managing the extended enterprise: The new stakeholder view. California Management Review. 2002. Vol. 45 (1). Р. 5–28.
Post J., Preston L., Sachs S. Rede?ning the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth. Stanford, CA: Stanford University Press, 2002.
Руководство по отчетности в области устойчивого развития. URL: https://www.globalreporting.org/resourcelibrary/Russian-FSSS-G3-Reporting-Guidelines.pdf
АА 1000 SES (Stakeholder Engagement Standard) // AccountAbility. URL: www.accountability.org.uk
ISO 26000 (Social Responsibility). URL: http://www.iso.org/iso/ru/home/standards/iso26000.htm
Мамонов К. А. Стейкхолдерно-орієнтований підхід в управлінні капіталом бренду будівельних корпоративних підприємств: монографія. Харків: ХНАМГ, 2012. 249 с.
Момот Т. В., Філатова І. О., Конопліна О. О. Стейкхолдер-орієнтований підхід до забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств: теоретико-методичні засади впровадження. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 8. С. 36–44.
Бричко М. М. Методичні підходи до формування системи фінансових відносин банку зі стейкхолдерами. Бізнес Інформ. 2014. № 12. С. 405–410.
Андрианов А. Ю. Стейкхолдеры в социальном партнерстве. Экономика региона. 2007. № 18. URL: http://journal.vlsu.ru/index.php?id=1753
Аванесова Н. Э. Методика комплексной оценки эффективности функционирования предприятий розничной торговли с позиций заинтересованных сторон. Бизнес Информ. 2009. № 7. С. 93–96.
Гармідер Л. Д. Оцінка задоволеності зацікавлених сторін у розвитку кадрового потенціалу торговельних підприємств. Економічний нобелівський вісник. 2014. № 1 (7). С. 104–112.
Левицький А. О. Узгодження інтересів зацікавлених сторін при реалізації соціальних проектів: аналіз проблемного поля. Актуальні проблеми державного управління. 2013. Вип. 2 (54). С. 77–80.
Єрмолова А. І. Модель середовища зацікавлених сторін розробки стратегії розвитку міста. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2014. № 14 (185), ч. 1. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2012_14_1/Ermolova.pdf
Горбань В. Б. Трансформація імперативних підходів до процесу планування в енергетичній сфері України. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 24. С. 53–59.
Офіційний сайт Угоди мерів. URL: http://www.covenantofmayors.eu/index_en.html
Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку: Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/417-19.
Guidebook «How to develop a Sustainable Energy Action Plan (SEAP) in the Eastern Partnership and Central Asian Cities. Part II/Baseline Emissions Inventory: guidebook, 2014. URL: http://www.covenantofmayors.eu/IMG/pdf/SEAP_guidebook_Part_II.pdf
Support services for the Covenant of Mayors East: final report. URL: http://www.soglasheniemerov.eu/IMG/pdf/COMO_East__2011-2015_report.pdf

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 339.9.012
Токарчук Т. В., Шаповаленко Н. В.
Аналіз зовнішніх дисбалансів в економіці України на основі визначення прийнятного рівня поточного рахунку платіжного балансу (c. 57 - 66)
Метою статті є визначення розміру прийнятного рівня сальдо поточного рахунку та величини зовнішнього дисбалансу для України, зважаючи на стійкий торговий дефіцит, що спостерігався останні десять років. Така оцінка базується на декількох найбільш поширених методах, а саме: на аналізі макропоказників, показників зовнішньої стійкості, а також розміру надходжень прямих іноземних інвестицій. За проведеними розрахунками середній прийнятний рівень дефіциту поточного рахунку за всіма трьома методами протягом 2005–2016 рр. становив близько 2,5 % від ВВП, що менше, ніж у країнах Східної Європи, однак на рівні країн Азії. Найбільший від’ємний розрив рахунку поточних операцій спостерігався саме перед кризами: у 2008 році та у 2012–2013 рр., коли такий розрив перевищував 3,5 % від ВВП. Крім того, дуже важливо, щоб процеси корекції зовнішніх дисбалансів були узгоджені із досягненням внутрішньої рівноваги. Аналіз за допомогою діаграми Свона показує, що у більшості випадків українська економіка потребувала коригування або внутрішнього, або зовнішнього дисбалансу, що унеможливлювало використання однакових інструментів для їх усунення. У цих умовах визначальна роль економічної політики держави має бути націлена як на пошук оптимальних варіантів макроекономічних заходів монетарного та фіскального характеру, так і на впровадження необхідних структурних перетворень.
Ключові слова: прийнятний рівень поточного рахунку, зовнішні дисбаланси, внутрішня рівновага, монетарна політика
Рис.: 8. Табл.: 1. Формул: 5. Бібл.: 13.

Токарчук Тарас Вікторович – кандидат економічних наук, начальник, відділ аналізу зовнішнього сектору, Національний банк України (вул. Інститутська, 9, Київ, 01601, Україна)
Email: Taras.Tokarchuk@bank.gov.ua
Шаповаленко Надія Вікторівна – аспірант, Київський університет банківської справи (вул. Андріївська, 1, Київ, 04070, Україна)
Email: Nadia.Shapovalenko@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Токарчук Т. В., Шаповаленко Н. В. Аналіз зовнішніх дисбалансів в економіці України на основі визначення прийнятного рівня поточного рахунку платіжного балансу // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 57–66.

Список використаних у статті джерел

Моделі ідентифікації макроекономічних дисбалансів в Україні: кол. монографія/за ред. М. І. Скрипниченко. Київ: НАН України; ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України, 2015. 544 с.
Лук’яненко І. Г. Оцінка ймовірності настання кризових явищ в фінансовому секторі України. Бізнес Інформ. 2011. № 5. С. 50–54.
Ніколайчук С., Шаповаленко Н. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу: оцінка прийнятного рівня для України. Економіка і прогнозування. 2010. № 2. С. 74–87.
Ніколайчук С., Шаповаленко Н. Аналіз стійкості дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України. Вісник Національного банку України. 2010. № 9. С. 11–20.
Milesi-Ferretti G., Razin A. Sustainability of Persistent Current Account Deficits. National Bureau of Economic Research. 1996. № 5467. 33 р.
Chinn M. D., Prasad E. S. Medium-term determinants of current accounts in industrial and developing countries: An empirical exploration // International Monetary Fund Working Paper, Washington D.C., WP/00/46, 2000. Р. 47–76.
Methodology for CGER Exchange Rate Assessments // International Monetary Fund, Research Department, Washington D.C., 2006. № 06/283. 40 р.
Phillips S. The External Balance Assessment (EBA) Methodology // International Monetary Fund Working Paper, Research Department, WP/13/272, Washington D.C., 2013. 68 р.
External Sector Report/IMF staff // International Monetary Fund Policy Paper, Washington D.C., 2016. 39 р.
Methodological note on EBA-lite/IMF staff // International Monetary Fund Policy Paper, Washington D.C., 2016. 33 р.
Rahman J. Current Account Developments in New Member States of the European Union: Equilibrium, Excess, and EU-Phoria // International Monetary Fund Working Paper, WP/08/92, Washington D.C., 2008. 34 р.
Aristovnik A. Current account sustainability in selected transition countries // William Davidson Institute at the University of Michigan. 2006. № 844. 22 р.
Інфляційний звіт // Національний банк України: офіц. інтернет-представництво. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=38926387

Розділ: Економіка та управління національним господарством
УДК 332.145
Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б.
Соціально-економічний розвиток територіальних громад в умовах фінансової децентралізації (c. 67 - 76)
Глибокі суспільно-політичні кризові явища практично в усіх сферах розвитку сучасної України визначили важливість і необхідність реалізації реформи децентралізації як дієвого фактора стабілізації соціально-економічної ситуації, подолання фінансової кризи, врегулювання різнорівневих владних суперечностей на принципах ефективного розподілу повноважень, ресурсів і всебічної відповідальності, забезпечення громадян усіма суспільними благами та підвищення ефективності використання бюджетних коштів на всіх рівнях управління. Реалізація фінансової децентралізації на засадах адміністративно-територіальної реформи та нової ідеології державного управління в Україні створює можливості комфортних умов функціонування та саморозвитку спроможної громади, запровадження принципів сталого соціально-економічного розвитку, використання сучасної інфраструктури, отримання необхідних високоякісних послуг і забезпечення високого рівня добробуту власних жителів.
Ключові слова: реформа децентралізації влади, фінансова децентралізація, соціально-економічний розвиток, територіальні громади, система місцевого самоврядування, повноваження, ресурси
Рис.: 2. Табл.: 4. Бібл.: 10.

Ярошенко Ігор Васильович – кандидат економічних наук, завідувач, відділ макроекономічної політики та регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: iyaroshenko@i.ua
Семигуліна Ірина Борисівна – кандидат економічних наук, молодший науковий співробітник, відділ макроекономічної політики та регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: isemigulina@i.ua

Посилання на цю статтю:
Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б. Соціально-економічний розвиток територіальних громад в умовах фінансової децентралізації // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 67–76.

Список використаних у статті джерел

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи: Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин: Закон України від 28.12.2014 № 79-VIII / Законодавство України // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/79-19
Про Державний бюджет України на 2016 рік: Закон України від 25.12.2015 № 928-VIII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/928-19
Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2016-%D0%BF
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: офіц. сайт. URL: http://www.minregion.gov.ua/decentralization
Державна казначейська служба України: офіц. сайт. URL: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/
Фінансово-аналітичні матеріали КМУ: Децентралізація. Місцеві бюджети 159 ОТГ за 1 півріччя 2016 року // Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: офіц. сайт. URL: http://www.minregion.gov.ua/decentralization/presentation/
Фінансово-аналітичні матеріали: Децентралізація. Виконання доходів місцевих бюджетів. 9 місяців 2016 року // Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: офіц. сайт. URL: http://www.minregion.gov.ua/decentralization/presentation/
Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б. Реалізація реформи децентралізації в Україні: актуальні питання модернізації системи публічного управління. Проблеми економіки. 2016. № 2. С. 67–73.
Ярошенко І. В., Семигуліна І. Б. Модернізація системи публічного управління в Україні: попередні підсумки та проблемні питання реалізації реформи децентралізації. Бізнес Інформ. 2016. № 5. С. 63–74.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.14:303.094.5(477)
Іванова О. Ю.
Інтегральна оцінка рівня саморозвитку регіонів України (c. 77 - 83)
Мета статті полягає в обґрунтуванні етапів, методів, прийомів, показників для визначення інтегральної оцінки саморозвитку регіонів як підґрунтя для визначення інструментарію стимулювання регіонального саморозвитку. Запропоновано визначення таких понять: саморозвиток, самозабезпеченість, самоуправління та самофінансування регіону. Обґрунтовано послідовність етапів визначення інтегрального показника рівня саморозвитку регіону. Уточнено визначення поняття «рівень саморозвитку регіону», що поєднує самодостатність як спроможність підтримувати існуючий рівень за рахунок власних ресурсних можливостей для забезпечення належного рівня виконання покладених на регіон функцій та спроможність регіону до генерування нових конкурентних переваг за наявністю управлінських механізмів розвитку. Обґрунтовано складові саморозвитку регіону: самозабезпеченість, самоуправління, самофінансування, для оцінювання яких на методологічно-практичному рівні побудовано інтегральні показники методом ентропії та розподілено регіони за рівнем самозабезпеченості, самоуправління та самофінансування. Проведено оцінку рівня саморозвитку регіонів України за складовими. Напрямами подальших досліджень виступають прогнозування показників складових саморозвитку регіонів, визначення зміни стану показників і розробка на основі цього рекомендацій з покращення позицій регіонів за рівнем саморозвитку.
Ключові слова: рівень саморозвитку регіону, самофінансування, самозабезпеченість, самоуправління, матриця «саморозвиток регіону», методичний підхід
Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 3. Бібл.: 8.

Іванова Ольга Юріївна – доктор економічних наук, доцент, завідувач, сектор проблем регіонального розвитку та децентралізації відділу макроекономічної політики і регіонального розвитку, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (пер. Інженерний, 1-а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
Email: laptevaou@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Іванова О. Ю. Інтегральна оцінка рівня саморозвитку регіонів України // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 77–83.

Список використаних у статті джерел

Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/156-19
Іванова О. Ю. Теоретико-методичні аспекти оцінки рівня самозабезпеченості регіону. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 7. С. 570–573.
Игнатьева Е. Д., Мариев О. С., Ширманова А. Е. Методология анализа потенциала саморазвития региональных социально-экономических систем. Вестник Челябинского государственного университета. 2010. № 3 (184). Экономика. Вып. 24. С. 64–68.
Малярець Л. М. Вимірювання ознак об’єктів в економіці: методологія і практика. Харків: Вид-во ХНЕУ. 2006. 384 с.
Кизим М. О., Гейман О. А. Аналіз теоретичних передумов нерівномірності розвитку регіональних утворень у рамках концепції конвергенції. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Modre/208/8_2/2.pdf
Беляев М. И. Самоорганизация. URL: http://www.milogiya2007.ru/samoorg01.htm
Бондар О. Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві. Львів: Укр. технології, 2005. 197 с.
Костирко Л. А., Клітинський Ю. С. Механізм формування стратегії фінансової забезпеченості регіону. Часопис економічних реформ. 2013. № 3 (11). С. 62–69.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 332.28:631.1(477.52)
Назаренко І. М., Назаренко О. В.
Економічний вимір орендних відносин суб’єктів агробізнесу Сумського регіону (c. 84 - 90)
Мета написання статті полягає у дослідженні наслідків реформування аграрного сектора економіки країни та аналізі сучасного стану орендних земельно-майнових відносин. Проаналізовано правовий супровід аграрної реформи. На основі опрацювання фундаментальних наукових здобутків українських учених з досліджуваного питання узагальнено позитивні та негативні наслідки реформування аграрного сектора. Проаналізовано стан землекористування суб’єктів агробізнесу Сумської області. Досліджено рейтинг областей України, в основу якого було покладено критерій розміру найдорожчої орендної плати за землю. Детально розглянуто динаміку розміру плати за оренду суб’єктами агробізнесу досліджуваного регіону, а також фактично виплаченого розміру орендної плати за земельні та майнові паї в галузевому розрізі. Визначено частку плати за оренду у структурі інших витрат і загальному розмірі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.
Ключові слова: земельні паї, майнові паї, оренда, реформування, суб’єкти агробізнесу
Рис.: 2. Табл.: 4. Бібл.: 14.

Назаренко Інна Миколаївна – доктор економічних наук, професор, кафедра економічного контролю та аудиту, Сумський національний аграрний університет (вул. Кондратьєва, 160, Суми, 40021, Україна)
Email: innan778@ukr.net
Назаренко Олександр Володимирович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра економічного контролю та аудиту, Сумський національний аграрний університет (вул. Кондратьєва, 160, Суми, 40021, Україна)
Email: alexnazarenko@meta.ua

Посилання на цю статтю:
Назаренко І. М., Назаренко О. В. Економічний вимір орендних відносин суб’єктів агробізнесу Сумського регіону // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 84–90.

Список використаних у статті джерел

Дієсперов В. С. Земля як головний природний ресурс сільських територій і країни. Економіка АПК. 2010. № 9. С. 102–109.
Жук В. М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2009. 648 с.
Інформація про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів станом на 01.10.2016. URL: http://land.gov.ua/info/informatsiia-pro-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-naselenykh-punktiv-stanom-na-01-10-2016
Кудиненко Є. ТОП 10 областей України з найдорожчою орендною платою за землю. URL: http://kurkul.com/blog/6-top-10-oblastey-ukrayini-z-naydorojchoyu-orendnoyu-platoyu-za-zemlyu
Лузан Ю. Я. Майнові відносини в підприємницьких структурах. Економіка АПК. 2009. № 9. С. 31–34.
Малік Л. М. Ефективність управління власністю в діяльності сільськогосподарських підприємств. Агросвіт. 2009. № 24. С. 14–18.
Методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів. URL: http://www.uazakon.com/document/spart94/inx94053.htm
Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п
Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі господарських товариств, створених членами трудового колективу: Наказ Фонду державного майна України від 17.08.2000 № 1718 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1304-12
Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п
Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств: Наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0305-01
Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення: Указ Президента України від 27.08.2002 № 774/2002 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/774/2002
Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення). Економіка АПК. 2009. № 12. С. 3–13.
Федоров М. М. Земельна реформа і розвиток ринкових земельних відносин. Економіка АПК. 2011. № 7. С. 55–60.

Розділ: Регіональна економіка
УДК 330.35:711.454
Прушківський В. Г., Буряк В. В.
Методичні основи гармонізації складових сталого розвитку промислового міста (c. 91 - 97)
Метою статті є розробка методичного підходу до гармонізації складових сталого розвитку промислового міста. Досліджено гармонізацію економічної, екологічної та соціальної складових сталого розвитку. Запропоновано використовувати правило «золотої пропорції» для визначення «ідеального» значення складових сталого розвитку. На основі індексного методу кількісно визначені складові сталого розвитку. Здійснено порівняльний аналіз фактичного та «гармонізованого» розподілу між субіндексами сталого розвитку. На основі правила «золотої пропорції» доведено, що гармонізація дозволяє не лише констатувати наявність розходжень і відсутність взаємодії між складовими, а й здійснити кількісний аналіз. Обґрунтовано, що наявність дисгармонізації між складовими сталого розвитку потребує розробки відповідного механізму на основі перерозподілу інвестиційних ресурсів або інших економічних важелів для підтримки однієї компоненти на належному рівні та покращення іншої.
Ключові слова: індексний метод, екологічна складова, економічна складова, гармонізація, правило «золотої пропорції», промислове місто, соціальна складова, сталий розвиток
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 4. Бібл.: 11.

Прушківський Володимир Геннадійович – доктор економічних наук, професор, проректор, Запорізький національний технічний університет (вул. Жуковського, 64, Запоріжжя, 69063, Україна)
Email: pvg942@gmail.com
Буряк Володимир Вікторович – аспірант, кафедра економічної теорії та підприємництва, Запорізький національний технічний університет (вул. Жуковського, 64, Запоріжжя, 69063, Україна)
Email: v_v2016@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Прушківський В. Г., Буряк В. В. Методичні основи гармонізації складових сталого розвитку промислового міста // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 91–97.

Список використаних у статті джерел

Медоуз Д., Рандерс Й., Медоуз Д. Пределы роста: 30 лет спустя/пер. с англ. Е. С. Оганесян; под ред. Н. П. Тарасовой. М.: БИНОМ; Лаборатория знаний, 2012. 358 с.
Білорус О. Г., Мацейко Ю. М. Глобальний сталий розвиток: монографія. Київ: КНЕУ, 2006. 488 с.
Долішній М. І. Роль стратегій соціально-економічного розвитку областей у реалізації сталого розвитку України. Соціально-економічні дослідження у перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації. 2002. Вип. 5 (XXXXVI). С. 7.
Хвесик М., Бистряков І. Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку України. Економіка України. 2012. № 6. C. 4–12.
А strategy for smart sustainable and inclusive growth // Еurope 2020. URL: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm
Економіка регіонів у 2015 році: нові реалії і можливості в умовах започаткованих реформ/за ред. Д. І. Олійник. Київ: НІСД, 2015. 92 с.
Мартинов С. В. Забезпечення сталого розвитку аграрного сектора регіону: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.07.02. Житомир, 2005. 22 с.
Дегтярьова О. О., Телешевська С. М. Сталий розвиток та його складові. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11419/1/Teleshevska.pdf
Гриценко А. А. Институциональная архитектоника: объект, теория и методология. Постсоветский институционализм. 2005. С. 49–74.
Крючкова І.С. Макроструктурні фактори та закон золотого перерізу. Економіст. 2005. № 9. С. 26–30.
Міста та райони Запорізької області у 2015 році: статистичний щорічник // Державна служба статистики України/Головне управління статистики у Запорізькій області. Запоріжжя, 2016. 269 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 65.01
Божинов Б. В.
Архітектура підприємства в рамках управління компанією (c. 98 - 106)
Метою дослідження є вивчення ролі і важливості концепції архітектури підприємства в сучасному менеджменті компанії. З цією метою уточнено характер, сферу застосування, компоненти архітектури підприємства і відносини всередині неї з використанням моделі Захмана. На підставі критичного аналізу робіт провідних учених наведено визначення архітектури підприємства як загального опису всіх елементів стратегічного управління компанії у поєднанні з описом її організаційної, функціональної та операційної структури, в тому числі відносин між усіма матеріальними і нематеріальними ресурсами, необхідними для її нормального функціонування і розвитку. Це, в свою чергу, дозволяє визначити ІТ-архітектуру підприємства як сукупність корпоративних ІТ-ресурсів (апаратне забезпечення, програмне забезпечення та технології), їх взаємозв'язок і інтеграцію в рамках загальної архітектури компанії, а також їх формальний опис, методи й інструменти для їх моделювання і контролю з метою досягнення стратегічних бізнес-цілей організації. На закінчення в статті розглянуто значення і роль архітектури підприємства для стратегічного управління підприємством в умовах сучасної цифрової економіки. У дослідженні наголошено на важливості комплексного міждисциплінарного підходу до роботи сучасної компанії, а також на необхідності належного узгодження ІТ з пріоритетними напрямками діяльності та завданнями компанії.
Ключові слова: стратегічне управління компанією, архітектура підприємства, бізнес-архітектура підприємства, ІТ-архітектура підприємства, модель Захмана
Рис.: 6. Бібл.: 24.

Божинов Божидар Віолінов – кандидат економічних наук, професор, професор, кафедра фінансів і кредиту, Державна академія бізнесу «Димитр Ценов» (вул. Е. Чакарова, 2, Свіштов, 5250, Болгарія)
Email: b.bojinov@uni-svishtov.bg

Посилання на цю статтю:
Bojinov B. V. Enterprise Architecture in the Company Management Framework // The Problems of Economy. – 2016. – №4. – C. 98–106.

Список використаних у статті джерел

Божинов Б. Актуални аспекти на банковата политика. Свищов: АИ Ценов, 2013. 168 с.
Данилин А., Слюсаренко А. Архитектура и стратегия. „Инь“ и „янь“ информационных технологий предприятия. М.: Интернет-Университет Информационных технологий, 2005. 504 с.
Тулембаева А. Банковский маркетинг. Завоевание рынка: учеб. пособие. Алматы: Триумф „Т“, 2007. 448 с.
Akella J., Buckow H., Rey S. IT architecture: Cutting costs and complexity. McKinsey&Company. URL: http://www.mckinsey.com/business-functions/digital-mckinsey/our-insights/it-architecture-cutting-costs-and-complexity
Armstrong Process Group Inc. Developing Business Architecture with TOGAF®. Building Business Capability 2013, Las Vegas, 2013.
Bernard S. An Introduction to Enterprise Architecture. AuthorHouse, 2012. URL: https://eapad.dk/ea3-cube/book/section1/chapter-1-an-overview-of-enterprise-architecture/
CIO Council. Federal Enterprise Architecture Framework. Version 2, 2013.
CIO. Проектиране на корпоративната ИТ архитектура – модел на Захман. бр. 4, 2001. URL: http://cio.bg/3770_proektirane_na_korporativnata_it_arhitektura__model_na_zahman
Gartner. IT Glossary. URL: http://www.gartner.com/it-glossary/architecture/
Glissman S., Sanz J. IBM Research report. A comparative Review of Business Architecture. Almaden research Centre, San Jose, 2009.
Business Modelling // Enterprise Architecture Solutions Ltd. URL: http://www.enterprise-architecture.org/business-architecture-tutorials/55-business-architecture-overview
IT Architecture // Open Security Architecture. URL: http://www.opensecurityarchitecture.org/cms/definitions/it-architecture
NIST Enterprise Architecture Model // Wikipedia – the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/NIST_Enterprise_Architecture_Model
Keltikangas E. Enterprise architecture Documentation and Representation – A Pragmatic Documentation Framework. Helsinki University of Technology, 2006.
McAfee D. An Information Technology (IT) Architecture for the Department. 1997. URL: http://www.ewita.com/earlywork/itb.htm
Niemenn K. From Enterprise Architecture to IT Governance. Friedr. Vieweg & Sohn Verlag. Wiesbaden: GWV Fachverlage GmbH, 2005. 211 р.
OpenText. Successful Enterprise Architecture. Aligning Business and IT. Business Process Solution, White paper. URL: http://www.opentext.com/file_source/OpenText/en_US/PDF/ot-bps-successful-enterprise-architecture-whitepaper.pdf
Parmo C. The use of Enterprise Architecture, IT Strategy and IT Governance at StatoilHydro/Norwegian University of Science and Technology. 2009. URL: http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:347812/fulltext01.pdf
Randell A., Spellman E., Ulrich W., Wallk J. Leveraging Business Architecture to Improve Business Requirements Analysis. Business Architecture Guild, 2014. URL: http://c.ymcdn.com/sites/www.businessarchitectureguild.org/resource/resmgr/public_resources/LeveragingBusinessArchitectu.pdf
Sofa J., Zachman J. Extending and Formalizing the Framework for Information System Architecture. IBM Systems Journal. 1992. Vol. 31, № 3. Р. 590–616.
Stenkel J. et al. CIO Best Practices. Enabling Strategic Value with Information Technologies. New Jersey: John Wiley & Sons Inc., 2007.
The Open Group. TOGAF® 9.1. URL: http://pubs.opengroup.org/architecture/ togaf8-doc/arch/
Walker M. Defining Business Architecture. 2013. URL: https://mikethearchitectblog.wordpress.com/2013/09/30/defining-business-architecture/
Zachman J. The Zachman Framework Evolution, 2009–2011. URL: https://www.zachman.com/ea-articles-reference/54-the-zachman-framework-evolution

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.95:005.334
Гавкалова Н. Л., Бушман Т. С.
Методичний підхід щодо визначення рівня формування та забезпечення кадрової безпеки підприємства (c. 107 - 113)
Мета статті полягає в обґрунтуванні методичного підходу щодо визначення рівня формування та забезпечення кадрової безпеки підприємства. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові напрацювання багатьох учених, було розглянуто підходи щодо аналізу кадрової безпеки на підприємстві, визначено сукупність показників оцінки кадрової безпеки. Обґрунтовано актуальність створення комплексного підходу щодо оцінки кадрової безпеки, який включає реалізацію таких етапів: визначення переліку показників, що відповідають рівню формування та забезпечення кадрової безпеки, за допомогою експертного оцінювання; розрахунок інтегральних показників кадрової безпеки за відповідним рівнем та за складовою з використанням таксономічного аналізу; групування підприємств за рівнем формування та забезпечення кадрової безпеки із застосуванням кластерного та дискримінантного аналізу. Визначено, що реалізація запропонованого підходу дозволить не тільки визначити рівень формування та забезпечення кадрової безпеки на підприємстві, але й розробити відповідні рекомендації щодо поліпшення її стану. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка умов формування та забезпечення кадрової безпеки на підприємстві, що дозволить виявити негативні дестабілізуючі фактори впливу на кадрову безпеку.
Ключові слова: кадрова безпека, оцінка кадрової безпеки, рівень формування кадрової безпеки, рівень забезпечення кадрової безпеки
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 15.

Гавкалова Наталія Леонідівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: ngavl@ukr.net
Бушман Тетяна Сергіївна – аспірант, Українська інженерно-педагогічна академія (вул. Університетська, 16, Харків, 61003, Україна)
Email: tatiana.bushman@zaporizhstal.com

Посилання на цю статтю:
Гавкалова Н. Л., Бушман Т. С. Методичний підхід щодо визначення рівня формування та забезпечення кадрової безпеки підприємства // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 107–113.

Список використаних у статті джерел

Бурда І. Я. Аналіз рівня кадрової безпеки на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 2. С. 219–226.
Жидецька Х. В. До питань формування системи показників для визначення рівня соціально-трудової безпеки підприємства. Наукові записки (Укр. акад. друкарства). Серія: Економічні науки. 2015. № 1 (50). С. 86–95.
Козаченко Г. В., Ілляшенко О. В. Механізм управління у системі економічної безпеки підприємства: призначення, зміст та структура. Вісник Хмельницького національного університету. 2014. № 3. С. 25–28.
Копейкин Г. К., Потемкин В. К. Экономическая безопасность в системе управления персоналом. СПб.: СПбГУЭФ, 2008. 116 с.
Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України»: Наказ Мінекономрозвитку України від 29.10.2013 № 1277. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=MetodichniRekomendatsii
Мігус І. П.? Черненко С. А. Сучасні методики оцінки стану кадрової безпеки суб'єктів господарської діяльності. Ефективна економіка. 2013. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1923
Момот Т. В., Чжан Х. Ю. Визначення індикаторів кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки. Бізнес Інформ. 2015. № 8. C. 266–271.
Назарова Г. В., Лобазов С. М. Удосконалення методики розрахунку інтегрального індексу кадрової безпеки підприємства. Економіка: реалії часу. 2015. № 1 (17). С. 134–139.
Новик І. В. Проблеми забезпечення та напрями аналізу кадрової безпеки підприємства. Наукові записки. 2014. № 4 (49). С. 130–134.
Офіційний сайт компанії Extended DISC® System. URL: http://www.extendeddisc.com
Офіційний сайт компанії Midot. URL: http://www.midot.com.ua
Офіційний сайт компанії Profiles International. URL: http://www.profilesinternational.com.ua
Реверчук Н. Й. Кадрова безпека підприємства та методологія управління нею. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2009. № 1 (4). С. 159–163.
Цветкова И. И. Формирование концепции оценки кадровой безопасности предприятия. Культура народов Причерноморья. 2014. № 278, т. 1. С. 81–84.
Штангрет А. М. Методологія управління економічною безпекою підприємств авіаційної галузі на принципах економіки знань : автореф. дис. … д-ра екон. наук: 08.00.04. Київ: Нац. авіац. ун-т, 2012. 44 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 339.372.842
Григоренко Т. М.
Класифікація франчайзингових мереж у роздрібній торгівлі (c. 114 - 119)
У статті уточнено визначення сутності понять «франчайзингова мережа», «франчайзингова торговельна мережа», «франчайзингова роздрібна торговельна мережа», що обумовлено відсутністю уніфікованого підходу до тлумачення цих понять. Розроблено класифікацію франчайзингових мереж у роздрібній торгівлі, яка враховує особливості функціонування цієї підгалузі ринкової економіки; визначено класифікаційні ознаки та надано характеристику різновидів франчайзингових роздрібних торговельних мереж. Запропонована класифікація франчайзингових роздрібних торговельних мереж є адаптованою до економічної ситуації в Україні та специфіки розвитку національних франчайзингових відносин. Вона сприятиме більш глибокому розумінню сутності формування та функціонування франчайзингових роздрібних торговельних мереж, а також допоможе українським підприємцям обґрунтувати вибір найбільш прийнятної для них моделі франчайзингу та надасть можливість комплексно за різними ознаками створювати такі мережі.
Ключові слова: франчайзингова мережа, франчайзингова торговельна мережа, франчайзингова роздрібна торговельна мережа, класифікація франчайзингових роздрібних торговельних мереж
Табл.: 1. Бібл.: 12.

Григоренко Тетяна Миколаївна – кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра торговельного підприємництва та логістики, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: tetyanagrygorenko@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Григоренко Т. М. Класифікація франчайзингових мереж у роздрібній торгівлі // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 114–119.

Список використаних у статті джерел

Андрощук С. Твердая выгода мягкого франчайзинга. Компаньон. 2002. № 26 (282). С. 42–44.
Бедринець М. Франчайзинг: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні. Фінанси України. 2001. № 2. С. 96–103.
Земляков Д. Н., Макашев М. О. Франчайзинг. Интегрированные формы организации бизнеса. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. 142 с.
Корольчук О. П. Франчайзинг (теорія, методологія, практика): монографія. Київ: КНТЕУ, 2006. 207 с.
Салата І. З. Основні поняття та зміст формування франчайзингової системи. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/401/1/15.pdf
Мунін Г. Б., Карягін Ю. О., Артеменко А. С., Кошиль Ю. В. Франчайзинг у готельно-ресторанному бізнесі: навч. посіб./за заг. ред. Л. С. Трофименко. Київ: Кондор, 2008. 370 с.
Рыкова И. В. Мировой опыт франчайзинга. Маркетолог. 2004. № 4. С. 5–10.
Стэнворт Д., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе: руководство Барклайз банка. М.: Аудит; Юнити, 1996. 200 с.
Сорокина Т. Франчайзинг в розничных сетях. URL: http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/sales/fran_in_nets.htm
Цират А. В. Руководство по составлению и заключению франчайзинговых договоров: право и практика: учеб.-практ. пособие. Киев: Истина, 2010. 352 с.
Кузьмін О., Сухорська У., Мирончук Т. Франчайзинг у підприємницькій діяльності. Львів: Вільна Україна, 2007. 144 с.
Цират А., Кривонос Е. Франчайзинг от А до Я: терминологический словарь. Киев: Ассоциация франчайзинга, 2004. 72 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.4:911.3
Дєліні М. М.
Систематизація інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємств: теоретичний аспект (c. 120 - 126)
Метою статті є систематизація інструментарію реалізації соціально-економічної відповідальності підприємств України та теоретичний розгляд наведених інструментів. У статті досліджено основні погляди на інструменти соціальної відповідальності бізнесу. Визначено, які з них є більш традиційними, а які – новітніми, тобто сучасними. Так, до традиційних можна віднести філантропію, благодійність, спонсорство, волонтерство, меценатство, грошові гранти, еквівалентне фінансування. Виходячи із сутності соціально-економічної відповідальності підприємництва, що запропоновано автором, до її інструментів можна віднести всі традиційні, окрім волонтерства, що не передбачає отримання коштів за свою діяльність та має лише соціальний ефект. Досліджено сучасні інструменти соціальної відповідальності бізнесу, якими визначено соціальні інвестиції, соціально відповідальні інвестиції, соціальний маркетинг, благодійний маркетинг, соціальні програми, соціальне підприємництво, соціальну звітність та соціальну експертизу, фандрайзинг, соціально відповідальні підходи до ведення бізнесу й управління ланцюгом постачання. Усі з них можуть бути віднесені до інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємництва.
Ключові слова: соціальна відповідальність бізнесу, соціально-економічна відповідальність бізнесу, філантропія, соціально відповідальне інвестування, соціальний маркетинг, соціальні програми, соціальні інвестиції, грошові гранти
Табл.: 3. Бібл.: 15.

Дєліні Марина Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, Київ, 01601, Україна)
Email: marina.dielini@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Дєліні М. М. Систематизація інструментарію соціально-економічної відповідальності підприємств: теоретичний аспект // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 120–126.

Список використаних у статті джерел

Котлер Ф., Ли Н. Корпоративная социальная ответственность. Как сделать как можно больше добра для вашей компании и общества/пер. с англ. С. Яринич. Киев: Стандарт, 2005. 302 с.
Стандарт SA 8000:2001 Соціальна відповідальність // Устойчивый бизнес: деловой журнал. URL: http://csrjournal.com/1725-standart-sa-80002001-socialnaja-otvetstvennost.html
Кудинова М. М. Инструменты корпоративной социальной ответственности в Украине. Вісник ХНАУ. 2013. № 11. С. 161–171.
Огородник В. О. Фандрайзинг – інструмент активізації соціально відповідальної взаємодії суб'єктів суспільних відносин. Економіка і організація управління. 2014. Вип. 1–2. С. 195–199.
Охріменко О. О., Іванова Т. В. Соціальна відповідальність: навч. посіб. Київ: НТУУ «КПІ», 2015. 180 с.
Бухаріна Л. М. Сучков А. В. Використання соціальної відповідальності бізнесу для створення позитивного іміджу підприємства. Економіка і організація управління. 2014. Вип. 1–2. С. 48–53.
Инструменты корпоративной социальной ответственности // Устойчивый бизнес: деловой журнал. URL: http://csrjournal.com/instrumenty-korporativnoj-socialnoj-otvetstvennosti
Соціальна відповідальність: навч. посіб./за заг. ред. А. М. Колота. Київ: КНЕУ, 2015. 519 с.
Кучероносов В. Благотворительность и фандрейзинг: определение понятий. URL: http://cd-platform.org/library/statti/1194-blagotvoritel-nost-i-fandrejzing-opredelenie-ponyatij
Мацьків Р. Т. Соціальне інвестування на підприємствах нафтогазового комплексу. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 4. С. 482–485.
Садков В., Кузнецова О. Социальное и социально ответственное инвестирование. URL: http://jarki.ru/wpress/2010/01/29/869/
Яневич Н. Я. Соціальні інвестиції: сутність і класифікація. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 690: Логістика. С. 144–149.
Іващенко А. І. Теоретичні аспекти розвитку соціально відповідального інвестування в Україні. Облік і фінанси. 2014. № 3. С. 90–95.
Мошенський С. З. Соціально відповідальне інвестування: сутність та перспективи розвитку. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2011. Вип. 3 (21). С. 258–265.
Соломянюк Н. М. Фандрайзинг як технологія реалізації соціального плану маркетингу. Економічний форум. 2014. № 3. С. 195–202.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.93:339.33
Ільченко Н. Б.
Обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків управління економічними процесами на підприємстві оптової торгівлі (c. 127 - 135)
Мета статті полягає у дослідженні причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів, що виникають на підприємствах оптової торгівлі, та розробленні методологічного підходу щодо їх оцінювання. У результаті дослідження сутності причинно-наслідкових зв’язків визначено еволюцію бізнес-процесів в оптовій торгівлі України. Доведено, що оптова торгівля має свій життєвий цикл розвитку, внаслідок чого виникає потреба вдосконалення бізнес-процесів у сучасних умовах здійснення процесу купівлі-продажу та взаємодії суб’єктів господарювання. Визначено основні проблеми управління бізнес-процесами підприємства оптової торгівлі, їх наслідки та можливості усунення «вузьких місць», що виникають під час здійснення операційної діяльності підприємства оптової торгівлі. Запропоновано математичну модель причинно-наслідкових зв’язків управління бізнес-процесами на підприємстві оптової торгівлі, яка може бути уніфікована для всіх вітчизняних підприємств України. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення параметрів оцінювання ресурсного потенціалу підприємства оптової торгівлі, що впливають на результати діяльності. Подальший розвиток методологічного підходу до оцінювання причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів, що виникають на підприємствах торгівлі, може суттєво покращити систему управління бізнес-процесами на підприємствах.
Ключові слова: процес, явище, подія, причинно-наслідкові зв’язки, бізнес-процеси, оптова торгівля, математична модель, матриця «ресурси-результати»
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 6. Бібл.: 11.

Ільченко Наталія Борисівна – доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра торговельного підприємництва та логістики, Київський національний торговельно-економічний університет (вул. Кіото, 19, Київ, 02156, Україна)
Email: i_natalya@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Ільченко Н. Б. Обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків управління економічними процесами на підприємстві оптової торгівлі // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 127–135.

Список використаних у статті джерел

Апопій В. В., Хом’як Ю. М. Сутність і типологія інновацій в торгівлі. Торгівля, комерція, підприємництво. 2011. Вип. 12. С. 5–7.
Бегларашвілі О. П. Впровадження підприємствами оптової торгівлі організаційних та маркетингових інновацій // Матеріали Міжнародного бізнес-форуму «Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні» (м. Київ, 19 березня 2015 р.). Київ: КНТЕУ, 2016. С. 71–73. URL: https://knteu.kiev.ua/file/MTc=/1e8a62d3ca6647b78fd23992ec0eb32d.pdf
Богословець Г. М., Трубей О. М. Проблеми та перспективи розвитку підприємств оптової торгівлі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2014. Вип. 5. Ч. 2. – С. 28–32.
Вірт М. Я. Організаційно-економічний механізм функціонування оптової торгівлі в ринковому середовищі: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Львів, 2009. 244 с.
Внутрішня торгівля в Україні: економічні умови ефективного розвитку: монографія/за ред. А. А. Мазаракі. Київ: КНТЕУ, 2006. 194 с.
Голошубова Н. О. Інституційні зміни як чинник інноваційного розвитку торгівлі // Матеріали Міжнародного бізнес-форуму «Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні» (м. Київ, 19 березня 2015 р.). Київ: КНТЕУ, 2016. С. 71–73. URL: https://knteu.kiev.ua/file/MTc=/1e8a62d3ca6647b78fd23992ec0eb32d.pdf
Юрченко Ю. Ю. Оптова торгівля: інституціонально-еволюційний підхід: монографія. Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. 404 с.
Красота О. Загроза глобального спаду економіки як результат дії «принципу доміно». Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». 2015. № 176. С. 27–35.
Корнаухов А. В. Причинно-следственное моделирование как общий метод описания и исследования явлений в сложных иерархически организованных системах. Биофизика. 2006. Т. 51. Вып. 2. С. 373–381.
Єсіпова К. Методика оцінки ефективності бізнес-процесів туристичних підприємств. Вісник Київського національного торгово-економічного університету. 2012. № 2. С. 46–58.
Лосев В. С., Козерод Л. А. Оценка эффективности бизнес-процессов промышленного предприятия. Вестник ТОГУ. 2012. № 1 (24). С. 167–176.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.45.01:658
Лепейко Т. І., Баланович А. М.
Комплексна оцінка рівня розвитку промислових підприємств (c. 136 - 143)
В статті було визначено початкові показники оцінки розвитку підприємства, що запропоновані з урахуванням доступності та змістовності статистичної інформації на досліджуваних підприємствах. Для отримання узагальненого бачення складу показників оцінки розвитку підприємства та визначення пріоритетності їх використання було здійснено ранжування. З метою представлення комплексного узагальнюючого характеру розвитку підприємства запропоновано використовувати багатовимірний факторний аналіз, який дозволяє провести класифікацію та систематизацію простору ознак дослідження, виявити приховані змінні та згрупувати фактори за їх економічним змістом. Застосування факторного аналізу пояснюється можливістю коректно зменшити число змінних і визначити структурні взаємозв'язки між ними. Застосування інтегрального коефіцієнта оцінки рівня розвитку підприємства дозволяє не тільки узагальнювати й аналізувати якісні змінні, а й надає можливість подальшого його використання.
Ключові слова: розвиток, оцінка рівня розвитку, підприємство, комплексна оцінка, промислове підприємство
Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 1. Бібл.: 25.

Лепейко Тетяна Іванівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра менеджменту та бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Баланович Анна Миколаївна – викладач, кафедра менеджменту та бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Посилання на цю статтю:
Лепейко Т. І., Баланович А. М. Комплексна оцінка рівня розвитку промислових підприємств // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 136–143.

Список використаних у статті джерел

Андрушків Б. М., Малюта Л. Я., Мельник Л. М. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства. Тернопіль: ТНТУ, 2010. 271 с.
Виниченко Е. Н. Оценка состояния и динамики социально-экономического развития предприятий. Академічний огляд. 2015. № 2 (43). С. 68–84.
Должанський І. З., Ягнюк І. М. Стратегія управління діяльністю підприємства на основі збалансованої системи показників: монографія. Донецьк: СПД Купріянов В. С., 2012. 213 с.
Дуброва Т. А., Павлов Д. Э., Осипова Н. П. Факторный анализ с использованием пакета «STATISTICA». М.: МГУ экономики, статистики и информатики, 2000. 63 с.
Ефремов Л. И. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования. М.: Финпресс, 1998. 334 с.
Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. Харьков: Изд-во ХНЭУ, 2004. 256 с.
Калинеску Т. В., Недобега Е. А. Анализ и оценка уровня социально-экономического развития предприятия. Бизнес Информ. 2011. № 2 (2). С. 117–119.
Каплан Р. С., Нортон Д. П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. М.: Олимп-Бизнес, 2003. 304 с.
Кизим М. О., Пилипенко А. А., Зінченко В. А. Збалансована система показників: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2007. 192 с.
Клейнер Г. Б. Стратегия предприятия. М.: Наука, 2007. 436 с.
Максименко І. О. Деякі підходи до визначення рівня економічного розвитку підприємства. Культура народов Причерноморья. 2009. № 161. С. 126–128.
Мельник О. Г. Діагностика діяльності машинобудівного підприємства на засадах системи економічних індикаторів: [монографія]. Львів: Укрпол, 2009. 188 с.
Миколайчук Н. С., Глинська А. Є. Методичні підходи до діагностики стану економічного розвитку підприємств легкої промисловості. Вісник економічної науки України. 2007. № 1. С. 90–94.
Нивен П. Р. Сбалансированная система показателей – шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов. Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. 328 с.
Новакова О. И., Мерзликина Г. С. Экономическое развитие предприятия: [монография]. Волгоград: ВолгГТУ, 2004. 208 с.
Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства. Київ: МАУП, 2000. 128 с.
Олійник Л. Г. Методи оцінки та вибір показників ефективності науково-технічного розвитку підприємств. Наукові праці НУХТ. 2010. № 34, т. 1. С. 77–79.
Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях. М.: Финансы и статистика, 1989. 175 с.
Побережний Р. О. Формування стратегії розвитку машинобудівного підприємства на основі збалансованої системи показників: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Харків, 2015. 363 с.
Погорелов Ю. С., Деева Е. А. Интервальная оценка развития предприятия с использованием показателя EVA. Вісник Хмельницького національного університету. 2009. № 4, т. 2. С. 110–114.
Подсолонко О. А. Менеджмент: теорія та практика. Київ: ЦУЛ, 2003. 370 с.
Самуляк В. Ю., Фещур Р. В. Оцінювання рівня розвитку підприємства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Логістика». 2008. № 633. С. 627–636.
Семенченко Н. В., Мороз О. С. Формування системи основних первинних показників інноваційного розвитку підприємства // Ефективна економіка. 2013. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_5_75
Сидоренко Ю. В. Методологічні аспекти оцінки стійкого розвитку підприємств. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2011. № 33. С. 137–140.
Степанова Т. А., Квилинский А. С., Сюзяева О. В. Формирование стратегии развития предприятия в условиях изменчивой внешней среды. Наукові праці ДонНТУ. Серія «Економічна». 2009. № 36–1. С. 147–154.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 658.86+339.33
Лупак Р. Л., Хомицький А. І., Надільний О. М.
Методичні основи формування та реалізації інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі (c. 144 - 150)
Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування та реалізації інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі. У результаті дослідження узагальнено теоретико-методичні основи поняття «механізм» безпосередньо в оптовій торгівлі та зроблено висновки, що в науковій літературі немає єдиного його трактування. Виявлено найбільш поширені в економічній теорії та господарській практиці підприємств сфери оптової торгівлі види механізмів і розкрито їх сутність відносно функціональної спрямованості. Наведено концептуальну побудову інституційно-економічного механізму функціонування підприємства оптової торгівлі, який враховує комплексний характер торговельно-посередницьких відносин, їх особливості стосовно сфер виробництва, обміну, розподілу та споживання, та визначено сутність елементів механізму, взаємозв’язки між ними, послідовність реалізації, зворотний зв’язок. Встановлено, що головною рушійною силою інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі є суб’єкти, які діють залежно від власних мотивів. За суб’єктним складом визначено економічні й інституційні мотиви. З огляду на склад та мотиви суб’єктів обрано об’єкти інституційно-економічний механізму, які розподілено на групи, що формують економічні стимули та створюють інституційний базис функціонування підприємств оптової торгівлі. Для забезпечення результативності інституційно-економічного механізму виокремлено функціональні блоки, у яких обґрунтовано його мету та завдання (стратегічно-управлінський), функції, методи та заходи (операційний блок), сфери взаємовпливу (блок взаємодії).
Ключові слова: підприємство оптової торгівлі, інституційно-економічний механізм, функціонування, формування, реалізація
Рис.: 1. Бібл.: 10.

Лупак Руслан Любомирович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра економіки, Львівський торговельно-економічний університет (вул. Туган-Барановського, 10, Львів, 79005, Україна)
Email: economist_555@ukr.net
Хомицький Андрій Іванович – асистент, кафедра економіки, Львівський торговельно-економічний університет (вул. Туган-Барановського, 10, Львів, 79005, Україна)
Email: adorosh@ukr.net
Надільний Олег Михайлович – магістрант, Львівський торговельно-економічний університет (вул. Туган-Барановського, 10, Львів, 79005, Україна)
Email: olegn21@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Лупак Р. Л., Хомицький А. І., Надільний О. М. Методичні основи формування та реалізації інституційно-економічного механізму функціонування підприємств оптової торгівлі // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 144–150.

Список використаних у статті джерел

Балабан М. П. Ефективність функціонування та стратегія розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.05. Харків, 2004. 20 с.
Близнюк О. П. Економіко-організаційний механізм функціонування оптової торгівлі: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.05. Харків, 2001. 19 с.
Власова Н. О., Носач Л. Л. Управління дебіторською і кредиторською заборгованостями в системі управління підприємствами оптової торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2010. Вип. 1. С. 194–201.
Гончаренко М. Л. Особливості реальних інвестицій на підприємствах торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2013. Вип. 2 (1). С. 98–104.
Жувагіна І. Концептуальна модель оцінки інвестиційного потенціалу підприємства торгівлі. Схід: аналіт.-інформ. журнал. 2011. № 5 (112). С. 24–30.
Жуковські В. Місце і роль оптової торгівлі на основі маркетингу. Молодь і ринок. 2014. № 4. С. 133–137.
Мамчин М. М., Лозинський В. Т., Прокопенко І. В. Теоретичні засади формування системи оптової торгівлі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Логістика. 2015. № 833. С. 50–56.
Носуліч А. М. Організаційно-економічний механізм оптової торговельної діяльності: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Київ, 2010. 21 с.
Трішкіна Н. І. Товарна політика оптового підприємства в системі маркетингу: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01. Київ, 2006. 25 с.
Markides C. C. Game-Changing Strategies: How to Create New Market Space in Established Industries by Breaking the Rules. San Francisco, USA: Jossey-Bass, 2014.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.21
Полякова Я. О.
Логіко-семантична основа формування базових компонентів стратегії підприємства (c. 151 - 156)
Сучасне трактування сутності стратегії підприємства передбачає трансформацію внутрішніх характеристик підприємства у ключові фактори успіху відповідно до умов функціонування зовнішнього середовища з метою забезпечення позиції стійкого лідерства у довгостроковій перспективі та є одним із ключових моментів системи стратегічного управління підприємством в умовах сучасного бізнесу. У межах проведеного дослідження удосконалено логіко-семантичну структуру базових компонентів стратегії підприємства на основі проведення досліджень індуктивним методом, що дозволило визначити логічну послідовність етапів формування ключових факторів успіху, визначити умови трансформації базових елементів кожного етапу та провести семантичну оцінку структури базових компонентів стратегії підприємства на кожному із визначених етапів для реалізації процесів цілеспрямування та оцінки результату від впровадження обраної стратегії підприємства.
Ключові слова: внутрішні характеристики, конкурентна перевага, КФУ, стратегія, стратегічне управління
Рис.: 2. Бібл.: 13.

Полякова Яна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)
Email: Yana.Poliakova@m.hneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Полякова Я. О. Логіко-семантична основа формування базових компонентів стратегії підприємства // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 151–156.

Список використаних у статті джерел

Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Д. Школы стратегий. СПб.: Питер, 2000. 330 с.
Энциклопедия бухгалтера и экономиста. 2001. № 1. С. 34–41.
Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран. М.: Международные отношения, 1993. 896 с.
Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: учеб.-практ. пособие. М.: Гном и Д, 2007. 142 с.
Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. 454 с.
Піддубна Л. І. Конкурентоспроможність економічних систем: теорія, механізм регулювання та управління: монографія. Харків: ІНЖЕК, 2007. 368 с.
Лукьяненко А. А., Мацко М. Л. Разработка комплексной методики обоснования эффективной стратегии предприятия при выходе на внешний рынок // Актуальные проблемы науки ХХI века. 2013. № 1. URL: http://elibrary.miu.by/journals!/item.science-xxi/issue.2/article.13.html
Рамперсад Х. Универсальная система показателей: как достигать показателей, сохраняя целостность. М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. 352 с.
Ольве Н., Рой Ж., Ветер М. Оценка эффективности деятельности компании. М.: Вильямс, 2004. 304 с.
Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. СПб.: Питер Ком, 1999. 416 с.
Немцов В. Д. Стратегічний менеджмент. Київ: ТОВ УВПК, 2001. 559 с.
Маркова В. Д., Кузнецова С. А. Стратегический менеджмент: курс лекций. М.: Инфра-М, 2000. 287 с.
Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 2/відп. ред. С. В. Мочерний. Київ: Академія, 2002. 848 с.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 005.935
Прокопенко О. В., Прокопенко М. О.
Оцінка сучасних інструментів контролінгу на підприємстві (c. 157 - 162)
Досліджено теоретичні та практичні аспекти використання інструментів для здійснення оперативного та стратегічного контролінгу на підприємстві. Здійснено ґрунтовний аналіз сучасного інструментарію контролінгу з подальшим виокремленням оперативних і стратегічних інструментів контролінгу, що є найбільш адаптованими до використання вітчизняними підприємствами. Крім того, в рамках дослідження виділено переваги та недоліки запропонованих інструментів з метою вибору управлінцями найбільш дієвих для здійснення оперативного та стратегічного контролінгу. Для кожного підприємства управлінці повинні формувати власний набір інструментарію контролінгу з огляду на його індивідуальні особливості та наявні проблеми. Перспективами подальших досліджень є практичне впровадження рекомендованих інструментів і здійснення наступного аналізу отриманих результатів щодо ефекту від впровадження конкретного інструментарію.
Ключові слова: підприємство, стратегічний контролінг, оперативний контролінг, інструмент контролінгу, портфельний аналіз, розробка сценаріїв, аналіз потенціалу
Табл.: 1. Бібл.: 9.

Прокопенко Ольга Володимирівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економічної теорії, Сумський державний університет (вул. Харківська, 116, Суми, 40007, Україна)
Email: prokopenko.olha.w@gmail.com
Прокопенко Марина Олександрівна – студент, Навчально-науковий інститут фінансів, економіки та менеджменту імені Олега Балацького Сумського державного університету (вул. Римського-Корсакова 2, корпус «Г», поверх 6, ауд. Г-601, 611, Суми, 40007, Україна)

Посилання на цю статтю:
Прокопенко О. В., Прокопенко М. О. Оцінка сучасних інструментів контролінгу на підприємстві // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 157–162.

Список використаних у статті джерел

Анискин Ю. П., Павлова А. М. Планирование и контроллинг: учебник. М.: Омега, 2003. 280 с.
Долинская Р. Г., Мищенко В. А. Контроллинг в действии: учеб. пособие. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2008. 472 с.
Іванова В. Й., Яковенко К. В., Томах В. В. Контролінг: навч. посіб. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2011. 136 с.
Фольмут Х. Й. Инструменты контроллинга. М.:Омега, 2007. 128 с.
Хайлук С. О. Контролінг в системі управління підприємствами молокопереробної галузі: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Київ, 2008. 20 с.
Цьохла С. Ю., Плугарь О. В., Абаєва І. В. Контролінг: навч. посіб. Сімферополь: АРІАЛ, 2013. 69 с.
Барабаш Ю. О. Методологія стратегічного та оперативного контролінгу. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2012. № 1. С. 33–38.
Криворотов А. С. Система инструментов контроллинга. Научный журнал КубГАУ. 2011. № 33 (9). С. 1–10.
Русановська О. А. Систематизація методів та інструментів оперативного контролінгу на підприємстві. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". 2014. № 789: Логістика. С. 142–151.

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 65.01
Скриньковський Р. М., Клювак О. В., Процевят О. С.
Діагностика експортного потенціалу підприємства (c. 163 - 170)
Метою статті є формування та розвиток теоретико-методологічних і методичних засад діагностики експортного потенціалу підприємства, під якою слід розуміти процес ідентифікації, аналізу й оцінювання рівня потенційної можливості та готовності підприємства до здійснення експортної діяльності з урахуванням впливу взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, технологія, структура, завдання, освітньо-фаховий потенціал персоналу) та факторів зовнішнього середовища підприємства (споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, контактні аудиторії тощо) з метою забезпечення якісно нового рівня його розвитку та формування перспектив. Встановлено, що ключовими бізнес-індикаторами системи діагностики експортного потенціалу підприємства є: рівень конкурентоспроможності підприємства на міжнародному (світовому) ринку; рівень конкурентоспроможності продукції підприємства; рівень конкурентоспроможності експортної продукції підприємства; рівень ресурсних можливостей підприємства; рівень ефективності експортної діяльності підприємства. Перспективи подальших досліджень в цьому напрямі полягають у розробленні класифікації (вузькодеталізованого переліку) діагностичних цілей підприємства за рівнем їх деталізації (на елементні, часткові, комплексні) з урахуванням діагностики експортного потенціалу підприємства як часткової діагностичної цілі.
Ключові слова: підприємство, продукція, експортна діяльність, експортний потенціал, діагностика, бізнес-індикатори
Рис.: 3. Формул: 8. Бібл.: 27.

Скриньковський Руслан Миколайович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки підприємств та інформаційних технологій, Львівський університет бізнесу та права (вул. Кульпарківська, 99, Львів, 79021, Україна)
Email: uan_lviv@ukr.net
Клювак Оксана Володимирівна – кандидат економічних наук, викладач, кафедра економіки підприємств та інформаційних технологій, Львівський університет бізнесу та права (вул. Кульпарківська, 99, Львів, 79021, Україна)
Email: oksana_klyuvak@ukr.net
Процевят Оксана Семенівна – провідний фахівець, відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій, Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України (вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна)
Email: oksanayakhymetc@i.ua

Посилання на цю статтю:
Скриньковський Р. М., Клювак О. В., Процевят О. С. Діагностика експортного потенціалу підприємства // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 163–170.

Список використаних у статті джерел

Дружиніна В. В., Різніченко Л. В. Прогнозування експортного потенціалу машинобудівних підприємств з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 7 (109). С. 246–252.
Піддубна Л. І., Шестакова О. А. Експортний потенціал підприємства: сутність і системні імперативи формування та розвитку. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. № 37. 223–229.
Воронкова А. Е., Часовський С. А., Немашкало О. А. Вплив глобалізації на розвиток міжнародної економічної діяльності на мікрорівні. Управління економікою: теорія та практика. 2009. С. 125–137.
Бугас Н. В., Пилипенко Ю. А. Експортний потенціал у системі зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні науки. 2015. № 6 (93). С. 14–21.
Гораль Л. Т., Шийко В. І. Удосконалення системи оцінювання ефективності використання експортного потенціалу газотранспортного підприємства. Економічний аналіз: збірник наукових праць кафедри економічного аналізу ТНЕУ. 2015. Т. 18. № 2. С. 118–126.
Череп А. В., Ортинська О. Л. Організаційно-економічний механізм експортної діяльності підприємства. Національне господарство України: теорія та практика управління. 2008. С. 232–236.
Піддубна Л. І., Іванієнко К. В. Фактори формування експортного потенціалу промислових підприємств. Управління розвитком. 2015. № 1. С. 37–43.
Рибакова Т. О. Управління експортним потенціалом промислового підприємства в умовах розширення зовнішньоекономічної діяльності. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/VSUNU/2012_11_1/Rlbakova.pdf
Сайкевич М. І., Сайкевич О. Д. Експортний потенціал сільськогосподарських підприємств. Інноваційна економіка. 2013. № 3 (41). С. 104–110.
Піддубна Л. І., Семікоп Ю. О. Експортний потенціал машинобудівних підприємств регіону: сутність, структура і проблеми диверсифікації. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2009. № 26. С. 125–133.
Козьменко С. М., Колосок С. І. Методичні підходи до оцінки експортного потенціалу інновацій машинобудування // Ефективна економіка. 2010. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua
Вакульчик О. М., Дубицький Д. П. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Вісник Академії митної служби України. Серія: Економіка. 2012. № 2. С. 75–82.
Бондарєва Т. І., Осадчук А. І. Оцінка ефективності експортної діяльності підприємства. Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. 2011. № 3 (15). С. 91–104.
Іванієнко К. В. Розробка методичного забезпечення моніторингу та діагностики експортного потенціалу промислового підприємства для формування стратегії його розвитку. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 10. С. 345–352.
Гороховатський В. О., Дубницький В. Ю., Кобилін А. М. Програмна реалізація методів економічного факторного аналізу. Системи обробки інформації. 2015. Вип. 4 (129). С. 130–135.
Булеев И. П., Рудобелец В. М. Конкурентоспособность и экспортный потенциал экономики. Наукові праці Донецького державного технічного університету. 2002. Вип. 46. С. 92–101.
Скриньковський Р. М. Освітньо-фаховий потенціал персоналу як фактор впливу на інвестиційну привабливість підприємства: дис. … канд. екон. наук: 08.00.07. Львів, 2014. 233 с.
Мельник О. Г. Системи діагностики діяльності машинобудівних підприємств: полікритеріальна концепція та інструментарій: [монографія]. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010. 344 с.
Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навч. посіб.]. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», Інтелект-Захід, 2007. 384 с.
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 1998. 800 с.
Кузьмін О. Є. Сучасний менеджмент. Львів: Центр Європи, 1995. 176 с.
Скриньковський Р. М. Діагностика використання трудових, матеріальних, фінансових та енергетичних ресурсів підприємства як інструмент управління елементами його виробничо-господарської діяльності. Проблеми економіки. 2015. № 1. С. 249–254.
Скриньковський Р. М. Діагностика фінансового, виробничого, трудового, соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного потенціалів і аналіз потенційних ризиків підприємства в умовах невизначеності. Проблеми економіки. 2015. № 2. С. 186–193.
Скриньковський Р.М. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства. Проблеми економіки. 2015. № 4. С. 240–246.
Візняк Ю. Я., Скриньковський Р. М., Процюк Т. Б. Діагностика бізнес-середовища підприємства і роль неурядових організацій щодо запобігання та протидії корупції у сфері оподаткування. Бізнес Інформ. 2016. № 1. С. 235–240.
Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
Головне управління статистики у Львівській області: офіц. сайт. URL: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/

Розділ: Економіка та управління підприємствами
УДК 338.3:336.64:621
Чернецька О. В.
Модель інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємств машинобудування (c. 171 - 175)
Розкрито зміст дефініції «інформаційне забезпечення», визначено основні підходи до трактування цієї економічної категорії. Визначено основне призначення інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємства. Досліджено основні складові інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємства. Встановлено основні напрями вдосконалення інформаційної бази управління інвестиційною привабливістю підприємства. Визначено й охарактеризовано основні типи автоматизованих інформаційних систем щодо управління інвестиційною привабливістю підприємств. Досліджено основні комп’ютерні програми щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Розроблено модель інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємств машинобудування.
Ключові слова: інформація, інформаційне забезпечення управління інвестиційною привабливістю, фінансово-економічні показники, фінансова звітність підприємства, автоматизовані інформаційні системи, інвестор, форма власності підприємства, інфляція
Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 8.

Чернецька Ольга Василівна – старший викладач, кафедра фінансів та кредиту, Міжнародний університет фінансів (пр. Перемоги, 37, Київ, 03056, Україна)
Email: olga_sitnik@i.ua

Посилання на цю статтю:
Чернецька О. В. Модель інформаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю підприємств машинобудування // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 171–175.

Список використаних у статті джерел

Балабанова Л. В. Информационное обеспечение обоснование управленческих решений в условиях маркетинговой ориентации предприятия: монография. Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2003. 143 с.
Дорошко М. В. Місце інформаційного забезпечення інвестиційних рішень у системі комунікацій управлінського апарату підприємства. Вісник Львівського університету. 2010. № 44. С. 470–479.
Лазаришина І. Д. Джерела інформаційно-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. № 38. С. 62–65.
Педченко Н. С. Системний підхід до інструментарію інформаційного забезпечення стратегічного управління потенціалом розвитку підприємства. Інноваційна економіка. 2012. № 8 (34). С. 260–266.
Орлик О.В. Інформаційні системи в сфері управління організацією. Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. № 5. С. 188–191.
Стадник В. В. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства: навч. посіб. Хмельницький: ХНУ, 2011. 327 с.
Петруні Ю. Є. Прийняття управлінських рішень: навч. посіб. Київ: Центр учб. літ., 2011. 216 с.
Юзва Р. П. Інформаційне забезпечення управління підприємством в умовах автоматизованих інформаційних систем. Сталий розвиток економіки. 2011. № 7. С. 64–67.

Розділ: Економічна теорія
УДК 338.2
Бутенко Н. В., Терещенко О. Л.
Конкурентні переваги ефективних взаємовідносин суб’єктів підприємництва як основа економічного розвитку України (c. 176 - 182)
Метою статті є визначення трансформації змісту взаємовідносин суб’єктів підприємництва в національній економіці, а також основних засадничих ідей і принципів формування конкурентних переваг ефективних взаємовідносин. Проаналізовано об’єктивні передумови переходу від стратегії протистояння до взаємовідносин як основи взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності у структурі національної економіки. Визначено, що послаблення антагоністичної домінанти конкурентних відносин і зростання значення конструктивної складової партнерства стало фундаментальною основою прагнення суб’єктів підприємництва до встановлення ефективних взаємовідносин. Акцентовано увагу на тенденціях коопераційного та інтеграційного підходів до конкурентної поведінки, що проявляється у таких формах конкурентних взаємодій, як координація, конструктивні взаємодії та конкурентне співробітництво, заради досягнення індивідуальних та спільних цілей суб’єктів конкурентних відносин. Розглянуто конкурентні переваги, що ґрунтуються на встановленні тривалих та ефективних взаємовідносин. Обґрунтовано особливості формування системи взаємовідносин на ринку страхових послуг, зокрема, визначено причини, що стримують розвиток взаємовідносин у сфері страхування, виокремлено основних партнерів – суб’єктів системи взаємовідносин на страховому ринку, визначено рівні управління взаємовідносинами на ринку страхування. Серед переваг використання ефективних взаємовідносин у сфері страхування визначено: покращання іміджу компанії, залучення нових клієнтів, додаткові продажі страхових послуг, обмеження доступу пропозицій конкурентів, більш ефективне використання рекламного бюджету, підвищення ефективності розробки нових страхових продуктів і послуг, збільшення прибутку та вартості торгових марок, покращення відносин із інвесторами.
Ключові слова: взаємовідносини, суб’єкти підприємництва, партнерство, конкурентні переваги, рівень взаємовідносин
Бібл.: 18.

Бутенко Наталія Василівна – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра підприємництва, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01033, Україна)
Email: n_butenko@ukr.net
Терещенко Олена Леонідівна – начальник, відділ по роботі з брокерами, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (вул. Дегтярівська, 62, Київ, 04112, Україна)
Email: olenatereshchenko123@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Бутенко Н. В., Терещенко О. Л. Конкурентні переваги ефективних взаємовідносин суб’єктів підприємництва як основа економічного розвитку України // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 176–182.

Список використаних у статті джерел

Бутенко Н. В. Антимонопольна політика у сфері регулювання партнерських відносин. Проблеми економіки. 2015. № 2. С. 26–32.
Яка стратегія структурних змін створить умови для економічного розвитку України? // Резюме основних виступів круглого столу (Київ, 30 жовтня 2015 р.). URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/11/Резюме-доповідей-на-круглий-стіл.pdf
Інтеграційні можливості Украі?ни: перспективи та наслідки: наук. доп./за ред. В. М. Геи?ця, Л. В. Шинкарук. Київ, 2014. 92 с.
Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке/пер. с англ. М.: Вильямс, 2000. 272 с.
Гребешкова О. М. Феномен стратегічного партнерства підприємств: пояснення з позицій реляційного підходу/за ред. С. М. Ілляшенка. Суми: Папірус, 2011. С. 348–356.
Бутенко Н. В. Розвиток партнерства в національній економіці: монографія. Київ: Вид-во ІЕП НАН України, 2015. 358 с.
Савченко І. А. Сучасні підходи до економічної сутності конкурентних відносин. Ефективна економіка. 2013. № 2. С. 24–28.
Горбатов В. М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2006. 592 с.
Тараненко І. В. Формування інноваційної парадигми теорії конкуренції у сучасних глобалізаційних умовах. Науковий вісник ЧДІЕУ. 2011. № 1 (9). С. 194–203.
Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок/под общ. ред. В. С. Лукинского. СПб.: Питер, 2004. 316 с.
Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії та практики: монографія. Львів: Інтелект­Захід, 2007. 232 с.
Портер М. Конкуренция/пер. с англ. М.: Вильямс, 2005. 608 c.
Дойль П., Штерн Ф. Маркетинг­менеджмент и стратегии/пер. с англ. СПб.: Питер, 2007. 544 с.
Криворучко Я. Ю., Прийма Л. Р. Формування конкурентних переваг підприємства у контексті управління відносинами з бізнес­партнерами. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 690. C. 347–352.
Гриценко А. А. Иерархия и сетевые структуры институциональной архитектоники экономических систем. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економіка. 2007. Вип. 31–7 (117). С. 111–122.
Хитра О. Синергетичні принципи функціонування мережевих структур у міжнародному бізнесі. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2010. № 5. С. 256–268.
Dyer J. The relational view: Cooperative strategy and sources of inter­organizational competitive advantage. Academy of Management Journal. 1998. Vol. 23, № 4. P. 660–679.
Moller K. M., Hallinen K. A. Relationships Marketing Theory: Its Roots and Direction. Journal of Marketing Management. 2000. Vol. 16. P. 29–54.

Розділ: Економічна теорія
УДК 336.221.22
Вишневський В. П., Рекова Н. Ю.
Принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації в умовах постконфліктного відновлення (c. 183 - 189)
Метою статті є обґрунтування принципів, економічних та інституційних передумов фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях. У статті визначено, що фіскальна децентралізація є одним із головних способів вирішення проблем постконфліктних територій. Обґрунтовано принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях з урахуванням специфіки окремих сфер фіскальних відносин. Більш того, для різних сфер фіскальних відносин потрібні і різні підходи: у сфері суспільних доходів – економічна ефективність із формуванням структури податків, що сприяє розширенню податкової бази; у сфері суспільних витрат – забезпечення соціальної справедливості та прозорості при розподілі суспільних витрат на місцях; у сфері субсидій – звуження сфери застосування міжбюджетних трансфертів із організацією перерозподілу фінансових ресурсів за принципом "центр – постконфліктні регіони – постконфліктні одержувачі"; у сфері зовнішньої допомоги – забезпечення дієвої координації для культивування нових кооперативних інститутів.
Ключові слова: принципи, передумови, фіскальна децентралізація, постконфліктні території
Бібл.: 30.

Вишневський Валентин Павлович – доктор економічних наук, професор, академік НАН України, завідувач відділу, відділ фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна)
Email: vvishn@gmail.com
Рекова Наталія Юріївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник, науково-дослідний сектор, Донбаська державна машинобудівна академія (вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, Україна)
Email: natarekova@gmail.com

Посилання на цю статтю:
Вишневський В. П., Рекова Н. Ю. Принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації в умовах постконфліктного відновлення // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 183–189.

Список використаних у статті джерел

Wyplosz C. The Centralization-Decentralization Issue // European Commission, Directorate-General for Economic and Financial Affairs, European Economy Discussion Papers 014, 2015. 28 р.
Європейський Союз. Оцінка відновлення та розбудови миру. Аналіз впливу кризи та потреб на Східній Україні. Т. 1: Зведений звіт. Київ: Представництво Європейського Союзу в Україні, 2015. 77 с.
Development Assistance Committee. DAC Guidelines on conflict, peace and development co-operation. Paris: OECD, 1997. 80 p.
Simone S. Post-conflict decentralization: dynamics of land and power in unity state – South Sudan. UNISCI Discussion Papers, 2013. No. 33.
Edwards B., Yilmaz S., Boex J. Decentralization as a Post-Conflict Strategy: Local Government Discretion and Accountability in Sierra Leone. Public Administration and Development. 2015. Vol. 35, No. 1. Р. 46–60.
Boji?i?-D?elilovi? V. Decentralisation and Regionalisation in Bosnia-Herzegovina: Issues and Challenges // LSEE Papers on Decentralisation and Regional Policy, Research Paper. 2011. No. 2. 35 p.
Boex J. Kimble D., Pigey J. Decentralized local governments as a modality for post-conflict recovery and development: An emerging natural experiment in Northern Uganda // IDG Working Paper No. 2010-01. 20 p.
Agimi I. Decentralisation in Kosovo: challenges of reforming the local level // LSEE Papers on Decentralisation and Regional Policy, Research Paper. 2014. No. 6. 28 p.
Fox W. Fiscal Decentralization in Post-Conflict Countries // United States Agency for International (USAID), 2007. 37 p.
Slukhai S. Ukrainian fiscal equalization: does it need an improvement? Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. 2015. No. 1 (166). Р. 45–51.
Симоненко В. Фальстарт длиной в два года // 2000.ua. URL: http://www.2000.ua/blogi/avtorskie-kolonki_blogi/falstart-dlinoj-v-dva-goda.htm
Вишневский В. П., Чекина В. Д., Виецкая О. В. Использование налогово-бюджетных инструментов развития социальной сферы регионов в условиях неоиндустриализации. Экономика промышленности. 2016. No. 3 (75). С. 116–138.
Musgrave R. Approaches to a fiscal theory of political federalism // NBER, Public Finance: Needs, Sources and Utilization. New York: Princeton University Press, Princeton, 1961. Р. 97–133.
Musgrave R. The theory of public finance: A study in public economy. New York: McGraw-Hill, 1959. 628 p.
Oates W. Fiscal Federalism. New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. 256 p.
Oates W. The theory of public finance in a federal system. Canadian Journal of Economics. 1968. Vol. 1. Р. 37–54.
Olson М. The Principle of «Fiscal Equivalence»: The Division of Responsibilities among Different Levels of Government. The American Economic Review. 1969. Vol. 59 (2). Р. 479–487.
Tiebout C. M. A pure theory of local expenditures. Journal of Political Economy. 1956. Vol. 64. Р. 416–424.
Oates W. An essay on fiscal federalism. Journal of Economic Literature. 1999. Vol. 37. Р. 1120–1149.
Oates W. On The Evolution of Fiscal Federalism: Theory and Institutions. National Tax Journal. 2008. Vol. LXI, No. 2. Р. 313–334.
Rodden J. Gunnar S., Litvack J. Fiscal Decentralization and the Challenge of Hard Budget Constraints. Cambridge, MA: MIT Press, 2003.
Van de Goor L., Rupesinghe K., Sciarone P. Between Development and Destruction: An Inquiry into the Causes of Conflict in Post-Colonial States. New York: St. Martin's Press, 1996.
Stewart F., Humphreys F., Lea N. Civil conflict in developing countries over the last quarter of a century: An empirical overview of economic and social consequences. Oxford Development Studies. 1997. Vol. 25, No. 1. Р. 11–41.
World Development Report 2011: Conflict, Security, and Development // The World Bank. Washington DC, 2011. 58 p.
Полтерович В. Институциональные ловушки: есть ли выход? Общественные науки и современность. 2004. № 3. С. 5–16.
Hoeffler A. Growth, aid and policies in countries recovering from war // OECD, the Development Assistance Committee, Working Papers. 2012. 21 p.
Haughton J. The Reconstruction оf War-Torn // Harvard Institute for International Development, Technical Paper. 1998. 96 p.
Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі (національна доповідь)/за ред. Е .М. Лібанової. Київ: НАН України, 2015. 363 с.
Tranchant J.-P. (2010). Does Fiscal Decentralization Dampen All Ethnic Con?icts? The Heterogeneous Impact of Fiscal Decentralization on Local Minorities and Local Majorities // Munich Personal RePEc Archive, MPRA Paper. 2010. No. 22776. 33 p.
Rajan R., Subramanian A. Aid and Growth: What Does the Cross-Country Evidence Really Show? Review of Economics and Statistics. 2008. Vol. 90, No. 4. Р. 643–665.

Розділ: Економічна теорія
УДК 378.14
Савицька Н. Л., Ушакова Н. Г., Помінова І. І.
Ринок послуг вищої освіти в контексті теорії меріторних благ (c. 190 - 196)
Метою статті є визначення особливостей ринку послуг вищої освіти в сучасних умовах глобалізації у контексті теорії меріторних благ. З урахуванням цілісного бачення освіти як сфери господарського розвитку доведено, що освітня послуга вищого навчального закладу має визначатися як процес і результат одночасно; розкрито комплексний характер освітнього продукту ВНЗ, що виступає як освітні програми та технології, формалізовані та імпліцитні знання, матеріальні, інтелектуальні та мережні складові організації освітньо-наукового процесу. Послуги у сфері вищої освіти мають риси, що притаманні більшості послуг взагалі, а також специфічні властивості, найважливішою з яких є комплементарний характер індивідуальної і соціальної корисності від їхнього виробництва та споживання, що дозволяє визначити послуги вищої освіти як меріторні блага. Державне опікування ринку освітніх послуг зумовлено відставанням попиту від довгострокових інтересів суспільства, оскільки індивідуальні споживачі готові купувати меріторне благо за ціною, значно нижчою за сукупні витрати на підготовку фахівців. Меріторний ринок послуг вітчизняної вищої освіти характеризується нерівноваженістю, спричиненою системними та локальними інституційними пастками, згладжування яких вимагає не лише конкурентоспроможної державної освітньої політики, але й виваженої маркетингової політики освітніх організацій, що стає можливою за умов реальної автономії вищих навчальних закладів.
Ключові слова: освітня послуга, вища освіта, освітній продукт, меріторні блага, меріторний ринок послуг
Рис.: 4. Бібл.: 14.

Савицька Наталія Леонідівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра маркетингу та комерційної діяльності, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: natalisavitska2010@gmail.com
Ушакова Наталія Григорівна – кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економічної теорії та права, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: ushakov.nata@mail.ru
Помінова Ірина Іванівна – кандидат економічних наук, доцент, кафедра економічної теорії та права, Харківський державний університет харчування та торгівлі (вул. Клочківська, 333, Харків, 61051, Україна)
Email: pominova.i@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Савицька Н. Л., Ушакова Н. Г., Помінова І. І. Ринок послуг вищої освіти в контексті теорії меріторних благ // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 190–196.

Список використаних у статті джерел

Башнянин Г. І., Свінцов О. М., Панчишин Т. В., Шморгай М. Б. Значення освіти у стратегії розвитку перехідної системи економіки. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип. 22. С. 372–378.
Огаренко В. М. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг: монографія. Київ: НАДУ, 2005. 326 с.
Савицька Н. Л. Освіта і господарський розвиток: теоретико-методологічне осмислення базових категорій // Економіка. Управління. Інновації. 2014. № 2. URL: nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2014_2_41.pdf
Савицька Н. Л. Роль освіти в господарському розвитку: аспекти методології // X Internеt. conf. «Fundamental and applied science» (October 30 – November 7, 2014). Sheffield. Science and education LTD, 2014. Vol. 5. C. 21–23.
Зверяков М. И. Экономическая социодинамика: роль государства в современной экономике. Экономическая теория. 2013. № 4. С. 109–110.
Рубинштейн А. Я. К теории рынков «опекаемых благ» (научный доклад). М.: Ин-т экономики РАН, 2008. 63 с.
Economic Conditions and Volatility // The World Bank. URL: www.worldbank.org
State Statistics Service // Державна служба статистики: офіц. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення – 12.08.2015).
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF
Musgrave R., Eatwell J., Milgate M., Newman P. Merit Goods // The New Palgrave. London-Basingstoke, 1987.
Коломієць Г. М., Меленцова О. В., Помінова І. І. Інтеграційна траєкторія національної господарської системи в глобальному суспільстві: монографія. Харків: МОНОГРАФ, 2016. 274 с.
ВВП на душу населения в разрезе стран. URL: http://olza.com.ua/statistics/51
Бесполезное образование. Диплом вуза – ничто для работодателя. URL: http://biz.liga.net/upskill/all/stati

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.1
Коваленко В. М., Дропа Я. Б.
Проблеми й особливості формування ресурсів фінансової системи України (c. 197 - 204)
У статті визначено сутність фінансових ресурсів національної економіки та розкрито особливості їх формування у процесі руху грошових коштів між державою, суб’єктами господарювання, домогосподарствами та міжнародними фінансово-кредитними інститутами. Висвітлено економічний зміст і досліджено джерела формування фінансових ресурсів держави, проаналізовано динаміку обсягу бюджетних коштів, держаних запозичень і витрат на обслуговування боргу в Україні. Запропоновано авторське розуміння сутності фінансових ресурсів підприємств, обґрунтовано сукупність джерел їх мобілізації, оцінено динаміку формування власного та сукупного капіталу на вітчизняних підприємствах. З’ясовано сутність і роль фінансових ресурсів домогосподарств у фінансовій системі країни, проведено аналіз доходів, витрат і заощаджень населення. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу досліджено взаємозв’язок між валовим внутрішнім продуктом, бюджетними ресурсами, заощадженнями громадян, державними запозиченнями та витратами на їх обслуговування.
Ключові слова: фінансові ресурси національної економіки, фінансова система, суб’єкти господарювання, домогосподарства, державні запозичення, заощадження, власний капітал, ринкова економіка
Рис.: 6. Формул: 1. Бібл.: 8.

Коваленко Віктор Миколайович – кандидат економічних наук, професор, кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Дропа Ярослав Богданович – кандидат економічних наук, доцент, кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту, Львівський національний університет ім. І. Франка (вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна)
Email: dropa@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Коваленко В. М., Дропа Я. Б. Проблеми й особливості формування ресурсів фінансової системи України // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 197–204.

Список використаних у статті джерел

Бюджетна система: підручник/за наук. ред. В. М. Федосова, С. І. Юрія. Київ: Центр учб. літ.; Тернопіль: Екон. думка, 2012. 871 с.
Воробйов Ю. М. Теоретичні засади формування і використання фінансових ресурсів в соціально-економічній системі. URL: http://fbi.crimea.edu/arhiv/2009/nv_4-2009/003vorob.pdf
Коваленко Н. І. Еволюція теоретичних поглядів щодо сутності фінансових ресурсів держави. Економіка та держава. 2012. № 12. С. 42–44.
Козачок І. А. Економічна сутність та джерела формування фінансових ресурсів підприємства. URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_2_077.pdf
Непочатенко О. О., Мельничук Н. Ю. Фінанси підприємств: підручник. Київ: Центр учб. літ., 2013. 504 с.
Державна служба статистики України: офіц. сайт. URL: www.ukrstat.gov.ua
Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень “IBSED”: офіц. сайт. URL: http://www.ibser.org.ua
Салига С. Я., Гнєушева В. О. Теоретичні підходи щодо визначення сутності фінансових ресурсів домогосподарств. Сталий розвиток економіки. 2013. № 1. С. 87–91.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.711
Краснова І. В.
Сутність і структурні закономірності фінансової інтеграції у глобальному вимірі в контексті «недосяжної тріади» (c. 205 - 212)
Мета статті полягає у визначенні сутності фінансової інтеграції та обґрунтуванні її місця в системі заходів державного регулювання, спрямованих на пошук збалансованої моделі економічного зростання країни, через недосяжну трилему, яка відображає неможливість одночасного досягнення трьох макроекономічних політик в одній державі, а саме фінансової відкритості, монетарної незалежності та стабільності обмінного курсу. На підставі узагальнення, аналізу та порівняння різних трактувань уточнено поняття «фінансова інтеграція». Визначено ознаки інтеграції фінансових ринків, а саме: однорідність правил (відкритість); рівний доступ (доступність); єдині умови діяльності (залученість); рівність ціни (єдність); однотипність реакції фінансових активів на вплив зовнішніх трендів і новин (відклик). Політика фінансової інтеграції, зокрема її складова вільного переміщення капіталу, покликана забезпечити додаткове стимулювання внутрішнього економічного зростання завдяки залученню зовнішніх фінансових ресурсів. Для стимулювання економіки й уникнення нестійкої волатильності валютного курсу багато країн прагнуть досягти таких макроекономічних цілей, як відкритість фінансових ринків, незалежність грошово-кредитної політики та стабільність валютного курсу. Оскільки монетарна влада може вибрати в будь-який момент часу тільки дві з цих трьох цілей, трилема Манделла-Флемінга визначає можливість трьох різних комбінацій монетарної орієнтації. Наука не виробила спільного підходу до методологічного визначення індексів фінансової інтеграції. Для оцінки динаміки фінансової інтеграції використовують такі основні індекси інтеграції: KAOPEN, FINREFORM, KASHI тощо, на підставі аналізу яких в розрізі різних країн можна дійти висновку про можливість комбінації відмінних політик із тяжінням до фінансової інтеграції. В сьогоднішніх умовах доцільною є політика монетарного стимулювання зростання, а не підтримки непродуктивного грошового стиснення. Перспективами подальших досліджень є розробка напрямів монетарної політики з урахуванням пріоритетів розвитку країни.
Ключові слова: фінансова інтеграція, трилема, монетарна політика, валютний курс, інфляція, індикатори фінансової інтеграції
Рис.: 4. Формул: 1. Бібл.: 12.

Краснова Ірина Вікторівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра банківської справи та страхування, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: krasnova_iryna@kneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Краснова І. В. Сутність і структурні закономірності фінансової інтеграції у глобальному вимірі в контексті «недосяжної тріади» // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 205–212.

Список використаних у статті джерел

Seahra F. A Cointegration Analysis Between Mercosur and International Stock Markas // Applied Economics Letters. 2001. Vol. 8. Р. 475–478.
Климко Г. Н., Каніщенко Л. О., Пригода В. М. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: підруч. для студ. екон. спец. вищ. закладів освіти. Київ: Знання-Прес, 2002. URL: http://enbv.narod.ru/text/Econom/polit/str/r032.html
Jean-Claude Trichet: Financial markets integration in Europe: the ECB’s view. Speech by Mr Jean-Claude Trichet, President of the European Central Bank, at the 9th European Financial Markets Convention Federation of European Securities Exchanges, Brussels, 26 May 2005 URL: http://www.bis.org/review/r050530c.pdf
Thorsten B., Levine R., Loayza N. Financial Intermediation and Growth: Causality and Causes. Journal of Monetary Economics. 2000a. № 46 (1). Р. 31–47.
Beck T., Levine R., Loayza N. Finance and the Sources of Growth. Journal of Financial Economics. 2000b. № 58 (1–2), October-November. Р. 261–300.
Jappelli T., Pagano M. Financial market integration under EMU // Economic Papers 312. University of Naples Federico II, CSEF and CEPR First draft, 11 November 2007. Revised, 28 April 2008. March 2008. URL: http://ec.europa.eu/economy_finance/publications/pages/publication12323_en.pdf
Poppery H., Mandilarasz A., Birdx G. Trilemma Stability and International Macroeco nomic Archetypes in Developing Economies, 2011. URL: http://www.fahs.surrey.ac.uk/economics/discussion_papers/2011/DP03-11.pdf
Aizenman J., Cheung Y.-W., Ito H. International Reserves Before and After the Global Crisis: Is There No End to Hoarding? // NBER Working Paper. 2014. № 20386. URL: http://www.nber.org/papers/w20386.pdf
Nishiotis G.P. Investment barriers and international asset pricing: Evidence from closed-end country funds // Working paper, Tulane University, New Orleans, LA. 2002.
Rey H. The Global Financial Cycle and Monetary Policy Independence. London: London Business School, CEPR, 2013.
Aky?z Y. The boom in capital flows to developing countries: Will it go bust again? Eckonomitek. 2012. Vol. 1. Р. 63–96.
Bruno V., Shin H. Capital flows, cross-border banking and global liquidity. Griswold Center for Economic Policy Studies // Working paper № 237a, June 2013.

Розділ: Фінанси та банківська справа
УДК 336.71:330.1
Лавренюк В. В., Шевчук В. В.
Сутність та оцінка системного ризику з позиції ліквідності банківської системи (c. 213 - 222)
Мета статті полягає у визначенні сутності системного ризику як загрози фінансовій стабільності банківської системи та розробці аналітичного інструментарію оцінки його впливу на банківську систему з позиції ліквідності. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальнонаукові та специфічні методи, зокрема: логіко-діалектичний, математичні та графічний. На підставі узагальнення, аналізу та порівняння різних трактувань уточнено поняття «системного ризику» – як ризику, що генерується фінансовими інститутами чи окремими секторами через реалізацію механізму трансмісії ризиків, досягаючи значних масштабів поширення і негативно впливаючи на стабільність фінансової системи та реальний сектор економіки. Виділено ключові аспекти системного ризику: а) системний ризик не є сумою всіх індивідуальних ризиків фінансових інститутів; б) поширюється каналами взаємопов’язаності між фінансовими інститутами; в) є результатом накопичених структурних диспропорцій; г) впливає на стабільність фінансової / банківської системи, довіру населення та реальний сектор економіки. Розроблено аналітичний інструментарій оцінки внеску банку в системний ризик ліквідності, на основі якого визначено, що перше місце за впливом на сукупний системний ризик ліквідності банківської системи України займає І група банків, друге місце – Приватбанк, третє, четверте, п’яте місця – ІІ група, Ощадбанк, Укрексімбанк. Встановлено, що значний вплив на системний ризик ліквідності мають саме системно важливі державні банки. Визначено, що ймовірний дефолт провідного системно важливого банку може призвести до значних сукупних втрат для всієї банківської системи та реальної економіки. Перспективами подальших досліджень є розробка інструментарію оцінки рівня системного ризику з урахуванням міжбанківських взаємозв’язків.
Ключові слова: ліквідність, системний ризик, стабільність банківської системи, системно важливий банк, макропруденційна політика
Рис.: 3. Табл.: 5. Формул: 1. Бібл.: 15.

Лавренюк Владислав Володимирович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра банківської справи та страхування, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: lavrenkneu@ukr.net
Шевчук Володимир Володимирович – асистент, кафедра менеджменту банківської діяльності, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: v.s.lawyer@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Лавренюк В. В., Шевчук В. В. Сутність та оцінка системного ризику з позиції ліквідності банківської системи // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 213–222.

Список використаних у статті джерел

Smaga P., Juhler G., Loft K. The Concept of Systemic Risk. SRC Special Paper. № 5. 2014 (August). URL: http://www.systemicrisk.ac.uk/sites/default/files/downloads/publications/sp-5.pdf
Міщенко В. І., Науменкова С. В. Поняття системного ризику та підходи до визначення системно значущих банків. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий економічний простір. 2014. Вип. 1 (105). С. 186–196.
Рисін В. В. Системний ризик банківського сектора: сутність, форми та чинники. Ефективна економіка. 2010. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=184
Артюхов В. В. Общая теория систем: Самоорганизация, устойчивость, разнообразие, кризисы. М.: ЛИБРОКОМ, 2012. 224 с.
Чемерис В., Заруба Ю. Системний ризик у діяльності фінансового сектора: передумови, джерела та фактори. Вісник НБУ. 2012. № 9. С. 42–45.
Dardac N., Moinescu B. Assessing the inter-bank contagion risk using quantitative methods. Studii si Cercetari de calcul economic si cibernetica economica. 2006. № 4. С. 5–22.
Bisias D., Flood M. D., Lo A.W., Valavanis S. A Survey of Systemic Risk Analytics // U.S. Department of Treasury, Office of Financial Research. 2012. № 00001. URL: https://www.treasury.gov/initiatives/wsr/ofr/Documents/OFRwp0001_BisiasFloodLoValavanis_ASurveyOfSystemicRiskAnalytics.pdf
Cifuentes R. Banking Concentration: Implications For Systemic Risk and Safety Net Designs // Central Bank of Chile Working Papers. 2003. № 231. URL: http://si2.bcentral.cl/public/pdf/banca-central/pdf/v7/359_385cifuentes.pdf
De Bandt O., Hartmann P. Systemic risk: A survey // ECB,Working Paper Series. 2000. № 35 (November). URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp035.pdf
Лавренюк В. В. Системно важливі банки в інституційній архітектурі банківської системи // Банківська система України: інституційні зміни та інновації: кол. монографія/[Л. О. Примостка, М. І. Диба, І. В. Краснова та ін.]. Київ: КНЕУ, 2015. 434 с.
Краснова І. В., Лавренюк В. В. Сутність та критерії ідентифікації системно важливих банків. Вісник НБУ. 2015. № 5. С. 55–60.
Показники рівня системного ризику SRISK // Офіційний сайт Volatility Institute, Школи бізнесу Стерна при Нью-Йоркському університеті. URL: http://vlab.stern.nyu.edu/
Комплексна програма розвитку фінансового сектора України до 2020 року: Постанова Правління Національного банку України від 18.06.2015 № 391 // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0391500-15/print1484002702416530
Дадашев Б. А. Регулювання ліквідності банківської системи. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». 2012. Вип. 6 (2). С. 70–77.
Сучкова Е. О., Здорова Н. В. Системно значимые банки: выявление критериев и оценка рисков для банковской системы. Банковское дело. № 33 (609). 2014. С. 17–24.

Розділ: Соціальна економіка, політика та демографія
УДК 369.01
Белінська Я. В., Сафонік Н. П.
Особливості й основні напрями соціального захисту інвалідів: зарубіжний досвід і можливості його застосування в Україні (c. 223 - 230)
Мета статті – дослідження зарубіжного досвіду функціонування соціального захисту інвалідів і визначення можливостей його використання в Україні. У результаті дослідження було виділено особливості й основні напрями соціального захисту інвалідів у зарубіжних країнах, які включають допомогу у повсякденному житті, підтримку доходу та рівня життя, працевлаштування інвалідів. Розглянуто основні моделі соціального захисту у країнах Європейського Союзу та проаналізовано розподіл видатків на соціальний захист у країнах ЄС. Встановлено, що соціальний захист інвалідів повинен бути спрямований на соціальну підтримку цієї категорії громадян, адже ступінь державної соціальної захищеності інвалідів є яскравим показником розвитку та цивілізованості певного суспільства, рівня його відповідальності. На основі аналізу зарубіжного досвіду забезпечення соціального захисту інвалідів зроблено висновки щодо необхідності спрямування сучасної політики України на зміцнення соціального, економічного та правового статусу інвалідів, поліпшення умов їхньої життєдіяльності, самореалізації, досягнення матеріальної незалежності та всебічної інтеграції з урахуванням кращого зарубіжного досвіду.
Ключові слова: соціальний захист інвалідів, соціальна допомога, моделі соціального захисту, працевлаштування інвалідів, квотування робочих місць
Рис.: 1. Табл.: 4. Бібл.: 15.

Белінська Яніна Василівна – доктор економічних наук, професор, професор, кафедpа мiжнаpодної економiки, Університет державної фіскальної служби України (вул. Університетська, 31, Ірпінь, Київська область, 08201, Україна)
Email: 071065@ukr.net
Сафонік Наталія Петрівна – аспірант, кафедра мiжнаpодної економiки, Університет державної фіскальної служби України (вул. Університетська, 31, Ірпінь, Київська область, 08201, Україна)
Email: vityuk-natasha@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Белінська Я. В., Сафонік Н. П. Особливості й основні напрями соціального захисту інвалідів: зарубіжний досвід і можливості його застосування в Україні // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 223–230.

Список використаних у статті джерел

Балтачеєва Н. А., Зарецька Є. В. Питання забезпечення соціального захисту шахтарів-інвалідів в Україні в контексті європейських стандартів. Бізнес Інформ. 2011. № 7 (1). С. 86–88.
Березовська Л. І. Зарубіжний і вітчизняний досвід соціального захисту людей з особливими потребами. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2010. № 7. С. 190–195.
Бондар Н. О. Особливості та основні напрями соціального захисту інвалідів у країнах ЄС. Бізнес Інформ. 2012. № 6. С. 120–124.
Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2013 рік/[В. В. Зубенко, І. В. Самчинська, А. Ю. Рудик та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», USAID. Київ, 2014. 80 c.
Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2014 рік/[В. В. Зубенко, І. В. Самчинська, А. Ю. Рудик та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», USAID. Київ, 2015. 77 c.
Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2015 рік/[В. В. Зубенко, І. В. Самчинська, А. Ю. Рудик та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», USAID. Київ, 2016. 80 c.
Воротін В. Є., Демчак Р. Є. Формування системи соціальної безпеки населення в країнах з різним рівнем розвитку ринкових відносин. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2012. Вип. 2, т. 1. С. 230–234.
Дідик С. М. Зарубіжний досвід фінансування соціального захисту населенню. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 4. T. 1. С. 127–129.
Євсєєнко В. О. Еволюція моделей організації соціального захисту в країнах Європейського Союзу. Вісник соціально-економічних досліджень. 2011. № 41 (2). С. 287–292.
Заярнюк О. В. Зарубіжний досвід сприяння зайнятості інвалідів. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія «Економічні науки». 2011. Вип. 20 (2). С. 81–86.
Соціальний захист населення в Німеччині // Юридично-соціальний портал. URL: http://www.pilga.in.ua/node/23
Шутаєва О. О., Побірченко В. В. Моделі соціальної політики ЄС: основні напрямки трансформації. Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Экономика и управление». 2013. Т. 26 (65). № 1. С. 174–182.
Eurostat. Government expenditure on social protection. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Government_expenditure_on_social_protection
Report of the Social Protection Committeе. Review of recent social policy reforms, 2015. URL: ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=14927&langId=en
Which are the best countries in the world to live in if you are unemployed or disabled? URL: https://www.theguardian.com/politics/2015/apr/15/which-best-countries-live-unemployed-disabled-benefits

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 004.94:519.8:658.8
Вітлінський В. В., Скіцько В. І.
Концептуальні аспекти моделювання логістичного ризику інформаційно-мережної економіки з використанням інструментарію природних обчислень (c. 231 - 237)
Інформаційно-комунікаційні засоби та технології дедалі більше змінюють повсякденне життя людей і бізнес-процеси в господарській діяльності, насамперед у сфері логістики. Зокрема, інноваційний характер таких змін зумовлює виникнення нових логістичних ризиків, зміну сутності існуючих і т.п., що потрібно враховувати при управлінні логістичними системами різного рівня. Окрім того, для сьогодення дедалі актуальною стає проблема Великих Даних, які, з одного боку, здатні підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень, з іншого – вони (Великі Дані) вимагають сучасного інструментарію їх здобуття, обробки й аналізу. Таким інструментарієм можуть бути методи та моделі природних обчислень. У роботі коротко розглянуті основи мурашиних і бджолиних алгоритмів, методу рою часток, штучної імунної системи, окреслені можливості їх використання у моделюванні різних видів логістичного ризику, для умовного прикладу наведено формалізацію задачі моделювання логістичного ризику з використанням штучної імунної системи.
Ключові слова: логістичний ризик, інформаційно-мережна економіка, природні обчислення, колективний штучний інтелект, Індустрія 4.0, Великі Дані
Бібл.: 25.

Вітлінський Вальдемар Володимирович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економіко-математичного моделювання, Навчально-науковий інститут інформаційних технологій в економіці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: wite101@meta.ua
Скіцько Володимир Іванович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра математичного моделювання та статистики, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: skitsko@kneu.edu.ua

Посилання на цю статтю:
Вітлінський В. В., Скіцько В. І. Концептуальні аспекти моделювання логістичного ризику інформаційно-мережної економіки з використанням інструментарію природних обчислень // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 231–237.

Список використаних у статті джерел

Allianz Risk Barometer on Business Risks 2014. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Barometer-2014_EN.pdf
Allianz Risk Barometer 2015: Businesses exposed to increasing number of disruptive scenarios. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/Allianz-Risk-Barometer-2015_EN.pdf
Allianz Risk Barometer 2016. URL: http://www.agcs.allianz.com/assets/PDFs/Reports/AllianzRiskBarometer2016.pdf/
Вітлінський В. В., Скіцько В. І. Концептуальні засади моделювання та управління логістичним ризиком підприємства. Проблеми економіки. 2013. № 4. C. 246–253.
Scheer A.-W. Industry 4.0: From vision to implementation // Whitepaper. 2015. № 9, August. URL: http://aws-institut.de/wp-content/uploads/2016/02/AWScheer_Whitepaper5_Industry-4-0-EN.pdf
H?lsmann T. Logistics 4.0 and The Internet of Things // Workshop «Platforms for connected Factories of the Future». Brussels, 5–6 October, 2015. URL: http://ec.europa.eu/information_society/newsroom/image/document/2015-44/8_huelsmann_11945.pdf
Field A. Logistics get a lot smarter. 19 October, 2015. URL: http://newsroom.cisco.com/feature-content?articleId=1722112
Macaulay J., Buckalew L., Chung G., K?ckelhaus M. Internet of Things in Logistics: A collaborative report by DHL and Cisco on implications and use cases for the logistics industry // DHL Trend Research, Cisco Consulting Services. 2015. URL: http://www.dhl.com/content/dam/Local_Images/g0/New_aboutus/innovation/DHLTrendReport_Internet_of_things.pdf
Григорак М. Ю. Теоретичні положення інтелектуально зорієнтованої логістики. Бізнес Інформ. 2015. № 2. C. 20–29.
Schr?der M., Indorf M., Kersten W. Industry 4.0 And Its Impact On Supply Chain Risk Management // 14th International Conference «Reliability and Statistics in Transportation and Communication (RelStat)». Riga, 15–18 October, 2014. URL: http://www.tsi.lv/sites/default/files/editor/science/Conferences/RelStat14/schroeder_indorf_kersten.pdf
Дацко М. В., Цвір Л. Р. Побудова транспортних маршрутів у логістиці. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 16, ч. 4. С. 152–155.
Куземин О., Даюб Я. Муравьиный алгоритм и учет риска в транспортной задаче. Бионика интеллекта: науч.-техн. журнал. 2010. № 3 (74). С. 144–148.
Вітлінський В. В. Моделювання економіки: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2003. 408 с.
Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. Київ: КНЕУ. 2004. 480 с.
Балабанова Л. В., Германчук А. М. Логістика: підручник. Львів: Магнолія 2006, 2013. 368 с.
Субботін С. О., Олійник А. О., Олійник О. О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечітко логічних і нейромережних моделей: монографія/під. заг. ред. С. О. Субботіна. Запоріжя: ЗНТУ, 2009. 375 с.
Ершов Н. М., Попова Н. Н. Лекция 2. Муравьиные алгоритмы. URL: http://naturalmodels.blogspot.com/2015/03/2.html
Лотиш В. В., Лотиш Я. В. Програмна реалізація алгоритму бджіл для пошуку екстремума функції. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2012. № 8. С. 67–70.
Ершов Н. М., Попова Н. Н. Лекция 3. Метод роя частиц. URL: http://naturalmodels.blogspot.com/2015/03/3.html
Алгоритм роя частиц. URL: https://habrahabr.ru/post/105639/
Баранюк В. В., Смирнова О. С. Детализация онтологической модели по роевым алгоритмам, основанным на поведении насекомых и животных. International Journal of Open Information Technologies. 2015. Т. 3, № 12. С. 18–27.
Тітова В. Ю. Лекція №7 з предмету «Системи штучного інтелекту». Тема: Штучні імунні системи. URL: https://msn.khnu.km.ua/pluginfile.php/180787/mod_resource/content/2/ЛЕКЦІЯ№7.pdf
Брюховецкий А. А., Скатков А. В. Применение моделей искусственных иммунных систем для решения задач многомерной оптимизации. Оптимізація виробничих процесів: зб. наук. пр. 2010. Вип. 12. С. 119–122.
De Castro L. Timmis J. Artificial Immune Systems: A New Computational Intelligence Approach. N.Y.: Press, 2002. 357 р.
Кушнир Н. В., Кушнир А. В., Анацкая Е. В., Катышева П. А., Устинов К. Г. Искусственные иммунные системы: обзор и современное состояние. Научные труды КубГТУ. 2015. № 12. URL: http://ntk.kubstu.ru/file/714

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 330.46
Діленко В. О., Гуляєва Н. А.
Деякі підходи до врахування та аналізу впливу науково-технічного прогресу в моделі економічного зростання Харрода-Домара (c. 238 - 243)
У статті запропоновано способи врахування автономного й індукованого науково-технічного прогресу в моделі економічної динаміки Харрода-Домара, які полягають у визначенні коефіцієнта капіталомісткості приросту доходу цієї моделі у вигляді спеціальних функцій часу. В рамках отриманого варіанта моделі Харрода-Домара на умовних даних виконано чисельне дослідження деяких аспектів впливу параметрів науково-технічного прогресу та вихідного стану модельованої економіки на особливості формування відповідних траєкторій її динаміки. Сформульовано найпростішу економіко-математичну задачу визначення оптимального розміру інвестицій в реалізацію індукованого НТП і проведено змістовну інтерпретацію знайденого рішення. Можливі напрямки розвитку отриманих результатів можуть бути пов'язані з побудовою та аналізом на основі запропонованої модифікації моделі Харрода-Домара математичних моделей оптимального економічного зростання з урахуванням індукованого НТП, а також в перспективі з використанням цих результатів для вдосконалення динамічних моделей леонтійовському типу в плані врахування в цих моделях інноваційних процесів (науково-технічного прогресу різного виду).
Ключові слова: економічне зростання, модель Харрода-Домара, науково-технічний прогрес, економіко-математичний аналіз
Рис.: 4. Формул: 17. Бібл.: 9.

Діленко Віктор Олексійович – доктор економічних наук, доцент, професор, кафедра прикладної математики та інформаційних технологій, Національний університет «Одеська політехніка» (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна)
Email: v.dilenko@gmail.com
Гуляєва Наталія Анатоліївна – старший викладач, кафедра прикладної математики та інформаційних технологій, Одеський національний політехнічний університет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна)
Email: gulyaeva_nata@rambler.ru

Посилання на цю статтю:
Диленко В. А., Гуляева Н. А. Некоторые подходы к учету и анализу влияния научно-технического прогресса в модели экономического роста Харрода-Домара // Проблемы экономики. – 2016. – №4. – C. 238–243.

Список використаних у статті джерел

Гранберг А. Г. Василий Леонтьев в мировой и отечественной экономической науке. Экономический журнал ВШЭ. 2006. № 3. С. 471–491.
Гранберг А. Г. Моделирование социалистической экономики. М.: Наука, 1988. 487 с.
Диленко В. А. Особенности оптимального управления в одной модели экономического роста с технологическим прогрессом. Бизнес Информ. 2011. № 8. С. 107–113.
Диленко В. А. Экономико-математическое моделирование инновационных процессов: монография. Одесса: Феникс, 2013. 348 с.
Замков О. О., Толстопятенко А. В., Черемных Ю. В. Математические методы в экономике. М.: Дело и сервис, 2001. 368 с.
Плакунов М. К., Раяцкас Р. Л. Производственные функции в экономическом анализе. Вильнюс: Минтис, 1984. 308 c.
Федулова Л. Перспективы инновационно-технологического развития промышленности Украины. Экономика Украины. 2008. № 7. С. 24–36.
Шелобаев С. И. Экономико-математические методы и модели. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. 287 с.
Якуб Е. С. Двухсекторная технологическая модель реальной экономики // Прикладные аспекты моделирования социально-экономических систем: [кол. монография]/под ред. В. С. Пономаренко, Т. С. Клебановой. Харьков; Бердянск: Издатель Ткачук А. В., 2015. С. 9–26.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 332.1:338.43
Дмитришин Л. І., Бринзей Б. С.
Просторово-структурний аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах України (c. 244 - 253)
Метою статті є здійснення просторово-структурного аналізу ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах України. Запропоновано методику аналізу використання ресурсів на основі коефіцієнтів еластичності. Для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва важливо знати, який із ресурсів – матеріальний, трудовий, екологічний чи організаційно-технічний – використовується найменш ефективно, для того щоб з’ясувати причини подальшого зниження ефективності виробництва в цілому. Для порівняння ефективності використання окремих складових ефективності між собою запропоновано застосовувати не звичайні параметри рівняння регресії, знайдені для абсолютних значень показників, а коефіцієнти еластичності, які пов’язують зміну факторів-показників і результативного показника у відсотках до їх середніх значень. Таким чином, може бути оцінена чутливість результативного показника до зміни показників-факторів. Враховуючи особливості побудови моделей складових ефективності, зроблено припущення, що функція загальної залежності ефективності сільськогосподарського виробництва від її складових є лінійною. Аналіз коефіцієнтів еластичності загальної ефективності за її складовими показав низький рівень їх впливу на загальну ефективність сільськогосподарського виробництва регіонів. Для розуміння такої ситуації досліджено, як впливають показники на кожну зі складових ефективності. З цією метою побудовано комплекс моделей складових ефективності для кожного регіону України. Проведений просторово-структурний аналіз ефективності на основі використання коефіцієнтів еластичності, кожен регіон має свої особливості розвитку сільського господарства, а отже, і свої детермінанти впливу на його ефективність.
Ключові слова: регіон, ефективність, сільське господарство, еластичність
Рис.: 1. Табл.: 5. Формул: 4. Бібл.: 9.

Дмитришин Леся Ігорівна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)
Email: lesia.dmytryshyn@pnu.edu.ua
Бринзей Богдан Сергійович – аспірант, кафедра економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна)
Email: dmytryshyn_l@hotmail.com

Посилання на цю статтю:
Дмитришин Л. І., Бринзей Б. С. Просторово-структурний аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах України // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 244–253.

Список використаних у статті джерел

Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: підручник. Київ: КНЕУ, 2002. 624 с.
Пархоменко Л. М. Теоретичні основи дослідження економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринку. Економіка АПК. 2006. № 8. С. 82–87.
Прокопенко К. О. Економічна ефективність сільськогосподарських підприємств: сучасний стан і вплив державної підтримки. Вісник аграрної науки Причорномор'я. Економічні науки. Сільськогосподарські науки. Технічні науки. 2009. Вип. 2 (49). С. 74–83.
Скачек Н. Ю. Статистичний аналіз результатів діяльності сільськогосподарських товаровиробників: методологічні аспекти. Статистика України: наук.-інформ. журнал. 2009. № 4. С. 58–62.
Сулима М. І. Економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах. Економіка АПК. 2009. № 2. С. 88–94.
Юрчишин В.В. Ефективність як вирішальний економічний критерій. Економіка АПК. 2008. № 12. С. 143–144.
Лискина Е. Ю. Экономико-математические модели: учеб. пособие. Рязань, 2009. 110 с.
Чмирьова Л. Ю. Районування території України як один з факторів просторового соціально-економічного розвитку регіонів. Ефективна економіка. 2013. № 3. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1878
Бринзей Б. С. Модель ефективності використання ресурсів сільськогосподарських підприємств регіону. Моделювання регіональної економіки. 2015. № 2 (26). С. 41–52.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 658:330.322:519.866
Коцюба О. С.
Раціональний вибір інвестиційного проекту в разі інтервальних оцінок початкових параметрів (c. 254 - 260)
Статтю присвячено розвитку інструментарію для підтримки прийняття рішення стосовно проблеми вибору найкращого інвестиційного проекту в ситуації, коли початкові кількісні параметри розглядуваних інвестиційних альтернатив описуються інтервальними оцінками. В частині врахування фактора ризику, зумовленого інтервальною невизначеністю вихідних даних, дослідження обмежено компонентом (аспектом) міри ризику як ступеня можливості невідповідності результуючого економічного показника (критерію) його нормативному рівню (нормативу). Важлива гіпотеза, на якій ґрунтується пропонована в роботі формалізація порушеної проблеми, полягає у наявності – для деяких або всіх проектів, з яких здійснюється вибір, – ризику неокупності за показником чистої теперішньої вартості. З опорою на відповідні напрацювання в межах нечітко-множинної методології та інтервального аналізу було сформульовано модель вибору оптимального інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів для інтервальної постановки задачі. При цьому припускається, що показники економічної привабливості (ефективності) порівнюваних напрямів реального інвестування описуються або інтервальними оцінками, або ж функціями розподілу ступенів можливості. На умовному розрахунковому прикладі було здійснено апробацію запропонованої моделі, яка продемонструвала її практичну спроможність.
Ключові слова: інвестиційний проект, інтервальна невизначеність, інтервальний аналіз, ризик неокупності, функція розподілу ступенів можливості
Табл.: 4. Формул: 22. Бібл.: 12.

Коцюба Олексій Станіславович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра бізнес-економіки та підприємництва, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (просп. Берестейський, 54/1, Київ, 03057, Україна)
Email: as_kotsyuba@ukr.net

Посилання на цю статтю:
Коцюба О. С. Раціональний вибір інвестиційного проекту в разі інтервальних оцінок початкових параметрів // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 254–260.

Список використаних у статті джерел

Давыдов Д. В. Интервальные методы и модели принятия решений в экономике: автореф. дис. … д-ра экон. наук: 08.00.13. Владивосток, 2009. 46 с.
Авдеенко С. Н., Домбровский В. В. Анализ инвестиционных проектов в условиях интервальной неопределенности. Вестник Томского государственного университета. 2000. № 271. С. 125–126.
Бронз П. В., Вощинин А. П. Интервальный подход к оценке экономических рисков проектов энергетики и его сравнение со сценарным анализом // Научная сессия МИФИ – 2006: сб. науч. тр. Экономика и управление. М., 2006. T. 13. С. 17–18.
Яценко Б. Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов и принятие инвестиционных решений в условиях большой неопределенности интервального типа. Аудит и финансовый анализ. 2006. № 1. С. 20–25.
Стернин М. Ю., Шепелев Г. И. Оценка интервальных параметров инвестиционных проектов // Труды XII Конференции по искусственному интеллекту с международным участием (КИИ-2010). М.: Физматлит, 2010. С. 89–95.
Никонова И. А., Колесников М. А. Развитие методов анализа и оценки инвестиционных проектов. Вестник финансового университета. 2013. № 6. С. 89–97.
Коцюба О. С. Вибір найкращого інвестиційного проекту в ситуації інтервальної невизначеності початкових даних. Бізнес Інформ. 2016. № 10. С. 144–149.
Недосекин А.О. Нечеткий DPBP и новый подход к рациональному отбору инвестиционных проектов. URL: http://sedok.narod.ru/s_files/2003/Art_090603.doc
Тищук Т. А. Економіко-математичне моделювання процесів управління проектами на основі теорії нечітких множин: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02. Донецьк, 2001. 19 с.
Коцюба О. C. Оцінювання дисконтованого терміну окупності інвестиційного проекту за умов нечітких вихідних даних // Глобальні та національні проблеми економіки: ел. наук. вид. Вип. 10/голов. ред. Т. В. Стройко. Миколаїв: МНУ, 2016. URL: http://global-national.in.ua/archive/10-2016/214.pdf.
Коцюба О. С. Оцінювання внутрішньої норми доходності в ситуації нечітких грошових потоків // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. Вип. 33/Голов. ред. А. П. Наливайко. Київ: КНЕУ, 2013. С. 228–241.
Економічний ризик: ігрові моделі: навч. посіб./ред. В. В. Вітлінський. Київ: КНЕУ, 2002. 446 с.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 338.45+330.34
Матюшенко І. Ю.
Сценарії розвитку науково-інноваційного потенціалу України в умовах нової промислової революції та асоціації з ЄС (c. 261 - 272)
У статті наведено результати сценарного моделювання науково-інноваційного розвитку України для визначення доцільних методів його управління в умовах нової промислової революції та асоціації з ЄС. Показано, що найкращим сценарієм, який у довгостроковому періоді забезпечує значне зростання результатів науково-технічного розвитку, є сценарій збільшення рівня витрат на НДДКР до цільового рівня ЄС у 4 % ВВП. Але цей сценарій є малоймовірним. Встановлено, що оптимальним можна вважати рівень витрат у 2,5 % ВВП, який може бути реалізований у середньостроковій перспективі; при цьому підвищення рівня витрат до 1,7–2 % ВВП дає певні результати, але не створює достатніх ресурсів для довгострокового розвитку. Доведено, що аби досягти значних результатів науково-технічного розвитку, збільшення витрат на дослідження та розробки має супроводжуватися розвитком кластерів, підвищенням рівня захисту інвесторів, забезпеченням розвитку високотехнологічних виробництв та зайнятості на таких виробництвах, а також полегшенням доступу до ІКТ. Встановлено, що необхідною умовою ефективного науково-технічного розвитку є стимулювання зацікавленості населення в отриманні якісної професійної освіти, у тому числі через заохочення з боку роботодавців.
Ключові слова: сценарне моделювання, науково-інноваційний розвиток, показники науково-технічної діяльності, рівень ВВП на душу населення, імітаційні експерименти з управління.
Рис.: 9. Табл.: 3. Бібл.: 17.

Матюшенко Ігор Юрійович – доктор економічних наук, професор, професор, кафедра міжнародних економічних відносин, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: igormatyushenko@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Матюшенко І. Ю. Сценарії розвитку науково-інноваційного потенціалу України в умовах нової промислової революції та асоціації з ЄС // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 261–272.

Список використаних у статті джерел

Матюшенко І. Ю. Технологічна конкурентоспроможність України в умовах нової промислової революції і розвитку конвергентних технологій. Проблеми економіки. 2016. № 1. C. 108–120.
Матюшенко І. Ю. Передові (конвергентні) технології як фактор розвитку нової промислової революції // Міжнародний бізнес як фактор розвитку. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 21 квітня 2016 р.). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2016. C. 29–39.
Матюшенко І. Ю., Костенко Д. М. Передові виробничі технології – ключ до якісної трансформації і зростання високотехнологічного експорту України до 2030 року. Бізнес Інформ. 2016. № 3. C. 32–43.
Каліта П. Україна і четверта промислова революція: загрози та можливості. Дзеркало тижня. 2016. № 43–44. С. 6.
The next production revolution // OECD. 2015. 24 p. URL: https://www.evm.dk/.../15-05-18-the-next-production-revolution
Emerging trends in global manufacturing industries // UNIDO. 2013. 81 p. URL: https://www.unido.org/fileadmin/user_media/Services/PSD /Emerging_Trends_UNIDO_2013.PDF
The Future of Manufacturing: Driving Capabilities, Enabling Investments/Global Agenda Council on the Future of Manufacturing // UNIDO. 2014. 38 p. URL: http://www3.weforum.org/docs /Media/GAC14/Future_of_Manufacturing_Driving_Capabilities.pdf
Report to the President: Accelerated U.S. advanced manufacturing // Executive Office of the President President’s Council of Advisors on Science and Technology. 2014. 94 p. URL: https://www.whitehouse.gov/sites/default/files/microsites/ostp/PCAST/amp20_report_final.pdf
Manufacturing the Future: The next era of global growth and innovation // The McKinsey Global Institute. 2012. 172 p. URL: http://www.nist.gov/mep/data/upload/Manufacturing-the-Future.pdf.
Global Manufacturing Outlook. Preparing for battle: Manufacturers get ready for transformation // KPMG. 2015. 34 p. URL: https://www.kpmg.com/CN/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/Global-Manufacturing-Outlook-O-201506.pdf
Bainbridge W. S., Roco M. C. Handbook of Science and Technology Convergence. Dordrecht: SpringerNature, 2016. URL: http://www.springer.com/us/book/9783319070513
Публичный аналитический доклад по развитию новых производственных технологий/Сколковский ин-т науки и технологий. 22.10.2014 г. 203 с. http://isicad.ru/ru/pdf/ReportSkolkovo2014.pdf
Шликова В. О. Сценарний підхід до оцінки впливу науково-інноваційної діяльності на економіку України. Моделювання регіональної економіки. 2014. № 1 (23). С. 358–365.
The Innovation Union Scoreboard report – 2013, 2014, 2015. URL: http://ec.europa.eu/enterprise/policies/innovation/facts-fgures-analysis/innovation-scoreboard/index_en.htm
The Global Innovation Index 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 // Cornell University, INSEAD, WIPO, 2012-2016: Ithaca, Fontainebleau, and Geneva.
The Global Information Technology Report // World Economic Forum. 2016 URL: www.weforum.org/gitr
Матюшенко І. Ю. Імітаційна модель науково-інноваційного розвитку економіки України в умовах четвертої промислової революції та асоціації з ЄС. Бізнес Інформ. 2016. № 11. С. 70–76.

Розділ: Математичні методи та моделі в економіці
УДК 330.46:378
Скрипник А. В., Оборська І. С.
Системна та несистемна корупція в освіті: ігрова модель (c. 273 - 278)
Метою статті є аналіз діючих корупційних механізмів у вищій освіті, їх вплив на показник якості та надання рекомендацій щодо їх подолання. Запропоновано ігрові методи для аналізу корумпованої взаємодії у процесі отримання освіти. Визначено дві категорії викладачів-хабарників: хабарники-професіонали та хабарники-аматори. Підкреслено, що існування професіоналів можливо тільки в умовах системної корупції, коли частка ризиків перекладається на адміністрацію вишу. Діяльність аматорів проаналізовано за допомогою ігрових методів. Побудовано платіжну матрицю студента та викладача, причому остання включає ймовірність можливість виявлення та покарання корупційних дій. Показано, що в сучасних умовах існує сідлова точка, коли як студент, так і викладач використовують протиправні стратегії. Перехід до змішаних стратегій можливий тільки у випадку суттєвого зростання ймовірності виявлення корупційних дій з боку викладача або зростання розміру покарання. Суттєве покращення ситуації можливе у випадку, коли у населення країни зміняться погляди на ефективність знань як джерела людського капіталу.
Ключові слова: індекс сприймання корупції (ІСК), вища освіта, людський та адміністративний капітал, системна та позасистемна корупція, біматрична гра, платіжна матриця, сідлова точка
Рис.: 1. Формул: 4. Бібл.: 22.

Скрипник Андрій Васильович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра економічної кібернетики, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна)
Email: avskripnik@ukr.net
Оборська Інна Сергіївна – асистент, кафедра економічної кібернетики, Національний університет біоресурсів і природокористування України (вул. Героїв Оборони, 15., Київ, 03041, Україна)
Email: ineska-92@mail.ru

Посилання на цю статтю:
Скрипник А. В., Оборська І. С. Системна та несистемна корупція в освіті: ігрова модель // Проблеми економіки. – 2016. – №4. – C. 273–278.

Список використаних у статті джерел

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 № 356/95-ВР // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/356/95-%D0%B2%D1%80
Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень: Закон України від 11.06.2009 № 1507-VI // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1507-17
Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: Закон України від 14.10.2014 № 1699-VII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1699-18
Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 № 3206-VI // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3206-17
Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14.10.2014 № 1698-VII // База даних «Законодавство України»/Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1698-18
Скрипник А. Освіта, індекс сприйняття корупції та мотиваційні моделі корупційної поведінки. Економіка України. 2010. № 2. C. 18–35.
Скрипник А., Вдовіченко А. Детермінанти корупції в Україні. Економіка України. 2009. №4. C. 29–43.
Скрипник А., Межейнікова Л. Моделі мотивації ухилення від сплати податків. Науковий вісник НАДПСУ. 2004. № 3 (25). С. 56–61.
Скрипник А., Оборська І. Оцінка ефективності вищої освіти. Проблеми економіки. 2015. № 4. С. 53–61.
Тарасенко Н. Боротьба з корупцією в Україні: успіхи, проблеми, перспективи. Україна: події, факти, коментарі. 2015. № 19. С. 27–40.
Тарасов А. 10 підстав бути звинуваченим у корупції. URL: http://blog.liga.net/user/atarasov/ article/12350.aspx
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Cоюзом // Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631
Флейчук М. І. Економічні аспекти корупційної поведінки економічних агентів та їх вплив на економічну безпеку держави. 2009. № 20. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vcndtu/2010_43/5.htm
Шикин Е. В., Чхартшивили А. Г. Математические методы и модели в управлении. М.: Дело, 2000. С. 313–390.
Allocation of Talent: A General Equilibrium Approach. The Economic Journal. 1998. Vol. 108, № 450. Р. 112–130.
Вес М. Corruption and Supervision Costs in Hierarchies. Journal of Comparative Economics. 1996. № 22. P. 53–71.
Besley Т., McLaren J. Taxes and Bribery: The Role of Wage Incentives. Economic Journal. 1993. № 103. P. 119–141.
Chander P., Wilde L. Corruption in Tax Administration. Journal of Political Economy: theoretical economics and empirical economics. 1992. № 49. P. 115–121.
Hillman L., Katz E. Hierarchical Structure and The Social Costs of Bribes And Transfers. Journal of Political Economy: theoretical economics and empirical economics. 1987. № 34. P. 129–142.
Kofman F., Lawarree J. Collustion in Hierarchical Agency. Econometrica. 1993. Vol. 61, № 3. P. 69–78.
Lui F. T. A Dinamic Model of Corruption Deterrence. Journal of Political Economy: theoretical economics and empirical economics. 1996. № 31. P. 65–73.
Transparency International. URL: http://www.transparency.org